Golosnovinua.com

Позначка: Bloomberg

  • Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина розпочала переговори з Росією щодо можливості передачі придбаних раніше зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. В Анкарі сподіваються, що такий крок допоможе усунути головну перепону для відновлення участі держави у програмі американських винищувачів п’ятого покоління F-35 та відкриє шлях до закупівлі сучасних бойових літаків у США. Водночас у Вашингтоні вже сигналізують, що навіть повна передача російських комплексів іншій державі може не стати достатньою підставою для скасування обмежень, оскільки питання безпеки залишається одним із ключових у відносинах між союзниками по НАТО.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на турецьких посадовців та поінформовані джерела.

    За інформацією агентства, останніми тижнями Туреччина звернулася до Росії з пропозицією погодити передачу комплексів С-400 третій країні. Такий варіант Анкара розглядає як компромісне рішення, яке могло б задовольнити вимоги США та дозволити відновити військово-технічне співробітництво із Вашингтоном.

    Співрозмовники Bloomberg зазначають, що переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, який цього тижня проходить в Анкарі. Саме в цей період президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути можливість перегляду санкцій та обмежень, які були запроваджені проти Туреччини через закупівлю російських систем протиповітряної оборони.

    Ці заяви стали важливим політичним сигналом для турецького керівництва, яке вже кілька років намагається знайти спосіб повернутися до програми F-35.

    За словами джерел агентства, нинішня ініціатива не є першою спробою Анкари вирішити проблему.

    Кілька місяців тому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть висував ідею повернення комплексів С-400 Росії.

    Однак ця пропозиція не знайшла достатньої підтримки ні всередині Туреччини, ні серед російської сторони.

    Після цього турецька влада почала шукати інші варіанти компромісу.

    Одним із них стала пропозиція залишити комплекси С-400 на території Туреччини, але дозволити американським військовим або технічним спеціалістам здійснювати контроль за їхньою експлуатацією.

    В Анкарі вважали, що такий механізм дозволить розвіяти побоювання Вашингтона щодо можливого витоку секретної інформації про американські винищувачі.

    Проте, як повідомляє Bloomberg, американська сторона відкинула й цю пропозицію.

    У Вашингтоні наголосили, що сама присутність російських комплексів на території держави-члена НАТО становить потенційну загрозу для безпеки новітніх американських літаків.

    Основна проблема полягає у можливостях С-400.

    Американські військові та фахівці з безпеки неодноразово заявляли, що російські радари можуть збирати детальну інформацію про характеристики літаків F-35.

    Йдеться насамперед про параметри малопомітності (стелс-технологій), особливості роботи бортових систем, електронного обладнання та радіолокаційний “портрет” винищувача.

    На думку США, навіть потенційне потрапляння таких даних до Росії може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм американського оборонного комплексу.

    Саме тому Конгрес США ще кілька років тому ухвалив жорсткі законодавчі обмеження.

    Відповідно до чинного законодавства Туреччина не може придбати винищувачі F-35 доти, доки володіє російськими комплексами С-400.

    Навіть зараз, коли президент Дональд Трамп заявляє про готовність переглянути санкційну політику щодо Анкари, остаточне рішення значною мірою залежить від позиції американських законодавців.

    За інформацією Bloomberg, цього тижня американські сенатори під час спілкування з журналістами дали зрозуміти, що навіть передача комплексів третій країні автоматично не вирішить проблему.

    Вони наголосили, що Вашингтон має отримати повну впевненість у тому, що російські системи більше жодним чином не становитимуть ризику для американських технологій.

    Таким чином навіть у разі досягнення домовленості з Москвою Туреччина не має гарантій повернення до програми F-35.

    За словами турецьких чиновників, зараз комплекси С-400 фактично не використовуються.

    Попри те, що вони перебувають на озброєнні країни, їх не залучають до бойового чергування.

    Це також є частиною спроб Анкари продемонструвати союзникам по НАТО, що російські системи не інтегровані у національну систему протиповітряної оборони.

    Джерела агентства також повідомили, що питання майбутнього С-400 стало однією з головних тем під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана до Казані.

    Там він провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі Кремль офіційно підтвердив, що сторони обговорювали питання, пов’язані з поставленими Туреччині зенітно-ракетними комплексами.

    Водночас зміст переговорів російська сторона не розкрила.

    Історія із закупівлею С-400 стала одним із найсерйозніших кризових моментів у сучасних відносинах між Туреччиною та США.

    У 2017 році Анкара підписала контракт із Росією на придбання комплексів ППО, незважаючи на численні попередження Вашингтона.

    Перші елементи систем були доставлені до Туреччини у 2019 році.

    Після цього США офіційно виключили Туреччину з міжнародної програми створення винищувача F-35, хоча країна була одним із ключових партнерів проєкту.

    До запровадження санкцій турецькі підприємства виготовляли сотні компонентів для американських літаків, а сама Туреччина планувала закупити понад сто винищувачів нового покоління.

    Окрім виключення з програми F-35, Сполучені Штати застосували до Туреччини санкції відповідно до закону CAATSA, який передбачає обмеження щодо країн, які здійснюють великі оборонні закупівлі у Росії.

    Відтоді Анкара неодноразово заявляла про бажання нормалізувати відносини із Вашингтоном та повернутися до участі у програмі F-35.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому турецьке керівництво побачило нове політичне вікно можливостей.

    Напередодні саміту НАТО американський президент припустив, що може скасувати санкції, введені проти Туреччини, та сприяти укладенню нової оборонної угоди.

    Однак навіть у разі позитивної позиції Білого дому остаточне рішення залежатиме від Конгресу США, який традиційно займає значно жорсткішу позицію щодо військового співробітництва з країнами, які закуповують російське озброєння.

