Заводський районний суд міста Запоріжжя виправдав колишнього начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці в Запорізькій області, визнавши недоведеною його вину в отриманні хабаря. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 28 березня.
Суть справи полягала в тому, що у 2021 році до Держпраці нібито надійшла скарга від працівника, який заявив про своє неофіційне працевлаштування в ПП «Будшлях-2011». У відповідь на це підприємство вирішили перевірити, а посадовця звинуватили у спробі отримати хабар у розмірі 25 тисяч гривень за «порожній» акт перевірки.
Поліція задокументувала передачу грошей у два етапи — 10 і 15 тисяч гривень. Але суд виявив низку серйозних порушень у розслідуванні та ознаки можливої провокації.
Під час судового розгляду посадовець наполягав, що не вимагав грошей, а ініціатором контактів був сам підприємець, який намагався втягнути його в незаконну схему. За словами обвинуваченого, кошти йому подякували з ініціативи заявника, а він не сприймав це як хабар і навіть не одразу зрозумів, що йому поклали гроші в кишеню. Більше того, частину грошей, за його словами, виявив удома через два дні й додав до сімейного бюджету.
Утім, у матеріалах негласних слідчих дій зафіксовано, що підприємець передавав кошти з формулюванням «це частина, решта згодом», а посадовець відповідав: «Дякую… не люблю, коли не дороблено». Однак суд вирішив, що ці репліки не можна трактувати як вимогу хабара, а сам процес мав характер навмисної провокації.
Додатково захист довів, що нібито нелегальний працівник, який скаржився на «Будшлях-2011», узагалі не працював на цьому підприємстві й не писав заяву. Його навіть не допитали під час досудового розслідування.
Крім того, обшук, під час якого вилучили основні докази — мічені гроші та документи, — проведено з процесуальними порушеннями. Зокрема, клопотання про обшук розглянули без участі сторін і без технічної фіксації, що суперечить вимогам КПК. Як наслідок, суд визнав такі докази недопустимими.
Суд звернув увагу на ще один абсурдний момент: ймовірний штраф за порушення, якого хотіли уникнути (нелегальне працевлаштування), становив від 8 500 до 17 000 грн, тоді як сума «хабара» — 25 000 грн. Крім того, строки притягнення роботодавця до відповідальності вже минули ще до початку перевірки.
Всі ці обставини, на думку суду, підтверджують штучність справи. Тож обвинуваченого виправдали через недоведеність складу злочину.
СБУ та ДБР затримали посадовця ДПС у Сумській області за вимагання хабаря за ліцензії на пальне
Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань викрили посадовця Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на вимаганні хабаря.
За інформацією СБУ, йдеться про керівника управління контролю за підакцизними товарами. Правоохоронці задокументували, що посадовець вимагав від підприємця неправомірну вигоду за сприяння у видачі ліцензій на реалізацію пального.
До реалізації злочинної схеми чиновник залучив посередника, через якого і планувалася передача грошей. Під час отримання коштів обох фігурантів було затримано на гарячому.
Наразі затриманим повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Слідчі дії тривають, встановлюються можливі спільники та інші епізоди злочинної діяльності.
Співробітника Львівської митниці затримали під час отримання хабаря 23 000 доларів США. Начальник одного з митних постів гарантував безперешкодне оформлення міжнародних відправлень без нарахування митних платежів.
Схема: 5-7% «відкату» за кожен товар
За даними слідства, корупційна схема передбачала 5-7% «комісії» від вартості товару. Розмір неправомірної вигоди залежав від типу вантажу.
Посадовця затримали після отримання другої частини хабаря у розмірі 20 000 доларів США.
Що загрожує митнику?
Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України – одержання хабаря службовою особою в особливо великому розмірі.
За рішенням суду, затриманого відсторонено від посади, а слідство триває.
Операцію з викриття проводили Нацполіція, СБУ та прокуратура за підтримки керівництва Львівської митниці.
Правоохоронці Києва викрили керівника одного з комунальних підприємств столиці, який незаконно отримав 3 групу інвалідності, зловживаючи фіктивною медичною довідкою, що дозволяло йому не лише уникати призовів на військову службу, а й отримувати соціальні виплати від держави.
За даними слідства, посадовець звернувся до медичного закладу, де за допомогою своїх зв’язків і впливу отримав фіктивний діагноз, що нібито підтверджував важку хворобу. Цей “діагноз” дозволив йому отримати інвалідність 3 групи, що давало право на соціальні виплати та звільнення від призову на військову службу.
