Golosnovinua.com

Позначка: біженці

  • Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) ухвалило рішення зберегти дію гарантій захисту від депортації та дозволів на роботу для громадян України та Судану, які перебувають у країні за програмою тимчасового захищеного статусу (Temporary Protected Status — TPS). Офіційне рішення ведомство оприлюднило 18 жовтня, буквально за день до завершення терміну дії попередніх дозволів, який спливав у понеділок, 19 жовтня. Завдяки цьому учасники програми зможуть легально залишатися та працювати на території Сполучених Штатів до моменту, доки влада не оголосить остаточне рішення щодо долі цих гуманітарних механізмів.

    Ухвалена пауза є показовим винятком на тлі загальної міграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Представники Білого дому неодноразово критикували інструмент TPS, називаючи його прихованою амністією для нелегальних мігрантів, якою зловживала попередня адміністрація Джо Байдена. За останні півтора року команда Трампа послідовно скасувала тимчасовий статус для понад одного мільйона вихідців із більш ніж дванадцяти держав, включно з Афганістаном, Гаїті та Венесуелою. Наразі українці, суданці та громадяни Сальвадора залишаються одними з небагатьох категорій іноземців, чий статус було тимчасово законсервовано в очікуванні подальших адміністративних директив.

    Програма TPS була розгорнута для громадян України навесні 2022 року одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Станом на березень 2025 року захистом користувалися понад 100 тисяч українців, включно з тими, хто в’їхав за спонсорською ініціативою Uniting for Ukraine. Проте невизначеність щодо майбутнього статусу створює тривогу серед біженців, оскільки будь-яке скасування захисту поставить тисячі людей під загрозу примусового повернення або переходу на нелегальне становище.

    Питання міграційної підтримки українців набуває особливої гостроти на тлі наближення зимового періоду та системного руйнування енергетичної інфраструктури російськими балістичними атаками. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду заявила про підготовку країни до нової потенційної хвилі біженців з України у разі сильних холодів і тривалих блекаутів. За даними звіту ООН Global Trends, масштаби переміщення залишаються колосальними: понад 9,6 мільйона українців досі позбавлені власного житла (5,9 мільйона зареєстровані як біженці за кордоном, а 3,7 мільйона мають статус внутрішньо переміщених осіб), водночас 10,8 мільйона мешканців усередині країни гостро потребують екстреної гуманітарної допомоги.

     

  • Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Уряд Чорногорії ухвалив безпрецедентне рішення щодо кардинального перегляду міграційних правил для громадян України призовного віку. Відтепер отримати статус тимчасового захисту в цій балканській країні військовозобов’язані українці зможуть виключно за умови, якщо вони до свого приїзду постійно проживали на території України та належним чином виконали військовий обов’язок або мають офіційні документи про законне звільнення від армійської служби. Посилені юридичні вимоги спрямовані на те, щоб зупинити міграцію чоловіків, які підлягають мобілізації, але намагаються легалізуватися за кордоном у спрощеному гуманітарному порядку.

    Водночас балканська влада окремо окреслила правові межі дії нововведення для тих громадян, які вже перебувають на території республіки. Згідно з роз’ясненням урядовців, нові жорсткі фільтри торкнуться виключно тих осіб, які звертаються за наданням захисту вперше. Громадяни України, які прибули раніше та вже встигли оформити всі належні дозвільні документи, не втратять можливості законного перебування в країні. «Указанное ограничение не будет применяться к лицам из Украины, которые уже пользуются временной защитой в Черногории», – наголосили в офіційному повідомленні уряду країни.

    Ухвалене рішення базується на узгодженій спільній позиції з європейськими інституціями. Влада Чорногорії пояснила, що внесені обмеження синхронізовані з відповідним положенням рішення Ради Європейського Союзу № 2026/1912 від 30 липня 2026 року, яким було затверджено продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Таким чином, чорногорська влада на законодавчому рівні закріплює обов’язкову перевірку виконання військових зобов’язань перед Українською державою для всіх нових прохачів статусу.

    Посилення контролю щодо військовозобов’язаних українців за кордоном безпосередньо пов’язане з критичною ситуацією на фронті. Збройні сили України продовжують стикатися з гострою нестачею особового складу, що створює значне навантаження на підрозділи передової лінії. Кадровий дефіцит суттєво ускладнює проведення ротацій виснажених частин, тривале утримання стратегічних позицій та планування наступальних операцій.

