Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    Протягом останнього тижня російські безпілотники кілька разів опинялися поблизу місць або об’єктів, пов’язаних із президентом України Володимиром Зеленським та його родиною. На цю послідовність звернуло увагу російське незалежне видання «Агентство», яке припустило, що Москва могла почати окремо акцентувати такі цілі.

    Два інциденти під час перельотів Зеленського через Молдову

    Перший резонансний епізод стався у ніч із 8 на 9 вересня.

    У цей час Володимир Зеленський прямував через Молдову до Норвегії. Через загрозу російських дронів молдовська влада тимчасово закрила повітряний простір, унаслідок чого виліт українського президента затримали.

    Reuters із посиланням на владу Молдови повідомляв, що два російські дрони увійшли в молдовський повітряний простір: один упав і спричинив пожежу, інший продовжив рух у напрямку Румунії. Через небезпеку було затримано кілька авіарейсів, зокрема літак Зеленського.

    У ту саму ніч безпілотник атакував український пункт пропуску Старокозаче неподалік кордону з Молдовою. Молдовська прикордонна поліція підтвердила сам факт атаки та повідомила, що інфраструктура українського пункту пропуску була пошкоджена.

    Однак доказів, що російський дрон був спрямований саме на літак Зеленського, у відкритих даних немає.

    Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре заявляв, що дрон перебував поблизу під час вильоту президента України, проте джерела не встановили, що він цілеспрямовано переслідував його літак.

    Другий епізод стався дорогою назад

    14 вересня, коли Зеленський повертався через Молдову, російські безпілотники знову з’явилися поблизу маршруту його перельоту.

    Саме повторення подібної ситуації за кілька днів стало одним із аргументів авторів «Агентства», які звернули увагу на можливу закономірність.

    Втім, цей збіг сам по собі також не доводить, що безпілотники мали завдання атакувати президента України.

    На той момент Росія регулярно запускала дрони по українських об’єктах поблизу молдовського кордону, а уламки та цілі неодноразово перетинали повітряний простір сусідніх держав.

    Тому коректніше говорити про ризик для президентського борту під час російських атак, а не про встановлену спробу його ураження.

    У Кривому Розі російські канали заявили про «95-й квартал»

    Ще один епізод стався в ніч на 14 вересня у Кривому Розі — рідному місті Зеленського.

    Російські провоєнні Telegram-канали заявляли, що дрони нібито били по району 95-го кварталу, де раніше мешкала родина майбутнього президента.

    Українська влада підтвердила саму російську атаку на Кривий Ріг, однак не повідомляла про влучання саме у 95-й квартал.

    Виконувач обов’язків голови Криворізької районної військової адміністрації говорив лише про удар по інфраструктурі, не називаючи конкретного району чи об’єкта.

    Саме тому твердження про навмисний удар по району, пов’язаному із Зеленським, залишається інформацією російських джерел, а не підтвердженим фактом.

    16 вересня згорів склад «Кварталу 95»

    Найбільш очевидний зв’язок із минулим Зеленського має ранкова атака на Київ 16 вересня.

    Російський удар знищив складське приміщення, де протягом близько 20 років зберігали реквізит студії «Квартал 95»: декорації, костюми та інші речі з концертів, фільмів, серіалів і телевізійних шоу.

    Володимир Зеленський був одним із засновників і ключових учасників «Кварталу 95» до початку політичної кар’єри.

    Водночас сама наявність такого зв’язку ще не підтверджує, що російські військові обрали склад саме через президента.

    Раніше Nenka.info детально писала про наслідки цього удару та втрату багаторічного архіву реквізиту студії. Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»

    Того ж дня знищили склад Фундації Олени Зеленської

    Ще один збіг виявився значно показовішим.

    Того самого ранку російська атака повністю знищила склад Фундації Олени Зеленської.

    На ньому зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України.

    Серед знищеного були генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги та медичне обладнання. Люди безпосередньо на складі не постраждали.

    Фундація повідомила, що через втрату складу частина допомоги може надійти отримувачам пізніше, ніж планувалося, а команда вже перебудовує логістику.

