Golosnovinua.com

Позначка: безпека

  • США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    Сполучені Штати розіслали союзникам по НАТО опитувальник, за допомогою якого Вашингтон хоче оцінити їхню підтримку зовнішньої та оборонної політики президента Дональда Трампа. Це відбувається на тлі масштабного перегляду американської військової присутності в Європі, який може завершитися скороченням військ та критично важливих для Альянсу ресурсів.

    Про існування документа 14 серпня повідомило Bloomberg. За даними агентства, американська сторона хоче з’ясувати, наскільки кожен із союзників відповідає нинішнім політичним і військовим пріоритетам Вашингтона.

    Серед питань — чи підтримувала конкретна держава публічно зовнішньополітичний курс США, чи обмежувала використання американськими військовими баз на своїй території, а також наскільки активно закуповує озброєння в американських виробників.

    Фактично Вашингтон збирає дані не лише про оборонний внесок держав НАТО, а й про їхню політичну поведінку.

    Що США запитують у союзників

    За даними Bloomberg, одна з частин документа присвячена публічній підтримці американської зовнішньої політики.

    Вашингтон, зокрема, хоче знати, чи підтримували союзники американські ініціативи на Близькому Сході та в Західній півкулі. Окрему увагу приділено використанню американськими військовими баз на території європейських країн.

    Це питання стало особливо гострим після розбіжностей навколо війни з Іраном. Раніше міністр оборони США Піт Гегсет публічно критикував союзників, які не дозволили американським силам використовувати певні європейські бази для операцій проти Ірану.

    Тому в новому опитувальнику Вашингтон просить повідомити не тільки про наявні обмеження на використання баз, а й про готовність держав послабити або повністю скасувати їх.

    США цікавить і те, в кого Європа купує зброю

    Ще один великий блок стосується оборонної промисловості.

    Американська сторона хоче отримати інформацію про те, чи закуповують союзники продукцію оборонних компаній США. Крім того, Вашингтон цікавиться ставленням країн до європейської політики, спрямованої на пріоритетне придбання озброєнь у виробників із самого континенту.

    Це особливо важливо на тлі прагнення Європи посилити власний оборонно-промисловий комплекс і поступово зменшити залежність від американського озброєння.

    За інформацією Bloomberg, США також запитують, чи виступали союзники публічно проти правил, які можуть створювати перешкоди для укладання контрактів з американськими оборонними компаніями.

    Таким чином, майбутні рішення Вашингтона можуть враховувати не лише те, скільки країна витрачає на оборону, а й куди саме спрямовуються ці гроші.

    У НАТО незадоволені підходом Вашингтона

    Такий формат оцінювання викликав невдоволення серед частини союзників.

    За словами співрозмовника Bloomberg, деякі держави сприймають документ як спробу домогтися від них ідеологічної узгодженості з адміністрацією Трампа в обмін на американські гарантії безпеки.

    Проблема виходить далеко за межі звичайної анкети. Відносини США та європейських членів НАТО десятиліттями будувалися таким чином, що політичні суперечки між урядами не ставили під сумнів фундаментальні військові зобов’язання Альянсу.

    Якщо ж обсяг американської військової присутності почнуть безпосередньо пов’язувати з підтримкою окремих зовнішньополітичних рішень Вашингтона, це може означати суттєву зміну принципів трансатлантичних відносин.

    «Деякі країни провалять перевірку»

    Нинішній документ з’явився не несподівано. Ще в червні Піт Гегсет оголосив про масштабний перегляд американської військової присутності в Європі.

    Тоді він заявив союзникам, що це буде «реальний перегляд», метою якого є перехід до моделі, за якої Європа бере на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону.

    Особливо показовою була інша його заява: за словами Гегсета, одні країни пройдуть цю перевірку успішно, тоді як інші її «провалять».

