Golosnovinua.com

Позначка: Чернівецька область

  • 1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    На українсько-румунському кордоні прикордонники виявили в автомобілі велику партію вітамінів іноземного виробництва, яку, за даними ДПСУ, намагалися ввезти в Україну приховано від контролю. У спеціально облаштованій схованці в підлозі машини знайшли 1400 упаковок товару орієнтовною вартістю близько 1,4 млн гривень.

    Автомобіль прибув до пункту пропуску «Порубне» з території Румунії. За кермом перебував 63-річний громадянин України. Оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону заздалегідь отримали інформацію про можливу спробу незаконного переміщення товарів, тому транспортний засіб направили не на звичайний огляд, а на поглиблену перевірку.

    Саме вона і дала результат.

    Під час огляду правоохоронці звернули увагу на конструкцію підлоги автомобіля. Після її демонтажу виявилася спеціально підготовлена порожнина, де були складені коробки з вітамінами іноземного виробництва. Загалом прикордонники нарахували 1400 упаковок. За попередньою оцінкою, загальна вартість партії становить близько 1,4 млн грн.

    Тобто в середньому на одну упаковку припадає приблизно тисяча гривень вартості товару, хоча точну номенклатуру препаратів, бренди та їхню фактичну ринкову ціну ДПСУ у відкритому повідомленні не деталізувала. Тому говорити, які саме вітамінні комплекси перевозили та для якого ринку вони могли бути призначені, наразі неможливо.

    Важлива деталь цієї історії полягає саме у способі перевезення. Товар не просто лежав у багажнику чи салоні понад дозволені норми — для нього облаштували приховану конструкцію в підлозі автомобіля. Такі схованки у митній практиці зазвичай стають окремою обставиною при оформленні порушення, оскільки свідчать про спробу приховати вантаж від контролю.

    Після виявлення партії правоохоронці вилучили не лише самі вітаміни, а й автомобіль, в якому була зроблена схованка. Вартість транспортного засобу попередньо оцінили ще приблизно у 450 тисяч гривень. Отже, сумарна оцінка вилученого майна — товару та машини — становить близько 1,85 млн грн.

    Представники митниці склали відповідний протокол. Подальшу долю і вітамінів, і автомобіля визначатимуть у порядку, передбаченому законодавством.

    У повідомленні прикордонників не йдеться про те, що водія вже визнано винним у контрабанді або іншому правопорушенні. Наразі зафіксовано саме факт прихованого переміщення товару, а остаточну юридичну оцінку мають дати уповноважені органи та, за потреби, суд.

    «Порубне» регулярно стає місцем незвичних знахідок

    Пункт пропуску «Порубне – Сірет» є одним із основних автомобільних переходів на українсько-румунському кордоні. Через великий потік транспорту тут регулярно фіксують спроби незаконного переміщення різних категорій товарів — від звичайної комерційної продукції до цінностей, які потребують окремого декларування.

    Наприклад, «Ненька інфо» раніше писала про інший резонансний випадок на Буковині — історію із золотими злитками, які жінка перевозила через «Порубне-Сірет», сховавши у шкарпетках. Тоді йшлося про чотири злитки загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Згодом суд закрив провадження та постановив повернути золото власниці.

    Цей випадок показує, що сам факт прихованого перевезення ще не означає автоматичного остаточного висновку про винуватість конкретної людини — юридичну кваліфікацію кожної ситуації визначають окремо залежно від обставин, документів та доказів.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався затримання українця на кордоні з Угорщиною зі стародруками XVIII–XIX століть. У його автомобілі митники виявили 13 старовинних книжок, прихованих серед особистих речей. Тоді матеріали передали до СБУ, а видання повідомляло про попередню кваліфікацію за статтею щодо контрабанди.

    Є на «Ненька інфо» і матеріали про значно більші за масштабом схеми ввезення товарів та ухилення від сплати податків. Зокрема, видання писало про схему навколо мережі «Ябко», де йшлося вже про мільярдні суми й системне використання підконтрольних компаній та ФОПів. Цей випадок не пов’язаний із нинішньою історією у «Порубному», однак показує ширший контекст проблеми нелегального ввезення комерційних товарів.

    Чому цього разу вилучили автомобіль

    У випадку з партією вітамінів автомобіль став не просто транспортом для перевезення товару. За даними прикордонників, у ньому була спеціально облаштована схованка в підлозі. Саме тому машину також вилучили разом із вантажем.

