Golosnovinua.com

Позначка: Будапешт

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що подальше просування України до Європейського Союзу напряму залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел, це питання стало центральним під час його зустрічі в Брюсселі з головою Європейська рада Антоніу Коштою. Переговори відбулися на тлі спроб Європейського Союзу зрушити заблокований процес старту офіційних переговорів про вступ України, який уже тривалий час гальмується через позицію Будапешта.

    Мадяр, за інформацією співрозмовників агентства, фактично повторив підхід попереднього угорського керівництва, висунувши вимоги щодо ширших прав для угорської меншини в Україні. Йдеться насамперед про доступ до освіти угорською мовою, гарантії культурного розвитку та розширення можливостей використання мови в публічному житті в регіонах компактного проживання угорців.

    Європейські дипломати зазначають, що позиція Мадяра стала несподівано жорсткою для частини партнерів у ЄС, які розраховували, що після політичних змін в Угорщині блокування українського євроінтеграційного процесу може бути послаблене. Водночас у Брюсселі продовжують підкреслювати, що діалог із Будапештом залишається відкритим, а пошук компромісу — пріоритетним.

    У Європейському Союзі останніми місяцями активізували обговорення можливості якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів з Україною. У Брюсселі наголошують, що Київ уже виконав значну частину базових вимог для старту процесу вступу, однак остаточне рішення залежить від одностайної підтримки всіх країн-членів.

    На цьому тлі позиція Угорщини знову стає одним із ключових факторів, який визначає темпи євроінтеграції України. Дипломати визнають, що навіть за наявності політичної волі більшості столиць ЄС, будь-яке блокування з боку однієї країни фактично зупиняє процес.

    Мадяр також заявив про намір провести окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у червні, ймовірно на Закарпатті. Очікується, що під час можливих переговорів сторони обговорюватимуть питання національних меншин та перспективи двосторонніх відносин. Водночас у Києві зазначають, що конкретні параметри цієї зустрічі поки не узгоджені.

    Україна у відповідь традиційно наголошує, що права національних меншин захищені відповідно до міжнародних стандартів, а також залишається відкритою до діалогу з усіма партнерами в межах процесу євроінтеграції. У Києві підкреслюють, що прагнуть конструктивного вирішення всіх спірних питань, які виникають у переговорах із ЄС.

    Таким чином, тема угорської меншини знову виходить на передній план у європейському політичному порядку денному та може стати одним із вирішальних факторів у визначенні темпів просування України до членства в Європейському Союзі.

  • Трамп вперше відреагував на поразку Орбана і висловився про нового прем’єра Угорщини

    Трамп вперше відреагував на поразку Орбана і висловився про нового прем’єра Угорщини

    Президент США Donald Trump уперше публічно відреагував на поразку прем’єр-міністра Віктор Орбан на парламентських виборах в Угорщина, заявивши, що не занепокоєний результатами голосування та позитивно оцінив імовірного нового главу уряду — Петер Мадяр.

    Про це Трамп повідомив у коментарі журналісту ABC News Jonathan Karl. За його словами, політичні зміни в Угорщині не викликають у нього тривоги, попри те, що під час передвиборчої кампанії він відкрито підтримував Орбана. Водночас він схвально висловився про Мадяра, назвавши його «хорошою людиною» та висловивши сподівання, що той ефективно працюватиме на посаді прем’єр-міністра. Трамп також зауважив, що новий політичний лідер раніше був пов’язаний із партією «Фідес», яку очолює Орбан, і може зберегти частину підходів попередньої влади, зокрема у питаннях міграційної політики.

    Парламентські вибори, що відбулися 12 квітня, стали переломним моментом для Угорщини. Віктор Орбан, який перебував при владі понад півтора десятиліття і був однією з ключових фігур європейської політики, визнав поразку. Його партія «Фідес» поступилася опозиційній силі «Тиса», очолюваній Петер Мадяр, яка, за попередніми результатами, здобула переконливу підтримку виборців. Висока явка — понад 75% — свідчить про значний суспільний запит на політичні зміни.

    Петер Мадяр — колишній представник політичної системи Орбана, який у 2024 році вийшов із команди влади та створив власний політичний рух. Його передвиборча кампанія була зосереджена на боротьбі з корупцією, відновленні демократичних інститутів, реформуванні державного управління та покращенні відносин із Європейським Союзом. Після перемоги він заявив про намір провести масштабні зміни, зокрема посилити незалежність судової системи, змінити медійну політику та зменшити концентрацію влади.

    Поразка Орбана має значення не лише для внутрішньої політики Угорщини, а й для ширшого європейського контексту. Протягом багатьох років він вважався одним із найбільш впливових правоконсервативних лідерів Європи, а також союзником Росії в межах ЄС. Його політика часто викликала критику з боку європейських інституцій, зокрема через питання верховенства права, свободи медіа та незалежності судів. Зміна влади може означати перегляд зовнішньополітичного курсу країни, зокрема більш тісну інтеграцію з Європейським Союзом.

