Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    У ніч проти 7 серпня Росія здійснила чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 147 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 ворожих цілей, однак зафіксовано влучання 29 ударних дронів одразу на 15 локаціях.

    Про це вранці 7 серпня повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    Російська атака розпочалася ще близько 18:00 четверга, 6 серпня, і тривала протягом усієї ночі та ранку. Для удару противник використав одразу декілька типів безпілотних літальних апаратів.

    Серед них були ударні Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, БпЛА типу «Гербера» та «Італмас», а також дрони-імітатори «Пародія». Використання різних за характеристиками апаратів дозволяє противнику одночасно створювати додаткове навантаження на українську систему ППО та намагатися прорвати оборону окремими ударними безпілотниками.

    Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків. Повітряні сили зафіксували польоти російських дронів із районів Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Також безпілотники запускали з окупованого Донецька та району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму.

    До відбиття масованого удару залучили практично всі доступні компоненти української протиповітряної оборони. По ворожих цілях працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, вдалося збити або подавити 114 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей.

    Ворожі цілі знешкоджували на півночі, півдні та сході України.

    Водночас повністю відбити атаку не вдалося. Військові підтвердили влучання 29 ударних безпілотників на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Таким чином, приблизно 78% від загальної кількості запущених уночі безпілотників були збиті або подавлені українською ППО та іншими засобами протидії. Водночас Повітряні сили не повідомляють у ранковому зведенні детального переліку об’єктів, по яких припали влучання.

    Станом на момент публікації ранкового повідомлення повітряна атака також ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалися російські безпілотники, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі загрози.

    Нова атака відбувається на тлі активного пошуку Україною додаткових засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Напередодні президент Володимир Зеленський провів окрему нараду щодо розвитку української балістичної та антибалістичної програми FREYJA. Київ паралельно веде переговори із союзниками про отримання додаткових ракет для наявних систем ППО, передусім Patriot.

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга 6 серпня заявив, що Україна фактично «б’ється за кожну ракету» PAC-3 для Patriot. За його словами, обмежені світові виробничі можливості та високий попит на такі боєприпаси, зокрема через загострення ситуації на Близькому Сході, значно ускладнюють їх отримання.

    На цьому тлі Росія продовжує масштабувати використання ударних безпілотників і комбінувати різні їхні типи під час одного нальоту. Окрім класичних Shahed, у російських атаках дедалі частіше використовуються дешевші дрони та апарати-імітатори. Їхнім завданням може бути не лише безпосередній удар, а й перевантаження систем виявлення та змушування української ППО витрачати ресурси на визначення реальних загроз.

    Особливу небезпеку становить і використання реактивних безпілотників. Через значно більшу швидкість вони скорочують час, який мають українські підрозділи для виявлення, супроводу та знищення повітряної цілі.

    Саме тому Україна паралельно розвиває дешевші засоби перехоплення, включно з дронами-перехоплювачами, мобільними вогневими групами та системами РЕБ. Використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного російського БпЛА економічно та технологічно неможливо, особливо за умов постійного нарощування масштабів атак.

    Нічний удар 7 серпня вкотре показав цю проблему. Росія одночасно запустила 147 апаратів кількох типів із п’яти основних районів, розташованих як на території РФ, так і на окупованих українських землях.

    Попри знешкодження більшості цілей, 29 ударних БпЛА змогли досягти 15 локацій, що демонструє: навіть високий відсоток роботи ППО не гарантує відсутності руйнувань під час настільки масованих нальотів.

    Повітряні сили наголошують, що інформація про результати атаки є попередньою. Оскільки на момент ранкового зведення ворожі безпілотники ще перебували в українському повітряному просторі, остаточні показники можуть бути уточнені.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    У ніч на 4 серпня безпілотники атакували логістичні об’єкти найбільшого російського маркетплейса Wildberries одразу у двох регіонах Росії — Московській та Ленінградській областях. Внаслідок атак зафіксовано пошкодження складської інфраструктури, пожежі, а також загиблих і поранених.

    Про це повідомляє ASTRA.

    У Ленінградській області під удар потрапила складська зона поблизу селища Красний Бор у Тосненському районі. Губернатор регіону Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та повідомив про пошкодження логістичного комплексу.

    Спочатку російська влада заявила про знищення 15 безпілотників, однак згодом уточнила, що сили протиповітряної оборони нібито збили 17 дронів. Також повідомляється про одного постраждалого.

