Golosnovinua.com

Позначка: Черкащина

  • Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    У Черкаській області 22 жовтня відбулися важливі кадрові зміни. Після понад року без постійного керівника депутати обрали нового голову обласної ради. Посаду отримав представник партії «Слуга народу» Олег Куклін. Водночас депутатському корпусу представили начальника Головного управління ДСНС у регіоні — полковника служби цивільного захисту Анатолія Кобка.

    Про кадрові рішення повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Інформацію про обрання голови облради також підтвердили місцеві медіа.

    Новим керівником представницького органу став Олег Куклін, кандидатуру якого підтримали 45 депутатів під час таємного голосування. Інших претендентів на посаду під час обговорення не висували.

    Для Черкаської облради це рішення стало завершенням тривалого періоду невизначеності. Із жовтня 2025 року вона залишалася без постійного голови після відставки Анатолія Підгорного, який очолював раду з 2019 року.

    Упродовж цього часу обов’язки керівника виконував перший заступник голови облради Роман Сущенко, представник «Європейської солідарності».

    Депутати неодноразово намагалися обрати нового очільника, однак попередні голосування завершувалися безрезультатно. Серед кандидатів були Євгеній Курбет та Анатолій Яріш, але жоден із них не зміг отримати необхідної підтримки.

    Ще на початку жовтня Ігор Табурець публічно критикував ситуацію в обласній раді, заявляючи про затягування ухвалення рішень та проблеми з організацією її роботи.

    Після обрання нового керівника очільник ОВА наголосив на необхідності відновлення конструктивної співпраці між органами влади.

    «Область потребує узгоджених рішень і відповідальності на всіх рівнях влади. Конструктивна взаємодія обласної ради та ОВА — необхідна умова для вирішення ключових завдань регіону», — заявив Табурець.

    За його словами, головними пріоритетами залишаються безпека, стійкість та стабільність Черкащини.

    Новому голові облради Олегу Кукліну 65 років. Він має значний досвід роботи в освітній сфері та багато років очолює Черкаський державний фаховий бізнес-коледж.

    Куклін є доктором економічних наук, професором, кандидатом педагогічних наук та заслуженим працівником освіти України. В обласній раді він представляє фракцію «Слуга народу» та очолював постійну комісію з питань регламенту, місцевого самоврядування, забезпечення правопорядку і захисту прав людини.

    Його політична біографія також охоплює співпрацю з різними політичними силами. У 2010 році Куклін балотувався до Черкаської міської ради від Партії регіонів, а у 2020 році очолював міський виборчий штаб «Слуги народу».

    Паралельно відбулися зміни й у керівництві обласного управління ДСНС. Депутатам представили Анатолія Кобка, який раніше вже виконував обов’язки начальника цього відомства.

    Зокрема, у березні 2026 року після завершення служби Олександра Євпака Кобка призначили тимчасовим керівником управління. Згодом, згідно з реєстраційними даними, його призначення було оформлено наказом ДСНС від 27 серпня 2026 року.

    Таким чином, представлення Кобка 22 жовтня не означає, що саме цього дня він уперше очолив управління.

    Кадрові рішення відбулися на тлі чергових російських атак на Черкащину. Напередодні в Умані внаслідок обстрілу виникли пожежі в житловому будинку, гіпермаркеті та на прилеглій території. Також було пошкоджено готель, повідомлялося про одного травмованого чоловіка.

    За таких обставин координація між обласною владою, депутатським корпусом та екстреними службами залишається важливим питанням для регіону.

    Обрання нового голови облради відкриває можливість відновити стабільну роботу представницького органу після тривалої перерви. Водночас результати кадрових змін залежатимуть від подальших рішень депутатів та ефективності співпраці обласних структур.

  • Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    У родини нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма журналісти Bihus.Info виявили одразу кілька дорогих активів, які не відображені в його деклараціях у тому вигляді, в якому ними, за версією розслідувачів, могла користуватися сім’я посадовця. Йдеться про квартиру площею понад 100 квадратних метрів і паркомісце у столичних «Новопечерських Липках», Porsche Macan, яким користувалася дружина міністра, а також мисливське господарство на Черкащині, у користуванні якого перебуває близько 18 тисяч гектарів угідь. Сам Кім заперечує користування частиною цього майна та пояснює інші епізоди кредитом і правилами декларування.