    Наприкінці липня Пентагон офіційно запустив відповідний процес. Він може тривати до шести місяців і має запропонувати Вашингтону варіанти подальшої конфігурації американських сил у Європі.

    Одне з головних завдань — прискорити перехід до моделі, за якої європейські союзники беруть на себе значно більшу частину оборонного навантаження.

    США вже скорочують війська в Європі

    Це не лише політичні заяви. Вашингтон уже почав зменшувати свою військову присутність на континенті.

    У травні Пентагон оголосив про виведення приблизно 5 тисяч американських військовослужбовців із Німеччини протягом 6–12 місяців.

    Серед іншого, рішення зачепило бойову бригаду та заплановане розміщення підрозділу далекобійних вогневих засобів.

    Раніше США також припинили одну з ротаційних місій сухопутних військ у Румунії, а у травні було скасовано розгортання бронетанкової бригади в Польщі.

    Reuters у липні повідомляв і про суттєве скорочення американської присутності у країнах Балтії, що вже викликало занепокоєння на східному фланзі НАТО.

    Під загрозою не тільки американські солдати

    Найважливіше для Європи полягає в тому, що перегляд стосується не лише чисельності військових.

    США забезпечують НАТО низкою можливостей, які європейським союзникам буде надзвичайно складно швидко замінити.

    У червні повідомлялося, що Вашингтон планує скоротити кількість винищувачів, розвідувальних безпілотників і військових кораблів, які могли б бути оперативно залучені для захисту Європи у разі великої війни або іншої кризи.

    Серед критично важливих американських спроможностей також залишаються стратегічна розвідка, логістика, далекобійні засоби ураження та низка інших компонентів, у яких європейські члени НАТО все ще значною мірою залежать від США.

    Тому навіть порівняно невелике скорочення чисельності американських військових не відображає повного масштабу можливих змін.

    У Європі перебувають десятки тисяч американських військових

    За даними американського Defense Manpower Data Center, наприкінці 2025 року на постійній основі на європейських базах перебувало близько 68 тисяч американських військовослужбовців. З урахуванням ротаційних сил загальна присутність США на континенті може становити приблизно 80–100 тисяч військових.

    Найбільшим центром американської військової присутності залишається Німеччина. Там розташовані десятки тисяч військовослужбовців, авіабаза Рамштайн та низка командних, логістичних і медичних об’єктів.

    Саме тому будь-яке масштабне скорочення американської присутності матиме наслідки не лише для окремих держав, а для всієї архітектури оборони НАТО.

    Європу підштовхують до самостійної оборони

    Адміністрація Трампа пояснює перегляд необхідністю перерозподілити навантаження всередині НАТО.

    Американські посадовці дедалі частіше говорять про концепцію «NATO 3.0», за якої європейські держави мають перебрати на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту, тоді як США зможуть зосередити більше ресурсів на інших стратегічних напрямках.

    Особливе значення для Вашингтона має можливість одночасного загострення відносин із Росією та Китаєм. За такого сценарію США не хочуть бути змушеними спрямовувати непропорційно велику частину військових ресурсів на захист Європи.

    Саме на цьому тлі «анкета» набуває особливого значення. Якщо наведена Bloomberg інформація правильно відображає логіку документа, Вашингтон оцінює союзників одразу за кількома критеріями: оборонними витратами, готовністю перебирати американські функції, доступом США до військових баз, закупівлями американського озброєння та політичною підтримкою зовнішнього курсу адміністрації Трампа.

    Результати шестимісячного перегляду можуть стати одним із найважливіших рішень для європейської безпеки за останні десятиліття. Адже йдеться вже не лише про вимогу Вашингтона до союзників витрачати більше на оборону, а про те, скільки американських військових і яких саме військових можливостей США залишать для захисту Європи.

  • Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    У Німеччині дедалі частіше фіксують польоти невідомих безпілотників. Загальна кількість повідомлень про такі інциденти вже вимірюється сотнями, а останнім часом вони стали регулярними.