    Експерти зазначають, що нинішні переговори мають набагато ширше значення, ніж проста доля окремої системи ППО.

    Їхній результат може визначити майбутнє оборонного партнерства між Туреччиною та США, вплинути на баланс сил усередині НАТО, а також позначитися на подальших відносинах Анкари з Москвою.

    Якщо сторонам вдасться знайти компроміс, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів останніх років у сфері безпеки.

    Водночас відсутність домовленостей означатиме збереження санкцій, подальше відсторонення Туреччини від програми F-35 та продовження одного з найглибших конфліктів між двома союзниками по Північноатлантичному альянсу.

  • Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Попри гучну заяву президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, реалізація цього проєкту навряд чи стане швидким рішенням для посилення українського неба. Експерти наголошують: навіть якщо політичне рішення буде остаточно ухвалене, запуск виробництва потребуватиме років через надзвичайно складні технології, жорсткі експортні обмеження США та необхідність створення абсолютно нової виробничої інфраструктури.

    Про можливість передачі Україні ліцензії Дональд Трамп заявив 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Американський лідер повідомив, що Вашингтон готовий надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot і передати необхідні виробничі знання. За словами Трампа, це дозволить Києву у перспективі самостійно забезпечувати власну систему протиповітряної оборони. Водночас він визнав, що американські запаси цих ракет значно скоротилися, тому США не можуть нескінченно передавати готові перехоплювачі союзникам.

    Однак уже наступного дня агентство Bloomberg звернуло увагу, що між політичною заявою та реальним запуском виробництва лежить надзвичайно складний технологічний шлях. За оцінкою аналітиків, виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є одним із найскладніших проєктів у світовій оборонній промисловості.

    Саме ракети PAC-3 використовуються для перехоплення балістичних цілей і є ключовим елементом захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного такого перехоплювача оцінюється приблизно у п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво нині здійснюється лише на обмеженій кількості підприємств у США та Японії.

    Керівниця напряму оборони Bloomberg Economics Бекка Вассер наголосила, що створення нового виробництва таких ракет не може відбутися за кілька місяців.

    За її словами, на розгортання повного виробничого циклу потрібні роки, а це означає, що ліцензія сама по собі не вирішить найближчими місяцями проблему дефіциту перехоплювачів, які Україні необхідні вже зараз для захисту від щоденних масованих атак Росії.

    Експертка також зазначає, що успіхи України у виробництві власних безпілотників, морських дронів та окремих типів ракет не можна автоматично перенести на виробництво Patriot. Причина полягає у винятковій складності американської технології, великій кількості секретних компонентів та жорсткому контролі за передачею військових технологій.

    Виробництво Patriot регулюється американськими правилами експортного контролю, а також передбачає участь компаній-розробників, насамперед Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Сам Дональд Трамп під час оголошення своєї ініціативи визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про рішення щодо ліцензування.

    Ще одним викликом залишаються виробничі потужності. За даними Bloomberg, нинішні лінії виготовлення Patriot уже працюють практично на межі своїх можливостей. Через високий світовий попит Пентагон ще на початку 2026 року уклав із Lockheed Martin довгострокову угоду, яка має майже утричі збільшити випуск найсучасніших ракет PAC-3 MSE — приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Навіть за таких умов дефіцит залишається значним.

    Запуск нового виробництва в Україні означатиме необхідність будівництва спеціалізованих виробничих майданчиків, закупівлі високоточного обладнання, створення окремих ланцюгів постачання компонентів, підготовки інженерів і персоналу, а також проходження складної процедури сертифікації. Усе це потребує значних фінансових вкладень і часу.

    Додатковим фактором ризику залишається безпекова ситуація. Аналітики зазначають, що будь-яке підприємство з виробництва таких ракет потенційно стане пріоритетною ціллю для російських ударів. Саме тому одним із можливих варіантів реалізації проєкту називають створення спільних виробництв у країнах Європи або комбіновану модель, коли окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання здійснюватиметься вже українською стороною.

    Попри ці труднощі, військові експерти наголошують, що сама поява ліцензії матиме стратегічне значення. Вона відкриє Україні доступ до технологій, дозволить поступово інтегруватися у виробництво одного з найефективніших комплексів протиповітряної оборони у світі та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Водночас найближчим часом українська ППО, як і раніше, залежатиме від поставок готових ракет від союзників. Саме вони залишаються єдиним способом оперативно поповнювати запаси перехоплювачів, необхідних для захисту міст від російських балістичних і крилатих ракет. Експерти наголошують, що навіть після початку реалізації проєкту власне виробництво не зможе швидко компенсувати нинішній дефіцит.

    Таким чином, оголошена Дональдом Трампом ліцензія є важливим політичним і стратегічним кроком, однак її практичне втілення вимагатиме тривалої підготовки. Україна отримає шанс у майбутньому виробляти одну з найсучасніших систем протиракетної оборони, але шлях до запуску власного виробництва буде значно довшим і складнішим, ніж могло здатися після заяв американського президента.

  • НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    Північноатлантичний альянс розглядає можливість відмовитися від проведення традиційного щорічного саміту у 2027 році. Причиною такого кроку можуть стати побоювання щодо подальшого загострення відносин із президентом США Дональдом Трампом, який після повернення до Білого дому неодноразово виступав із різкою критикою НАТО, закликав союзників значно збільшити оборонні витрати та ставив під сумнів ефективність нинішньої моделі функціонування Альянсу. Питання вже стало предметом активних дискусій серед керівництва НАТО під час саміту в Анкарі, хоча остаточного рішення наразі ще не ухвалено.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, традиційно НАТО проводить саміти щороку, збираючи лідерів усіх держав-членів для обговорення ключових питань безпеки, розвитку військового потенціалу, підтримки України, фінансування оборони та реагування на нові глобальні виклики. Однак цього разу в Альянсі почали серйозно обговорювати можливість відійти від цієї практики та зробити паузу між великими зустрічами глав держав.