    Віталій Кім став міністром у справах ветеранів 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року він очолював Миколаївську облдержадміністрацію, а після початку повномасштабної війни — обласну військову адміністрацію. Його нинішню посаду підтверджують Кабінет Міністрів і Мінветеранів.

    Саме після переходу Кіма до уряду журналісти вирішили уважніше подивитися на спосіб життя та активи його родини.

    Квартира у «Новопечерських Липках» за приблизно $350 тисяч

    Найдорожчою знахідкою Bihus.Info стала нерухомість у одному з найдорожчих житлових комплексів Києва.

    За даними розслідування, влітку 2025 року компанія дружини міністра Юлії Кім — «Медиа группа» — придбала квартиру площею понад 100 квадратних метрів у ЖК «Новопечерські Липки». Разом із житлом компанія оформила й паркомісце.

    Журналісти оцінили квартиру без ремонту разом із місцем у паркінгу приблизно у $350 тисяч на момент придбання.

    При цьому, за даними YouControl, на які посилається Bihus.Info, публічна фінансова звітність компанії дружини Кіма протягом попередніх років була або нульовою, або взагалі відсутньою.

    Саме ця деталь викликала додаткові питання у журналістів: звідки компанія з такою фінансовою історією могла взяти кошти на елітну нерухомість.

    Кім каже: квартира куплена в кредит

    Сам Віталій Кім у коментарі Bihus.Info заявив, що квартирою та паркомісцем у «Новопечерських Липках» він не користується.

    За його словами, житло справді записане на компанію дружини, але придбане у кредит. На запитання про фінансові можливості компанії міністр відповів, що доходи були у ФОП Юлії Кім, а кошти відображалися в декларації.

    Водночас журналісти звернули увагу на ще одну деталь.

    За їхніми підрахунками, у декларації Кіма за 2025 рік заощадження родини не зменшилися після придбання квартири, а навпаки — зросли приблизно на 6,5 млн грн порівняно з попереднім роком.

    При цьому річний офіційний дохід сім’ї за 2025-й становив близько 7 млн грн до сплати податків. Bihus.Info звертає увагу, що окремих витрат на придбання квартири у декларації журналісти не побачили.

    Ці обставини самі по собі не доводять порушення законодавства — юридичну оцінку правильності декларування може дати НАЗК. Однак саме невідповідність між способом життя, активами компанії дружини та публічними деклараціями стала основою журналістського розслідування.

    Porsche, якого немає в декларації

    Другий гучний епізод стосується автомобіля Porsche Macan.

    На паркомісці компанії Юлії Кім у «Новопечерських Липках» журналісти помітили Porsche, на якому дружина міністра ще у 2024 році отримувала штраф.

    Сам автомобіль оформлений не на сім’ю Кіма, а на будівельну компанію «С-Девелоп», пов’язану з бізнесменом Романом Сербеновим. За словами самого Кіма, Сербенов раніше працював директором у його будівельних компаніях, а також разом із ним був пов’язаний із миколаївським баскетбольним клубом.

    Сербенов розповів журналістам, що компанія придбала Porsche ще у 2022 році й передала його в оренду Юлії Кім.

    Міністр пояснив відсутність автомобіля у декларації тим, що дружина орендувала його менше ніж 180 днів у відповідному звітному періоді. До цього, за його словами, користування машиною було лише періодичним.

    Саме тут виникає одна з головних інтриг розслідування: власник компанії говорить, що машина була передана дружині Кіма ще раніше, тоді як міністр наголошує на нетривалому користуванні, яке, на його думку, не створювало обов’язку декларувати авто.

    Ще один Touareg — уже від колишньої дружини

    Журналісти також звернули увагу на ще один Volkswagen Touareg, який з’являвся біля «Новопечерських Липок».

    Раніше Кім орендував цей автомобіль у миколаївської компанії, а згодом машина перейшла у власність його колишньої дружини Ольги.

    Bihus.Info зафіксували авто біля столичного ЖК та встановили, що воно протягом останніх місяців отримувало штрафи. Сам Кім заявив, що колишня дружина перебуває за межами України, а автомобілем він не користується.

    Ще один Volkswagen Touareg, схожий на той, який орендує сам міністр, журналісти також помічали на паркінгу комплексу. Через кілька днів на пасажирському місці цього авто вони зафіксували чоловіка, схожого на Кіма.

