Golosnovinua.com

Позначка: бпла

  • Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Командування Збройних сил України ухвалило низку рішень для посилення протиповітряної оборони у прифронтових та прикордонних районах. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, зазначивши, що заходи спрямовані на підвищення здатності виявляти та знищувати ворожі безпілотники.

    За словами Сирського, у вересні під час масованих атак російська армія застосувала майже 6 900 дронів, з яких понад 3 600 були ударного типу Shahed. Росія постійно змінює тактику, активізуючи удари по прифронтових районах, прикордонню, об’єктам критичної інфраструктури та цивільним цілям.

    Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

    Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

    Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

  • Росія масовано атакує енергосистему України

    Росія масовано атакує енергосистему України

    У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили нову хвилю комбінованих атак на Україну, головною метою яких стало пошкодження ключових об’єктів енергосистеми. Про це повідомляють моніторингові джерела та ЗМІ.

    Найінтенсивніші удари були зосереджені на Полтавській, Одеській, Сумській, Київській та Дніпропетровській областях. Зокрема, під масовану атаку потрапили Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також окремі території Харківщини та Одеси.

    За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

    Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

    Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

    Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

    Українська оборонна галузь є критично важливою для безпеки країни, однак не всі компанії, що працюють у цьому секторі, демонструють прозорість і ефективність. Одним із яскравих прикладів стала ТОВ «Скрінтек».

    До 2023 року компанія спеціалізувалася на виготовленні китайських COVID-тестів із річним доходом близько 1,5 млн гривень. З початком повномасштабного вторгнення «Скрінтек» різко змінила профіль діяльності, ставши постачальником безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України. Компанія закуповувала компоненти через структуру, пов’язану з підсанкційним бізнесменом, фігурантом справ про відмивання коштів.

    За даними декларацій, у 2023 році «Скрінтек» задекларувала майже 3 млрд гривень доходу та понад 500 млн прибутку. Уже у 2024 році дохід компанії виріс до 6,5 млрд грн, а чистий прибуток склав 1,1 млрд грн. Такий ріст у понад 1990 разів за три роки став можливим завдяки контрактам на постачання дронів, укладених за закритими процедурами з нерозголошеними цінами.

    Відсутність відкритого контролю унеможливлює перевірку ефективності використання державних коштів, виділених на оборону.

    На тлі критичних потреб українських військових контракти супроводжуються затримками поставок та невідповідністю техніки заявленим характеристикам. Частина коштів переводиться через офшори, що створює додаткові ризики для ефективності оборонних закупівель.

    Попри подані скарги щодо незаконної діяльності компанії та пов’язаних осіб, правоохоронні органи демонструють системну бездіяльність, що дозволяє продовжувати реалізацію незаконних схем та шкодить оборонному сектору країни.

  • Росія модернізує «шахеди»: як Росія тестує новий ударний дрон проти України

    Росія модернізує «шахеди»: як Росія тестує новий ударний дрон проти України

    Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що російська армія почала застосовувати проти України новий тип безпілотника з системою LTE-зв’язку та можливістю віддаленого керування. Його вже ідентифіковано серед збитих над українською територією.

    За даними ГУР, безпілотник може виконувати одразу кілька функцій: бути розвідувальним дроном, ударним засобом або ж виступати як хибна ціль для перевантаження української ППО.

    У модифікації апарату встановлено камеру та два LTE-модеми. Вони дають змогу передавати відео в реальному часі через мобільні базові станції й отримувати від оператора команди для зміни курсу. В ударному варіанті дрон працює за принципом FPV — оператор може наводити його безпосередньо на ціль.

    Конструктивно новий БпЛА має фюзеляж типу «дельта-крило», подібний до Shahed-131, проте він дещо менший. Навігація здійснюється за допомогою завадозахищеної системи супутникового позиціювання з чотирма антенами та китайськими модулями Allystar.

    Майже половина комплектуючих — китайського походження. Серед них: модулі зв’язку, мінікомп’ютер, регулятор живлення та кварцовий генератор. Двигун DLE встановлений у носовій частині фюзеляжу, що робить дрон схожим на баражуючий боєприпас «Італмас» від російської Zala group.

    Ще 18 серпня українські фахівці повідомляли про нові знахідки серед збитих Shahed. За словами експерта з військових радіотехнологій Сергія «Флеша» Бескрестнова, деякі дрони мали встановлені відеокамери, яких раніше не було на ударних версіях.

    «Поки що рано говорити, з якою метою росіяни встановлюють камери на “шахедах”. Але очевидно, що вони намагаються отримати відео під час польоту аж до моменту удару», — зазначив він.