    Крок Чорногорії створює показовий прецедент для всієї Європи, де поступово змінюється сприйняття військовозобов’язаних мігрантів. Обов’язкова вимога надати докази виконання або звільнення від армійської служби фактично позбавляє чоловіків призовного віку можливості безперешкодно отримати прихисток у Чорногорії, звужуючи простір для уникнення мобілізаційного обліку за межами України.

     

  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Уряд Литовської Республіки офіційно ухвалив рішення продовжити дію статусу тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську військову агресію, до 4 березня 2028 року. Відповідний нормативний акт покликаний узгодити національне міграційне законодавство балтійської держави із загальним рішенням Ради Європейського Союзу щодо пролонгації дії спеціального правового режиму. Завдяки цьому понад 52 тисячі українців, які наразі перебувають у країні на підставі чинних дозволів на тимчасове проживання, отримали гарантовану можливість зберегти свій легальний статус на тривалий термін.

    Кампанія із заміни документів уже стартувала: із 5 жовтня Департамент міграції Литви розпочав системне оновлення цифрових посвідок на тимчасове проживання. Процедура переоформлення організована максимально спрощено та не передбачає додаткових вимог чи регуляторних бар’єрів. Видача нових дозволів здійснюється повністю на безоплатній основі. Оновлені цифрові посвідки нового зразка діятимуть безпосередньо до 4 березня 2028 року, що позбавляє українських громадян необхідності проходити щорічні бюрократичні верифікації та суттєво оптимізує навантаження на державні міграційні органи Литви.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року литовська міграційна система зареєструвала майже 109 тисяч українців, які шукали прихистку від війни. Хоча певна частина громадян із часом повернулася в Україну або вирушила до інших держав, понад 52 тисячі людей продовжують стабільно проживати та інтегруватися в литовське суспільство. Механізм тимчасового захисту надає українцям гарантований пакет соціально-економічних прав: офіційний доступ до ринку праці без додаткових дозволів, можливість користуватися державною системою охорони здоров’я, право на соціальні виплати, а також повноцінне інтегрування дітей у місцеву шкільну та дошкільну освіту. Значна частка працездатних українських громадян уже офіційно працевлаштована в промисловості, сфері послуг, транспортній галузі та IT-секторі Литви, сплачуючи податки та роблячи внесок у національну економіку.

    Продовження дії захисту одразу до 2028 року вкотре підтверджує послідовну солідарність офіційного Вільнюса з Києвом. Литва залишається одним із ключових політичних та гуманітарних союзників України в ЄС і НАТО. Довгостроковий правовий горизонт створює відчуття безпеки та передбачуваності для біженців у період, коли безпекова ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, що унеможливлює масове повернення людей до своїх домівок.

  • Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Співголова правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу її політичної сили до влади ФРН депортує українських чоловіків призовного віку назад в Україну, повністю припинить фінансову і військову підтримку Києва та вимагатиме повернення раніше виділених коштів.

    Закриття кордонів і вимога вислати військовозобов’язаних

    У своєму виступі Вайдель висловилася за негайне закриття кордонів Німеччини та системне видворення всіх іноземців, які підлягають депортації за нормами законодавства. Окрему увагу вона звернула на українських біженців, заявивши, що забезпечення соціальними виплатами понад мільйона українців створює непідйомне навантаження на державний бюджет.

    «Це справді неймовірно, і з фінансової точки зору така ситуація більше не є стійкою. Ці українці також мають повернутися. Насамперед — військовозобов’язані, молоді українські чоловіки призовного віку», — зазначила очільниця «АдГ».

    Варто зауважити, що чинний уряд Німеччини також підтримує ідею повернення додому військовозобов’язаних українців задля захисту держави, однак категорично відкидає примусові методи. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, будь-яке стимулювання повернення громадян не повинно набувати характеру насильницької депортації.

    Зупинка підтримки та претензії на відшкодування

    Окрім міграційної риторики, Вайдель озвучила жорсткі зовнішньополітичні наміри партії щодо повного згортання контактів із Києвом на поточному етапі війни:

    «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни. Ми також висунемо Україні значні вимоги щодо повернення коштів», — наголосила вона.

    Амбіції ультраправих та оцінки аналітиків

    Заява Вайдель пролунала на тлі нещодавнього успіху партії на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня, де «Альтернатива для Німеччини» здобула 43,8% голосів, отримавши 39 із 83 місць у земельному парламенті. Спираючись на ці результати, лідерка ультраправих задекларувала амбіцію сформувати більшість у Бундестазі на наступних чергових федеральних виборах у 2029 році.