    Подібна практика є типовою для випадків, коли транспортний засіб конструктивно пристосовують для приховування товарів від митного контролю. Водночас остаточне рішення щодо конфіскації чи повернення машини ухвалюється вже за результатами подальшого провадження.

    Станом на вечір 2 жовтня ДПСУ не повідомляла про затримання водія або пред’явлення йому кримінальної підозри. Не оприлюднено також інформації про те, звідки саме походила партія, хто був її кінцевим отримувачем та чи мав чоловік спільників.

    Відомих деталей достатньо для доволі показової історії: 1400 упаковок вітамінів на 1,4 млн грн перевозили не в коробках у багажнику, а в тайнику, облаштованому просто в підлозі автомобіля.

    Для 63-річного водія така поїздка з Румунії завершилася не лише втратою товару, а й вилученням самої машини вартістю приблизно 450 тисяч гривень. Тепер остаточне рішення щодо обох активів залежатиме від подальших дій митниці та суду.

  • На Буковині зафіксували землетрус: де стався підземний поштовх

    На Буковині зафіксували землетрус: де стався підземний поштовх

    У Чернівецькій області ввечері в суботу, 8 серпня, стався землетрус. Підземні поштовхи зафіксували сейсмологи поблизу села Іспас. Магнітуда землетрусу становила 1,4 за шкалою Ріхтера, а осередок залягав на глибині близько 5 кілометрів.

    Про це повідомив Головний центр спеціального контролю.

    За даними фахівців, землетрус зареєстрували 8 серпня о 19:40. Найближчим до епіцентру населеним пунктом стало село Іспас, розташоване у Вижницькому районі Чернівецької області.

    Сейсмологи класифікували зафіксовані підземні поштовхи як невідчутні. Це означає, що землетрус такої сили, найімовірніше, не мав відчуватися людьми та не становив загрози для будівель чи іншої інфраструктури. Водночас фахівці продовжують збирати інформацію про сейсмічну подію, щоб уточнити її характеристики.

    «08 серпня 2026 року Головним центром спеціального контролю зареєстровано землетрус в Чернівецькій області, магнітудою 1,4 (за шкалою Ріхтера), на глибині 5 км», — повідомили у Головному центрі спеціального контролю.

    Жителів населених пунктів, розташованих поблизу району, де сталися підземні поштовхи, сейсмологи закликали повідомити, якщо вони все ж відчули коливання земної поверхні. Отримані від очевидців дані можуть допомогти фахівцям додатково оцінити параметри землетрусу та визначити особливості поширення сейсмічних хвиль.

    Землетруси з магнітудою близько 1–2 зазвичай належать до дуже слабких сейсмічних подій. Подібні коливання часто фіксуються спеціальними приладами, однак люди їх не помічають. Сила землетрусу залежить не лише від його магнітуди, а й від глибини залягання осередку, відстані до населених пунктів та особливостей ґрунту.

    Чернівецька область є одним із регіонів України, де періодично реєструють сейсмічну активність. Територія Буковини розташована неподалік від зони Вранча в Румунії — одного з найбільш активних сейсмічних районів Європи. Землетруси, що виникають у цій зоні, можуть відчуватися на значній території України, зокрема в західних та центральних областях.

    Водночас нинішній землетрус у Чернівецькій області мав невелику магнітуду — лише 1,4. За такої сили підземних поштовхів говорити про небезпеку для населення чи будівельних конструкцій підстав немає.

    Сейсмічні події невеликої потужності регулярно фіксують не лише на Буковині, а й в інших регіонах України. Так, у липні 2026 року фахівці зареєстрували землетрус у Хмельницькій області. Його магнітуда становила 1,6 за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи, зафіксовані 9 липня, стали четвертим землетрусом, який сейсмологи зареєстрували в Україні від початку того місяця.

    Фахівці наголошують, що сам факт реєстрації землетрусу не означає, що існує загроза сильнішого землетрусу найближчим часом. Сейсмічна активність постійно відстежується за допомогою спеціального обладнання, а отримані дані використовують для дослідження рухів земної кори та оцінки сейсмічної ситуації.

    Наразі інформації про руйнування, пошкодження будівель або постраждалих унаслідок землетрусу поблизу Іспаса немає. За попередньою оцінкою спеціалістів, зафіксований 8 серпня землетрус був слабким і належить до невідчутних сейсмічних подій.

  • Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Окремі категорії пенсіонерів в Україні можуть щомісяця отримувати підвищену пенсію завдяки спеціальній доплаті за проживання або роботу в гірських населених пунктах. Розмір надбавки становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас така виплата не призначається автоматично — для її оформлення необхідно звернутися до Пенсійного фонду із відповідною заявою та підтвердними документами. Такі норми передбачені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

    Право на доплату мають громадяни, які постійно проживають або працюють у населених пунктах, що офіційно мають статус гірських. Йдеться про окремі громади Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

    Однією з основних умов є фактичне проживання або робота в гірській місцевості не менше шести місяців поспіль. Також враховується, що людина не повинна тривалий час перебувати за кордоном або сплачувати єдиний соціальний внесок в іншому населеному пункті, що може свідчити про відсутність фактичного проживання в гірській місцевості.

    Розмір доплати становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприклад, якщо прожитковий мінімум складає 2361 гривню, щомісячна надбавка становитиме близько 472 гривень. Виплата нараховується додатково до основного розміру пенсії.

    Гірську надбавку можна поєднувати з іншими законодавчо передбаченими доплатами. Наприклад, пенсіонери віком від 80 років, які вже отримують вікову доплату у розмірі 570 гривень, можуть одночасно користуватися й гірською надбавкою. У такому разі загальна сума додаткових виплат перевищить одну тисячу гривень на місяць.

    Для оформлення доплати необхідно спочатку отримати посвідчення жителя гірського населеного пункту в органі місцевого самоврядування за місцем проживання. Після цього слід подати заяву та відповідні документи до органів Пенсійного фонду України, які перевіряють дотримання всіх вимог законодавства та ухвалюють рішення про призначення надбавки.

    Із лютого 2026 року перелік осіб, які можуть претендувати на таку пільгу, було розширено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №225 право на отримання надбавки отримали також внутрішньо переміщені особи, які фактично проживають у гірських населених пунктах та відповідають встановленим критеріям.

    Водночас у призначенні доплати можуть відмовити. Це можливо, якщо пенсіонер фактично проживає в іншому населеному пункті, а реєстрація в гірській місцевості має лише формальний характер, або якщо пенсійні виплати вже призначені за місцем проживання, яке не належить до гірських територій.

    Питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб також залишається одним із пріоритетів держави. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує, що для переселенців не можуть встановлюватися окремі обмеження чи додаткові вимоги під час призначення або перерахунку пенсій порівняно з іншими громадянами.

    Водночас уряд продовжує працювати в умовах бюджетних обмежень. Зокрема, у співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року не запроваджувати нові позапланові видатки Пенсійного фонду без визначених джерел фінансування. При цьому це не стосується планових індексацій та перерахунків пенсій, передбачених чинним законодавством.

  • На Буковині обвалився міст під час шкільної поїздки: є постраждалі

    На Буковині обвалився міст під час шкільної поїздки: є постраждалі

    У Чернівецькій області стався серйозний нещасний випадок під час організованої екскурсії, внаслідок якого травмувалися діти. У селі Виженка Вижницької територіальної громади обвалився дерев’яний пішохідний міст після того, як на нього одночасно вийшла група школярів. Конструкція не витримала навантаження та частково зруйнувалася, унаслідок чого діти впали з висоти та зазнали травм різного ступеня тяжкості.

    Про інцидент повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Чернівецькій області. За попередньою інформацією, подія сталася під час туристичної поїздки у межах Вижницької територіальної громади, яка є популярним напрямком для шкільних екскурсій та природного туризму. У певний момент група дітей одночасно опинилася на дерев’яній конструкції мосту, який, за наявними даними, не був розрахований на таку кількість людей одночасно. Через перевантаження відбулося руйнування частини конструкції, що призвело до падіння частини групи.

    Після обвалу кілька дітей отримали тілесні ушкодження. Постраждалих оперативно доставили до медичних закладів, де їм було надано необхідну допомогу. Лікарі повідомляють, що діти перебувають під постійним наглядом, а їхній стан оцінюється як стабільний, однак характер травм потребує додаткового медичного обстеження. Точна кількість постраждалих уточнюється.

    У ДСНС зазначили, що рятувальні підрозділи до місця події безпосередньо не залучалися, оскільки постраждалих евакуювали та доставили до лікарень ще до прибуття надзвичайних служб. Водночас ситуація перебувала під контролем місцевих екстрених служб та правоохоронних органів, які встановлюють усі обставини інциденту.

