Golosnovinua.com

Позначка: бюджет

  • Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

    Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

    Україна все більше занурюється у боргову залежність. Лише за перші шість місяців 2025 року уряд витратив 510,9 млрд грн на погашення та обслуговування державного й гарантованого державою боргу. Це майже на чверть більше, ніж за аналогічний період торік.

    Загальний обсяг зобов’язань держави зріс на 10% і досяг позначки 7,7 трлн грн. Така динаміка свідчить про класичну боргову спіраль: Україна змушена позичати нові кошти, щоб закривати дефіцит бюджету та виконувати вже існуючі зобов’язання.

    Особливу тривогу викликає структура боргу. Якщо на початку року частка валютних зобов’язань становила 74,7%, то зараз — вже 76,9%. Це означає критичну залежність від курсу гривні. Будь-яке її ослаблення автоматично збільшить навантаження на бюджет.

    За оцінками, упродовж 2025 року на розрахунки з кредиторами держава витратить близько 981 млрд грн — сума, співставна з 11% ВВП. Такий рівень витрат різко обмежує можливості уряду фінансувати соціальні програми, підтримувати економіку й відбудовувати країну після війни.

    Економісти наголошують: чим більший обсяг боргу та його валютна частка, тим уразливіша економіка до зовнішніх шоків. У разі повільного зростання економіки й стагнації доходів бюджету країна ризикує опинитися в ситуації, коли обслуговування боргу витіснятиме всі інші видатки. Це означає скорочення інвестицій у розвиток і ще більшу залежність від нових позик.

  • Німеччина заморозить соціальні виплати у 2025 році

    Німеччина заморозить соціальні виплати у 2025 році

    Уряд Німеччини планує заморозити розмір доходів громадян на наступний рік. Як повідомляє BILD, Міністерство праці підготувало документ, згідно з яким 5,6 млн отримувачів допомог не отримають підвищення у 2025 році.

    Це означає, що самотня особа, як і зараз, отримуватиме 563 євро на місяць. Виплати для дітей також залишаться на поточному рівні:

    • 357 євро для віку 0–6 років,

    • 390 євро для 7–14 років,

    • 471 євро для 15–18 років.

    Рішення пояснюють тим, що після різкого зростання інфляції у 2024 році, коли стандартна ставка підвищилася на 61 євро, нині темпи зростання цін значно сповільнилися. За підрахунками уряду, виплати зараз перевищують необхідний рівень, але знижувати їх заборонено, тож обрали варіант нульового підвищення.

    Водночас для шукачів притулку допомога зросте на 14 євро — до 455 євро щомісяця.

    Міністр праці Барбель Бас також анонсувала посилення санкцій проти отримувачів виплат, які без поважних причин не приходять на зустрічі в центри зайнятості чи відмовляються від роботи. За новими правилами, виплати можуть одразу скорочуватися на 30%, а у випадку повторної відмови — навіть повністю припинятися.

    «Ми пропонуємо сильнішу підтримку на шляху до працевлаштування, але тим, хто не бере участі, життя стане значно складнішим», — заявила Бас.

  • Депутат Київради спростував чутки про вилучення 8 мільярдів із бюджету столиці

    Депутат Київради спростував чутки про вилучення 8 мільярдів із бюджету столиці

    Верховна Рада України ухвалила рішення про вилучення 10% прибутку банків до державного бюджету, що зачепило і Київ. У міській адміністрації заявили, що йдеться про 8 мільярдів гривень, які нібито мали піти на дороги, транспорт, школи та лікарні. Це викликало хвилю критики та розмови про можливе підвищення тарифів на проїзд у столиці.

    Проте, як стверджує депутат Київради Андрій Вітренко, така риторика — лише маніпуляція команди мера Віталія Кличка.

    За словами Вітренка, бюджет Києва є профіцитним і щороку місто не встигає використати значні залишки коштів. Він нагадав, що:

    • у 2020 році на рахунках залишилося 3,7 млрд грн,

    • у 2021 році — 5,6 млрд,

    • у 2022-му — 11,4 млрд,

    • у 2023-му — 8,2 млрд,

    • а у 2024-му — рекордні 15,3 млрд грн.

    “Тобто ніхто у міста нічого не забирав. Це гроші, які сама КМДА не змогла витратити”, — підкреслив депутат.

    Вітренко уточнив, що сума у 8 млрд — це лише розрахунок, озвучений командою Кличка. Насправді йдеться про 10% прибутку банків, який неможливо точно спрогнозувати: “Це може бути кілька мільйонів або кілька мільярдів — стане зрозуміло лише в кінці року. Тому цифра в 8 мільярдів — гіпотетична, а не реальна”.

