Golosnovinua.com

Позначка: бюджет

  • Витрачено мільйони на мінування кордону: куди зникли гроші?

    Витрачено мільйони на мінування кордону: куди зникли гроші?

    Наше джерело повідомляє, що за документами на мінування кордону України в Харківській області витрачено понад 100-150 мільйонів гривень. Усі знали, що росіяни готуються заходити з цього напрямку. Грошей виділяли швидко і багато. У реальності нічого не було зроблено.

    Куди поділися міни і чому роботи з мінування полів і доріг не відбувалися, потрібно запитати у ставки Зеленського, яка контролює цей кейс разом із МО і Генштабом.

    Якщо в 5/10-ти кілометровій зоні складно і небезпечно будувати хороші фортифікації, то мінні поля робляться швидко. Але їх ніхто не зробив, чим подарував росіянам українські території.

    Крадуть усі в надії, що війна все спише.

    Усі наші джерела дають максимум тиждень до здачі Вовчанська в Харківській області. ЗС РФ уже почали оточувати місто.

    Якщо не буде перекинуто достатню кількість піхоти і озброєння, то місто впаде протягом наступних 7 днів. Якщо перекинуть резерви, то утримають місто до кінця травня, початку червня, але водночас втрати будуть колосальні і на обіцяному Зеленським Байдену осінньому наступі можна ставити хрест.

    Зараз на Банковій вирішується це питання.

  • Як колишній лідер прифронтового Запоріжжя заслуговує на позбавлення волі: розкрадав гуманітарну допомогу та розтратив бюджет

    Як колишній лідер прифронтового Запоріжжя заслуговує на позбавлення волі: розкрадав гуманітарну допомогу та розтратив бюджет

    У зверненні до Президента України Володимира Зеленського 24 квітня 2024 року секретар міської ради Запоріжжя Анатолій Куртєв, який виконував обов’язки міського голови останні три роки, висловив прохання щодо створення міської військової адміністрації. Куртєв у своєму листі наголосив на тиск з боку голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова на міську владу та спробах “одноосібно захопити владу в місті”. Однак, навіть після такого звернення, того ж дня 38 депутатів Запорізької міської ради під час таємного голосування одноголосно проголосували за зняття Куртєва з посади секретаря міськради та виконуючого обов’язки міського голови.

    Чи можна це вважати “політичним переворотом”, як стверджував Куртєв у листі до президента? Це можливо, але, згідно з наявною інформацією, Куртєв, який очолював 750-тисячне місто, заслуговував не лише на відставку, а й на суттєве покарання.

    Куртєв у своєму листі Зеленському заперечував звинувачення Федорова та заявляв про готовність до будь-яких перевірок і співпрацю з правоохоронними органами. Але чи справді безпідставно ці звинувачення?

    Попереднє життя Куртєва було досить різноманітним. Він працював медбратом, санітаром у морзі, лікарем, заступником начальника Бюро судмедекспертиз, а також очолював Леванівський цвинтар та повертався до Бюро судмедекспертиз, де став начальником.

    Куртєв також намагався стати депутатом міської та обласної ради в 2015 році від партії “УКРОП”, але без успіху. Проте у 2020 році, вже під прапором партії “Слуга народу”, він став депутатом та обійняв посаду секретаря міської ради. Після відставки міського голови у 2021 році, Куртєв перейшов на посаду виконуючого обов’язки міського голови.

    Незважаючи на офіційні фінансові дані, які свідчать про скромність Куртєва, можна припустити, що посада очільника міста відкривала йому різноманітні можливості для заробітку, особливо в умовах війни.

    У своїх деклараціях Куртєв ніколи не згадував про грошові заощадження, що може свідчити про те, що він жив на зарплату. Його майно обмежувалося невеликим будинком у промисловому районі Запоріжжя, квартирою, подарованою матір’ю, та двома земельними ділянками.Будинок, офіційно заделарований екс-очільником Запоріжжя Анатолієм Куртєвим

    Міський голова Запоріжжя, Анатолій Куртєв, став об’єктом гучних обвинувачень у крадіжці гуманітарної допомоги. Однак, чи можна це вважати правдою? Правоохоронці розкрили деякі невідомі факти, які розмістили під сумнів його чесність.

    Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) виявили, що міський голова орендував елітну квартиру разом зі своїм помічником у центрі Запоріжжя, але це не було відображено в його деклараціях. Також у заявлених деклараціях не було згадок про автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користувався, і суми в 9 мільйонів гривень, які були знайдені в його квартирі.

    НАБУ стверджує, що Куртєв та його команда привласнили собі гуманітарну допомогу, призначену для мешканців прифронтового Запоріжжя, яка надходила від міжнародних партнерів. У перші дні вторгнення Росії на територію України, чиновники відібрали 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів та 220 вантажівок з гуманітарною допомогою з Європи, яку потім продавали через підконтрольні суб’єкти підприємницької діяльності. Товари з’являлися у супермаркетах та аптеках, але чеки за них не видавалися.

    Хоча відкрите кримінальне провадження було передане до Головного слідчого управління Національної поліції України, Куртєв не був повідомлений про підозру. Це викликало обурення серед місцевих журналістів, які вважали, що справа може бути “похована”. Наразі Куртєв продовжує займати свою посаду, не доторкнувшись до кримінальної відповідальності.

    Анатолій Куртєв, колишній в.о. міського голови Запоріжжя, став об’єктом гучних обвинувачень у злитті бюджетних коштів міста під час війни. Розслідування показало кілька сумнівних справ, за які Куртєв мав би відповідати перед законом, а не займати посаду міського голови.

    По-перше, зникнення 1,2 мільйонів гривень, призначених на ремонт підвальних приміщень, стало об’єктом уваги правоохоронців. Тендер на ремонт був організований так, щоб “підіграти” підрядній фірмі “Монтажні системи”. Коли цій фірмі не вдалося перемогти у тендері, Куртєв скасував його і оголосив новий, де переміг той, кого він хотів. Однак угода про ремонт не містила жодної інформації про адресу або обсяг робіт.

