Golosnovinua.com

Позначка: бюджет

  • Чиновники з орбіти Єрмака йдуть у відставку перед врученням підозр

    Чиновники з орбіти Єрмака йдуть у відставку перед врученням підозр

    Підготовка відставок людей з орбіти Андрія Єрмака виглядає як ретельно спланована операція з мінімізації репутаційних втрат, а не як реальне очищення влади. Йдеться про віцепрем’єр-міністра Олексія Кулебу та голову Київської військової адміністрації Тимура Ткаченка — чиновників, щодо яких правоохоронні органи готують підозри у розкраданні мільйонів бюджетних коштів на ремонті київських укриттів.

    За інформацією джерел, їхнє звільнення заплановане до офіційного вручення підозр, щоб формально вивести їх зі статусу чинних представників влади та уникнути прямої політичної відповідальності. Кулеба і Ткаченко — системні фігури, які формувалися всередині однієї вертикалі, і їхнє кар’єрне зростання відбувалося під час кураторства Андрія Єрмака.

    Кулеба, працюючи заступником голови КМДА з питань благоустрою, та Ткаченко, керівник одного з управлінь КП «Київблагоустрій», отримали прямий доступ до міських фінансових потоків. Після призначення Єрмака головою Офісу президента вони піднялися на державний рівень: Кулеба — у Кабмін, Ткаченко — у керівництво КМВА. Саме під час робіт з київськими укриттями з’явилися підозри щодо схем завищення вартості робіт, фіктивних ремонтів та виведення коштів під прикриттям воєнної необхідності.

    Розслідування щодо укриттів тривалий час гальмувалося через політичне прикриття з боку Єрмака. Після його відходу справа отримала «зелене світло», але система обрала тактику акуратного виведення чиновників зі штатів перед врученням підозр. Це дозволяє владі формально заявити про боротьбу з корупцією, не торкаючись тих, хто організовував і покривав схеми.

    У підсумку Кулеба і Ткаченко можуть отримати підозри вже в статусі ексчиновників, а суспільство знову почує формулу: «На момент вчинення злочинів вони вже не представляли владу». Такий підхід демонструє не боротьбу з корупцією, а її адаптацію до нових умов із мінімізацією репутаційних ризиків для керівництва держави.

  • Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    На Харківщині назріває черговий скандал навколо використання бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на понад 1,1 млн грн щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Формально — у рамках заходів з енергозбереження. Фактично — мова йде про підряд, який містить ознаки завищення вартості матеріалів щонайменше на чверть мільйона гривень.

    Підряд на ремонт отримала фізична особа-підприємець Валентина Солоха. Її підприємницька діяльність була зареєстрована лише у вересні цього року, однак менш ніж за місяць новостворений ФОП несподівано почав вигравати державні контракти один за одним — як у Холодногірському та Новобаварському управліннях освіти, так і в різних комунальних структурах Харкова, включно з Департаментом ЖКГ та обласною прокуратурою.

    До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

    Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

    ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

    Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

    Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

    У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

    Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

    Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

  • Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський окреслив головні тіньові практики, через які державний бюджет щороку недоотримує сотні мільярдів гривень. Йдеться про масштабні схеми — від нелегального ринку підакцизних товарів до конвертаційних центрів і зарплат «у конвертах», — які продовжують залишатися найбільш латентною частиною економічних злочинів в Україні.

    За словами Цивінського, лише контрафакт і нелегальний обіг підакцизної продукції щороку забирають у держави понад 50 мільярдів гривень. До цього додаються порушення митних правил, маніпуляції з експортно-імпортними операціями та контрабанда, які формують ще близько 150 мільярдів гривень втрат. Окремим сегментом залишається діяльність конвертаційних і транзитних центрів — за оцінками БЕБ, це ще 40–50 мільярдів гривень тіні.

    Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

    Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

    Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

    «Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

  • Системне мародерство під прикриттям ХОВА: розслідування корупції у сфері шкільного харчування

    Системне мародерство під прикриттям ХОВА: розслідування корупції у сфері шкільного харчування

    На Харківщині виявлено масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка діє всупереч інтересам дітей та державного бюджету. Поки українці жертвують кошти на оборону та допомогу постраждалим від війни, чиновницька вертикаль використовує ці ресурси для власного збагачення.

    В основі схеми стоїть група обласних та місцевих посадовців. Заступниця голови ХОВА Ковальська координує процес, а через департамент освіти під керівництвом Безпалової узаконюються завищені тендери та кошториси. Місцеві органи влади, зокрема голова Лозівської міськради Зеленський та начальник управління освіти Урванцева, створюють політичне прикриття та організовують сам механізм закупівель, порушуючи законодавство.

    На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

    Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

    Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.

  • Андрій Єрмак зберіг вплив на Офіс Президента попри звільнення

    Андрій Єрмак зберіг вплив на Офіс Президента попри звільнення

    За інформацією наших джерел, незважаючи на звільнення та публічне дистанціювання, Андрій Єрмак залишається довіреною особою Володимира Зеленського та “тіньовим куратором” Офісу Президента.