  • У Брянській та Орловській областях РФ з’явилися нові бази для дронів-камікадзе

    У Брянській та Орловській областях РФ з’явилися нові бази для дронів-камікадзе

    Росія здатна зводити пускові майданчики для дронів-камікадзе типу “Шахед” у рекордно короткі терміни — всього за кілька місяців. Це підтверджує аналіз супутникових знімків, проведений українськими фахівцями з Ukrainian Intelligence.

    Нові об’єкти виявлено у Брянській та Орловській областях РФ, поблизу селища Навля (66 км від кордону з Україною) та Цимбулово (176 км). Будівництво стартувало влітку 2024 року, а вже у жовтні звідти було здійснено перші пуски дронів.

    Кожен комплекс обладнаний дорогою для запуску безпілотників із даху автомобіля, стаціонарними направлячами з прискорювачем, укриттями та сховищами для зберігання БпЛА.

    Експерти наголошують, що теоретично ці об’єкти можна знищити ракетними ударами або далекобійними дронами. Найефективнішими методами можуть стати касетні боєприпаси чи дистанційне мінування, що паралізують роботу комплексів. Проте Україна наразі не має достатнього арсеналу балістичних ракет з касетними бойовими частинами та засобів далекобійного мінування.

    Додаткову складність становить потужне прикриття цих майданчиків російськими системами ППО та засобами радіоелектронної боротьби.

    Раніше повідомлялося, що в Україні було зафіксовано нову модифікацію “Шахедів”, під крила яких окупанти встановлюють дві протитанкові міни ПТМ-3, що значно підвищує загрозу від цих безпілотників.

  • Україна тестує швидкісні дрони-перехоплювачі проти «Шахедів»

    Україна тестує швидкісні дрони-перехоплювачі проти «Шахедів»

    В Україні значно почастішали випадки знищення російських безпілотників за допомогою спеціальних дронів-перехоплювачів. Як повідомляє Reuters, лише за останні кілька місяців завдяки цим пристроям було збито близько 1500 ворожих БПЛА — від розвідувальних до ударних, які атакували українські міста.

    За даними агентства, перехоплювачі стають реальною альтернативою дорогим ракетам протиповітряної оборони, запаси яких швидко виснажуються. У 1129-му полку ППО підрахували, що знищення російських розвідувальних дронів за допомогою цих апаратів обходиться приблизно у п’ять разів дешевше, ніж використання зенітних ракет.

    Характеристики перехоплювачів залишаються засекреченими, однак відомо, що їхня швидкість перевищує 300 км/год, а висота польоту постійно зростає. Офіцер Олексій Барсук, який впроваджує технологію в 1129-му полку, розповів:

    «Коли ми починали, ворог летів на висоті 800–1000 метрів. Зараз — 3, 4 чи навіть 5 тисяч, але їхній камерний зум не безкінечний».

    Попри прогрес, за швидкістю ці апарати поки що поступаються ракетам та реактивним «Шахедам». Саме тому українські розробники працюють над версіями з реактивними двигунами, які дозволять ефективніше перехоплювати швидкі цілі.

    Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Сем Бендетт вважає, що росіяни вже розробляють методи протидії, тож кількість випадків повітряного перехоплення найближчим часом лише зростатиме.

    Перші типи таких дронів, зокрема модель Fowler, Україна почала застосовувати ще восени 2022 року. Відтоді конструкція та можливості перехоплювачів значно еволюціонували, і зараз Міноборони має контракти щонайменше з трьома виробниками таких систем.

  • Звинувачений в корупції Сергій Гайдай може уникнути реального покарання – ЗМІ

    Звинувачений в корупції Сергій Гайдай може уникнути реального покарання – ЗМІ

    За інформацією джерел, звинувачений в корупції Сергій Гайдай найближчим часом вийде з СІЗО, а Офіс Президента зробить усе можливе, щоб “вивести його з під удару”. Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього главу Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая на 60 діб із заставою у 10 млн грн. Його підозрюють у причетності до корупційної схеми при закупівлі БПЛА та РЕБ.

    За інформацією джерела, з урахуванням значного суспільного резонансу суд задовольнив вимогу НАБУ про заставу у 10 мільйонів гривень.

    Водночас, адвокати Сергія Гайдая мають подати апеляцію і за тиждень буде прийняте рішення про зменшення застави. Ймовірно – до 9-ти мільйонів гривень.

    Також наші джерела в ОП повідомляють, що Сергій Гайдай “інтегрований у ряд процесів та тісно спілкується з Андрієм Єрмаком, який докладе максимум зусиль щоб вивести партнера з-під удару”.

    Нагадаємо, за інформацією видання ZN.UA, “Сергій Гайдай — це політик, пов’язаний з Єрмаком як людина, яка отримала підтримку і вплив через ці стосунки. Єрмак виступає як наставник і сполучна ланка для Гайдая в його політичній кар’єрі. Гайдай і Єрмак знайомі давно, вони — друзі. Сам Гайдай в одному з інтерв’ю підтвердив, що дуже давно знає Єрмака і називає його своїм другом”.