    По-друге, Куртєв витратив 1 мільйон гривень на виготовлення табличок для певної фізичної особи, яка отримала підозрілу угоду без торгів. Паралельно з цим, мерія витрачала кошти на неефективні роботи, такі як бруківка в малопрохідній зоні та закупівля дорогої кави для чиновників.

    По-третє, гроші, призначені на відновлення пошкоджених будівель, використовувалися неефективно. У багатоквартирному будинку кошти на матеріали та роботи були завищені на мільйони гривень. Виправдовуючись, Куртєв заявив, що відновлення коштує дорожче, ніж нове будівництво.

    По-четверте, створення “Муніципальної варти” коштувало місту 10 мільйонів гривень, проте не отримало ліцензію на охоронну діяльність. Більше того, були факти, що гроші на цей проект освоювалися недбало.

    Під час правління Куртєва місто стало свідком низки сумнівних рішень, які вразили громаду. Депутати та активісти звертали увагу на втрату коштів та невідповідальність у витрачанні бюджету. Деякі депутати навіть виступили з протестом, відмовившись продовжувати свою роботу в міськраді.

    Не лише витрачання грошей було об’єктом критики, але й зв’язки Куртєва з Росією. Брат Куртєва отримав російське громадянство після анексії Криму, що викликало негативну реакцію в громадськості.

    Другий брат колишнього мера Запоріжжя, Олександр Куртєв, живе в Україні, але регулярно на своїй сторінці в соціальних мережах хвалиться відзнаками радянського союзу. Це свідчить про його недвозначні політичні погляди. Сам Анатолій Куртєв, займаючи посаду в.о. міського голови Запоріжжя, неодноразово висловлював вдячність за допомогу фонду проросійського олігарха Вадима Новинського, який сьогодні знаходиться під санкціями та висловлює співчуття росіянам.

    Можливо, не лише бажання особистого збагачення підштовхувало Анатолія Куртєва до корупційних схем з бюджетом Запоріжжя, розкрадання гуманітарної допомоги та саботажу допомоги Збройних Сил України. Можливо, за цим ховається щось більш серйозне, як, наприклад, співпраця з ворогом. Це залишається лише версією наразі, але немає сумнівів, що ці питання варто перевірити правоохоронцям. Також важливо довести кримінальне провадження щодо розкрадання гуманітарної допомоги для жителів Запоріжжя до суду. У таких ситуаціях під час війни проста відставка з посади не є достатньо суворим покаранням.

  • Менеджери “Метінвесту” продовжують “пиляти” бюджет Запоріжжя

    Менеджери “Метінвесту” продовжують “пиляти” бюджет Запоріжжя

    Незважаючи на зміну в.о. мера, господарювати продовжать “донецькі”: Віталій Кисіль, Олександр Голтвенко з меншими “рішалами”, такими як Євген Ковальов і Геннадій Тимченко.

    Представники “Метінвесту” продовжують відігравати ключову роль у місті. Їхні люди представлені в різних фракціях міськради, а бюджет щільно обплутаний підрядними організаціями. Назвати їх “запоріжсталівськими” не можна, оскільки раніше вони були в управлінні Донецька, потім Маріуполя, а тепер і Запоріжжя. Користі вони не принесли ніде.

    Тим самим шляхом вони пустили Запоріжжя. Гроші, як місцевого бюджету, так і субвенції з Кабміну йдуть куди завгодно, але не на необхідні потреби. Темпи відновлення пошкоджених багатоповерхівок йдуть черепашачими темпами, а багато де навіть взагалі не розпочато. Зі скрипом було виділено невелику, за мірками міста, суму на потреби ЗСУ.

    Але зате немає проблем із тим, щоб витратити 3,2 млн грн на “обстеження” одного з мостів, що з’єднують місто з островом Хортиця (не на роботи з поліпшення стану моста, а саме на його обстеження на папері). Або із закупівлею в непрацюючі школи водонагрівачів на 14 млн. грн. за регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури. Або з виділенням 24 млн. грн. на покіс трави і підстригання дерев. До того ж упродовж 2022-2023 років міський Департамент інфраструктури та благоустрою спільно з районними адміністраціями стригли дерева, коли ті вже розпустили листя і летів пух із тополь, а траву косили вже під заморозки, що, в принципі, заборонено.

    Але все банально просто: відкати за міські підряди починаються від 30%, які “смотрящі” перекладають у свою кишеню. Звідси і непридатні бомбосховища, і все інше.

    Більшістю цих корупційних дій керують менеджери середньої руки компанії “Метінвест”. Після відходу з посади мера Володимира Буряка їхній вплив сильно зріс. Це заступник мера Віталій Кисіль і керуючий справами міськвиконкому Олександр Голтвенко.

    Олександр Голтвенко, колишній топменеджер Метінвесту, працював на ММК ім. Ілліча. У 2015 році став першим заступником міського голови Маріуполя Вадима Бойченка, а вже у 2018 році внаслідок корупційного скандалу був звільнений. Саме він, а не Регіна Харченко та її нові заступники, керує всередині мерії політичними та економічними питаннями життя міста. На всіх нарадах і закулісних моментах він грає першу скрипку в стінах мерії.

    Віталій Кисіль має також маріупольське коріння, володів там бізнесом і безпосередньо впливав на мера Маріуполя Вадима Бойченка.

    Кисіль керував першою виборчою компанією Бойченка. Перед працевлаштуванням у запорізьку мерію був співробітником Метінвесту.

