Позначка: чиновник

  • Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава В’ячеслава Саулка судитимуть за недостовірне декларування та незаконні роботи на пам’ятці археології національного значення. За даними слідства, посадовець протягом кількох років приховував значні активи, а також організував земляні роботи, які призвели до серйозних руйнувань історичного об’єкта.

    Правоохоронці встановили, що Саулко, перебуваючи на посаді голови громади, подавав декларації з недостовірними даними. Зокрема, він не вказував нерухомість, оформлену на члена сім’ї, вартістю понад 7,2 мільйона гривень, а також грошові активи і фінансові зобов’язання на сотні тисяч гривень.

    Загалом, за оцінками слідства, щороку у деклараціях не відображалося майна та коштів на суму понад 9 мільйонів гривень. Це може свідчити про системне приховування фінансової інформації.

    Окрім цього, у 2025 році посадовця підозрюють в організації незаконних робіт на території пам’ятки археології. За версією слідства, за його вказівками на об’єкті проводилися земляні роботи із застосуванням спецтехніки.

    У результаті було вирито котлован та знищено культурний шар, який містив цінні історичні артефакти. Йдеться про залишки монастирських споруд XVIII століття, поховання, а також об’єкти, що належать до давньоруського періоду.

    За попередніми оцінками, завдані державі збитки становлять щонайменше 18,9 мільйона гривень.

    Справу вже передано до суду. Якщо провину посадовця доведуть, йому може загрожувати відповідальність одразу за кількома статтями, що стосуються як корупційних правопорушень, так і знищення об’єктів культурної спадщини.

    Цей випадок піднімає одразу дві резонансні теми — прозорість доходів місцевих чиновників і захист історичної спадщини, яка в окремих випадках опиняється під загрозою через рішення самих посадовців.

  • В Одесі чиновника підозрюють у вимаганні хабаря

    В Одесі чиновника підозрюють у вимаганні хабаря

    В Одесі правоохоронці викрили 44-річного головного спеціаліста одного з районних підрозділів міської ради у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовець пропонував «вирішити питання» за грошову винагороду, фактично зловживаючи своїми службовими повноваженнями.

    Як встановили правоохоронці, до посадовця звернулася громадська організація зі зверненням щодо можливих порушень — йшлося про ймовірно самовільно збудований об’єкт технічного обслуговування автомобілів на земельній ділянці. Замість належного реагування та перевірки, держслужбовець, за версією слідства, вирішив використати ситуацію у власних інтересах.

    Він зустрівся з представником підприємців і висунув вимогу передати йому 1000 доларів. За ці кошти посадовець обіцяв не проводити перевірку, не складати адміністративні матеріали та не вживати заходів щодо можливого демонтажу об’єкта. У разі відмови, як зазначають у поліції, він погрожував негативними наслідками для бізнесу.

    Правоохоронці задокументували факт отримання неправомірної вигоди та затримали службовця безпосередньо після передачі коштів. Подальше розслідування встановлює всі обставини інциденту та можливі інші епізоди його діяльності.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 332 800 гривень. Після внесення застави він був звільнений із-під варти, але відсторонений від займаної посади.

    Наразі обвинувальний акт передано до суду. Посадовцю загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Процесуальне керівництво у справі здійснювала Пересипська окружна прокуратура Одеси.

  • Чиновники задекларували 4,39 млрд грн “подарунків”

    Чиновники задекларували 4,39 млрд грн “подарунків”

    У той час, коли пересічні українці на свята отримують стандартний набір — шкарпетки, парфуми чи чашку з написом “найкращий тато”, у світі чиновницьких декларацій “подарунок” звучить зовсім інакше. Тут коробка цукерок — це кілька мільйонів гривень готівкою. І, що цікаво, це вже навіть не викликає суспільного подиву.

    За даними НАЗК, лише у 2024 році чиновники задекларували 4,39 млрд грн подарунків. Це не обмовка: майже як річний бюджет обласного центру. І що цікаво — зростає стабільно.