    Попередньо встановлено, що міст був дерев’яною пішохідною конструкцією, яка використовувалася для переходу через природну перешкоду в туристичній зоні. Такі об’єкти часто є частиною популярних маршрутів у гірських районах Буковини, де шкільні групи та туристи відвідують природні локації. Однак подібні конструкції можуть мати обмежену вантажопідйомність і вимагати суворого дотримання правил безпеки під час користування.

    Після інциденту фахівці ДСНС вкотре наголосили на необхідності дотримання правил поведінки під час екскурсій, особливо у випадках відвідування природних об’єктів, мостів, оглядових майданчиків та інших споруд, які не призначені для масового скупчення людей. Рятувальники підкреслили, що навіть короткочасне перевантаження таких конструкцій може призвести до їхнього руйнування та створити загрозу життю і здоров’ю людей.

    Особливу увагу у відомстві звернули на організацію дитячих екскурсій, зазначивши, що супроводжуючі особи повинні контролювати рух групи, уникати одночасного перебування великої кількості дітей на потенційно небезпечних ділянках та забезпечувати дотримання дистанції між учасниками. У ДСНС також нагадали, що фотографування або зупинки на подібних об’єктах без оцінки ризиків можуть мати серйозні наслідки.

    Інцидент у Виженці викликав суспільний резонанс, оскільки стався під час шкільної екскурсії, де особлива увага має приділятися безпеці дітей. Місцеві органи влади, за попередньою інформацією, можуть ініціювати додаткову перевірку стану туристичної інфраструктури в регіоні, зокрема дерев’яних мостів, оглядових майданчиків та інших об’єктів, які активно використовуються для екскурсій.

    Фахівці наголошують, що подібні випадки часто стають наслідком одночасної дії кількох факторів, серед яких перевищення допустимого навантаження, природне зношення конструкцій, відсутність належного технічного контролю та нехтування правилами безпеки під час масового перебування людей на обмеженій площі.

    Подія на Буковині стала черговим нагадуванням про важливість системного контролю за станом туристичних об’єктів, особливо тих, які використовуються для організованих дитячих екскурсій. Безпека таких маршрутів, за словами експертів, повинна бути пріоритетом як для місцевої влади, так і для організаторів поїздок.

    Нагадаємо, раніше подібні інциденти вже траплялися в Україні. Зокрема, наприкінці травня на Миколаївщині сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю позашляховика, який злетів із мосту в річку. Унаслідок тієї аварії до лікарні було госпіталізовано шістьох людей, серед яких п’ятеро дітей. Ці випадки вкотре підкреслюють необхідність посиленої уваги до безпеки під час будь-яких поїздок із дітьми та перебування на потенційно небезпечних об’єктах.

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.

  • У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці на Буковині сталася часткова руйнація однієї з оборонних стін. Інцидент відбувся 17 квітня, про що повідомив міський голова Хотина Андрій Дранчук у своєму Telegram-каналі. За його словами, обвал є суттєвим, однак унаслідок події ніхто не постраждав.

    Після інциденту територію поблизу пошкодженої ділянки оперативно обмежили для відвідування туристичних груп. Адміністрація фортеці та профільні служби розпочали фіксацію наслідків руйнування, а також попередню технічну оцінку стану конструкцій, щоб визначити масштаби пошкоджень і ризики подальшої деградації споруди.

    Міська влада заявила, що першочерговим завданням є стабілізація ситуації та недопущення подальшого руйнування історичної пам’ятки. На місці працюють фахівці, які документують стан об’єкта та готують технічні висновки, необхідні для подальших реставраційних робіт.

    Міський голова наголосив, що громада вже залучена до пошуку можливих джерел фінансування для відновлення пошкодженої частини фортеці. Розглядаються варіанти державних програм, міжнародних грантів та співпраці з культурними фондами.

    «Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт», — зазначив Андрій Дранчук.

    Після появи інформації про обвал у соціальних мережах почали поширюватися відео, на яких нібито зафіксовано момент руйнування стіни. Водночас офіційно не підтверджено, що ці матеріали справді відображають саме цю подію.

    Фахівці звертають увагу, що в сучасних умовах частина відео може бути змонтована або створена за допомогою технологій штучного інтелекту, тому наразі триває перевірка всіх доступних матеріалів.