    У Красному Борі розташовано кілька великих логістичних центрів, серед яких і склад Wildberries площею близько 154 тисяч квадратних метрів. Інформації про масштаб пошкоджень самого комплексу офіційно не оприлюднювали.

    Ще одна атака сталася у підмосковному Чехові, де безпілотники атакували складські приміщення Wildberries. За повідомленнями російської сторони, після удару в приватному секторі неподалік спалахнула пожежа.

    Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Останніми тижнями атаки на логістичну інфраструктуру Wildberries набули системного характеру. За даними Forbes, унаслідок серії ударів уже було виведено з ладу щонайменше 17% складських площ компанії. Протягом останніх двох тижнів Сили оборони України майже щодня завдавали ударів по об’єктах найбільшого російського маркетплейса.

    На тлі регулярних атак стало відомо, що Wildberries почала активно шукати нові логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, компанія розглядає можливість розширення складської мережі в Казахстані, що може бути пов’язано з необхідністю диверсифікувати логістику та зменшити ризики для бізнесу.

  • Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Українська компанія Fire Point повідомила про завершення розробки власного турбореактивного двигуна, який у перспективі може використовуватися на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”. У компанії вже збирають перші прототипи нового силового агрегату та планують завершити всі випробування до кінця року, після чого перейти до серійного виробництва.

    Про це генеральна директорка Fire Point Ірина Терех розповіла в інтерв’ю виданню TWZ.

    За її словами, новий двигун був створений у співпраці з тим самим конструкторським бюро, яке свого часу розробило турбореактивний двигун АІ-25. Саме його модифікація АІ-25ТЛ стала першим силовим агрегатом, який використовувався на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”.

    Терех зазначила, що під час розробки ракети компанія від самого початку закладала можливість інтеграції різних типів двигунів. Завдяки цьому платформа залишається універсальною та може адаптуватися до різних технічних рішень.

    За її словами, загалом “Фламінго” вже проходив випробування з п’ятьма різними двигунами.

    “‘Фламінго’ спочатку проєктувався як гнучка платформа, здатна працювати з різними типами двигунів. Тому ми дійсно можемо значно розширити перелік підтримуваних двигунів”, – заявила Терех.

    Розробка власного турбореактивного двигуна для безпілотних літальних апаратів тривала понад шість місяців. Наразі компанія перейшла до етапу виготовлення перших дослідних зразків.

    “Зараз ми збираємо перші 10 прототипів майбутніх турбореактивних двигунів із вентиляторним агрегатом нашого виробництва”, – повідомила керівниця Fire Point.

    Вона підкреслила, що створення турбореактивного двигуна є значно складнішим технологічним завданням, ніж виробництво самої ракети, оскільки потребує високої точності, складних матеріалів та великої кількості випробувань.

    За планами компанії, до кінця поточного року мають завершитися випробування всіх дослідних зразків. Після аналізу результатів інженери внесуть необхідні зміни до конструкції, а вже наступного року Fire Point розраховує розпочати серійне виробництво нового двигуна.

    Водночас Ірина Терех визнала, що компанії поки не вдалося реалізувати раніше озвучені плани щодо збільшення темпів виробництва крилатих ракет “Фламінго” до щонайменше семи одиниць на добу.

    За її словами, головною причиною стали фінансові чинники. Україна очікувала надходження коштів за кредитною програмою Європейського Союзу, однак обсяги державних замовлень виявилися нижчими за максимальні виробничі можливості підприємства. Через це компанія була змушена тимчасово скоригувати темпи виробництва.

    “На жаль, оскільки Україна очікувала надходження коштів за кредитом від Європейського Союзу, обсяг замовлень не відповідав максимальній виробничій потужності, тому обсяг виробництва було знижено… Ми розраховуємо наростити обсяг до зазначеного рівня. Ймовірно, до кінця цього року або на початку наступного. Це залежить від того, як надходитимуть контракти”, – пояснила Терех.

    Попри це, компанія продовжує активно розвивати власні оборонні технології. У липні Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x для перспективної системи протиповітряної оборони Freyja. Раніше компанія також повідомила про успішні випробування цієї ракети, під час яких було підтверджено керований політ і швидкість до 2000 метрів за секунду. Крім того, Fire Point заявляла про плани співпраці з німецькою компанією Diehl Defence щодо створення системи наведення для нової ракети.

