Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Як повідомляє CNN, у Москви немає стимулу зупиняти бойові дії в Україні, попри заклики президента США Дональда Трампа до припинення вогню. Російська армія демонструє прогрес на кількох ділянках фронту та нарощує інтенсивність ударів по цивільній і військовій інфраструктурі.

    За даними видання, лише в один із останніх днів РФ застосувала рекордні 268 керованих авіабомб — значно більше за середній щоденний показник останніх тижнів (приблизно 170–180). Паралельно ворог щоночі завдає ударів безпілотниками й ракетами, перш за все атакуючи об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

    Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

    Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

  • Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, сьогодні — реальність української оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі вже стали одним із важливих елементів захисту від масових атак ударних безпілотників. Ініціатива народилася з простої потреби — зекономити на дорогих ракетах ППО та дати відсіч хвилям «Шахедів» і подібних апаратів, коли традиційні засоби почали вичерпуватися.

    Перехоплювачі виготовляють різної конструкції — від маневрених планерів до апаратів з бойовою частиною — і їхня ціна вимірюється тисячами доларів, тоді як одна ракета ППО може коштувати мільйони. За даними виробників та волонтерських ініціатив, ці проєкти вже зафіксували сотні, іноді тисячі перехоплень; показники ефективності різняться — від кількох десятків до понад 80% у найкращих зразків. Це дає змогу економити дорогі боєприпаси для боротьби з крилатими та балістичними загрозами.

    Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

    Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

  • Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    ТОВ «Скрінтек» Павла Єлізарова опинилося в центрі антикорупційного розслідування через можливе відмивання коштів під прикриттям державного замовлення на безпілотні системи. За даними слідства, ключовим елементом схеми стала фізична особа-підприємиця Яковенко Сніжанна Олегівна, яка одночасно є директором, бухгалтером, засновницею та бенефіціаром ТОВ «Енергопром-СК» – єдиного контрагента, що переказав їй значні кошти.

    У 2021 році на рахунок ФОП Яковенко надійшло 4,15 млн грн нібито за закупівлю товарів. Майже одразу 3,99 млн грн було переведено на її особистий рахунок та знято готівкою. Документальних підтверджень закупівель чи зберігання товарів не надано, а фінансовий моніторинг банку та рішення господарських судів вказали на непрозорість транзакцій та високі ризики легалізації коштів.

    Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

    У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

    Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

  • Авіаційний фахівець назвав головну перешкоду для українських дронів — ціна

    Авіаційний фахівець назвав головну перешкоду для українських дронів — ціна

    Заступник директора компанії-виробника засобів радіоелектронної боротьби та авіаційний експерт Анатолій Храпчинський в ефірі «Київ24» заявив, що Україна має можливості для створення безпілотників із комплектуючими власного виробництва. За його словами, йдеться принаймні про можливість виготовляти модулі та двигуни для FPV-дронів — важливий крок у напрямку технологічної незалежності.

    «Починаючи створювати будь-яку зброю, ми повинні розуміти, що комплектуючі, які всередині — це напрямок, куди ми повинні рухатися, тобто ми таким чином самі створюємо розвиток технологій та не залежимо від когось», — наголосив Храпчинський. Водночас він зауважив, що головна проблема — ціна: вартість виготовлення в Україні вища, ніж у Китаї, де двигуни масово випускають для багатьох ринків.

    Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

    У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

    Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.

  • США передають Україні розвіддані для ударів по енергетиці Росії

    США передають Україні розвіддані для ударів по енергетиці Росії

    США почали ділитися з Україною розвідданими, які допомагають планувати удари по російських енергетичних об’єктах — про це детально написав Financial Times.

    За даними кількох міжнародних видань і офіційних джерел, американська розвідка передає Києву інформацію, що полегшує вибір вразливих об’єктів та маршрути для безпілотників і ракет дальньої дії, а також допомагає ухвалювати тактичні рішення під час операцій.

    Останніми місяцями інтенсивність атак по російській енергетиці значно зросла: українські удари вражали нафтопереробні заводи, трубопроводи та інші ключові об’єкти, що призвело до перебоїв у постачанні пального всередині Росії й вимагало від Москви скорочення експорту дизеля. Аналітики пов’язують посилення ударів із тим, що Київ має кращі дані про розташування російської ППО та вразливі ділянки інфраструктури.