    Сам посадовець заперечує, що живе у квартирі дружини.

    Але найцікавіше — 18 тисяч гектарів для полювання

    Окрема частина розслідування стосується «Канівського лівобережного мисливського господарства» на Черкащині.

    У користуванні підприємства перебувають приблизно 18 тисяч гектарів мисливських угідь. Влітку 2025 року у господарства змінилися власники.

    Одним із них став Олександр Степанов — давній бізнес-партнер Кіма. За даними Bihus.Info, він роками фігурував у спільних компаніях як із нинішньою, так і з колишньою дружинами посадовця.

    І тут історія стає ще цікавішою.

    Сам Степанов повідомив журналістам, що полювання не любить, на мисливській базі практично не бував і навіть не знає свого нового бізнес-партнера Андрія Галкіна. Людина з таким самим ім’ям і прізвищем раніше була помічником народного депутата Романа Іванісова.

    Сам Кім на цій базі бував

    Віталій Кім, на відміну від Степанова, ніколи не приховував, що любить полювання.

    У коментарі журналістам міністр підтвердив, що кілька разів бував на цій мисливській базі, але пояснив це запрошеннями друзів.

    Також він розповів, що з Романом Іванісовим познайомився ще у 2020 році — саме на полюванні.

    Степанов, своєю чергою, зробив ще одну цікаву заяву: за його словами, Кім може приїжджати на базу й без його відома — з людьми, яких «не хотілося б афішувати».

    Bihus.Info повідомляє, що серед людей, які могли бувати там разом із Кімом, журналісти також називають керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Це твердження походить саме з журналістського розслідування; офіційного підтвердження такого спільного відпочинку від Арахамії в оприлюдненому матеріалі немає.

    Журналісти підозрюють номінальних власників

    Саме через дивну структуру власності Bihus.Info припускає, що формальні власники мисливського господарства можуть володіти ним не лише у власних інтересах.

    На це, на думку журналістів, вказують одразу кілька деталей: давній бізнес-зв’язок Степанова з Кімом, байдужість самого власника до полювання, його незнання другого партнера і регулярні візити Кіма на базу.

    Однак важливо: це журналістська версія, а не встановлений правоохоронцями факт. Даних про підозру Кіму у зв’язку з цими активами чи про рішення НАЗК щодо порушень декларування станом на 23 вересня у відкритих джерелах немає.

    «Ненька інфо» вже писала про активи родини Кіма

    На «Ненька інфо» вже виходив матеріал про результати цього розслідування:

    Елітні квадрати, таємні автопарки та мисливські угіддя: які приховані активи виявили у родини міністра Кіма

    Схожа історія з майном, яке журналісти не знайшли в декларації посадовиці, раніше була і з колишньою віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною. «Ненька інфо» писала про квартиру в центрі Києва, якою вона, за даними Bihus.Info, користувалася, хоча житло не було вказане в декларації.

    Ще одне близьке за тематикою розслідування стосувалося родин співробітників кіберполіції та дорогої нерухомості у «Новопечерських Липках»:

    Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • Інвалідність за $20 тисяч і «злиті» блокпости: СБУ накрила масштабну мережу для ухилянтів по всій Україні

    Інвалідність за $20 тисяч і «злиті» блокпости: СБУ накрила масштабну мережу для ухилянтів по всій Україні

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією провела масштабну спецоперацію одразу в кількох регіонах держави та ліквідувала вісім нових схем ухилення від мобілізації й незаконного переправлення чоловіків за кордон. За результатами слідчих дій затримано 22 організаторів оборудок, серед яких посадовці медичних закладів, лікарі, чиновники та навіть правоохоронець, який передавав інформацію про розташування блокпостів.

    За даними правоохоронців, вартість незаконних послуг коливалася від 3,5 до 20 тисяч доларів США з одного клієнта. За ці гроші військовозобов’язаним обіцяли оформлення фіктивної інвалідності, підроблені медичні документи, висновки про непридатність до військової служби або ж організовували нелегальний перетин державного кордону поза офіційними пунктами пропуску.

