Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Російська окупаційна влада посилює військову підготовку дітей і молоді в тимчасово окупованому Криму. Школярів навчають керувати безпілотниками, стріляти, розбирати автомати Калашникова та виконувати стройові команди. Для занять використовують не лише навчальні симулятори, а й обладнання, яке застосовує російська армія у війні проти України.

    Про це 30 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, наприкінці жовтня в окупованому Севастополі близько 50 школярів віком від 7 до 18 років пройшли до регіонального етапу змагань, організованих російським рухом «Двіженіє пєрвих» і так званою федерацією перегонів дронів.

    Формально такі заходи подають як спортивні та освітні змагання, однак українська розвідка розглядає їх як частину ширшої політики мілітаризації неповнолітніх на окупованих територіях.

    Окрім школярів, російська адміністрація залучає до підготовки студентів. Молодь навчають керувати безпілотними літальними апаратами за допомогою комп’ютерних тренажерів і реальних дронів.

    У ГУР зазначають, що під час навчання використовують обладнання, аналогічне тому, яке застосовується російськими окупаційними військами.

    Це створює умови для поступового переходу від ознайомлення з технологіями до опанування практичних навичок, які можуть використовуватися у військовій сфері.

    Водночас інформації про безпосереднє залучення цих школярів до бойових операцій українська розвідка не оприлюднила.

    Навчання керування дронами — лише один з елементів системи, яку російська влада впроваджує у кримських навчальних закладах.

    За інформацією ГУР, у школах півострова проводять заняття зі стрільби, розбирання та складання автоматів Калашникова, а також стройової підготовки.

    Окреме місце посідають так звані військово-патріотичні заходи, до яких залучають російських військовослужбовців, які брали участь у бойових діях проти України.

    Під час таких зустрічей дітям розповідають про службу в російській армії, демонструють військове обладнання та популяризують військові професії.

    Крім того, окупаційна адміністрація організовує тематичні квести й заходи, спрямовані на формування лояльності до російської держави.

    За твердженням української розвідки, школярів також змушують вивчати пісні російських виконавців, які підтримують війну проти України.

    У ГУР вважають, що такі практики спрямовані на поступове звикання дітей до військової символіки, зброї та ідеї участі у війні.

    Паралельно з військовою підготовкою молоді окупаційна влада проводить інформаційні кампанії із залучення дорослого населення до російських силових структур.

    Зокрема, в Криму активно рекламують контрактну службу у військах безпілотних систем РФ.

    Також учасників війни проти України призначають на керівні посади в окупаційних адміністраціях, а в навчальних закладах встановлюють меморіальні дошки на честь загиблих російських військових.

    На думку української розвідки, ці заходи створюють цілісну систему, у якій військова служба та участь у війні подаються дітям як звична і суспільно схвалювана діяльність.

    Мілітаризація освіти не обмежується окупованим Кримом.

    Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що в російських школах також запроваджують заняття з керування безпілотниками.

    Зокрема, відповідні програми реалізовувалися в Курській, Нижньогородській та Вологодській областях РФ.

    Навчання проводять у межах освітнього курсу «Основи безпеки та захисту батьківщини», до викладання якого залучають російських військових, зокрема учасників війни проти України.

    Окремі російські регіони також розглядають можливість включення тематики безпілотних технологій до традиційних шкільних предметів.

    Утім, ситуація на тимчасово окупованих українських територіях має особливе значення, оскільки йдеться про дітей, які перебувають під контролем держави-окупанта.

    Представництво президента України в Автономній Республіці Крим раніше повідомляло про відкриття спеціалізованих курсів із керування безпілотниками та залучення підлітків до військово-тактичних проєктів.

    У жовтні українська сторона також фіксувала поширення програм, у межах яких неповнолітніх навчають поводження зі зброєю та знайомлять із військовою підготовкою.

    Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант не має права примушувати населення окупованої території служити у своїх збройних або допоміжних силах. Окремо забороняється пропаганда, спрямована на забезпечення добровільного вступу такого населення до армії держави-окупанта.

    Водночас правова оцінка конкретних освітніх і спортивних заходів залежить від їхнього змісту, обставин проведення та наявності примусу.

    У ГУР наголошують, що російська влада намагається не лише утримувати контроль над окупованими територіями, а й впливати на світогляд нового покоління.

    На думку розвідки, головна небезпека полягає в поступовому формуванні середовища, у якому діти сприйматимуть російську агресію, військову підготовку та ворожість до України як нормальну частину повсякденного життя.