    Згідно з попередніми планами, наступний саміт НАТО мав пройти в Албанії. Саме ця країна ще раніше отримала право прийняти лідерів держав-членів Альянсу. Водночас тепер дедалі більше посадовців припускають, що зустріч можуть перенести на рік або навіть повністю змінити графік проведення самітів.

    Як зазначають співрозмовники Bloomberg, ключовою причиною таких дискусій стало прагнення уникнути нової публічної конфронтації між Дональдом Трампом та європейськими союзниками. Президент США вже багато років є одним із найжорсткіших критиків НАТО. Ще під час свого першого президентського терміну він неодноразово заявляв, що більшість європейських країн недостатньо фінансують власну оборону та фактично перекладають основний фінансовий тягар забезпечення безпеки на Сполучені Штати.

    Після повернення до влади риторика американського президента не змінилася. Навпаки, під час саміту в Анкарі він знову використав міжнародний майданчик для різких заяв на адресу партнерів по Альянсу. За словами джерел агентства, Трамп дав зрозуміти, що погодився приїхати до Туреччини насамперед завдяки своїм особистим відносинам із президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом, а не через важливість самого заходу.

    Під час закритих переговорів та публічних виступів американський президент знову поставив під сумнів ефективність НАТО, розкритикував союзників за недостатні оборонні витрати та фактично повторив свої попередні вимоги щодо суттєвого збільшення внесків країн-членів до системи колективної безпеки.

    Саме ці заяви, за інформацією Bloomberg, стали одним із факторів, який підштовхнув частину представників Альянсу до ідеї перенести наступний саміт. Деякі дипломати вважають, що відмова від проведення масштабної зустрічі дозволить уникнути чергового публічного конфлікту, який може негативно вплинути на міжнародний імідж НАТО та продемонструвати розбіжності всередині організації.

    Ще одним аргументом на користь перенесення саміту стала країна-господар майбутньої зустрічі. Албанія залишається однією з держав НАТО, які витрачають на оборону відносно невелику частку валового внутрішнього продукту. На тлі постійних вимог Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів проведення саміту саме в такій країні могло б стати додатковим приводом для критики з боку Дональда Трампа.

    Високопоставлений військовий представник НАТО Джузеппе Каво Драгоне підтвердив, що питання проведення наступної зустрічі лідерів наразі остаточно не вирішене.

    «Саміт відбудеться в Албанії, але чи відбудеться він наступного року чи через рік — це питання, яке зараз обговорюється», — заявив він в інтерв’ю Bloomberg TV.

    Його слова фактично стали першим офіційним підтвердженням того, що в НАТО справді розглядають можливість зміни традиційного календаря проведення самітів.

    Попри це генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступає проти відмови від щорічного формату зустрічей. На його думку, регулярні саміти залишаються одним із найважливіших інструментів політичної координації між союзниками та дозволяють постійно утримувати питання безпеки у центрі міжнародної уваги.

    За даними Bloomberg, Рютте активно намагався переконати Дональда Трампа в тому, що європейські партнери вже виконують його вимоги щодо збільшення фінансування оборони. Зокрема, під час саміту наголошувалося, що країни Альянсу суттєво нарощують військові бюджети та збільшують інвестиції у власні збройні сили.

    Напередодні саміту генеральний секретар повідомив, що союзники вже погодили масштабне збільшення оборонних витрат на 258 мільярдів доларів. Крім того, Німеччина оголосила про намір до 2029 року збільшити фінансування оборони до рівня 5% валового внутрішнього продукту. Канцлер Фрідріх Мерц назвав це найбільшим розширенням оборонних можливостей країни за всю сучасну історію Федеративної Республіки Німеччина.

    Втім поки що невідомо, чи вплинули ці аргументи на позицію американського президента. Ознакою збереження невизначеності стало те, що підсумкова декларація саміту в Анкарі, яку мають затвердити лідери держав-членів НАТО, не міститиме жодної згадки про дату або місце проведення наступного саміту. Такий крок лише посилив припущення про те, що дискусії щодо майбутнього формату зустрічей тривають і остаточне рішення ще не прийняте.

    Обговорення можливого перенесення саміту відбувається в особливо відповідальний для Альянсу період. НАТО продовжує координувати підтримку України, зміцнювати східний фланг, нарощувати виробництво озброєння та адаптувати власну оборонну стратегію до нових викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Крім цього, під час саміту в Анкарі союзники оголосили про запуск нових міжнародних механізмів фінансування оборонної промисловості. Зокрема, Канада повідомила про створення спеціального банку, до якого приєднаються Україна та ще вісім держав. Очікується, що новий фінансовий інструмент дозволить залучити до 134 мільярдів доларів для реалізації оборонних проєктів та модернізації військової промисловості країн-партнерів.

    Попри нинішні дискусії, офіційного рішення щодо скасування чи перенесення саміту НАТО поки що немає. Однак сам факт таких обговорень свідчить про прагнення керівництва Альянсу мінімізувати внутрішньополітичні суперечності та зберегти єдність організації в умовах складної міжнародної ситуації, війни Росії проти України та змін у зовнішньополітичному курсі Сполучених Штатів.

  • «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    Нідерланди більше не мають можливості надавати Україні нові пакети прямої військової допомоги зі своїх запасів, оскільки країна вже передала Києву все, що могла без шкоди для власної обороноздатності. Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус в інтерв’ю Bloomberg.