    Про це повідомляє RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

    Представник Оперативного командування Бундесверу заявив, що кількість повідомлень про помічені дрони, пов’язаних із діяльністю німецьких військових, помітно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

    За його словами, нині кількість таких повідомлень залишається на стабільно високому рівні. Військові найчастіше фіксують поодинокі безпілотники, однак в окремих випадках йдеться і про цілі групи або рої дронів.

    “Кількість повідомлень про спостереження дронів, пов’язаних із Бундесвером, значно зросла та утримується на стабільному рівні”, — заявив представник Оперативного командування.

    При цьому в Бундесвері не стали розкривати подробиці конкретних випадків, зокрема інформацію про місця польотів, характеристики безпілотників або можливих операторів. Німецькі військові також не пов’язують офіційно ці інциденти з діяльністю конкретної держави.

    Водночас зростання кількості таких випадків розглядається на тлі ширшої проблеми гібридних загроз, із якими стикається Німеччина.

    У Бундесвері зазначають, що німецькі структури щодня мають справу з різними видами загроз, серед яких дезінформаційні кампанії, поширення фейків, кібератаки, шпигунство та диверсії. Польоти невідомих безпілотників є лише однією зі складових цієї безпекової ситуації.

    Особливу увагу до проблеми дронів у Німеччині привертають резонансні інциденти поблизу критичної інфраструктури. Один із останніх таких випадків стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпцига.

    Тоді роботу летовища тимчасово призупинили після виявлення неподалік злітної смуги підозрілого безпілотника із вибухівкою. Дрон знаходився біля українського вантажного літака Ан-124.

    Згодом німецькі слідчі виявили неподалік місця інциденту антену, а на самому безпілотнику та вибуховому пристрої — сліди ДНК. За даними слідства, апарат могли спеціально модифікувати для здійснення атаки. Правоохоронці також перевіряють можливий російський слід.

    Таким чином, регулярні повідомлення про невідомі безпілотники стають для Німеччини дедалі серйознішим питанням безпеки. Водночас офіційний Берлін поки не називає державу, яка могла б стояти за цими польотами.

  • «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    Робочий візит Володимира Путіна до Новосибірська 11 серпня супроводжувався масштабними обмеженнями для місцевих жителів і студентів. Уздовж маршруту президентського кортежу чергували силовики, мешканців окремих будинків просили не виходити на вулицю та не підходити до вікон, а в Академмістечку перекривали дороги й обмежували пересування. Про такі заходи повідомили місцеві жителі та незалежні російські медіа.

    Путін прибув до Новосибірська в ніч проти 11 серпня. Основними пунктами його програми стали відкриття Сибірського кільцевого джерела фотонів — СКІФ — у наукограді Кольцово та відвідування об’єктів Новосибірського державного університету в Академмістечку. Сам факт перебування Путіна в місті та його візит до НГУ підтверджують місцеві джерела.

    Мешканців просили не виходити з будинків

    Особливо жорсткі заходи запровадили вздовж маршруту президентського кортежу. За повідомленнями медіа, правоохоронців почали розставляти там ще ввечері 10 серпня. На окремих ділянках силовики перебували приблизно через кожні 50 метрів.

    Жителів одного з будинків попередили про обмеження на час проїзду кортежу. Зокрема, їх просили утриматися від виходу на вулицю та не підходити до вікон. Повідомлялося також про прохання завісити вікна та не користуватися електронними й оптичними пристроями. Автомобілі з окремих ділянок маршруту вимагали прибрати.

    Місто зіткнулося й із серйозними транспортними проблемами. Вдень завантаженість доріг Новосибірська оцінювали у дев’ять балів, а станом приблизно на 12:30 повідомлялося про десятки обмежень руху на обох берегах міста.

    Обмеження дісталися студентів

    Посилені заходи безпеки запровадили й в Академмістечку. Біля університетських корпусів встановили огорожі, частину доріг перекрили.