  • У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У російському Бєлгороді в ніч проти 3 серпня після атаки безпілотників спалахнула пожежа в одному з корпусів Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова. Цей навчальний заклад займається дослідженнями у сфері безпілотних систем, розробкою окремих елементів керування БпЛА та підготовкою фахівців для роботи з дронами. Після удару в мережі з’явилися фото й відео, на яких видно сильне займання та значні пошкодження будівлі.

    Про пожежу першими повідомили місцеві Telegram-канали та незалежне російське видання ASTRA. Протягом ночі оперативний штаб Бєлгородської області кілька разів попереджав жителів про небезпеку атак безпілотників, однак російська влада спочатку не деталізувала наслідки удару по самому університету. Вранці місцеві пабліки опублікували кадри пошкодженого корпусу БДТУ. На них помітні вибиті вікна, обгорілі приміщення та сліди сильної пожежі.

    Йдеться про Бєлгородський державний технологічний університет імені Володимира Шухова — федеральний державний виш, підпорядкований Міністерству науки та вищої освіти Росії. Це великий технічний навчальний і науковий центр регіону, де поряд із традиційними інженерними напрямами останніми роками активно розвивали робототехніку та безпілотні технології.

    За даними ASTRA, в університеті розробляли автоматизовану систему керування безпілотними літальними апаратами на базі російського мікропроцесора «Міландр». У відкритих описах зазначалося, що систему планували використовувати для цивільних завдань — моніторингу ліній електропередач, теплотрас, аерофотозйомки та інших інженерних робіт. Водночас самі технології автономного керування та компоненти БпЛА є типовими технологіями подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і в інших сферах.

    Зв’язок університету з безпілотною тематикою підтверджується й іншими відкритими матеріалами. На платформі «Університет 2035» за БДТУ імені Шухова зареєстрований проєкт Arctic Drone — розробка безпілотного літального апарата, здатного працювати за екстремально низьких температур. Проєкт стосується створення технологічних компонентів робототехніки та безпілотних систем.

    Крім того, в університеті ведуться наукові дослідження у сфері робототехніки та автономних систем. У травні 2026 року в науковому журналі БДТУ було опубліковане дослідження, присвячене керуванню реконфігурованим мобільним роботом зі складною системою руху. Це додатково демонструє, що робототехніка є одним із напрямів технологічних досліджень закладу.

    Окремо розвивається й освітня складова. У квітні 2026 року Новоросійська філія БДТУ оголосила набір на нову спеціальність «Експлуатація безпілотних авіаційних систем». Після завершення програми студенти мають отримувати кваліфікацію оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання доступне після 9-го та 11-го класів.

    За інформацією ASTRA, влітку головний університет у Бєлгороді також відкривав програму для школярів, присвячену конструюванню та розробці безпілотних апаратів. Саме ця обставина стала однією з причин, чому після нічної атаки увага була прикута не просто до навчального корпусу, а до технологічної спеціалізації установи.

    Втім, наразі немає незалежного підтвердження тверджень, що безпосередньо в атакованому корпусі здійснювалося серійне виробництво бойових дронів для російської армії. У відкритих джерелах підтверджуються передусім дослідницькі, освітні та інженерні проєкти у сфері БпЛА. Тому формулювання про те, що в університеті «збирали військові дрони», потребує обережності.

    Сам удар став частиною масштабної нічної атаки на російські регіони та тимчасово окупований Крим. У ніч проти 3 серпня повідомлення про вибухи надходили з Керчі, Феодосії, Сімферополя, Сакського району, Володимирської та Бєлгородської областей. У Володимирській області після атаки, зокрема, виникла масштабна пожежа на великому логістичному комплексі Wildberries.

    У самому Бєлгороді протягом ночі діяла небезпека ударів БпЛА. Російські місцеві ресурси повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та вибухи. Влада області підтверджувала масовані атаки безпілотників на Бєлгород і прилеглий округ, хоча повного переліку пошкоджених об’єктів одразу не називала.

    Після появи ранкових фотографій стало зрозуміло, що корпус університету отримав серйозні пошкодження. NV із посиланням на місцевий Telegram-канал «Пепел Белгород» опублікував зображення, на яких видно значні сліди вогню всередині будівлі та пошкоджений фасад.

    Інформації про загиблих або поранених саме внаслідок удару по університету на момент появи повідомлень не було. Російська влада також не назвала масштабу матеріальних збитків та не повідомила, які саме лабораторії або приміщення постраждали.