    Про наслідки цієї атаки Nenka.info також писала окремо. Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Чи були два склади однією навмисною ціллю

    Саме одночасне знищення об’єктів «Кварталу 95» та Фундації першої леді стало головним приводом для версії про можливе цілеспрямоване полювання на все, що має символічний зв’язок із Зеленським.

    Але тут є важливий нюанс.

    У відкритих повідомленнях українських служб не зазначалося, що російські військові мали точні розвідувальні дані про призначення цих складів або що саме вони були заявленою ціллю атаки.

    Міноборони Росії також офіційно не заявляло про удари по «Кварталу 95» чи Фундації Олени Зеленської як про окремі цілі.

    Тобто твердження про спеціальну операцію проти активів, пов’язаних із президентською родиною, залишається журналістською інтерпретацією послідовності подій.

    Але російські Z-канали самі почали підкреслювати цей зв’язок

    Є ще один важливий аспект.

    Навіть якщо військовий задум атак не встановлено, частина російського пропагандистського середовища сама почала подавати удари як персональний сигнал Зеленському.

    За даними «Агентства», російські провоєнні ресурси використовували формулювання на кшталт «чорного дня для подружжя Зеленських» та описували знищення об’єктів як удар по особисто важливих для президента речах.

    Це показує щонайменше інформаційну складову: російські пропагандистські канали намагаються пов’язувати наслідки атак із Зеленським незалежно від того, якими були реальні координати та завдання російських військових.

    Таке трактування може використовуватися для психологічного тиску і формування образу того, що війна начебто набуває особистого характеру.

    Що підтверджено, а що — поки ні

    На цей момент достовірно підтверджено кілька фактів.

    Російські дрони створювали загрозу повітряному руху в Молдові під час поїздки Зеленського до Норвегії; Росія атакувала Кривий Ріг; у Києві 16 вересня були знищені склад «Кварталу 95» та склад Фундації Олени Зеленської.

    Але не підтверджено, що всі ці епізоди були частинами одного плану або що російське командування офіційно визначило об’єкти, пов’язані із Зеленським, як окрему категорію цілей.

    Тому говорити, що «Росія почала цілитися по об’єктах Зеленського», як про встановлений факт поки передчасно.

    Натомість можна констатувати інше: за короткий проміжок часу сталося кілька атак та інцидентів, які прямо або символічно пов’язані з президентом України, а російські пропагандистські канали активно підкреслюють цей зв’язок.

    Чи є за цим нова системна тактика, стане зрозуміліше лише за подальшою динамікою атак та появою нових підтверджених даних.

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Одразу кілька російських регіонів у ніч проти 11 вересня повідомили про повітряну небезпеку, вибухи та роботу протиповітряної оборони. Найбільше повідомлень надходило з Волгограда, Самари та району Каспійського моря. За попередніми даними моніторингових ресурсів і місцевих жителів, серед потенційних цілей могли бути нафтопереробні та портові об’єкти. Водночас частина інформації станом на ранок залишається непідтвердженою, тому остаточний перелік уражених об’єктів може змінитися.

    Найбільш конкретні офіційні дані надійшли з Волгоградської області. Губернатор регіону Андрій Бочаров підтвердив наслідки повітряної атаки та заявив про падіння уламків на території промислового підприємства на півдні Волгограда. На місці працювали оперативні служби. У російських та українських моніторингових каналах одночасно з’явилися припущення, що ціллю міг бути Волгоградський нафтопереробний завод.

    Таке припущення виглядає логічним з огляду на розташування підприємства на півдні міста, однак станом на ранок російська влада прямо назву об’єкта не повідомила. Тому інформацію про влучання саме по НПЗ наразі варто розглядати як попередню.

    Волгоградський НПЗ належить «Лукойлу» і є одним із великих підприємств російської нафтопереробки. За офіційними даними компанії, його потужність становить понад 14 млн тонн нафти на рік, а глибина переробки перевищує 96%. Завод виробляє автомобільне та авіаційне паливо, дизель, мастильні матеріали й інші нафтопродукти. Основними ринками збуту є південні регіони Росії, частина продукції також постачається на експорт.

