Позначка: ЦРУ

  • «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв виступив із новими погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського. Російський посадовець запропонував американському лідеру Дональду Трампу залучити Пентагон та Центральне розвідувальне управління США для усунення українського президента. При цьому він використав формулювання, яке можна трактувати як натяк на фізичну ліквідацію глави держави.

    Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на заяву Медведєва, оприлюднену 25 жовтня в російському державному месенджері Max.

    У своєму дописі колишній президент РФ звинуватив Зеленського в нібито систематичному протистоянні Дональду Трампу, ігноруванні його мирних ініціатив та продовженні ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремо Медведєв без наведення доказів заявив про нібито розкрадання американської допомоги та створення загрози ядерного конфлікту між Росією і НАТО.

    На думку російського посадовця, дії українського президента начебто завдають інтересам Вашингтона більшої шкоди, ніж Венесуела, Куба та Іран разом узяті.

    Після цього Медведєв запропонував Трампу звернутися до керівників американських силових структур.

    «Треба просто викликати міністра війни й директора ЦРУ та доручити їм виправити це прикре непорозуміння. Метод, місце і спосіб не мають значення», — написав заступник голови російського Радбезу.

    Подібні висловлювання Медведєва вже не вперше стосуються можливого фізичного усунення українського керівництва. У травні 2023 року після інциденту з безпілотниками над Кремлем він прямо заявляв про необхідність ліквідації Зеленського та представників української влади.

    У жовтні 2026 року російський посадовець пішов далі, фактично запропонувавши залучити до цього американські спецслужби та військове керівництво.

    Ситуацію прокоментував журналіст Володимир Кравченко у колонці для «Еспресо». На його думку, подібні заяви виходять за межі звичайної агресивної політичної риторики, адже стосуються можливого насильства проти президента суверенної держави.

    Водночас сама заява Медведєва не доводить, що Росія або США готують конкретний замах на Зеленського. Публічних підтверджень існування такого спільного плану немає.

    Погрози пролунали на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном та переговорів щодо можливого завершення російсько-української війни. Кремль продовжує висувати вимоги до України, тоді як американська сторона намагається знайти дипломатичний механізм припинення бойових дій.

    Наразі невідомо, чи відреагувала адміністрація Дональда Трампа на нові висловлювання Медведєва. Сам російський посадовець не має повноважень віддавати накази американським військовим або спецслужбам.

  • «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    Президент України Володимир Зеленський уперше особисто підтвердив, що зустрічався з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом під час зупинки в Ірландії. Водночас глава держави не розкрив ані змісту розмови, ані того, чи бере керівник ЦРУ окрему участь у дипломатичних контактах щодо завершення російсько-української війни.

    Про зустріч Зеленський розповів 22 вересня під час інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

    Коли журналістка прямо запитала про його контакт із Реткліффом, президент фактично визнав, що сторони спочатку не планували робити цю розмову публічною.

    «Ми вирішили, що не будемо повідомляти, що в нас була зустріч», — сказав Зеленський.

    На це Такер відповіла, що приховувати подію вже запізно, оскільки про неї стало відомо пресі. На запитання, чи планує український президент знову зустрітися з директором ЦРУ під час перебування у США, Зеленський відповів коротко: «Це секрет».

    При цьому він не дав прямої відповіді на ще одне важливе запитання — чи відіграє Реткліфф якусь спеціальну роль у переговорах щодо можливого завершення війни.

    Саме ця невизначеність і зробила зустріч предметом особливої уваги.

    Що відомо про зустріч у Шенноні

    Першим про контакт Зеленського та Реткліффа повідомило Reuters із посиланням на двох співрозмовників, знайомих із ситуацією.

    За їхніми даними, зустріч відбулася 21 вересня в аеропорту Шеннон в Ірландії. Один зі співрозмовників агентства зазначав, що Зеленський і директор ЦРУ говорили в той момент, коли їхні літаки перебували на дозаправці. Обидва джерела відмовилися розкривати зміст розмови через чутливість теми.

    Зеленський у цей час прямував до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Реткліфф, за даними Reuters, повертався після зустрічі з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі.

    Таким чином, сам факт особистої розмови спочатку став відомий із журналістських джерел, а вже згодом його фактично підтвердив український президент.

    Чому ця зустріч викликала стільки запитань

    Головна причина — попередня поїздка директора ЦРУ до Москви.

    Менш ніж за місяць до зустрічі із Зеленським Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до російської столиці, де спілкувався з високопоставленими представниками російських спецслужб.

