Позначка: безпека

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Найближчими днями поїзди Kyiv City Express можуть тимчасово призупиняти рух під час повітряних тривог через підвищену загрозу російських ударів по залізничній інфраструктурі. В “Укрзалізниці” наголошують, що такі заходи є вимушеними та спрямовані насамперед на безпеку пасажирів.

    Про це повідомили в офіційному Telegram-каналі Київської кільцевої електрички.

    У компанії пояснили, що Росія продовжує завдавати прицільних ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, тому під час оголошення повітряної тривоги можливі тимчасові зупинки руху поїздів. Відновлення курсування відбуватиметься лише після отримання відповідного дозволу від моніторингової групи, яка оцінює рівень загрози.

    В “Укрзалізниці” зазначили, що після отримання “зеленого сигналу” машиністи одразу відновлюватимуть рух і докладатимуть зусиль, аби максимально скоротити запізнення та повернутися до встановленого графіка.

    «Як тільки отримуємо “зелений сигнал” від моніторингової групи — ми знову в дорозі й наздоганяємо розклад. Будь ласка, слухайте команди залізничників», — наголосили в компанії.

    Окремо перевізник звернувся до пасажирів із проханням суворо дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. У “Укрзалізниці” підкреслили, що залишатися у вагонах після зупинки поїзда небезпечно, оскільки рухомий склад або залізнична інфраструктура можуть стати ціллю російських атак.

    Пасажирам рекомендують одразу пройти до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно відійти на безпечну відстань від поїзда та будівель вокзалу й виконувати всі вказівки працівників залізниці.

    Нагадаємо, з 22 липня “Укрзалізниця” вперше від моменту запуску Kyiv City Express підвищила вартість проїзду. Рішення пояснили зростанням витрат на ремонт рухомого складу, його утримання та оплату електроенергії. Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишилися без змін.

    Крім того, із 15 липня у столиці також подорожчав разовий проїзд у комунальному громадському транспорті. Нові тарифи діють у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері, однак не поширюються на маршрути приватних перевізників.

  • Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща інвестує 656 млн євро у створення європейської супутникової системи безпечного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite), ставши одним із найбільших учасників стратегічної космічної програми Європейського Союзу. Такий внесок становить близько 10% загальної вартості проєкту та дозволяє Варшаві увійти до кола держав, які визначатимуть розвиток нової супутникової інфраструктури ЄС. Про це повідомляє PAP.

    Відповідну угоду було підписано у Варшаві. Завдяки фінансовому внеску Польща працюватиме над реалізацією програми нарівні з Францією, Німеччиною та Італією, які традиційно відіграють провідну роль у європейській космічній галузі. До числа ключових партнерів проєкту також входять Іспанія та Люксембург.

    IRIS² є одним із наймасштабніших технологічних проєктів Європейського Союзу останніх років. Його основна мета — створення власної захищеної супутникової системи зв’язку, яка забезпечить країнам ЄС незалежність від іноземної комерційної інфраструктури та зміцнить безпеку стратегічних комунікацій.

    Проєкт розробляється як відповідь на нові виклики у сфері безпеки, зокрема на гібридні загрози з боку Росії, а також на необхідність зменшення залежності Європи від американських супутникових сервісів, насамперед Starlink. Система має гарантувати стабільний зв’язок навіть під час масштабних кібератак, кризових ситуацій або природних катастроф.

    Однією з ключових особливостей IRIS² стане використання технологій квантового шифрування. Вони забезпечують надзвичайно високий рівень захисту інформації та значно ускладнюють можливість перехоплення або злому каналів зв’язку традиційними методами. Очікується, що така система використовуватиметься як державними установами, так і приватними користувачами, для яких критично важливою є безпека передачі даних.

    Розгортання проєкту відбуватиметься поетапно. Перші елементи супутникової мережі планують ввести в експлуатацію у 2029 році. Повне формування орбітального угруповання очікується у 2031–2032 роках. Загалом система складатиметься із 290 супутників, розміщених на різних орбітах навколо Землі.

    У межах реалізації проєкту в Польщі буде створено власний наземний центр управління системою IRIS². Його інтегрують із державною захищеною мережею GovNet. Це дозволить країні стати одним із регіональних центрів супутникового зв’язку для держав Балтійського регіону та Північної Європи, забезпечуючи функціонування критично важливої цифрової інфраструктури.