    Цей об’єкт уже неодноразово ставав ціллю безпілотників. Лише 31 липня російська сторона підтверджувала масштабну атаку на Волгоград, після якої сталася пожежа на підприємстві паливно-енергетичного комплексу. Незалежні OSINT-ресурси тоді ідентифікували об’єкт як Волгоградський НПЗ.

    Ще одним неспокійним регіоном у ніч проти 11 вересня стала Самарська область. Місцеві інформаційні ресурси повідомляли про сирени, вибухи та роботу російської ППО. В області офіційно вводили режим «Килим», який означає обмеження використання повітряного простору та, як правило, супроводжується тимчасовими обмеженнями роботи аеропортів. Також у регіоні оголосили ракетну небезпеку.

    У місцевих пабліках з’являлися повідомлення, що вибухи чули безпосередньо в Самарі. При цьому офіційних повідомлень про конкретний уражений промисловий об’єкт на момент підготовки матеріалу не було.

    Самарський напрямок має особливе значення через концентрацію нафтопереробних підприємств. У самому місті розташований Куйбишевський НПЗ «Роснефти». За інформацією компанії, це один із ключових заводів Самарської групи, який виробляє бензин і дизель стандарту Євро-5 та інші нафтопродукти. Проєктна потужність підприємства становить приблизно 6,7 млн тонн нафти на рік.

    Куйбишевський НПЗ також уже ставав мішенню ударів. Зокрема, у червні 2026 року повідомлялося про атаку безпілотників по підприємству. Тому на тлі вибухів у Самарі моніторингові канали знову припустили, що ціллю могла бути саме нафтова інфраструктура. Однак підтверджень нового влучання по Куйбишевському НПЗ вранці 11 вересня поки немає.

    Найбільш неоднозначною залишається інформація щодо Дагестану. У перших повідомленнях українських ресурсів ішлося про вибухи в Каспійську та ймовірний удар по порту. Однак у цьому випадку є важлива деталь: великий морський торговельний порт розташований не в Каспійську, а в сусідній Махачкалі.

    Ба більше, саме Махачкалинський міжнародний морський торговельний порт уже був атакований напередодні — в ніч проти 10 вересня. Сили спеціальних операцій ЗСУ офіційно заявили про ураження нафтової інфраструктури цього порту. Українська сторона повідомляла, що удар був спрямований по об’єктах, пов’язаних із забезпеченням російської воєнної машини.

    Махачкалинський порт має стратегічне значення для Росії. Він є єдиним російським незамерзаючим глибоководним портом на Каспійському морі та працює цілий рік. У його складі є суховантажна та нафтова гавані, зерновий термінал, залізничні й автомобільні під’їзди. На шести причалах можна одночасно обслуговувати до шести суден.

    Після атаки 10 вересня російська влада Дагестану заявляла, що ППО нібито знищила всі повітряні цілі. Водночас було підтверджено пожежу на портовій інфраструктурі через падіння уламків. Того самого ранку горів також Аварський музично-драматичний театр у Махачкалі.

    Саме тому повідомлення вранці 11 вересня про «атаку на порт у Каспійську» потребують додаткової перевірки. У доступних на цей момент відкритих джерелах немає надійного підтвердження нового влучання саме в Каспійську. Частина публікацій, які поширюються 11 вересня, може стосуватися наслідків атаки на Махачкалинський порт попередньої ночі. Тобто змішувати ці два епізоди поки не варто.

    Нова хвиля вибухів відбувається на тлі помітного посилення ударів по російській нафтогазовій та логістичній інфраструктурі. Українські сили останніми місяцями систематично атакують НПЗ, нафтобази, порти, трубопровідні об’єкти та підприємства, які забезпечують російську армію паливом і ресурсами.

    Лише напередодні українські Сили спеціальних операцій повідомили про удар по Махачкалинському порту, а раніше були атаковані нафтогазові об’єкти в Новоросійську, Усть-Лузі, Туапсе, Волгоградській та Самарській областях. Російська паливна інфраструктура залишається одним із пріоритетних напрямків українських далекобійних ударів, оскільки доходи від експорту енергоресурсів є одним із ключових джерел фінансування російської держави, а НПЗ безпосередньо забезпечують пальним армію та внутрішній ринок.

