Позначка: Автострада

  • Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

    За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

    Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

    Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

    У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

    Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

    Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

    За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

    Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

    Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

    Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

    Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

  • Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    У Києві розпочали монтаж нового тунелепрохідницького комплексу «Вікторія», який має прокладати тунель метро в напрямку Виноградаря. Вартість обладнання перевищує 15 мільйонів євро, а працювати над проходкою планують цілодобово. Водночас будівництво залишається залежним від фінансування, через проблеми з яким підрядник восени вже попереджав про можливу зупинку робіт.

    Про початок монтажу 22 жовтня повідомила компанія Autostrada на своєму офіційному сайті. Деталі також оприлюднив засновник та генеральний директор групи Максим Шкіль.

    За його словами, на будівельний майданчик уже доставили понад 70% обладнання нового тунелепрохідницького комплексу. Частину ключових механізмів та інженерних систем змонтували.

    Зокрема, будівельники встановили пульт керування, редуктори, стрічковий конвеєр, технологічні платформи, силовий трансформатор, електричні шафи, насосне обладнання, приводні двигуни, систему охолодження та гідравлічний бак.

    Комплекс виготовила німецька компанія Herrenknecht, яка спеціалізується на виробництві обладнання для підземного будівництва.

    Після завершення монтажу та пусконалагоджувальних робіт «Вікторія» має розпочати механізовану проходку лівого перегінного тунелю між чинною станцією «Сирець» і майбутньою «Мостицькою».

    Особливу увагу приділяють складним геологічним умовам столиці. Через водонасичені ґрунти будівельникам необхідно постійно контролювати параметри проходки, щоб забезпечити стабільність ґрунтового масиву та безпеку робіт.

    До нового етапу планують залучити понад 100 спеціалістів, серед яких оператори тунелепрохідницького комплексу, монтажники, маркшейдери та допоміжний персонал.

    Працівники пройшли спеціалізоване навчання, зокрема на французькому заводі Techni-Metal Systemes, що входить до Herrenknecht Group. Там вони ознайомилися з роботою нових мультимашин — самохідної техніки для транспортування матеріалів та залізобетонних сегментів безпосередньо до тунелепрохідницького щита.

    Однак історія появи «Вікторії» виявилася не менш цікавою, ніж саме будівництво.

    Спочатку підрядник планував використовувати комплекс «Галина», придбаний у попередніх власників. Проте після технічного обстеження фахівці Herrenknecht визнали майже 99% його обладнання непридатним для подальшої експлуатації.

    За словами Шкіля, у комплексу були відсутні важливі вузли, системи автоматики, електричне та гідравлічне обладнання. Відновити його звичайним ремонтом виявилося неможливо.

    Тому Autostrada вирішила придбати новий комплекс. Назву «Вікторія» засновник компанії обрав особисто — на честь майбутньої перемоги України.

    Метро на Виноградар будують уже кілька років, однак реалізація проєкту супроводжується затримками та змінами підрядників.

    У грудні 2023 року «Київський метрополітен» розірвав договір із попереднім виконавцем — «Київметробудом». У серпні 2024 року новий контракт вартістю близько 13,79 мільярда гривень уклали з Autostrada.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зміну підрядника будівництва метро на Виноградар та укладення нового контракту майже на 14 мільярдів гривень.

    Перша черга передбачає будівництво приблизно 3,7 кілометра лінії та двох нових станцій — «Мостицька» і «Варшавська».

    Водночас у вересні 2026 року Максим Шкіль заявив про серйозні фінансові труднощі через затримку бюджетних платежів. За його словами, міське фінансування будівництва метро на поточний рік скоротили з 10 до 1,6 мільярда гривень.

    Про ці проблеми «Ненька інфо» докладно писала у матеріалі щодо загрози зупинки будівництва метро на Виноградар та інших транспортних проєктів Києва.

    Попри труднощі, на початку жовтня компанія підтвердила продовження робіт. Зокрема, на проспекті Європейського Союзу триває бетонування конструкцій дворівневого тунелю між майбутніми станціями «Варшавська» та «Мостицька».

    Місто також продовжило перекриття частини цього проспекту до 1 грудня 2026 року через необхідність виконання будівельних робіт.

    Монтаж «Вікторії» свідчить про підготовку до нового етапу прокладання тунелів, але конкретної дати початку проходки та введення нових станцій в експлуатацію наразі не оголошено.

    Таким чином, ключовим питанням для мешканців Виноградаря залишається не лише готовність сучасного обладнання, а й стабільне фінансування всього проєкту.

  • Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Група компаній «Автострада» успішно завершує один із найскладніших етапів будівництва стратегічно важливого мостового переходу через річку Дністер, який з’єднає Україну та Молдову. Згідно з останніми повідомленнями, українські будівельники закінчують масштабні роботи безпосередньо в молдовській частині річища та виводять конструкції тимчасового технологічного мосту просто на протилежний берег. Цей інженерний крок є критично важливим для подальшого зведення основних опор та прогонових будов, адже тимчасова естакада забезпечить безперебійний рух важкої будівельної техніки, підвезення матеріалів та безпечну роботу фахівців над акваторією незалежно від погодних умов та сезонних коливань рівня води у річці.

    Реалізація цього масштабного інфраструктурного проєкту, відомого як прикордонний перехід «Ямпіль – Косеуць», має колосальне значення для обох держав у контексті повномасштабної війни та постійних загроз традиційним логістичним шляхам. Нова транспортна артерія дозволить суттєво розвантажити наявні пункти пропуску, скоротити час доставки критично важливих вантажів та створити надійний альтернативний маршрут для українського експорту. Особлива стратегічна цінність мосту полягає в тому, що він забезпечить пряме транспортне сполучення між Києвом та Кишиневом в абсолютний обхід території самопроголошеного Придністров’я, де досі зберігається військова присутність російського контингенту та існують постійні ризики силових провокацій і диверсій.

    Умови, в яких сьогодні відбувається будівництво, вимагають від підрядників надзвичайної оперативності. З огляду на регулярні російські повітряні удари по об’єктах транспортної інфраструктури, диверсифікація міжнародних логістичних маршрутів стає питанням національного виживання. Інтеграція української транспортної мережі з європейською через територію дружньої Молдови сприятиме не лише посиленню економічної стійкості, але й розширенню можливостей для гуманітарного забезпечення військових та цивільних потреб. Крім того, проєкт цілком відповідає стратегічному курсу Києва та Кишинева на євроінтеграцію, фізично «зшиваючи» два регіони сучасними транспортними коридорами за європейськими стандартами.

    З технічного погляду вихід будівельних бригад «Автостради» на молдовський берег свідчить про дотримання високих темпів робіт, попри складні гідрологічні умови та виклики воєнного стану. Фахівці компанії використовують передові технології зведення опор у руслі річки, що мінімізує негативний вплив на екосистему Дністра та гарантує довговічність споруди. Після завершення облаштування тимчасової естакади розпочнеться найактивніша фаза бетонування капітальних елементів та монтажу надводних прогонів. Запуск повноцінного автомобільного руху цим маршрутом стане потужним сигналом для міжнародних партнерів щодо безперечної спроможності України реалізовувати фундаментальні макрорегіональні проєкти навіть під час найінтенсивнішої фази збройного протистояння з агресором.

  • Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Будівництво метро на Виноградар у Києві триває, однак повністю запустити нову ділянку Сирецько-Печерської лінії до кінця 2026 року, найімовірніше, не вдасться. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в етері телеканалу «Київ24», коментуючи стан робіт на одному з найочікуваніших інфраструктурних об’єктів міста.

    За словами мера, будівництво не зупиняється, а роботи на майданчиках тривають активними темпами. Водночас Кличко визнав, що до кінця поточного року метро до житлового масиву Виноградар не запустять. Натомість частина станцій має бути вже на високому етапі готовності, а реалізувати проєкт у ширшому форматі міська влада планує до кінця наступного року.

    «До кінця року ми не запустимо метрополітен, але деякі станції будуть добудовані. Інтенсивність робіт йде. І цей важливий проєкт до кінця наступного року плануємо реалізувати», — заявив Кличко.

    Йдеться про продовження зеленої, Сирецько-Печерської лінії метро від станції «Сирець» у напрямку житлового масиву Виноградар. Перша черга будівництва передбачає спорудження двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди». У публічному просторі також фігурує назва «Варшавська» для станції, яка раніше мала проєктну назву «Проспект Правди». Загальна довжина нової ділянки становить приблизно 3,7–3,8 кілометра.

    Цей проєкт є одним із найважливіших для транспортної системи Києва, адже Виноградар залишається великим житловим масивом без прямого доступу до метро. Для десятків тисяч мешканців Подільського району нові станції мають суттєво скоротити час дороги до центру міста та зменшити навантаження на наземний громадський транспорт.

    Будівництво метро на Виноградар має непросту історію. Спершу нові станції планували відкрити ще у 2021 році, однак строки неодноразово переносилися. Однією з головних причин стали проблеми з попереднім підрядником. Наприкінці 2023 року КП «Київський метрополітен» розірвало договір із «Київметробудом» через повільне виконання робіт. Після цього місто шукало нового виконавця, а будівництво фактично довелося перезапускати.

    У 2024 році роботи на об’єкті відновили. Новим підрядником стала група компаній «Автострада». Компанії передали проєктну документацію та будівельні майданчики. За даними відкритих джерел, новий договір оцінювали у понад 13 млрд грн. Роботи ведуться у складних умовах — у щільній міській забудові, із великою кількістю підземних комунікацій та складною геологією.