    Очікується, що участь у програмі також позитивно вплине на розвиток польської космічної промисловості. За оцінками уряду, майже 400 польських підприємств зможуть долучитися до виконання замовлень у межах проєкту, що сприятиме розвитку високотехнологічного виробництва, створенню нових робочих місць та зміцненню конкурентоспроможності країни у сфері космічних технологій.

    Створення IRIS² є частиною довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо зміцнення технологічної автономії та безпеки критичної інфраструктури. Власна супутникова система має забезпечити незалежний захищений зв’язок для урядових структур, військових, служб реагування та комерційних користувачів.

    До програми вже виявила інтерес і Україна, яка подала заявку на участь у проєкті. Водночас питання захисту супутникової інфраструктури набуває дедалі більшого значення на тлі повідомлень про розробку Росією засобів протидії супутниковим системам, зокрема таким, як Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку під час війни в Україні.

  • Польща починає масштабні навчання на південному заході країни

    Польща починає масштабні навчання на південному заході країни

    Вже з наступного тижня територія Опольського воєводства, розташованого на південному заході Польщі, перетвориться на полігон для інтенсивних військових маневрів. Військові навчання, покликані підвищити рівень боєготовності оборонних сил, стартують у регіоні найближчими днями і триватимуть практично до самого кінця липня. Офіційне повідомлення про проведення масштабних тренувань оприлюднило авторитетне польське видання RMF24, посилаючись на інформацію від місцевих органів влади.

    У зв’язку з початком маневрів адміністрація Опольського воєводства випустила спеціальне термінове попередження для мешканців та гостей регіону. Згідно з офіційними даними, у період з 20 по 31 липня на місцевих дорогах, і особливо на лісових маршрутах та у важкодоступній місцевості, спостерігатиметься значне скупчення армійських підрозділів, особового складу та важкої військової техніки. Представники влади закликають цивільне населення зберігати повний спокій, наголошуючи, що поява озброєних людей та військових колон є запланованою частиною підготовки і не повинна викликати жодного занепокоєння чи паніки.

    Водночас військове командування та місцева адміністрація звернулися до громадян із суворим проханням дотримуватися правил інформаційної безпеки. Людей наполегливо просять утриматися від фото- чи відеозйомки переміщення техніки та учасників навчань, а також категорично забороняють публікувати подібний контент у соціальних мережах, щоб не розкривати тактичні нюанси маневрів. Крім того, жителів воєводства попередили, що у вівторок або середу в регіоні відбудеться планова активація сирен повітряної тривоги та інших систем екстреного оповіщення населення. Ця перевірка є частиною загального плану навчань і цього разу не свідчить про виникнення жодної реальної загрози з повітря.

    Активізація військових тренувань у Польщі відбувається на тлі загального посилення оборонної готовності країн Північноатлантичного альянсу та європейських партнерів. Зокрема, у липні цього року Військово-повітряні сили Німеччини та Франції вперше в історії провели унікальні спільні навчання у сфері ядерного стримування, що стало потужним сигналом солідарності в межах блоку. Паралельно з цим сусідні Литва та Латвія також офіційно домовилися про проведення серії спільних військових навчань, головною метою яких є відпрацювання максимальної злагодженості та готовності до швидких спільних дій у разі виникнення будь-яких кризових ситуацій на кордонах НАТО.

  • Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новим директором ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад» став генерал-майор Роман Гофман – колишній військовий секретар прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та уродженець Білорусі часів СРСР. Його призначення активно обговорюють у російських медіа та експертних колах, де припускають, що Ізраїль може посилити увагу до співпраці Росії та Ірану.

    Про це йдеться, зокрема, в аналітичних матеріалах російських ЗМІ та коментарях експертів після офіційного вступу Гофмана на посаду. Роман Гофман офіційно очолив «Моссад» 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Відповідне рішення раніше ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, а кандидатуру затвердили після проходження необхідних процедур.