    • 2021 рік — 3,48 млрд грн

    • 2022 рік — 3,92 млрд грн

    • 2023 рік — 3,52 млрд грн

    • 2024 рік — уже 4,39 млрд грн

    Тенденція більш ніж красномовна: “подарункова індустрія” при владі працює не гірше, ніж офшори.

    Формально все законно. Якщо вартість подарунка перевищує 5 прожиткових мінімумів (приблизно 15 тис. грн), його потрібно задекларувати. Але нюанс у тому, що джерело пояснювати детально не обов’язково. Тож у деклараціях з’являються записи на кшталт “допомога від мами” — і це на кілька мільйонів гривень.

    Трапляються й інші формулювання:

    • “одноразова фінансова підтримка”,

    • “внески на весілля” на суму, якої вистачило б на кілька весіль і квартиру в Києві,

    • “подарунок від родича”, який офіційно живе на мінімалку.

    У результаті чиновник середньої ланки з окладом у 20 тисяч гривень цілком легально вказує у декларації подарунок у 2–3 мільйони. Ані НАЗК, ані прокуратура не бачать у цьому прямого порушення — адже закон дозволяє. І поки органи “ловлять” дрібні випадки незадекларованих сум, мільярди продовжують “осідати” у графі “подарунок долі”.

    Фактично суспільство бачить черговий абсурд:

    • гроші в деклараціях є,

    • джерела їх походження сумнівні,

    • але все формально в межах закону.

    Проблема в тому, що така “законна щедрість” чиновників перетворює систему декларування на фарс. І замість прозорості ми маємо ще один механізм легалізації статків невідомого походження.

  • НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    За перші шість місяців 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Опендатабота з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Більшість документів стосувалися 2024 року, а пік подачі припав на березень — тоді надійшло 71% декларацій. При цьому кожна восьма згодом зазнала виправлень.

    За 2024–2025 роки НАЗК розпочало 1 534 повні перевірки декларацій, з яких 78% уже завершено. Порушень не виявили лише у 0,9% випадків — це 11 декларацій. До перевірки відбирають лише ті документи, що відносяться до категорії високого ризику.

    У майже половині перевірок (45%, або 558 випадків) виявили неточності, які не перевищують 302 тис. грн. Це тягне за собою дисциплінарну відповідальність — від догани до звільнення чи позбавлення премій.

    Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки свідомого подання неправдивих відомостей на загальну суму понад 5,8 млрд грн — у середньому 13,6 млн грн на документ. За цим фактом у 2024 році відкрили 358 кримінальних проваджень, у 2025-му — 258, але до суду доходить лише 6–7% справ.

    Ще 159 декларацій (13%) підпали під адміністративну відповідальність через недостовірні дані на суму понад 129,5 млн грн. Штрафи за це становлять від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 млн грн. У 30 деклараціях (3%) знайшли необґрунтовані активи на суму понад 129,1 млн грн.

    В окремих випадках фіксували одразу кілька порушень: 18 декларацій поєднували недостовірні дані та незаконне збагачення, а 24 — недостовірні дані та необґрунтованість активів.

    За оцінками експертів, така статистика свідчить не лише про масштаби проблеми з достовірністю декларування, а й про низьку ефективність доведення справ до вироків у судах.

  • На Тернопільщині чиновник вимагав гроші у ветеранів

    На Тернопільщині чиновник вимагав гроші у ветеранів

    У Тернопільській області відкрито кримінальне провадження проти посадовця Зборівської міської ради, якого підозрюють у шахрайстві щодо ветеранів війни та учасників бойових дій. Про це повідомили в пресслужбі обласної поліції.

    За попередніми даними слідства, чиновник скористався обласною програмою «Турбота», яка передбачає фінансову підтримку захисників, і запропонував допомогу кільком ветеранам. Однак у процесі оформлення виплат вимагав частину виділених коштів повернути йому готівкою.

