Golosnovinua.com

Позначка: бпла

  • «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.

    Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.

    За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.

    Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.

    Однак навіть це не зупинило атаки.

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.

    За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.

    Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.

    Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.

    Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.

    Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.

    На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.

    Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.

    У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.

    Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.

    На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.

    Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.

    Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.

  • ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    Сили оборони України продовжують системні удари по військовій інфраструктурі Росії та окупаційних військ. 18 травня українські підрозділи уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ, а також низку інших важливих військових об’єктів противника.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За даними українського командування, удару було завдано по командно-спостережному пункту ворога, який використовувався для координації дій російських підрозділів на прикордонному напрямку.

    Крім того, українські військові уразили пункти управління безпілотними системами російської армії у районах Олександрівки Херсонської області та Біловодів на Сумщині.

    У Генштабі наголосили, що також було знищено дві понтонно-мостові переправи противника на тимчасово окупованій території Донецької області. Такі переправи російські війська активно використовують для перекидання особового складу, техніки, боєприпасів та забезпечення логістики на складних ділянках фронту.

    Окремо українські сили завдали ударів по місцях зосередження живої сили окупантів у районах Січневого Дніпропетровської області та Родинського на Донеччині.

    У Генштабі заявили, що Сили оборони й надалі системно знищуватимуть військову інфраструктуру РФ та окупаційних військ задля послаблення російської армії й зриву її бойових можливостей.

    «Сили оборони України й надалі системно вживатимуть заходів для повного припинення збройної агресії РФ проти України», — наголосили у командуванні.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала удари по військових і логістичних об’єктах Росії та окупаційних сил. Особливу увагу ЗСУ приділяють командним пунктам, системам управління дронами, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та військовим аеродромам.

    Напередодні Сили оборони також уразили низку стратегічних об’єктів на території РФ. Зокрема, повідомлялося про удари по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» та нафтоперекачувальній станції «Ярославль-3».

    Крім того, СБУ повідомляла про ураження підприємства військово-промислового комплексу у Московській області, кількох нафтових об’єктів та військового аеродрому «Бельбек» в окупованому Криму.

    Українська влада наголошує, що удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі мають не лише військовий, а й стратегічний економічний ефект. Ураження нафтопереробних заводів, логістики та командних центрів ускладнює забезпечення російської армії та знижує її можливості вести затяжну війну.

    На цьому тлі в Міністерстві оборони України раніше заявили, що «війна повертається туди, звідки прийшла», коментуючи регулярні удари безпілотників по російських регіонах і військових об’єктах.

    Водночас російська влада останніми місяцями дедалі частіше повідомляє про атаки дронів у прикордонних та центральних областях РФ. Частина російських військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними, тепер регулярно потрапляє під удари.

    Аналітики зазначають, що знищення пунктів управління БпЛА має особливе значення, адже саме дрони залишаються одним із головних інструментів російських атак по українських містах та позиціях Сил оборони.

  • На Сумщині двоє чоловіків загинули після вибуху збитого дрона

    На Сумщині двоє чоловіків загинули внаслідок вибуху збитого безпілотника, який вони намагалися самостійно перевезти автомобілем — поліція та влада вкотре застерігають про смертельну небезпеку подібних дій

    У Сумській області стався трагічний інцидент із вибухонебезпечними залишками російського безпілотника. Двоє місцевих мешканців загинули після того, як спробували завантажити збитий дрон у власний автомобіль. Під час цих дій один із елементів безпілотника здетонував, спричинивши потужний вибух.

    Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    За попередньою інформацією, подія сталася вранці у Путивльській громаді. Після однієї з ворожих атак місцеві жителі виявили уламки безпілотного літального апарата. Замість того щоб дочекатися фахівців ДСНС або поліції, чоловіки вирішили самостійно оглянути та перевезти небезпечну знахідку транспортним засобом.

    Під час завантаження деталей дрона в автомобіль стався раптовий вибух. Внаслідок детонації загинули двоє чоловіків віком 45 та 47 років. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і постраждалі загинули на місці події.

