Позначка: БЕБ

  • В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо забудовника з Ужгорода, якого підозрюють в ухиленні від сплати податків. Про це повідомили у БЕБ.

    За даними слідства, фізична особа організувала будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак використовувала схему для мінімізації податкових зобов’язань.

    Зокрема, забудовник укладав з клієнтами договори про спільну діяльність. Формально вони передбачали участь покупців у будівництві, внесення фінансування та подальший розподіл результатів.

    Водночас фактично клієнти не виступали співінвесторами і не брали участі у реалізації проєкту. Їхня роль обмежувалася оплатою житла, що свідчить про використання таких договорів як прикриття реального продажу нерухомості.

    У результаті отримані доходи від продажу квартир не відображалися у податковій звітності, а податки до державного бюджету не сплачувалися.

    За оцінками правоохоронців, державі було завдано збитків на суму понад 6,7 мільйона гривень.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за статтею про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

    Наразі всі завдані збитки відшкодовані у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до норм Кримінального кодексу.

    Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Закарпатської обласної прокуратури.

  • У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У місті Біла Церква Київської області 34-річну заступницю керівника одного з поштових відділень підозрюють у привласненні пенсійних коштів. Про це повідомили у поліції Київщини.

    За даними слідства, у квітні 2024 року жінка, використовуючи службове становище, безпідставно списала кошти, призначені для виплати пенсій 23 громадянам. У документах вона зазначила, що виплати нібито були здійснені, хоча фактично гроші людям не надійшли.

    Таким чином, за версією правоохоронців, посадовиця незаконно заволоділа понад 185 тисячами гривень, завдавши матеріальних збитків підприємству на відповідну суму.

    Слідчі під процесуальним керівництвом Білоцерківської окружної прокуратури вже повідомили жінці про підозру. Її дії кваліфіковано за статтею про привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.

    У разі доведення провини їй загрожує до восьми років позбавлення волі.

    Паралельно правоохоронці повідомляють про інші викриття у сфері економічних злочинів. Зокрема, на Закарпатті завершено розслідування щодо забудовника з Ужгорода, який ухилявся від сплати податків.

    За даними слідства, він організував будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак не відображав отримані доходи у податковій звітності. У результаті державному бюджету було завдано збитків на понад 6,7 мільйона гривень, які наразі повністю відшкодовані.

  • Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Любомльський районний суд Волинської області оштрафував директора ПП «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця на понад 1,44 млн грн за махінації під час імпорту вживаних автомобілів.

    Йдеться про використання 38 підроблених сертифікатів походження товару EUR.1, які дозволяли отримати податкові пільги при розмитненні. За даними суду, ці документи подавалися під час оформлення автомобілів на Волинській митниці у період з листопада 2023 року по січень 2024 року.

    Постачальником транспортних засобів виступала угорська компанія VERTEX SALE Kft. Завдяки фальшивим сертифікатам підприємство змогло уникнути сплати частини митних платежів.

    Порушення було викрито під час пост-аудиту. Українські митники звернулися до колег зі Словаччини, які підтвердили, що зазначені сертифікати не видавалися їхніми органами та є підробленими.

    У результаті державний бюджет недоотримав понад 1,44 млн грн, з яких понад 1,2 млн грн — це ввізне мито, а ще близько 240 тис. грн — податок на додану вартість.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки в межах кримінального провадження. Однак кримінальну відповідальність не застосували через те, що сума збитків не перевищила встановлений поріг для притягнення за статтею про ухилення від сплати податків.

    У підсумку матеріали передали до суду для розгляду в адміністративній площині. Суд визнав Кордонця винним у порушенні митного законодавства та наклав штраф у розмірі 100% несплачених платежів — 1 444 093,94 грн.

    Суд також звернув увагу, що обвинувачений не з’являвся на засідання, а його підприємство отримувало економічну вигоду від таких дій. При цьому жодних претензій до іноземного постачальника щодо підроблених документів не висувалося.

    Це вже третє рішення суду щодо Кордонця за один день. Загальна сума штрафів за всіма справами перевищила 2,8 млн грн.

  • Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Власниця Ibox Bank Альона Шевцова (у дівоцтві Дегрік), яка опинилася під санкціями РНБО та стала фігуранткою розслідувань правоохоронних органів, може намагатися повернутися в Україну. Її історія поєднує стрімкий кар’єрний ріст у фінансовому секторі, гучні бізнес-проєкти та серйозні підозри з боку держави.