    Таким чином, за даними ГУР, Росія розширює систему військової підготовки дітей в окупованому Криму, поєднуючи навчання керування дронами, поводження зі зброєю та пропагандистські заходи. Українська розвідка розглядає це як системну політику мілітаризації молоді на тимчасово окупованих територіях.

  • Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Жителі Новомосковська Тульської області РФ вранці повідомили про появу великої хмари диму на виїзді з міста. За свідченнями місцевих очевидців, густе задимлення спостерігається з боку автомобільної траси Тула — Новомосковськ.

    Ця подія сталася на тлі попередніх заяв губернатора регіону Дмитра Міляєва щодо масованої атаки українських безпілотників. Згідно з офіційною інформацією російської влади, внаслідок падіння уламків дронів у місті зазнали пошкоджень багатоквартирні та приватні житлові будинки. Наразі підтверджено дані про одного постраждалого мешканця, який перебуває в медичному закладі та отримує необхідну допомогу.

  • Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

    Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

    У ніч на 28 жовтня територія Російської Федерації зазнала однієї з наймасовіших атак безпілотних літальних апаратів. Міністерство оборони РФ стверджує про нібито успішне знищення та перехоплення 531 українського дрона. За офіційними заявами російського військового відомства, засоби протиповітряної оборони працювали цієї ночі в небі над десятьма регіонами: Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Калузькою, Курською, Липецькою, Смоленською, Тамбовською, Тульською областями, а також над Московським регіоном.

    Більш детальну інформацію щодо наслідків удару в окремому регіоні надав губернатор Тульської області Дмитро Міляєв. Посадовець уточнив, що лише над територією його області російські сили ППО нібито збили 64 безпілотники.

    Попри переможні реляції про успішне відбиття масованої атаки, місцева влада була змушена визнати факти пошкодження інфраструктури. Зокрема, очільник регіону підтвердив, що в місті Новомосковськ унаслідок падіння безпілотника постраждав багатоквартирний житловий будинок. Крім матеріальних збитків, наразі офіційно повідомляється про щонайменше одного постраждалого внаслідок інциденту.

     

  • Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

    Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

    Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

    Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

    Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

    Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

    Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

    Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

    Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

    Проте оперативної відповіді вони не отримали.

    Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

    У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

    Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

    «Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

    Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

    Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

    За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

    Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

    Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

    Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

    Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

    Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

    Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

    За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

    Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

    Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

    У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

    Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

    У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

    Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

    Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

    За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

    Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

    Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

    У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

    Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

    Водночас він залишився її засновником і учасником.

    Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

    Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

    Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

    Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

    Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

    Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

    Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

    Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

  • «Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

    «Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

    У Росії чергові проблеми з авіасполученням спричинили хвилю невдоволення серед пасажирів. У мережі поширили відео росіянки, яка емоційно скаржиться на тривале очікування рейсу в Санкт-Петербурзі. За словами жінки, вона вже понад добу не може вилетіти з міста, змушена залишатися в аеропорту та не знає, коли нарешті зможе дістатися до місця призначення.

    Відеозапис 25 жовтня опублікував Telegram-канал журналіста Юрія Бутусова. Його також поширило видання «Цензор.НЕТ».

    На кадрах росіянка обурюється ситуацією з авіарейсами та використовує нецензурну лексику, описуючи власні враження від вимушеного очікування.

    «Это просто какой-то п#здец, мы сутки не можем вылететь из Петербурга», — говорить жінка.

    За її словами, через затримку вона змушена ночувати в аеропорту, очікуючи інформації про подальший виліт.

    Відео поширилося на тлі регулярних обмежень роботи російських аеропортів через загрозу атак безпілотників.

    Однак точну дату запису, напрямок рейсу та причину затримки саме цієї пасажирки незалежно підтвердити не вдалося.

    Санкт-Петербурзький аеропорт «Пулково» останніми тижнями неодноразово працював із перебоями. Тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків запроваджували, зокрема, 16 і 18 жовтня.

    За повідомленнями російської авіаційної влади, такі заходи вводили для забезпечення безпеки польотів.

    Проте навіть після скасування обмежень наслідки можуть відчуватися ще багато годин.

    Авіакомпаніям доводиться змінювати розклад, перерозподіляти літаки та екіпажі, а також організовувати перевезення пасажирів, які не змогли вилетіти вчасно.

    Особливо складною ситуація була 24 жовтня.

    За даними сервісу моніторингу авіарейсів Airports.ru, цього дня в «Пулково» фіксували 105 затриманих і 11 скасованих рейсів.

    Окремі вильоти переносили на кілька годин, а деякі літаки мали вирушити вже наступного дня.

