Golosnovinua.com

Позначка: бюджет ЄС

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    У вищих колах Європейського Союзу посилюється невдоволення президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Частина європейських чиновників, дипломатів і навіть єврокомісарів вважає, що глава Єврокомісії дедалі більше концентрує владу у власних руках, обмежуючи доступ до ухвалення рішень навіть для членів своєї команди. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з внутрішньою роботою Брюсселя.

    За інформацією агентства, критика стилю керівництва фон дер Ляєн накопичувалася роками, однак останні місяці стали переломними. Низка посадовців ЄС стверджує, що президентка Єврокомісії дедалі більше покладається на вузьке коло довірених радників, а ключові рішення ухвалюються фактично в ручному режимі. У результаті, як вважають критики, гальмується реалізація стратегічних економічних ініціатив, сповільнюються реформи та зростає напруга між Брюсселем і державами-членами ЄС.

    Особливе невдоволення викликає ситуація навколо формування нової економічної стратегії Євросоюзу. У Брюсселі дедалі гостріше обговорюють питання конкурентоспроможності ЄС на тлі посилення економічного тиску з боку Китаю та США, а також проблем європейської промисловості після енергетичної кризи та війни Росії проти України. Однак, за словами співрозмовників Bloomberg, процес погодження рішень став надто централізованим.

    Одним із прикладів називають затримку стратегії щодо завершення формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, який мав стати одним із ключових економічних планів Союзу, був готовий ще наприкінці минулого року, однак його офіційно представили лише у квітні 2026-го. Усередині Єврокомісії це пояснюють тим, що фінальні рішення надто довго погоджувалися особисто з кабінетом фон дер Ляєн.

    Подібна ситуація, за даними Bloomberg, виникла й навколо підготовки нового довгострокового бюджету ЄС. Представники держав-членів були незадоволені тим, що консультації проводилися в обмеженому форматі, а проєкти документів надходили в останній момент. Частина дипломатів вважає, що це ускладнює пошук компромісів між країнами Союзу, особливо в питаннях фінансування оборони, підтримки України та нових промислових програм.

    Критика звучить не лише всередині інституцій ЄС. За даними Bloomberg, минулого місяця представники німецької партії ХДС, із якою раніше була пов’язана фон дер Ляєн, під час закритої зустрічі в Берліні обговорювали необхідність обмеження впливу Єврокомісії. Це особливо показово, адже саме політичне середовище ХДС свого часу підтримувало її стрімке сходження в європейській політиці.

    Крім політиків, невдоволення дедалі активніше висловлює і великий бізнес. Керівники європейських технологічних компаній скаржаться, що Брюссель надто повільно ухвалює критично важливі рішення у сфері штучного інтелекту, цифрових ринків та промислової політики. У приватних розмовах, як пише Bloomberg, бізнес-лідери звинувачують Єврокомісію в надмірній бюрократизації та постійних затримках.

    Окреме роздратування всередині ЄС викликає стиль комунікації фон дер Ляєн. Деякі єврокомісари, за інформацією агентства, почуваються фактично усуненими від реального впливу на ключові рішення. Джерела Bloomberg стверджують, що президентка Єврокомісії прагне максимально контролювати всі процеси особисто — від стратегічних заяв до деталей підготовки документів.

    На цьому тлі в європейських медіа знову згадали повідомлення про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Раніше низка ЗМІ писала, що у приватних розмовах Каллас нібито називала президентку Єврокомісії “диктаторкою”. Офіційного підтвердження цих слів немає, однак сама поява таких повідомлень демонструє рівень внутрішньої напруги у Брюсселі.

    Втім, у фон дер Ляєн залишається і чимало прихильників. Її союзники нагадують, що саме за час її керівництва ЄС пережив пандемію COVID-19, енергетичну кризу та повномасштабну війну Росії проти України. Вони вважають, що жорсткий стиль управління дозволив Брюсселю діяти швидше у критичні моменти та посилити міжнародний вплив Євросоюзу.