    Після відходу Буряка він скооперувався з групою Віктора Щербини, а щойно змістили Куртєва, домовився про збереження впливу з губернатором Іваном Федоровим. Від Федорова в міській мерії офіційно представлена Слєпян, а неофіційно наглядачем за містом закріплено колишнього в.о. губернатора Геннадія Тимченка, який укотре вдало зрадив своїх старих кураторів в обласній адміністрації. Для нього це не ново, він свого часу також зрадив губернатора Бриля, потім Старуха, а до них і на своїй старій роботі в Облавтодорі аналогічно чинив зі своїми покровителями. Тобто всі політичні рішення по місту ухвалює Кисіль із Федоровим, а в життя вже втілюють Тимченко з Голтвенком.

    Відновивши свої позиції в міській владі, отримавши крісла і службові автомобілі, метінвестовські товариші взялися за освоєння міського бюджету і призначенням на ключові позиції своїх менш значущих соратників, які у великій кількості переїхали із захопленого Маріуполя, співробітників Метінвесту. Місцеві жителі, уважно проїхавши містом повз комунальні підприємства і департаменти міста, помічають, що впадає в око до непристойності велика кількість припаркованих біля цих структур автомобілів із донецькими номерами.

    Для накачування своїми людьми в місті навіть було створено новий департамент економічного розвитку, який отримав у своє підпорядкування всі міські комунальні підприємства. Змагаючись у 2022/2023 році з ситуативними “партнерами”, хто скільки займе керівних крісел. При Куртєві Киселя, як заступника в.о. мера, багато співробітників міськради взагалі не знали в обличчя, він практично не бував на своєму робочому місці. Прийоми та переговори прохачів-відвідувачів він проводить в офісі на вулиці Тургенєва, 29.

    Тих, хто заходив до офісу Метінвесту на прийом до Киселя, помітили в робочий час як заступників в.о. міського голови, так і керівників низки комунальних підприємств, міських та обласних депутатів, голів районних адміністрацій, бізнесменів.

    Ось службова машина Киселя, припаркована в Запорізькому офісі Метінвесту.

    А ось смотрящий уже на особистому автомобілі перебуває в офісі Метінвесту, вирішує питання розподілу бюджетних грошей у свої кишені.

    Щоправда, новоявлені наглядачі, після певних дій правоохоронних органів, виявилися людьми досвідченими і хабарі напряму з постачальників і підрядників не беруть. Для цього в них є спеціально навчені люди. На кожному комунальному підприємстві і в кожному Запорізькому департаменті є свої відповідальні за цей процес товариші. Але про низи трохи пізніше, зараз розповімо про головного з них.

    Це великий любитель футболу (але як же без цього, це ж корпоративна етика) і великий знавець юриспруденції (на випадок, якщо на хабарі візьмуть правоохоронні органи, знає, як поводитися, і не розгубиться, а вищі керівники в цьому разі ні до чого) Євген Ковальов.

    У місті Запоріжжя він значиться заступником директора КП “МФК Металург”, відповідальним за сприяння розв’язання питань, пов’язаних з органами місцевого управління та юридичного супроводу футбольного клубу. Оце так придумали посаду!

    А за фактом – звичайний смотрящий.

    Перший раз публічно на Запорізькому горизонті він засвітився 15.06.22 р. на сесії міськради з питання “Затвердження Програми заходів з організації громадських формувань з охорони громадського порядку та профілактики правонарушень у місті Запоріжжя на 2022 рік”.

    За стенограмою проведення сесії, Ковальов з депутатської трибуни незрозуміло в якому статусі переконував міських депутатів у необхідності виділення бюджетних коштів у розмірі 30 млн гривень для добровольчих територіальних формувань міста Запоріжжя. Зокрема, для потреб ДФТГ “Хортицький полк”. На момент проведення сесії в цьому добровольчому формуванні Ружина, офіційно в штаті значилися Кисіль В. і Ковальов Є. У наявності явний конфлікт інтересів, напевно правоохоронні органи дуже зацікавляться цим делікатним моментом із життя міських запорізьких чиновників і не забудуть про спільні фінансові схеми Киселя з Ружиним.

    До речі, Ковальов на час перебування в місті Запоріжжя орендує будинок у дуже дорогому елітному комплексі “Ренесанс” на Правому березі міста. Очевидно, орендувати такий дорогий будинок дозволяє зарплата маленького чиновника.

    Тобто в місті Запоріжжя з’явився (причому з благословення керівників Метінвесту) новий Женя, тільки не Анісімов, а Ковальов. Але принцип той самий. Збір данини з міста. Він як у лихі 90-ті пересувається містом на чорному БМВ або чорному Мерседесі, весь у наколках і все вирішує. Тобто той самий бандитський Донецьк, який вони перенесли 2022 року в Запоріжжя. Сфера його “відповідальності” неосяжна, це всі міські комунальні підприємства Запоріжжя, міське управління капітального будівництва, департамент інфраструктури, департамент економічного розвитку і багато чого іншого, дрібнішого міського господарства. Саме він проводить так звані закриті наради в стінах міських підприємств для керівників департаментів, УКБ, комунальних підприємств із визначенням підрядників і постачальників, які мають працювати з міськими структурами. Його завдання зібрати мзду з підприємців і принести господарям. Тільки справжні господарі Метінвесту – це Ахметов і Новинський, які навряд чи в курсі про масштаби беззаконня, яке чинять їхні підлеглі в місті Запоріжжя. У той час, коли Верховна Рада України збирається голосувати за законопроєкт N11195 від 22.04.24 р., що “обнуляє приватну власність в Україні”, внесений главою фракції “Слуга народу” Арахамією, то під прицілом можуть опинитися всі найбільші активи Метінвесту та СКМ (українські ГЗК, меткомбінати, генеруючі підприємства енергетики та багато інших активів – основи бізнесу Ахметова та Новинського). Справжні власники компанії Метінвест розуміють, що з цими активами зовсім скоро, можливо, доведеться розлучитися, напевно, тому їхні підлеглі в особі Кисіля та його оточення мають від вищого керівництва команду зайнятися так званою “приватизацією” Запорізької місцевої влади, міських депутатів і всіх городян?

