Golosnovinua.com

Позначка: БЕБ

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Печерський районний суд Києва у січні 2026 року наклав арешт на майно та кошти колишнього депутата Максима Сигалова, якого слідство пов’язує з діяльністю платіжних компаній «ДАЙМОНД ПЕЙ» та «Є-ПЕЙ». У матеріалах суду йдеться про можливе ухилення від сплати податків, проведення платежів на користь організаторів азартних ігор та схеми маскування фінансових операцій.

    За даними судових матеріалів, під час розслідування правоохоронці досліджують діяльність платіжної інфраструктури, яка обслуговувала операції у сфері онлайн-гемблінгу. Зокрема, у справі згадуються платежі, пов’язані з ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ». Лише за кілька днів у квітні 2024 року на нові рахунки цих компаній надійшло понад 1,1 млрд грн, після чого близько 1,09 млрд грн було перераховано на користь «ДАЙМОНД ПЕЙ» для подальших виплат виграшів.

    Мільярдні обороти та претензії податкової

    Окремо слідство досліджує діяльність ТОВ «Є-ПЕЙ». За результатами аналітичного дослідження Бюро економічної безпеки за період із 1 січня 2021 року до 30 квітня 2023 року, компанія могла занизити доходи за 2021–2022 роки на 21,8 млрд грн.

    У судових матеріалах зазначено, що це могло спричинити ненадходження до державного бюджету майже 3,9 млрд грн податку на прибуток. Слідство пов’язує можливі порушення, зокрема, з приховуванням фактичного змісту фінансових операцій та використанням механізмів маскування платежів. Водночас ці цифри наразі є оцінкою слідства, а не встановленим судом фактом.

    У матеріалах кримінального провадження також фігурують версії щодо використання карткових рахунків третіх осіб для проведення операцій та подальшого переміщення коштів. Правоохоронці перевіряють можливе використання таких механізмів для приховування походження грошей і їх подальшої легалізації.

    НБУ забрав ліцензію у «ДАЙМОНД ПЕЙ»

    Платіжна компанія «ДАЙМОНД ПЕЙ» раніше мала ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків. У липні 2024 року НБУ відкликав у компанії ліцензію.

    Регулятор пояснив рішення виявленням недостовірної інформації у документах, які подавалися для отримання ліцензії. Крім того, Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію особи, яка опосередковано володіла істотною участю в компанії. Регулятор також повідомив про зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією.

    Після відкликання ліцензії банки припинили ділові відносини з компанією, а кошти на її рахунках були заблоковані відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

    Що арештував суд

    У січні 2026 року суд дозволив накласти арешт на активи, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження. Йдеться, зокрема, про нежитлову нерухомість, автомобіль Land Rover Range Rover 2023 року випуску та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах США та євро.

    Кримінальне провадження триває. Наразі суд не встановив винуватість Максима Сигалова у вказаних правопорушеннях, а наведені у матеріалах справи обставини є версією органу досудового розслідування, яку ще має бути доведено в установленому законом порядку.

     

  • Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач, який більше любить говорити про себе як про “доктора економічних наук та викладача”, вибудував багатомільярдний тіньовий бізнес на платіжних системах зав’язаний на корупції та відкатах.

    Інформація про масштабні корупційні оборудки та багатомільйонні заробітки “скромного професора” Костянтина Ткача на українському бюджеті почали з’являтись у ЗМІ після його конфлікту з тіньовим мером Одеси Володимиром Галантерником.

    Ймовірно, щоб “відсунути” Костянтина Ткача від корупційних потоків в одеському регіоні, піарники Галантерника витягли та опублікували скріни з соціальних мереж Ткача, де він виправдовує російські удари по Одесі.

    Як професор Костянтин Ткач просив Путіна звільнити Одесу від “рогулів”

    Власне кажучи, проросійська позиція для одеських еліт досить розповсюджене явище, хоча більшість старається не озвучувати її публічно.

    Але одеський мільярдер Костянтин Ткач вирішив, що йому буквально “все дозволено” тож почав поширювати відповідні дописи у забороненій в Україні російській соцмережі “Однокласники”.

    Зокрема, Костянтин Ткач, коментуючи удари по Одесі, написав, що Володимир Путін нібито “звільняє” місто від “рогулів”.

    Також, реагуючи на масовані російські атаки по портах і цивільній інфраструктурі Одеси, він заявив, що “рогулям” “усе по заслугах”.