    Гофман став першим уродженцем Білорусі, який очолив ізраїльську зовнішню розвідку. Він народився у Гомельській області, а в 1990 році разом із родиною репатріювався до Ізраїлю у підлітковому віці. Свою військову кар’єру він почав у бронетанкових військах Армії оборони Ізраїлю, пройшовши шлях від молодшого офіцера до командира дивізії, а згодом обіймав посаду військового секретаря прем’єр-міністра. У червні 2026 року він офіційно вступив на посаду директора «Моссаду».

    Російські аналітики звертають увагу на його знання пострадянського простору, російської мови та досвід роботи на високому рівні в системі безпеки Ізраїлю. На їхню думку, ці фактори можуть сприяти більш глибокому аналізу процесів у регіоні та взаємодії між Москвою й Тегераном.

    Останніми роками саме співпраця Росії та Ірану в оборонній та технологічній сферах стала одним із ключових чинників безпеки на Близькому Сході. Зокрема, міжнародні експерти звертають увагу на питання передачі озброєнь, виробництва безпілотників, розвитку ракетних програм та логістичних зв’язків між двома країнами.

    У російських матеріалах також висловлюється думка, що ізраїльська розвідка може приділяти більше уваги моніторингу технологічного співробітництва Москви й Тегерана, постачанню озброєнь та каналам взаємодії між двома державами. Водночас офіційно Ізраїль не заявляв про зміну стратегічних пріоритетів «Моссаду» чи створення окремого “російського напрямку” як головного фокусу служби.

    Призначення Гофмана відбувається на тлі складної безпекової ситуації на Близькому Сході та триваючого протистояння між Ізраїлем та іранськими союзниками в регіоні. У цих умовах увага ізральських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з іншими державами, зокрема Росією, імовірно, залишатиметься високою.

    За даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, призначенню Гофмана передували тривалі юридичні дискусії та перевірки, однак зрештою його кандидатуру було затверджено, а сам він очолив одну з найвпливовіших розвідувальних структур світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався на тлі загострення регіональної конкуренції та змін у глобальній архітектурі безпеки.

  • Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що литовські спецслужби володіють розвідувальною інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти країн Балтії та Польщі. За його словами, Кремль може вдатися до локальних атак на об’єкти критичної інфраструктури, намагаючись перевірити готовність і єдність Північноатлантичного альянсу. Про це повідомляє литовський мовник LRT.

    За словами Науседи, Росія продовжує розглядати країни східного флангу НАТО як потенційний напрямок для гібридного тиску. Литовський президент вважає, що російський диктатор Володимир Путін не відмовився від наміру випробувати міцність союзницьких зобов’язань Альянсу, тому може вдатися до окремих провокацій проти Польщі та держав Балтії.

    Як зазначив глава держави, йдеться не про масштабне військове вторгнення, а про точкові операції, які можуть бути спрямовані проти транспортної, енергетичної або іншої критично важливої інфраструктури. За його словами, для реалізації таких сценаріїв Росія може використовувати як традиційні військові засоби, так і інші інструменти впливу.

    Науседа пояснив, що розвідка вже має інформацію про сам факт підготовки можливих операцій, однак наразі неможливо визначити точний час або місце їх проведення.

    “Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки або передбачувану ціль”, — зазначив президент Литви.

    Водночас він наголосив, що литовська влада не чекає розвитку подій, а вже вживає превентивних заходів для захисту країни. За словами Науседи, у Литві суттєво посилили охорону стратегічних транспортних вузлів, енергетичної інфраструктури та інших об’єктів, які можуть стати потенційною ціллю диверсій чи атак.

    Президент підкреслив, що державні структури готуються до різних сценаріїв розвитку подій, включаючи так звані кінетичні операції. Цим терміном позначають військові дії із застосуванням фізичної сили, зокрема ракетного озброєння, ударних безпілотників, артилерії, авіації чи інших засобів ураження.

    “Йдеться про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, — наголосив Науседа.

    Литовська влада вважає, що подібні дії можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля із посилення тиску на країни НАТО та створення атмосфери нестабільності в регіоні. Саме тому Вільнюс підтримує постійну координацію з партнерами по Альянсу та посилює заходи безпеки на своїй території.

    Раніше також повідомлялося про ризики можливих провокацій, які Росія може організувати із використанням безпілотників або інших засобів, намагаючись дискредитувати Україну чи створити додаткову напругу поблизу кордонів країн НАТО.