    Для Бєлгородської області атаки безпілотників давно стали регулярним явищем через близькість регіону до українського кордону. Місто розташоване лише за кілька десятків кілометрів від України, тому повітряні тривоги, вибухи та повідомлення про роботу російської ППО там фіксують практично щодня.

    Водночас удар по технологічному університету вирізняється тим, що заклад має підтверджені програми та дослідження у сфері безпілотних систем. БДТУ не обмежувався лише теоретичними курсами: у відкритих джерелах є інформація про створення власних рішень для керування дронами, розробку спеціалізованих апаратів, робототехнічні дослідження та підготовку майбутніх операторів БпЛА.

    Наразі українська сторона офіційно не заявляла про причетність до удару саме по БДТУ імені Шухова та не називала цей університет серед підтверджених цілей нічної атаки. Тому достовірно можна говорити лише про сам факт пожежі після атаки безпілотників та про технологічні проєкти університету, які підтверджуються відкритими джерелами.

    Повний масштаб руйнувань і можливий вплив атаки на роботу лабораторій та програм, пов’язаних із БпЛА, ще належить встановити. Однак оприлюднені вранці 3 серпня кадри свідчать, що щонайменше один із корпусів університету постраждав суттєво.

  • Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    У ніч на 3 серпня тимчасово окупований Крим та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою безпілотників. Вибухи та роботу протиповітряної оборони фіксували одразу в кількох районах, а одним із найбільш помітних наслідків нічних подій стала велика пожежа на території логістичного центру Wildberries у Володимирській області. Про атаку та її наслідки повідомляють місцеві Telegram-канали, моніторингові ресурси та українські ЗМІ.

    За оприлюдненими даними, під ударом опинився логістичний комплекс Wildberries у районі села Хрястово поблизу Володимира. У соціальних мережах з’явилися кадри з густим димом та вогнем на території об’єкта. Місцеві пабліки повідомляли, що атака могла тривати певний час, а безпілотники продовжували рухатися в районі логістичного центру вже після появи перших повідомлень про займання.

    Йдеться про великий логістичний об’єкт, площа якого, за даними ЗМІ, становить близько 171,9 тисячі квадратних метрів. Комплекс має важливе значення для розподілу товарних потоків між Московським регіоном та іншими частинами європейської території РФ. Саме тому масштаб пожежі та можливий термін відновлення роботи центру можуть мати значення для логістики маркетплейсу.

    При цьому це вже далеко не перший випадок, коли об’єкти Wildberries опиняються в зоні ударів безпілотників. Лише протягом останніх тижнів повідомлялося про пожежі або атаки на логістичні об’єкти компанії в різних регіонах РФ. Зокрема, 2 серпня після атаки безпілотників займання сталося на логістичному об’єкті Wildberries у Самарській області. Компанія підтверджувала факт пожежі.

    Наприкінці липня безпілотники також атакували склад Wildberries у Волгограді. Російські ЗМІ тоді повідомляли про постраждалих і роботу екстрених служб. Ще один великий інцидент стався у Пензі, де повідомлялося про удар близько 15 дронів по складському об’єкту та масштабне займання.

    Таким чином, пожежа під Володимиром стала продовженням серії інцидентів на великих логістичних майданчиках Росії.

    Вибухи в окупованому Криму

    Одночасно неспокійною була ніч у тимчасово окупованому Криму. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, вибухи лунали в районі Керчі, Феодосії, Сімферополя та Сакського району.

    Особливо багато повідомлень надходило з Керчі. Місцеві жителі писали про масований проліт безпілотників та активну роботу російських мобільних вогневих груп. На тлі загрози рух Керченським мостом тимчасово перекривали.

    Після серії вибухів у різних частинах Керчі повідомлялося про займання. Одну з пожеж фіксували в районі Центрального ринку та автовокзалу. За попередньою інформацією, яку поширювали моніторингові ресурси, там могла бути пошкоджена електрична підстанція на вулиці Мирошника.

    Ще одне займання спостерігали поблизу Керченського мосту, в районі тимчасового селища будівельників. Неподалік розташована нафтогазова інфраструктура. Однак достовірного підтвердження безпосереднього ураження такого об’єкта на момент появи перших повідомлень немає, тому говорити про його пошкодження наразі передчасно.

