Golosnovinua.com

Позначка: Будапешт

  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 співробітників російської дипломатичної місії, діяльність яких угорська влада визнала несумісною з дипломатичним статусом. Про рішення 8 вересня оголосила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан. Російського посла в Будапешті вже поінформували, що зазначені працівники дипмісії мають залишити країну.

    Важливе уточнення до поширеної інформації: Аніта Орбан у новому угорському уряді є главою Міністерства закордонних справ, а не заступницею прем’єр-міністра, як її назвали в окремих українських публікаціях. Саме вона публічно оголосила про рішення щодо російських дипломатів.

    За словами Орбан, десятеро представників російської дипмісії займалися діяльністю, яка є «неприйнятною для дипломатів» відповідно до норм Віденської конвенції. Які саме дії стали підставою для видворення, угорська сторона поки детально не розкриває. Тобто наразі немає офіційно оприлюдненого переліку звинувачень щодо кожного з дипломатів, а також не повідомляється, чи всіх їх підозрюють у розвідувальній діяльності.

    Водночас формулювання Будапешта свідчить, що рішення було ухвалене саме з безпекових міркувань. Аніта Орбан заявила, що цей крок має захистити безпеку та суверенітет Угорщини.

    Угорська влада при цьому окремо наголосила: висилка дипломатів не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Будапешт планує зберігати канали комунікації з Москвою та вести діалог за умови дотримання дипломатичних правил.

    Рішення підтримав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що уряд вимагав від десятьох співробітників посольства Росії залишити країну через діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.

    За його словами, таким чином Будапешт «захищає суверенітет» держави.

    Масштаб нинішнього рішення для Угорщини справді незвичний. За попереднього уряду Віктора Орбана Будапешт упродовж років підтримував значно тісніші відносини з Москвою, ніж більшість країн Євросоюзу.

    Одним із небагатьох помітних випадків висилки російського дипломата за часів попереднього уряду став 2018 рік. Тоді Угорщина видворила одного співробітника російської дипмісії, приєднавшись до міжнародної реакції після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у Великій Британії.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація в Угорщині також помітно відрізнялася від більшості країн ЄС. Коли європейські столиці масово висилали російських дипломатів, кількість співробітників дипломатичної місії РФ в Угорщині, навпаки, певний час збільшувалася. Розслідування угорського Direkt36 та телеканалу RTL у 2022 році вказувало, що чисельність російського дипломатичного персоналу в країні зросла приблизно на третину.

    Ситуація почала змінюватися після зміни влади в Будапешті. У травні 2026 року Угорщина вже вислала російського розвідника, який, за даними ЗМІ та служб безпеки, працював під дипломатичним прикриттям. Його пов’язували зі спробами проникнення до правих та зовнішньополітичних аналітичних центрів, які мали контакти з колишнім урядом Віктора Орбана.

    Крім того, раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про ймовірні спроби Росії впливати на політичні процеси в самій Угорщині. За їхніми даними, російські структури могли готувати інформаційні операції та використовувати дипломатичну інфраструктуру для політичного впливу. Саме на тлі таких повідомлень рішення одразу щодо десятьох дипломатів набуває особливого значення.

    Втім, безпосередньо пов’язувати нинішню висилку всіх десятьох працівників посольства з конкретною розвідувальною операцією поки не можна: угорська влада таких деталей офіційно не надала.

    У Москві на рішення Будапешта вже відреагували. У російському МЗС заявили, що Росія дасть відповідь на висилку десятьох дипломатів. Якими саме будуть заходи у відповідь, російська сторона спочатку не уточнювала.

    У дипломатичній практиці в подібних випадках держава часто відповідає дзеркальним видворенням співробітників посольства іншої країни, однак станом на момент заяви Москва не оголосила конкретної кількості угорських дипломатів, які можуть бути вислані. Тому говорити про вже ухвалену «дзеркальну» відповідь наразі передчасно.

    Нинішній крок Будапешта став одним із найпомітніших сигналів зміни підходу Угорщини до відносин із Росією після завершення епохи уряду Віктора Орбана. Петер Мадяр після приходу до влади заявляв про намір відновлювати довіру партнерів у ЄС і НАТО та переглянути низку напрямів політики попередньої влади щодо Москви. Associated Press також характеризує масову висилку російських дипломатів як прояв зміни угорського зовнішньополітичного курсу.