    Reuters повідомляло, що однією з тем московської поїздки була Україна, хоча деталі переговорів не розкривалися. За інформацією The New York Times, Реткліфф нібито передавав російській стороні доволі песимістичну оцінку перспектив РФ у війні та закликав Москву шукати домовленості, поки її становище не погіршилося ще більше.

    Сам ЦРУ публічно детального звіту про московські переговори не оприлюднював.

    Саме тому послідовність подій — спочатку закрита поїздка Реткліффа до Москви, а менш ніж за місяць зустріч із Зеленським в Ірландії — викликала припущення про можливу посередницьку або комунікаційну роль глави американської розвідки.

    Однак станом на 23 вересня офіційного підтвердження такої ролі немає.

    «Ненька інфо» вже писала про таємну зустріч

    Про зустріч Зеленського й Реткліффа в Шенноні раніше писала й «Ненька інфо». Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Тоді було відомо лише з повідомлень Reuters, що політики поспілкувалися в Ірландії, однак офіційного підтвердження від самого Зеленського ще не було.

    Пізніше «Ненька інфо» також повідомила версію джерела, за якою маршрут українського борту нібито могли змінити спеціально заради цієї зустрічі. Водночас це твердження офіційно не підтверджене, тому подавати його як встановлений факт не варто.

    Що було під час поїздки Реткліффа до Москви

    «Ненька інфо» детально стежила і за попереднім візитом директора ЦРУ до Росії. Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Тоді повідомлялося, що Реткліфф контактував із керівництвом російських спецслужб. Українська сторона закликала не робити поспішних висновків щодо змісту переговорів, оскільки їхній порядок денний був ширшим за суто українське питання.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався заяви Дональда Трампа після цієї поїздки. «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Трамп тоді не розкривав деталей, але пов’язував візит із ширшими зусиллями своєї адміністрації щодо війни.

    Чи може Реткліфф стати частиною переговорного треку

    Таку можливість американські медіа обговорювали ще до зустрічі в Шенноні.

    За повідомленнями преси, у Вашингтоні розглядалася можливість активнішого залучення директора ЦРУ до дипломатичного процесу навколо України. Reuters також звертало увагу, що Реткліфф підтримує канали комунікації з російською стороною, а його поїздка до Москви була надзвичайно нетиповою для чинного керівника американської розвідки.

    Втім, після прямого запитання The Wall Street Journal Зеленський цього не підтвердив.

    Тому на сьогодні достовірно відомі лише три речі: Реткліфф їздив до Москви, згодом зустрівся із Зеленським у Шенноні, а зміст обох контактів залишається закритим.

    У Нью-Йорку паралельно йдуть інші переговори

    Зустріч із директором ЦРУ відбулася напередодні активної дипломатичної програми Зеленського в Нью-Йорку.

    Український президент проводив переговори з Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн та іншими західними лідерами. Одними з головних тем стали можливе енергетичне перемир’я, протиповітряна оборона, фінансування України та перспективи подальших переговорів із Росією.

    Таким чином, закритий контакт із главою ЦРУ відбувся на тлі значно ширшої дипломатичної активності.

    Сам Зеленський поки залишив навколо нього максимальну інтригу. Його відповідь «це секрет» фактично підтвердила лише те, що тема залишається конфіденційною.

    А от будь-які твердження про те, що Реткліфф уже став офіційним посередником між Києвом і Москвою або передав Зеленському конкретні пропозиції Кремля, наразі не підтверджені.

  • Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Літаки Зеленського та директора ЦРУ США Джона Реткліффа одночасно опинилися в аеропорту Шеннон в Ірландії. Під час дозаправки президент України та глава американської розвідки провели закриту зустріч. Офіційно зміст розмови не розкривається.

    За даними джерела, Зеленський спеціально змінив маршрут польоту заради цієї зустрічі. Спочатку український борт мав летіти через Францію, однак маршрут змінили на Шеннон. Саму зустріч, за словами джерела, організував Давид Арахамія через свої американські контакти та, як стверджується, на прохання російських друзів.

    Зустріч відбулася невдовзі після неоголошеного візиту Реткліффа до Москви. 25 серпня він провів переговори з головою СЗР Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними американських ЗМІ, однією з тем контактів була можливість подальших переговорів між Трампом, Путіним та Зеленським.

    Реткліфф зараз залишається одним з американських чиновників, які підтримують контакти як із російською, так і з українською сторонами. Тому зустріч із Зеленським у Шенноні відбулася в момент, коли Вашингтон намагається зрозуміти, наскільки Москва та Київ готові до подальшого діалогу. Водночас офіційних подробиць розмови Зеленського та Реткліффа поки немає.