    Проблеми виникали й в інших російських аеропортах.

    Зокрема, 23 жовтня через загрозу безпілотників тимчасово припинили роботу всі чотири аеропорти Москви — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський.

    Про це повідомляло агентство «Укрінформ» з посиланням на російські повідомлення.

    У деяких терміналах пасажирам рекомендували пройти до безпечних зон. Авіакомпанії змушені були коригувати маршрути, а частину літаків перенаправляли до інших міст.

    Подібні ситуації вже стали регулярними для російської цивільної авіації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку дронів і повітряних куль на Москву, після якої всі чотири столичні аеропорти запроваджували обмеження на польоти.

    Тоді російська влада пояснювала рішення необхідністю захистити цивільні літаки від потенційної небезпеки в повітряному просторі.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про повторні закриття московських аеропортів, які призводили до затримок і скасувань рейсів.

    Окремо видання висвітлювало перебої в авіасполученні під час атак на європейську частину РФ.

    Регулярні обмеження створюють додаткові труднощі для авіаперевізників. Коли аеропорт припиняє обслуговувати рейси, затримки можуть поширюватися на наступні перельоти, навіть якщо безпосередня загроза вже минула.

    Для пасажирів це означає невизначеність, пропущені пересадки, додаткові витрати та очікування в терміналах.

    Водночас інформація про масові затримки не означає, що всі російські аеропорти одночасно припинили роботу або що кожен скасований рейс безпосередньо пов’язаний з атакою дронів.

    За даними моніторингу повідомлень Росавіації, станом на ранок 25 жовтня нових офіційних обмежень безпосередньо для «Пулково» не фіксували. Проте в розкладі аеропорту залишалися затримані та скасовані рейси.

    Історія росіянки із Санкт-Петербурга стала черговим прикладом того, як проблеми з безпекою повітряного простору та порушення авіаційних розкладів позначаються на цивільних перевезеннях усередині РФ.

    Наразі невідомо, чи змогла жінка зрештою вилетіти, а також скільки часу їй довелося провести в аеропорту.

  • Удар по армійській авіації та ППО: Сергій «Флеш» заявив, що обмеження швидкості Starshield паралізувало перехоплення «Шахедів» гелікоптерами

    Удар по армійській авіації та ППО: Сергій «Флеш» заявив, що обмеження швидкості Starshield паралізувало перехоплення «Шахедів» гелікоптерами

    Технічні обмеження швидкості передачі даних у мілітаризованій системі супутникового зв’язку Starshield, встановлені на позначці до 160 кілометрів на годину, завдали важкого удару по системі протиповітряної оборони України. Окрім зриву операцій новітніх швидкісних безпілотників-перехоплювачів, цей ліміт створив критичні перешкоди для армійської авіації, яка залучена до ліквідації ворожих повітряних загроз. Про серйозні наслідки раптового кроку постачальника зв’язку повідомив радник президента з питань технологій та фахівець у галузі радіоелектронної боротьби Сергій (Флеш) Бескрестнов.

    Експерт пояснив, що саме українські військові гелікоптери наразі знищують значну частину російських ударних дронів типу Shahed під час нічних масованих нальотів. Оскільки бойові вертольоти виконують бойові завдання на швидкостях, що суттєво перевищують 160 км/год, обмеження Starshield фактично обірвало ключовий оперативний канал отримання телеметрії, цілевказання та координації в режимі реального часу безпосередньо на борту. Бескрестнов відверто визнав, що раптове рішення західних партнерів руйнує злагоджену оборонну систему, створюючи пряму загрозу для захищеності тилових міст та енергетичної інфраструктури.

    У коментарі журналістам фахівець припустив, що штучне зниження швидкості терміналів Starshield разом із затримками в наданні розвідданих із боку Сполучених Штатів може бути усвідомленим елементом скоординованого тиску на Київ. З огляду на це Україна вже змушена терміново опрацьовувати альтернативні системи зв’язку — як для протиповітряної оборони та управління військами, так і для цивільного сектору, оскільки ризики подальшої непередбачуваності навколо сервісів SpaceX стають критичними.

    Хоча в Білому домі офіційно відкидають звинувачення в тому, що наказ про обмеження роботи супутникового зв’язку надійшов безпосередньо від адміністрації Дональда Трампа, технічний аудит свідчить про вибірковий характер блокувань. Як зазначив президент Володимир Зеленський, проведена українськими фахівцями перевірка роботи терміналів на території країн Європейського Союзу показала повну відсутність подібних швидкісних бар’єрів, що підтверджує застосування обмежень виключно до українського театру воєнних дій.