    При цьому Будапешт поки не йде шляхом повного дипломатичного розриву. Угорський уряд демонструє подвійний підхід: з одного боку — жорсткіша реакція на діяльність російських представників, яку спецслужби вважають неприйнятною, з іншого — збереження дипломатичних каналів для контактів із Москвою.

    Ключове питання тепер полягає у тому, якою буде відповідь Кремля та чи переросте висилка десятьох російських дипломатів у новий дипломатичний конфлікт між Будапештом і Москвою.

  • Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорські правоохоронці припинили розслідування щодо українських інкасаторів Ощадбанку, яких у березні затримали під час перевезення великих сум готівки та золота. Слідство встановило законне походження вилучених цінностей і дійшло висновку, що відмивання грошей не було.

    Про закриття провадження 19 серпня повідомив адвокат українських інкасаторів Лорант Горват.

    За його словами, Центральний слідчий відділ Головного управління у справах злочинів Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV) припинив розслідування через відсутність складу злочину.

    «Відмивання грошей не відбувалося», — наголосив адвокат.

    Угорське слідство встановило походження грошей і золота

    Одним із ключових питань розслідування було походження готівки, золота та банкнот, які угорські правоохоронці вилучили під час затримання українців.

    За інформацією Горвата, у рішенні про припинення справи NAV зазначила, що походження цінностей вдалося встановити.

    Слідство з’ясувало, що вони були пов’язані з міжбанківською операцією між Raiffeisen Bank International AG та українським державним Ощадбанком. Законність походження коштів і цінностей була підтверджена відповідними банківськими документами.

    Таким чином, підозри, через які угорська сторона розпочала кримінальне провадження, підтвердження не отримали.

    Що сталося з українськими інкасаторами в Угорщині

    Інцидент стався 5 березня 2026 року. Угорські правоохоронці затримали працівників українського Ощадбанку та вилучили вміст двох інкасаторських автомобілів.

    У машинах перевозили мільйони доларів та євро, а також золото. Угорська сторона запідозрила можливе відмивання грошей і розпочала розслідування.

    Ситуація швидко переросла в дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом. Українська сторона наполягала, що перевезення було законним, а походження коштів та цінностей можна підтвердити документально.

    Особливе обурення викликали обставини затримання українців. За оприлюдненою раніше інформацією, інкасаторів тривалий час утримували в наручниках, а під час перевезення їм зав’язували очі.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді різко розкритикував дії угорської сторони та назвав ситуацію «рекетом».

    Згодом затриманих українців звільнили, і вони повернулися в Україну.

    Гроші та цінності повернули ще у травні

    Поступово угорська сторона почала повертати вилучене майно.

    6 травня Угорщина повернула Україні кошти та цінності Ощадбанку, які були вилучені під час березневого затримання.

    Однак саме кримінальне провадження на той момент ще залишалося відкритим. Тепер угорські правоохоронці поставили у справі крапку: після перевірки документів вони не виявили підстав для подальшого розслідування.

    Таким чином, приблизно через п’ять місяців після гучного затримання українських інкасаторів угорська сторона офіційно визнала, що підстав для звинувачень у відмиванні коштів немає.

  • Угорщина знову загальмувала вступ України до ЄС

    Угорщина знову загальмувала вступ України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Цього разу Будапешт відклав відкриття одразу двох переговорних кластерів, що стосуються інтеграції України до єдиного європейського ринку та реформ у сфері економічної й соціальної політики.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, угорська сторона не погодилася на відкриття другого та третього переговорних кластерів у межах процесу вступу України до ЄС. Йдеться про напрями, які охоплюють функціонування єдиного ринку, економічні реформи, соціальну політику та інші ключові сфери, необхідні для подальшого просування переговорів.

    Як зазначає Financial Times, представники політичної команди угорського лідера Петера Мадяра також виступають проти прискорення процедури вступу України до Європейського Союзу. На їхню думку, Київ не повинен отримувати особливих умов чи швидшого шляху до членства.

