Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Сухопутний коридор, який Росія вважала одним із головних стратегічних здобутків війни проти України, більше не є безпечним. Українські дрони дедалі активніше атакують логістику окупантів на маршруті до Криму, через що російська влада вже почала обмежувати рух цивільного транспорту на окремих ділянках.

    Про це заявив військовослужбовець і колишній народний депутат України Ігор Луценко, коментуючи ситуацію навколо так званого сухопутного коридору до окупованого Криму.

    За його словами, окупаційна адміністрація Херсонщини фактично визнала проблему. Так званий «губернатор» окупованої частини області Володимир Сальдо обмежив рух на новозбудованій трасі з території РФ до Джанкоя після серії атак українських безпілотників.

    Як зазначає Луценко, російські джерела повідомляють про десятки знищених бензовозів і вантажівок, які були атаковані дронами на цьому маршруті. Обмеження наразі не стосуються військових вантажів та окремих категорій критично важливого постачання, однак для цивільної логістики ситуація вже стала проблемною.

    Сухопутний коридор до Криму Росія почала формувати після окупації частини Запорізької та Херсонської областей у 2022 році. Саме цей маршрут через Маріуполь, Мелітополь і Джанкой став ключовою альтернативою Керченському мосту для перекидання військ, техніки, пального та боєприпасів.

    Протягом останніх років РФ активно модернізувала цю логістичну артерію — ремонтувала дороги, будувала нові ділянки траси, посилювала залізничне сполучення та створювала систему військової охорони маршрутів.

    Однак розвиток українських ударних дронів та безекіпажних систем поступово змінив ситуацію. Українські БПЛА дедалі глибше проникають у тил окупантів, атакуючи склади, паливні бази, транспортні колони та вузли постачання.

    Луценко заявляє, що зараз українські дрони вже працюють над Мелітополем і Маріуполем, а наступною ціллю може стати повне порушення логістики до Криму.

    «Крим для РФ стає заморською територією», — зазначив він.

    Окрему увагу українська сторона продовжує приділяти Керченському мосту. Після попередніх ударів та вибуху вантажівки, організованого СБУ у 2022 році, конструкція мосту зазнала серйозних пошкоджень. Через це росіяни вже давно обмежують рух великовантажного транспорту окремими ділянками переправи та регулярно посилюють систему захисту об’єкта.

    За словами Луценка, нинішні удари дронів по сухопутному коридору фактично створюють умови для подальшого тиску і на Кримський міст. Він припускає, що нейтралізація цієї транспортної артерії може стати одним із наступних етапів українських операцій.

    Водночас експерти наголошують: навіть часткове порушення логістики вже суттєво ускладнює забезпечення російського угруповання в Криму та на півдні України. Особливо це стосується постачання пального, боєприпасів та важкої техніки.

    Сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу за логістику. Україна активно використовує дрони як інструмент виснаження тилової інфраструктури РФ, а російські війська змушені витрачати дедалі більше ресурсів на захист маршрутів постачання.

    На тлі постійних атак російська влада вже визнає необхідність додаткових заходів безпеки на окупованих територіях. Для Кремля це особливо чутливе питання, адже саме сухопутний коридор до Криму Москва подавала як один із головних стратегічних результатів війни.

    Тепер же навіть російські джерела дедалі частіше говорять про проблеми з безпекою маршрутів, які ще нещодавно вважалися відносно недосяжними для українських ударів.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

    Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

  • Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що російська сторона поширює маніпулятивну інформацію щодо нібито удару по цивільному об’єкту у тимчасово окупованому Старобільську Луганської області. У ЗСУ наголосили, що в ніч на 22 травня українські сили завдали серії ударів виключно по військових об’єктах, які використовувалися російською армією, а повідомлення про атаку на гуртожиток коледжу є частиною інформаційної кампанії Кремля.

    У Генштабі підкреслили, що російські медіа активно просувають версію про нібито ураження цивільної інфраструктури, однак реальні цілі операції були пов’язані з військовою логістикою, командними пунктами та інфраструктурою російських сил на окупованій території.

