Позначка: бюджетні кошти

  • Мільйони за кордон: як в Одесі працювала схема вивезення готівки

    Мільйони за кордон: як в Одесі працювала схема вивезення готівки

    В Одесі з’явилися нові деталі щодо фінансових потоків, пов’язаних із колишнім міським головою Геннадієм Трухановим. За даними, що стали відомі правоохоронцям і контролюючим органам, роль готівкового кур’єра протягом останніх років виконував Олег Совік — колишній керівник КП «Міськзелентрест», ексдепутат та один із найбільших підрядників Одеської міськради у сфері пожежної й охоронної безпеки.

    Ім’я Совіка неодноразово фігурувало у гучних історіях. Саме за часів його керівництва «Міськзелентрестом» сталася трагедія із загибеллю дитини. Крім того, у справі Харламова він згадувався як депутат, який, за версією слідства, намагався знищити докази, зафарбовуючи годинники. Про це раніше повідомляли одеські медіа.

    Під час повномасштабної війни Совік понад двадцять разів перетинав державний кордон. За інформацією з матеріалів правоохоронних органів, ці поїздки не мали туристичного характеру. Йдеться про системне вивезення готівкових коштів за кордон в інтересах Труханова. В одному з епізодів Совіка затримали з незадекларованими 200 тисячами доларів США. Втім, кримінального продовження ця історія не отримала — після появи довідки з банку «Південний» інцидент фактично зійшов нанівець. Якщо ж екстраполювати цей випадок на всі зафіксовані поїздки, сума потенційно вивезеної готівки може сягати щонайменше 4 мільйонів доларів.

    Паралельно з цим Совік залишався стабільним отримувачем бюджетних коштів в Одесі. Його ключова структура — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» — минулого року стала фігурантом кримінального провадження щодо можливого розкрадання 258 мільйонів гривень на тендерах. Антимонопольний комітет України встановив ознаки системної антиконкурентної змови, використання фіктивних конкурентів і фактичне обмеження реальної конкуренції на закупівлях. У результаті компанії, пов’язані із Совіком, були тимчасово обмежені в участі в публічних тендерах.

    Після цього бізнес-група дістала з «резерву» іншу юридичну особу — ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ». Компанія зареєстрована за тією ж адресою, що й ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», у квартирі, яка належить Людмилі Совік. Попри токсичну історію, за останній період ця фірма отримала підряди та прямі договори майже на 80 мільйонів гривень.

    За словами учасників ринку, тендерна документація системно формувалася під конкретного виконавця. За окремими процедурами вже проведені експертизи, які виявили повну ідентичність тендерних пропозицій різних учасників — ознаку картельної змови, що автоматично створює ризики і для замовників.

    Водночас ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» лише наприкінці грудня вийшло зі статусу «ризикового» платника податків. Компанія систематично не сплачувала податкові зобов’язання, що підтверджується даними фінансового моніторингу. Зв’язок між двома структурами — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» та ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» — прямо зафіксований у рішеннях Антимонопольного комітету України і свідчить про корпоративне спадкоємство та контроль з боку одного бенефіціара.

    Ключовою довіреною особою Совіка у цих процесах залишається Влад Касаткін — директор ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», який офіційно представляє його інтереси. Останнім часом Касаткін з’явився у новому політичному контексті: Совік інтегрував його до партії «Батьківщина», публічно дистанціюючись від Труханова та попередніх політичних союзів.

    Фактично йдеться не про розрив зі старою системою, а про зміну вивіски. Дані Prozorro, рішення АМКУ, матеріали кримінальних проваджень і фінансові сліди демонструють сталість схеми: ті самі компанії, адреси, довірені особи, прямі договори, фіктивна конкуренція та відсутність реальної відповідальності.

  • Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Колишнього прокурора Києва, а нині очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера низка джерел та заявників пов’язують із функціонуванням організованої групи, яка, за їхніми твердженнями, спеціалізується на рейдерстві, виведенні активів з-під санкцій та привласненні бюджетних коштів. Йдеться як про комерційне майно, так і про кошти державних та міжнародних програм, зокрема спрямованих на будівництво укриттів.

    Одним із найбільш резонансних епізодів називають конфлікт навколо активів родини Ксенофонтових. Після смерті бізнесмена Олександра Ксенофонтова у 2020 році, за твердженням заявників, було ініційовано низку кримінальних проваджень, які вони вважають сфальсифікованими. У результаті цих дій Оксану Ксенофонтову було виселено з житла, а бізнес-структури родини — штучно доведено до боргового стану. Згодом активи, зокрема ТОВ «КК Патріарх Холл», перейшли під контроль компанії «Ньюлайт».