    Видання наголошує, що останні кроки Будапешта свідчать про небажання угорської влади остаточно змінити свою попередню політику щодо України. Попри очікування окремих європейських дипломатів, що після політичних змін позиція Угорщини може стати більш конструктивною, на практиці Будапешт продовжує стримувати просування переговорного процесу.

    Один із дипломатів Європейського Союзу, слова якого наводить Financial Times, назвав нинішню затримку “тимчасовою перешкодою”. За його оцінкою, проблему ще можна вирішити, однак для цього, найімовірніше, знадобиться пряме політичне втручання на найвищому рівні.

    Європейські посадовці побоюються, що без додаткових переговорів із керівництвом Угорщини процес відкриття нових переговорних кластерів може затягнутися, що вплине на загальний темп євроінтеграції України.

    Угорщина вже тривалий час виступає одним із головних критиків ідеї прискореного вступу України до Європейського Союзу. Прем’єр-міністр країни неодноразово заявляв, що Київ не повинен отримувати жодних преференцій порівняно з державами Західних Балкан, які протягом багатьох років виконують вимоги ЄС і очікують на членство.

    Цю позицію підтвердив і речник угорського уряду. За його словами, Будапешт виступає проти будь-якої “прискореної процедури” для України та наполягає на тому, що всі країни-кандидати мають проходити однаковий шлях інтеграції без винятків.

    На тлі цих розбіжностей давно анонсований саміт між керівництвом Угорщини та президентом України Володимиром Зеленським досі не відбувся, що також свідчить про збереження складнощів у двосторонніх відносинах.

    Попри чергову затримку, у Брюсселі зберігають сподівання, що переговорний процес вдасться розблокувати дипломатичним шляхом. Представники ЄС наголошують, що відкриття нових переговорних кластерів залишається важливим етапом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі, а тому пошук компромісу з Угорщиною буде одним із пріоритетів найближчих місяців.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Угорщина опинилася в центрі масштабної політичної кризи. Прем’єр-міністр Петер Мадяр продовжує курс на демонтаж політичної системи, сформованої за часів Віктора Орбана, і тепер домагається дострокового усунення президента Тамаша Шуйока. Законність запропонованих конституційних змін оцінюватиме Венеційська комісія Ради Європи.

    Про це повідомляють Euronews, Reuters та Associated Press.

    За інформацією журналістів, делегація Венеційської комісії прибуде до Будапешта 2 липня, щоб оцінити запропоновану урядом конституційну реформу. Представники комісії планують провести консультації з угорською владою щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам демократії та верховенства права.

    Конфлікт між прем’єром Петером Мадяром і президентом Тамашем Шуйоком триває від моменту приходу нового уряду до влади після парламентських виборів у квітні 2026 року. Мадяр неодноразово заявляв, що глава держави є політичним союзником колишнього прем’єра Віктора Орбана та не забезпечує належної незалежності президентської інституції. Сам президент категорично відмовляється добровільно залишати посаду.

    Запропонована урядом конституційна поправка передбачає дострокове припинення президентських повноважень одразу після набрання нею чинності. Окрім цього, пакет реформ містить обмеження строку перебування депутатів парламенту дванадцятьма роками, встановлення граничного віку для суддів Конституційного суду та низку інших змін, які нова влада називає очищенням державних інституцій від спадщини попереднього режиму.

    Водночас запропоновані зміни викликали гостру критику як з боку опозиції, так і серед правозахисних організацій. Представники угорських громадських організацій вважають, що навіть за наявності політичних претензій до президента його усунення через одноразову конституційну поправку може створити небезпечний прецедент для демократичної системи країни. На їхню думку, у разі необхідності слід використовувати чинні механізми імпічменту, а не змінювати Конституцію під конкретну політичну ситуацію.