    За даними РБК-Україна, студентів у чатах попереджали не відчиняти вікна та не наближатися до них. Щонайменше мешканців п’яти гуртожитків повідомляли про можливі обмеження пересування, перебої зі зв’язком та інтернетом і затримки доставок. Тимчасово не працювали студентська їдальня та басейн.

    У місті також обмежили роботу сервісів оренди електросамокатів.

    Місто терміново ремонтували

    Підготовка до приїзду Путіна розпочалася ще за кілька днів. Місцеві жителі повідомляли про прискорений ремонт доріг і тротуарів, роботи на фасадах, укладання газонів та благоустрій територій, якими мав проходити маршрут російського президента.

    На відміну від попередніх поїздок Путіна Сибіром, помітного зниження цін на бензин у Новосибірську цього разу не зафіксували. РБК-Україна зазначає, що перед його липневим візитом до Іркутська та поїздкою до Красноярська на початку серпня місцеві жителі повідомляли про тимчасове здешевлення пального та зникнення черг на АЗС.

    Таким чином, приїзд Путіна до Новосибірська фактично перетворив частину міста й Академмістечка на територію з посиленим режимом безпеки — із перекриттями, обмеженнями для мешканців і масштабною присутністю силовиків.

  • На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили перелік населених пунктів, мешканці яких підлягають обов’язковій евакуації через погіршення безпекової ситуації та регулярні російські обстріли. До списку додали два села Борозенської громади, де останнім часом суттєво посилилися атаки російських військ.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін за підсумками засідання Ради оборони області.

    За його словами, до переліку населених пунктів, на території яких проводиться обов’язкова евакуація цивільного населення у безпечніші райони, внесли села Краснопільське та Чарівне Борозенської громади.

    Рішення ухвалили через погіршення ситуації з безпекою в громаді. Російські війська регулярно атакують населені пункти Херсонщини, а останнім часом географія обстрілів у Борозенській громаді значно розширилася.

    Місцевих жителів закликають не нехтувати рішенням влади та виїхати з територій, які перебувають під постійною загрозою російських ударів. Метою обов’язкової евакуації є насамперед збереження життя цивільного населення, оскільки через близькість до зони бойових дій та активність російських військ оперативно реагувати на всі атаки стає дедалі складніше.

    Водночас у Краснопільському та Чарівному запроваджується заборона на в’їзд родин із дітьми. Таке рішення пов’язане з високим рівнем небезпеки для неповнолітніх та необхідністю не допустити їхнього перебування на територіях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Олександр Прокудін також повідомив, що під час засідання Ради оборони окрему увагу приділили посиленню дронового терору проти цивільного населення Херсона та прилеглих територій.

    Російські війська дедалі активніше використовують безпілотники для атак на цивільних. Дрони становлять особливу небезпеку через можливість їхнього застосування безпосередньо проти людей, автомобілів та цивільної інфраструктури. Через це жителі Херсона та населених пунктів області фактично щодня перебувають під загрозою атаки.

    Під час засідання Ради оборони області також розглянули питання, пов’язані із забезпеченням та комплектуванням українських підрозділів, а також підвищенням ефективності їхньої роботи. Окремо учасники проаналізували результати мобілізаційної кампанії в області за липень та визначили подальші завдання на серпень.

    Крім того, посадовці оцінили роботу військово-лікарських комісій на Херсонщині. Подальші дії щодо роботи ВЛК узгодили з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції та Департаменту здоров’я.

    Ситуація на Херсонщині залишається надзвичайно складною через систематичні російські удари. Окупанти використовують артилерію, безпілотники та керовані авіаційні бомби, атакуючи як обласний центр, так і населені пункти області.

    Російські удари регулярно призводять до пошкодження житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури, навчальних та релігійних споруд. Особливо небезпечними залишаються атаки дронами, оскільки російські військові застосовують їх безпосередньо проти цивільного населення.