    Водночас ця заява не означає повного припинення підтримки України. За словами очільниці оборонного відомства, Нідерланди й надалі фінансуватимуть закупівлю озброєнь для України, братимуть участь у міжнародних програмах допомоги та закликатимуть інших союзників посилювати військову підтримку Києва.

    «У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, оскільки ми вже зробили дуже багато», — заявила Єшільгоз-Зегеріус, коментуючи можливість нових поставок зі складів нідерландської армії.

    Окремо міністерка відповіла на питання щодо передачі Україні ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot. За її словами, країна вже досягла межі своїх можливостей у цьому напрямку і не має додаткових запасів, які могла б передати без ризику для власної безпеки.

    Попри це, Гаага продовжує виконувати раніше взяті фінансові зобов’язання. Загалом Нідерланди вже спрямували на військову підтримку України понад 9,1 млрд євро, ще 11,6 млрд євро передбачено на майбутні програми допомоги. Крім того, країна виділила 1 млрд євро на механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який дозволяє європейським союзникам фінансувати закупівлю американського озброєння для України.

    Ще в середині червня уряд Нідерландів оголосив новий пакет підтримки на 500 млн євро. Половину коштів планують спрямувати на закупівлю безпілотників у нідерландських виробників, ще 250 млн євро — на придбання американського озброєння для українських Сил оборони.

    Заява міністерки пролунала на тлі повідомлень української сторони про дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Українські посадовці неодноразово наголошували, що самих комплексів недостатньо без регулярного поповнення запасів боєприпасів, необхідних для відбиття масованих ракетних атак Росії.

    Останнім часом низка європейських країн також заявляє про обмеженість власних військових запасів. Через це дедалі більшу роль відіграють спільні програми фінансування виробництва зброї та закупівлі озброєння у США й європейських виробників замість передачі техніки безпосередньо зі складів національних армій.

    Заява Амстердама означає зміну формату підтримки, а не її припинення. Нідерланди залишаються серед найбільших донорів військової допомоги Україні, однак подальший внесок країни дедалі більше полягатиме у фінансуванні виробництва та закупівлі озброєння, а не у передачі власних запасів.

  • Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Кількість загиблих унаслідок двох потужних землетрусів, які сталися у Венесуелі наприкінці червня, продовжує стрімко зростати. За останніми офіційними даними, жертвами стихійного лиха стали вже майже три тисячі людей, ще понад 16,5 тисячі отримали поранення. Водночас тисячі людей залишаються зниклими безвісти, а міжнародні гуманітарні організації попереджають, що остаточна кількість жертв може перевищити 10 тисяч осіб. Через масштабні руйнування рятувальні операції тривають цілодобово, однак надії знайти під завалами живих людей із кожною годиною стає дедалі менше.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оновлений звіт уряду Венесуели.

    Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок землетрусів загинули 2954 людини, а ще 16 592 особи дістали поранення різного ступеня тяжкості. Порівняно з попередньою добою кількість підтверджених жертв зросла більш ніж на три сотні людей. Ще днем раніше влада повідомляла про 2645 загиблих, однак у міру розбору завалів рятувальники продовжують знаходити нові тіла.

    Також суттєво збільшилася кількість постраждалих. Лише за одну добу офіційна статистика поповнилася приблизно чотирма тисячами нових поранених. Це свідчить про те, що аварійно-рятувальні роботи тривають у десятках населених пунктів, які найбільше постраждали від руйнівних підземних поштовхів.

    Попри регулярне оновлення статистики, уряд Венесуели досі не оприлюднив офіційної інформації про кількість людей, які вважаються зниклими безвісти. Саме це питання викликає найбільше занепокоєння як серед родичів постраждалих, так і серед міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними, які зібрала венесуельська опозиція, безвісти можуть залишатися понад 32 тисячі осіб. Ці цифри поки що не підтверджені офіційно, однак вони демонструють можливі масштаби трагедії. Родичі зниклих людей продовжують звертатися до влади із закликами збільшити кількість рятувальників, важкої техніки та спеціалістів, які працюють на місцях руйнувань.

    У багатьох містах і селах люди самостійно розбирають завали, сподіваючись знайти своїх рідних. Через нестачу спеціального обладнання та складні умови роботи рятувальні операції в окремих районах просуваються повільніше, ніж очікувалося. Частина територій залишається практично ізольованою через пошкодження автомобільних доріг, мостів та інших об’єктів транспортної інфраструктури.

    Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні гуманітарні структури вже попередили, що остаточна кількість загиблих може бути значно більшою за нинішні офіційні показники. За їхніми оцінками, число жертв здатне перевищити 10 тисяч осіб. Такий прогноз пояснюють тим, що багато людей досі можуть перебувати під завалами, а також тим, що пошукові роботи ще далекі від завершення.

    Експерти наголошують, що після настільки потужних землетрусів кількість загиблих зазвичай продовжує збільшуватися протягом кількох тижнів. Частину тіл вдається знайти лише після завершення основної фази пошуково-рятувальної операції, коли починається розчищення найбільш зруйнованих кварталів.

    Руйнівна катастрофа сталася ввечері 24 червня, коли територію Венесуели майже одночасно сколихнули два сильні землетруси. Магнітуда першого підземного поштовху становила 7,2 бала, а другого — 7,5. Потужні коливання земної кори відчувалися у багатьох регіонах країни та призвели до масштабних руйнувань житлової, транспортної та соціальної інфраструктури.

    Унаслідок землетрусів тисячі житлових будинків були повністю або частково зруйновані. Значних пошкоджень зазнали лікарні, школи, адміністративні будівлі, підприємства, об’єкти енергетики та системи водопостачання. У багатьох районах виникли перебої з електроенергією, мобільним зв’язком та доступом до питної води.