    Водночас німецькі політологи та аналітики наголошують, що, попри помітний успіх політсили на сході країни, до реального тріумфу «АдГ» у масштабах усієї федерації залишається довгий шлях через стійке небажання інших провідних політичних партій вступати з ними в урядову коаліцію.

  • Повернення українців не врятує демографію, статистика приховує вік тих, хто готовий повернутися

    Повернення українців не врятує демографію, статистика приховує вік тих, хто готовий повернутися

    Менше половини з приблизно 7 мільйонів українців, які офіційно перебувають за кордоном, усе ще заявляють про готовність повернутися. Цю цифру регулярно використовують у розмовах про повоєнне відновлення населення та «збереження генофонду». На ній будують обережний оптимізм. Водночас майже ніколи не уточнюють одну невелику, але принципову деталь — хто саме стоїть за цими відсотками.

    За оцінкою, з якою працюють окремі державні структури, близько 90% тих, хто поки не виключає повернення, — люди старше 40 років. Тобто вікова група, яка або вже вийшла з активного репродуктивного віку, або перебуває на його завершальному етапі.

    Це змінює сенс усієї конструкції. Навіть якщо частина біженців справді повернеться після завершення активної фази війни, їхній вплив на народжуваність виявиться обмеженим. Основний масив тих, хто ще говорить «так», не формуватиме нове покоління.

    Молоді жінки та сім’ї з дітьми в цій групі представлені значно слабше. Вони частіше залишаються в країнах перебування, де за кілька років уже вибудувані робота, житло, освіта дітей і соціальні зв’язки. Старші когорти, навпаки, зберігають вищу готовність повернутися — з сімейних, майнових чи емоційних причин.

    У результаті виникає розрив між кількістю потенційних поверненців та їхнім демографічним значенням. Їхнє повернення справді може частково закрити дефіцит робочої сили та знизити соціальне навантаження, але майже не зачіпає ключову проблему — вкрай низьку народжуваність.

    Тому цифра «менше 50%» сама по собі може створювати надто оптимістичну картину. Для демографії важливо не лише, скільки українців готові повернутися, а й скільки серед них тих, хто здатен сформувати наступне покоління. І саме цей віковий зріз може виявитися значно менш сприятливим, ніж загальна статистика повернення.

  • Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    За перші шість місяців 2026 року з України офіційно виїхало на 244,3 тисячі громадян більше, ніж повернулося назад. Загалом українці здійснили майже 14 млн перетинів кордону в обох напрямках, а загальна кількість перетинів державного кордону всіма громадянами перевищила 16,2 млн. Таким чином, попри певну стабілізацію міграційних потоків порівняно з першими роками повномасштабної війни, чистий відтік населення зберігається.

    Про це свідчать дані Державної прикордонної служби, опрацьовані сервісом відкритих даних Opendatabot.

    Від січня до червня 2026 року з України виїхали приблизно 7,13 млн громадян України, тоді як повернулися близько 6,89 млн. Різниця між двома показниками і становить 244,3 тис. людей.

    При цьому важливо правильно трактувати ці цифри: мова не йде про 7,13 млн різних людей, які назавжди залишили Україну. Одна й та сама людина може десятки разів перетинати кордон протягом року — наприклад, через роботу, навчання, відрядження, відвідування родини або відпочинок.

    Показник у 244,3 тис. — це саме різниця між кількістю офіційно зафіксованих виїздів та повернень громадян України у першому півріччі.

    Понад 16 мільйонів перетинів за пів року

    Загалом Держприкордонслужба зафіксувала за шість місяців понад 16,2 млн перетинів державного кордону.

    Приблизно 86% цього потоку припало на громадян України.

    Середньомісячна кількість перетинів українцями становила близько 2,34 млн.

    Однак цей показник дуже нерівномірний і суттєво залежить від сезону.

    Найспокійнішим місяцем став лютий — близько 1,7 млн перетинів.

    Найбільше навантаження на кордон припало на червень — приблизно 3,17 млн перетинів, що на 36% вище середньомісячного показника.

    Такий літній стрибок не є незвичним. У попередні роки червень, липень і серпень також демонстрували найбільшу активність через сезон відпусток, канікул, поїздок дітей і студентів та збільшення кількості подорожей до родичів.

    Показник майже не змінився за рік

    Цікаво, що чистий міграційний відтік у першій половині 2026-го майже повторює результат попереднього року.

