Golosnovinua.com

Позначка: БЕБ

  • Схема МВС: номери, автошколи та медогляди під контролем однієї компанії

    Схема МВС: номери, автошколи та медогляди під контролем однієї компанії

    Ринок виробництва державних номерних знаків для автомобілів в Україні останніми роками фактично виведено з конкуренції та переведено під ручне управління. Формально закупівлі проводилися через платформу Prozorro, проте участь у тендерах носила імітаційний характер: переможця обирали заздалегідь, а інші виробники або виключалися через дискримінаційні вимоги документації, або не могли конкурувати з нереально низькими цінами.

    Головним вигодонабувачем цієї схеми стало ТОВ «СПЕЦЗНАК», засновником і бенефіціаром якого є Ігор Грицуник. З 2022 року компанія перемогла щонайменше у 13 державних тендерах на виробництво номерних знаків. Всі контракти супроводжувалися ціновими пропозиціями, які унеможливлювали участь інших виробників і не відповідали ринковим умовам. Контроль за процесом здійснювався на рівні Головного сервісного центру МВС.

    Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

    Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

    Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

    Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

    У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

  • Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    В умовах воєнного стану стабільність і прозорість фінансової системи є питанням національної безпеки. Водночас діяльність АТ Банк Альянс викликає серйозні запитання щодо концентрації фінансових ризиків, операцій із державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання.

    Формально йдеться про звичайну банківську діяльність, однак фактично банк став ключовим елементом складної фінансової конструкції, вибудуваної навколо багаторазових операцій із державними цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики. У цих операціях брали участь пов’язані юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що дозволяло акумулювати значні грошові потоки в обмеженому контурі.

    Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

    Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

    Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

    Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

    У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

  • Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за інформацією джерел, пов’язаних із фінансовими розслідуваннями, вибудував масштабну систему з легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Йдеться про діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс».

    Ключовим інструментом у цій схемі, за даними співрозмовників, стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, яка через ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з країною-агресором. Зокрема, система дозволяє здійснювати операції в російських рублях і виводити валюту за межі України, що створює прямі ризики для фінансової та національної безпеки.

    Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

    Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

    Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

    Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

    Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

  • Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Журналісти підрахували, що впродовж 2025 року силовики “злили” кілька гучних кримінальних справ про відмивання грошей онлайн казино на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

    Зокрема, мова йде про ряд гучних кейсів, серед яких справа iBox Bank Альони Дегрик-Шевцової де через пропущені строки та корумпованих суддів з орбіти Олега Татарова державний бюджет втратив біля 5 мільярдів гривень.

    Практично за тією є схемою український бюджет втратив біля 10-ти мільярдів гривень у справі казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна та ще приблизно 5,8 мільярдів гривень у справі казино Cosmolot росіянина Сергія Токарєва.

    Нагадаємо, справи про відмивання грошей онлайн казино вели фактично підконтрольні Олегу Татарову БЕБ, ДБР та ОГП.

    За інформацією журналістів ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, всі три кейси розвивались по одному сценарію: спочатку арешти, потім гучний піар, далі пропущені терміни розслідування, а у фіналі “суди закривають справи за формальними підставами”.

  • Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук придбав квартиру у Львові, використавши мільйони гривень, отримані як подарунки від родичок.

    Шиндерук працює в БЕБ із 2023 року. До цього він багато років був слідчим поліції у Рівненській області. У жовтні 2024 року він купив квартиру площею 62 кв. м у Львові. Загальна вартість житла становить майже 3,9 млн грн. Квартиру придбано в іпотеку за програмою “єОселя” на 2 млн грн, решту суми – трохи менше ніж 1,9 млн грн – посадовець оплатив за рахунок подарунків від родичок: 2,1 млн грн отримав за два дні до купівлі від Лариси Іванівни Шиндерук (1,1 млн грн) та Олександри Антонівни Шиндерук (1 млн грн).

    До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

    У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

    На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.

  • Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області здійснюють досудове розслідування за фактом ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схему організував власник мережі з понад 100 продуктових магазинів, які працювали у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Слідством встановлено, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. До схеми були залучені окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати в конвертах і контролювали, щоб офіційні доходи ФОПів не перевищували встановлені законодавством ліміти.

    Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

    Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

    У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

    Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

    Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

  • Подарунки на мільйони та іпотека «єОселя»: що задекларував детектив БЕБ Сергій Шиндерук

    Подарунки на мільйони та іпотека «єОселя»: що задекларував детектив БЕБ Сергій Шиндерук

    Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році отримав значні грошові подарунки від родичок, які згодом використав для придбання нерухомості у Львові та автомобіля. Про це повідомляє антишахрайський проєкт «190» з посиланням на аналіз його декларації.

    Сергій Шиндерук працює в БЕБ з 2023 року. До цього він тривалий час обіймав посаду слідчого в Головному управлінні Національної поліції у Рівненській області.

    Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

    За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

    До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

    Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

    Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

    За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

    У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

  • БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    Депутатці від партії колишнього мера Одеси Геннадія Труханова «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) оголосили нову підозру. За версією слідства, у 2023–2024 роках вона організувала схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, гепатитам та наркоманії. Про це повідомило Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.

    Слідчі встановили, що, будучи членом постійної комісії з питань охорони здоров’я Одеської міськради, Куценко діяла у змові з шістьма особами, серед яких посадові особи КНП «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» та співробітники Департаменту охорони здоров’я міськради. Загалом підозрювані отримали 7,5 мільйона гривень бюджетних коштів для реалізації міської програми.

    За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

    Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

    Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

  • У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    Конституційний орган, що має гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці перетворився на структуру, яка системно уникає реагування на задокументовані порушення. Йдеться про Вищу раду правосуддя, діяльність якої вже тривалий час викликає питання щодо вибірковості та пасивності у справах окремих суддів. На це звертає увагу низка матеріалів у соцмережах.

    За інформацією, оприлюдненою у публічному доступі, саме під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати діяльність слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира Мармаша. Його рішення роками створюють для теруправління БЕБ у Львівській області особливий процесуальний режим. У матеріалах вказано, що суддя ухвалює рішення, які суперечать принципам законності та забезпечують детективам стабільні переваги у провадженнях.

    Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

    У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

    Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

  • Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський окреслив головні тіньові практики, через які державний бюджет щороку недоотримує сотні мільярдів гривень. Йдеться про масштабні схеми — від нелегального ринку підакцизних товарів до конвертаційних центрів і зарплат «у конвертах», — які продовжують залишатися найбільш латентною частиною економічних злочинів в Україні.

    За словами Цивінського, лише контрафакт і нелегальний обіг підакцизної продукції щороку забирають у держави понад 50 мільярдів гривень. До цього додаються порушення митних правил, маніпуляції з експортно-імпортними операціями та контрабанда, які формують ще близько 150 мільярдів гривень втрат. Окремим сегментом залишається діяльність конвертаційних і транзитних центрів — за оцінками БЕБ, це ще 40–50 мільярдів гривень тіні.

    Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

    Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

    Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

    «Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.