    Крім того, Ткач підтримував коментарі російських прихильників війни, відповідаючи, що “давно пора було” завдавати таких ударів, а також стверджував, що “Україна сама винна”.

    Як бачимо, позиція Костянтина Ткача досить однозначна – він не просто виправдовує російські удари по Україні, але й закликає їх наносити надалі. Більш того, окремі його публічні коментарі (на скрінах вище), можна розцінити як заклики на повалення конституційного ладу.

    Водночас, сам Костянтин Ткач  публічно підтвердив оригінальність своїх коментарів, своєю заявою про те що, справді вів сторінку в “Однокласниках”, однак, за його словами, лише висловлював там власну думку й не мав жодних поганих намірів.

    “Я нікому не бажав нічого поганого. Тоді мені здавалося, що я просто висловлюю свою думку”, –  сказав Ткач.

    Також Ткач заявив, що йому соромно за свої слова, тому сторінку вже видалив. Крім того, поскаржився, що після цього почав отримувати погрози.

    Варто відзначити, що  будь-якого іншого громадянина україни в аналогічній ситуації уже б притягнули до кримінальної відповідальності, але Костянтин Ткач обмежився лише вибаченнями та заявою про те, що “просто висловлював свою думку”.

    Компанія “ГЕРЦ” – як Костянтин Ткач створив приватний фільтр між українцями та комунальними монополіями

    Реальний бізнес Костянтина Ткача – це інкасація комунальних платежів через групу компаній які знаходяться в Одесі за однією адресою: вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його компанію “ГЕРЦ”, який утримує комісію 2-2,4 %, що становить близько 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.

    Такий прибуток фактично з повітря Костянтин Ткач отримує завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим і, звісно “ділиться”.

    Водночас, зареєстрованої НБУ платіжної системи “ГЕРЦ” не існує. Тобто кошти акумулюються трьома юрособами з однією адресою на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.

    ПІІ ТОВ “Аверс” — материнська структура, директор Беседовський Геннадій Олексійович.

    ТОВ “ГЕРЦ” — ІТ-серце та розробник системи “Міський єдиний розрахунковий центр”, директор Козубський Віталій Миколайович.

    ТОВ “ФК “ГЕРЦ” — платіжна ліцензія, директор Сушкіна Ганна Володимирівна.

    За корупційною схемою комунальні підприємства укладають з ФК “ГЕРЦ” договір, за яким усі платежі мешканців за газ, тепло, воду, електрику проходять через рахунки “ГЕРЦ”.

    Далі  “ГЕРЦ” акумулює гроші на своїх рахунках до перерахування постачальникам послуг, та утримує комісію 2–2,4 % — вищу, ніж у більшості банківських еквайрингових каналів.

    Також “ГЕРЦ” розщеплює платежі та перераховує їх на рахунки постачальників — з затримкою, яка створює додатковий обіг коштів всередині групи.  За інформацією ЗМІ, лише в Одесі це приносило 20-30 млн грн на місяць.

    У 2022 році “ГЕРЦ” Костянтина Ткача отримав ексклюзивне право бути єдиною платіжною системою в особистому кабінеті “Нафтогазу України” — з найвищою серед доступних варіантів комісією 2 %, що може свідчити про корупційну складову.

    За оцінкою джерела видання Главком, це давало компанії Ткача до 6 млн грн щомісяця з платежів за газ. Публічний скандал змусив «Нафтогаз» 8 листопада 2022 року прибрати «прокладку» з кабінету — його замінили Приватбанк та Ощадбанк з комісією 1%.

    Як «ГЕРЦ» Костянтина Ткача зайшов на “державні потоки”

    Водночас, крім заробітків на обслуговуванні Нафтогазу, платіжна система Костянтина Ткача ГЕРЦ змогла інтегруватись до цілої низки інших державних компаній, за аналогічними, ймовірно корупційними, схемами.

    До прикладу, дохід від КП “Київтеплоенерго” – 456,8 млн гривень, ПрАТ “АК “Київводоканал” – 150 млн гривень, КП “Київпастранс” – 1 млн гривень, ДП “Інфотех” — розміщення платіжної системи на services mvs gov («Єдине вікно для громадян») 12 тис. грн/міс. оренди + комісія не менше 5 грн та не більше 3 % з транзакції.

    Сукупно з 2020 року група Ткача заробила біля 2,05 млрд грн, з яких 781 млн грн — прямі держзакупівлі. Також він годується зі сплати штрафів патрульної поліції та послуг міграційної служби.

