Позначка: банківські картки

  • Чому банки блокують картки українців і як швидко відновити доступ

    Чому банки блокують картки українців і як швидко відновити доступ

    Банківські картки можуть тимчасово блокуватися з різних причин, і найчастіше це відбувається для захисту клієнтів від шахрайських дій. За оцінками експертів, під тимчасові обмеження потрапляє лише 1–3% активних карток, а саме блокування у багатьох випадках має превентивний характер.

    Сучасні антифрод-системи банків працюють на основі поєднання статистичних моделей і машинного навчання. Вони аналізують фінансові операції в режимі реального часу та реагують на будь-які нетипові або підозрілі дії. Тому блокування не завжди означає помилку чи порушення з боку клієнта — часто це так званий «захисний щит», який не дозволяє шахраям швидко отримати доступ до коштів.

    Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

    Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

    У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

    Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

    Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

    В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

  • Співробітниця банку в Одесі перерахувала заощадження клієнтки на власну картку

    Співробітниця банку в Одесі перерахувала заощадження клієнтки на власну картку

    В Одесі працівниця одного з банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали літній клієнтці. Про це повідомили в пресслужбі Національної поліції.

    До правоохоронців звернулася 85-річна жінка, яка заявила про зникнення коштів із двох своїх депозитних рахунків. У ході слідства з’ясувалося, що до зникнення грошей причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу, яка працювала у відділенні банку в Приморському районі міста.

    Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

  • Під виглядом державної програми “Пакунок школяра” зловмисники крадуть банківські дані

    Під виглядом державної програми “Пакунок школяра” зловмисники крадуть банківські дані

    В умовах війни та економічної нестабільності українці стали вразливішими до кіберзлочинності, особливо коли мова йде про соціальні виплати. Однією з новітніх схем стало шахрайство під виглядом державної програми “Пакунок школяра”. Зловмисники, прикриваючись благородною метою — допомогою дітям, — масово збирають конфіденційну інформацію громадян і списують кошти з їхніх рахунків.

    Схема працює просто: у соціальних мережах поширюються фейкові оголошення про грошову допомогу від держави. Громадян запрошують заповнити коротку форму на сайті, який імітує офіційний державний ресурс. Далі — «обов’язковий» пункт: введення даних банківської картки. Усе виглядає максимально переконливо. Але як тільки дані введено — шахраї одразу знімають гроші.

    Проблема набагато глибша, ніж окремі епізоди фінансових втрат. Від таких схем потерпають найбільш вразливі категорії — батьки малолітніх дітей, переселенці, сім’ї військовослужбовців. Злочинці грають на емоціях і довірі до держави, яку вони системно підривають.

    Особливо тривожно, що частина технічної інфраструктури шахрайських кол-центрів розміщена в Україні. За словами джерел, частина таких груп діє за мовчазної згоди або й прямого «кришування» з боку представників правоохоронних органів. Це створює атмосферу безкарності, у якій шахраї почуваються впевнено, а громадяни — дедалі беззахиснішими.

    Боротьба з такими схемами вимагає негайного реагування на рівні кіберполіції, СБУ та Міністерства цифрової трансформації. А також — прозорої та відкритої комунікації з боку держави щодо реальних програм допомоги. Інакше довіра до держави буде зруйнована там, де вона найбільше потрібна — у сім’ях, які потребують підтримки.

  • Ощадбанк з липня почне блокувати старі та неактивні картки: кого це стосується

    Ощадбанк з липня почне блокувати старі та неактивні картки: кого це стосується

    Ощадбанк оголосив про масштабне оновлення клієнтських рахунків, яке стартує вже з 1 липня 2025 року. У межах цього процесу буде автоматично анульовано частину банківських карток, зокрема ті, що вичерпали термін дії або тривалий час не використовувалися.

    Згідно з повідомленням фінустанови, оновлення охопить картки, термін дії яких завершився або закінчується до березня 2025 року включно. Якщо власники не звернулися по перевипуск, такі картки будуть заблоковані без можливості використання.

    «Після блокування картку не можна буде застосовувати для жодних фінансових операцій: оплати, переказів, зняття готівки чи поповнення», – зазначають в Ощадбанку.

    Що робити клієнтам?
    Щоб уникнути незручностей, банк рекомендує завчасно звернутися у відділення або скористатися онлайн-банкінгом для оформлення нової картки. Ця процедура є безкоштовною і займає мінімум часу.

    Крім того, під автоматичне закриття підпадають неактивні рахунки, тобто ті, на яких відсутні операції протягом тривалого періоду і залишок становить 0 грн.

    Ощадбанк наголошує, що всі клієнти, яких стосується блокування, отримають персональні сповіщення із відповідною інформацією та закликом оновити картку.

    Фінансова установа підкреслює, що вчасне оновлення карток є важливою складовою безпеки, яка допомагає уникнути шахрайства, гарантує доступ до коштів без збоїв і підтримує актуальність особистих даних клієнта.

  • Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають у дію нові вимоги до фінансового моніторингу, які суттєво змінять правила роботи банків із фізичними особами та фізичними особами-підприємцями (ФОП). Згідно з Меморандумом, затвердженим Національним банком, вводяться обмеження на кількість рахунків та ліміти на грошові перекази.

    Про це йдеться в проєкті Меморандуму, підготовленого банками, підписання якого може розпочатися цього тижня і розтягнутися на невизначений час. Очікується, що спочатку до нього підключаться великі банки, а потім і менші структури.

    Уривчасті дані про цей документ надходили ще в середині листопада, і «Страна» писала про це кілька тижнів тому. Тоді було відомо про наміри банків встановити посилений контроль над операціями українців від 50 тис. грн, якщо їм передувало внесення готівки.

    А з останньої редакції Меморандуму стало зрозуміло, що під посилений контроль буде взято не тільки грошові проводки після зарахування готівки, а всі без винятку.

    У документі виписано чотири ключові напрямки. Перше – на етапі відкриття рахунку людині або ФОПу, новому клієнту має присвоюватися одна з трьох категорій ризику. Низький і середній ризик – у цьому разі з боку банку застосовуються спрощені заходи перевірки: без обов’язкового підтвердження доходів, тобто банк не просить надати зарплатну довідку або податкову декларацію, якщо йдеться про ФОПа. У цю категорію мають потрапляти клієнти, які під час первинного анкетування заявляють про місячний дохід до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року і до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Високий ризик може присвоюватися клієнтам із великими сумами доходів, або які є PEP (політично значущими особами), або якщо відомо про їхні підозрілі операції в інших банках тощо. У таких людей запитуватимуть більше підтверджувальних документів, а їхні операції посилено перевірятимуть у рамках фінансового моніторингу.

    Другий напрям Меморандуму – це моніторинг платіжних операцій. Тут для клієнтів вводяться додаткові обмеження залежно від присвоєної категорії ризиковості (низька, середня, висока). За умови відсутності документально підтверджених доходів – тобто без надання банку довідок, декларацій – фінансисти запроваджують свої власні обмеження на будь-які грошові перерахування (виняток зроблять для волонтерів, власників зарплатних карток):

    1. Клієнтам високого рівня ризику встановлюється ліміт у сумі 50 тис. грн на місяць.

    2. Клієнтам середнього і низького ризику два ліміти, що змінюються:

    – до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року;
    – до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Ці ліміти можуть переглядатися персонально для кожного після надання документів про доходи, залежно від їхнього розміру в кожному випадку.

    Нагадаємо, що з 1 жовтня 2024 року Нацбанк запровадив заборону для всіх фізосіб на грошові p2p-перекази (за номерами банківських карток) понад 150 тис. грн/міс. із кількома винятками. Наприклад, ліміт не поширюється на IBAN-перекази (за номерами рахунків). Але вищевказані обмеження в рамках Меморандуму не мають винятків, і поширюються на всі перекази: і на p2p, і на IBAN.

    Третій напрямок передбачає введення заборони на відкриття клієнтам без офіційно підтверджених доходів понад 3 поточних рахунків в одній валюті. Виняток є для кредитних, депозитних рахунків і рахунків під держпрограми (наприклад, Національний кешбек, єВідновлення).

    Четвертий напрям Меморандуму стосується створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, яких фінансисти називають «фінансовими мулами» – Нацбанк називав їх дропами (люди, які передають свої рахунки в користування третім особам за винагороду). Банки, які підписали цей документ, збираються обмінюватися інформацією про клієнтів. Отже, якщо людині примусово закриватимуть рахунок в одному банку, то в неї будуть проблеми з відкриттям його в інших фінустановах.

  • Штрафи за порушення мобілізації в Україні ігнорують: ТЦК масово судяться, але безрезультатно

    Штрафи за порушення мобілізації в Україні ігнорують: ТЦК масово судяться, але безрезультатно

    Введений механізм штрафів за ухилення від мобілізації, на який розраховували в Офісі Президента, практично не працює. Про це свідчить інформація від джерела в ОП: більшість українців уникають сплати штрафів, а територіальні центри комплектування (ТЦК) змушені постійно звертатися до суду, щоб домогтися виконання законодавства.

    Наше джерело в ОП розповіло, що українці взагалі не платять штрафи за порушення мобілізації, а ТЦК змушене постійно судитися. На Банковій сподівалися, що механізм штрафів змусить чоловіків іти до ТЦК, але вони просто масово закрили рахунки і працюють на підставні картки.

  • Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

    Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

    Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

    Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

    Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

    Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

    Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

    Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

    Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

    На поточний момент до списку системних банків входять:

    1. Приватбанк;
    2. Ощадбанк;
    3. Сенс Банк;
    4. Укргазбанк;
    5. Укрексімбанк;
    6. Універсал Банк (monobank);
    7. ПУМБ;
    8. Абанк;
    9. Райффайзен Банк;
    10. Креді Агріколь Банк;
    11. Укрсиббанк;
    12. Кредобанк;
    13. ОТП Банк;
    14. Банк Південний;
    15. ТАСкомбанк.