    У США та серед союзників ця практика викликає дискусії: прихильники кажуть, що удари по енергетиці послаблюють здатність Росії вести війну і створюють політичний тиск на Кремль, критики попереджають про ризики ескалації та можливі гуманітарні наслідки. Разом із тим у деяких повідомленнях згадується, що американська адміністрація закликала союзників посилити розвідувальну підтримку України.

    У відповідь на публікації низка експертів та офіційних осіб наголошує на потребі стриманості та чіткого політичного контролю за тим, як використовуються передані дані, щоб уникнути непередбачуваних наслідків. Водночас у Києві ці матеріали розглядають як інструмент зміцнення оборонної спроможності та посилення тиску на економічні джерела фінансування російської агресії.

    Що наразі відомо:
    • США погодилися на передачу розвідданих для планування ударів по енергетичних цілях у Росії.
    • Розвіддані стосуються інформації про вразливості об’єктів, маршрути й особливості протиповітряної оборони.
    • Після посилення ударів у серпні-вересні помітно зросли перебої з постачанням пального в деяких регіонах РФ.

    Передача розвідданих для ударів по енергетиці означає суттєве посилення партнерської допомоги, але одночасно піднімає питання політичної відповідальності та ризиків для цивільної інфраструктури і міжнародної стабільності. Подальший розвиток подій залежатиме від того, як Київ використовуватиме отриману інформацію, які гарантії контролю запровадять США та союзники, і як відреагує Москва.

  • ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували, що російські збройні сили протягом вересня концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, щоб у вибрані дні проводити великомасштабні комбіновані удари разом із сотнями безпілотників.

    У звіті ISW наголошується, що Росія не завжди застосовує ракети щодня — замість цього її логістика дозволяє «накопичувати» ракети майже щодня і потім запускати їх великими пакетами, які супроводжують масовані атаки БПЛА з метою придушення українських систем ППО. Така тактика дає росіянам вищі шанси на ураження критичної інфраструктури та окремих цілей.

    ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

    У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

    Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

    Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

    Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

    Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Росія посилила атаки дронами на українські дороги за десятки кілометрів від фронту

    Росія посилила атаки дронами на українські дороги за десятки кілометрів від фронту

    Останні місяці російські війська змінили тактику застосування безпілотників, намагаючись паралізувати українську логістику і постачання на передову. Як пише The Wall Street Journal, дороги, які ще недавно вважалися безпечними на відстані до 32 кілометрів від лінії фронту, тепер регулярно стають мішенню атак.

    За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

    Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

    Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

    Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

    Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

    У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

  • «Шахед» із онлайн-керуванням намагався атакувати українську підстанцію

    «Шахед» із онлайн-керуванням намагався атакувати українську підстанцію

    Сили оборони України знищили російський безпілотник типу «Шахед», оснащений системою онлайн керування. За даними фахівця з радіотехнологій Сергія «Флеша» Бескрестнова, дрон прямував для атаки на одну з важливих українських підстанцій.

    Особливістю збитого апарата стала наявність камери китайського виробництва та радіомодема, який забезпечував стабільний зв’язок. Це дозволяло оператору не лише коригувати політ у режимі реального часу, а й вести розвідку, обирати цілі в русі та завдавати точніших ударів.

    «Це не мобільний зв’язок, а спеціалізований радіомодем», – наголосив експерт, пояснюючи принцип роботи системи.

    Раніше аналіз уламків збитих «Шахедів» показав, що російські інженери почали масово обладнувати дрони mesh-модемами та курсовими камерами. Вперше такі модифікації зафіксували в липні на пінопластових безпілотниках «Гербер». У серпні випадки стали системними, а з початку вересня експерти говорять уже про серійне впровадження цих технологій.

    Фахівці попереджають: така модернізація робить «Шахеди» ще небезпечнішими, адже оператор може контролювати політ і коригувати ціль уже під час атаки.

  • Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    За інформацією наших джерел в Генштабі, сьогодні відбулися тристоронні консультації між польськими, українськими та білоруськими військовими з приводу порушення безпілотниками РФ повітряного кордону Польщі та використання Україною РЕБ.

    Як повідомляє джерело, “польська сторона зайняла жорстку позицію і питання використання РЕБ обговорюються дуже серйозно. Саме через це позиція Європи щодо Росії дуже стримана”.

    Нагадаємо, у ніч на 10 вересня під час масованої атаки РФ, в повітряний простір Польщі залетіли 19 російських дронів, 4 з яких було збито.