    На місце інциденту оперативно прибули правоохоронці та вибухотехнічні служби. Обставини трагедії наразі встановлюються, зокрема фахівці з’ясовують, який саме елемент безпілотника здетонував і чи міг він зберігати бойову частину або додаткові вибухові компоненти після збиття.

    Сумська ОВА та рятувальні служби вкотре наголошують, що будь-які уламки безпілотників, ракет чи інших боєприпасів можуть залишатися вкрай небезпечними навіть після ураження засобами протиповітряної оборони. Часто такі об’єкти містять нерозірвані бойові частини, детонатори або елементи самоліквідації, які можуть спрацювати навіть від незначного механічного впливу.

    Голова ОВА Олег Григоров підкреслив, що подібні випадки мають стати застереженням для населення. Він закликав громадян у жодному разі не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх і не намагатися транспортувати самостійно, адже навіть мінімальний контакт може призвести до вибуху.

    У регіоні нагадують алгоритм дій у разі виявлення небезпечних об’єктів: відійти на безпечну відстань, попередити інших людей, не користуватися поруч мобільними телефонами чи будь-якими засобами, які можуть спричинити детонацію, та негайно повідомити ДСНС або поліцію.

    Удари росіян по Сумщині

    Сумська область залишається одним із найбільш уражених прифронтових регіонів України, де російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, авіаційні бомби та ракети. Через близькість до кордону з РФ область перебуває під постійною загрозою нових атак.

    Лише протягом останніх тижнів у різних громадах Сумщини фіксувалися численні удари дронів-камікадзе. Частину повітряних цілей знищували сили протиповітряної оборони, однак окремі безпілотники все ж досягали цілей, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі, житловим будинкам та енергетичним об’єктам.

    Зокрема, у Роменській громаді внаслідок атак були пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури та житлові будівлі, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Конотопі раніше фіксувалися пожежі після ударів дронів, пошкодження багатоповерхівок та знищення автомобілів.

    Фахівці наголошують, що ситуація в регіоні залишається напруженою, а загроза повторних атак зберігається постійно. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та не ігнорувати сигнали попередження.

  • Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Під час масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 14 травня було знищено київський офіс української оборонної компанії Skyeton, яка спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для розвідки, спостереження та коригування вогню. Про це повідомляє DOU.ua з посиланням на заяву компанії.

    За даними підприємства, удар припав на офісну будівлю в Києві, яка внаслідок атаки була повністю зруйнована. У компанії наголосили, що вони розуміли ризики ще до початку повномасштабної війни, а також у її ході, тому заздалегідь почали процес розосередження ключових виробничих і інженерних потужностей.

    У Skyeton заявили, що критична інфраструктура, інженерні команди та виробничі лінії були завчасно перенесені в різні регіони України, а також за кордон, що дозволило зберегти безперервність роботи попри втрату київського офісу.

    “Внаслідок сьогоднішньої російської атаки було знищено наш київський офіс. Ми розуміли, що рано чи пізно Skyeton стане ціллю для росіян, тому були до цього готові і релокували виробничі потужності у різні частини нашої країни та за кордон”, — повідомили в компанії.

    У Skyeton підкреслили, що знищення офісу не вплине критично на виробничі процеси та виконання контрактів. Компанія заявила про намір продовжити роботу, а також подальше постачання безпілотних систем для Сил оборони України.

    Skyeton є українським виробником безпілотних авіаційних систем, заснованим у 2006 році. Компанія відома своїми розвідувальними БПЛА, які застосовуються українськими військовими на фронті для збору розвідданих, коригування артилерійського вогню та спостереження за переміщенням противника. Продукція компанії орієнтована на роботу в умовах активної протидії засобів радіоелектронної боротьби, що є критично важливим у сучасній війні.

    Окрім роботи в Україні, компанія активно розширює міжнародну присутність. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині через дочірнє підприємство Tropozond s.r.o., а також співпрацює з іноземними оборонними партнерами. У липні 2025 року компанія об’єдналася з британською Prevail Partners для створення спільного підприємства у Великій Британії, що має на меті розвиток спільних оборонних технологій.