    Через руйнування доріг, мостів і транспортних розв’язок рятувальникам довелося долати значні труднощі, щоб дістатися до найбільш постраждалих населених пунктів. Частина районів протягом кількох діб залишалася практично відрізаною від зовнішнього світу, що значно ускладнило доставку гуманітарної допомоги та проведення пошукових робіт.

    За оцінками Організації Об’єднаних Націй, наслідки стихійного лиха торкнулися майже двох мільйонів будівель по всій країні. Одні споруди отримали незначні пошкодження, однак десятки тисяч будинків були повністю зруйновані або стали непридатними для подальшого проживання. Сотні тисяч людей втратили свої домівки та були змушені тимчасово переселитися до спеціально облаштованих центрів або проживати у наметових містечках.

    Попередня оцінка економічних збитків уже становить близько 6,7 мільярда доларів. Фахівці припускають, що після завершення повного обстеження територій ця сума може суттєво зрости. Значних втрат зазнали транспортна система, енергетична інфраструктура, об’єкти охорони здоров’я, освіти та комунального господарства.

    Міжнародні гуманітарні організації продовжують надсилати до Венесуели медикаменти, продукти харчування, питну воду, генератори, мобільні шпиталі та інші предмети першої необхідності. Рятувальні місії з різних країн допомагають місцевим службам розбирати завали, шукати людей та надавати допомогу постраждалим.

    Фахівці наголошують, що навіть після завершення пошуково-рятувальної операції Венесуелі доведеться пройти тривалий етап відновлення. Відбудова зруйнованих міст, транспортної інфраструктури, житла та соціальних об’єктів може тривати роками, а масштаб цієї природної катастрофи вже зараз називають одним із найбільших за останні десятиліття в регіоні. З огляду на те, що кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати, гуманітарні організації не виключають, що найближчими днями офіційна статистика може знову суттєво змінитися.

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.

  • Спека перемогла свято: у США скасували головний парад до Дня незалежності

    Спека перемогла свято: у США скасували головний парад до Дня незалежності

    У столиці Сполучених Штатів скасували традиційний парад до Дня незалежності через небезпечну хвилю спеки, яка охопила значну частину країни. Організатори відмовилися від проведення одного з головних святкових заходів після того, як синоптики попередили про екстремально високі температури, здатні становити реальну загрозу для здоров’я десятків тисяч людей. Таке рішення стало безпрецедентним для одного з найважливіших державних свят США та ще раз підкреслило масштаби погодної аномалії, що накрила країну.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    Національна метеорологічна служба США оголосила для округу Колумбія попередження про екстремальну спеку. За прогнозами синоптиків, 4 липня температура повітря у Вашингтоні мала сягати від 43,3 до 46,1 градуса за Цельсієм. За таких показників значно зростає ризик теплових ударів, зневоднення та інших небезпечних для життя станів, особливо серед людей похилого віку, дітей, вагітних жінок і тих, хто має серцево-судинні чи хронічні захворювання.

    Саме через ці погодні умови організатори ухвалили рішення скасувати парад, який був запланований на 10:30 ранку за східним часом. Захід традиційно проходить центральними вулицями Вашингтона та щороку збирає тисячі учасників і десятки тисяч глядачів. До святкової ходи зазвичай долучаються військові оркестри, ветерани, громадські організації, представники штатів, історичні реконструктори та численні туристи, які приїжджають до столиці спеціально до Дня незалежності.

    У заяві організаторів наголошується, що рішення було ухвалене після всебічного аналізу ситуації та консультацій із відповідними службами.

    “Це рішення було прийнято після ретельного та всебічного розгляду питання безпеки наших учасників, глядачів та персоналу як головного пріоритету”, – зазначили організатори.

    Водночас вони підкреслили, що здоров’я людей є безумовним пріоритетом, а проведення масового заходу за таких погодних умов могло призвести до великої кількості випадків теплового виснаження та інших надзвичайних ситуацій.

    Спека, яка накрила Сполучені Штати, торкнулася не лише столиці. За інформацією Центру прогнозування погоди США, попередження про екстремальні температури діяли для понад 197 мільйонів американців. Під впливом небезпечної спеки опинилася величезна територія країни — від штату Канзас на Середньому Заході до штату Мен на Атлантичному узбережжі. У багатьох містах місцева влада відкрила спеціальні охолоджувальні центри, де люди можуть перечекати найспекотніші години доби, а медичні служби працюють у посиленому режимі.

    Метеорологи зазначають, що нинішня хвиля спеки стала однією з найпотужніших цього року. У багатьох регіонах температура суттєво перевищує кліматичну норму, а висока вологість робить відчутну температуру ще більш небезпечною. Через так званий індекс спеки організм людини відчуває значно більше теплове навантаження, ніж показують звичайні термометри.

    Фахівці рекомендують громадянам не перебувати тривалий час під прямими сонячними променями, уникати фізичних навантажень у денні години, пити багато води, користуватися кондиціонерами або перебувати у прохолодних приміщеннях. Особливу увагу радять приділяти дітям, літнім людям і домашнім тваринам, які найбільше страждають від аномальної спеки.

    Попри скасування параду, інші урочистості з нагоди Дня незалежності США проводяться з дотриманням додаткових заходів безпеки. Частину програм скоротили або перенесли на вечірні години, коли температура стає нижчою. Організатори свят також закликають відвідувачів користуватися сонцезахисними засобами, носити легкий одяг і уважно стежити за самопочуттям.

    Цьогорічне святкування має особливе історичне значення. Сполучені Штати відзначають 250-річчя підписання Декларації незалежності — документа, який проголосив незалежність американських колоній від Великої Британії та став основою створення сучасної американської держави. До ювілейної дати по всій країні були заплановані масштабні урочистості, концерти, фестивалі, історичні реконструкції та святкові салюти.