    “В російських медіа активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними Силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території України”, — заявили у Генштабі.

    Українське військове командування окремо наголосило, що всі удари здійснювалися відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та були спрямовані виключно проти законних військових цілей.

    За офіційною інформацією ЗСУ, у ніч на 22 травня українські сили уразили низку важливих об’єктів російської військової інфраструктури. Серед них — нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони, пункти управління та райони зосередження особового складу російської армії.

    Окремо Генштаб повідомив про удар по одному зі штабів російського спецпідрозділу “Рубікон” у районі Старобільська. Йдеться про так званий “Центр перспективних безпілотних технологій”, який спеціалізується на застосуванні дронів, координації атак безпілотників та розробці нових тактик використання БПЛА у війні проти України.

    У ЗСУ наголошують, що представники цього підрозділу регулярно беруть участь в атаках на українські міста та цивільну інфраструктуру. Саме тому штаб “Рубікону” розглядався як законна військова ціль.

    Аналітики зазначають, що останнім часом Україна дедалі активніше завдає ударів по центрах управління російських безпілотних систем, оскільки дрони стали одним із головних інструментів російських атак по тилових регіонах України. Удари по таких штабах мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й дезорганізацію системи управління безпілотними операціями.

    Заява Генштабу пролунала після різкої реакції російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив Україну в “обстрілі гуртожитку коледжу” у Старобільську та заявив про необхідність “удару у відповідь”.

    За словами Путіна, атака нібито була цілеспрямованою і не могла бути випадковим наслідком роботи російської ППО або систем радіоелектронної боротьби. Він стверджував, що українські дрони “тричі били по одному й тому самому місцю”, що, на його думку, нібито свідчить про навмисний характер удару.

    Російські державні медіа та пропагандистські ресурси одразу почали активно поширювати цю версію, намагаючись представити атаку як удар по цивільному об’єкту. Водночас українська сторона фактично вказує, що Росія використовує подібні інформаційні кампанії для відволікання уваги від успішних українських ударів по військовій інфраструктурі.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала атаки по об’єктах російського військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, складах пального та командних центрах як на території РФ, так і на окупованих територіях України.

    За даними Reuters, майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині Росії або тимчасово зупинили роботу, або суттєво скоротили виробництво через регулярні атаки українських безпілотників. Це створює дедалі більший тиск на російський паливний ринок і військову логістику.

    Паралельно російські регіони дедалі частіше стикаються з атаками дронів, вибухами та перебоями у роботі критичної інфраструктури. Аналітики зазначають, що війна, яка раніше для багатьох росіян залишалася “далекою”, тепер усе більше переноситься безпосередньо на територію самої Росії.

    За оцінками соціологів і російських джерел, населення країни-агресора дедалі сильніше реагує на питання безпеки у власних регіонах, а новини про удари по НПЗ, складах або військових об’єктах викликають значно більше занепокоєння, ніж повідомлення з фронту.

    На цьому тлі Кремль посилює інформаційні кампанії про нібито “удари по цивільних”, намагаючись сформувати образ України як сторони, що атакує мирне населення. Водночас Україна послідовно наголошує, що її операції спрямовані виключно проти військових цілей та інфраструктури, яка забезпечує російську агресію.

    Експерти звертають увагу, що інформаційне супроводження таких подій стає дедалі важливішою частиною війни. Росія намагається використовувати будь-які інциденти для внутрішньої мобілізації населення та виправдання нових ударів по Україні, тоді як Київ акцентує на тому, що ціллю атак є військові об’єкти та логістика противника.

    Таким чином, ситуація навколо Старобільська стала не лише черговим епізодом бойових дій, а й частиною масштабного інформаційного протистояння між Україною та Росією на тлі зростання інтенсивності українських ударів по тиловій інфраструктурі агресора.

  • НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    Корпус швидкого реагування НАТО розгорнув підземний командний центр у лондонському метро для проведення масштабних навчань, під час яких відпрацьовується сценарій потенційного конфлікту з Росією. Як повідомляє The Independent, військові альянсу використовують занедбану платформу станції Чаринг-Крос як штаб для моделювання бойових дій у разі нападу РФ на одну з країн Балтії.

    Навчання проходять у межах операції “Аркадний удар” і спрямовані на перевірку здатності НАТО вести сучасну високотехнологічну війну проти противника, який має значний військовий потенціал, великі резерви та досвід масштабних бойових дій. Особливу увагу під час маневрів приділяють концепції так званого “глибокого удару” — нанесення ударів по тилових районах противника, його логістиці, системах зв’язку та управління ще до того, як основні сили зможуть розгорнути повноцінний наступ.

    Підземний штаб був облаштований на старій платформі станції Чаринг-Крос, яка не використовується для пасажирських перевезень. Саме там військові та командування Корпусу швидкого реагування НАТО координують дії, аналізують сценарії та моделюють реагування альянсу на умовне вторгнення Росії до Балтійського регіону.

    У межах навчань НАТО відпрацьовує використання систем радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення російських засобів зв’язку, навігації та координації. Також моделюється нейтралізація безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс пояснив, що головна мета маневрів — навчитися швидко виявляти та знищувати війська противника ще на етапі їхнього пересування.

    За його словами, сучасна війна вимагає максимально швидкого циклу реагування — від збору розвідданих до нанесення удару. Саме тому НАТО приділяє особливу увагу інтеграції розвідки, дронів, електронної боротьби та високоточної зброї в єдину систему.

    Елвісс наголосив, що Росія потенційно має дві серйозні переваги у разі конфлікту. Перша — можливість швидко концентрувати великі сили в конкретній точці наступу. Друга — здатність самостійно визначати момент початку атаки, тоді як НАТО змушене підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу альянсу.

    Він підкреслив, що нинішні навчання мають не лише оперативне, а й демонстраційне значення.

    “Ми репетируємо це не лише для того, щоб добре впоратися, а й тому, що супротивник спостерігає, і ми хочемо, щоб він знав, що ми готові до виклику”, — заявив генерал.

    У НАТО дедалі частіше говорять про необхідність прискореної підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Голова Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю заявив, що альянс більше не може розраховувати на старі моделі мобілізації та повільного нарощування сил.

    “Місія готова до 2030 року — це не гасло, це те, що ми повинні зробити”, — сказав він, наголосивши, що часу на адаптацію до нових загроз стає дедалі менше.

    За словами Донах’ю, війна в Україні докорінно змінила уявлення про сучасні бойові дії. Тепер вирішальне значення мають швидкість ухвалення рішень, стійкість систем зв’язку, масове використання безпілотників та здатність миттєво адаптуватися до змін на полі бою.

    Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич також заявив, що нездатність швидко засвоювати уроки сучасної війни може поставити під загрозу не лише оборонні плани альянсу, а й сам механізм стримування Росії.

    На тлі цих заяв у Великій Британії посилюється дискусія щодо реального стану обороноздатності країни. Джерела у британському оборонному секторі повідомляють, що запасів безпілотників у країни вистачить лише приблизно на тиждень інтенсивних бойових дій. Це особливо контрастує з українським досвідом, де дрони використовуються тисячами щодня і стали критично важливим елементом фронту.

    Крім нестачі дронів, експерти вказують на проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням. Хоча британський уряд заявляє, що витрачає на оборону близько 2,5% ВВП або майже 80 млрд фунтів стерлінгів, критики зазначають, що в цю суму включені не лише військові видатки, а й пенсії, витрати на розвідку та інші непрямі статті.

    Колишній міністр безпеки Том Тугендгат назвав обіцянки уряду щодо збільшення оборонних витрат до 3% ВВП “фіктивними”, заявивши, що країна фактично не готова до тривалого масштабного конфлікту.