    Одним із останніх прикладів став удар по селу Дар’ївка, де російські війська повністю знищили храм Різдва Богородиці. Церкву місцеві жителі будували на честь українських захисників.

    У Херсоні російський дроновий терор також призвів до пошкодження Свято-Духівського кафедрального собору — пам’ятки архітектури XIX століття. Удари по цивільній інфраструктурі продовжуються попри відсутність військових цілей у багатьох із атакованих об’єктів.

    Раніше російські війська завдали удару керованими авіабомбами по навчальному закладу в Херсоні. Після атаки рятувальники прибули на місце для ліквідації наслідків та розбору завалів, однак російські військові почали атакувати їх безпілотниками.

    На цьому тлі українська влада продовжує розширювати заходи для захисту цивільного населення. Обов’язкова евакуація є одним із таких заходів і застосовується насамперед у районах, де через інтенсивність російських обстрілів перебування цивільних стає надзвичайно небезпечним.

    Додавання Краснопільського та Чарівного до переліку населених пунктів для обов’язкової евакуації свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації в Борозенській громаді. Влада області закликає населення реагувати на евакуаційні заходи та переміщуватися до безпечніших районів, особливо якщо йдеться про дітей.

  • На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    Росія ухвалила рішення збільшити кількість військовослужбовців із Північної Кореї, які перебуватимуть на її території для виконання військових завдань. За словами президента України Володимира Зеленського, йдеться про можливу присутність від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Глава держави наголосив, що таким чином військові КНДР отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю в ефірі телемарафону.

    За словами президента, присутність військових Північної Кореї на території Росії вже не є поодиноким явищем. Українська сторона, як зазначив Зеленський, продовжує фіксувати їхню появу та відстежує масштаби військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    «Ми повинні розуміти, що корейці час від часу з’являються на території РФ, ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім про тисячі, то зараз ухвалено рішення, щоб на території Росії знаходилося від 30 до 50 тисяч північнокорейців. Вони вивчають цю війну», — сказав президент.

    Таким чином, за оцінкою Зеленського, йдеться не лише про безпосередню участь представників КНДР у військових діях, а й про отримання ними досвіду, який може бути використаний Північною Кореєю у майбутньому. Президент України звернув увагу на те, що сучасна війна дає військовим можливість отримувати практичні навички застосування різних видів озброєння, безпілотних систем, ракетних комплексів, засобів протиповітряної оборони та інших військових технологій.

    Зеленський вважає, що така співпраця між Росією та Північною Кореєю може мати наслідки далеко за межами війни проти України. На його думку, передача військового досвіду від Росії до КНДР створює додаткові ризики для безпеки інших держав, насамперед у Східній Азії.

    Президент України наголосив, що Північна Корея може використовувати отримані від Росії знання та технології для посилення власного військового потенціалу. Це, своєю чергою, може вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні.

    Окремо Зеленський заявив, що військова співпраця Москви та Пхеньяна не обмежується лише присутністю північнокорейських військових на території Росії. За його словами, КНДР також може отримувати від РФ відповідні ліцензії та військові інструменти.

    «Крім цього, Північна Корея отримає від Росії ліцензії та всі військові інструменти», — зазначив глава держави.

    За словами президента, сукупність цих факторів створює ситуацію, за якої Північна Корея не лише підтримує Росію у війні проти України, а й сама отримує можливість значно посилити власні військові спроможності. Особливе занепокоєння української сторони викликає інформація про використання російсько-північнокорейської військової співпраці безпосередньо проти України.

    Зеленський також звернув увагу на те, що на території України вже виявляли ракети північнокорейського походження. За його словами, це є ще одним аргументом на користь того, що Південній Кореї варто активніше співпрацювати з Україною у сфері безпеки та оборони.

    Президент наголосив, що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці з Південною Кореєю, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Він зазначив, що українській стороні необхідні відповідні системи для захисту міст, критичної інфраструктури та населення від російських ракетних і дронових атак.