    Усі ці люди приїжджі, так звані “донецькі” або “маріупольські”. Їхнє завдання максимально вичавити або правильніше сказати віджати міський бюджет, а потім хоч трава не рости, вони роз’їдуться по інших містах і зарубіжжю.

  • Будівництво фортифікаційних споруд: витрати та втрати

    Будівництво фортифікаційних споруд: витрати та втрати

    Міноборони України днями заявило, що будівництво фортифікаційних споруд добігає до завершення в Сумській, Запорізькій, Донецькій, Херсонській та Харківській областях – загалом від початку року на ці потреби урядом було витрачено 37 млрд гривень.

    Утім, добре все тільки на папері, на ділі все зводиться до розпилу бюджетних коштів афілійованими з Банковою компаніями, що в підсумку призводить до колосальних втрат ЗСУ від використання росіянами артилерії, БПЛА та авіаційних бомб. Так, соцмережі переповнені роликами українських військових, які розповідають, що їм доводиться воювати чи не в чистому полі, тож доводиться відступати в щільну забудову під натиском ворога, щоб була хоч якась опора при обороні. Бо укріплення часто виявляються якимись простими канавами, де ледь сховаєшся від артобстрілу. Тому багато втрат, як загиблими, так і тяжкопораненими, які надалі стають інвалідами. Їхні лави збільшуються дуже швидко – 30 тисяч осіб на місяць. І такими темпами Україна може незабаром перетвориться на країну інвалідів.

    Військовий журналіст Юрій Бутусов також не спроста розкритикував керівництво країни, зазначивши, що для будівництва фортифікацій не постачають готових бетонних конструкцій, а генерали і комбриги надсилають нагору лише красиві звіти.

    Природно, головними потерпілими в цій ситуації корупції та некомпетентності військово-політичного керівництва виявляються прості солдати. П’ять командирів молодшої та середньої ланки нещодавно розповіли американському Аssociated Press, що без добре підготовлених позицій вони не можуть оборонятися, не зазнавши величезних втрат. За їхніми словами, саме брак укріплень допоміг переломити ситуацію на користь росіян у Часовому Яру. Солдати були змушені під вогнем ворога  копати в напрямку один одного, щоб встановити хоч якийсь зв’язок між ямами, які видають за укріплення. Як підсумок – тільки в одному бою було втрачено 100 солдат і відступити довелося на 2 км західніше.

    Саме в Донецькій області, де укріплення були настільки необхідні, їх не виявилося, що дозволяє ЗС РФ після прориву в Очеретине розвивати свій наступ. Так, після взяття противником Новокалинового, Кераміки та Архангельського ЗСУ відступили до Калинового, зайнявши позиції за річкою, що дало хоч якийсь перепочинок. Багато експертів ще в другому півріччі 2023 року били на сполох, вважаючи, що безпечність і небажання рити укріплення дорого обійдеться Україні. Тепер же нам загрожує втрата контролю над Донбасом і стратегічний прорив противника. Причому абсолютно ясно, що в інших регіонах становище не краще, ніж у Донецькій області.

  • Ростислав Шурма: козир у рукаві Ріната Ахметова

    Ростислав Шурма: козир у рукаві Ріната Ахметова

    Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма за короткий період знайомства з Володимиром Зеленським зміг стати його довіреною особою та замкнути на собі ряд питань, що визначають економічну політику держави. Разом з тим, бекграунд Шурми тісно пов’язаний з Рінатом Ахметовим, який зберіг вплив на свого екс-менеджера.

    Ростислав Шурма в команді Володимира Зеленського відносно недавно – з листопада 2021 року. До цього часу Шурма 13 років пропрацював в структурах Ріната Ахметова. Саме в той період був закладений фундамент сімейного бізнесу Ростислава та його рідного брата Олега, а в довідці СБУ на Шурму появилась характеристика: “тіньовий мер Запоріжжя від Ахметова”.

    Варто відзначити, що будучи менеджером на одному із заводів Ріната Леонідовича, Шурма також займався політичними проектами олігарха, навіть встиг побувати депутатом облради від Партії Регіонів. Маючи політичний вплив на Запорізьку область, Ростислав Шурма засвітився у великій кількості корупційних скандалів: від “розпилу бюджету” до незаконного виділення земель в Запоріжжі, про що писала місцева преса.

    Але корупційними скандалами українців не здивуєш. Так, резонансне розслідування Bihus.Info в якому журналісти знайшли докази незаконного збагачення Ростислава та Олега Шурм, які отримували кошти з бюджету “по зеленому тарифу” за роботу сонячних станцій на ТОТ Запорізької області, в юридичному плані закінчилось буквально нічим. Як повідомляють журналісти NV, пов’язана з Олегом Татаровим суддя Печерського суду Світлана Шапутько закрила справу “про конфлікт інтересів”.

    В свою чергу журналістів нашого видання зацікавили факти з біографії Ростислава Шурми які, за інформацією наших джерел, задокументовані службою безпеки Ріната Ахметова та допомагають самому багатому українцю через свого екс-менеджера впливати на економічні процеси в державі. Зокрема на близьку для Ріната Леонідовича енергетику.

    Ці факти не просто пов’язані з корупційними схемами Ростислава Шурми, але й пересікаються зі справами про держзраду, що може поставити хрест на блискучій кар’єрі Ростислава Ігоровича. В даній площині цікаві два запорізькі кейси: звинувачуваних у держзраді Олега Кізіменко та В’ячеслава Богуслаєва.