    30 червня  МВС запустило власний “Платіжний Хаб” — свою централізовану платіжну інфраструктуру, що ставить під сумнів довгостроковість монополії “ГЕРЦ” на МВС-платежах.

    Як бачимо, Костянтин Ткач збудував не платіжну систему в технологічному сенсі, а фактично приватний фільтр між громадянами та комунальними монополіями. Так, обов’язкові платежі за газ, воду, тепло, електрику проходять через його рахунки, залишаючи там 2–2,4 % – і ніхто цю комісію не голосував на тарифі.

    Відкриті кримінальні справи, які не заважають бізнесу Ткача

    Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора провело обшуки в одеському офісі групи компаній “ГЕРЦ”, пов’язаної з бізнесменами Костянтином Ткачем та його партнером Беседовським. Слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження про ухилення від сплати податків.

    15 липня БЕБ разом з Офісом генпрокурора провели обшуки в будинку на вул. Єврейська, 2А в Одесі — головному офісі групи компаній Костянтина Ткача та його партнера Беседовського, до якої входять ПІІ ТОВ “АВЕРС”, ТОВ “ГЕРЦ” та ТОВ “ФК “ГЕРЦ”.

    Підставою стало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах), у якому фігурує ТОВ “Югтранс-Термінал”, засновником якого є ПІІ ТОВ “Аверс”.

    Варто відзначити, що це вже не перше кримінальне провадження щодо групи “ГЕРЦ” — щонайменше четверте. Нижче — перелік усіх виявлених у відкритих джерелах справ проти структур Ткача.

    КП № 32021100000000389 (серпень 2021 р) — закрита
    ДФС Києва — ст. 212 ККУ (фіктивні контрагенти)

    КП №72022000110000023 (2022 р) — триває
    БЕБ — ст. 212 ККУ (обсяг “фіктивних” операцій 2020–2021 з ПП “Екостройград”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Тейкіт”)

    КП №420261600000000020 (2026 р)
    Прокуратура — ст. 191 ККУ (харчування у школах та медзакладах Одеси; пов’язана з Ткачем ТОВ “Фабрика смаку”)

    Також група “ГЕРЦ” системно фігурує в податкових провадженнях з 2021 року, де повторюються одні й ті самі елементи: “фіктивні” контрагенти (ПП “Тейкіт”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Екостройград”), завищення податкового кредиту з ПДВ (від 27,5 млн грн у справі 2022 року до 38,8 млн грн у справі 2026 року).

    Як Костянтин Ткач нагодував одеських школярів  на 4 мільярди

    Костянтин Ткач в Одесі також асоціюється зі сферою дитячого харчування де без перебільшення крутяться мільярди.

    Так, багаторічний монополіст на ринку шкільного харчування ТОВ “Фабрика смаку” зі статутним капіталом у 1000 гривень, яка контролюється Ткачем через його багаторічного партнера Дмитра Нікітіна, здобула ряд перемог на державних тендерах, переважно від держорганів Одеської області, на 4 млрд 175 млн грн. Причому з цієї суми 1 млрд 69 млн грн вона отримала за неповні 7 місяців 2026 року, тоді як за весь 2025-й 1 млрд 41 млн грн.

    Як стверджують журналісти, готові страви, якими “Фабрика смаку” годує школярів, виявляються настільки низькою якістю, що їх часто просто не їдять. Проте вже через кілька місяців після свого створення у 2015 році компанія почала успішно вигравати тендери на постачання продуктів та організацію харчування для бюджетних установ та заробила на цьому мільярди.

    Звичайно, можна було б списати це на дитячі примхи, але з січня 2026 року Одеська обласна прокуратура розслідує кримінальне провадження № 420261600000000020 про можливе розкрадання коштів на харчування за рахунок бюджету у школах та закладах охорони здоров’я області.

    За версією слідства, ТОВ “Фабрика смаку” разом із ще низкою взаємопов’язаних компаній перемагають на тендерах, після чого починають виробляти закупівлі продуктів харчування один в одного за завищеними на 40-80% цінами. Так, під підозру про завищення цін на продукти, що постачаються місцевому бюджету, потрапили тендеру на суму в 1,2 млрд грн, виграні “Фабрикою смаку”, ще на 680 млн грн перевіряють тендери з ТОВ “Проект інвест 21” (сфера діяльності – оптова торгівля продуктами харчування, статутний фонд – 7 млн грн).