    «Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того, чого нам бракує, — а саме системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати й у напрямку Drone Deal тощо», — заявив Зеленський.

    Водночас глава держави визнав, що Сеул має юридичні обмеження щодо військової допомоги іншим країнам. За його словами, відповідні обмеження передбачені Конституцією Південної Кореї, однак Київ зацікавлений у пошуку можливостей для розширення співпраці.

    «У Південній Кореї існує юридичне обмеження відповідно до Конституції, це їхній вибір. Але ми хотіли б співпраці й розраховуємо на це, наші дипломати ведуть переговори», — підсумував президент.

    Водночас останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про поглиблення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Пхеньян відкрито підтримує Москву, а країни розширюють співпрацю у військовій сфері. Українська влада неодноразово заявляла, що КНДР надає Росії озброєння та інші ресурси для ведення війни проти України.

    Зокрема, раніше повідомлялося, що Північна Корея передала Росії значну кількість боєприпасів і ракет. За даними української розвідки, військова співпраця між двома державами включає не лише постачання озброєння, а й залучення північнокорейських військових до підтримки російських сил.

    Окремо увагу привернула інформація про те, що Північна Корея могла передати Росії понад 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. За оцінками української сторони, використання такого озброєння російськими військами може збільшувати масштаби руйнувань в Україні та створювати додаткові загрози для цивільного населення.

    Паралельно з військовою співпрацею Москва та Пхеньян поглиблюють економічні й технологічні зв’язки. Українська влада побоюється, що Росія в обмін на допомогу з боку КНДР може передавати їй власні військові технології, знання та досвід, отриманий під час повномасштабної війни проти України.

    Саме цей аспект Зеленський називає одним із найбільш небезпечних наслідків співпраці двох країн. Якщо північнокорейські військові отримують можливість безпосередньо спостерігати за сучасними бойовими діями та використовувати отримані навички на практиці, у майбутньому це може посилити військовий потенціал КНДР.

    На цьому тлі Україна закликає міжнародних партнерів уважніше стежити за військовою взаємодією Росії та Північної Кореї. Київ також зацікавлений у поглибленні контактів із Південною Кореєю, яка безпосередньо зацікавлена у стримуванні військового потенціалу КНДР.

    Таким чином, заява Зеленського про можливу присутність до 50 тисяч північнокорейських військових на території Росії стосується не лише поточної підтримки Кремля у війні проти України. На думку українського президента, йдеться також про довгострокові наслідки військового партнерства Москви та Пхеньяна, у межах якого Північна Корея може отримувати бойовий досвід, технології та інструменти, що здатні посилити її армію.

  • “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Укрзалізниця” закликала українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки під час перебування на об’єктах залізничної інфраструктури. У компанії наголошують, що в умовах масованих російських атак перебування на вокзалах, станціях і платформах може становити підвищену небезпеку.

    Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

    У компанії пояснили, що під час повітряної тривоги пасажирам необхідно, за можливості, негайно переходити до найближчих укриттів. Якщо поблизу немає захисної споруди, слід відійти на безпечну відстань від об’єктів залізничної інфраструктури та уникати скупчення людей на відкритій місцевості.

    Також в “Укрзалізниці” наголосили, що під час масованих ракетних і дронових атак рух поїздів у регіонах, які можуть опинитися під ударом, оперативно призупиняють із міркувань безпеки.

    “Життя важливіше за електричку”, — підкреслили в компанії, закликавши пасажирів із розумінням ставитися до тимчасових затримок і суворо виконувати рекомендації щодо безпеки.

    Звернення пролунало після масованої атаки Росії в ніч на 5 серпня, коли під ударами опинилися Київ та Київська область. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, складські комплекси та об’єкти логістичної інфраструктури.