    Про це пише МедіаХаб

    Альона Шевцова народилася в Одесі у 1987 році. Кар’єру розпочала у 2007 році в інвестиційній компанії Concorde Capital. Вже за два роки заснувала власну юридичну компанію «Лео партнерс», а згодом — фінансову компанію LeoGaming, яка спеціалізувалася на платіжних рішеннях для онлайн-ігор.

    З часом навколо неї сформувалася ціла бізнес-екосистема: платіжна система Leo (раніше LeoGaming Pay), мережа терміналів iBox та Ibox Bank. Саме банк став ключовим активом, хоча офіційно Шевцова володіла менш ніж 25% установи та очолювала наглядову раду.

    До 2022 року фінансові показники банку демонстрували значне зростання: прибуток зріс із 5,2 млн грн у 2019 році до майже 600 млн грн у 2022-му.

    У березні 2023 року ситуація різко змінилася. Національний банк відкликав ліцензію Ibox Bank, після чого СБУ та Бюро економічної безпеки провели обшуки.

    Правоохоронці заявили про можливу схему відмивання коштів онлайн-казино через так званий «міскодинг» — зміну призначення платежів для приховування їхнього реального походження. За версією слідства, через рахунки пов’язаних компаній могли проходити мільярдні обороти.

    Пізніше БЕБ повідомило про підозри у відмиванні близько 5 млрд грн. Частину менеджменту банку затримали, а окремих фігурантів оголосили в розшук.

    У 2025 році проти Шевцової було запроваджено персональні санкції РНБО, а справу передали до суду.

    Інформація про можливі ризикові операції компаній, пов’язаних із Шевцовою, з’являлася і раніше. Зокрема, у медіа згадували її платіжні сервіси у контексті співпраці з гральним бізнесом та операцій із виведення коштів за кордон.

    Окрему увагу журналісти звертали на можливі зв’язки з політичними та правоохоронними колами. Її чоловік, Євген Шевцов, працював у Національній поліції та декларував значні сімейні доходи.

    Також у розслідуваннях фігурували дані про фінансові операції через пов’язаних осіб і компанії, що могли бути частиною складних схем руху коштів.

    Попри проблеми Ibox Bank, на ринку продовжують працювати інші гравці у сфері платіжних рішень. Зокрема, згадується платіжна система bill_line, пов’язана з колишніми співробітниками структур Шевцової.

    Аналітики припускають, що частина бізнесу могла трансформуватися або перейти під контроль інших осіб.

    Попри санкції та кримінальні провадження, у публічному просторі з’являються припущення про можливе повернення Шевцової в Україну. Це пов’язують як із її діловими інтересами, так і з потенційними домовленостями чи спробами відновити репутацію.

    Втім, офіційної інформації про її місцеперебування або конкретні юридичні перспективи наразі немає.

  • На Волині викрили підпільний цех з виготовлення контрафактного алкоголю

    На Волині викрили підпільний цех з виготовлення контрафактного алкоголю

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області завершили досудове розслідування щодо незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів. Обвинувальні акти стосовно трьох фігурантів уже скеровано до суду.

    За даними слідства, мешканці Луцька організували підпільне виробництво алкогольної продукції. Для цього вони облаштували спеціальні цехи у підвальних та господарських приміщеннях власних будинків.

    Незаконно виготовлений алкоголь розливали у скляну тару з маркуванням відомих брендів, після чого продукцію забезпечували підробленими акцизними марками. Збут здійснювали обмеженому колу перевірених покупців.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили близько 700 літрів спирту та готового контрафактного алкоголю. Також знайдено обладнання для виробництва і розливу, майже 700 пачок сигарет без акцизних марок та рідини для електронних сигарет.

    Слідство встановило, що частина підозрюваних вже раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні правопорушення.

    Фігурантам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, а також використання підроблених акцизних марок.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Волинська обласна прокуратура. Наразі матеріали передано до суду для розгляду по суті.

    Водночас відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.

  • Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський проживає разом із родиною в орендованій квартирі, яка належить підприємцю, пов’язаному з місцевим ринком. Водночас у декларації посадовця відсутнє власне житло, але зазначені значні готівкові заощадження.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з оприлюдненими даними, Борусовський зареєстрований разом із донькою у квартирі у Львові площею 45,6 квадратного метра, яка належить його матері. Задекларована вартість цього житла становить лише 72 тисячі гривень.

    Після переходу на роботу в БЕБ родина почала орендувати іншу квартиру у Львові — площею майже 75 квадратних метрів. Її власником є Ростислав Мацелюх — підприємець, якого пов’язують із компанією, що володіє продовольчим ринком на Сихові. Цей ринок було створено після демонтажу попереднього торговельного майданчика під час розвитку міської інфраструктури.