    Хотинська фортеця є однією з найвідоміших фортифікаційних пам’яток України та важливим туристичним об’єктом Чернівецької області. Вона розташована на високому березі Дністра і протягом століть відігравала стратегічну оборонну роль.

    Її історія сягає XIII–XIV століть, коли на місці давнього укріплення почалося формування кам’яної фортеці. У різні періоди вона перебувала під контролем Молдавського князівства, Османської імперії, Речі Посполитої та інших держав, що відображає складну історію регіону.

    Однією з найвідоміших подій є Хотинська битва 1621 року, коли об’єднані війська Речі Посполитої та козацького війська під проводом Петра Сагайдачного зупинили наступ Османської імперії. Ця подія стала важливою віхою у воєнній історії Східної Європи XVII століття.

    Фортеця неодноразово зазнавала пошкоджень у ході воєнних дій, однак кожного разу частково відновлювалася. У 2007 році її включили до переліку «Семи чудес України» як одну з найцінніших історико-культурних пам’яток країни.

    Наразі фахівці проводять детальне обстеження конструкцій, щоб визначити причини обвалу та можливі ризики для інших частин фортеці. Основна увага приділяється запобіганню подальшому руйнуванню та збереженню автентичних елементів споруди.

    Окремо розглядається питання розробки комплексного плану реставрації, який може включати як консерваційні роботи, так і повне відновлення пошкодженої ділянки.

    Проблема збереження історичних пам’яток в Україні залишається актуальною, особливо для об’єктів, які перебувають під впливом погодних умов, часу та недостатнього фінансування реставраційних робіт. Експерти неодноразово наголошували на необхідності системного підходу до охорони культурної спадщини та регулярного технічного моніторингу таких споруд.

    Причини обвалу стіни у Хотинській фортеці наразі офіційно не встановлені.

  • На Буковині затримали нападника, який застосував вибухівку проти правоохоронців

    На Буковині затримали нападника, який застосував вибухівку проти правоохоронців

    У місті Сторожинець Чернівецької області ввечері 19 лютого стався напад на поліцейських із застосуванням вибухового пристрою. Двоє правоохоронців отримали поранення, нападника затримано.

    Близько 22:50 на спецлінію “102” надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік кинув гранату в напрямку службового автомобіля, поруч із яким перебували поліцейські. Після вибуху зловмисник утік.

    Унаслідок інциденту постраждали двоє працівників поліції. 23-річний співробітник сектору реагування патрульної поліції перебуває в лікарні у тяжкому стані — медики борються за його життя. 31-річний поліцейський-водій управління поліції охорони в Чернівецькій області отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає.

    Начальник ГУНП у Чернівецькій області Віктор Нечитайло повідомив, що після отримання сигналу було негайно введено спеціальну поліцейську операцію. До пошуку нападника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД. Того ж вечора особу підозрюваного встановили та затримали.

    За словами Нечитайла, під час затримання чоловік намагався знову застосувати предмет, схожий на гранату. Під час огляду його автомобіля виявили вибухонебезпечні предмети.

    Затриманим виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Під час обшуку за місцем проживання вилучено зброю та боєприпаси.

    Дії фігуранта кваліфіковано за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю) та статтею 348 КК України (замах на життя працівника правоохоронного органу).

    Начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич наголосив, що напад на правоохоронців під час виконання службових обов’язків є посяганням на безпеку держави та матиме принципову правову оцінку.

    “Будь-який напад на поліцейського — це виклик державі. Ми забезпечимо невідворотність покарання”, — заявив він.

    Правоохоронці продовжують працювати в посиленому режимі та закликають громадян повідомляти про підозрілі предмети або осіб.

  • Вночі 4 лютого в Україні стався землетрус

    Вночі 4 лютого в Україні стався землетрус

    Пізно ввечері 4 лютого в Україні було зафіксовано землетрус. Підземні поштовхи сталися о 23:44 у Дністровському районі Чернівецької області.

    За даними фахівців, магнітуда землетрусу склала 1,7. Осередок залягав на глибині близько 3 кілометрів. Експерти зазначають, що за класифікацією цей землетрус належить до невідчутних і не становив загрози для населення.

    Будь-яких повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

    Зазначимо, що це вже не перший сейсмічний випадок в Україні за останні дні. 2 лютого землетрус було зафіксовано в акваторії Азовського моря. Тоді підземні поштовхи виявилися значно сильнішими і відчувалися мешканцями одразу кількох регіонів країни, зокрема Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

    Епіцентр того землетрусу знаходився в Азовському морі приблизно за 30 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму. Глибина осередку становила близько 10 кілометрів. За класифікацією фахівців, він належав до сильно помірних.