    За перше півріччя 2025 року з України виїхали 7,17 млн громадян, а повернулися 6,92 млн. Тоді різниця становила приблизно 250 тис. осіб.

    Таким чином, цьогорічний показник у 244,3 тис. є лише трохи нижчим.

    Це означає, що після значного скорочення відтоку у 2025 році ситуація фактично стабілізувалася на новому рівні — приблизно чверть мільйона людей чистого мінусу за пів року.

    Для порівняння, у першій половині 2024 року різниця між виїздами та поверненнями була значно більшою — близько 404 тис. осіб.

    Отже, темпи чистого відтоку зараз менші, ніж два роки тому, але тенденція не змінилася на зворотну: повернень усе ще недостатньо, щоб компенсувати кількість виїздів.

    Понад 3 мільйони не повернулися від початку великої війни

    Станом на середину 2025 року Opendatabot оцінював накопичену різницю між офіційними виїздами і поверненнями від початку повномасштабного вторгнення у понад 3 млн громадян України.

    З урахуванням нового від’ємного балансу 2026 року ця різниця продовжує збільшуватися.

    Однак і цю цифру не варто автоматично прирівнювати до точного числа постійних емігрантів.

    Статистика ДПСУ не показує, скільки людей уже остаточно змінили місце проживання, скільки планують повернутися через кілька місяців чи років, а скільки проживають за кордоном тимчасово.

    Окрім того, прикордонна статистика враховує лише офіційні перетини контрольованої державної межі. Вона не може повністю відобразити рух через тимчасово окуповані території або нелегальне перетинання кордону. На цю особливість Opendatabot звертав увагу і під час аналізу даних за 2025 рік.

    Чому українці продовжують залишатися за кордоном

    Головною причиною залишається війна.

    Російські ракетні та дронові атаки, небезпека для дітей, руйнування житла, проблеми з роботою та невизначеність щодо тривалості бойових дій стимулюють частину сімей залишатися у країнах ЄС та інших державах.

    Водночас із кожним роком зростає й інший фактор — інтеграція українців у країнах перебування.

    Люди знаходять роботу, діти навчаються у місцевих школах, сім’ї орендують або купують житло, вивчають мову та поступово формують нові соціальні зв’язки.

    Чим довше триває війна, тим складнішим стає потенційне рішення про повернення.

    Це вже створює для України довгостроковий демографічний виклик: країні необхідно буде конкурувати за повернення власних громадян із державами, де вони за роки війни встигли вбудуватися у місцеві ринки праці.

    Але «не повернулися» не означає «виїхали назавжди»

    Саме тут важливо уникати найбільш поширеної помилки при читанні прикордонної статистики.

    Якщо за певний період виїхало на 244 тис. людей більше, ніж в’їхало, це не означає, що всі вони стали постійними емігрантами.

    Наприклад, людина могла виїхати у червні й повернутися в липні — тоді в статистиці першого півріччя вона потрапить до різниці, а за підсумками року вже ні.

    Через це дані за повний календарний рік можуть суттєво відрізнятися від піврічних.

    Крім того, сезонний фактор особливо сильний саме наприкінці першого півріччя: у червні традиційно різко збільшується кількість людей, які вирушають у поїздки.

    Саме тому найбільш коректно говорити, що на кінець червня різниця між виїздами та поверненнями становила 244,3 тис. осіб, а не що всі ці громадяни остаточно емігрували.

    У 2025 році картина була дуже схожою

    Минулорічні цифри дозволяють побачити, наскільки стабільним став прикордонний рух.

    У першому півріччі 2025 року ДПСУ зафіксувала 16,47 млн перетинів кордону. Із них 14,08 млн припадали на українців. Середньомісячний показник становив 2,35 млн перетинів.

    Тоді мінімум також зафіксували у лютому — 1,78 млн, а максимум у червні — 3,13 млн.

    У 2026 році структура практично повторюється: лютневий мінімум, різке літнє прискорення та загальний баланс у мінус приблизно чверть мільйона громадян.

    Тобто поки що немає ознак ані нового масштабного міграційного сплеску, ані масового повернення українців.

    Для України це серйозний демографічний виклик

    Навіть стабільний відтік у 200–250 тис. людей за пів року має значення для країни, яка вже зіткнулася з масштабним скороченням населення через війну, окупацію, смертність та вимушене переміщення.

    Особливо важлива структура тих, хто залишає країну.

    Велика частка українців за кордоном — це жінки працездатного віку та діти. Якщо вони залишатимуться за кордоном після завершення війни, Україна може відчути ще сильніший дефіцит працівників, платників податків і молодого населення.