    За попередніми повідомленнями міської влади, підрядник працює одразу на кількох будівельних майданчиках. Частину ділянки від станції «Сирець» до майбутньої «Мостицької» мають прокладати закритим способом, тобто методом тунельної проходки. Водночас ділянку між «Мостицькою» та «Проспектом Правди» будують відкритим способом.

    Попри заяви про активні темпи, ситуація зі строками залишається неоднозначною. Раніше Кличко заявляв, що у 2026 році може бути відкрита щонайменше одна станція метро на Виноградар. Однак керівництво столичного метрополітену пізніше уточнювало, що у 2026 році йдеться передусім про завершення основних конструкцій станції «Мостицька», а не обов’язково про запуск пасажирського руху.

    За словами представників метрополітену, рух поїздів у напрямку Виноградаря можливий лише після завершення будівництва обох станцій першої черги. Саме тому реальний запуск ділянки може відбутися не раніше 2027 року, якщо не виникне нових затримок із фінансуванням, безпековою ситуацією або технічними роботами.

    Окремою проблемою є вартість будівництва. Через затримки, зміну підрядника, інфляцію та воєнні умови проєкт суттєво подорожчав. У медіа повідомлялося, що за кілька років вартість метро на Виноградар зросла на мільярди гривень. Крім того, «Київський метрополітен» через суди намагається повернути кошти від попереднього підрядника.

    Попри складнощі, столична влада називає проєкт одним із ключових для транспортного розвитку Києва. Нові станції мають не лише покращити сполучення Виноградаря з центром міста, а й розвантажити дороги, зменшити залежність району від маршруток і автобусів та зробити пересування містом більш прогнозованим.

    Водночас кияни вже не вперше чують обіцянки щодо швидкого завершення будівництва. Через це нова заява Кличка фактично означає: у 2026 році місто може отримати будівельну готовність окремих станцій, але повноцінний пасажирський запуск залишається під питанням.

    На тлі війни столичне метро виконує не лише транспортну, а й безпекову функцію. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття. Нещодавно внаслідок російської атаки у Києві були пошкоджені станція «Лук’янівська» та один із виходів станції «Хрещатик», після чого фахівці оперативно проводили відновлювальні роботи. Це ще раз показало, наскільки важливою для столиці залишається стабільна робота метрополітену.

    Отже, метро на Виноградар продовжують будувати, але остаточний запуск нової ділянки залежатиме від темпів робіт, фінансування та завершення всіх технічних етапів. Наразі найреалістичніший сценарій — завершення частини основних конструкцій у 2026 році та можливий запуск руху вже після цього, орієнтовно у 2027 році.

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.

  • Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Господарський суд Києва 12 березня визнав банкрутом товариство «Еко-Буд-Трейд» — компанію, яка виступала генеральним підрядником будівництва Подільського мостового переходу в столиці. Відповідне рішення ухвалене після встановлення критичної неплатоспроможності підприємства та відсутності можливостей для відновлення його діяльності.

    У постанові суду зазначено, що компанія не має достатніх активів для погашення боргів, а жодних пропозицій щодо санації не надходило. Таким чином, підприємство буде ліквідоване, а його господарська діяльність — припинена.

    Загальний обсяг заборгованості «Еко-Буд-Трейд» перед кредиторами перевищує 3 мільярди гривень. Найбільшими кредиторами є Головне управління ДПС у Києві з вимогами на 1,47 мільярда гривень та компанія «Спецпроект-Інвест», яка виступила ініціатором процедури банкрутства, із сумою понад 1,17 мільярда гривень. Також серед кредиторів — Антимонопольний комітет України, комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» і низка інших компаній.

    Окремо в судовому реєстрі фігурують позови Подільської окружної прокуратури, яка в інтересах держави вимагала стягнення понад 10,6 мільярда гривень за недійсними договорами. Йдеться про два великі позови на 2,2 та 8,4 мільярда гривень, що додатково підкреслює масштаб фінансових проблем компанії.

    «Еко-Буд-Трейд» отримала підряди на будівництво Подільського мосту ще у 2017 році, вигравши тендери на дві ключові ділянки: від вулиці Межигірської до дамби Русанівських садів та від дамби до бульвару Перова. Загальна вартість робіт за контрактами перевищувала 6 мільярдів гривень.

    Втім уже у 2023 році реалізація проєкту опинилася під тиском правоохоронних органів. Директори як генпідрядника, так і замовника будівництва отримали кримінальні підозри, після чого роботи були передані іншому виконавцю — групі компаній «Автострада».