    На цьому тлі Москва сама останніми днями різко посилила удари по українській економічній та логістичній інфраструктурі. Reuters повідомляло, що Росія атакувала заправку «Укрнафти» в Києві, американський завод Bunge у Дніпрі, склади, порти та інші об’єкти. Українські атаки по російських НПЗ та енергетичній логістиці агентство розглядає як частину взаємного посилення ударів по економічних цілях, що підтримують воєнні можливості сторін.

    Станом на ранок 11 вересня найчіткіше підтвердженим епізодом нової ночі залишається Волгоград, де російська влада визнала падіння уламків на території промислового об’єкта. У Самарській області офіційно підтверджені ракетна та безпілотна небезпека і введення режиму «Килим», але інформації про ураження конкретного заводу ще немає. Дані щодо нового удару по портовій інфраструктурі в районі Каспійська потребують перевірки, тоді як атака на Махачкалинський порт уже була підтверджена українською стороною за підсумками попередньої ночі.

    Ніч проти 11 вересня знову продемонструвала, наскільки широкою стала географія далекобійних атак у російському тилу. Від Волгограда і Самари до Каспійського регіону під загрозою залишаються передусім підприємства паливно-енергетичного комплексу та логістичні вузли, які мають значення для російської економіки й армії.

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • Сили оборони вдарили по Криму: у Севастополі уражено десантний катер БК-16 і комплекс РЕБ «Красуха-4»

    Сили оборони вдарили по Криму: у Севастополі уражено десантний катер БК-16 і комплекс РЕБ «Красуха-4»

    Сили оборони України 2 вересня та в ніч проти 3 вересня завдали серії ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. Серед уражених цілей Генеральний штаб ЗСУ назвав десантний катер БК-16 у Севастополі, мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Красуха-4», пункт управління безпілотниками, склади БпЛА та боєприпасів, а також об’єкти на російському військовому полігоні.

    Однією з найпомітніших цілей став швидкісний транспортно-десантний катер БК-16 проєкту 02510, який перебував у тимчасово окупованому Севастополі. У Генштабі підтвердили саме факт ураження судна, однак наголосили, що ступінь завданих йому пошкоджень ще встановлюється. Тобто говорити про повне знищення катера наразі передчасно.

    БК-16 призначений для швидкого перевезення та висадки десанту, зокрема на необладнане узбережжя, а також для патрулювання та протидиверсійних завдань. Катер має довжину близько 16 метрів і повну водотоннажність приблизно 20,5 тонни. Його штатний екіпаж складається з двох осіб, а на борт він може брати до 19 військовослужбовців десанту. Судна такого типу можуть оснащуватися кулеметами та гранатометним озброєнням.

    Ще однією важливою ціллю у районі Севастополя стала російська мобільна станція радіоелектронної боротьби «Красуха-4». За повідомленням Генштабу, комплекс також був уражений під час операції.

    «Красуха-4», яка має індекс 1РЛ257, є російським комплексом РЕБ дальньої дії. Його завданням є придушення бортових радіолокаційних систем літаків і вертольотів, а також радіолокаційного обладнання безпілотників. Комплекс також може створювати перешкоди для інших систем зв’язку та радіоелектронного обладнання.

    Ураження таких систем має значення насамперед для роботи української авіації та безпілотних платформ. Російські засоби РЕБ використовуються для ускладнення навігації, зв’язку та роботи радіолокаційного обладнання українських дронів і літальних апаратів. Водночас Генштаб поки не повідомляв, чи була «Красуха-4» повністю знищена або лише пошкоджена.

    Ще один удар Сили оборони завдали по російському пункту управління БпЛА в районі Мар’їного на тимчасово окупованій території Криму. Йдеться про інфраструктуру, яка використовується для координації та управління безпілотними системами противника. Ступінь пошкодження цього об’єкта також уточнюється.