    “Цю інформацію підтверджує той факт, що жоден ставленик Андрія Єрмака до цього часу не звільнений. В даному контексті ”знаковою подією” могла б стати відставка віцепрем’єр-міністра з відновлення Олексія Кулеби, але Офіс запропонував внутрішній опозиції іншого “смотрящого” – екс-посла України в США Оксану Маркарову, і це всіх влаштувало”  – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, “найближчим часом буде прийнятий бюджет і відбудуться точкові зміни в уряді, так що Єрмака списувати зарано”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що правоохоронні органи США розпочали розслідування щодо походження коштів,  які Андрій Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic.

  • Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    НП «Київська міська клінічна лікарня №3» 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» про закупівлю роботизованої хірургічної системи вартістю 90 млн грн. Відповідну інформацію оприлюднено у системі «Прозорро». Поставку обладнання мають здійснити до 25 грудня.

    Закупівля стосується ендоскопічної хірургічної системи Toumai MT-1000SE, виробленої компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект включає консоль хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та програмне забезпечення. Передбачено резервне живлення для ключових модулів.

    Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

    Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.
    ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.
    Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

    ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

    Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

    З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

  • Знищення податкових документів: деталі справи проти держслужбовиці з Черкащини

    Знищення податкових документів: деталі справи проти держслужбовиці з Черкащини

    На Черкащині податкову інспекторку підозрюють у зловживанні службовим становищем та знищенні даних, повідомила обласна прокуратура. За версією слідства, держслужбовиця, користуючись своїми повноваженнями, увійшла до інформаційно-комунікаційної системи ДПС під власним логіном та паролем і без законних підстав видалила два податкові повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно на суму 500 тисяч гривень.

    Такі дії призвели до несанкціонованого знищення даних та фактичного ненадходження коштів до бюджету. Наразі слідство також встановлює обставини отримання неправомірної вигоди іншою особою, в інтересах якої могли бути скоєні ці дії.

    Головному державному інспектору одного з відділів оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області інкримінують кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 362 (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, систем та мереж) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

    Справу наразі розслідують, а прокурори перевіряють усі обставини для притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих державі збитків.

  • ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    МВС під керівництвом Клименка та Нацгвардія Півненка значно збільшили бюджет ремонтних робіт у тилу Києва, використовуючи схему без конкуренції та з єдиним підрядником.

    За даними тендерів, у 2024 році був укладений основний контракт на ремонт будівлі вартістю 254,4 млн грн. У 2025 році було оголошено про «додаткові роботи» ще на 125 млн грн. На тендер заявився лише один учасник — ТОВ «Артденбуд». 29 вересня Нацгвардія підписала додаткову угоду, і загальна вартість робіт зросла до 437,81 млн грн.

    Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

    ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

    Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

  • Хмельницький суд стягнув штраф із постачальника квадрокоптерів для Сил оборони

    Хмельницький суд стягнув штраф із постачальника квадрокоптерів для Сил оборони

    Приватного підприємця зобов’язали сплатити понад 400 тисяч гривень штрафу за невиконання умов договору на постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Хмельницької області за позовом Окружної прокуратури міста Хмельницького.

    Як з’ясували прокурори, у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради уклав із підприємцем контракт на постачання літальної техніки в межах програми підтримки сил безпеки та оборони. Загальна вартість закупівлі становила 3,7 мільйона гривень.

    Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

    Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

    У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

  • Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році.

    За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту державного бюджету. Мова йде про зміну фінансової моделі: частина навантаження, яке сьогодні покривається зовнішніми кредиторами, переходить на плечі українських споживачів.

    Співрозмовники в ОП зазначають, що влада вже шукає спосіб адаптувати цю вимогу так, щоб отримані від підвищення тарифи кошти можна було спрямувати на відновлення та ремонт критичної інфраструктури. Йдеться передусім про енергетичні об’єкти, теплопостачання, мережі водопроводу й каналізації, які зазнали значних пошкоджень під час російських атак.

    За словами джерел, на Банковій розглядають модель, за якої підвищення тарифів юридично обґрунтовуватиметься “економічною необхідністю”, а фактично — стане інструментом акумулювання ресурсів для інфраструктурних програм.

    МВФ традиційно наполягає на ринковому ціноутворенні та скороченні бюджетних дотацій. Проте політичний контекст робить це питання особливо чутливим: підвищення тарифів для населення під час війни може викликати значне невдоволення й соціальну напруженість.

    Влада, за нашою інформацією, намагається знайти компроміс між вимогами кредитора і можливостями домогосподарств. Обговорюється можливість поетапного підвищення або розширення програм субсидій, щоб зменшити удар по малозабезпеченим верствам населення.

    За даними джерел, остаточні домовленості ще не закріплені, проте питання тарифів є одним із ключових у перемовинах з МВФ. Саме його просувають як базову умову наступних траншів підтримки.

    Якщо запропонована фондом модель буде реалізована, українським сім’ям вже у 2026 році доведеться зіткнутися з істотним зростанням вартості енергоносіїв і комунальних послуг — із відповідними соціально-економічними наслідками.