Golosnovinua.com

Позначка: БЕБ

  • Колишнього детектива БЕБ Олександра Ткачука призначили в штурмовий полк «Сафарі»

    Колишнього детектива БЕБ Олександра Ткачука призначили в штурмовий полк «Сафарі»

    У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документом, конкурс на посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку. Наразі, як випливає з відповіді, він «проходить навчання» — статус, який у деяких згадках і коментарях сприймають як перебування в тилу, а не на фронті.

    Окрему увагу привертає назва посади — «інспектор взводу» — яка в реаліях військових і поліцейських структур частіше має адміністративний або організаційний характер, а не безпосередньо бойовий. У відкритих джерелах та у наданій відповіді відсутня публічна інформація про умови конкурсу або його результати, що породжує запитання щодо прозорості процедури. Журналісти та місцеві активісти зазначають, що доступ до конкурсних документів є обмеженим, а сам конкурс виглядає формальним.

    Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

    У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

    Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.

  • Instagram-блогерка під слідством, БЕБ перевіряє фінансову діяльність Софії Стужук

    Instagram-блогерка під слідством, БЕБ перевіряє фінансову діяльність Софії Стужук

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві відкрили кримінальне провадження проти відомої української блогерки за підозрою в ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Йдеться про можливе несплачення понад 11 мільйонів гривень.

    За даними слідства, протягом останніх п’яти років блогерка отримувала регулярні доходи від рекламної діяльності в соціальних мережах, однак не відображала їх у податкових деклараціях.

    Провадження відкрито на основі матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, які були ініційовані співробітниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Досудове розслідування триває за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків у великих розмірах. Санкція статті передбачає штраф або позбавлення волі на строк до 5 років із конфіскацією майна. У офіційній заяві імені підозрюваної не вказано, однак правоохоронці оприлюднили скриншот профілю в Instagram, за яким користувачі і медіа ідентифікували блогерку як Софію Стужук-Левданську. Відомо, що вона наразі мешкає за кордоном і продовжує вести активну онлайн-діяльність, зокрема й через співпрацю з російськими рекламодавцями.

    У БЕБ зазначають, що розслідування триває, а також нагадують про необхідність декларувати доходи, зокрема отримані з-за кордону та з онлайн-платформ.

  • Адвокати підозрюваної у відмиванні грошей співвласниці iBox Bank Шевцової затягують розгляд справи

    Адвокати підозрюваної у відмиванні грошей співвласниці iBox Bank Шевцової затягують розгляд справи

    Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Наразі Олена Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати незаконно затягують розгляд справи в судах.

    Нагадаємо, Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних онлайн-казино.

    БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

    З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

    За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

    За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

    Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

    Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

    Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

    Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

    Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

    Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

    Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

    “Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

    Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

    Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

    Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

  • На кордоні з Польщею митники виявили електронні сигарети на 570 тисяч і нові iPhone на пів мільйона

    На кордоні з Польщею митники виявили електронні сигарети на 570 тисяч і нові iPhone на пів мільйона

    У пункті пропуску “Краківець-Корчова” митники запобігли двом спробам незаконного переміщення товарів через державний кордон.

    Під час огляду мікроавтобуса Mercedes, за кермом якого перебував 34-річний мешканець Чорткова, правоохоронці виявили шість ящиків із електронними сигаретами VUSE. Загалом чоловік намагався провезти 1440 електронок, захованих у ніші під сидіннями та замаскованих сумками й валізами. Орієнтовна вартість виявленої партії — майже 570 тисяч гривень. За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а також направлено повідомлення до ТУ БЕБ Львівської області.

    Того ж дня в Краковці митники перевіряли рейсовий автобус сполученням “Легниця–Чернівці”. У багажному відділенні та салоні серед речей пасажирів вони знайшли шість нових мобільних телефонів iPhone 17 Pro Max. Техніку вартістю близько 500 тисяч гривень намагався ввезти 34-річний мешканець Чернівців. Стосовно нього складено протокол за ч. 2 ст. 471 МКУ.

    Наразі тривають подальші перевірки.

  • Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    18 червня 2025 року Печерський районний суд Києва ухвалив резонансне рішення у справі №757/19929/25-к (суддя – Головко Ю.Г.), яким майно онлайн-казино Pin-Up було повернуто його власнику, громадянину рф Дмитру Пуніну. Це сталося попри діючі санкції РНБО та низку кримінальних проваджень проти нього за тяжкими статтями – від створення ОЗУ до сприяння державі-агресору.