    У цьому контексті реакція Donald Trump виглядає стримано-прагматичною. Він визнав, що навіть його особиста участь у передвиборчій кампанії навряд чи могла б суттєво вплинути на результат, і зазначив, що Орбан «суттєво відставав» у рейтингах. Водночас він підкреслив, що й надалі вважає Орбана «хорошою людиною», попри його поразку.

    Раніше до Будапешт напередодні виборів приїжджав віцепрезидент США J. D. Vance, що розцінювалося як сигнал підтримки чинного уряду. Однак цей крок не змінив хід виборчої кампанії. Перемога опозиції супроводжувалася активною підтримкою з боку молоді та міського населення, що стало одним із ключових факторів зміни влади.

    Наразі в Угорщині триває процес формування нового уряду. Очікується, що Петер Мадяр найближчим часом офіційно очолить кабінет міністрів. Водночас експерти зазначають, що нова влада зіткнеться з низкою викликів, зокрема необхідністю реформування державних інституцій та подолання наслідків тривалої концентрації влади.

    Таким чином, поразка Віктор Орбан може стати поворотним моментом для Угорщини та вплинути на політичний баланс у Європі. Заява Donald Trump демонструє готовність США адаптуватися до нової політичної реальності та співпрацювати з майбутнім урядом країни.

  • Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Україна повинна пройти повний переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу, після чого в Угорщині може бути проведений референдум щодо підтримки її членства. Про це він сказав під час пресконференції в Будапешті.

    За словами Мадяра, Угорщина не підтримує прискорений вступ України до ЄС, а сам процес має відбуватися на загальних умовах для всіх країн-кандидатів.

    Він підкреслив, що країна, яка перебуває у стані війни, не може отримати особливих умов для вступу.

    “Неможливо, щоб країна, яка перебуває у стані війни, була прийнята до ЄС. Такі питання не можуть розглядатися без обговорення всіх переговорних розділів”, – заявив він.

    Мадяр наголосив, що всі держави-кандидати мають проходити однакову процедуру, а рішення щодо України має ухвалюватися лише після завершення всіх етапів переговорів.

    Після цього, за його словами, в Угорщині може бути проведено референдум, на якому громадяни визначатимуться щодо підтримки членства України в ЄС.

    “Якщо Україна це зробить, тоді в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи слід ЄС її приймати. Але це точно не станеться найближчим часом”, – зазначив Мадяр.

    Він окремо підкреслив, що такий процес є довготривалим і не може бути реалізований у короткі строки, навіть за умови політичної волі сторін.

    Мадяр також прокоментував питання фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Зокрема, йшлося про кредитну програму обсягом 90 млрд євро.

    Він заявив, що Угорщина не братиме участі у фінансуванні цієї програми, однак не блокуватиме рішення, яке вже було погоджене на рівні ЄС.

    Окремо політик зауважив, що деякі фінансові механізми ЄС, зокрема кредитні рішення, потребують додаткового уточнення, однак він не став деталізувати претензії.

    Мадяр також підтвердив, що Угорщина продовжить закупівлю російської нафти, пояснюючи це енергетичними потребами країни.

    Водночас він зазначив, що Будапешт буде поступово диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, щоб зменшити залежність від окремих постачальників.

    Окрему увагу Мадяр приділив темі прав угорської меншини в Україні. Він наголосив, що це питання має бути врегульоване в інтересах двосторонніх відносин.

    “Це не таке вже велике прохання – щоб угорці, які там живуть, могли користуватися своєю рідною мовою”, – заявив він.

    За його словами, для Угорщини важливо забезпечити права своїх національних громад за кордоном, зокрема в Україні.

    Заяви Мадяра прозвучали на тлі дискусій у ЄС щодо подальшого розширення та умов вступу нових країн, а також на тлі триваючої війни Росії проти України, яка впливає на політичні рішення в Європейському Союзі.

  • Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

    Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

     

     

  • Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    У Кремлі заявили про зацікавленість у продовженні робочих та «прагматичних» контактів із новим керівництвом Угорщини після політичних змін у країні. Про це повідомив речник президента РФ Дмитро Пєсков, якого цитують російські державні медіа, зокрема «Интерфакс».

    За його словами, Москва ставиться «з повагою» до вибору угорських виборців і розраховує, що двосторонні відносини з Будапештом продовжаться у стабільному та практичному форматі. Пєсков наголосив, що Росія зацікавлена у розвитку відносин не лише з Угорщиною, а й загалом із європейськими країнами, попри нинішню складну політичну ситуацію та обмежені канали взаємодії.

    Водночас речник Кремля визнав, що на цьому етапі про взаємність у відносинах із більшістю країн Європи говорити складно. Попри це, Москва заявляє про готовність до діалогу та продовження контактів там, де це можливо, зокрема у сферах економіки та окремих політичних питань.