    Попри відсутність власного житла, у власності посадовця є земельні ділянки. Йдеться про 0,7 гектара у Львові, оцінених у понад 400 тисяч гривень, а також 1,5 гектара землі на Самбірщині, де він народився. Цю ділянку він здає в оренду великому аграрному бізнесу.

    Автомобіля у власності Борусовського немає. Водночас він користується позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado, який належить його батькові. Останній у минулому очолював сільську раду на Самбірщині.

    Дружина посадовця, яка офіційно не працює, володіє автомобілем Fiat Punto. При цьому вона зареєстрована у селі на Львівщині, однак нерухомість за цією адресою у декларації не вказана.

    За рік Борусовський отримав понад 1,6 мільйона гривень доходу — зокрема зарплату в ДБР і БЕБ, а також кошти від оренди землі. Додатково він отримував компенсації на оплату комунальних послуг як учасник бойових дій.

    Водночас найбільшу увагу привертають його готівкові заощадження. Посадовець задекларував 110 тисяч доларів готівкою, а також незначну суму на банківському рахунку. Його дружина зберігає ще 13 тисяч євро готівкою.

    Сукупність цих даних викликає питання щодо співвідношення доходів, способу життя та активів посадовця, зокрема з огляду на оренду житла у підприємця та відсутність власної нерухомості.

  • БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    На Волині детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Йдеться про партію вітамінів і спортивного харчування загальною вартістю близько 58 мільйонів гривень.

    За даними слідства, через митний пост «Ягодин» намагалися завезти понад 16 тонн біологічно активних добавок. Формально вантаж оформлювали як гуманітарну допомогу, однак насправді його планували реалізувати на комерційному ринку.

    Організатором схеми, за інформацією правоохоронців, був житель Волинської області. Для ввезення товару він використовував підроблені документи, що дозволяло уникнути сплати податків і митних платежів.

    У ході розслідування встановлено, що благодійна організація, через яку проходив вантаж, фактично не здійснює діяльності. Вона відсутня за місцем реєстрації, а її керівник перебуває за кордоном щонайменше з 2023 року.

    Також викликає сумніви і походження так званої «допомоги». За документами, донором виступала угорська компанія, яка на момент оформлення вантажу вже припинила свою діяльність.

    Під час обшуків детективи вилучили близько 400 найменувань продукції, серед яких — вітаміни, амінокислоти та інші дієтичні добавки. Увесь товар арештовано разом із майном фігуранта.

    Правоохоронці повідомили організатору про підозру. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    У БЕБ зазначають, що подібні схеми стали однією з ключових загроз у сфері гуманітарних поставок під час війни, коли під прикриттям допомоги в Україну намагаються завозити комерційні партії товарів без сплати податків.

    Слідчі дії у справі тривають, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    У Волинській області правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виробництва та збуту фальсифікованого дизельного пального. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

    За даними слідства, група осіб організувала повний цикл нелегального бізнесу — від виготовлення пального в орендованих приміщеннях до його реалізації через мережу партнерських автозаправних станцій. Схема діяла одразу в кількох регіонах країни.

    Зловмисники, за інформацією правоохоронців, змішували дизель із газовим конденсатом, отримуючи продукцію, яка не відповідає державним стандартам якості. Попередні дослідження підтвердили, що це фальсифікат.

    Розрахунки за пальне здійснювалися як готівкою, так і через рахунки підконтрольних підприємств. Така модель дозволяла уникати сплати податків і формувати фіктивний податковий кредит з ПДВ.

    У рамках розслідування правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили значні обсяги пального та обладнання. Зокрема, йдеться про понад 80 тисяч літрів паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості, газовий конденсат, насосне обладнання, паливороздавальні колонки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

    Також було вилучено фінансові ресурси, які, за версією слідства, пов’язані з незаконною діяльністю: 2,7 мільйона гривень, близько 230 тисяч доларів та понад 7 тисяч євро готівкою. Крім того, правоохоронці отримали чорнові записи, що можуть підтверджувати функціонування схеми.

    Наразі вилучене майно направлено на експертизу. Слідчі встановлюють усіх причетних до організації незаконного бізнесу та готують матеріали для притягнення їх до відповідальності.

    Випадок на Волині вкотре підтверджує, що проблема нелегального пального в Україні залишається актуальною, а подібні схеми продовжують працювати під прикриттям формально легального бізнесу.