    Найбільш резонансні факти правоохоронці зафіксували на Київщині. Слідство встановило, що заступник генерального директора обласної психіатрично-наркологічної лікарні разом із завідувачем одного з відділень та сімейним лікарем організували схему оформлення фіктивного стаціонарного лікування. Надалі на підставі таких документів клієнтам незаконно оформлювали групи інвалідності, які дозволяли уникнути мобілізації. За попередніми даними, схема діяла системно та була орієнтована на отримання значних прибутків від охочих уникнути військового обов’язку.

    На Буковині правоохоронці викрили цілу мережу з незаконного переправлення чоловіків через кордон. Її організувало місцеве подружжя, яке залучило до протиправної діяльності ще вісімох спільників. Для транспортування клієнтів використовували автомобілі та мотоцикли, а маршрути пролягали через лісові ділянки поблизу державного кордону. Особливого резонансу справі додає той факт, що до схеми був причетний правоохоронець, який передавав організаторам інформацію про місця розташування прикордонних нарядів та блокпостів, допомагаючи уникати перевірок.

    На Львівщині правоохоронці повідомили про підозру місцевому підприємцю та його сину. За версією слідства, вони через зв’язки в медичних установах допомагали клієнтам оформлювати фальшиві документи про інвалідність. Окремо затримано лікаря-хірурга, який, за даними слідства, вимагав гроші за продовження вже наявної третьої групи інвалідності.

    У Черкаській області затримано жінку, яка разом із лікарями місцевої військово-лікарської комісії торгувала фіктивними висновками про непридатність до військової служби. Саме такі документи використовувалися чоловіками призовного віку для уникнення мобілізації.

    Ще одну масштабну схему викрили на Дніпропетровщині. За даними слідства, дві сестри залучили лікарів кількох медичних закладів до виготовлення неправдивих медичних довідок. У документах зазначалися неіснуючі важкі захворювання, що ставали підставою для подальшого оформлення інвалідності.

    У Вінниці правоохоронці затримали посадовця однієї з державних установ. Він отримував хабарі за обіцянки допомогти вже мобілізованим військовослужбовцям перевестися до тилових підрозділів або оформити відстрочку від проходження служби.

    На Хмельниччині фігурантом кримінального провадження став 35-річний чоловік, який продавав підроблені документи про інвалідність. Потенційним клієнтам він розповідав про нібито особисті зв’язки серед медичних працівників та гарантував швидке оформлення необхідних довідок.

    У СБУ наголошують, що подібні схеми залишаються одним із найпоширеніших способів ухилення від мобілізації в умовах воєнного стану. Лише протягом останніх місяців правоохоронці регулярно викривають канали незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, а також мережі з продажу фіктивних документів про інвалідність або непридатність до служби. За інформацією Державної прикордонної служби, від початку повномасштабної війни виявлено сотні організованих груп, які намагалися заробляти на незаконному виїзді військовозобов’язаних за межі країни.

    Наразі всім затриманим повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України. Серед інкримінованих правопорушень — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, незаконне переправлення осіб через державний кордон та зловживання впливом. В окремих випадках слідство також перевіряє причетність підозрюваних до службових злочинів і корупційних правопорушень.

    У разі доведення вини організаторам схем загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці продовжують слідчі дії та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетні до функціонування викритих каналів ухилення від мобілізації.

  • Скандал на Черкащині: працівників ТЦК звинуватили в нападі на ветерана з ампутованою ногою та його родину

    Скандал на Черкащині: працівників ТЦК звинуватили в нападі на ветерана з ампутованою ногою та його родину

    На Черкащині розгорівся гучний скандал після повідомлень про конфлікт між працівниками територіального центру комплектування та бойовим ветераном, який перебуває на реабілітації після поранення. За даними громадської організації «Ветерани Батьківщини», інцидент стався 16 травня на території Чигиринського району. Автомобіль, у якому перебував ветеран Володимир, його дружина та дитина, зупинили люди в камуфляжі. Після цього, як стверджують у ветеранській організації, ситуація переросла у погрози, застосування газу та демонстрацію зброї.

    Керівництво Черкаського обласного ТЦК та СП уже призначило службову перевірку. У відомстві заявили, що з’ясовують усі обставини події та наголосили, що будь-які прояви неповаги до ветеранів, а також дії, які можуть загрожувати цивільним громадянам, є неприпустимими.

    За інформацією ГО «Ветерани Батьківщини», за кермом автомобіля перебував доброволець, чинний військовослужбовець на реабілітації, бойовий сержант з інвалідністю внаслідок війни. У ветерана ампутована нога, він має бойові нагороди та іменну зброю. Разом із ним у машині були дружина та дитина.