Протягом періоду з 2023 по 2025 рік зловмисник незаконно отримав понад 100 тисяч гривень соціальних виплат. Як наслідок, йому повідомлено про підозру у вчиненні шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України), а фіктивна група інвалідності була скасована.
Спільно з працівниками СБУ у м. Києві та Київській області, слідчі Главку поліції Києва розпочали розслідування. Київська міська прокуратура надає процесуальне керівництво. Зараз правоохоронці встановлюють інших осіб, причетних до цієї незаконної схеми.
Зловмиснику загрожує до трьох років позбавлення волі. Цей випадок став черговим прикладом зловживань в медичній та соціальній сферах, де недобросовісні особи намагаються отримати матеріальні блага за рахунок державних коштів, порушуючи закон.
Наразі правоохоронці продовжують перевірку, і в найближчому часі можуть з’явитися нові деталі цієї кримінальної справи.
Колишній заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ДМС) Києва та області Дмитро Петров, який повернувся на посаду в Офіс генпрокурора, задекларував готівкою близько 10 мільйонів гривень.
Це ми дізналися з аналізу його минулих декларацій, які збереглися у відкритому доступі. Нагадаємо, НАЗК прибрало декларації скандального посадовця з публічного доступу.
Офіційно живе Петров в селі Ходосівка, Обухівський район (заможне передмістя Києва). Його дружина Приходько Людмила Сергіївна та син Володимир. Петров вказав у власності два будинки в 222,1 (13.09.2017) та 150,4 кв. м (15.08.2018). Вартість майна не вказана, місце розташування «невідомо», що може свідчити про неповне заповнення декларації.
Нежитлові приміщення (власність дружини):
48,4 кв. м (23.09.2019) — вартість 1,95 млн гривень
54,1 кв. м (04.10.2019) — вартість 1,13 млн гривень
У власності родини є 54 земельні ділянки, набуті з травня 2021 по серпень 2022 роки, з яких лише одна у прокурора. Загальна сума за 53 ділянки з вказаною вартістю 3,85 млн гривень. Багато ділянок по 20 тис. кв. м придбано в грудні 2021 року за ціною ~76 498 грн кожна (дуже низька ціна для Київської області).
У прокурора Петрова є Volvo XC (2021) за 1,72 млн гривень, Renault Sandero (2021) за 490 тис. гривень, а у дружини Volvo XC90 (2021) за 2 млн гривень.
В Петрова був генератор FDG18.1K3 за 263 тис. гривень, а у дружини був Rolex за 242 тис. гривень.
Зарплата Петрова за 2022 рік складала 620 тис. гривень. Також він отримав дохід від відчуження майна: 416 тис. гривень (Кльова П.М.), 180 тис. гривень (Токарський О.А.). Ще чоловік вказав отримання соцдопомоги в 10,3 тис. гривень.
Його дружина Приходько заробила:
Дохід від підприємництва: 822 тис. гривень
Оренда майна: 453 тис. гривень
Дохід від відчуження майна: 1,67 млн гривень
єПідтримка: 6,5 тис. гривень
Петров вказав, що має 74,3 тис. доларів готівкою. В його дружини 20 тис. британських фунтів, 132 тис. доларів та 89 тис. євро (все це приблизно 10 млн гривень).
Додамо, що Петров 2 грудня 2024 року подав декларацію перед звільненням. Тут вже інша ситуація. Розділи про нерухомість, рухоме майно, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання тощо позначені як «Інформація відсутня».
Це може бути пов’язано з тим, що декларація перед звільненням не вимагає повторного декларування майна чи доходів, якщо вони не змінилися порівняно з попередньою річною декларацією, а фокусується на видатках і правочинах за звітний період. Однак повна відсутність даних у всіх розділах може свідчити про технічну помилку або свідоме уникнення деталізації.
У 2024 році декларант здійснив два відчуження (продаж або міна) рухомого майна (21.03.2024 та 22.09.2024) і дві покупки (04.09.2024 та 12.09.2024). Але вартість майна Петровим не вказана.
Посада в ДМС пов’язана з певними корупційними ризиками (видача паспортів, дозволів), але без даних про доходи за 2024 рік складно оцінити, чи є зв’язок між звільненням і активами.