    Наразі відомо про щонайменше три випадки привласнення коштів. Суми, які незаконно отримав посадовець, становили від 17 до 38 тисяч гривень. Ці гроші були призначені на лікування та реабілітацію військовослужбовців, однак, замість цього, опинилися в кишені чиновника.

    Слідчі кваліфікували дії фігуранта за ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Триває досудове розслідування, мета якого — встановити всі обставини та кількість постраждалих.

  • Затриманий за корупцію чиновник КМДА Ілля Пасько отримав підвищення

    Затриманий за корупцію чиновник КМДА Ілля Пасько отримав підвищення

    Як повідомляють джерела видання 360ua.news, раніше затриманий за корупцію заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА Ілля Пасько не тільки повернувся до роботи в КМДА, але й отримав підвищення, ставши виконуючим обов’язки директора.

    Нагадаємо, один з найбагатших чиновників КМДА, доларовий мільйонер Ілля Пасько був затриманий в березні за розкрадання 2,2 млн. грн. бюджетних коштів, призначених для ремонтів у столичних школах та дитсадках.

    За інформацією джерел, уникати кримінальної відповідальності за розкрадання бюджетних коштів Іллі Пасько допомагає його “куратор”, заступник голови КМДА Валентин Мондріївський.

    Також, за повідомленням джерела, в кулуарах КМДА на рівні чуток обговорюється інформація, що батько Іллі Пасько – екс-заступник голови Нацбанку допомагає Віталію Кличку у “виводі” бюджетних коштів.

    Читайте також: Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА

  • ВАКС конфіскував майно родини чиновників через незрозуміле походження коштів

    ВАКС конфіскував майно родини чиновників через незрозуміле походження коштів

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, поданий за матеріалами НАЗК, і конфіскував майно родини з числа державних службовців, визнавши його необґрунтованим. Йдеться про активи загальною вартістю 8,5 мільйона гривень, якими володіли одеські митники та їхній син — посадовець районної ради на Київщині.

    За результатами моніторингу способу життя, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило, що в 2021 році подружжя — начальник відділу та головний інспектор Одеської митниці — придбали простору квартиру в Одесі. Паралельно їхній син, який обіймав посаду заступника голови райради на Київщині, став власником столичної квартири та гібридного позашляховика Toyota RAV-4.

    Втім, родина вирішила перестрахуватися: право власності на всі ці активи було оформлено не на себе, а на близьку родичку 1937 року народження. Імовірно, щоб уникнути уваги з боку контролюючих органів.

    Проте спроба сховати майно виявилась марною. Як з’ясувало НАЗК, доходів, які могли б пояснити придбання такого обсягу нерухомості й транспорту, у родини не було. Установи провели фінансовий аналіз та дійшли висновку: ці активи не могли бути набуті законним шляхом. Ба більше, після того як чиновники дізналися про моніторинг, вони терміново позбулися майна — очевидно, намагалися уникнути можливих наслідків.

    Втім, суд вирішив інакше. Активи буде конфісковано відповідно до положень Цивільного кодексу. Вирок може бути оскаржено, але лише протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

    Таким чином, ВАКС ще раз підтвердив: навіть спроба приховати незаконне майно через родичів не рятує від відповідальності.

  • Посадовець міграційної служби в Одесі не задекларував майна на 83 мільйони

    Посадовець міграційної служби в Одесі не задекларував майна на 83 мільйони

    Керівнику одного з управлінь Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оголошено про підозру за статтею про недостовірне декларування. За версією слідства, він не вказав у щорічній декларації за 2023 рік низку цінного майна та готівки, а натомість завищив вартість криптовалюти, аби створити ілюзію “чистих” статків.

    Як повідомив Офіс генерального прокурора, посадовець умисно не задекларував житловий будинок площею 200 м², земельну ділянку понад 6 соток, автомобіль Mercedes-Benz G400D, готівку на суму понад 11 мільйонів гривень та інше цінне майно.