    Цікаво, що остання фігурувала у скандалі про закупівлю для одеських школярів новорічних солодощів у 2020 році на 7 млн грн за рахунок міськбюджету. Замість шоколаду діти отримали жменю льодяників, зате з листівкою від мера Геннадія Труханова.

     

  • Сім років не платили за 176 гектарів: столичний забудовник повернув Києву понад 132 млн грн

    Сім років не платили за 176 гектарів: столичний забудовник повернув Києву понад 132 млн грн

    Один зі столичних забудовників сплатив до бюджету понад 132 млн грн земельного податку, який, за даними слідства, не перераховував упродовж семи років. Йдеться про користування одразу 176 гектарами комунальної землі, відведеної під будівництво житлового комплексу в Києві. Трьом керівникам товариства повідомили про підозру, однак після повного погашення боргу прокуратура попросила суд звільнити їх від кримінальної відповідальності.

    Про це повідомили Офіс генерального прокурора та Київська міська прокуратура.

    За матеріалами слідства, будівельна компанія не виконувала податкові зобов’язання у період із 2017 до 2024 року. За цей час за користування 176 га столичної землі накопичилася заборгованість у розмірі понад 132 млн грн.

    Земельні ділянки перебувають у комунальній власності та були виділені для реалізації масштабного житлового проєкту.

    Сім років без земельного податку

    Як встановили правоохоронці, товариство мало сплачувати земельний податок за користування землею, однак необхідні платежі до місцевого бюджету не надходили.

    Сума боргу поступово зростала й у підсумку перевищила 132 млн грн.

    Розслідування проводили детективи Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури.

    У межах кримінального провадження підозри отримали троє керівників товариства. Їхні дії кваліфікували за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

    Закон передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від податків, якщо такі дії призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у встановлених законом розмірах.

    У цьому випадку йдеться про одну з найбільших сум земельного податкового боргу, про повернення якої столична прокуратура повідомляла останнім часом.

    Понад 132 млн грн повернули ще до суду

    Під час досудового розслідування ситуація суттєво змінилася.

    За даними прокуратури, троє підозрюваних визнали свою провину, а товариство повністю погасило накопичену податкову заборгованість.

    До бюджету перерахували понад 132 млн грн.

    Таким чином, кошти вдалося повернути ще до початку розгляду справи по суті в суді.

    Після повного відшкодування несплачених податків прокуратура скерувала матеріали кримінального провадження до суду разом із клопотанням про звільнення трьох керівників товариства від кримінальної відповідальності.

    Такий механізм передбачений законодавством для податкових правопорушень за певних умов: якщо особа до притягнення до кримінальної відповідальності повністю сплачує податки, збори та відшкодовує шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою.

    Остаточне рішення щодо звільнення підозрюваних має ухвалити суд.

    Назву забудовника правоохоронці не розкрили

    Водночас офіційні повідомлення містять важливу деталь: ані прокуратура, ані Офіс генерального прокурора не називають компанію-забудовника.

    Так само не оприлюднюються імена трьох її керівників, які отримали підозри.

    Однак до повідомлення Офіс генпрокурора додав фотографію території біля київських озер Тягле та Небреж. На це звернуло увагу агентство «Інтерфакс-Україна».

    Територія площею близько 176 га між озерами Тягле, Небреж та Мартишів у Дарницькому районі багато років перебуває у центрі суперечок навколо масштабної житлової забудови.

    У 2005 році Київрада погодила передачу ТОВ «Контактбудсервіс» п’яти земельних ділянок у житловому масиві Осокорки-Центральні загальною площею близько 176 га. На цій території планувався комплекс «Патріотика на озерах».

    Після банкрутства банку «Аркада» питання добудови його житлових проєктів перейшло до нового етапу, а на частині території згодом почали реалізовувати ЖК H2O. У січні 2025 року Stolitsa Group оголосила про продаж квартир у цьому комплексі.

    Водночас офіційного підтвердження від прокуратури, що нинішнє кримінальне провадження стосується саме Stolitsa Group або ЖК H2O, немає. Тому називати конкретного девелопера фігурантом справи без рішення правоохоронців було б некоректно.

    Що відомо про 176 гектарів на Осокорках

    Історія ділянки на Осокорках триває понад два десятиліття.

    У 2005 році Київська міська рада передала п’ять ділянок загальною площею близько 176 га в оренду на 15 років для забудови об’єктами житлового та соціально-побутового призначення.