    Президент США Donald Trump у своїй промові з нагоди 250-річчя незалежності заявив про необхідність захисту американських цінностей та наголосив, що країна, за його словами, знову стикається з “комуністичною загрозою”, яка становить небезпеку для її майбутнього. Він також говорив про важливість єдності суспільства та збереження історичної спадщини Сполучених Штатів.

    З ювілеєм американський народ привітали й іноземні лідери. Президент Німеччини Frank-Walter Steinmeier у зверненні до Дональда Трампа підкреслив стратегічне значення партнерства між двома державами, зазначивши, що їх об’єднують спільні демократичні цінності та багаторічна співпраця. Водночас він дав зрозуміти, що між союзниками залишаються питання, які потребують конструктивного діалогу.

    Останніми роками Сполучені Штати дедалі частіше стикаються з рекордними температурами, масштабними лісовими пожежами, тривалими посухами та іншими екстремальними погодними явищами. Кліматологи неодноразово попереджали, що через зміну клімату такі хвилі спеки ставатимуть більш тривалими, інтенсивними та частими. У зв’язку з цим місцева влада дедалі частіше змушена переглядати плани проведення масових заходів, аби мінімізувати ризики для населення.

    Скасування традиційного параду у Вашингтоні стало одним із найяскравіших прикладів того, як екстремальні погодні умови вже впливають на життя американського суспільства. Рішення організаторів засвідчило, що навіть під час одного з найважливіших державних свят питання безпеки громадян залишається головним пріоритетом.

  • Європа вже компенсувала більшість скорочень військової ролі США

    Європа вже компенсувала більшість скорочень військової ролі США

    Європейські країни-члени НАТО вже змогли переважно компенсувати ті військові ресурси, які Сполучені Штати вирішили виключити зі своїх планів реагування на випадок великої війни або масштабної кризи в Європі. У Північноатлантичному альянсі наголошують, що європейські союзники значно посилили власні оборонні спроможності, збільшили кількість сил, готових до розгортання, та поступово перебирають на себе більшу частину відповідальності за безпеку європейського континенту.

    Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер.

    Його заява пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться наступного тижня та стане одним із найважливіших за останні роки. Очікується, що глави держав і урядів країн Альянсу обговорять не лише подальшу підтримку України та зміцнення східного флангу НАТО, а й новий розподіл відповідальності між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Саме це питання останнім часом дедалі більше виходить на перший план через зміну стратегічних пріоритетів Вашингтона.

    Останні місяці у США дедалі частіше заявляють про необхідність перегляду своєї військової присутності за кордоном. Американська адміністрація дедалі активніше наголошує, що європейські партнери повинні взяти на себе значно більшу частину фінансового та військового навантаження, тоді як самі Сполучені Штати дедалі більше концентруватимуться на протистоянні Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Саме на цьому тлі Вашингтон ухвалив рішення скоротити кількість військових підрозділів, які передбачалося оперативно перекидати до Європи у разі великої війни чи масштабної міжнародної кризи. Таке рішення викликало жваве обговорення серед союзників, оскільки протягом десятиліть саме американські війська залишалися ключовим елементом системи стримування Росії на європейському континенті.

    За словами Джона Стрінгера, нинішня ситуація не означає ослаблення оборони НАТО. Навпаки, вона демонструє, що європейські держави змогли швидко адаптуватися до нових умов та взяти на себе додаткові зобов’язання.

    «Європейські союзники, безумовно, активізувалися в плані заповнення прогалин у складі американських військ у Європі», — наголосив генерал.

    Він зазначив, що нинішні зміни свідчать про формування більш збалансованої моделі функціонування Альянсу, в якій європейські країни відіграють дедалі вагомішу роль у забезпеченні колективної безпеки.

    За словами Стрінгера, це є прикладом створення «сильнішої Європи в рамках сильнішого НАТО», а не ознакою ослаблення трансатлантичного партнерства.

    Він підкреслив, що після оголошення Вашингтоном нових оборонних планів керівництво НАТО звернулося до європейських країн із проханням проаналізувати власні можливості та повідомити, які додаткові військові формування можуть бути включені до нових планів оборони Альянсу.

    Йшлося насамперед про війська, які раніше не були закріплені за конкретними оборонними сценаріями та могли бути використані для компенсації американських скорочень.

    За словами генерала, відповідь союзників виявилася позитивною.

    Європейські країни запропонували додаткові сухопутні підрозділи, сили спеціальних операцій, логістичні елементи, інженерні частини, засоби протиповітряної оборони та інші компоненти, необхідні для реалізації нових оборонних планів НАТО.

    Завдяки цьому більшість прогалин, що виникли після перегляду американських планів, вже вдалося закрити.

    Водночас Стрінгер визнав, що у деяких високотехнологічних сферах Європа поки що не здатна повністю замінити американські можливості.

    Йдеться насамперед про стратегічну авіацію, далекобійну логістику, супутникову розвідку, стратегічні транспортні літаки, системи командування, космічні технології, протиракетну оборону, окремі види високоточного озброєння та можливості глобального перекидання військ.

    Проте навіть у цих випадках Альянс уже працює над альтернативними рішеннями.

    «У тих категоріях, де Європа не може надати еквівалентних сил, ми прагнемо досягти аналогічного ефекту за допомогою інших засобів», — пояснив Стрінгер.

    За його словами, НАТО не ставить перед собою завдання механічно замінити кожен американський підрозділ європейським аналогом. Натомість головна мета полягає у збереженні загального військового потенціалу Альянсу та забезпеченні його здатності виконувати поставлені завдання незалежно від зміни структури сил.

    Генерал також наголосив, що нинішній перерозподіл відповідальності між союзниками відбувається не під політичним тиском, а відповідно до професійної військової оцінки.