  • 2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.

    Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.

    За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.

    Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.

    Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.

    Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.

    Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.

    Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень

    Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.

    За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.

    Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.

    Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.

    Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.

    Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.

    Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.

    Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.

    Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.

    У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти

    Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.

    У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.

    За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.

    Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.

    За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.

    Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.

    Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.

    Літаки відправляли до інших міст

    Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.

    За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.

    Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.

    Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.

    Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.

    Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.

    Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.

    Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.

    Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.

    Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.

    Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.

    Москва зіткнулася із серією повітряних тривог

    Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 9 жовтня всі чотири московські аеропорти одночасно призупинили роботу на тлі атаки дронів і повітряних куль.

    Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.

    Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.

    Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.

    У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.

    За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.

    Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.

    Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.

    Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.

    Що відбувалося під час атаки 16 жовтня

    Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.

    Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.

    За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.

    Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.

    Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.

    Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.

    Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи

    Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.

    14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.

    Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».

    Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.

    Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.

    Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.

    У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.

    За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.

    Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.

    Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.

    Чому авіаційні обмеження настільки відчутні

    Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.

    Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.

    Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.

    Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.

    У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.

    Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.

    Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.

    Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів

    Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.

    Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.

    Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.

    Йдеться про підсумок семиденного періоду.

    Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.

    Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.

    Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.

    Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.

    Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.

    За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.

    Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.

    Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.

    Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.

    Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.

  • Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    У Києві фіксуються спроби розгортання прихованих наземних ретрансляторів — спеціальних пристроїв зв’язку, які допомагають російським ударним і розвідувальним безпілотникам долати міську забудову та точно наводитися на цілі. Механізми встановлення подібного обладнання та специфіку його функціонування для видання LIGA.net детально проаналізували начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, а також фахівець у галузі мілітарного зв’язку та амбасадор американської компанії Persistent Systems Володимир Степанець.

    Застосування наземних ретрансляторів у межах мегаполіса дозволяє ворогу вирішити критичну проблему керування дронами на низьких висотах, де радіосигнал глушиться багатоповерхівками та щільною роботою столичних комплексів РЕБ. Такий модуль виступає проміжною ланкою зв’язку, передаючи телеметрію та відеопотік між оператором (або супутниковим/повітряним шлюзом) і безпосередньо апаратом у зоні ураження. Як зауважив авіаційний експерт Валерій Романенко, монтаж подібної апаратури є технологічно складною задачею, доступною далеко не кожному пересічному диверсанту: пристрій вимагає правильного розрахунку висоти, орієнтації діаграми спрямованості антен, маскування та підключення до стабільного автономного або мережевого електроживлення.

    Зі свого боку представники військового командування та ІТ-індустрії наголошують на тому, що протидія цій загрозі потребує комплексної координації спецслужб, фахівців радіоелектронної розвідки та цивільного сектору. Виявлення підпільних радіоретрансляційних точок на дахах і висотних конструкціях ускладнюється використанням противником комерційних та військових протоколів зв’язку стандарту MANET або Mesh-мереж, аналогічних тим, які виготовляє Persistent Systems. За словами експертів, посилення радіоелектронного пеленгування міського простору та перевірка підозрілого радіотехнічного обладнання на житлових і промислових будівлях столиці є вирішальним фактором для зриву коригування нічних повітряних ударів ворога.

  • Полювання на балістику: Міноборони розкрило результати знищення російських пускових установок

    Полювання на балістику: Міноборони розкрило результати знищення російських пускових установок

    Протягом вересня та початку жовтня Сили оборони України успішно уразили вісім російських установок, які ворог використовував для запуску балістичного озброєння по українських містах. Унаслідок прицільних атак три ворожі комплекси були повністю знищені, а ще п’ять отримали суттєві пошкодження. Такі дані щодо результативності асиметричних дій української армії оприлюднив міністр оборони Євген Хмара під час спеціальної зустрічі з журналістами.

    Систематичне знищення наземної інфраструктури противника вже принесло відчутні оперативні результати на полі бою. За словами очільника оборонного відомства, точні удари по стартових позиціях безпосередньо змушували російське військове командування скасовувати або суттєво змінювати графіки запланованих балістичних атак. Це дозволило виграти час та зберегти критичну інфраструктуру в умовах постійного терору. Втім, посадовець визнав, що загальний рівень небезпеки від цього типу озброєння залишається критично високим. Головною проблемою для захисту повітряного простору є гострий дефіцит наявних та потенційних постачань спеціалізованих протибалістичних ракет для вітчизняних систем протиповітряної оборони.