    У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

    Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

    Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

    Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

    Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

    Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

  • Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Поки українські військові змушені власними силами та через волонтерів збирати кошти на дрони, щоб утримувати позиції на фронті, державна система оборонних закупівель дедалі більше нагадує закриту фінансову корпорацію. Формально вона оперує мільярдами гривень у межах термінових потреб війни, однак фактично армія часто отримує техніку за залишковим принципом.

    Навіть кадрові зміни у керівництві оборонного відомства не призвели до зламу старої моделі. Призначення Дениса Шмигаля замість Рустема Умєрова не змінило логіку процесів: контракти й надалі концентруються в обмеженому колі постачальників, а системного контролю за цінами та економічною доцільністю закупівель фактично не існує.

    Ключовим оператором цього ринку залишається Агентство оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова. Саме на цьому рівні формуються технічні вимоги до продукції та визначається коло компаній, допущених до процедур. За відсутності незалежного фінансового аудиту та реального ринкового аналізу державний орган де-факто перетворюється на інструмент розподілу бюджетних потоків.

    Особливо показовою є ситуація на ринку безпілотних літальних апаратів. Тут синхронно діють кілька компаній — «Євро ТаннеЛс», «Арес», «Коляда КА», «Ге Технолоджі» та «ФлайТех Україна». Формально йдеться про різних виробників, однак на практиці вони заходять у закупівлі без реальної конкуренції, створюючи лише ілюзію вибору для держави.

    Фактичний центр управління цією групою зосереджений навколо Сєяра Куршутова. Через номінальних керівників і пов’язані структури він координує фінансові потоки та стратегічні рішення, залишаючись поза публічною відповідальністю. Така модель дозволяє контролювати ринок, не фігуруючи безпосередньо у контрактах.

    Штучне розмежування продукції на різні «комплекси» — зокрема ARES A1 або «Коляда K4» — лише маскує спільну логіку ціноутворення. Найбільш кричущим залишається питання вартості: один комплект ARES A1 закуповується державою за 3,09 млн гривень, хоча його основою є цивільні агродрони, ринкова ціна яких у рази нижча.

    Масштаби діяльності підтверджуються митною статистикою. Лише компанія «Євро ТаннеЛс» упродовж 2024–2025 років ввезла на територію України близько 24 тонн продукції. За оцінками джерел, загальні втрати державного бюджету від таких схем можуть сягати щонайменше 300 млн гривень.

    На тлі цих цифр особливо цинічно виглядає ситуація, коли військові підрозділи змушені самостійно закривати базові потреби у дронах і комплектуючих. Система, яка мала б забезпечувати фронт швидко, ефективно і за ринковими цінами, дедалі більше працює в інтересах вузького кола бенефіціарів, а не обороноздатності країни.

  • Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Безпека дітей у прифронтовій Балаклії стала універсальним прикриттям для сумнівних бюджетних рішень, ухвалених у режимі фактичної адміністративної тиші. Під приводом нагальної необхідності будівництва укриття для ліцею № 2 питання вартості, обґрунтованості кошторисів і реального контролю були повністю виведені за межі публічної дискусії.

    Умови війни у цьому випадку перетворилися на зручний аргумент, який дозволяє не ставити запитань. Сам факт обстрілів використовується як аксіома, що нібито не допускає перевірки цифр, строків і процедур. У результаті безпековий проєкт перетворився на закриту фінансову конструкцію, де контроль замінено формальністю.

    Весь процес будівництва укриття був реалізований у замкненому контурі управлінських рішень. Стратегічний напрям формувався на рівні обласної адміністрації, галузева координація здійснювалася профільним департаментом, а рішення на рівні громади приймалися без зовнішнього нагляду. Кінцеві параметри закупівлі, умови договору та його супровід залишилися в руках одного структурного підрозділу. Така концентрація повноважень фактично усунула будь-які запобіжники.

    Закупівля будівельних робіт з очікуваною вартістю 7 433 410,39 гривні відбулася без реальної конкуренції. У торгах взяв участь лише один учасник, який автоматично став переможцем. Відсутність альтернативних пропозицій нівелювала саму ідею цінового стримування та перетворила формальну прозорість процедури на ілюзію.

    5 грудня 2025 року відділ освіти уклав договір № 204 з приватним підприємством «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”». Попри декларований короткий термін виконання робіт до кінця року, документ містить положення, які дозволяють змінювати строки та вартість без чітко визначених обмежень. Фактичний контроль за виконанням робіт обмежився підписанням актів без незалежного технічного нагляду.

    Аналіз кошторисної документації свідчить про системне завищення вартості матеріалів без жодного технічного або ринкового обґрунтування. Анкери для георешітки закладені за ціною 32,64 гривні при базовій вартості 32,00 гривні. Будівельні болти включені до кошторису з розрахунку 171 360 гривень за тонну при ринковій ціні близько 168 000 гривень. Аналогічна ситуація з брусками хвойних порід, вартість яких зросла до 11 424 гривень за кубічний метр, та георешіткою, закладеною по 234,60 гривні замість 230,00.