    Поблизу атакованих логістичних центрів у Броварському районі на території залізничної платформи виявили загиблих. Через загрозу повторних ударів “Укрзалізниця” тимчасово зупиняла рух поїздів, а пасажирів і працівників станцій евакуювали у безпечні місця.

    За останніми даними, внаслідок російської атаки на Київську область загинули щонайменше 17 людей, ще 36 отримали поранення.

    Крім того, через російський удар було зруйновано сортувальний центр одного з поштових операторів у Києві, а уряд розпочав консультації з представниками бізнесу щодо ліквідації наслідків атаки та підтримки підприємств, які зазнали збитків. Одночасно президент Володимир Зеленський заявив про суттєве скорочення постачання Україні ракет для систем протиповітряної оборони, наголосивши на необхідності посилення підтримки з боку міжнародних партнерів.

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Російські спецслужби дедалі частіше використовують так звані “медові пастки” для підготовки замахів на українських військовослужбовців. Для цього ворог створює фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств і в месенджерах, входить у довіру до бійців, а потім виманює їх на зустрічі, які закінчуються спробами вбивства.

    Про це повідомила Служба безпеки України.

    За інформацією СБУ, “медова пастка” є одним із методів роботи російських спецслужб, який передбачає використання романтичного знайомства як прикриття для ліквідації українських захисників.

    У спецслужбі зазначили, що лише за останні сім місяців вдалося запобігти понад 50 спробам убивства українських військових, які готувалися саме за таким сценарієм. Водночас російські агенти продовжують активно застосовувати цю тактику.

    За даними СБУ, найчастіше для пошуку потенційних жертв використовуються сайти знайомств, а також тематичні чати у месенджерах. Російські агенти створюють фальшиві профілі, видаючи себе за жінок, знайомляться з військовослужбовцями та поступово вибудовують із ними довірливе спілкування.

    Після цього співрозмовники пропонують зустрітися особисто, обираючи для побачень заздалегідь підготовлені місця, де й плануються замахи.

    У СБУ повідомили, що для вбивств російські спецслужби використовують різні методи, зокрема саморобні вибухові пристрої, а також смертельно небезпечні отруйні речовини, синтезовані на основі наркотичних, психотропних та інших хімічних компонентів.

    Одним із прикладів стала викрита у березні 2025 року агентка ФСБ на Харківщині. За даними слідства, жінка видавала себе за волонтерку та передала військовослужбовцю ЗСУ продукти харчування і медикаменти, до яких попередньо додала отруту.

    В іншому випадку, як повідомили в СБУ, російська агентка надіслала українському військовому пляшку з напоєм, до якого підмішала смертельну дозу метадону.

    “Ще одна російська агентка відправила нашому військовому пляшку з напоєм, до якого додала смертельну дозу “метадону”. Далі фігурантка запропонувала йому розпити “подарунок” під час онлайн-побачення по відеозв’язку”, — розповіли у спецслужбі.

    Також правоохоронці задокументували випадки, коли військових виманювали до промислових зон під приводом зустрічі з дівчиною, з якою вони познайомилися в інтернеті.

    За даними СБУ, замість жінки на місце прибував кілер у балаклаві, який нападав на військового зі спини та завдавав численних ножових поранень у шию, грудну клітку, живіт і ногу.

    Правоохоронці затримали нападника, а також встановили жінок, які за завданням ФСБ вели листування з українськими військовими через фейкові акаунти та виманювали їх до місця підготовленого замаху.

    У Службі безпеки України закликали військовослужбовців Сил оборони бути особливо обережними під час спілкування з незнайомими людьми в інтернеті, перевіряти інформацію про нових знайомих та не погоджуватися на зустрічі без належної перевірки, оскільки російські спецслужби дедалі частіше використовують соціальну інженерію як інструмент для організації терактів і замахів.

    Раніше СБУ також повідомляла про затримання агентів російських спецслужб, які були причетні до організації подвійного теракту в Одесі.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.