    В організації стверджують, що автомобіль зупинили на польовій дорозі. Після цього між ветераном і людьми в камуфляжі виник конфлікт. За словами представників ветеранської спільноти, під час інциденту фігурував пістолет із патроном у патроннику, у салон автомобіля нібито пустили газ, а самому ветерану погрожували вбивством.

    Через кілька хвилин на місце прибув екіпаж поліції. За даними ГО, після цього пролунали вибачення та була спроба залагодити конфлікт. Водночас, як стверджують у ветеранській організації, один із працівників ТЦК відмовився від подальшого спілкування, пішов до свого автомобіля та зачинився всередині.

    Після розголосу інциденту громадська організація звернулася до керівництва Черкаської області з вимогою взяти справу під особистий контроль. Ветеранська спільнота також наполягає на проведенні щоденних інструктажів для груп оповіщення, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Черкаському обласному ТЦК закликали не поширювати неперевірену інформацію та дочекатися офіційних результатів службової перевірки. Станом на зараз її висновки публічно не озвучувалися.

    Скандал на Черкащині стався на тлі ширшої суспільної дискусії про роботу ТЦК та СП в Україні. Представники територіальних центрів комплектування мають право перевіряти військово-облікові документи громадян, однак такі дії повинні здійснюватися в межах законодавства та без перевищення повноважень. Про законні підстави перевірки документів раніше нагадували і в Черкаському ТЦК.

    Останніми місяцями в різних регіонах України неодноразово виникали конфлікти, пов’язані з роботою груп оповіщення. Зокрема, на Черкащині поліція вже відкривала кримінальне провадження після іншого конфлікту між місцевими жителями та представниками ТЦК.

    Окремий резонанс у травні викликала ситуація у Хмельницькому, де ветеран прийшов до будівлі ТЦК з битою після заяв про побиття його сина з інвалідністю. Відео інциденту швидко розійшлося соцмережами та спричинило хвилю обурення.

    Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше заявляв і про позитивні зміни в роботі окремих ТЦК. За його словами, у деяких регіонах працівники територіальних центрів перестали ховати обличчя під балаклавами та не знімають розпізнавальні знаки під час патрулювання.

    Попри це, новий інцидент на Черкащині знову загострив питання довіри до роботи ТЦК, особливо коли йдеться про взаємодію з ветеранами, чинними військовослужбовцями та їхніми родинами. Суспільство очікує не лише службової перевірки, а й публічних відповідей: хто саме брав участь у конфлікті, чи були правові підстави для зупинки автомобіля, чи застосовували газ і зброю, а також чи понесуть винні відповідальність у разі підтвердження порушень.

  • На Черкащині до суду скеровано справу доцента за хабар $12 000

    На Черкащині до суду скеровано справу доцента за хабар $12 000

    На Черкащині до суду направлено обвинувальний акт стосовно доцента кафедри одного з місцевих університетів за одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень уповноваженими особами держави. Про це повідомила Черкаська обласна прокуратура.

    За даними слідства, обвинувачена запропонувала військовозобов’язаному мешканцю Черкас використати свої особисті зв’язки для впливу на працівників районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Мета — зняття чоловіка з розшуку та виключення з військового обліку.

    Крім того, жінка запевнила клієнта у можливості впливу на заклади охорони здоров’я для встановлення фіктивного діагнозу та оформлення групи інвалідності, а також на членів військово-лікарської комісії щодо непридатності до служби за станом здоров’я.

    Правоохоронці задокументували факт одержання обвинуваченою хабаря у розмірі 12 000 доларів США. Слідчий суддя застосував до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

  • 5 тисяч доларів хабаря: посадовця з Черкащини викрили на спробі підкупу поліції

    5 тисяч доларів хабаря: посадовця з Черкащини викрили на спробі підкупу поліції

    На Черкащині правоохоронці затримали заступника міського голови під час передачі хабаря в розмірі 5 тисяч доларів. За даними Офісу Генерального прокурора, посадовець намагався «домовитися» про закриття кримінального провадження, у якому сам є підозрюваним.

    Слідство встановило, що гроші призначалися начальнику одного з відділів Головного управління Нацполіції в Черкаській області. За цю суму чиновник розраховував отримати рішення про припинення розслідування.