    Рішення одразу набрало законної сили, однак невдовзі після його оприлюднення у ЗМІ документ зник із Єдиного державного реєстру судових рішень. Такий крок виглядає як спроба стерти цифровий слід небезпечного прецеденту.

    Формально Pin-Up діє в Україні у рамках закону про гральний бізнес, але на практиці – це багаторівнева схема, що функціонує всупереч санкційному режиму та міжнародній безпеці.

    Серед покровителів компанії – колишні чиновники КРАІЛ та керівництво «ПлейСіті», зокрема Геннадій Новіков. Вони роками вибудовують корупційні зв’язки з операторами грального ринку, включно з російськими.

    Систему підживлює «кришування» з боку силових структур – зокрема окремих представників БЕБ. За даними джерел, вони отримують частку від платіжних провайдерів, що працюють із нелегальним гральним бізнесом.

    Міжнародна структура Pin-Up напряму пов’язана з російською економікою і може використовуватись для фінансування війни проти України. Тому повернення активів Дмитру Пуніну означає не просто відновлення бізнесу, а загрозу санкційній політиці та безпеці держави.

    Зникнення судового рішення з реєстру – не випадковість. Це симптом системної корупції, викривлення правосуддя і підриву санкційної політики України. Фактично, йдеться про створення механізму легалізації російських активів через судові рішення, що ухвалюються у закритих інтересах.

  • Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий український олігарх Геннадій Боголюбов через пов’язані компанії намагається відновити контроль над зерновим терміналом «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт активу та передачу його в управління АРМА у березні 2025 року за рішенням Шевченківського районного суду Києва, компанії, афілійовані з Боголюбовим, продовжують юридичні маніпуляції з метою повернення доступу до стратегічного логістичного об’єкта.

    Згідно з матеріалами слідства, структури, що контролювали термінал, здійснювали незаконні операції із заставним майном Нацбанку України та ухилялися від сплати податків у 2022–2024 роках, завдавши державі багатомільярдних збитків. Судові засідання щодо скасування арешту активу переносилися неодноразово, а 11 вересня 2025 року суд остаточно відхилив клопотання компанії.

    Історія «Боріважу» пов’язана з націоналізацією ПриватБанку у грудні 2016 року, коли регулятор зафіксував системні проблеми у капіталі та кредитному портфелі банку. Серед найбільших боржників державного банку були структури, афілійовані з ексвласниками – Коломойським і Боголюбовим, зокрема ТОВ «Боріваж», оформлене через офшорні компанії AMERTANA HOLDINGS LTD, OKTALENSA HOLDINGS LTD та ANSTREVIO INVESTMENTS LIMITED.

    У межах забезпечення боргових зобов’язань компанія передала ПриватБанку у заставу нерухомість та корпоративні права ТОВ «Агротермінал Логістик», що забезпечувало повернення близько 5 млрд грн. Натомість компанія розгорнула юридичну кампанію для повернення контролю над об’єктом, завдаючи державі мільйонних збитків.

    В Одеській області Бюро економічної безпеки відкрило провадження за №42024160000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України, однак реальних результатів досі немає. Підприємство Боголюбова продовжує намагатися відібрати стратегічне майно, підриваючи економічну безпеку України.

  • БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    У зоні бойових дій на Запорізькому напрямку розкрито масштабну схему демонтажу високовольтних ліній електропередач для подальшої переробки кольорового металу на користь приватної компанії “Сяйвомет”.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, фактичний контроль над компанією здійснюють колишній податківець Роман Афонов та бізнесмен Фелікс Кусаєв, хоча формально співвласницею фірми значиться дружина Афонова. Потужності підприємства розташовані у Запоріжжі, а офіційна реєстрація — у Борисполі, що, за словами слідства, дозволяє фірмі діяти під захистом місцевих чиновників.

    Протягом червня-липня 2025 року на територію “Сяйвомет” було завезено понад 200 тонн міді, демонтованої з ЛЕП 750 кВ, яка постачає електроенергію від Запорізької АЕС. Поліція та БЕБ зафіксували ці факти, проте слідство на деяких етапах блокувалося через причетність обласного СБУ та інших чиновників.

    Директору ТОВ “Сяйвомет” Сергію Кабанцову вже повідомлено про підозру за ухилення від сплати податків та участь у злочинній схемі. Загальна сума недоплат до бюджету України становить 14,2 млн грн.