    Сам Петер Мадяр заявляє, що його уряд отримав мандат на масштабне перезавантаження держави після шістнадцяти років правління Віктора Орбана. Прем’єр стверджує, що його команда має намір реформувати державні інституції, посилити боротьбу з корупцією, створити нові антикорупційні механізми та розробити нову Конституцію, яка, за його словами, відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Остаточне рішення щодо конституційної реформи ухвалюватиме парламент Угорщини, однак висновок Венеційської комісії може суттєво вплинути на міжнародну оцінку дій нового уряду. Хоча рекомендації комісії не є юридично обов’язковими, вони традиційно мають значну вагу для Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

  • Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Угорщина офіційно скасувала обмеження на діяльність українських засобів масової інформації, які були запроваджені попереднім урядом Віктора Орбана. Рішення стало одним із найпомітніших кроків нової влади у напрямку покращення відносин з Україною та перегляду політики, що тривалий час викликала суперечки між Будапештом і Києвом.

    Про це повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр. За його словами, рішення про розблокування українських медіа було ухвалене після консультацій із Міністерством закордонних справ та іншими державними структурами.

    Таким чином українська громада в Угорщині, а також десятки тисяч українських біженців, які перебувають на території країни після початку повномасштабної війни, знову отримають безперешкодний доступ до інформації рідною мовою.

    За словами Тарра, заборона на українські медіа була введена у 2025 році як відповідь на рішення української влади обмежити діяльність окремих угорських видань. У Києві тоді пояснювали свої дії тим, що деякі медіаресурси систематично поширювали російські наративи, дезінформацію та матеріали, які могли загрожувати інформаційній безпеці держави в умовах війни.

    Водночас новий угорський уряд вважає, що попередня влада допустила серйозну помилку, фактично прирівнявши незалежні українські медіа до пропагандистських ресурсів.

    «Не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні. Попередній уряд постійно створював нові конфлікти, а блокування цих видань не мало іншої мети», – заявив Тарр.

    Його слова стали одним із найжорсткіших публічних випадів представників нової влади на адресу політики Віктора Орбана після зміни уряду.

    Міністр наголосив, що нинішній кабінет міністрів ставить за мету відновлення добросусідських відносин з Україною та іншими країнами регіону. За його словами, це відповідає національним інтересам Угорщини та сприятиме покращенню становища угорських громад за кордоном.

    «Наше завдання – налагодження добросусідських відносин. Це спільна національна справа. Завдяки нашим першим рішенням ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж попередній уряд за шістнадцять років», – зазначив посадовець.

    Важливу роль у скасуванні заборони відіграли представники української меншини в Угорщині. Зокрема, рішення було погоджене з представницею української громади Ліліаною Грексою.

    Вона підкреслила, що доступ до інформації українською мовою має критично важливе значення для громадян України, які проживають в Угорщині, особливо в умовах війни.

    «Для української громади та біженців можливість отримувати новини рідною мовою є не лише питанням комфорту, а й важливим елементом зв’язку з Батьківщиною», – наголосила Грекса.

    Скасування заборони відбулося на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Після парламентських виборів партія «Тиса» сформувала новий уряд та отримала можливість проводити масштабні реформи.

    Одним із пріоритетів нової влади стало реформування медійної сфери, яка протягом багатьох років перебувала під жорстким політичним впливом.

    Зокрема, до парламенту вже внесено законопроєкт про реформу суспільного мовлення. Документ передбачає створення незалежних наглядових органів, оновлення керівництва державних медіа та запровадження додаткових гарантій редакційної незалежності.

    Аналітики відзначають, що рішення щодо українських ЗМІ може стати сигналом більш широкого перегляду політики Будапешта стосовно України.

    За часів уряду Орбана відносини між двома країнами неодноразово загострювалися через питання прав національних меншин, євроінтеграції України, санкцій проти Росії та військової допомоги Києву.

    Після приходу нової влади тональність офіційних заяв помітно змінилася. У Будапешті дедалі частіше говорять про необхідність відновлення діалогу та пошуку компромісів із Києвом.

    Політичні оглядачі вважають, що розблокування українських медіа може стати лише першим кроком на шляху до нормалізації двосторонніх відносин. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін вирішувати накопичені проблеми шляхом переговорів.

    Для десятків тисяч українців, які нині проживають в Угорщині, рішення нової влади означає повернення доступу до українського інформаційного простору та можливість без обмежень отримувати новини з України рідною мовою.

    На тлі тривалої війни та складної міжнародної ситуації цей крок Будапешта вже називають одним із найбільш позитивних сигналів у відносинах між Україною та Угорщиною за останні роки.

  • Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина озвучила позицію щодо подальшого руху України до членства в Європейському Союзі та заявила про механізм, який може призвести до автоматичного призупинення переговорного процесу. Про це повідомила міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан, коментуючи результати нещодавніх домовленостей між Києвом і Будапештом.

    За словами Орбан, після кількох тижнів двосторонніх консультацій Україна та Угорщина досягли домовленості щодо захисту прав угорської національної меншини, яка проживає на Закарпатті. Угода охоплює низку чутливих сфер, зокрема освіту, використання мови у державних інституціях, участь у системі державного управління, культурну політику, а також питання використання національної символіки. У Будапешті наголошують, що саме ці теми є ключовими для угорської сторони та довгий час залишалися предметом політичних розбіжностей між країнами.

    Міністерка заявила, що досягнута домовленість вже інтегрована у План дій Україна–ЄС щодо національних меншин, який є складовою першого переговорного кластера щодо вступу України до Євросоюзу. За її словами, цей крок має принципове значення, оскільки вперше питання прав меншин формально включене в євроінтеграційний переговорний процес як окремий структурний елемент із визначеними зобов’язаннями сторін.

    Орбан підкреслила, що саме в межах цього механізму закладено умову, згідно з якою невиконання Україною взятих зобов’язань може автоматично призвести до призупинення переговорів про вступ до ЄС. Вона не уточнила технічні деталі цього механізму, однак наголосила, що для Угорщини питання імплементації домовленостей щодо прав національних меншин є не політичною опцією, а фундаментальною вимогою до процесу євроінтеграції України.

    Водночас угорська сторона заявила, що більше не блокує початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. За словами Орбан, Будапешт підтримує стандартну процедуру розширення ЄС, яка базується на реальних реформах, виконанні критеріїв і досягненні конкретних результатів. Вона також окремо наголосила, що Угорщина не розглядає і не підтримує альтернативні моделі членства України в Євросоюзі, наполягаючи виключно на класичному форматі вступу.

    Окремо міністерка зазначила, що включення домовленостей до переговорного процесу стало «важливим досягненням» останнього етапу діалогу між країнами. За її словами, це дозволяє не лише зафіксувати політичні зобов’язання, а й створити постійний механізм контролю за їх виконанням у межах євроінтеграційної процедури.

    Раніше Київ і Будапешт провели серію переговорів щодо врегулювання питань національних меншин, за підсумками яких сторони домовилися продовжити роботу над імплементацією узгодженого плану дій. Частину зобов’язань Україна, за попередніми домовленостями, планує виконати вже до кінця поточного року, зокрема в частині освітніх і адміністративних змін.

    Паралельно триває підготовка до можливої зустрічі керівництва України та Угорщини на найвищому рівні, де очікується обговорення не лише питань нацменшин, а й ширшого спектра двосторонніх відносин, включно з європейською інтеграцією, безпекою та регіональною співпрацею.

    Таким чином, питання прав угорської меншини фактично стало одним із ключових елементів переговорної архітектури вступу України до ЄС і потенційним інструментом впливу на темпи та динаміку всього процесу євроінтеграції.

  • Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина з 5 червня призупинила видачу нових робочих віз громадянам Грузії, Вірменії та Філіппін, що стало першим практичним кроком у межах заявленого урядом курсу на посилення контролю за припливом іноземної робочої сили. Про це повідомляє Reuters із посиланням на речника уряду країни. Рішення стосується насамперед нових заявників і передбачає перегляд спрощеного механізму працевлаштування громадян країн поза межами Європейського Союзу, який раніше активно використовувався угорським бізнесом для покриття дефіциту кадрів у ключових галузях економіки.

    За словами речника уряду, відтепер оформлення робочих віз для громадян зазначених трьох країн призупиняється в рамках зміни підходу до трудової міграції. Йдеться про корекцію чинних правил, які дозволяли компаніям швидко залучати працівників із третіх країн за спрощеною процедурою. У Будапешті наголошують, що цей крок є частиною ширшої політики, спрямованої на більш жорстке регулювання доступу іноземців до ринку праці Угорщини.