У січні 2025 року середня зарплата в центральних органах державної влади України зросла на 27,6% порівняно з минулим роком і склала 49,25 тисяч гривень. Такі дані наводить Міністерство фінансів України. Для порівняння, середня зарплата по країні за даними Пенсійного фонду України становила 18,7 тисяч гривень, що на 24,6% більше, ніж у січні 2024-го.
Серед державних установ найвищі зарплати отримують в Антимонопольному комітеті, де середній рівень доходу складає 76 тисяч гривень на одного працівника. Друге місце займає Національне агентство з питань запобігання корупції – 75,8 тисяч гривень, а третє – Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата сягнула 66,6 тисяч гривень.
Рівень зарплат державних службовців значно варіюється залежно від регіону. Найвищі оклади зафіксовані у Харківській області – 49,8 тисячі гривень, Луганській – 44,8 тисячі, Херсонській – 43 тисячі, Донецькій – 39,8 тисячі, Одеській – 39,1 тисячі та Київській – 36,7 тисячі гривень. Водночас найменші зарплати отримують чиновники у Вінницькій області – 19,9 тисячі гривень, Чернігівській – 20 тисяч, Тернопільській – 21,1 тисячі та Кіровоградській – 21,7 тисячі гривень.
Окремо варто відзначити рівень доходів керівників державних установ, який значно перевищує середню зарплату державних службовців. Найвищу зарплату отримує голова Державної служби фінансового моніторингу України – 423,5 тисячі гривень. На другому місці Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тисячі гривень, а третє місце посідає голова НАЗК із заробітною платою 230,9 тисячі гривень. Також високі оклади отримують керівники Державної податкової служби України – 211,9 тисячі та Державного агентства розвитку туризму – 202,6 тисячі гривень.
У грудні 2024 року середня зарплата чиновників досягла 79,8 тисяч гривень, однак це пояснюється річними преміями. Загалом за 2024 рік вона становила 54,4 тисячі гривень. Однак у березні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про єдині підходи до оплати праці державних службовців, що може ще більше підняти середній рівень доходів чиновників у майбутньому.
Зростання зарплат державних службовців відбувається на тлі економічних викликів, які переживає Україна. Чи виправдані такі витрати, залишається відкритим питанням. Поки що держава вкладає значні кошти в апарат чиновників, тоді як середній дохід українців залишається майже втричі меншим за середню зарплату держслужбовця.
Генеральна інспекція Офісу генпрокурора розпочала перевірку заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Олександра Малєєва після публікації матеріалу про його незадекларовані статки. Приводом для скандалу став випуск шоу «Супер-мама», у якому нова дружина посадовця відкрито розповіла про їхній розкішний спосіб життя.
Перевірка і можливі санкції
Генінспекція виявила дисциплінарний проступок, пов’язаний із невідповідністю офіційних доходів Малєєва та його реального майнового стану. У зв’язку з цим 17 січня матеріали було передано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), яка відкрила провадження. Відповідальною за розгляд справи призначена заступниця голови КДКП Катерина Коваль.
Очікується, що з усіма можливими затягуваннями розгляд відбудеться до 17 квітня.
НАЗК теж взялося за Малєєва
Паралельно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювало повну перевірку декларації Олександра Малєєва за 2023 рік. Якщо буде доведено незаконне збагачення, прокурору може загрожувати не лише дисциплінарне покарання, а й кримінальна відповідальність.
Скандал навколо посадовця вчергове підняв питання про приховані статки чиновників і безкарність корупції в Україні. Тепер залишається чекати, чи КДКП і НАЗК доведуть справу до логічного завершення, чи вона залишиться ще одним гучним, але безрезультатним розслідуванням.
Поки Україна воює за свою незалежність, у тилу корумповані чиновники збагачуються на бюджетних коштах. У січні цього року відразу двоє посадовців Івано-Франківської міської ради потрапили в корупційний скандал, завдавши збитків державі на понад 2 мільйони гривень.
Начальник управління транспорту та зв’язку Андрій Гіглюк підозрюється у розтраті 600 тисяч гривень. Тим часом керівник «Міської ритуальної служби» Андрій Хруник, за даними поліції, привласнив понад 1,5 мільйона гривень.
Про це пише видання СтопКор.
Новий рік на Івано-Франківщині розпочався двома корупційними скандалами за участі посадовців міської ради. Причому виявилось, що один з них уже не вперше фігурує у корупційній справі. Виявляється, що великі кошти можна заробляти по-різному.