    Автори Стратегічного огляду оборони — колишній генсек НАТО лорд Джордж Робертсон та аналітикиня Фіона Гілл — також виступили з критикою нинішнього стану британської оборони. Вони заявили, що країна залишається “недостатньо підготовленою та незахищеною” перед новими загрозами.

    Додаткове занепокоєння викликає дефіцит фінансування оборонних програм. За даними Міноборони Британії, нестача коштів на модернізацію техніки та озброєння вже сягнула приблизно 28 млрд фунтів стерлінгів. Через це публікацію нового Плану інвестицій в оборону відклали на кілька місяців.

    Навчання НАТО в Лондоні проходять на тлі нових військових маневрів Росії в Білорусі, де Москва проводить масштабні ядерні навчання із залученням сухопутних військ, авіації та флоту. Це додатково посилює напруження між Росією та Заходом і змушує НАТО прискорювати підготовку до потенційних кризових сценаріїв.

    Паралельно в альянсі тривають дискусії щодо різкого збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявляв про необхідність обговорення нової планки витрат на рівні 3,5% ВВП замість нинішніх 2%. Водночас президент США Дональд Трамп закликав союзників витрачати на оборону до 5% ВВП, аргументуючи це загрозою нових глобальних конфліктів.

    Усе це свідчить про те, що НАТО дедалі серйозніше розглядає ризик прямого протистояння з Росією і поступово переходить від теоретичних сценаріїв стримування до практичного відпрацювання масштабних бойових операцій у Європі.

  • Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Росія навмисно використовує безпілотники як інструмент тиску на країни НАТО, спрямовуючи їх у повітряний простір держав Альянсу, щоб послабити міжнародну підтримку України та створити додаткову напругу всередині Заходу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна перед засіданням глав МЗС країн НАТО у Швеції 22 травня.

    За словами естонського міністра, останні тижні характеризуються зростанням кількості інцидентів із дронами у країнах Балтії та на східному фланзі НАТО. Він наголосив, що ці випадки не є випадковими, а є наслідком повномасштабної війни Росії проти України та загальної ескалації безпекової ситуації в регіоні.

    Тсахкна підкреслив, що відповідальність за появу безпілотників у повітряному просторі НАТО лежить на Росії, оскільки саме її військові дії створюють умови, за яких українські дрони можуть опинятися за межами бойової зони.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів — це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде загарбницьку війну проти України», — заявив він.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що такі інциденти Москва намагається використати у власній інформаційній та політичній кампанії. За його словами, мета Кремля полягає у тому, щоб посіяти сумніви серед союзників, зменшити рівень військової допомоги Україні та змусити західні країни до політичного тиску на Київ.

    Водночас Тсахкна наголосив, що країни НАТО мають зберігати єдність і посилювати підтримку України, а не реагувати на російські інформаційні маніпуляції.

    Він також відзначив роль систем протиповітряної оборони Альянсу на східному фланзі, які вже демонструють здатність реагувати на подібні загрози. Зокрема, він згадав інцидент 19 травня, коли над територією Естонії було збито безпілотник, що став одним із перших випадків застосування ППО в таких умовах у регіоні.

    Подібні інциденти, за словами естонського міністра, демонструють необхідність подальшого зміцнення оборонних можливостей НАТО, зокрема систем раннього виявлення та протидії безпілотникам.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу та змусити нас чинити тиск на Україну. Але правильний шлях — це посилення тиску на Росію», — наголосив глава МЗС Естонії.

    Він також підтвердив позицію Таллінна щодо права України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, які безпосередньо забезпечують ведення війни проти української держави. Водночас він зазначив, що українська сторона має діяти максимально обережно, враховуючи ризики ескалації та складність бойових умов.

    На тлі цих заяв стало відомо, що президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час яких обговорювалися питання безпеки в регіоні та інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн НАТО.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, імовірно, міг бути українським. Інцидент став першим відомим випадком знищення БпЛА над територією країни НАТО в умовах повітряної тривоги.