    Водночас влада уточнила, що запроваджені обмеження не поширюються на іноземних працівників, які вже перебувають і працюють на території Угорщини. Вони зможуть і надалі подавати заявки на продовження дозволів на проживання та працевлаштування відповідно до чинних правил, тобто масового перегляду вже виданих документів наразі не передбачається.

    За офіційними даними, іноземні працівники становлять приблизно 2% від загальної кількості зайнятих в Угорщині. Однак у низці секторів економіки, зокрема в промисловості, виробництві та сфері послуг, їхня частка значно вища, оскільки саме ці галузі найбільше залежать від додаткової робочої сили. Протягом останніх років саме іноземні працівники частково компенсували нестачу кадрів, спричинену демографічними змінами та трудовою міграцією угорців до інших країн ЄС.

    Рішення уряду пояснюється економічними та соціальними факторами. У Будапешті заявляють, що надмірна доступність іноземної робочої сили, яка в окремих випадках погоджується працювати за нижчу оплату, може створювати тиск на внутрішній ринок праці та стримувати зростання заробітних плат для громадян Угорщини. Саме тому влада прагне переглянути баланс між потребами бізнесу та захистом національного ринку праці.

    Водночас бізнес-спільнота та частина міжнародних інвесторів уже висловили занепокоєння таким рішенням. Вони попереджають, що різке обмеження доступу до іноземної робочої сили може призвести до дефіциту працівників у промисловості та сервісному секторі, а також ускладнити реалізацію інвестиційних проєктів. На думку представників бізнесу, це може негативно вплинути на конкурентоспроможність угорської економіки та темпи її зростання.

    Рішення Будапешта ухвалене на тлі загальноєвропейських дискусій щодо міграційної та трудової політики, у межах яких країни ЄС намагаються знайти баланс між потребою в робочій силі та політичним запитом на обмеження міграції. Угорщина останніми роками послідовно посилює контроль у цій сфері, поєднуючи економічні аргументи із внутрішньополітичними міркуваннями.

    На цьому тлі також варто зазначити, що цього тижня у відносинах між Угорщиною та Україною з’явилися сигнали про можливе потепління. У Міністерстві закордонних справ України заявили про відкриття «нової сторінки» у двосторонніх відносинах із Будапештом, а прем’єр Угорщини Петер Мадяр повідомив про досягнення попередніх домовленостей між Києвом і Будапештом щодо питань захисту прав національних меншин. Це може свідчити про спроби сторін зменшити напругу в політичному діалозі, попри наявність складних внутрішніх рішень Угорщини в інших сферах, зокрема у сфері трудової міграції.

  • Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність Будапешта стати майданчиком для можливих переговорів щодо завершення війни в Україні. Водночас він окреслив своє бачення майбутніх гарантій безпеки для Києва, наголосивши, що ключову роль у цьому має відігравати міжнародна спільнота.

    Про це він сказав в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).

    Під час розмови журналісти запитали Мадяра, чи може достатній рівень військової допомоги Україні розглядатися як основа гарантій безпеки. Угорський прем’єр із таким підходом не погодився, заявивши, що гарантії не зводяться лише до озброєння.

    За його словами, реальні гарантії безпеки може забезпечити лише колективна політична воля провідних держав світу.

    «Я не вважаю, що зброя є гарантією безпеки. Гарантії безпеки може надати лише міжнародне співтовариство. Угорщина не може відігравати тут вирішальну роль; це питання великих держав», — зазначив він.

    Водночас Мадяр заявив, що Угорщина готова долучитися до процесу врегулювання війни у дипломатичному та гуманітарному форматі, а також потенційно надати свою територію для переговорів між сторонами конфлікту.

    «Ми можемо надати дипломатичну та гуманітарну допомогу, а Угорщина також могла б бути місцем для переговорів», — додав він.

    Інтерв’ю було опубліковане після візиту угорського прем’єра до Берліна, де він провів зустріч із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. На спільній пресконференції Мадяр підтвердив, що Будапешт і надалі дотримуватиметься позиції невідправлення Україні зброї чи військових контингентів.

    Попри це, він наголосив, що Україна має право на самозахист і є жертвою неспровокованої агресії Росії.

    Раніше угорська влада вже пропонувала Будапешт як можливий майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією, однак ці ініціативи не отримали практичного розвитку.