Скільки можна заробити на облаштуванні зупинок
15 січня 2025 року Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області оголосило підозру у розтраті 600 тисяч гривень Андрію Гіглюку, начальнику управління транспорту та зв’язку.
Як писало місцеве видання “Галка”, у травні 2023 року управління транспорту підписало угоду з підприємицею Ілоною Ковальчук на встановлення п’яти автобусних зупинок. Отриманий тоді контракт на суму 1 465 000 гривень став для неї першим досвідом у підприємництві, адже ФОП Ілона Ковальчук була зареєстрована лише 29 березня 2023 року.
І вже підприємиця уклала з управлінням та департаментом благоустрою Івано-Франківська вісім договорів на загальну суму 3 940 257 грн, і всі вони були укладені без проведення конкурентних процедур. А останній з цих договорів, на суму 1 497 000 грн, стосувався встановлення п’яти зупинок громадського транспорту. Саме цим договором і зацікавилася Держаудитслужба, яка повідомила про це 11 січня 2024 року. А вже 17 січня управління транспорту опублікувало додатковий договір, датований 28 грудня минулого року, який засвідчив, що цей договір було розірвано наступного дня після його викладення.
Як з’ясували поліцейські, зупинки власноруч облаштовував 40-річний чоловік підприємиці. Також він підбирав дешеві матеріали: фарби, труби, скло, щебінь та інше. Однак в актах виконаних робіт вони зазначались за завищеними цінами.
А у своєму повідомленні на офіційному сайті поліція повідомила, що “посадовець міської ради не здійснював належну перевірку вартості використаних матеріалів та підписував акти приймання виконаних робіт. Таким чином, зловживаючи службовим становищем, посадовець та його спільники здійснили розтрату бюджетних коштів на суму майже 600 тисяч гривень. Під час обшуку у фігурантів поліцейські вилучили документацію, мобільні телефони та інші речові докази”.
Ба більше, тільки за 1-6 січня 2025 року Андрій Гіглюк отримав на посаді начальника управління 137 974 гривень. А тепер порівняймо із зарплатою військового ЗСУ. Вражає, чи не так?
До речі, суд обрав Андрію Гіглюку запобіжний захід у вигляді застави у 121 120 гривень, і якщо говорити про те, що лише за 6 днів посадовець отримав майже 140 тис. гривень, то мабуть, для нього не буде проблемою вийти на волю.
Скільки на цій посаді заробив Андрій Гіглюк
Подана паном Гіглюком е-декларація за 2024 рік говорить, що минулого року він заробив 566 364 гривень та отримав 1234 гривні національного кешбеку. Його дружина Наталія Гіглюк заробила 254 390 гривень, отримала 9288 гривень соціальних виплат та 1000 гривень кешбеку.
Наталія Гіглюк має квартиру, гараж та господарське приміщення в Угорниках – власницею всієї нерухомості жінка стала у 2021 році. У 2022 році вона придбала автомобіль Nissan Qashqai 2012 року випуску за 138 тис. гривень. До речі, спеціалізовані сайти вказують іншу ціну: там такі авто коштують 420-520 тисяч гривень.
Андрій Гіглюк задекларував 30 000 доларів США заощаджень. Для порівняння: за 2022 рік він декларував готівкою 20 000 доларів і 50 000 гривень, у 2023 році – 25 000 доларів.
За тиждень після першого корупційного скандалу у Івано-Франківській міській раді, 20 січня 2025 року, слідчі ГУНП в Івано-Франківській області провели обшуки на іншому комунальному комунальному підприємстві. Цього разу відзначились КП “Міська ритуальна служба” та її керівник Андрій Хруник.
Ще у 2023 році поліція підозрювала керівника “Міської ритуальної служби” у зловживанні владою. Слідчі ГУНП в Івано-Франківській області тоді навіть провели обшуки у помешканні Хруника.
І от у 2025 році Андрій Хруник знову потрапив під нагляд поліції. А все тому, що комунальне підприємство “Міська ритуальна служба” проводило багатомільйонні тендери на видалення дерев та обрізку зелених насаджень. Потім самостійно оформляло акти виконаних робіт та здійснювало їх оплату. Після цього підприємці, у змові з директором, перераховували вартість третім особам за товари та послуги, фактичним правовласником яких, за версією слідства, був саме керівник “Міської ритуальної служби”.
Під час обшуку домоволодіння на вулиці Чумака в селі Вовчинець правоохоронці виявили майно, схоже на те, що закуповували підприємці: відкатні ворота, бруківку та камери відеоспостереження.