    З огляду на виснаження запасів ракет-перехоплювачів, українське оборонне відомство вимушене екстрено змінювати формат переговорів із західними союзниками. Акцент робиться на негайному пошуку готових рішень, минаючи тривалі бюрократичні процедури затвердження виробництва.

    «Міноборони працює з партнерами над пришвидшенням постачань необхідних ракет. Завдання – не чекати великих довгострокових контрактів, а максимально швидко знаходити доступні запаси у партнерів і пришвидшувати їхню передачу Україні. Нам потрібні десятки та сотні ракет, а не одиничні постачання», – підкреслив Хмара.

    В умовах, коли можливості класичної протиповітряної оборони обмежені браком боєприпасів, українська армія робить ставку на тактику превентивних ударів. Асиметрична відповідь полягає у методичному виявленні та ліквідації самих носіїв балістичної зброї ще до того, як вони здійснять пуск. Знищення пускових установок є значно ефективнішим економічним та тактичним кроком, ніж спроби перехопити вже випущену ракету, яка летить складною траєкторією на надвисокій швидкості та становить пряму загрозу для цивільного населення. Саме тому полювання на наземні комплекси ворога стало одним із пріоритетних завдань для українських ударних систем.

    Паралельно з балістичною загрозою, захисникам українського неба доводиться стикатися з новими технологічними викликами з боку держави-агресора. Міністр оборони повідомив, що вітчизняні фахівці активно працюють над механізмами протидії модернізованим ворожим безпілотникам реактивного типу. Росія вже розробляє дрони, здатні розвивати швидкість до 800 кілометрів за годину. Такі характеристики роблять їх візуально та радіолокаційно схожими на крилаті ракети, що вимагає впровадження нових алгоритмів виявлення та залучення швидкісних засобів перехоплення.

  • Ракетний терор на Близькому Сході: єменські хусити вдарили по аеропортах Саудівської Аравії та погрожують цивільній авіації

    Ракетний терор на Близькому Сході: єменські хусити вдарили по аеропортах Саудівської Аравії та погрожують цивільній авіації

    Підтримувані іранським режимом єменські хусити здійснили серію ракетних та дронових ударів по ключових об’єктах цивільної авіаційної інфраструктури на півдні Саудівської Аравії. Під ворожий вогонь потрапили Міжнародний аеропорт імені короля Абдалли ібн Абдель Азіза в місті Джизан та Міжнародний аеропорт Наджран. Внаслідок вибухів пошкоджено інфраструктуру аеровокзалів, щонайменше троє людей отримали поранення. Крім того, саудівські сили протиповітряної оборони перехопили та знищили ворожу ракету, яка рухалася в напрямку цілей на північ від Ер-Ріяда.

    Одночасно бойовики атакували летовище в єменському місті Аден, де розміщується міжнародно визнаний уряд країни. Дві ракети поцілили по території життєво важливого цивільного об’єкта, створивши пряму загрозу для життів пасажирів, працівників аеропорту та екіпажів літаків, проте в цьому епізоді обійшлося без жертв. Після здійснених нападів ватажки угруповання виступили з відкритими погрозами на адресу іноземних перевізників і закликали всі міжнародні авіакомпанії негайно припинити польоти над повітряним простором Саудівської Аравії, зробивши цинічний виняток лише для рейсів над священними містами Меккою та Мединою.

    Стрімка ескалація бойових дій викликала екстрену реакцію міжнародних безпекових регуляторів. Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу (EASA) офіційно попередило глобальні авіалінії про критичну небезпеку перельотів над регіоном, наголосивши, що регулярні ракетні нальоти хуситів у поєднанні з активною роботою комплексів ППО створюють надвисокий ризик помилкової ідентифікації та ураження пасажирських лайнерів. У керівництві Європейської комісії наголосили, що подібні удари свідомо спрямовані на дестабілізацію Близького Сходу та ставлять під загрозу глобальну енергетичну безпеку.

    Удари по аеропортах стали продовженням масштабної морської та сухопутної кампанії угруповання. Ще влітку бойовики оголосили блокування саудівського торговельного судноплавства в Червоному морі й відтоді систематично б’ють по танкерах та нафтовій інфраструктурі королівства. Під час вересневого наступу формування хуситів захопили стратегічний порт Моха та прилеглі острови, встановивши контроль над Баб-ель-Мандебською протокою, через яку проходить до 12% обсягів усієї світової торгівлі. У відповідь підтримуваний Ер-Ріядом єменський уряд розпочав масштабну військову операцію з метою вибити бойовиків і повністю відновити контроль над окупованими регіонами.