    На перший погляд ці відхилення можуть здаватися незначними, однак у масштабах усього проєкту вони формують системну переплату. Сукупно завищення кошторису сягає близько 30 відсотків від загальної вартості робіт. У грошовому еквіваленті це понад 2,2 мільйона гривень бюджетних коштів, які були витрачені без належного економічного обґрунтування.

    Таким чином, укриття для навчального закладу в прифронтовій громаді стало не лише інфраструктурним об’єктом, а й прикладом того, як війна використовується як універсальний індульгенційний аргумент. Під гаслом захисту дітей зникає конкуренція, стирається контроль і розмивається відповідальність, а бюджет перетворюється на ресурс, доступний для безкарного маневру.

  • Прокуратура повідомила про підозру керівнику Служби відновлення Вінниччини

    Прокуратура повідомила про підозру керівнику Служби відновлення Вінниччини

    У Вінницькій області правоохоронці викрили масштабну розтрату бюджетних коштів, пов’язану з утриманням дорожньої інфраструктури. Керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелєву оголосили підозру у справі про привласнення 1,6 млн гривень під час обслуговування світлофорів та вуличного освітлення.

    Як повідомили в прокуратурі, у грудні 2022 року Служба відновлення уклала договір на експлуатаційне утримання доріг державного значення, який передбачав, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів та систем зовнішнього освітлення. Переможцем закупівлі стало товариство, яке, за даними слідства, не мало необхідної ліцензії для виконання відповідних робіт.

    Упродовж 2023–2024 років підрядна організація систематично завищувала у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом. Слідство вважає, що такі дії стали можливими через зловживання службовим становищем з боку посадових осіб замовника.

    Окрім Ігоря Жебелєва, підозру оголошено начальнику одного з відділів Служби відновлення та директору компанії-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряють інші договори, укладені службою в період воєнного стану.

  • Два проспекти Києва за мільярд: підряди знову отримав Київшляхбуд

    Два проспекти Києва за мільярд: підряди знову отримав Київшляхбуд

    Наприкінці 2025 року комунальна корпорація “Київавтодор” уклала два масштабні контракти на капітальний ремонт столичних проспектів Свободи та Валерія Лобановського. Загальна вартість угод становить 1,24 млрд гривень. Обидва підряди без конкуренції отримало приватне підприємство “Київшляхбуд”, яке вже багато років є одним із ключових виконавців дорожніх робіт у Києві.

    Як випливає з даних електронної системи Prozorro, договори були підписані 22 та 24 грудня 2025 року. У жодному з тендерів “Київшляхбуд” не мав конкурентів, а сама процедура пройшла без скарг чи оскаржень.

    Перший контракт передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, а завершити їх планують до грудня 2026 року.

    Другий договір укладено на капремонт проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має оновити одну з ключових транспортних артерій міста до червня 2027 року.

    У КМДА зазначили, що обидва проєкти включають оновлення проїжджої частини та тротуарів, модернізацію системи дощової каналізації, зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури та створення безбар’єрного простору. В адміністрації також наголосили, що проспект Свободи не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — більше двох десятиліть.

    За інформацією аналітичної системи YouControl, ПП “Київшляхбуд” було зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині компанія має юридичну адресу в Києві. Формальним засновником підприємства є австрійська компанія, однак кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер. Останній є чинним депутатом Одеської міської ради від фракції “Довіряй справам”.

    За даними Clarity-project, “Київшляхбуд” отримав майже сотню бюджетних замовлень на загальну суму понад 6,3 млрд гривень, із яких понад 6 млрд — саме від “Київавтодору”. Компанія входить до групи “Ростдорстрой”, яка також активно працює на столичних дорожніх проєктах. Сукупна вартість контрактів, отриманих структурами цієї групи від “Київавтодору”, сягнула 8,66 млрд гривень, що еквівалентно приблизно 205 млн доларів.

    Діяльність як “Київшляхбуду”, так і “Ростдорстрою” неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів. Національна поліція розслідує можливі зловживання під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, а також підозрює завищення вартості матеріалів під час ремонтів низки столичних вулиць у попередні роки. Частина цих проваджень стосується можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів.

    Попри це, компанії й надалі залишаються ключовими підрядниками “Київавтодору”, який підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Роботу департаменту безпосередньо спрямовує голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко.