    Також Skyeton уклала партнерство з данською компанією Quadsat, яка спеціалізується на технологіях тестування та моніторингу радіочастотного спектра, що використовується для розвитку систем електромагнітного спостереження.

    Масована атака 14 травня, в межах якої постраждав офіс Skyeton, була частиною широкомасштабного удару по Україні. Російські війська застосували різні типи озброєння, включно з ракетами та безпілотниками, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти по всій країні.

    У Києві та низці регіонів зафіксовані серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури. Частина споживачів у столиці та щонайменше в 11 областях тимчасово залишалася без електропостачання через пошкодження мереж та підстанцій.

    Зокрема, у Києві було пошкоджено трансформаторну підстанцію та високовольтні лінії оператора ДТЕК, що спричинило перебої в енергопостачанні в окремих районах міста.

    Українська влада наголошує, що останні атаки РФ демонструють цілеспрямовані удари не лише по критичній інфраструктурі, а й по підприємствах оборонно-промислового комплексу, які відіграють ключову роль у забезпеченні Сил оборони України сучасними технологіями.

  • Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    У Росії фактично паралізована робота великого авіаційного вузла на півдні країни після атаки безпілотників, унаслідок якої було уражено адміністративну будівлю системи управління повітряним рухом у Ростові-на-Дону. Через інцидент російська влада була змушена терміново зупинити або обмежити роботу 13 аеропортів, що призвело до масштабних збоїв у внутрішніх і міжнародних авіаперевезеннях, затримок рейсів і хаосу в розкладах.

    Йдеться про влучання по об’єктах філії «Аеронавігація Півдня Росії», яка відповідає за координацію та контроль повітряного руху над великим регіоном, що охоплює південні області РФ. У Міністерстві транспорту Росії підтвердили факт ураження адміністративної будівлі та заявили, що роботу регіонального центру управління польотами тимчасово скориговано. За офіційною версією російської сторони, наразі проводиться аналіз працездатності обладнання, а також перегляд технологій управління повітряним рухом у регіоні, що фактично означає часткову втрату або обмеження функціонування критичної авіаційної інфраструктури.

    Після удару російська влада ухвалила рішення про призупинення або суттєве обмеження роботи одразу низки аеропортів. Під обмеження потрапили аеропорти в Астрахані, Владикавказі, Волгограді, Геленджику, Грозному, Краснодарі, Махачкалі, Магасі, Мінеральних Водах, Нальчику, Сочі, Ставрополі та Елісті. Фактично йдеться про значну частину південного авіасполучення Росії, де координація польотів залежить від одного регіонального центру. У російських транспортних структурах заявляють, що рішення про відновлення роботи аеропортів ухвалюватимуть після оцінки технічного стану систем управління повітряним рухом, однак конкретних термінів наразі не називають.

    Мер Ростова-на-Дону Олександр Скрябін повідомив про проведення позачергового засідання комісії з надзвичайних ситуацій, за результатами якого в межах Залізничного району міста, де зафіксовано пошкодження після падіння безпілотника, було запроваджено режим надзвичайної ситуації. Це рішення пояснюється необхідністю ліквідації наслідків інциденту та оцінки масштабу пошкоджень інфраструктури. Російська влада не уточнює, наскільки серйозно постраждала будівля системи аеронавігації, однак визнає факт порушення роботи ключового центру управління повітряним рухом.

    На тлі зупинки аеропортів у регіоні різко загострилася ситуація в авіаційній галузі. За даними Асоціації туроператорів Росії, лише станом на ранок було затримано або скасовано понад 80 рейсів у південних аеропортах. Це спричинило значні проблеми для пасажирів, які опинилися в очікуванні вильоту без чітких термінів відновлення розкладу. За оцінками російських туристичних операторів, ситуація зачепила щонайменше 14 тисяч пасажирів, більшість із яких подорожують внутрішніми рейсами.