    Окремо Пєсков закликав «набратися терпіння» і дочекатися перших кроків нового політичного керівництва Угорщини, щоб оцінити майбутній характер взаємин між Москвою та Будапештом. За його словами, Росія не робить передчасних висновків і буде орієнтуватися на практичні дії нової влади.

    Заява Кремля пролунала на тлі політичних змін в Угорщині, де після виборів завершилася багаторічна політична домінація Віктора Орбана. За підсумками підрахунку майже всіх голосів, опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобула значну підтримку виборців і отримала мандат на формування нового політичного курсу.

    Віктор Орбан визнав поразку та привітав політичних опонентів із перемогою після 16 років перебування при владі. Це стало одним із найбільш помітних політичних зрушень в Угорщині за останні десятиліття.

    Петер Мадяр заявив про намір провести масштабне перезавантаження державної системи управління, а також переглянути окремі підходи до внутрішньої та зовнішньої політики. Зокрема, він наголосив на необхідності відновлення більш тісної співпраці з Європейським Союзом та НАТО, що може означати зміну балансу у відносинах Будапешта з іншими міжнародними партнерами.

    Експерти зазначають, що політична трансформація в Угорщині може вплинути на загальну динаміку відносин між ЄС і Росією, оскільки Будапешт раніше нерідко займав більш м’яку або прагматичну позицію щодо Москви порівняно з іншими країнами Євросоюзу.

    У цьому контексті заяви Кремля про «прагматичні контакти» можуть свідчити про спробу зберегти хоча б мінімальні канали взаємодії з країною ЄС на тлі загального погіршення відносин Росії із Заходом. Подальший розвиток діалогу залежатиме від того, який зовнішньополітичний курс обере новий уряд Угорщини та наскільки швидко він почне реалізовувати свої передвиборчі обіцянки.

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Передвиборча кампанія в Угорщині несподівано отримала український вимір. У Будапешті з’явилася велика кількість білбордів і сітілайтів із зображенням президента України Володимира Зеленського. Політична реклама розміщена вздовж головних вулиць столиці, на фасадах будинків і біля транспортних вузлів.

    Свідки, які проїжджали містом, зазначають, що рекламні щити з українським президентом трапляються буквально на кожному кроці. За словами очевидців, лише на одній ділянці дороги можна нарахувати понад два десятки таких бордів.

    Для людини, яка не розуміє угорської мови, це виглядає так, ніби Зеленський є одним із ключових учасників політичної кампанії. Насправді ж його образ використовується у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів.

    Аналітики зазначають, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана вже не вперше використовує тему війни в Україні у власній політичній комунікації. Образ Зеленського в цьому контексті подається як символ політики, яку угорська влада намагається протиставити власному курсу.

    Політична кампанія відбувається на тлі загострення відносин між Будапештом і частиною європейських партнерів через позицію Угорщини щодо підтримки України.

    Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр нещодавно заявив, що влада Угорщини може намагатися використовувати зовнішні фактори для впливу на виборчий процес. За його словами, уряд нібито навіть контактує з представниками російських структур.

    Тим часом у Європейському Союзі також критикують позицію Будапешта. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав угорський уряд припинити блокування фінансової допомоги ЄС для України. За його словами, затримка цього рішення створює додаткові ризики для економічної стабільності та відбудови країни.

    Попри політичні суперечки, виборча кампанія в Угорщині вже набрала високих обертів. І, схоже, одним із найпомітніших її образів став саме президент України.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку та сімох співробітників банку. Про інцидент повідомили в самому фінансовому установі.

    За інформацією банку, подія сталася під час перевезення валюти та банківських металів між Райффайзен Банком в Австрії та Ощадбанком. Інкасацію супроводжувала бригада із семи співробітників.

    За попередніми даними, інкасатори перевозили значні цінності — близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів золота.

    Згідно з даними GPS-моніторингу, інкасаторські автомобілі наразі перебувають у центрі Будапешта поблизу одного з силових відомств. Українські медіа припускають, що йдеться про місцевий антитерористичний центр. Водночас місцеперебування самих співробітників банку наразі залишається невідомим.

    В Ощадбанку наголосили, що перевезення здійснювалося в межах міжнародної угоди з австрійським банком і було оформлене відповідно до європейських митних правил. У фінансовій установі вимагають негайного звільнення співробітників та повернення майна.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на ситуацію. За його словами, угорська влада фактично утримує сімох громадян України без пояснення причин.

    «Угорська влада взяла в заручники сімох громадян України. Причини досі невідомі, як і їхній стан та можливість зв’язку з ними», — заявив Сибіга.

    Він уточнив, що йдеться про співробітників державного Ощадбанку, які перевозили готівку між Австрією та Україною в рамках регулярних банківських операцій.

    Міністр також різко розкритикував дії угорської сторони, назвавши інцидент проявом державного тиску.