Позначка: Чернівецька область

  • У Чернівецькій області вчені зафіксували землетрус

    У Чернівецькій області вчені зафіксували землетрус

    Головний центр спеціального контролю повідомив, що ввечері 15 жовтня в Чернівецькій області поблизу Новодністровська зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. Поштовхи відбулися на глибині 5 кілометрів і за класифікацією сейсмологів відносяться до невідчутних для людей.

    Провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь, зазначив, що сейсмічна активність в Україні зазвичай стабільна, а основне джерело відчутних підземних поштовхів — румунська зона Вранча. За його словами, у разі потужного землетрусу зі зони Вранча перші сейсмічні хвилі можуть дійти до Києва приблизно за дві хвилини, а поверхневі хвилі — за п’ять хвилин.

    Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

    Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

  • Сільська голова виписувала собі премії з бюджету: збитки сягають 100 тисяч

    Сільська голова виписувала собі премії з бюджету: збитки сягають 100 тисяч

    У Чернівецькій області правоохоронці задокументували факт зловживання службовим становищем з боку очільниці однієї з сільських рад.

    За даними поліції, 65-річна посадовиця систематично видавала розпорядження про нарахування собі додаткових виплат у вигляді премій. Унаслідок таких дій із місцевого бюджету безпідставно було витрачено близько 100 тисяч гривень.

    Правоохоронці повідомили жінці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем.

    Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити всі обставини справи та надати правову оцінку діям посадовиці.

  • Ексчиновника Чернівецької ОДА судитимуть за розтрату 2,9 мільйона на ремонті доріг

    Ексчиновника Чернівецької ОДА судитимуть за розтрату 2,9 мільйона на ремонті доріг

    Колишній начальник управління інфраструктури та капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації постане перед судом за обвинуваченням у розтраті майже 2,9 мільйона гривень державних коштів. Про це повідомила Чернівецька обласна прокуратура.

    За даними слідства, після стихійного лиха на Дністровщині уряд виділив кошти на ремонт двох пошкоджених ділянок доріг у районі. Саме ці гроші, як стверджують прокурори, стали об’єктом зловживань.

    Колишній керівник управління інфраструктури підписав акти виконаних робіт, попри те, що фактичні обсяги ремонту не відповідали умовам договору. Унаслідок цього підрядник отримав із бюджету майже 2,9 млн грн безпідставних виплат.

    Дії посадовця кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – зловживання службовим становищем із розтратою у особливо великих розмірах.

    Досудове розслідування проводили детективи територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області. Наразі обвинувальний акт передано до суду, який має визначити міру відповідальності ексчиновника.

  • На Буковині викрили масштабні розтрати бюджету після кадрових змін у прокуратурі

    На Буковині викрили масштабні розтрати бюджету після кадрових змін у прокуратурі

    Після призначення Руслана Кравченка Генеральним прокурором в Україні почалися відчутні кадрові зміни, які суттєво вплинули на роботу регіональних прокуратур. Чернівецька область стала одним із показових прикладів: у липні 2025 року на посаду обласного прокурора тут призначили Віктора Логачова, відомого раніше як очільника Дарницької окружної прокуратури Києва.

    Відтоді правоохоронна активність на Буковині різко зросла. За два місяці відкрито понад десяток кримінальних проваджень проти місцевих посадовців. Загальна сума встановлених збитків – близько 23 мільйонів гривень.

    Найбільші збитки завдав заступник начальника Львівської філії Центру державного земельного кадастру, якого підозрюють у незаконному виділенні ділянок на основі підробленої документації. За даними слідства, держава втратила понад 10 мільйонів гривень.

    Ще одна гучна справа стосується виконувача обов’язків директора «Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції» НААН України. Посадовець реалізовував продукцію за заниженими цінами, чим завдав збитків на 5,2 мільйона гривень.

    Не менш показовим є кейс директора комунального підприємства Сокирянської міськради, який допустив незаконний видобуток вапняку. Збитки оцінені у 5 мільйонів гривень.

    Комунальні підприємства також потрапили в поле зору прокуратури: через службову недбалість у сфері очищення стічних вод місто зазнало втрат у понад 2,5 мільйона гривень. А директор КП «Міськсвітло» спільно з керівником приватної компанії закупили освітлювальне обладнання за завищеними цінами, через що збитки становили 2,2 мільйона гривень.

    Фігуранти справ намагаються захищатися, називаючи розслідування політичним переслідуванням. Наприклад, підозрювані у справі з «Міськсвітлом» заявили, що їх відсторонення є лише «піар-акцією».

    Подібні настрої лунають і за межами Буковини. Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич після обшуків у міськраді з приводу можливих зловживань на 1,25 мільярда гривень назвав дії правоохоронців «надуманими» та такими, що не мають складу злочину.

    Директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Баб’юк провів паралель із гучною справою податківців часів Юрія Луценка. На його думку, нинішні дії прокуратури більше схожі на «окозамилювання», адже головні корупційні ризики зосереджені у сфері оборонки та вищих ешелонах влади.