  • КЕВ Житомира закупив електроенергію на 280 млн грн у фірми з кримінальним шлейфом

    КЕВ Житомира закупив електроенергію на 280 млн грн у фірми з кримінальним шлейфом

    Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира уклав угоду з ТОВ «Оператор енергії» на постачання електроенергії у 2026 році. Загальна вартість контракту становить 279,90 мільйона гривень.

    Договором передбачено фіксовану надбавку постачальника у розмірі 34 копійки за кожну кіловат-годину. Вона не змінюється протягом усього строку дії угоди незалежно від коливань цін на ринку «на добу наперед».

    За погодженими обсягами постачання та встановленою маржею очікуваний прибуток компанії-постачальника за цим контрактом може сягати близько 10 мільйонів гривень. Водночас аналіз аналогічних закупівель у Житомирській області свідчить, що для інших замовників застосовувалися значно нижчі маржі.

    Так, в Овруцькому водоканалі надбавка постачальника становила 19 копійок за кіловат-годину. Житомирська опорна лікарня в селі Троянів уклала договір із від’ємною маржею — мінус 2 копійки за кіловат-годину.

    Компанія «Оператор енергії» вже фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням цін на електроенергію для військових структур. У вересні 2021 року правоохоронні органи викрили завищення вартості електроенергії під час постачання Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню. Тоді підозри були оголошені як керівнику КЕУ, так і директору компанії.

    Директором ТОВ «Оператор енергії» є Дмитро Богданов. Після оголошення підозр керівництво компанії не змінювалося. Засновниками підприємства є Артур Хачатрян та Айк Погосян.

    Артур Хачатрян до початку повномасштабної війни був депутатом Одеської районної ради від забороненої нині партії ОПЗЖ. Він також є племінником депутата Одеської обласної ради Князя Хачатряна — власника дорожньо-будівельної компанії «Березівкаагрошляхбуд».

    Князя Хачатряна в регіоні пов’язують із багаторічним впливом на розподіл підрядів у дорожній галузі. Його компанія регулярно отримує великі замовлення на ремонт доріг та укриттів в Одеській області, у тому числі без проведення повноцінних тендерних процедур.

    Укладення контракту на постачання електроенергії для потреб Міністерства оборони з фіксованою та відносно високою маржею викликає питання щодо економічної доцільності умов угоди, зважаючи на попередній досвід роботи постачальника з військовими замовниками.

  • Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська обласна військова адміністрація знову опинилася в центрі скандалу навколо розподілу бюджетних коштів. Цього разу йдеться про 654 мільйони гривень, спрямовані на будівництво та реконструкцію тепломереж, які були фактично виведені з публічного контролю під грифом «для службового користування».

    Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив рішення засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стала нібито загроза безпеці в умовах воєнного стану. Водночас у відкритому доступі залишаються ціни на матеріали для значно більш чутливих об’єктів енергетичної інфраструктури в інших регіонах, що ставить під сумнів реальну необхідність такого рівня закритості.

    Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

    Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

    Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

    Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

    Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

    Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

    Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

  • Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Держава дедалі голосніше звітує про створення мережі ветеранських просторів та підготовку фахівців із супроводу ветеранів. Однак за цією публічною риторикою все чіткіше вимальовується інша реальність — масштабне освоєння бюджетних коштів через будівельні проєкти з наперед визначеними виконавцями.

    Поки значна частина ветеранів самостійно проходить складний шлях адаптації до цивільного життя, бюджетні ресурси спрямовуються не на психологічну допомогу, реабілітацію чи перекваліфікацію, а на зведення об’єктів із сумнівною економічною доцільністю. У результаті замість живої підтримки формується інфраструктурна вітрина, де ключову роль відіграє не користь для ветеранів, а зручність для підрядників.

    Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

    Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

    Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

    Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

    Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

    Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

    У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

  • У Києві розслідують завищення тарифів на електроенергію для закладів освіти

    У Києві розслідують завищення тарифів на електроенергію для закладів освіти

    У Києві викрито схему можливого незаконного завищення вартості електричної енергії для закладів освіти Деснянського району. За версією слідства, внаслідок дій посадовиці бюджет зазнав переплат на суму понад 1,8 мільйона гривень.

    Про підозру повідомлено уповноваженій особі з організації та проведення публічних закупівель управління освіти Деснянської районної державної адміністрації. Її дії кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

    Слідство встановило, що у період з січня по вересень 2023 року посадовиця підписувала додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії для закладів освіти району. Ці угоди, за даними правоохоронців, укладалися всупереч вимогам законодавства та передбачали постачання електроенергії за цінами, які суттєво перевищували середньоринкові.

    Правоохоронці вважають, що дії здійснювалися в інтересах компанії-постачальника, а їх наслідком стала переплата бюджетних коштів на суму понад 1,8 мільйона гривень.

    У разі доведення вини посадовиці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

    Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.