    Також повідомлялося про інцидент у приватному секторі Керчі. За даними місцевих джерел, один із безпілотників або його уламки впали в районі житлової забудови, внаслідок чого чоловік отримав осколкове поранення. Точні обставини цього епізоду ще уточнюються.

    Окремі моніторингові ресурси повідомляли про дві точки займання в морі приблизно за 35 кілометрів на південь від Новоросійська. Що саме могло горіти в цьому районі, достовірно не встановлено.

    Пожежа спалахнула й у Бєлгороді

    Ще одним регіоном, де вночі повідомляли про атаку безпілотників, стала Бєлгородська область. У Бєлгороді масштабна пожежа виникла на території Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова.

    У мережі з’явилися відео сильного займання. За інформацією РБК-Україна, університет пов’язаний, зокрема, з розробками та дослідженнями у сфері безпілотних технологій.

    Водночас повний масштаб пошкоджень на території навчального закладу на ранок 3 серпня залишався незрозумілим. Російська влада традиційно повідомляє переважно про роботу ППО та наслідки падіння уламків, тоді як незалежна перевірка результатів атак одразу після ударів часто ускладнена.

    Нічні події відбулися на тлі різкого збільшення кількості ударів по об’єктах у глибині російської території. Останніми тижнями повідомлення про атаки безпілотників надходили з Московської, Самарської, Волгоградської, Пензенської, Рязанської та інших областей.

    При цьому окремою тенденцією стала серія пожеж на великих логістичних об’єктах. Зокрема, раніше в липні повідомлялося про атаки на логістичні центри Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, а наприкінці місяця — про удар по об’єкту в Рязані.

    На момент публікації українська сторона не повідомляла детально про всі об’єкти, які могли бути цілями нічної атаки 3 серпня, тому остаточний перелік уражених об’єктів та масштаби пошкоджень ще можуть уточнюватися.

    Водночас географія нічних повідомлень — від окупованого Криму до Володимирської та Бєлгородської областей — свідчить про значний масштаб атаки. Найпомітнішими її наслідками на ранок стали пожежа на великому логістичному центрі Wildberries під Володимиром, вибухи та займання в Керчі, а також пожежа на території технологічного університету в Бєлгороді.

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    У ніч на 31 липня російський Волгоград зазнав масштабної атаки, внаслідок якої виникли пожежі на кількох об’єктах. За попередніми даними, під удар міг потрапити один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – «Лукойл-Волгограднефтепереработка», а також великий логістичний центр маркетплейсу Wildberries. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень наразі немає, однак у мережі вже поширюються численні відео з густим димом та осередками займання.

    Про атаку першими повідомили російські та українські OSINT-спільноти, зокрема Exilenova+, які геолокували місця пожеж за відеозаписами очевидців. За їхніми оцінками, вибухи пролунали одразу в кількох районах міста, а серед можливих цілей опинилися стратегічні об’єкти паливної та логістичної інфраструктури. Водночас незалежно підтвердити всі повідомлення поки що неможливо.

    Під ударом міг опинитися стратегічний НПЗ

    Однією з головних ймовірних цілей став завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Це один із найбільших нафтопереробних комплексів Росії, який здатний переробляти близько 15 млн тонн нафти щороку, що становить приблизно 5% усіх російських нафтопереробних потужностей. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, необхідну як цивільному сектору, так і військовій логістиці.

    У мережі з’явилися відео, на яких видно масштабну пожежу в районі підприємства. Російські Telegram-канали також повідомляли про загоряння на території паливно-енергетичного комплексу після нічної атаки. Однак офіційної інформації про характер пошкоджень чи зупинку виробництва поки не оприлюднено.

    Волгоградський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю ударів упродовж 2025–2026 років. Зокрема, наприкінці травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішне ураження цього підприємства, після чого було пошкоджено кілька технологічних установок первинної та вторинної переробки нафти, а виробництво тимчасово зупинялося.

    Wildberries також міг зазнати удару

    Другим об’єктом, який, за даними OSINT-аналітиків, міг опинитися під атакою, став логістичний центр Wildberries.

    Йдеться про сучасний складський комплекс площею близько 44 тисяч квадратних метрів, який обслуговує Волгоградську, Астраханську та частину сусідніх областей РФ. Саме через цей центр проходять значні обсяги товарів найбільшого російського маркетплейсу.