    Таким чином, кадрові зміни в прокуратурі вже принесли відчутні результати, проте їхня подальша ефективність залежатиме від того, чи вдасться довести справи до реальних вироків, а не обмежитися лише гучними заявами.

  • Колишнього керівника “Хотинського” нацпарку підозрюють у розтраті майже 400 тисяч гривень

    Колишнього керівника “Хотинського” нацпарку підозрюють у розтраті майже 400 тисяч гривень

    Колишньому виконувачу обов’язків директора Національного природного парку “Хотинський” у Чернівецькій області повідомили про нову підозру. Про це повідомляє територіальне управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому.

    Слідчі ДБР з’ясували, що у 2023 році посадовець неодноразово самостійно нараховував собі та кільком десяткам працівників незаконні премії. Виплати здійснювались без погодження з фінансовим відділом і без жодних обґрунтованих бухгалтерських документів. Загальна сума незаконно виплачених коштів склала близько 400 тисяч гривень. Це призвело до фінансової нестачі у бюджеті національного парку.

    За інформацією слідства, на сьогодні колишній керівник уже повернув половину цієї суми. Робота з відшкодування всіх завданих збитків продовжується.

    Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах, вчинена в умовах воєнного стану. Санкція цієї статті передбачає до 8 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, що раніше цього посадовця затримали під час отримання хабаря у розмірі 65 тисяч доларів. За ці кошти він погоджував документи для передачі в довгострокову оренду земельних ділянок у межах парку з метою облаштування бази відпочинку. Цю справу наразі розглядає Вищий антикорупційний суд.

    Посадовець був звільнений одразу після викриття. Процесуальне керівництво у справі здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

  • Головного рабина Чернівецької області засудили за шахрайство

    Головного рабина Чернівецької області засудили за шахрайство

    Гліцнштейна Менахема Мендела, головного рабина Чернівецької області та голову правління Іудейської релігійної громади Буковини, визнано винним у шахрайстві. Відповідний вирок ухвалив Чернівецький районний суд 8 травня 2025 року.

    За матеріалами справи, у жовтні 2024 року до рабина звернулася знайома з проханням допомогти організувати виїзд її родича до Ізраїлю. Жінка довірилася авторитету Гліцнштейна, не маючи жодного уявлення про процедуру легального виїзду за кордон. Той запевнив, що зможе допомогти, і взяв за свої “послуги” 10 тисяч доларів.

    Згідно з вироком, Гліцнштейн не мав наміру виконувати обіцянку. Він діяв, спираючись на довіру, і привласнив кошти без наміру будь-якого сприяння виїзду. Гроші були передані йому прямо в кабінеті синагоги, після чого його затримали поліцейські.

    Під час судового засідання рабин визнав вину. Він пояснив, що щодня до нього звертаються з проханнями, однак у цьому випадку він не мав реальних можливостей допомогти. Його слова суд сприйняв як щире каяття.

    Попри тяжкість факту, суд вирішив не призначати Гліцнштейну позбавлення волі — врахували його визнання вини, співпрацю зі слідством та наявність шістьох неповнолітніх дітей. У підсумку — штраф у розмірі 413 тисяч гривень. Вирок ще не набрав чинності та може бути оскаржений в апеляційному порядку.

    Цікаво, що буквально напередодні, 11 травня, Галицький районний суд Львова виніс інший вирок у подібній справі: військовослужбовець Дмитро Гартенберг, який за ті самі 10 тисяч доларів обіцяв вивезти ухилянта за кордон, отримав п’ять років тюрми.

  • Директор “Нижньодністровської ГЕС” підозрюється у розтраті 5 мільйонів гривень

    Директор “Нижньодністровської ГЕС” підозрюється у розтраті 5 мільйонів гривень

    Працівники ДБР за матеріалами СБУ викрили масштабну корупційну схему в «Нижньодністровській ГЕС», розташованій у Чернівецькій області. Слідство встановило, що посадовці підприємства завдали державі збитків на майже 5 мільйонів гривень.

    За даними слідчих, організатором оборудки є генеральний директор ГЕС, який у змові з керівницею відділу публічних закупівель та інженером підприємства уклав договори з двома «потрібними» підрядниками. Вартість робіт була свідомо завищена, а тендерна документація підлаштована під конкретних виконавців.

    Попри виявлені порушення з боку Держаудитслужби, угоди не були скасовані, а гроші — виплачені.

    У межах чотирьох контрактів загальною вартістю 16 мільйонів гривень передбачалися роботи з укріплення споруд, стічних систем та інфраструктури ГЕС. Проте, як показала експертиза, реальна вартість виконаних робіт була занижена на 4,8 млн грн, які, за версією слідства, учасники схеми привласнили.

    7 травня 2025 року працівники ДБР провели обшуки в офісі підприємства, а також у помешканнях фігурантів справи. Під час обшуків вилучено фінансову документацію, носії інформації та готівку в еквіваленті 25 мільйонів гривень.

    Трьом особам повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — розтрата майна в особливо великих розмірах, вчинена в умовах воєнного стану організованою групою.

    Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідство триває.