    Більше того, він свідомо вніс до декларації криптовалюту Bitcoin, оцінивши її майже у 58 мільйонів гривень — що, за даними правоохоронців, не відповідає дійсності. Слідство вважає, що таким чином він намагався штучно збільшити задекларовані активи своєї родини, приховуючи реальні джерела багатства.

    Загальна різниця між реальними й задекларованими статками перевищує 83 мільйони гривень. Наразі чиновника звільнено з посади.

    Розслідування ведуть прокурори у співпраці зі слідчими Теруправління ДБР у Миколаєві, співробітниками СБУ в Одеській області, підрозділами внутрішньої безпеки Нацполіції та фахівцями НАЗК.

  • Під Луцьком чиновник оселився в елітному будинку

    Під Луцьком чиновник оселився в елітному будинку

    Ще вчора — скромне життя у Харкові, квартира тестя та авто батька. Сьогодні — елітний будинок, водій, садівники та «щедрі друзі». Так змінилося життя Сергія Мовенка після призначення першим заступником голови Волинської обласної військової адміністрації. Його стрімкий побутовий злет викликає запитання не лише у журналістів, а й у громадськості.

    Згідно з розслідуванням телеканалу «Аверс», Сергій Мовенко нині мешкає у розкішному маєтку в селі Липини під Луцьком. Будинок із садом, охайною територією та персоналом, що обслуговує господаря, виглядає як мрія середньостатистичного українця — не чиновника з держзарплатою.

    Утім, на прохання журналістів пояснити джерела коштів на таке житло, чиновник відповісти не зміг. Його дружина перебуває у декретній відпустці, офіційних доходів у родини — обмаль. Тож виникає логічне питання: чи може чиновник з державною посадою дозволити собі оренду житла за всі наявні доходи, при цьому ще й утримуючи сім’ю?

    Окрім нерухомості, у Мовенка з’явився особистий водій із машиною. У розслідуванні йдеться також про «щедрих друзів», які допомагають родині не лише житлом, а й, очевидно, іншими послугами. А чи не прикривається цією дружбою схема непрямого збагачення?

    Класична для української бюрократії формула «це не моє, мені просто дали покористуватися» викликає підозри: чи не ховається за показною великодушністю звична для системи корупція?

    Більше дивіться у відеосюжеті.

  • Родичка посадовця Мінспорту Сергія Седнєва отримала державні замовлення на мільйони гривень

    Родичка посадовця Мінспорту Сергія Седнєва отримала державні замовлення на мільйони гривень

    Теща високопосадовця Міністерства молоді та спорту України Оксана Шперик отримала державні замовлення на понад 16,6 мільйона гривень від установи «Укрспортзабезпечення». Йдеться про тендери на постачання лиж, сноубордів, екіпірування та іншого інвентарю для зимових олімпійських видів спорту.

    Цією історією зацікавилися журналісти, адже зять підприємиці — Сергій Седнєв, начальник відділу зимових олімпійських видів спорту в Мінмолодьспорту. Седнєв спершу відмовився спілкуватися без попередньо надісланих запитань, а отримавши їх — узагалі припинив виходити на зв’язок.

    Після офіційного звернення журналістів до пресслужби Міністерства Седнєв усе ж надав відповідь — у вигляді пояснювальної записки. У ній він стверджує, що… не знайомий зі своєю тещею.

    Крім того, чиновник наполягає, що закупівлями займається не його відділ, а підпорядкована міністерству структура — «Укрспортзабезпечення». Тож, мовляв, він не впливає на процес. Також він заявив, що ані він, ані його дружина не мають стосунку до підприємницької діяльності Оксани Шперик.

    Проте журналісти з’ясували, що Шперик отримувала бюджетні кошти і з інших державних спортивних установ. Загальна сума її контрактів перевищує 19 мільйонів гривень.

    Більше того, керівник однієї з таких установ, який погодився говорити лише на умовах анонімності, повідомив, що саме Сергій Седнєв наполегливо рекомендував укласти договір з цією постачальницею.

    Збіг обставин? Формальна непричетність? Чи схема, прикрита сухими бюрократичними відписками?