    Попри зміну підрядника, будівництво мосту продовжилося. У грудні 2023 року відкрили перший з’їзд у напрямку Русанівських садів, а у грудні 2024-го — другий з’їзд у бік Троєщини. У серпні 2025 року було вперше запущено рух усіма смугами мосту.

    Наразі проєкт переходить до наступного етапу. Міська влада планує відкрити з’їзд на Поділ для зменшення транспортного навантаження, а в подальшому — реалізувати Подільсько-Вигурівську лінію метро, яка має з’єднати правий і лівий береги Києва.

    Історія з банкрутством «Еко-Буд-Трейд» вкотре демонструє системні ризики у великих інфраструктурних проєктах столиці, де мільярдні бюджети, судові процеси та кримінальні провадження часто йдуть поруч із будівництвом.

  • Власник “Автостради” Шкіль претендує на PINbank і планує вкласти $30 млн

    Власник “Автостради” Шкіль претендує на PINbank і планує вкласти $30 млн

    Власник інфраструктурної компанії “Автострада” та групи MS Capital Максим Шкіль підтвердив участь у конкурсі на придбання PINbank, який Фонд гарантування вкладів виставив на продаж після виведення установи з ринку.

    Йдеться про банк зі складною історією. Раніше PINbank опинився у центрі дискусій щодо його подальшої долі після націоналізації та виведення з ринку. Детальніше про ситуацію з банком можна прочитати у матеріалі.

    За словами Шкіля, у разі погодження угоди регуляторами він планує розвивати банк як роздрібну фінансову установу для малого і середнього бізнесу та фізичних осіб. У розвиток банківського напрямку бізнесмен готовий інвестувати близько 30 мільйонів доларів протягом двох років.

    Остаточне рішення щодо допуску потенційного інвестора має ухвалити Національний банк України. Регулятор перевіряє ділову репутацію покупця та джерела походження коштів.

    Водночас бізнес-діяльність Максима Шкіля раніше також опинялася у центрі публічних дискусій. Зокрема, повідомлялося про проблеми з фінансуванням окремих інфраструктурних проектів компанії “Автострада”, пов’язаних із будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту. Про це раніше писало наше видання у матеріалі.

    Чи зможе новий інвестор перезапустити PINbank після фінансових проблем — залежатиме від рішення регулятора та майбутньої стратегії розвитку установи.

  • Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    У вересні 2025 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали понад 6,5 тис. договорів на загальну суму 5,3 млрд грн. Як і в попередні місяці, більша частина видатків припала на будівництво та ремонтні роботи, свідчать дані аналітичного модуля BI.Prozorro. Найдорожчий контракт — капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 млрд грн, який виконує ТОВ “Група компаній “Автострада”.

    Майже 3 млрд грн (57,5%) місячних витрат Києва спрямовано саме на будівництво й ремонти. Ключовий тендер — реконструкція Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах, яку замовив КК “Київавтодор”. Проєкт передбачає не лише нове дорожнє покриття, а й модернізацію транспортної інфраструктури: світлофори, ліфти для маломобільних груп, додаткові смуги для поворотів. Вартість робіт оцінюється у понад 230 млн грн за кілометр — сума, що викликає суспільний резонанс через свою масштабність.

    Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

    КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

    Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

    На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

    Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

    Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

    Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

  • Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    У Києві стартує черговий інфраструктурний мегапроєкт – капітальний ремонт Харківського шосе. Його вартість оцінено у понад 1,26 мільярда гривень, що викликало хвилю критики серед експертів і громадськості. Адже суми такого масштабу в умовах війни та обмежених ресурсів сприймаються як ризик подальшого «освоєння» бюджету, коли за нововиявленими умовами витрати можуть зрости щонайменше вдвічі.

    Харківське шосе, розташоване у Дніпровському та Дарницькому районах, має історію ще з 1930-х років. Сьогодні це одна з ключових магістралей лівого берега, однак вона не відзначається постійними заторами. Попри це, міська влада вирішила не обмежуватися поточним ремонтом, а запустити повномасштабне розширення.

    Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

    Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

    Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

    На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

    Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

    Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

  • Закінчилось фінансування: “Автострада” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади з Подільсько-Воскресенського мосту

    Закінчилось фінансування: “Автострада” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади з Подільсько-Воскресенського мосту

    За інформацією наших джерел, Група компаній “АВТОСТРАДА” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади задіяні в будівництві Подільсько-Воскресенського мосту через брак фінансування.

    Так, за інформацією джерела, “фінансування не буде до кінця року, тож Шкіль вирішив поставити роботи на паузу”.

    Нагадаємо, в Офісі генпрокурора повідомили про викриття схеми відмивання 160 мільйонів гривень під час будівництва Подільського мосту у Києві. Правоохоронці вручили підозри двом керівникам компаній за фактом легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.