    Згодом територію почали пов’язувати із масштабним проєктом «Патріотика на озерах» банку «Аркада».

    Проєкт передбачав будівництво десятків багатоповерхових житлових будинків. Водночас частина місцевих мешканців та екологічних активістів виступає за збереження зеленої території та створення «Екопарку Осокорки».

    Після проблем та банкрутства банку «Аркада» у 2020 році добудова його житлових комплексів стала окремою проблемою для тисяч інвесторів.

    Згодом Stolitsa Group погодилася долучитися до завершення будівництва частини об’єктів «Аркади». На території колишньої «Патріотики на озерах» з’явився новий проєкт H2O.

    Саме збіг площі — 176 га — та фотографії озер Тягле і Небреж у повідомленні Офісу генпрокурора дозволив профільним медіа припустити зв’язок нинішньої податкової справи із цією територією. Але поки це залишається висновком медіа, а не офіційно встановленим фактом.

    Для бюджету Києва 132 млн грн — значна сума

    Масштаб повернутого боргу можна оцінити у порівнянні із загальними надходженнями земельних платежів у столиці.

    За даними, які наводять київські медіа, протягом січня-липня 2026 року платники податків перерахували до бюджету Києва близько 3,439 млрд грн земельного податку та орендної плати. Це приблизно на 257 млн грн більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Таким чином, лише один погашений борг забудовника у 132 млн грн дорівнює приблизно половині всього річного приросту відповідних надходжень, зафіксованого за перші сім місяців року.

    Земельний податок належить до місцевих податків і є одним із джерел наповнення бюджетів громад.

    Для Києва це кошти, які можуть бути спрямовані на транспорт, житлово-комунальне господарство, освіту, соціальну сферу, відновлення міської інфраструктури та інші потреби столиці.

    Чому фігурантів можуть не покарати кримінально

    На перший погляд ситуація може виглядати парадоксально: компанія сім років не сплачувала понад 132 млн грн податків, керівники отримали підозри, але прокуратура сама просить звільнити їх від кримінальної відповідальності.

    Однак це пов’язано з особливостями податкового кримінального законодавства.

    Для держави у таких провадженнях одним із ключових завдань є фактичне повернення грошей до бюджету.

    Якщо заборгованість та пов’язані з нею платежі погашені у передбачений законодавством строк, закон допускає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

    Саме такий сценарій зараз і реалізується у справі столичного забудовника.

    Компанія перерахувала всю суму боргу, а невиконаних податкових зобов’язань, за інформацією прокуратури, більше немає.

    Тепер слово за судом.

    Якщо клопотання прокуратури задовольнять, троє керівників товариства не нестимуть кримінальної відповідальності у цій справі, однак головний фінансовий результат розслідування вже досягнуто — понад 132 млн грн повернули до бюджету.

  • Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    В Україні набирає обертів резонансна історія навколо діяльності двох відомих медійних езотериків — Марії Ареф’євої, яка позиціонує себе як “відьма” Марія Тиха, та Богдана Оріщенка, більш відомого під псевдонімом “маг Веліар”. Після звернення народного депутата Ярослава Железняка правоохоронні органи розпочали перевірки щодо можливого шахрайства, а також ймовірного ухилення від сплати податків.

    За інформацією, яку оприлюднив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, до нього звернулися громадяни, які заявили, що заплатили значні кошти за так звані езотеричні послуги, однак не отримали обіцяного результату. За словами парламентаря, окремі заявники стверджують, що йдеться про суми у сотні тисяч гривень, а серед клієнтів були родичі військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій. За їхніми словами, езотерики нібито пропонували “допомогу” у пошуку зниклих захисників, використовуючи власні “надприродні здібності”. Саме ці заяви стали підставою для звернення депутата до правоохоронних органів.

    Железняк також заявив, що отримав свідчення людей, які повідомляли про ймовірне отримання коштів поза офіційною фінансовою звітністю. Крім того, він стверджує, що обидва медійні езотерики нібито демонстрували близькі зв’язки з представниками державних органів та використовували це для підвищення власного авторитету. Сам депутат наголошує, що наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронцями, а остаточну правову оцінку повинні надати виключно компетентні органи.

    Одразу після отримання відповідних звернень Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо Богдана Оріщенка. Як повідомили правоохоронці у коментарі журналістам, 26 червня слідчі поліції Києва внесли відповідні відомості та здійснюють розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України — “Шахрайство”. Саме в межах цього провадження правоохоронці перевірятимуть обставини надання платних послуг та можливого заволодіння коштами громадян шляхом обману або зловживання довірою.