    Як стало відомо нашому виданню, компанії зрадника Олега Кізіменко, за погодженням з Ростиславом Шурмою, вигравали в Запоріжжі тендери на десятки мільйонів. Нагадуємо, за версією слідства, Кізіменко брав участь у створенні окупаційних органів Севастополя, добровільно передавав Росії службову інформацію з конфіденційними та особистими даними, а також особисто організовував парад військової техніки Збройних сил РФ 9 травня 2014 року. На судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю.

    Другий цікавий подібний кейс – це співпраця Ростислава Шурми та звинуваченого у держзраді В’ячеслава Богуслаєва. Цікавий цей кейс в першу чергу тим, що Шурма та Богуслаєв мали спільні “бізнес проекти”, в тому числі з корупційною складовою. Нагадуємо, що служба безпеки Рената Леонідовича ретельно фіксувала усі “темні справи” свого ТОП менеджера Ростислава Шурми.

    Як зазначають наші джерела в оточені Ріната Ахметова, однією з причин звільнення Шурми зі структур олігарха, стала інформація Служби безпеки олігарха про системні крадіжки Шурмою на заводах, зокрема “ільментна схема”. Як бачимо, у Ріната Леонідовича за 13 років назбиралось багато цікавого на екс-менеджера, що в любий момент може з’явитися в пресі.

    За інформацією нашого видання, Ростислав Шурма до цього часу має вплив на політичні та економічні процеси, що відбуваються в Запоріжжі. До прикладу, Шурма курує діяльність голови військової адміністрації Запорізької області Івана Федорова, а нещодавно разом з бізнес партнером Ріната Ахметова, підсанкційним Вадимом Новінським був змінений в.о. мера Запоріжжя Анатолій Куртєв на Регіну Харченко. Що показово в даній ситуації, Шурма продовжує працювати в інтересах структур Ахметова.

    Також варто відзначити, що Рінат Ахметов незважаючи ні на війну, ні на інші обставини уже багато років продовжує фінансувати мусульманські громади, як в Україні та і в Росії. Майже непоміченими, на регіональних сайтах рідко появлялись новини про будівництво Ахметовим мечетей. Сама відома з них – Біла мечеть в Болгарі (Казань, Російсько Федерація) та мечеть в Донецьку, яка була побудована ще в 2012 році. Остання інформація – на рівні слухів, про виділення Рінатом Леонідовичем коштів на будівництво мечеті в Києві. Враховуючи динаміку ісламізації в Україні, Ренат Леонідович зможе зберегти свій політичний вплив при любій владі.

    Стосовно впливу на економічні процеси в Україні, ні для кого не секрет, що теперішній прем’єр міністр Денис Шмигаль в минулому екс-менеджер Ріната Ахметова, сьгодні являється його креатурою в Кабміні. Заміна Дениса Шмигаля на нового “улюбленця Зеленського” Ростислава Шурму, не змінить баланс сил, та забезпечить Ахметову доступ до управління економікою.

    В інтерв’ю американському виданню The Washington Post Рінат Ахметов заявив, що свій перший капітал заробив грою в карти: “Я зрозумів таке: карти – це тактика і стратегія, аналітичний склад розуму, практичний підхід і здатність перемагати”. Зі слів олігарха, біля 20 років він грав у “підкидного дурака”. Ніхто не знає, коли і за яких обставин Рінат Ахметов достане свій головний козир – компромат на Ростислава Шурму, та за яких обставин буде готовий з ним “розпрощатись”.

  • Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Євген Плінський, відомий журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону, наголосив на серйозних економічних втратах для бюджету України в результаті нелегальної торгівлі тютюновими виробами. За його розрахунками, ці втрати становлять приблизно 23 мільярди гривень щорічно.

    Плінський зазначив, що всі основні дослідження, які проводилися різними центрами, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, – вказують на близькі цифри втрат через нелегальний тютюновий ринок.

    Плінський згадав, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні.

    Водночас дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” показало дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%.

    На думку Плінського, це може пояснюватися різницею в методології проведених досліджень. “Тут потрібно дивитися технічно – на різницю в методології, за якою проводилися дослідження. Крім досліджень Kantar-Україна та КМІС, є ще дослідження “Економічної експертної платформи”, згідно з яким показник нелегальної торгівлі тютюновими виробами становить близько 23%. Тому ми можемо взяти середній показник і погодитися, що рівень нелегального ринку тютюну в Україні становить 20-23%. І такий показник буде об’єктивним і реальним”, – сказав Плінський.

    Він додав, що в усіх дослідженнях збігалися оцінки щодо втрат бюджету – близько 23 млрд грн. “Цю цифру оголошували, зокрема, на фінансовому комітеті парламенту, і його керівники народні депутати Данило Гетманцев і Ярослав Железняк про це говорили. Тобто обсяги нелегального ринку справді суттєво зросли – з близько 5% у 2019 році до 20-23% зараз”, – пояснив тенденцію Плінський.

    Як зазначалося, згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції.

    Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні 2023 року досяг 25,7% (станом на жовтень). Ще в червні 2023 р. цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

  • Корупція та злочинність на Закарпатті: як Вацко Федорович контролює Королівську ОТГ та розкрадає її багатство

    Корупція та злочинність на Закарпатті: як Вацко Федорович контролює Королівську ОТГ та розкрадає її багатство

    У Закарпатті, Королівській ОТГ владу захопила банда Вацка Василя Федоровича. ОТГ перебуває в повному зубожінні – земля роздерибанена і заповнена нелегальними сміттєзвалищами, за скидання сміття шофери платять Вацку через його подільників. Гроші з бюджету ОТГ за вивезення та утилізацію сміття теж краде Вацко. Сам він перебуває під судом за бандитизм.

    При цьому як завжди злочинець відкуповується від місцевих силовиків. Багато з яких паряться з дівчатками в лазні в його готелі, і він має ще й компромат на них з прихованих камер, чим і користується для здійснення своєї злочинної діяльності. Крадіжки процвітають і на дорогах, яких немає.