    Особливо активно фон дер Ляєн підтримує курс на допомогу Україні. Вона неодноразово заявляла, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всієї Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС президентка Єврокомісії наголосила, що Брюссель продовжить працювати над “справедливим і тривалим миром” для України та підтримуватиме її вступ до ЄС.

    Саме війна в Україні частково змінила баланс сил усередині Євросоюзу. Через кризу безпеки Єврокомісія отримала більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер дедалі більше політиків у ЄС ставлять питання: чи не стала ця концентрація влади надмірною.

    Попри критику, позиції фон дер Ляєн поки залишаються достатньо сильними. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році й зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Але нинішній скандал показує: всередині Брюсселя назріває серйозна дискусія про те, яким має бути управління Євросоюзом у часи глобальних криз — централізованим і жорстким чи більш колективним і компромісним.

  • Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Президент Володимир Зеленський 23 квітня прибув до Кіпру для участі у спеціальному засіданні лідерів держав Європейський Союз. Візит має важливе політичне та безпекове значення, адже відбувається на тлі триваючої війни та активних переговорів щодо подальшої підтримки України.

    Як повідомив прессекретар глави держави, Зеленський візьме участь у ключових зустрічах із європейськими лідерами, а також виступить із промовою під час засідання. Основна увага буде зосереджена на війні в Україні, безпековій ситуації в Європі та фінансовій підтримці української держави.

    Зокрема, у програмі візиту передбачені двосторонні переговори з президентом Литва Гітанас Наусєда, а також із прем’єркою Данія Метте Фредеріксен. Крім того, запланована тристороння зустріч із президентом Європейська рада Антоніу Кошта та президенткою Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн.

    Очікується, що під час цих переговорів сторони обговорять подальшу військову підтримку України, постачання озброєння, а також фінансову допомогу для стабілізації економіки в умовах війни.

    Сам саміт проходить у містах Нікосія та Айя-Напа в межах головування Кіпру в Раді ЄС. Участь у заході беруть лідери всіх 27 країн-членів Євросоюзу, що підкреслює його значення для формування спільної політики.

    Однією з центральних тем стане війна в Україні. Виступ Зеленського запланований на вечір 23 квітня перед робочою вечерею лідерів. Очікується, що він представить актуальну інформацію про ситуацію на фронті, потреби української армії та ключові виклики, з якими стикається країна.

    Крім того, учасники саміту обговорять ширші геополітичні питання, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході та напруженість навколо Ірану. Ці фактори впливають на глобальну безпеку та можуть мати наслідки для Європи.

    Важливим блоком стане фінансове майбутнє ЄС. Йдеться про підготовку багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, в якому Україна розраховує на збереження значного рівня підтримки.

    За словами української сторони, Київ очікує, що перший транш із нового пакета допомоги ЄС обсягом близько 90 мільярдів євро може надійти вже наприкінці весни. Основні кошти планується спрямувати на оборону та розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу.

    Експерти зазначають, що цей візит Зеленського має стратегічне значення. Він дозволяє не лише координувати подальшу допомогу, а й підтримувати високий рівень політичної уваги до України на міжнародній арені.

    Особливо важливим є те, що зустріч відбувається в умовах зміни політичного ландшафту в Європі та світі. Україна прагне закріпити підтримку партнерів і уникнути можливих затримок у постачанні допомоги.

    Також не виключаються неформальні переговори у форматі pull-aside — короткі зустрічі «на ногах», під час яких лідери можуть обговорити додаткові питання поза офіційною програмою.

    Візит Зеленського на Кіпр є частиною активної дипломатичної роботи України, спрямованої на зміцнення міжнародної підтримки та координацію дій із союзниками. Результати цього саміту можуть суттєво вплинути на подальший перебіг війни та економічну стабільність країни.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

    ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

  • Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на парламентських виборах в Угорщині може стати переломним моментом для фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Після багаторічного блокування Будапештом ключових рішень ЄС, зокрема кредиту на €90 млрд для України, у Брюсселі та провідних столицях Європи очікують швидкого розблокування коштів. За оцінками європейських чиновників, «прогрес можливий уже найближчими тижнями», а перші рішення можуть бути ухвалені фактично одразу після формування нового уряду в Будапешті.