    Уже сьогодні українські компанії регулярно називають нестачу кадрів одним із ключових обмежень для розвитку бізнесу.

    Після війни проблема може загостритися через потребу одночасно відбудовувати інфраструктуру, розширювати оборонну промисловість та компенсувати демографічні втрати.

    Повернення залежатиме не лише від завершення війни

    Досвід попередніх міграційних криз показує, що завершення активних бойових дій саме по собі не гарантує автоматичного повернення всіх біженців.

    Для українців важливими будуть безпека, наявність житла, робочих місць, зарплати, освіта для дітей, медицина та загальна передбачуваність життя.

    Саме тому питання повернення громадян поступово стає не лише соціальним, а й економічним завданням державної політики.

    Україні доведеться створювати умови, за яких повернення буде виглядати для сімей не просто емоційним рішенням, а раціонально вигідним вибором.

    Що показують нинішні цифри

    Піврічна статистика 2026 року демонструє одночасно дві тенденції.

    З одного боку, катастрофічного прискорення відтоку немає. Різниця у 244,3 тис. майже така сама, як у 2025 році, і суттєво нижча, ніж у першій половині 2024-го.

    З іншого — перелому теж не сталося.

    Україна все ще має від’ємний міграційний баланс: 7,13 млн виїздів проти 6,89 млн повернень за шість місяців.

    І поки ця різниця залишається від’ємною, війна продовжує забирати в України не лише території, інфраструктуру та економічні ресурси, а й людей — найважливіший ресурс для майбутнього відновлення країни.

  • Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Частина українців, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, повинні до 31 серпня 2026 року оновити свої паспортні дані. Якщо цього не зробити, вони можуть втратити статус PESEL UKR, а разом із ним і право на тимчасовий захист та низку пов’язаних соціальних гарантій.

    Про це повідомило Urząd do Spraw Cudzoziemców.

    Польська влада уточнила, що вимога стосується не всіх громадян України, а лише окремих категорій. Насамперед йдеться про осіб, які отримали номер PESEL зі статусом UKR на підставі декларації без пред’явлення чинного паспорта або іншого проїзного документа.

    Особливу увагу звертають на дітей віком до 18 років, особу яких під час оформлення статусу підтверджували фотографіями, внесеними до паспортів батьків чи законних представників. Також оновити інформацію повинні українці, які вже після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт.

    Для оновлення даних необхідно звернутися до муніципального управління за місцем проживання та пред’явити чинний паспорт. Процедура є безкоштовною й не передбачає зміни номера PESEL — до державного реєстру лише вносяться актуальні паспортні відомості.

    У разі невиконання цієї вимоги до 31 серпня 2026 року особа втратить статус UKR. Це означатиме автоматичну втрату права на тимчасовий захист у Польщі, а також неможливість оформити карту перебування CUKR, яка дозволяє легально проживати в країні на триваліший термін.

    Польська влада закликає українців не відкладати оновлення документів, щоб уникнути втрати правового статусу та пов’язаних із ним пільг і можливостей.

    Нагадаємо, раніше Польща також посилила контроль за працевлаштуванням іноземців. Із 8 липня 2026 року інспекції отримали право перевіряти трудові відносини та переводити цивільно-правові договори в офіційні трудові контракти, якщо буде встановлено, що працівник фактично виконує обов’язки штатного співробітника.

  • Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    В Ірландії понад 120 громадських організацій закликали уряд переглянути заплановані зміни до системи підтримки українських біженців, попередивши про ризики для людей з інвалідністю. За їхніми словами, частина українців може втратити державне житло або бути змушеною відмовитися від соціальних виплат, щоб зберегти право на проживання.

    Про це повідомляє RTE.

    Йдеться про українців, які перебувають в Ірландії під тимчасовим захистом та мають інвалідність. Саме ця категорія біженців, як стверджують представники громадського сектору, може найбільше постраждати від нових правил, які зараз опрацьовує влада.

    Із відповідним зверненням до уряду виступила коаліція зі 121 громадської організації. Вони наголошують, що запропоновані зміни можуть поставити людей у вкрай складне становище, змусивши їх обирати між державним житлом і фінансовою підтримкою.

    У Форумі громадянського суспільства України заявили, що одночасне скорочення державного забезпечення житлом та зменшення щомісячних виплат громадянам Ірландії, які приймають українських біженців у своїх домівках, є “вкрай руйнівним, контрпродуктивним і повторно травмуючим” для людей, які вже пережили війну.