    Після цього Міністерство закордонних справ України висловило співчуття та перепросило Естонію за інциденти з безпілотниками, назвавши їх ненавмисними.

    У НАТО, своєю чергою, заявляють про посилення моніторингу повітряного простору на східному фланзі Альянсу та продовження адаптації систем ППО до нових типів загроз, пов’язаних із масовим використанням безпілотних технологій у сучасній війні.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу у східних прикордонних районах, що межують із Росією та Білоруссю. Влада країни посилює заходи безпеки та закликає населення дотримуватися інструкцій цивільного захисту на тлі зростання кількості інцидентів із повітряними об’єктами в регіоні Балтії. Про це повідомляють Збройні сили Латвії.

    У четвер близько 10:45 латвійські військові знову попередили про можливу повітряну загрозу для Лудзенського, Краславського та Резекнеського районів. Уже приблизно о 11:00 у цих регіонах офіційно була оголошена повітряна тривога. Це вже третій день поспіль, коли мешканці цих територій отримують попередження про потенційну небезпеку з повітря.

    За даними Збройних сил Латвії, у разі сигналу тривоги громадянам рекомендується негайно перейти до безпечних приміщень, зокрема кімнат, розташованих за двома стінами, та залишатися там до офіційного скасування загрози. Також мешканців закликають бути уважними до неба і негайно повідомляти екстрені служби за номером 112 у разі виявлення будь-яких підозрілих об’єктів.

    Військові наголошують, що Латвія разом із союзниками по НАТО веде постійний моніторинг повітряного простору, а система протиповітряної оборони на східному кордоні була додатково посилена. До регіону залучені додаткові підрозділи ППО, які перебувають у стані підвищеної готовності.

    У офіційній заяві Збройних сил Латвії підкреслюється, що нинішня ситуація напряму пов’язана з триваючою війною Росії проти України. Саме цей фактор, за словами військових, створює передумови для випадків, коли безпілотні літальні апарати або інші повітряні об’єкти можуть випадково або навмисно опинятися поблизу або в межах повітряного простору Латвії.

    “Разом із союзниками у НАТО ми постійно моніторимо повітряний простір, щоб бути спроможними негайно відреагувати на будь-яку загрозу. Ми посилили спроможності ППО уздовж східного кордону, залучивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії проти України – можуть повторюватися інциденти, коли іноземні безпілотники залітають або наближаються до повітряного простору Латвії”, — зазначили у військовому відомстві.

    За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, у відповідь на чергове попередження в повітря були підняті патрульні винищувачі НАТО, які здійснюють контроль за ситуацією в небі над прикордонними районами. Їхнє завдання — оперативно ідентифікувати потенційні загрози та реагувати на будь-які порушення повітряного простору.

    Попри регулярні оголошення тривоги, латвійська влада наголошує, що після попередніх сигналів у середу та четвер фактичних підтверджених порушень повітряного простору країни офіційно не фіксувалося. Водночас військові підкреслюють, що навіть відсутність інцидентів не зменшує рівень загрози, оскільки ситуація залишається динамічною та непередбачуваною.

    Паралельно із подіями в Латвії аналогічні інциденти фіксуються і в сусідніх країнах. У Литві тривають пошуки безпілотника, який 20 травня спричинив масштабну повітряну тривогу в окремих регіонах країни та зник з радарів після інциденту. Ця подія викликала серйозну реакцію литовської влади та перегляд системи цивільного захисту.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер усі муніципалітети зобов’язані забезпечити цілодобову готовність укриттів, а також оперативне реагування на можливі повітряні загрози. Окрему увагу приділено інформуванню населення та вдосконаленню системи оповіщення.

    Додатково у регіоні вже фіксували й прямі бойові інциденти: 19 травня в Естонії винищувач НАТО вперше збив ударний безпілотник, який порушив повітряний простір країни та став причиною оголошення повітряної тривоги. Цей випадок став одним із перших прикладів безпосереднього знищення повітряної цілі силами Альянсу в Балтійському регіоні.