    Щодо заяв про підвищення вартості проїзду депутат також висловив скепсис. Він вважає, що спершу влада має надати економічно обґрунтовані розрахунки тарифу, адже нинішні заяви — це “маніпулятивна історія”.

    Таким чином, за словами Вітренка, у столиці немає “бюджетної дірки”. Є лише багаторічні залишки на рахунках та бажання команди Кличка перекласти відповідальність на інших.

  • Без фінансування армії Україна може залишитися і без соціальних програм

    Без фінансування армії Україна може залишитися і без соціальних програм

    Наше джерело в ОП повідомило, що ключова увага переговорів із міжнародними партнерами зосереджена не на питаннях безпекових гарантій, а на фінансуванні Збройних сил та державного бюджету України.

    За інформацією співрозмовника, на Банковій добре усвідомлюють: у разі зупинки зовнішнього фінансування Україна ризикує опинитися на межі банкрутства.

    «Без допомоги ми не зможемо утримувати армію, а державі доведеться скорочувати всі соціальні програми. Це головний ризик, і саме навколо цього йде торг», – наголошує джерело.

    Таким чином, сьогодні дипломатичні зусилля сконцентровані на пошуку ресурсів для забезпечення оборони та соціальної стабільності, адже без них навіть питання гарантій безпеки втрачає сенс.

  • Apple, Google і Netflix серед топ-платників ПДВ в Україні

    Apple, Google і Netflix серед топ-платників ПДВ в Україні

    Іноземні компанії, що надають електронні послуги українцям, прозвітували за перше півріччя 2025 року. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За словами Гетманцева, обсяг оподатковуваних послуг зріс на 19,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Кількість зареєстрованих платників ПДВ збільшилася до 141 компанії — на п’ять більше, ніж у попередньому кварталі.

    У першому півріччі задекларовано понад 7 млрд грн ПДВ (71,7 млн євро / 86,7 млн дол.), що на 1,1 млрд грн більше, ніж торік. Загалом за січень–липень 2025 року до бюджету вже сплачено близько 10 млрд грн.

    Серед найбільших платників залишаються Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay та інші міжнародні компанії.

    Окремо Гетманцев відзначив, що платформа OnlyFans сплатила 1,2 млн доларів податку.

  • Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Український державний університет науки і технологій, очолюваний ректором Костянтином Сухим, опинився у центрі корупційного скандалу через підозрілі договори на обслуговування програмного забезпечення.

    У період з 2020 по 2025 роки університет уклав низку контрактів із ФОП Івашиним О.О. на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Усі договори стосувалися технічного супроводу програмного продукту «Облік бюджетної установи».

    Аналіз закупівель показав кілька суттєвих проблем. По-перше, університет штучно ділив закупівлі: замість проведення відкритого тендеру щороку підписував кілька аналогічних договорів з одним і тим самим виконавцем. Це дозволяло уникати конкурентних процедур і фактично закривало доступ іншим постачальникам.

    По-друге, вартість контрактів виявилася завищеною. Для прикладу, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара за аналогічні послуги витратив лише 231,5 тисяч гривень. Водночас УДУНТ сплатив майже у сім разів більше — понад 1,49 мільйона гривень.

    Не менш сумнівною виглядає і прозорість самого постачальника. ФОП Івашин зареєстрований у звичайній квартирі, не має офіційного вебсайту чи відкритого прайсу. Це створює додаткові ризики щодо обґрунтованості витрат.

    Порівняння з іншими університетами та державними установами підтверджує: вартість послуг, замовлених у ФОП Івашина, значно перевищує середньоринкову.

    Таким чином, у діяльності Українського державного університету науки і технологій простежуються ознаки нераціонального використання бюджетних коштів і потенційних корупційних схем. Цей випадок потребує уваги контролюючих органів і ретельної перевірки.

  • Тимур Ткаченко перенаправляє бюджетні потоки Києва через бронювання від мобілізації

    Тимур Ткаченко перенаправляє бюджетні потоки Києва через бронювання від мобілізації

    За інформацією джерел видання 360ua.news, глава КМВА Тимур Ткаченко винайшов спосіб взяти під контроль бюджет Києва, змушуючи крупні столичні підприємства перереєстровуватись в області для сплати там податків.

    Як повідомляє джерело, для цього створюються штучні перешкоди в процедурі визнання підприємства критичним з можливістю подальшого бронювання співробітників, що змушує підприємства перереєстровуватись в Київській області та сплачувати там податки.

    Так, вже більше 20 столичних підприємств – крупних платників податків перереєстрували офіси в області, де статус “критичності” отримується протягом тижня.