    Найбільше занепокоєння викликають можливі зміни щодо допомоги по інвалідності (Disability Allowance). За інформацією організацій, окремих українців можуть змусити офіційно відмовитися від цієї соціальної виплати, якщо вони хочуть і надалі користуватися державним житлом.

    Також повідомляється, що мешканцям державного житла пояснювали: отримання окремих видів соціальної допомоги може вплинути на оцінку їхньої вразливості під час розгляду питання про продовження державного забезпечення житлом. Водночас деяким людям, навпаки, повідомляли, що саме проживання у державному житлі може позначитися на праві отримувати соціальні виплати.

    Громадські організації попереджають і про інші можливі наслідки. Якщо людям із інвалідністю дозволять залишитися у державному житлі, їх можуть переселити до інших регіонів країни. Це, на думку авторів звернення, може призвести до втрати доступу до медичних послуг, спеціалізованої допомоги, реабілітації та вже сформованих мереж соціальної підтримки.

    Окремо наголошується на ризику розділення сімей. У деяких випадках людині з інвалідністю можуть дозволити залишитися в державному житлі, тоді як її близьких, які забезпечують щоденний догляд, попросять залишити помешкання. Організації застерігають, що це може суттєво порушити неформальні механізми догляду та негативно вплинути на фізичний і психологічний стан людей.

    Останнім часом низка європейських країн переглядає підходи до підтримки українських біженців. Зокрема, раніше Велика Британія ухвалила рішення, згідно з яким окремі категорії шукачів притулку мають компенсувати державі частину витрат на їхнє утримання після отримання відповідного статусу.

    Водночас для українців, які планують повернутися додому, в Україні запрацювала платформа “Додому”, що допомагає підготуватися до повернення, знайти житло, працевлаштування та вирішити питання навчання дітей.

  • У Польщі чоловік напав на 15-річного українця через українську мову

    У Польщі чоловік напав на 15-річного українця через українську мову

    У польському місті Плоцьк стався напад на 15-річного українця через те, що він розмовляв українською мовою. За словами потерпілого, незнайомий чоловік спочатку зробив йому зауваження, а потім застосував фізичну силу. Правоохоронці вже розпочали розслідування інциденту та встановлюють особу нападника. Про це повідомляє польський телеканал TVP Warszawa.

    Інцидент стався в автобусі маршруту №3. Підліток розповів, що він разом із подругою спілкувався українською мовою, коли до них підійшов невідомий чоловік. За словами хлопця, незнайомець заявив, що на території Польщі вони повинні розмовляти виключно польською.

    «Він просто сказав нам, що в Польщі ми маємо розмовляти польською», — розповів 15-річний українець.

    Після цього, за словами потерпілого, чоловік почав поводитися агресивно. Спочатку він ударив підлітка долонею, а коли автобус зупинився і водій відчинив двері, силоміць виштовхнув із салону хлопця та його подругу.

    «Він поводився дуже агресивно, постійно лаявся, виштовхував нас з автобуса», — повідомив підліток.

    Після інциденту мати хлопця Наталія Мельник зізналася, що тепер постійно хвилюється за безпеку свого сина. За її словами, подія змусила її почуватися незахищеною навіть під час повсякденного життя.

    «Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою, справді боюся», — сказала жінка.

    Вона також зазначила, що після нападу переживає щоразу, коли син не відповідає на телефонні дзвінки.

    «Коли я зараз дзвоню йому, а він не бере трубку з першого разу, я вже на нервах, нормально працювати не можу», — додала мати підлітка.

    За фактом інциденту районна прокуратура Плоцька відкрила розслідування. Як повідомив прокурор Марцін Поліцевич, слідчі вже допитали законного представника неповнолітнього та свідка події. Наразі тривають заходи зі встановлення особи чоловіка, який напав на українських підлітків. Після завершення першочергових слідчих дій буде ухвалено рішення щодо можливого висунення йому обвинувачень.

    Інцидент стався на тлі зміни суспільних настроїв у Польщі щодо українських біженців. За даними останнього опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), 54% поляків вважають, що підтримка українців є надмірною. Це перший випадок за всю історію проведення таких досліджень, коли кількість противників прийому українських біженців перевищила кількість прихильників. Водночас окремі випадки агресії не відображають ставлення всього польського суспільства, а правоохоронні органи країни продовжують розслідувати подібні інциденти та притягувати винних до відповідальності.

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.