  • Фіктивні довідки й тисячі в кишенях: СБУ викрила голову МСЕК

    Фіктивні довідки й тисячі в кишенях: СБУ викрила голову МСЕК

    Попри публічні заяви про корупцію у медико-соціальній експертній комісії Чернівецької області, Національне агентство з питань запобігання корупції не провело жодного моніторингу способу життя її очільника — Олександра Диякона. Тим часом правоохоронці вже затримали посадовця, якого підозрюють у причетності до продажу фіктивних довідок про інвалідність за тисячі євро.

    Про ймовірну схему раніше повідомляв «СтопКор». За словами громадського активіста Ігоря Жижияна, оформлення фейкових інвалідностей у Чернівецькій МСЕК супроводжувалося неофіційними “прайсами” від 10 до 15 тисяч доларів. Формально ці кошти збирали «на підтримку військових», однак активісти припускають: гроші осідали у кишенях організаторів схеми.

    Служба безпеки України вже оголосила Олександру Диякону про підозру, а суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас редакція «СтопКору» надіслала запит до НАЗК, щоб з’ясувати, чи перевіряли спосіб життя Диякона та можливий конфлікт інтересів у комісії. У відповіді агентства йдеться: жодного моніторингу не проводилось.

    Попри те, що комісію офіційно закрили, її ексголова, як стверджує телеграм-канал «Викривач», не припинив «діяльність». За 7 тисяч євро він разом із знайомою лікаркою обіцяв “вирішити питання” оформлення інвалідності для чоловіка з хронічною недугою легень. Втім, замість чергової довідки — затримання під час передачі коштів.

    Наразі обом учасникам оборудки оголошено підозру. Якщо вину доведуть, їм загрожує від трьох до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • В Україні зростає кількість захворювань на ГРВІ, грип і COVID-19: епідемічний поріг перевищено у двох областях

    В Україні зростає кількість захворювань на ГРВІ, грип і COVID-19: епідемічний поріг перевищено у двох областях

    З початком осені в Україні зростають захворювання на грип, ГРВІ та COVID-19. За останніми даними кількість випадків серед дорослих зросла на 5,4%, а серед дітей – на 2,8%. У деяких регіонах ситуація особливо напружена: у двох областях України зафіксовано перевищення епідемічного порога.

    Так, згідно з офіційними джерелами інформації, в Україні за минулий тиждень (21-27 жовтня) на ГРВІ захворіло 124 109 осіб, з них 76 689 дітей. Порівняно з попереднім тижнем, за даними епідеміологічного нагляду, кількість хворих на ГРВІ серед дорослих та дітей віком до 17 років зросла на 5,4% та 2,8% відповідно. Інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включаючи COVID-19, становить 344,5 на 100 000 населення, що на 28,7% менше епідемічного порогу, розрахованого для України, але на 3,8% більше за аналогічний показник минулого тижня.

    За звітний тиждень 21-27 жовтня було зареєстровано 4 летальні випадки серед осіб, які мали позитивний результат тесту на COVID-19. протягом звітного тижня профілактичні щеплення проти грипу отримали 18 514 осіб, з них 11 797 осіб з груп медичного та епідемічного ризиків. Протягом епідемічного сезону, з 30 вересня по 27 жовтня 2024 року, на ГРВІ перехворіло 476 738 осіб (1,3% від населення країни). Наразі перевищення епідемічного порогу зареєстровано у Тернопільській та Чернівецькій областях. В інших регіонах України спостерігається передепідемічний рівень.

    І це лише офіційна статистика, насправді ж все не так райдужно — епідемія грипу, яка зараз лютує в Україні, стала однією з найнебезпечніших за всю історію. Виною тому проблеми з енергопостачанням та опаленням, які стали для українських міст хронічними.

  • Напад на прикордонника в Чернівецькій області, один нападник загинув, інший поранений

    Напад на прикордонника в Чернівецькій області, один нападник загинув, інший поранений

    У Чернівецькій області двоє чоловіків напали на прикордонника, повідомляє журналіст Віталій Глагола. Інцидент стався на ділянці ВПС «Селятин». Озброєні мачете та газовим балончиком, нападники атакували військовослужбовця ДПСУ, поваливши його та завдавши удару по нозі.

    Прикордонник застосував табельний пістолет Макарова у відповідь, внаслідок чого один з нападників загинув, а інший отримав поранення. Інформацію підтвердив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

    «Ситуація з нападом на прикордонний наряд справді мала місце. Це сталося 29 червня після 21 години на ділянці Чернівецького прикордонного загону на кордоні з Румунією», – розповів Демченко. За його словами, військовослужбовець був змушений застосувати зброю для захисту свого життя.

    На місце події викликали медиків. Інцидент був повідомлений до Державного бюро розслідувань, поліції та органів прокуратури. Наразі тривають слідчі дії.

    Раніше двоє чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон із Румунією, напали на прикордонника, який їх виявив. Вони відібрали у нього зброю та втекли через кордон.

    На Закарпатті прикордоннику, який імовірно застрелив чоловіка під час спроби перетину українсько-румунського кордону, було повідомлено про підозру в порушенні правил поводження зі зброєю.