    У соціальних мережах поширюються кадри великої пожежі, а очевидці повідомляють про густу чорну хмару диму, яка була помітна над значною частиною міста. Незалежного підтвердження масштабів руйнувань наразі немає.

    Wildberries дедалі частіше стає ціллю атак

    Останніми тижнями логістична мережа Wildberries неодноразово зазнавала ударів.

    Лише у липні було атаковано низку логістичних центрів компанії у Краснодарському краї, Ставропольському краї, Ленінградській області, Пензі, Рязані, Удмуртії та інших регіонах Росії. Через масштабні пожежі компанія була змушена евакуйовувати персонал, тимчасово зупиняти роботу окремих складів і шукати альтернативні логістичні маршрути.

    За інформацією Reuters, унаслідок серії атак було пошкоджено приблизно десяту частину складських потужностей компанії. Wildberries вже розпочала компенсацію збитків продавцям, товари яких були знищені або пошкоджені, а також розглядає можливість перенесення частини логістичних операцій до Казахстану.

    Українська сторона раніше заявляла, що окремі логістичні центри Wildberries можуть використовуватися для постачання комплектуючих подвійного призначення та іншої продукції, яка застосовується російським військово-промисловим комплексом. У Кремлі ці твердження заперечують.

    Деталі атаки ще уточнюються

    На момент публікації матеріалу офіційної інформації про тип засобів ураження немає. Російська влада традиційно повідомляє про роботу засобів протиповітряної оборони, тоді як OSINT-аналітики зазначають, що в районі Волгограда могли діяти ударні безпілотники.

    Також відсутні підтверджені дані щодо кількості постраждалих чи масштабу матеріальних збитків. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Кампанія ударів по російській інфраструктурі триває

    Атака на Волгоград відбулася на тлі серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах, військових об’єктах та логістичних центрах, які тривають протягом останніх місяців.

    За оцінками низки аналітиків, такі удари спрямовані на зниження можливостей Росії забезпечувати паливом військову техніку та підтримувати роботу стратегічної логістики. Останнім часом під атаки регулярно потрапляють не лише об’єкти паливно-енергетичного комплексу, а й великі розподільчі центри, які забезпечують перевезення товарів територією РФ.

  • ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    Українська воєнна розвідка повідомила про успішне знищення російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Мурманськ-БН” у тимчасово окупованому Криму. Цей комплекс вважається одним із найдорожчих та найпотужніших засобів РЕБ у російській армії й здатний здійснювати радіорозвідку та придушувати сигнали на відстані до 5 тисяч кілометрів.

    Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією української розвідки, операцію провели в ніч із 26 на 27 липня. Бійці Департаменту безпілотних систем ГУР вистежили російський комплекс поблизу мису Фіолент у тимчасово окупованому Криму, після чого завдали по ньому точного удару безпілотниками.

    У ГУР зазначили, що внаслідок атаки було знищено станцію комплексу радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Опубліковані розвідкою кадри фіксують момент ураження цілі та подальшу пожежу.

    Комплекс “Мурманськ-БН” належить до берегових систем радіоелектронної боротьби та призначений для ведення радіорозвідки, перехоплення сигналів і придушення короткохвильового радіозв’язку. За заявленими характеристиками, він здатний працювати на відстані до 5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найпотужніших засобів РЕБ, які перебувають на озброєнні російської армії.

    Такі системи використовуються для порушення роботи засобів зв’язку противника, збору розвідувальної інформації та підтримки військових операцій. Втрата подібного комплексу може суттєво вплинути на можливості російських військ із ведення радіоелектронної боротьби на окремих напрямках.

    У Головному управлінні розвідки не уточнили, чи були під час операції уражені інші російські військові об’єкти, однак наголосили на успішному виконанні бойового завдання підрозділами безпілотних систем.

    Останнім часом українські сили регулярно завдають ударів по військовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Однією з головних цілей стають системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів, а також логістичні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Нагадаємо, нещодавно українські військові знищили у тимчасово окупованому Криму пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітного ракетного комплексу С-400. Удар було завдано безпосередньо по бойовій позиції комплексу.

    Крім того, раніше стало відомо, що українська оборонна компанія MAC HUB спільно з ГУР працює над створенням стратегії протидії російському “тіньовому флоту”. Для цього планується використовувати модернізовані морські безпілотники Katran, які мають допомагати виявляти та затримувати судна, що перевозять підсанкційні вантажі.