    Найбільш критична ситуація склалася в Сочі, де наклалися нові обмеження на вже існуючі затримки рейсів, що тривають протягом останніх днів. Це призвело до накопичення значних збоїв у розкладі, які впливають як на внутрішні, так і на міжнародні перельоти. Також повідомляється про скасування або затримку щонайменше 13 міжнародних рейсів із таких міст, як Сочі, Мінеральні Води, Краснодар, Махачкала та Владикавказ. Це зачепило близько 3 тисяч туристів і створило ефект «ланцюгової реакції», коли затримки в одному напрямку автоматично впливають на зворотні рейси з-за кордону до Росії.

    Події в авіаційній сфері відбуваються на тлі серії атак безпілотників по території Росії, які в останні дні зачепили як прикордонні, так і глибокі регіони країни. Раніше повідомлялося про вибухи та пожежі в Ярославлі, де, за даними місцевих джерел, було уражено об’єкти нафтопереробної інфраструктури. Також інциденти фіксувалися в районі Москви та Ростова-на-Дону, що свідчить про розширення географії ударів.

    Українська сторона раніше підтверджувала проведення ударів по нафтопереробній інфраструктурі на території Росії, зокрема в Ярославлі, наголошуючи, що такі операції спрямовані на послаблення ресурсної бази російської армії та її логістичних можливостей. На цьому тлі зупинка великої частини авіаційної системи півдня Росії стала одним із наймасштабніших збоїв у цивільному авіасполученні за останній час, наслідки якого можуть тривати ще кілька днів залежно від швидкості відновлення роботи центру аеронавігації.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині внаслідок російських обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, яка охопила приблизно 2400 гектарів у прикордонній зоні з Російською Федерацією. Про це повідомило державне підприємство Ліси України, яке відповідає за лісове господарство в регіоні та координацію ліквідації надзвичайних ситуацій у лісових масивах.

    За офіційною інформацією, вогонь поширився на території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва. Загоряння зафіксували системи відеоспостереження підприємства, після чого інформацію оперативно передали відповідним службам. Йдеться про так звану п’ятикілометрову прикордонну смугу, яка розташована безпосередньо біля кордону з Росією та фактично є зоною підвищеної небезпеки, куди через постійні обстріли та мінну загрозу доступ цивільних служб і лісівників суттєво обмежений або взагалі відсутній.

    У “Лісах України” зазначають, що пожежа розвивається в умовах постійної загрози повторних атак. Ворожі обстріли та присутність безпілотників у повітрі ускладнюють роботу пожежних підрозділів і техніки, адже будь-яка активність у цьому районі може стати ціллю для ударів. Попри це, для стримування вогню були залучені всі доступні сили лісової охорони, а також спеціалізована пожежна техніка підприємства.

    Окремо підкреслюється, що для запобігання подальшому поширенню вогню створюються додаткові мінералізовані смуги, які мають зупинити рух полум’я у бік інших лісових масивів та потенційно небезпечних територій. Частина техніки працює під захистом засобів радіоелектронної боротьби, однак навіть це не гарантує безпеки через високу активність ворожих безпілотників, які можуть атакувати будь-яку техніку в районі пожежі.

    6 травня у регіоні відбулася координаційна нарада за участі представників лісового господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади. Основним питанням стало узгодження дій для недопущення поширення пожежі у напрямку населених пунктів, розташованих у прифронтовій зоні. Окрему увагу приділили логістиці та безпеці рятувальників, оскільки робота в таких умовах пов’язана з високим ризиком для життя.

    У відомстві наголошують, що наразі головним завданням є локалізація пожежі та недопущення її переходу на інші ділянки лісу або території, де можуть перебувати люди. Через складну безпекову ситуацію повноцінне використання всієї пожежної техніки обмежене, тому ліквідація займання відбувається поетапно та з урахуванням військових ризиків.