    Водночас відбуваються махінації із землею ОТГ – вона розпродана не зрозуміло кому і замість продукцій там платні нелегальні звалища.

    Місцеві жителі кажуть, що до Новоселиці взагалі неможливо доїхати без трактора. Злидні повні, все занедбано і розкрадено. Жителі бояться банди Вацка. Її прикриває дільничний Лабатій Віталій і “фунт” Вацка – голова сільради Антон Чейпеш, який усе підписує, і Вацко думає, що сидіти буде тільки Антон… Силовики всі справи за гроші закривають, нічого не доведеш. Але ж Вацко – організатор контрабанди наркотиків на Виноградівщину.

    За деклараціями Вацко заробляє 200-300 тис грн на рік. При цьому за вкрадені в ОТГ та інші злочинні гроші він звів прямо на березі озера Морське Око (м. Виноградів) без доступу людей і з порушенням відстані від берегової лінії готель-комплекс “Чорна Скеля” вартістю щонайменше 5 млн доларів (200 млн грн – або зарплата Вацка за тисячу років).

    Цей готель задекларований дружиною Вацка як “кафе” вартістю 300 тис грн. Багатомільйонні виторги з готелю Вацко взагалі не декларує.

    Це реальний злочин, і якщо силовики за нього візьмуться, то розкриються і всі інші злодіяння.

  • Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    У 2023 році було спрямовано 2,6 мільярда гривень державних коштів на операційну роботу Верховної Ради, з яких 13,7 мільйонів гривень було витрачено на організацію візитів делегацій ВР за кордон.

    Загалом у бюджеті було передбачено 2 732,1 мільярда гривень для підтримки діяльності парламенту та окремих народних депутатів, і 2 592,7 мільярда гривень було витрачено. З них 13,7 мільйонів гривень було витрачено на здійснення закордонних поїздок народних депутатів, а 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету України.

    У 2024 році на фінансування роботи Ради було виділено 2 947,1 мільярда гривень у державному бюджеті.

    Зауважте, що з введенням воєнного стану Верховна Рада України працює в режимі максимальної економії державних коштів.

  • Кличко не сам йшов на Майдан, його супроводжували спільники з кримінальним минулим

    Кличко не сам йшов на Майдан, його супроводжували спільники з кримінальним минулим

    Що пов’язує мера Кличка, журналіста Бутусова, активіста Булатова, котрий дивиться за криміналом Палатного, тіньового куратора розпилів Зозулю та злодія “Лічу” – вони всі головні бенефіціари Революції Гідності!

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Цю фотографію ви навряд чи знайдете на столі або в рамці над ним будь-кого з учасників.

    Не знайдете, бо вона дасть легко зрозуміти, хто насправді був тим самим отримувачем майдану.

    Хтось заробив на крові патріотів, які віддали життя за свободу та незалежність України.

    Почнемо розбирати “особи революції”?

    У центрі фотографії, у жовтій футболці та темно-синіх спортивних штанях – колишній депутат Київради, бізнесмен, віце-президент Федерації боксу Києва Олександр Васильович Ліщенко, широко відомий у кримінальних колах під прізвиськом “Ліча”.

    Олександр Васильович своєю популярністю завдячує зовсім не ремеслу рекетира і тим, що доріс до «бригадира» Троєщинського ринку в банді Валерія Прищика, більш відомого як “Прищ”. І навіть не тим, що розшукувався правоохоронцями за скоєння тяжких злочинів та затримувався за незаконне зберігання зброї.

    Олександр Ліщенко став реальним авторитетом у Києві після того, як організував вбивства “Прища” 1 грудня 2003 року, багатств якого він і став єдиним спадкоємцем.

    І тут треба віддати йому належне. Усували прища три веселі друзі, три співробітники (УБОЗ) кар’єра яких після вбивства стала розвиватися максимально стрімко. Це Валерій Гелетей (згодом Міністр оборони України), Віталій Ярема (згодом генеральний прокурор України) та Олексієм Савченко (надалі банкір, голова Миколаївської обласної державної адміністрації).

    Поруч із “Лічів”, ліворуч від нього, у спортивному костюмі футболіста стоїть якийсь Іваненко чи “Іванес”, якого з невідомих слідств причин називають штатним кілером “Лічі”.

    Оскільки Міністерство внутрішніх справ України до цього громадянина не має, ймовірно це всі чутки.

    І якщо в лівій руці “Ліча” стискає караючий меч, то праворуч від нього стоїть Олексій Засенко – депутат Київради, відомий забудовник, чия компанія “Будівельний союз України”, регулярно вигравала земельні тендери в улюбленому Києві.

    Кого ви дізнаєтеся на фото легко це “журналіст” Юрія Бутусова.

    Раніше член колегії МВС, колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та безумовно моральний авторитет української нації, є власником інтернет-ресурсу Цензор.

    Ні, який ніколи і нікому не відмовляв у увазі успішно обслуговуючи інтереси всіх політиків.

    Довгий час віддаючи перевагу Олександру Морозу, а потім лідеру партії “Батьківщина”, від якої втік до Олександра Турчинова, вірним якому залишається і сьогодні.

    Бутусов не просто так опинився у компанії “Лічі”. У 2008-2012 роках, коли в Києві проходили мітинги проти незаконної забудови, які за дивним збігом обставин вели компанії їхньої орбіти “Лічі”, Бутусов привозив на місце проведення заходів звукопідсилювальну апаратуру та глушив виступи протестувальників. Такою була його громадянська позиція.

    Але напевно найодіозніший персонаж це відомий Дмитро Булатов.

    На момент, коли було зроблено цю фотографію, Діма працював на СТО, що належить “підприємцю” Юрію Зозулі (який у майбутньому стежить за продажами тендерів своїм людям або правильно відкотив). Зозуля також представлений на фото, у білому кашкеті, сонцезахисних окулярах, темній футболці та зелених штанах.