    Затримки в отриманні статусу критичності в столиці стали настільки відчутними для бізнесу, що Тимур Ткаченко був змушений прокоментувати дану ситуацію, звинувативши у проблемі мера Києва Віталія Кличка. Зокрема Тимур Ткаченко зазначив, що підлеглі мера Віталія Кличко вчасно не подали зміни до розпорядження, яке визначає порядок надання підприємствам статусу критичних під час воєнного стану.

    ФОТО: Скріншотпублікації у фейсбук Тимура Ткаченко

    Нагадаємо, головою Київської ОДА є Микола Калашник. Микола Калашник як і Тимур Ткаченко являються ставлениками Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.

    Про спільний бекграунд Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко читайте також у нашому журналістському розслідуванні: Олексій Кулеба та Тимур Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновлення Київщини.

  • Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    За інформацією наших джерел, на цьому тижні Верховна Рада проголосує скандальний законопроект 13439-3 про внесення змін до держбюджету, згідно якого передбачається вилучення з дохідної частини столичного бюджету 10% надходжень  податку на прибуток в еквіваленті 8 млрд грн.

    Як зазначає джерело, наразі “на підтримку законопроекту вдалось зібрати 240 голосів народних депутатів, питання тільки в тому, на які цілі будуть направлені ці 8 мільярдів гривень столичного бюджету”.

    Нагадаємо, спочатку ці кошти планували перенаправити на потреби Укрзалізниці, але після хейту в ЗМІ, було прийнято рішення змінити формулювання “на забезпечення логістики для Міноборони”.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко звинуватив, правлячу партію “Слуга народу” в намаганні вилучити з бюджету Києва ще 8 млрд грн, закладених на допомогу ЗСУ, виплати вчителям та медикам.

  • ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    8 серпня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 3,056 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні потреби державного бюджету.

    Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, подякувавши данському головуванню в ЄС за підтримку. За її словами, це рішення є потужним сигналом довіри до курсу реформ і здатності України забезпечувати стабільність навіть у найскладніші часи.

    Міністерство фінансів уточнило, що загалом у межах Ukraine Facility до держбюджету вже надійшло 19,6 млрд євро. У 2025 році передбачено близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки, з яких 3,5 млрд євро вже залучено. ЄС залишається найбільшим донором бюджетної допомоги Україні — за понад три роки обсяг підтримки перевищив 53,5 млрд євро.

    Ukraine Facility — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Вона включає фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій і технічну підтримку.

    У межах вимог Ради ЄС до кінця першого кварталу 2025 року Україна мала реалізувати низку реформ у сферах боротьби з корупцією, держуправління, регіональної політики, розвитку людського капіталу, агропродовольчого сектору, цифровізації, захисту довкілля та управління держактивами. Київ уже виконав 13 із 16 запланованих кроків. У разі завершення всіх реформ країна зможе отримати 4,5 млрд євро.

  • Заступнику директора КП «Інформатика» загрожує до п’яти років за збитки Києву у 2,1 мільйона

    Заступнику директора КП «Інформатика» загрожує до п’яти років за збитки Києву у 2,1 мільйона

    У Києві заступнику генерального директора комунального підприємства «Інформатика» повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до збитків бюджету столиці на понад 2,1 мільйона гривень. Про це інформує поліція Києва.

    За даними слідства, під час проведення закупівлі обладнання для розвитку системи відеоспостереження міста посадовець не перевірив ринкову вартість техніки та не здійснив належного аналізу пропозицій. Це призвело до завищення очікуваної вартості й укладання договору з постачальником на невигідних для Києва умовах.

    Експертиза підтвердила, що внаслідок цих дій міська скарбниця втратила понад 2,1 млн грн. Фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 367 КК України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Це не перший скандал із закупівлями «Інформатики». У червні 2025 року Київ придбав нові камери відеоспостереження на 22,41 млн грн, а Бюро економічної безпеки продовжує розслідувати інші закупівлі підприємства, де йдеться про потенційні збитки до 21 млн грн. Зокрема, детективи вважають, що близько 12,7 млн грн могли бути втрачені під час співпраці з ТОВ «Українські інфосистеми».

    Правоохоронці також розслідують діяльність іншого підпорядкованого Департаменту ІКТ КМДА підприємства — СКП «Київтелесервіс». У липні 2025 року тамтешній посадовиці повідомили про підозру у службовій недбалості через переплату майже 51 млн грн за мережеве обладнання.

    Слідство триває, а правоохоронці заявляють про системний характер порушень у сфері діджиталізації столиці.