    Передачу неправомірної вигоди задокументували правоохоронці. Під час отримання 5 тисяч доларів фігуранта затримали.

    Крім спроби підкупу, слідство інкримінує посадовцю низку екологічних та службових правопорушень. За версією правоохоронців, перебуваючи раніше на посаді директора комунального підприємства міськради, упродовж 2020–2025 років він допустив систематичне складування твердих побутових відходів за межами офіційного полігону — на сусідній земельній ділянці площею понад 4,5 гектара.

    Унаслідок цього відбулося засмічення та забруднення земель, що створило загрозу довкіллю. Державі завдано матеріальної шкоди на суму понад 6 мільйонів гривень.

    Посадовцю повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: надання неправомірної вигоди службовій особі, забруднення земель та службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Наразі суд обрав йому запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

  • Прокурорка з Черкащини купила квартиру в Києві після отримання понад 1 млн грн через підроблену інвалідність

    Прокурорка з Черкащини купила квартиру в Києві після отримання понад 1 млн грн через підроблену інвалідність

    Прокурорка Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Людмила Ковальська у грудні 2025 року придбала житло в Києві вартістю понад 1,2 млн гривень. Раніше вона отримала понад 1 млн грн, скориставшись підробленою довідкою про інвалідність.

    У власності її чоловіка Вадима Ковальського — заступника начальника Уманського районного управління ДСНС у Черкаській області — з 2018 року вже є квартира в столиці вартістю понад 800 тис. грн. Крім того, родина володіє нерухомістю у місті Сміла та селі Литвинівка на Черкащині.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, чоловік прокурорки у 2022 році придбав автомобіль Renault Megane 2017 року за 5 000 грн, хоча його ринкова вартість перевищує 500 тис. грн. Такі дані викликають питання щодо походження коштів та законності угод у родини прокурорки.

    Спостерігачі зазначають, що подібні випадки ставлять під сумнів прозорість та етичність діяльності правоохоронців у регіоні.

  • На Черкащині викрито схему ухилення від служби за гроші: двом особам оголошено підозру

    На Черкащині викрито схему ухилення від служби за гроші: двом особам оголошено підозру

    Військовослужбовцю та цивільній особі повідомлено про підозру у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди. Йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Про це інформує «Закон і Бізнес» із посиланням на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.

    За даними слідства, підозрювані використовували особисті зв’язки зі службовими особами одного з районних територіальних центрів комплектування на Черкащині. Діючи з корисливих мотивів, вони пообіцяли військовозобов’язаному за грошову винагороду у 15 тисяч доларів допомогти зі зняттям із розшуку в системі «Оберіг», подальшим оформленням відстрочки від військової служби та виключенням із військового обліку. Для цього підозрювані запевняли, що оформлять фіктивні документи про нібито необхідність догляду за особою з інвалідністю.

    Згідно з матеріалами слідства, зловмисники одержали першу частину неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів і передали військовозобов’язаному підроблені довідки про інвалідність матері та необхідність її постійного догляду. Отримавши другу частину грошей — 7000 доларів — вони були затримані в порядку ст. 208 КПК, а кошти вилучено.

    Прокуратура повідомила, що обом підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі дії тривають, встановлюються інші особи, які могли бути причетні до схеми.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади протягом трьох років.

  • Знищення податкових документів: деталі справи проти держслужбовиці з Черкащини

    Знищення податкових документів: деталі справи проти держслужбовиці з Черкащини

    На Черкащині податкову інспекторку підозрюють у зловживанні службовим становищем та знищенні даних, повідомила обласна прокуратура. За версією слідства, держслужбовиця, користуючись своїми повноваженнями, увійшла до інформаційно-комунікаційної системи ДПС під власним логіном та паролем і без законних підстав видалила два податкові повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно на суму 500 тисяч гривень.

    Такі дії призвели до несанкціонованого знищення даних та фактичного ненадходження коштів до бюджету. Наразі слідство також встановлює обставини отримання неправомірної вигоди іншою особою, в інтересах якої могли бути скоєні ці дії.

    Головному державному інспектору одного з відділів оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області інкримінують кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 362 (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, систем та мереж) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

    Справу наразі розслідують, а прокурори перевіряють усі обставини для притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих державі збитків.