    Операція не обмежувалася Кримом. На тимчасово окупованій частині Донеччини українські військові уразили склад безпілотників російського підрозділу у Желанному. Ще одна ціль була атакована в районі Іловайська — там, за даними Генштабу, під удар потрапив склад боєприпасів.

    Крім того, Сили оборони повідомили про ураження російських об’єктів на полігоні «Восточный» у районі Новопетрівки Запорізької області. Детального переліку об’єктів на цьому полігоні та наслідків атаки військове командування наразі не розкриває.

    Таким чином, остання операція охопила одразу декілька типів російської військової інфраструктури: морську платформу, систему радіоелектронної боротьби, пункт управління безпілотниками, склади БпЛА й боєприпасів та об’єкти на військовому полігоні.

    У Генштабі підкреслюють, що оцінювання результатів ударів триває. Саме тому офіційні повідомлення наразі використовують формулювання «уражено», а не «знищено» щодо БК-16, «Красухи-4» та частини інших цілей.

    Удари по російській військовій інфраструктурі в Криму відбуваються регулярно. Зокрема, 13 серпня Сили оборони повідомляли про ураження у Севастополі російської радіолокаційної станції «Небо-У». За даними Генштабу, така РЛС використовується для виявлення та супроводу повітряних цілей, включно з літаками, крилатими та балістичними ракетами.

    На початку серпня українські військові також заявляли про серію ударів по російських об’єктах у Криму, серед яких був склад морських дронів, об’єкти радіоелектронної розвідки Чорноморського флоту РФ, ремонтна база та логістичні об’єкти.

    Такі операції мають комплексний характер. Ураження катерів скорочує можливості Росії діяти у прибережній зоні та використовувати легкі морські платформи для транспортування військових. Удари по системах РЕБ і радіолокаційних станціях послаблюють здатність російських військ виявляти та придушувати українські безпілотники. Знищення або пошкодження складів, зі свого боку, ускладнює забезпечення військових підрозділів боєприпасами й дронами.

    Нові удари відбуваються на тлі високої інтенсивності бойових дій на фронті. За зведенням Генштабу на ранок 3 вересня, протягом попередньої доби відбулося 215 бойових зіткнень. Російська армія завдала 98 авіаційних ударів, застосувала 353 керовані авіабомби, понад 10,6 тисячі дронів-камікадзе та здійснила майже три тисячі обстрілів українських позицій і населених пунктів. Найбільш інтенсивні бої фіксувалися на Покровському та Костянтинівському напрямках.

    За окремим ранковим повідомленням Генштабу, російські війська за добу втратили ще близько 1320 військових, 69 артилерійських систем, п’ять реактивних систем залпового вогню, дві системи ППО та значну кількість безпілотників і автомобільної техніки. Ці цифри є оцінкою українського Генерального штабу й незалежно в режимі реального часу не верифікуються.

    У випадку з ударами 2–3 вересня остаточні результати також можуть стати відомі пізніше, після отримання додаткових даних розвідки. Наразі офіційно підтверджено ураження щонайменше шести типів цілей у Криму, Донецькій та Запорізькій областях.

    Особливу увагу привертає комбінація ударів по БК-16 та «Красусі-4» в районі Севастополя. Одночасне ураження морського компонента та системи РЕБ потенційно впливає одразу на кілька складових російської оборони окупованого Криму — від захисту узбережжя до протидії українським безпілотникам.

    Разом з атакою на пункт управління БпЛА та склади безпілотників це свідчить, що однією з цілей операції було послаблення російської безпілотної та радіоелектронної компоненти. Водночас точний склад сил і засобів, які Україна використовувала для цих ударів, Генштаб не розкриває.

  • Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Сполучені Штати почали навчати польських спецпризначенців за новою програмою, створеною з урахуванням бойового досвіду російсько-української війни. Військовим доведеться непомітно проникнути через умовну лінію фронту, пройти близько 100 кілометрів територією, яку контролює «противник», уникнути виявлення дронами, камерами та навіть звичайними цивільними, а наприкінці операції завдати удару безпілотником по ключовій цілі.

    Польща стала першим союзником США по НАТО, який долучився до такого формату підготовки. До цього сценарій двічі випробовували виключно американські «зелені берети».