    Незважаючи на те, що роль і місце Булатова під час акцій протесту в 2013-2014 роках дуже туманна, хоча багато хто говорить, що він був стукачем СБУ в лавах “Автомайдану”, але це брехня, бо в січні 2014 року Булатов викрали.

    Викрали та тримали на дачі у Юрія Зозулі, де змушували постійно пити різного роду алкогольні напої без обмежень. Викрали після того, як Діма зняв із банківської картки, на яку збиралися пожертвування для “Автомайдану” у розмірі 50 000. доларів.

    Після дивовижного порятунку Булатов заявив, що його викрали особи, які розмовляли з російським акцентом і які йому майже відрізали вухо.

    Навіщо його викрадали, і чомусь порізали вухо, придумати Діма не встиг, бо тут же відбув разом із коханкою відпочивати на пляжах Домініканської республіки.

    Повернутися з відпочинку Діма був змушений після того, як його викликав Юрій Зозуля, направивши тому SMS про те, що Булатов оголошений героєм Майдану і призначений міністром молоді та спорту України.

    На дивовижний збіг обставин посаду міністра Булатов отримав за квотою народного депутата України, а також правої руки лідера протесту Віталія Кличка – Артура Палатного.

    Чомусь добре відомого своїм кримінальним минулим правоохоронцям.

    Як кажуть злі мови, причиною такого вибору стали запевнення Зозулі. Який переконав Палатного, що Булатов через свою інтелектуальну недієздатність не заважатиме справжнім революціонерам грабувати Україну і підпише все, що йому накажуть.

    Що підтверджується тим, що перебування Дмитра Сергійовича на посаді міністра було недовгим, але завершилося реєстрацією кримінального провадження за фактом розкрадання ним коштів державного бюджету та фінансування приватних підприємств на окупованій території у Луганській та Донецькій областях.

    Переховувався від слідчих Генеральної прокуратури Діма на Сході України, де бурхливо імітував участь у бойових діях – активно фотографуючись на тлі військової техніки у відповідній амуніції.

    “Віддавши борг батьківщині” Діма повернувся на інше хлібне місце, слюсаря СТО Булатов призначено на посаду заступника голови Державного агентства резерву України.

    Очевидно причиною такого призначення стали професійні якості Дмитра.

    Але повернемося до нашого кола друзів “Лічі”.

    Між Бутусовим та Булатовим ви знайдете голову Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана, а крайній праворуч ніхто інший як колишній депутат Київради Олексій Самохін, який перейменував свою кишенькову партію на “Автомайдан” та намагався таким чином перемогти на парламентських виборах 2014 року.

    Що ж до Юрія Зозулі – то сьогодні він президент асоціації вейкбордингу, власник Х-Парк, і нібито ідеолог проекту Мікс Спорт (Мікс Спорт). У розпилі київського торта Юрій після 2014 року брав участь особисто в галузі інформаційних технологій. З його подання брат його бізнес-партнера Олександра Новохацького – В’ячеслав Новохацький був керівником проектного офісу Kyiv Smart City та першим заступником директора КП “ГІОЦ КМДА”.

    Бізнес-партнерами Зозулі є екс-нардеп від “Блоку Литвина” Олег Поліщук, вони є співвласниками електронного майданчика “Е-тендер”, що дозволяло їм маніпулювати тендерами у системі “Прозорро” на власний розсуд.

    Що цікаво. Це не перший скандал із цим фото. У листопаді його опублікував Олексій Арестович. Тоді Бутусов звинуватив Арестовича в брехні.

    Бутусов не став пояснювати причин своєї дружби з “Лічею”, а заявив, що все це інформаційна операція проти нього у зв’язку зі справою щодо провалу спецоперації із захоплення російських терористів-вагнерівців, які брали участь у війні проти України на Донбасі.

    А Юрій Зозуля, радник мера Києва, а раніше керівник комунального підприємства, заявив, що це він запросив Бутусова на захід із прибирання парку від сміття та наливок.

    “На місці, де зараз стоїть пам’ятник Іллі Муромцю на вході до спортивного парку, взимку 2012-2013 року несподівано самозахопленням зросло 5 генделиків, де почали активно продавати алкоголь, цигарки та навіть траву. Це призвело до обурення спортсменів, депутатів, адміністрації міста та мешканців району. Бутусов відгукнувся на моє запрошення і особисто підтримав громадських активістів та спортивну спільноту, яка захищала парк “Муромець” від самозахоплення генделиками, і своїми руками прибирала сміття у парку з іншими активістами. Наприкінці усі депутати, активісти та адміністрація району та міста зробили фото”, – розповів Зозуля.

    Так, “прості активісти”. Як Рома Лелюк – у майбутньому директор Департаменту громадських комунікацій, який займається піар проектами Віталія Кличка за гроші киян.

    Дуже цікава і вкрай правдива історія, якщо опустити той факт, що після того, як “активісти” зачистили парк від ґанделиків, на його місці виріс X-Park – приватна власність Юрія Зозулі.

    Тобто “Ліча” та Бутусов не парк чистили, а готували майданчик для приватного бізнесу партнера та соратника Віталія Кличка.

    Додамо, що у 2023 році суд заарештував понад 80 незаконно збудованих об’єктів нерухомості на острові “Муромець” у Деснянському районі столиці, які збудував Юрій Зозуля.

    Як повідомляє прес-служба ДБР, для будівництва будівель Зозуля та подільники незаконно використали 10 гектарів землі київської громади.

    Компанія-забудовник не платила за користування земельною ділянкою на території острова з моменту укладення інвестиційної угоди у 2015 році. Весь цей час податок замість підприємства сплачувався зі столичного бюджету!