    «Розподіл і перекладання тягаря відповідальності зараз здійснюється розумним, пропорційним чином, повною мірою керуючись військовою логікою», — заявив він.

    На його думку, європейські держави демонструють готовність адаптуватися до нових стратегічних реалій та поступово брати на себе більше обов’язків у межах Альянсу.

    Одним із головних інструментів такого посилення стане суттєве збільшення оборонних витрат.

    За словами Стрінгера, усі 32 країни НАТО вже погодилися працювати над досягненням нового цільового показника, який передбачає виділення до 2035 року щонайменше 3,5% валового внутрішнього продукту на безпосередні оборонні потреби.

    Крім цього, ще приблизно 1,5% ВВП планується інвестувати у розвиток військової інфраструктури, кібербезпеки, оборонної промисловості, транспортної мережі, систем цивільної стійкості та інших сфер, що безпосередньо впливають на обороноздатність держав.

    Таким чином загальні витрати на безпеку можуть досягти 5% ВВП, що стане наймасштабнішим збільшенням оборонних бюджетів країн НАТО за всю сучасну історію Альянсу.

    Стрінгер підкреслив, що виконання цих зобов’язань очікується від усіх членів НАТО без винятку.

    «НАТО очікує, що всі країни, включаючи Велику Британію, виконуватимуть свої зобов’язання», — зазначив генерал.

    Його слова пролунали на тлі активних дискусій щодо майбутнього трансатлантичної безпеки після зміни політичного курсу Вашингтона.

    Європейські столиці дедалі частіше говорять про необхідність стратегічної автономії та розвитку власних оборонних можливостей. Особливо активно це питання почало обговорюватися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке продемонструвало, що масштабна війна на європейському континенті більше не є лише теоретичним сценарієм.

    Саме російська агресія стала головним каталізатором безпрецедентного збільшення військових бюджетів більшості країн НАТО. Якщо ще кілька років тому значна частина союзників не виконувала навіть чинну норму щодо витрат у розмірі 2% ВВП на оборону, то тепер дедалі більше держав оголошують про готовність витрачати значно більше.

    Паралельно триває масштабне переозброєння європейських армій. Країни закуповують сучасні системи протиповітряної оборони, винищувачі п’ятого покоління, далекобійні ракети, бронетехніку, безпілотні системи та боєприпаси. Значні кошти також спрямовуються на розвиток власного оборонно-промислового комплексу, щоб зменшити залежність від постачання озброєнь із-за океану.

    НАТО також суттєво оновило свої регіональні оборонні плани, які вперше з часів завершення холодної війни детально визначають порядок реагування на можливу агресію Росії проти будь-якої країни Альянсу. У межах цих планів збільшено чисельність сил високої готовності, створено нові штаби, розширено військову інфраструктуру та посилено присутність союзників на східному фланзі.

    Днями командувач Сухопутних військ США в Європі та Африці генерал Кріс Донаг’ю також заявив, що Сполучені Штати не залишать своїх європейських союзників у разі потенційної агресії Росії проти країн Балтії. За його словами, усі держави НАТО вже координують свої оборонні плани та активно готуються до відбиття можливого нападу.

    Водночас, за інформацією Politico, у європейських столицях дедалі частіше визнають, що континент повинен бути готовим діяти більш самостійно. Попри масштабне переозброєння та збільшення військових бюджетів, багато посадовців вважають, що Європі знадобиться ще кілька років для досягнення рівня, який дозволить повністю компенсувати ключові американські військові можливості.

    Саме тому майбутній саміт НАТО розглядається як визначальний для подальшого розвитку Альянсу. Від його рішень залежатиме не лише новий баланс відповідальності між США та Європою, а й те, наскільки швидко союзники зможуть адаптуватися до нових глобальних викликів, пов’язаних із війною Росії проти України, посиленням військової активності Китаю та загальним погіршенням міжнародної безпекової ситуації.

  • Землетруси у Венесуелі: число загиблих перевищило 1700

    Землетруси у Венесуелі: число загиблих перевищило 1700

    У Венесуелі продовжує стрімко зростати кількість жертв після двох потужних землетрусів, які сталися 24 червня на півночі країни. За останніми офіційними даними, кількість загиблих уже сягнула щонайменше 1719 осіб. Про це заявив голова Національної асамблеї Венесуели Хорхе Родрігес, повідомляє Bloomberg.

    Ситуація в країні залишається вкрай складною, а масштаби руйнувань — безпрецедентними для останніх десятиліть. За словами Родрігеса, десятки тисяч людей продовжують потребувати невідкладної медичної допомоги, а рятувальні служби працюють у цілодобовому режимі в умовах значних пошкоджень інфраструктури, перебоїв із постачанням електроенергії та ускладненого доступу до окремих районів.

    Наразі у лікарнях, тимчасових польових шпиталях і пунктах сортування допомоги перебувають 22 619 постраждалих, які отримали травми різного ступеня тяжкості — від легких ушкоджень до критичних станів, що потребують хірургічного втручання. Медичні заклади в найбільш постраждалих регіонах перевантажені, а частину пацієнтів евакуюють до інших штатів країни.

    Окремо повідомляється, що 15 866 людей втратили житло внаслідок руйнувань. Багато з них залишилися без доступу до базових умов існування — питної води, електропостачання та стабільного зв’язку. Через це влада змушена оперативно розгортати нові центри тимчасового розміщення по всій країні.

    Уряд Венесуели створив 15 великих притулків у штаті Ла-Гуайра, який зазнав найбільших руйнувань, а також ще 50 додаткових пунктів тимчасового розміщення у столиці Каракасі. У цих центрах постраждалі отримують харчування, базову медичну допомогу та психологічну підтримку. Влада наголошує, що ситуація залишається динамічною, а кількість людей, які потребують допомоги, продовжує зростати.