    Слідство триває під керівництвом Офісу Генпрокурора, тривають перевірки щодо всіх фігурантів та причетних структур.

  • Власниця «Айбокс банку» Альона Шевцова здобула ступінь доктора філософії перебуваючи під санкціями та у розшуку

    Власниця «Айбокс банку» Альона Шевцова здобула ступінь доктора філософії перебуваючи під санкціями та у розшуку

    Альона Шевцова, колишня власниця ліквідованого «Айбокс банку» (Ibox), яка перебуває під санкціями РНБО та у розшуку Бюро економічної безпеки України, успішно захистила в Україні дисертацію з філософії права.

    Згідно з відкритими даними університету «КРОК», захист відбувся онлайн у лютому 2024 року. Тема дисертації – «Cпіввідношення права та закону в українській правовій традиції». Науковий керівник та рецензенти забезпечили підготовку та успішний захист роботи, незважаючи на те, що Шевцова фізично не перебувала в Україні.

    Шевцова вже у 2023 році була оголошена у розшук у межах справи про організацію злочинної групи, яка займалася нелегальними азартними іграми та легалізацією доходів на суму понад 4,8 млрд гривень. До угруповання входили директор департаменту бізнесу електронної комерції та начальник управління фінансового моніторингу банку, а також інші співучасники через підконтрольні компанії.

    Попри санкції та розшук, жінка змогла продовжувати діяльність в Україні дистанційно та отримати науковий ступінь, що викликало суспільний резонанс.

    Ця ситуація викликає питання щодо контролю за науковими закладами та доступу підсанкційних осіб до освітніх і наукових процесів у країні.

  • Канадські імміграційні органи вимагають документи про військову службу у українців: прокурор Стадник у фокусі

    Канадські імміграційні органи вимагають документи про військову службу у українців: прокурор Стадник у фокусі

    Канадські імміграційні органи розпочали перевірку українських чоловіків, які подали документи на постійне проживання. Зокрема, від них вимагають надати завірені копії документів про звільнення від обов’язкової військової служби в Україні.

    Як повідомляє Ukrainian Canada, у листах українцям нагадують, що обов’язкова військова служба в Україні починається з 25 років. Від претендентів на ПМП вимагають документи про звільнення або військові квитки, видані компетентними органами.

    Особливу увагу привертає низка українських чиновників та правоохоронців, які залишили країну під час мобілізації. Одним із таких є колишній прокурор Офісу Генерального прокурора Ігор Стадник. Ще на посаді начальника відділу управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ він виїхав до Канади.

    Ім’я Стадника пов’язують із резонансними справами щодо системного затягування кримінальних переслідувань російських бізнес-структур. Попри критику, в Україні його дії юридично не оцінені.

    Наразі канадські правоохоронці вивчають його документи. Питання екстрадиції українських громадян, які могли уникнути мобілізації під прикриттям дипломатичного чи службового статусу, залишається відкритим. Ігор Стадник може стати першим прецедентом у цій сфері.

  • Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

    Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

    Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують низку кримінальних проваджень проти суддів Личаківського районного суду Львова та колишніх керівників БЕБ. Справи відкрито за ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.3 ст.369-2 та іншими статтями Кримінального кодексу України — йдеться про створення та керівництво злочинною організацією, зловживання службовим становищем і незаконний вплив.

    У центрі уваги — суддя Личаківського суду Андрій Мармаш та голова суду Жовнір, а також колишні високопосадовці БЕБ: детективи Перхун, Ткачук і Ящук. За даними слідства, вони організували багаторічний механізм тиску на підприємців, вимагання коштів і фактичного контролю над бізнесом у регіоні.

    Ключова роль у схемі відводилась судді Мармашу, який регулярно ухвалював рішення за матеріалами, підготовленими «потрібними» детективами. Колишній керівник підрозділу детективів Ткачук направляв десятки сумнівних справ саме до нього. Детектив Ящук, за даними слідчих, займався фінансовими схемами: виводив мільйони у криптовалюту та офшори, інвестував у елітну нерухомість, використовуючи підставні компанії.

    Над діяльністю всієї групи стояв Перхун, який тривалий час виконував обов’язки керівника БЕБ і контролював кожне ключове рішення.

    Розслідування триває. За інформацією правоохоронців, уже звільнені з БЕБ Перхун, Ткачук і Ящук не уникнуть відповідальності: їм доведеться пояснити походження майна і грошей, отриманих під час війни через схеми «обналу» і тиску на бізнес.