    Лісова пожежа такого масштабу є одним із найбільших подібних випадків у регіоні за останній час і вкотре демонструє екологічні наслідки бойових дій на півночі України. Через обстріли та мінування значні території лісових масивів залишаються фактично недоступними для постійного контролю, що ускладнює як моніторинг, так і оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

    Станом на зараз роботи з гасіння тривають, а ситуація залишається динамічною та залежною від безпекових умов у прикордонному регіоні.

  • Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Уряд Великої Британії оголосив про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на обмеження військових можливостей країни та припинення схем вербування іноземців для участі у війні проти України. Під обмеження потрапили 35 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із постачанням компонентів для безпілотників, а також із залученням мігрантів до бойових дій.

    Як повідомили в британському уряді, нові санкції стали відповіддю на зростання ролі дронів у війні та на використання Росією іноземців як додаткового ресурсу для поповнення особового складу. Лондон підкреслює, що такі дії Москви становлять серйозну загрозу міжнародній безпеці та порушують основні норми міжнародного права.

    У заяві наголошується, що Росія активно використовує вразливі категорії населення, зокрема мігрантів, обіцяючи їм роботу або кращі умови життя. Після цього їх залучають до участі у війні — як безпосередньо на фронті, так і у виробництві військової техніки.

    Однією з фігуранток санкційного списку стала Поліна Азарних — колишня російська вчителька, яка, за даними розслідувань, розсилала іноземцям запрошення для в’їзду до Росії з подальшим залученням до військової служби. За інформацією журналістів, вона надсилала сотні таких запрошень, вводячи людей в оману та запевняючи, що вони не братимуть участі в бойових діях.

    Крім того, обмеження запроваджено проти семи осіб, пов’язаних із програмою «Алабуга Старт». За даними британської сторони, ця ініціатива використовувалася для вербування іноземців, яких згодом могли залучати до військових або пов’язаних із війною робіт.

    Окремий блок санкцій спрямований на підрив ланцюгів постачання компонентів для російських безпілотників. До списку потрапили компанії та посередники з різних країн, зокрема з Китаю та Таїланду, які, за даними британського уряду, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та отримувати необхідні технології.

    Серед підсанкційних осіб також опинився Павло Нікітін — підприємець, пов’язаний із розробкою безпілотника VT-40. Цей дрон, за інформацією західних джерел, використовується Росією як дешевий засіб масових атак, зокрема проти української інфраструктури.

    Велика Британія підкреслює, що санкції мають на меті не лише покарати причетних до війни осіб, а й ускладнити для Росії можливість продовжувати агресію через обмеження доступу до технологій і людських ресурсів.

    Паралельно з цим з’являються нові дані про масштаби залучення іноземців до війни на боці Росії. За інформацією українських структур, загалом було завербовано понад 27 тисяч іноземців із більш ніж 130 країн світу. Частину з них уже ідентифіковано, а деякі перебувають у полоні українських військових.

    Фіксуються випадки вербування громадян різних регіонів світу — зокрема Непалу, Сомалі, Індії та Бангладеш. У низці випадків людей заманювали обіцянками цивільної роботи, після чого змушували брати участь у бойових діях.

    Також відомо про спроби вербування мігрантів, які перебували на території Росії або намагалися потрапити до Європейського Союзу. Їм пропонували фінансові винагороди, громадянство або інші пільги в обмін на службу в армії.

    Окрему увагу міжнародна спільнота приділяє співпраці Росії з іншими країнами. Зокрема, повідомлялося про участь військових із Північної Кореї у бойових діях, а також про діяльність вербувальних мереж у різних регіонах світу, включно з Балканами та країнами Африки.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій є частиною ширшої стратегії Заходу, спрямованої на поступове виснаження військового потенціалу Росії. Обмеження щодо технологій, фінансів і людських ресурсів мають ускладнити ведення війни та зменшити можливості для її продовження.

    Рішення Великої Британії свідчить про посилення міжнародного тиску на Росію. Особливий акцент зроблено на нових викликах війни — використанні дронів та вербуванні іноземців, що дедалі більше впливають на характер сучасних конфліктів.