    Про незвичайні навчання у Німеччині повідомляє Associated Press, журналісти якого отримали рідкісний доступ до тренувального полігону та військовослужбовців, залучених до операції.

    Навчання розпочалися у п’ятницю, 28 серпня, на базі Об’єднаного багатонаціонального центру підготовки американської армії у Хоенфельсі в Баварії приблизно за годину їзди на південний схід від Нюрнберга.

    Сам формат з’явився зовсім недавно — його розробили американські «зелені берети» лише кілька місяців тому.

    Спочатку сценарій призначався для підготовки американського спецназу. Проте тепер до нього вперше залучили військовослужбовців іншої країни НАТО — Польщі.

    Американські військові не приховують, звідки взяли основу для нового підходу до підготовки.

    Офіцер «зелених беретів», який працює в навчальному центрі, прямо заявив Associated Press, що американці використовують уроки, отримані під час війни в Україні, і намагаються максимально точно відтворити проблеми, з якими на сучасному полі бою стикаються як українські, так і російські війська.

    Головна особливість нового сценарію — практично постійна загроза виявлення.

    Учасникам навчань недостатньо просто прорвати умовну лінію фронту та виконати бойове завдання. Вони мають залишатися непомітними протягом кількох днів, перебуваючи на території, де за ними полюють військові, безпілотники та системи спостереження.

    Територія навчань величезна — приблизно 3000 квадратних кілометрів баварської місцевості.

    За сценарієм американський повітряно-десантний піхотний підрозділ десантується на закритій території бази Хоенфельс і створює умовну передову.

    Американці виконують роль противника.

    Завдання польських спецпризначенців — непомітно пройти крізь їхні позиції.

    Але на цьому операція лише починається.

    Якщо польські військові успішно подолають умовну лінію фронту, їм потрібно буде рухатися на північ і пройти близько 100 кілометрів німецькою територією до іншого навчального району поблизу Графенвера.

    Саме там розташована їхня кінцева ціль.

    Після багатоденного проникнення в умовний тил противника спецпризначенці мають виявити та «знищити» визначений об’єкт за допомогою безпілотника.

    Однак маршрут спеціально зробили максимально складним.

    Між Хоенфельсом і кінцевою точкою розташовані ферми, села, дороги та міські райони. На маршруті працюють приватні та державні камери відеоспостереження.

    Фактично військовим необхідно залишитися непомітними не лише для умовного противника, а й для звичайного сучасного цивільного середовища.

    Саме це стало одним із найцікавіших елементів експерименту.

    Місцеві жителі переважно не знають, що неподалік проходить операція спецпризначенців. Тому будь-яка їхня реакція стає частиною навчань.

    Якщо цивільні помітять підозрілих людей та звернуться до поліції, ця інформація може бути передана військовим. Після цього умовний противник отримає можливість визначити район перебування спецпризначенців.

    Під час попередніх версій цього сценарію американські «зелені берети» навіть знімали військову форму, щоб не привертати увагу.

    Військові пояснюють: завдання полягає не лише в тому, щоб виглядати як цивільні. Необхідно взагалі не потрапляти їм на очі.

    Та найбільша загроза для польської групи буде над головою.

    Американська армія активно використовуватиме безпілотники для пошуку спецпризначенців.

    Під час попередніх двох навчань американські підрозділи мали у своєму розпорядженні понад 100 дронів.

    Якщо безпілотник виявить групу, сценарій різко ускладнюється.

    Американські військові можуть направити до району військову поліцію зі службовими собаками або перекинути туди додаткові безпілотники.

    Учасників навчань при цьому дозволено умовно «захоплювати» або «знищувати».

    Саме такий підхід максимально наближає тренування до однієї з головних реалій російсько-української війни — різкого скорочення простору, в якому військові можуть пересуватися непоміченими.

    Масове використання розвідувальних та ударних безпілотників зробило приховане переміщення людей і техніки значно складнішим.

    Те, що раніше могло бути відносно безпечним тилом, тепер може постійно контролюватися з повітря.

    Саме український досвід застосування дронів останніми роками дедалі активніше вивчають США та інші держави НАТО.