  • Росія атакує Київ дронами за мільйон доларів

    Росія атакує Київ дронами за мільйон доларів

    Реактивні дрони-камікадзе типу Shahed, які дедалі частіше застосовуються Росією проти України, значно дорожчі та складніші у виробництві, ніж звичайні. Про це в ефірі Українського Радіо заявив військовий експерт і засновник організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний.

    Коментуючи нічний обстріл Києва, він зазначив, що Росія використала стандартну тактику: спочатку застосували удар дронами, а потім — ракетами. При цьому частина БПЛА, за словами експерта, належала до реактивних модифікацій Shahed.

    “Ці дрони технологічно набагато складніші за звичайні “Шахеди” з двигуном внутрішнього згоряння. Їх виготовлення дорожче в рази — за даними з іранської розвідки, такі апарати продавалися Росії за понад мільйон доларів“, — пояснив Нарожний.

    У той час як звичайний Shahed коштує приблизно $100–150 тисяч, реактивні дрони потребують спеціального виробництва турбореактивних двигунів — подібних до тих, що використовуються в крилатих ракетах. За словами експерта, навіть Чехія, яка має налагоджене виробництво таких двигунів, розгортає процес повільно.

    “Логічніше ці двигуни використовувати в ракетах, ніж у дронах, бо мова йде про ті самі агрегати“, — наголосив військовий оглядач.

    Що таке реактивний “Shahed”:

    Реактивні дрони — це новітні версії Shahed, відомі як Shahed-238 або їхній російський аналог “Гєрань-3”, з турбореактивним двигуном типу Tolou-10/13.

    Вони здатні:

    • долати до 2500 км;

    • летіти значно швидше;

    • бути менш помітними для ППО через коротший час підльоту.

    Павло Нарожний підкреслив, що навіть звичайні “Шахеди” продовжують становити серйозну загрозу. Проте Повітряні сили ЗСУ демонструють високу ефективність — понад 90% дронів вдається збивати, навіть під час масованих атак.

    Раніше ГУР повідомляло про активне розгортання РФ виробництва реактивних безпілотників, які фактично поєднують характеристики дрона-камікадзе та крилатої ракети.

  • Запорізький депутат Прасол задекларував квартири в Києві та 8 млн. грн зарплати під час війни

    Запорізький депутат Прасол задекларував квартири в Києві та 8 млн. грн зарплати під час війни

    У Запоріжжі розгоряється черговий скандал навколо оточення скандально відомого ділка Ігоря Гришина, відомого на прізвисько «генерал Черешня». Цього разу у центрі уваги — депутат міської ради Михайло Прасол, який, за даними журналістських джерел, має не лише політичні, а й ділові зв’язки з Гришиним.

    Як свідчить декларація Прасола за 2024 рік, за рік його фінансове становище змінилося кардинально. Якщо ще у 2022 році він володів лише однією квартирою в Запоріжжі, то у 2025-му — вже двома квартирами в Києві, а також паркомісцем і автівкою DEO. Його офіційна зарплата в компанії ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем» сягнула понад 740 тисяч гривень щомісяця — тобто понад 8 мільйонів гривень на рік.

    Ця компанія займається розробками у сфері дронів і має прямий стосунок до державного оборонного замовлення. Саме тому її вже неформально називають «бізнесом Черешні», натякаючи на неофіційний контроль із боку Гришина — фігури, що вже давно викликає запитання в громадськості.

    Варто згадати, що ім’я Прасола не вперше з’являється у скандалах. У 2021–2022 роках його фігурування у розслідуваннях стосувалося сумнівного впливу на розподіл бюджетних коштів у сфері ЖКГ. Серед іншого — лобіювання рішень на сесіях міськради, які стосувалися ремонтів і підрядів.

    Тепер, коли він опинився на «хлібному» місці в структурі, наближеній до оборонної тематики, його стрімке збагачення виглядає ще підозріліше. Київська нерухомість, високі доходи та відсутність публічної інформації про реальні обсяги роботи ТОВ викликають закономірні питання: чи не є депутатська посада плацдармом для реалізації кулуарних домовленостей?

    На тлі загальноукраїнської уваги до теми оборонних закупівель і ризиків зловживань, історія із Прасолом стає ще показовішою. ТОВ, у якому він працює, може мати доступ до бюджетів, призначених на виробництво БПЛА. А отже — до мільярдних оборонних коштів.

    Якщо найближчим часом правоохоронні органи не дадуть відповіді на питання щодо походження статків депутата, ситуація ризикує перетворитися на ще один гучний приклад того, як війна використовується для збагачення наближених до «правильних людей».