    Йдеться про масштабний фінансовий пакет, погоджений ще у грудні 2025 року як довгострокова підтримка України на 2026–2027 роки. Ці кошти мають стати критично важливими для покриття бюджетного дефіциту, зокрема фінансування соціальних виплат, зарплат у державному секторі та стабільності економіки в умовах війни. Без цього ресурсу Україна, за оцінками аналітиків, могла б зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами вже у середині 2026 року.

    Головною перепоною для запуску кредиту залишалося вето уряду прем’єра Віктора Орбана. Угорщина системно блокувала рішення ЄС щодо допомоги Україні, зокрема пов’язуючи свою позицію з енергетичними суперечками — наприклад, питанням транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба».

    Після виборів ситуація різко змінилася. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, який здобув переконливу перемогу та отримав навіть конституційну більшість у парламенті, дав сигнал, що не продовжуватиме політику блокування. Він прямо заявив, що Угорщина не перешкоджатиме кредиту, оскільки рішення ЄС уже ухвалене і формально не потребує повторного погодження з боку Будапешта.

    Водночас важливо розуміти нюанс: сам кредит структурований таким чином, що не всі країни ЄС зобов’язані брати участь у його фінансуванні. Зокрема, Угорщина, а також Чехія і Словаччина можуть не долучатися до механізму напряму, але при цьому не блокувати його для інших.

    Європейські столиці вже відкрито говорять про можливість швидкого прориву. У Німеччині заявили, що результати виборів в Угорщині дають «надію на дуже швидке» виділення коштів Україні. Водночас у структурах ЄС зазначають, що поразка Орбана — це «велика перемога для Європи», яка може не лише розблокувати фінансування, а й загалом змінити динаміку підтримки України.

    Аналітики також звертають увагу на ширший політичний контекст. Протягом 16 років правління Орбан був одним із ключових союзників Росії в ЄС і регулярно блокував санкції та допомогу Україні. Його поразка означає ослаблення проросійського впливу в європейській політиці та потенційне посилення єдності ЄС у питаннях підтримки Києва.

    Водночас не всі ризики зникли. По-перше, новий уряд Угорщини ще не сформований — Петер Мадяр планує офіційно очолити його лише на початку травня. До цього моменту формально зберігаються повноваження попередньої влади, що може затягнути процес.

    По-друге, позиції інших країн ЄС також залишаються фактором невизначеності. Хоча Чехія і Словаччина не заявляли про намір блокувати кредит, їхня участь у фінансовому механізмі обмежена, а внутрішньополітичні дискусії можуть вплинути на темпи ухвалення рішень.

    По-третє, навіть після політичного погодження кошти не надійдуть миттєво. Механізм передбачає поетапне виділення траншів, виконання умов і технічні процедури, що можуть зайняти кілька місяців.

    Окремо варто враховувати, що нова влада Угорщини не є однозначно проукраїнською. Петер Мадяр займає більш помірковану позицію: визнає Україну жертвою агресії, але виступає за прагматичні відносини з Росією і обережний підхід до розширення ЄС. Це означає, що підтримка України з боку Будапешта може стати менш конфронтаційною, але не обов’язково максимально активною.

    Попри це, загальний тренд є позитивним для України. ЄС отримує шанс швидко розблокувати один із найбільших пакетів фінансової допомоги за весь час повномасштабної війни. У разі оперативного формування уряду в Угорщині та політичної згоди всередині Євросоюзу перші рішення можуть бути ухвалені вже у травні, а реальні виплати — розпочатися в найближчі місяці.

    Таким чином, поразка Орбана відкриває для України «вікно можливостей», яке може визначити фінансову стабільність держави на найближчі роки.