    Associated Press зазначає, що нові навчання демонструють особливу увагу частини американського військового керівництва до методів ведення безпілотної війни, які отримали безпрецедентний розвиток під час російського вторгнення в Україну.

    Причому йдеться вже не лише про теоретичне вивчення.

    Українські оператори безпілотників безпосередньо демонстрували свої можливості американським військовим під час попередніх навчань у Німеччині.

    На Combined Resolve українські військовослужбовці 412-ї бригади безпілотних систем «Немезіс» змогли швидко виявляти та умовно уражати техніку американської механізованої бригади.

    Цей досвід продемонстрував, наскільки сильно масове застосування дешевих безпілотників змінює традиційні правила маневру військ.

    Тепер ці уроки фактично інтегруються у підготовку спецпідрозділів союзників.

    Польща стала першою країною НАТО після самих США, військові якої проходять новий сценарій.

    Але американські військові очікують, що вона буде далеко не останньою.

    За словами представників навчального центру, такі тренування планують організовувати кілька разів на рік. У США припускають, що інтерес до них можуть проявити більшість або навіть усі 32 члени НАТО.

    Це означає, що досвід війни в Україні поступово перетворюється на елемент системної підготовки армій Альянсу.

    Особливого значення це набуває на тлі занепокоєння НАТО можливими майбутніми діями Росії.

    Паралельно Європа стикається зі збільшенням кількості інцидентів із невідомими безпілотниками поблизу критичної та військової інфраструктури.

    Associated Press звертає увагу, що лише цього місяця два безпілотники були помічені над військовою базою в Німеччині. Крім того, дрон із вибухівкою виявили в одному з ключових вантажних аеропортів країни.

    Усе це змушує західні армії переглядати не тільки способи застосування дронів, а й методи захисту від них.

    При цьому Україна вже сама перетворюється з отримувача західного військового досвіду на його постачальника.

    У березні президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна допомагає п’ятьом країнам Близького Сходу та Перської затоки протидіяти іранським безпілотникам. За інформацією AP, по українську допомогу в питаннях протидії дронам зверталися також Сполучені Штати та європейські держави.

    Нова програма підготовки в Німеччині демонструє цей зсув особливо наочно.

    Ще кілька років тому Україна масово переймала стандарти, тактику та методики підготовки НАТО. Тепер американські «зелені берети» створюють сценарії для власних військових та союзників, прямо спираючись на те, що відбувається на українському полі бою.

    Дрони, постійне спостереження з повітря, необхідність маскуватися навіть серед цивільної забудови, робота невеликих груп у глибокому тилу та безпілотний удар по кінцевій цілі — усе це вже стає частиною нової моделі підготовки західного спецназу.

    І якщо прогноз американських військових справдиться, незабаром через подібні навчання можуть пройти спецпідрозділи більшості країн НАТО.

  • «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив про готовність допомогти Сполученим Штатам створити власну «армію дронів», запропонувавши фактично обмін українського бойового досвіду та технологічних напрацювань на критично необхідні Україні ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. За словами Федорова, додаткові перехоплювачі потрібні Україні, щоб протистояти російським повітряним атакам майбутньої зими.

    Про це Федоров розповів в інтерв’ю британській газеті Financial Times.

    «Я був би дуже радий допомогти Америці створити армію дронів — особливо в обмін на [перехоплювачі] Patriot, щоб ми вижили цієї зими», — заявив колишній міністр.

    Федоров прямо зазначив, що готовий піти на такий обмін.

    Йдеться не про вже укладену угоду між Києвом і Вашингтоном, а про пропозицію, яку колишній очільник українського оборонного відомства публічно озвучив американській стороні.

    Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід застосування безпілотних систем у бойових умовах. Дрони використовуються практично на всіх рівнях — від тактичної розвідки та FPV-ударів безпосередньо на лінії фронту до далекобійних операцій проти об’єктів російської військової та промислової інфраструктури.

    Саме цей досвід потенційно може становити значний інтерес для США та інших західних союзників.

    Натомість для України одним із найбільш критичних питань залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема забезпечення комплексів Patriot ракетами-перехоплювачами.