    Паралельно Бюро економічної безпеки України повідомило про початок аналітичного дослідження щодо діяльності Марії Ареф’євої, відомої як Марія Тиха. У відповіді БЕБ зазначено, що 24 червня до відомства надійшла офіційна заява народного депутата Ярослава Железняка про можливі протиправні дії громадянки Ареф’євої. У документі йдеться про можливе заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, а також про ймовірне умисне приховування реальних доходів від податкових органів.

    У БЕБ наголосили, що наразі не йдеться про відкриття кримінального провадження саме бюро. На цьому етапі фахівці проводять аналітичне дослідження з метою встановлення можливих ознак кримінальних правопорушень, які належать до підслідності Бюро економічної безпеки. Якщо під час перевірки будуть виявлені достатні ознаки злочину, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого може бути розпочато офіційне досудове розслідування.

    Сам Ярослав Железняк повідомив, що передав правоохоронним органам усі наявні у нього матеріали та свідчення заявників. За його словами, йдеться не лише про можливе шахрайство, а й про ймовірні порушення податкового законодавства, якщо буде підтверджено приховування доходів або отримання коштів поза офіційним обліком. Водночас парламентар наголошує, що всі обставини мають бути перевірені виключно у правовому полі.

    Останніми роками в Україні значно зріс попит на різноманітні езотеричні послуги — астрологію, тарологію, екстрасенсорику, ворожіння та інші практики. На тлі повномасштабної війни багато громадян, які перебувають у стресовому стані, звертаються до людей, які обіцяють психологічну підтримку або навіть допомогу у пошуку безвісти зниклих родичів. Саме тому будь-які повідомлення про можливе використання вразливого становища таких людей для отримання грошей викликають значний суспільний резонанс.

    Водночас на цей момент ні Марії Ареф’євій, ні Богдану Оріщенку офіційної підозри не оголошено. БЕБ лише проводить аналітичне дослідження, а Національна поліція здійснює досудове розслідування у відкритому кримінальному провадженні. Остаточні висновки щодо наявності або відсутності складу злочину мають зробити правоохоронні органи після завершення необхідних процесуальних дій.

    Сама Марія Тиха раніше активно веде публічну діяльність у соціальних мережах, бере участь у телевізійних проєктах та надає консультації як езотерикиня. Богдан Оріщенко, відомий під псевдонімом Веліар, також позиціонує себе як практик езотеричних послуг і має власну аудиторію в інтернеті. Публічної детальної реакції обох фігурантів саме на останні заяви правоохоронців станом на момент публікації офіційно не оприлюднено.

    Розвиток цієї справи може стати одним із найбільш резонансних прикладів перевірки діяльності представників комерційної езотеричної сфери в Україні. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від результатів розслідування Національної поліції та аналітичної роботи Бюро економічної безпеки.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .

    За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.

    Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

    «Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.

    Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.

    Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.

    Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.

    Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.

    «Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.

    Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.

    Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.

    Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.

    Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.

    Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.

    На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.

    Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.

    Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

  • Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Любомльський районний суд Волинської області виніс чергове рішення у справі директора приватного підприємства «Юакарго» Руслана Кордонця. Його оштрафували на 1,44 мільйона гривень за використання підроблених сертифікатів під час імпорту вживаних автомобілів.

    Як встановив суд, у період з листопада 2023 року по січень 2024 року підприємство розмитнило 38 автомобілів через Волинську митницю. Для отримання податкових пільг декларант подав сертифікати форми EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження транспортних засобів.

    Втім, під час перевірки словацька митниця в місті Міхаловце офіційно підтвердила, що всі 38 сертифікатів є підробленими і ніколи не видавалися.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки за статтею про ухилення від сплати податків. Однак кримінальне провадження було закрито через недостатній розмір встановлених збитків. Після цього матеріали передали до суду для розгляду в адміністративному порядку.

    Суд дійшов висновку, що дії директора були умисними, а підприємство отримало економічну вигоду за рахунок несплати митних платежів. Також у рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові засідання.

    Це вже третє рішення у справах щодо Руслана Кордонця. Загальна сума накладених штрафів за один день перевищила 2,8 мільйона гривень.

    Постанова суду вже набрала законної сили. Водночас питання фактичного стягнення призначених штрафів наразі залишається відкритим.