    Також працівники ДБР також встановили, що одне із столичних товариств уклало з КМДА інвестиційний договір майже на 150 млн грн для будівництва спортивних об’єктів та споруд. Компанія мала облаштувати парк для проведення спортивно-масових заходів, побудувати дитячі майданчики, зони відпочинку.

    Але. Станом на березень 2023 року роботи мають бути виконані на 100%, але наразі виконано менше половини. У той же час ділки збудували об’єкти не передбачені угодою.

    На незаконно захоплених 15 земельних ділянок площею понад 10 гектарів компанія самовільно збудувала близько 80 об’єктів нерухомості, які не були передбачені проектно-кошторисною документацією. Зокрема, замість обумовлених спортивних майданчиків товариство звело ресторан та котеджі.

    Кримінальне провадження розпочато за статтею зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).

    Тут треба додати, що це не єдиний приклад відвертого свавілля, який влаштували брати Клички та члени їхньої банди у Києві та Україні. Таких прикладів значно більше. Просто, на жаль, через таких ось Бутусових ми про них практично не знаємо.

  • Чи зможе Україні залучити до мобілізації 500 тисяч осіб?

    Чи зможе Україні залучити до мобілізації 500 тисяч осіб?

    Протягом двох років на передовій воїн Ілля лише 25 днів відпочивав. “Нам потрібна ротація або адекватний відпочинок, щоб відновитися”, – цитує українського бійця Financial Times. Він стверджує, що перспектива безкінечної служби – одна з причин, чому багато українських чоловіків уникають мобілізації.

    За даними FT, перед новою хвилею мобілізації, під час якої планують залучити до 500 тисяч військовослужбовців, парламент повинен прийняти новий закон про мобілізацію. Після першого читання до нього внесли понад 4000 правок. Міністр оборони України пояснив британському виданню, що половина мільйона мобілізованих потрібна, насамперед, для заміни 330 тисяч виснажених бійців на передовій, а решта – для компенсації втрат та інших військових потреб.

    Наразі, як зазначає FT, на передовій можуть бути лише чоловіки старші за 27 років, багато з яких добровольці. Тому середній вік українських захисників на передовій становить близько 40 років.

    Україна має меншу частку міленіалів та покоління Z (народжених від початку 1980-х до сьогодення) порівняно з іншими країнами, що пояснюється зниженням народжуваності після розпаду Радянського Союзу.

    Пропозиція знизити вік мобілізації до 25 років викликала різку критику від тих, хто вважає, що відправлення молодих людей на передову – це самогубство для нації.

    Нещодавно президент Зеленський оголосив офіційну цифру втрат на передовій – 31 тисяча. Але реальна кількість може бути значно більшою – принаймні кілька американських високопосадовців раніше заявляли про щонайменше удвічі більшу кількість загиблих.

    Згідно з інформацією, що наводиться економічним комітетом українського парламенту та згідно з дописом у Financial Times, із понад 11 мільйонів чоловік в призовному віці (від 25 до 60 років), тільки 3,7 мільйона підлягають мобілізації.

    Інші вже знаходяться на фронті, мають інвалідність, перебувають за кордоном або зайняті на критично важливих підприємствах.

    Влада України розуміє важливість обережного підходу до мобілізації, оскільки втрата податкових платників через виїзд за кордон або нелегальне зайняття роботи може позбавити бюджет значних доходів.

    Дослідження, проведене Info Sapiens, показує, що крім страху бути пораненим або вбитим, українських чоловіків відлякує недостатня підготовка, невизначений строк служби та нестача адекватної зброї для ведення бойових дій.

    Новий законопроект про мобілізацію намагається відповісти на ці проблеми. У ньому обмежено строк служби три роки з тримісячною мінімальною підготовкою до бойових дій.

    Крім того, деякі бригади розглядають можливість мобілізації за здібностями, щоб привабити нових воїнів до армії. Однак затримки з американською та європейською військовою допомогою, які призвели до втрат позицій на деяких ділянках фронту, є поза контролем Києва та погіршують ситуацію.

    Окрім зниження вікового критерію мобілізації та впровадження електронного реєстру, який дозволить блокувати водійські права за ухилення від служби, законопроект про мобілізацію має ще одну суперечливу пропозицію – так зване економічне бронювання, або виключення з мобілізації тих, кого вважають критично важливими для економіки.

    Початково ця норма мала бути включена до законопроекту про мобілізацію, однак з урахуванням реакції громадськості, її можуть ввести окремим законом або рішенням уряду.

    На сьогодні в Україні “заброньовано” від 550 до 700 тисяч працівників за новою системою, яка вимагатиме фінансового внеску для забезпечення перемоги – воїнам потрібно буде сплатити певну суму податків із заробітної плати або фіксований щомісячний внесок.

    Проте, голова парламентського комітету з безпеки Олександр Завітневич застерігає, що влада повинна обережно розглядати це питання. “Кожна копійка важлива, але це має бути частиною загального рішення. Є ті, хто вважає, що це може поділити суспільство на багатих та бідних”, – цитує FT слова Завітневича.

    За розрахунками економічного комітету парламенту, якби близько 2 мільйонів людей сплачували щомісяця спеціальний внесок до 20 тисяч гривень, бюджет може отримати від 200 до 350 мільярдів гривень на рік.

    Голова комітету Дмитро Наталуха визнає, що такі плани зазнають гострої критики, оскільки мобілізовані будуть лише ті, хто не може собі це дозволити. Проте, він підкреслює, що Україні необхідно знайти спосіб залучити кошти, і економічне бронювання призначене не для “врятовування” людей від мобілізації, а для забезпечення додаткових фінансових ресурсів для армії.

    За оцінками Міністерства фінансів, додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться Україні приблизно в 800 мільярдів гривень. Це лише посилить вже значний дефіцит українського бюджету, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою, рішення щодо якої заблоковано республіканцями в Конгресі.