    Водночас у Польщі нещодавно заявляли, що наразі Росія не має достатніх ресурсів для здійснення повномасштабного військового нападу на польську територію. За словами представників Варшави, оприлюднення інформації про потенційні плани Кремля має стати одним із елементів стримування, щоб не допустити реалізації можливих агресивних сценаріїв.

  • Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.

    За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.

    Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.

    Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.

    За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.

    Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.

    Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.

    У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.

    Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.

    Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.

    Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.

    Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.

    Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.

    Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.

  • Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща розпочала масштабний перегляд національного законодавства, щоб підготувати країну до можливого збройного конфлікту та усунути прогалини, які можуть ускладнити оборону держави у разі вторгнення. Під час підготовки нових законодавчих змін Варшава детально вивчає досвід України, яка після початку повномасштабного російського вторгнення була змушена оперативно змінювати правову базу вже в умовах війни. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському уряді наголошують, що повномасштабна війна в Україні стала серйозним уроком для багатьох європейських держав. Аналіз подій показав, що чинне законодавство може виявитися неготовим до викликів сучасної війни, якщо його не адаптувати заздалегідь. Саме тому польська влада вирішила провести комплексний аудит усіх нормативних актів, які стосуються оборони держави, діяльності армії та функціонування країни під час воєнного стану.

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що кілька місяців тому профільні міністерства отримали доручення перевірити всі потенційно слабкі місця у законодавстві. За його словами, уряд уважно аналізує ті зміни, які Україна була змушена ухвалювати вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    “Кілька місяців тому профільні відомства отримали спеціальне доручення. Треба знайти всі слабкі місця в законах. Ми орієнтуємося на Україну щодо змін, які їй довелося дуже швидко запроваджувати, оскільки вона була захоплена зненацька війною, а чинне законодавство виявилося до цього не готовим”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Одним із ключових напрямів реформи стане оновлення Кримінального кодексу. Міністерство юстиції Польщі вже підготувало спеціальну аналітичну записку, у якій запропоновано низку суттєвих змін. Головний акцент робиться на підтриманні військової дисципліни під час бойових дій та посиленні відповідальності за порушення наказів командування.

    За словами міністра оборони, юридична готовність держави є одним із фундаментальних елементів національної безпеки. Водночас він підкреслив, що наразі жодних остаточних рішень ще не ухвалено, а всі пропозиції проходять ретельний аналіз.

    “Важливо розуміти: країна має бути готова юридично. Це фундамент оборони. Проте остаточних рішень ще немає. Жодних рішень тут ще не ухвалено. Ми аналізуватимемо ситуацію таким чином, щоб сформувати законодавство, яке гарантуватиме ефективну оборону Республіки Польща”, — зазначив глава Міноборони Польщі.

    Серед запропонованих змін — значне посилення покарань для військовослужбовців у разі тяжких порушень під час бойових дій. Зокрема, обговорюється можливість суттєво жорсткішої відповідальності за непокору наказам командування. За окремі злочини, вчинені під час бойових операцій, можуть запровадити покарання у вигляді позбавлення волі строком до 30 років, а в окремих випадках навіть довічне ув’язнення. У польському уряді наголошують, що ці пропозиції поки що залишаються предметом дискусій, а остаточне рішення ухвалюватиметься після оцінки всіх можливих наслідків.

    Перегляд законодавства є лише одним із елементів масштабної програми зміцнення обороноздатності Польщі. На тлі постійної загрози з боку Росії країна продовжує реалізацію проєкту “Східний щит”, який передбачає будівництво системи фортифікацій та інженерних укріплень уздовж східного кордону. Також Варшава активно розширює програми добровільної військової підготовки населення. За останніми даними, понад 20 тисяч поляків уже записалися на відповідні навчання, що стало рекордним показником.

    Водночас реалізація окремих оборонних проєктів просувається повільніше, ніж очікувалося. Зокрема, за останні шість місяців у рамках програми “Східний щит” було споруджено лише один кілометр повноцінної оборонної лінії, хоча загальна протяжність майбутніх укріплень має становити близько 700 кілометрів. Попри це польська влада запевняє, що підготовка країни до можливих загроз триватиме комплексно — як у військовій, так і в законодавчій сферах.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.