    За даними сейсмологів, у межах Азовського регіону протягом останніх 20 років було зафіксовано сім землетрусів із магнітудами до 4,9. Усі їхні епіцентри розташовувалися в морі, однак через глибину осередків такі поштовхи можуть відчуватися на значній відстані вглиб материкової частини України. Саме тому як під час землетрусу 2 лютого, так і під час попередніх сейсмічних подій слабкі коливання фіксувалися в радіусі до 300 кілометрів від епіцентру.

    Фахівці наголошують, що подібні сейсмічні явища є характерними для окремих регіонів України та не свідчать про підвищену сейсмічну загрозу.

  • Земля, АЗС і spa-комплекси: що купує дружина очільника БЕБ на Закарпатті

    Земля, АЗС і spa-комплекси: що купує дружина очільника БЕБ на Закарпатті

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна — Альона Калугіна — за останні роки стала співвласницею низки коштовних бізнесів та об’єктів нерухомості у регіонах, де працював її чоловік. Активне зростання сімейних активів збігається у часі з кар’єрним просуванням Калугіна в системі економічної безпеки держави.

    Після призначень Євгенія Калугіна в регіонах його дружина почала входити в бізнеси у сферах нерухомості, аграрного виробництва та рекреаційних послуг. Серед ключових активів — spa-комплекс у Чернівецькій області, аграрна компанія на Закарпатті та проєкти з комерційної забудови в прикордонних районах.

    Напередодні переведення Калугіна до Чернівецької області його мати, Тетяна Калугіна, стала співвласницею компанії «Голден Блек», яка почала розвивати мережу автозаправних станцій на Буковині. Згодом вона вийшла зі складу засновників, однак уже у вересні 2025 року компанія зі схожою назвою — «Голден Блек Спа» — взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох будівель автозаправок. Йдеться про АЗС мережі GB Oil у Чернівецькій області. Співвласницею цієї компанії є Альона Калугіна.

    Інвестиції родини на Буковині цим не обмежилися. У 2024 році Альона Калугіна разом із партнерками придбала земельну ділянку площею 1,73 га за 7 кілометрів від Чернівців. Уже влітку 2025 року на цій локації відкрився ресторанно-відпочинковий комплекс Black Lotus із басейном, а наприкінці того ж року — нічний клуб. Комплекс наразі розширюється. Ринкова вартість аналогічної ділянки поблизу сьогодні перевищує 12 млн грн. Партнеркою Альони Калугіної в ТзОВ «Голден Блек Спа» є Віоріка Чорней — мати першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

    Паралельно з цим у 2024 році дружина та мати Євгенія Калугіна придбали по 6 соток землі кожна у приватному секторі Ужгорода — поблизу словацького кордону. На ділянці, яка дісталася дружині, розташовувався житловий будинок, що був знесений. Наразі на його місці зводиться житловий комплекс. За оцінками ринку, земельна ділянка площею 12 соток у цій локації нині коштує понад 100 тисяч доларів. Водночас у декларації посадовця зазначено, що будинок із землею було придбано майже за 17 тисяч доларів.

    У липні 2025 року Альона Калугіна інвестувала в аграрну компанію «Хрум», у власності якої перебуває понад 2 гектари землі на Закарпатті. Ринкова вартість цих земель оцінюється приблизно у 90 тисяч доларів.

    Після призначення Євгенія Калугіна на посаду в БЕБ, у липні 2023 року, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі в Козині поблизу Києва. Ділянка розташована по сусідству з маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Наразі земля аналогічної площі в цій локації коштує близько 15 млн грн. Сам Павло Калугін заявив, що придбав ділянку за власні кошти.

    Водночас офіційні доходи родини виглядають значно скромніше. За підрахунками журналістів, батьки Євгенія Калугіна за останні 15 років сукупно офіційно заробили близько 5 млн грн. Брат чиновника, Станіслав Калугін, володіє кількома міжнародними технологічними бізнесами і протягом кількох років здійснював грошові перекази Альоні Калугіній.

    Сукупність цих фактів формує питання не лише до джерел походження сімейних активів, а й до потенційного конфлікту інтересів у діяльності очільника регіонального підрозділу БЕБ — структури, що покликана боротися з економічними злочинами та тіньовими схемами.