Поліція також повідомила, що у документах зазначаються завищені обсяги виконаних робіт і використання техніки, яка насправді не залучалась. У такий спосіб було привласнено понад 1,5 млн грн, які перерахували на рахунки приватного підприємця, а надалі легалізували їх шляхом переказів на інші банківські рахунки або зняття готівки в банкоматах.
Суд відсторонив Андрія Хруника від виконання обов’язків директора КП “Міська ритуальна служба”. Про це йдеться в ухвалі від 23 січня 2025 року.
Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, про що повідомило видання Galka.if.ua.
Коли ж корупційні справи посадовців комунальних підприємств Івано-Франківської міської ради вийшли за межі їхніх кабінетів, на це відреагував голова Руслан Марцінків.
“У моєму колективі працює понад 600 осіб, а якщо враховувати всі структури — це понад 3 000 людей. Помилки можуть траплятися, і за них потрібно нести відповідальність. Я підтримую принцип, що кожен має відповідати за свої дії. Чи можу я контролювати думки кожного? Очевидно, ні. Але якщо є помилки, їх треба вирішувати відповідно до закону. Є презумпція невинності та суди, які мають ухвалити рішення. Я засуджую такі випадки та вважаю, що відповідальність є необхідною“, – сказав Руслан Марцінків.
Що встиг заробити пан Хруник
Офіційно, тобто згідно з є-декларацією, сім’я Андрія має у власності квартиру (2005 р.) 71,4 кв.м (нею володіє сам посадовець). Ще одна квартира (2002 р.) у спільній власності з Хруник Марія Іванівна та Хруник-Говдяк Галина Орестівна. Хруник володіє автомобілем Mercedes-Benz 300D 1984 року випуску (придбав у 2023 році) та причіпом. Отримав заробітної плати у 2023 році 616 900 грн. Готівкою зберігає 530 000 грн та 26 000 дол. США
Від підприємницької діяльності (ФОП Назим Г.Г.) Галина Назим отримала 2 494 088 грн. Готівкою зберігає 18 000 євро, 2 000 злотих, 1 250 000 грн, 40 000 дол. США.
Слідчі органи повідомили про підозру колишньому начальнику одного з відділів Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області. Посадовець подав декларацію за 2023 рік, у якій вказав завідомо неправдиві дані. Розбіжність між офіційно задекларованими та фактичними статками перевищує 95 мільйонів гривень.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
За інформацією правоохоронців, експосадовець Держказначейства подав декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій вказав неправдиву інформацію про свої доходи та активи. В результаті перевірки з’ясувалося, що дані в декларації були завищені на понад 95 мільйонів гривень.
Варто зазначити, що у листопаді 2024 року під час слідства були виявлені необґрунтовані активи експосадовця, серед яких знаходились мільйони доларів США. Також було встановлено, що в 2023 році чиновник задекларував понад $60 мільйонів готівкою, а також дорогоцінні метали в злитках, вартість яких оцінюється в 38 мільйонів гривень.
Наразі правоохоронці продовжують розслідування та з’ясовують деталі фальсифікації декларації.
Правоохоронці завершили розслідування у справі заступника директора департаменту Київської міської державної адміністрації та приватного підприємця-посередника, якого звинувачують у вимаганні хабарів у автоперевізників. За даними Державного бюро розслідувань, чиновник вимагав від перевізників 40 тисяч гривень щотижня за забезпечення дозволу на роботу на маршрутних лініях через підконтрольну йому фірму. Обвинувальний акт було направлено до суду, і справа набуває широкого розголосу.
Як повідомляється, у квітні 2024 року до ДБР звернулась дружина військовослужбовця, яка керувала фірмою чоловіка з перевезень, поки той служить.
Підприємство обслуговувало один із київських маршрутів. Жінка скаржилась на системний тиск з боку чиновника та погрози розірвати чинний договір на пасажирські перевезення, якщо вона не погодиться на “співпрацю”.
Зокрема, компанія мала щотижнево передавати чиновнику через підконтрольну фірму 40 тисяч гривень за право роботи на маршруті.
Правоохоронці затримали підприємця-посередника одразу після отримання чергового “траншу” для чиновника.
Було проведено низку обшуків, під час яких вилучено документи та техніку, що підтверджували протиправну діяльність. Посадовця було відсторонено від виконання обов’язків.
Двох фігурантів обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