    Рятувальна операція після землетрусів є однією з найбільших у новітній історії країни. До пошуків і ліквідації наслідків залучено 3319 іноземних рятувальників із 45 міжнародних делегацій, які прибули для підтримки місцевих служб. Також у роботах задіяно 140 пошукових собак, спеціалізовану техніку, дрони та сотні одиниць транспорту. Загальний обсяг гуманітарної допомоги, що надійшла до країни, перевищує 700 тонн і продовжує збільшуватися.

    Міжнародні рятувальні групи працюють у складних умовах, оскільки значна частина будівель у постраждалих районах зруйнована або перебуває під загрозою обвалу. Пошукові операції тривають як у денний, так і в нічний час, а пріоритетом залишається пошук людей, які могли опинитися під завалами у перші години після катастрофи.

    За словами Хорхе Родрігеса, держава вже надала допомогу понад 75 000 сімей, які постраждали від землетрусів. У регіоні Ла-Гуайра розподілено понад 7,2 тонни продовольства, а також медикаменти, питну воду та предмети першої необхідності. Водночас влада визнає, що масштаби руйнувань значно перевищують наявні ресурси країни.

    Міжнародні експерти пов’язують складність ліквідації наслідків не лише з масштабом стихійного лиха, а й з багаторічною економічною кризою у Венесуелі. Як зазначає Bloomberg, країна обмежена в ресурсах через санкції та внутрішні економічні проблеми, що ускладнює відновлення інфраструктури та надання допомоги постраждалим.

    Після землетрусів 24 червня регіон зазнав масових руйнувань: зруйновано житлові будинки, адміністративні будівлі та інфраструктурні об’єкти, включно з сучасними багатоповерхівками. За попередніми оцінками ООН, стихія могла зачепити майже 2 мільйони будівель, а економічні збитки оцінюються у близько 6,7 мільярда доларів.

    Наразі рятувальні роботи тривають безперервно, а влада попереджає, що остаточна кількість жертв може зрости, оскільки під завалами досі можуть залишатися люди.

  • Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Російські структури розробляли масштабний проєкт зі створення мережі фейкових сайтів, які мали впливати не лише на пошукові системи, а й на сучасні чат-боти зі штучним інтелектом. Для цього планувалося запускати ресурси, що маскуються під авторитетні медіа, аналітичні центри та довідкові платформи на кшталт енциклопедій.

    Про це йдеться у розслідуванні агентства Bloomberg.

    Журналісти отримали доступ до внутрішніх документів, проєктних пропозицій, скриншотів робочих чатів та інших матеріалів, які демонструють механізми майбутньої інформаційної кампанії.

    За даними розслідування, метою проєкту було створення контрольованого інформаційного середовища, яке потраплятиме до результатів пошукових систем і використовуватиметься великими мовними моделями під час формування відповідей користувачам.

    Фактично йдеться про спробу впливати на штучний інтелект через масове створення псевдоавторитетних джерел інформації.

    У документах згадується розбудова цілої екосистеми сайтів, які зовні нагадують незалежні аналітичні центри, інформаційні агентства та довідкові ресурси. Водночас їхній контент мав формуватися відповідно до російських інформаційних інтересів.

    Окрему увагу організатори приділяли країнам пострадянського простору та регіонам, де Росія прагне зберігати політичний вплив.

    Одним із прикладів став проєкт сайту для Вірменії. Зовні ресурс мав вигляд звичайної довідкової платформи, однак серед матеріалів містилися проросійські публікації та негативні згадки про чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.

    За даними Bloomberg, подібні ресурси планували використовувати для просування потрібних Кремлю наративів та формування альтернативної інформаційної реальності.

    Окремим напрямком роботи мало стати створення так званих аналітичних центрів. Вони повинні були продукувати дослідження, експертні оцінки та аналітичні матеріали, які згодом цитувалися б іншими ресурсами та потрапляли до інформаційного поля.

    У документах згадується ресурс під назвою “Світовий центр стратегічних досліджень”. Як з’ясували журналісти, частина його матеріалів створювалася на основі вже існуючих публікацій авторитетних видань, однак після редакційної обробки вони отримували вигідний для замовників зміст.

    Експерти зазначають, що подібна стратегія відображає новий етап інформаційних операцій. Якщо раніше головною метою було впливати на аудиторію через соціальні мережі та новинні сайти, то тепер фокус зміщується на алгоритми пошуку та системи штучного інтелекту.

    Сучасні чат-боти та пошукові системи аналізують величезні масиви відкритої інформації. Тому масове створення мережі сайтів із потрібним контентом потенційно може впливати на результати пошуку, рекомендації алгоритмів та відповіді ШІ.

    Фахівці з кібербезпеки наголошують, що подібні кампанії можуть становити серйозну загрозу для інформаційної безпеки, оскільки користувачам стає дедалі складніше відрізнити справжні джерела від штучно створених інформаційних ресурсів.

    У Bloomberg зазначають, що оприлюднені матеріали демонструють прагнення Росії адаптувати свої інформаційні операції до нових технологічних реалій, де ключову роль починають відігравати системи штучного інтелекту.

    На тлі повномасштабної війни проти України російські інформаційні кампанії регулярно стають предметом розслідувань міжнародних медіа та західних спецслужб. Раніше вже повідомлялося про масштабні мережі ботів, фабрики тролів, кампанії дезінформації в соціальних мережах та спроби маніпулювання громадською думкою через цифрові платформи.

    Тепер, як свідчить розслідування Bloomberg, до цього переліку можуть додатися й спроби впливу на штучний інтелект, який дедалі активніше використовується мільйонами людей для отримання інформації.