  • ЄС запускає новий оборонний формат: Європейська комісія шукає засновників для Альянсу дронів з Україною

    ЄС запускає новий оборонний формат: Європейська комісія шукає засновників для Альянсу дронів з Україною

    Європейський Союз переходить до нового етапу оборонної співпраці з Україною. 5 травня Європейська комісія офіційно оголосила про старт відбору учасників, які можуть стати засновниками нового Альянсу ЄС–Україна у сфері безпілотних літальних апаратів. Йдеться про створення стратегічної платформи, що має об’єднати промисловість, технології та оборонний сектор двох сторін у відповідь на нові виклики сучасної війни.

    Про це журналістам повідомили у Єврокомісії, “Європейська правда“, оголошено конкурс на подачу заявок від компаній, організацій та інституцій, які мають досвід роботи у сфері оборонних безпілотних систем. Саме ці учасники формуватимуть основу майбутнього альянсу та визначатимуть його ключові напрями розвитку.

    Ініціатива спрямована на зміцнення безпеки як України, так і Європейського Союзу. У Брюсселі наголошують, що війна в Україні продемонструвала критичну роль дронів — як у бойових діях, так і в розвідці, логістиці та протидії ворогу. Саме тому новий альянс має стати інструментом системного розвитку цієї галузі.

    Створення Альянсу стало логічним продовженням політичного курсу, озвученого президенткою Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові про стан Європейського Союзу у 2025 році. Тоді вона прямо вказала на необхідність посилення оборонних можливостей ЄС у відповідь на зростаючу роль дронів у сучасних конфліктах.

    У Єврокомісії підкреслюють, що новий альянс функціонуватиме як індустріальна екосистема, орієнтована на розвиток як безпілотних літальних апаратів, так і засобів протидії їм. Йдеться не лише про виробництво, а й про інтеграцію технологій, стандартизацію, дослідження та впровадження інновацій.

    Окрему увагу приділятимуть розвитку комплексного потенціалу — від проєктування до бойового застосування і захисту від дронів. Альянс працюватиме в межах стратегічних документів ЄС, зокрема «Дорожньої карти оборонної готовності до 2030 року» та Плану дій щодо безпеки безпілотних систем.

    Засновників альянсу обиратимуть серед тих, хто вже має досвід роботи у сфері оборонних дронів в Україні або країнах ЄС. Вони сформують перший склад керівного органу та визначатимуть стратегічні пріоритети. Фактично ці учасники закладуть основу нової європейсько-української оборонної інфраструктури.

    Очікується, що Альянс розпочне свою діяльність уже в найближчі місяці після завершення відбору. Подати заявку на участь можна до 25 травня 2026 року.

    Аналітики зазначають, що ця ініціатива є важливим сигналом поглиблення інтеграції України в оборонну систему Європейського Союзу. Фактично йдеться про перехід від ситуативної підтримки до довгострокового партнерства у сфері безпеки та технологій.

    Крім того, створення такого альянсу відображає зміну підходів ЄС до оборони. Якщо раніше основний акцент робився на традиційних військових інструментах, то зараз дедалі більше уваги приділяється інноваційним технологіям, зокрема дронам, кібербезпеці та штучному інтелекту.

    Україна у цьому процесі відіграє ключову роль. Саме український досвід використання безпілотників у реальних бойових умовах став одним із головних факторів, що вплинули на рішення ЄС розвивати цю сферу на системному рівні.

    У Євросоюзі вже неодноразово наголошували, що Україна є важливою складовою майбутньої оборонної архітектури Європи. Зокрема, це було зафіксовано в оборонній «дорожній карті», представленій у жовтні 2025 року, де Україну визначено як ключового партнера у забезпеченні безпеки континенту.

    Створення Альянсу ЄС–Україна з питань дронів є не лише технологічною ініціативою, а й стратегічним кроком у напрямку глибшої інтеграції України до європейського безпекового простору. Він може стати основою для формування нової моделі співпраці, в якій інновації та бойовий досвід поєднуються для протидії сучасним загрозам.