    Росія регулярно застосовує проти українських міст балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники та комбінує різні типи засобів ураження під час масштабних повітряних атак. На цьому тлі питання запасів ракет для ППО набуває особливого значення напередодні холодного сезону.

    Однак пропозиція щодо Patriot виявилася не єдиною резонансною частиною інтерв’ю Федорова.

    Financial Times із посиланням на поінформовані джерела повідомила про деталі його контактів із засновником SpaceX Ілоном Маском.

    За даними видання, Маск раніше нібито говорив Федорову, що готовий дозволити Україні використовувати безпілотники із супутниковою системою Starlink за межами українських кордонів для ударів по цілях на території Росії.

    Водночас мільярдер, за словами співрозмовників FT, наголосив, що відповідне рішення має політичний характер і його повинен ухвалити Білий дім.

    Сам Михайло Федоров коментувати зміст своїх розмов з Ілоном Маском відмовився.

    Так само він не став повідомляти, чи планує під час перебування у Вашингтоні зустрічатися з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Ця частина історії особливо важлива з огляду на роль Starlink у сучасній війні. Супутниковий зв’язок став одним із ключових технологічних інструментів для українських військових, а можливості його використання безпілотними платформами можуть мати значення для розвитку далекобійних систем.

    Паралельно Федоров планує значно активніше працювати із західними країнами у сфері оборонних технологій.

    Нещодавно він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Водночас в інтерв’ю FT Федоров повідомив, що прагнутиме отримати подібні консультативні ролі й в інших країнах-партнерах України.

    Серед потенційних держав він назвав Францію та Сполучені Штати.

    У прес-офісі Федорова раніше пояснювали, що його колишня посада міністра оборони України не створює обмежень для роботи радником урядів інших держав. При цьому він планує й надалі жити та працювати в Україні.

    Ще один великий напрям його подальшої діяльності — створення фонду оборонних технологій.

    Федоров хоче залучити до нього американський капітал і використати накопичений Україною досвід для створення нових військових технологій.

    За інформацією Financial Times, він уже шукає підтримки серед венчурних фондів, приватних інвесторів та американських технологічних компаній.

    Сам Федоров заявив, що переговори ведуться з «великою кількістю» потенційних інвесторів, які зацікавлені в українських технологічних розробках.

    Його задум полягає не просто у фінансуванні окремих стартапів. Фонд має створювати та управляти компаніями, які займатимуться розробкою нових видів озброєнь і технологічних рішень для поля бою.

    При цьому Федоров не розкрив деталей своєї майбутньої ролі в управлінні структурою та не уточнив, чи передбачає вона для нього особисту фінансову вигоду.

    За оцінкою колишнього міністра, Росія може намагатися затягувати війну.

    Якщо бойові дії триватимуть ще два-три роки, новий фонд, за задумом Федорова, повинен створювати найсучасніші рішення для поля бою, одночасно надаючи інвесторам доступ до унікального досвіду, який Україна отримала протягом повномасштабної війни.

    Ще 22 серпня Федоров повідомляв, що після завершення роботи в уряді планує зосередитися одразу на кількох напрямах. Серед них — венчурний фонд для інвестування в українські оборонні стартапи, аналітичний центр, громадська діяльність та викладання в університетах.

    Тоді він також категорично заперечував повідомлення про нібито намір під час поїздки до США заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа. Водночас Федоров не виключав можливості зустрічі з Ілоном Маском.

    Уже 28 серпня стало відомо, що колишній український міністр прийняв пропозицію очільника Міноборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником.

    Тепер пропозиція допомогти США зі створенням «армії дронів» показує ще один напрям можливої співпраці.

    Для України головним питанням у такій моделі залишається практична віддача: Федоров прямо пов’язує передачу українського досвіду та допомогу американцям у розвитку безпілотних сил із можливістю отримати додаткові перехоплювачі Patriot.

    На тлі постійних російських ракетно-дронових атак і наближення холодного сезону саме ракети для систем протиповітряної оборони залишаються одним із найцінніших ресурсів для захисту українських міст.