    У підсумку ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою. Регулярні повітряні тривоги, поява невідомих дронів та посилення військової присутності свідчать про формування нової безпекової реальності, у якій країни Балтії змушені діяти в умовах постійної потенційної загрози з повітря.

  • Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна повинна забезпечувати максимально точне застосування безпілотників під час ударів по військових цілях, щоб уникати інцидентів із можливим порушенням повітряного простору інших держав. Його заява пролунала на тлі зростання напруженості у країнах Балтії через появу так званих “заблукалих” дронів у прикордонних районах.

    Про це повідомляє Reuters.

    Коментар польського міністра був озвучений під час його перебування в Естонії, де він обговорював питання безпеки повітряного простору НАТО та нові виклики, пов’язані з масовим використанням безпілотних систем у сучасній війні. За словами Косіняка-Камиша, ситуація в регіоні потребує особливої обережності, оскільки будь-яке відхилення дронів від маршруту може призводити до міжнародних інцидентів і загострення напруги між країнами.

    Польський міністр наголосив, що Україна, здійснюючи удари по військових цілях на території Росії, має приділяти ще більшу увагу точності застосування безпілотників і контролю їх маршрутів. На його думку, це необхідно для того, щоб мінімізувати ризики випадкового потрапляння апаратів у повітряний простір сусідніх держав і запобігти можливим провокаціям з боку Росії, яка, як зазначив він, може використовувати подібні інциденти у власних інформаційних цілях.

    “Україна повинна бути дуже точною при використанні дронів, щоб уникнути втручання Росії в їхні маршрути польоту. Україна, звичайно, має бути тут більш обережною, щоб не давати приводу для російських провокацій”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас він підкреслив, що країни Балтії та інші держави регіону не повинні стикатися з порушенням свого повітряного простору та будь-якими загрозами безпеці. Міністр наголосив, що інциденти з безпілотниками у прикордонних районах створюють додаткове навантаження на системи ППО країн НАТО та вимагають більшої координації між союзниками.

    Заява польського міністра прозвучала на тлі серії інцидентів у країнах Балтії, де останніми днями неодноразово фіксували підозрілі повітряні об’єкти. Зокрема, у Литві оголошували повітряну тривогу через ймовірне проникнення безпілотника у повітряний простір країни, що призвело до тимчасового обмеження роботи окремих державних установ та спонукало владу до евакуаційних заходів у низці регіонів.

    У Вільнюсі та кількох східних районах країни ситуація змусила навіть тимчасово спуститися в укриття представників найвищого державного керівництва, що підкреслило серйозність реагування на потенційні повітряні загрози. Паралельно в Латвії також фіксували сигнали повітряної небезпеки у прикордонних районах із Росією, причому такі інциденти повторювалися кілька днів поспіль.

    У відповідь на ці події уряди країн Балтії почали переглядати протоколи реагування на повітряні загрози. Зокрема, в Литві було ухвалено рішення про забезпечення цілодобової готовності укриттів у муніципалітетах, а також про посилення інформаційного інформування населення щодо рівнів загрози та правил поведінки під час повітряної тривоги.

    Міністерство оборони Литви оприлюднило детальні інструкції для громадян, пояснивши різні рівні повітряної небезпеки та алгоритми дій у разі виявлення безпілотників або інших підозрілих об’єктів у небі. У регіоні дедалі частіше говорять про необхідність адаптації до нової реальності, де повітряні інциденти можуть виникати раптово і мати транскордонний характер.

    На цьому тлі слова польського міністра відображають загальну тенденцію до зростання чутливості країн Східної Європи до будь-яких порушень повітряного простору та підвищеної уваги до координації дій у межах НАТО. В умовах триваючої війни Росії проти України та широкого застосування безпілотних технологій навіть одиничні інциденти сприймаються як потенційні загрози регіональній безпеці та стабільності.