    Для української сторони окремим питанням залишається роль Арахамії в організації цього контакту. Він входить до переговорної делегації України та має давні зв’язки з американськими представниками. Джерело стверджує, що саме через його контакти вдалося організувати зустріч у Шенноні, однак ця інформація поки офіційно не підтверджена.

    Більш детальна інформація про те, як проходила зустріч і про що говорили Зеленський та Реткліфф, очікується після повернення української делегації. За словами джерела, наразі оптимізму в української сторони небагато.

     

  • Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Президент України Володимир Зеленський провів несподівану та глибоко конфіденційну зустріч із директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом. Цей закритий дипломатичний контакт відбувся на нейтральній території – у міжнародному аеропорту Шеннон в Ірландії, де повітряні судна обох високопосадовців одночасно здійснювали технічну дозаправку пальним. Попри неформальний характер спілкування в транзитній зоні, сам факт особистого діалогу між лідером воюючої держави та керівником ключової американської спецслужби свідчить про високу інтенсивність залаштункових консультацій навколо майбутнього безпекового треку. Сторони утрималися від офіційних заяв щодо змісту бесіди, однак геополітичний контекст події вказує на обговорення критично важливих розвідувальних даних та стратегічних оцінок перебігу протистояння.

    Зустріч розгорнулася безпосередньо під час перельоту українського президента до Сполучених Штатів для участі в заходах тижня високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Саме в Нью-Йорку заплановано низку визначальних переговорів, серед яких ключове місце посідає особистий діалог із президентом США Дональдом Трампом. Водночас очільник американської розвідки повертався із Близького Сходу після змістовних перемовин із президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Таким чином, перетин маршрутів двох посадовців в ірландському аеропорту дозволив синхронізувати позиції перед великими дипломатичними баталіями на полях міжнародного форуму та проаналізувати останні сигнали з ключових світових столиць.

    Особливої ваги цій розмові додає той факт, що наприкінці серпня очільник ЦРУ здійснив перший за останні п’ять років неоголошений візит до Москви. Таємна місія американського топрозвідника проходила в умовах очевидного глухого кута у мирних перемовинах та стрімкого зростання загрози прямої ескалації між Кремлем і західним блоком. За даними поінформованих джерел, головною метою візиту Реткліффа до російської столиці було донесення до керівництва силових структур агресора вкрай тверезої та песимістичної оцінки стану виснаження російської воєнної машини. Вашингтон прагнув переконати Кремль піти на укладення реалістичних домовленостей до того, як катастрофічні втрати на фронті та нищівна дія західних санкцій остаточно підірвуть внутрішню стабільність і фінансову спроможність Росії.

    Той факт, що директор американської розвідки напряму контактував із верхівкою спецслужб держави-агресора, а невдовзі після цього провів розмову з українським лідером, підтверджує активне зондування ґрунту для майбутніх компромісів. Офіційний Київ послідовно відстоює власні червоні лінії, наполягаючи на непорушності суверенітету, виведенні окупаційних сил та наданні твердих міжнародних гарантій безпеки. Несподіваний діалог в аеропорту Шеннон демонструє, що вирішальні рішення щодо подальшого сценарію війни дедалі частіше народжуються в тиші непублічних коридорів спецслужб, де оцінка реальних балансів сил на полі бою переважає гучні політичні декларації.

  • Підготовка до Генассамблеї ООН: чи відбудеться зустріч Зеленського і Трампа та чому її ще немає в офіційному графіку

    Підготовка до Генассамблеї ООН: чи відбудеться зустріч Зеленського і Трампа та чому її ще немає в офіційному графіку

    У розкладі двосторонніх комунікацій на полях майбутньої сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку поки що немає остаточно затвердженої зустрічі між президентом США Дональдом Трампом та українським лідером Володимиром Зеленським.

    Поточний статус переговорів та графік

    • Робота дипломатичних команд: Як зазначають у Міністерстві закордонних справ України, українські та американські дипломатичні команди наразі активно працюють над організацією такої зустрічі, узгоджуючи її змістовне наповнення та порядок денний. Уточнені графіки двосторонніх переговорів зазвичай оприлюднюються ближче до старту офіційних заходів високого рівня.
    • Графік американського лідера: Президент США прибуде до Нью-Йорка, а наступного дня виступить із промовою на загальних дебатах Генассамблеї, після чого заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.
    • Контакти української делегації: Окрім можливих переговорів з американським керівництвом, українська делегація готує низку інших важливих зустрічей — зокрема, заплановані контакти з представниками американського Конгресу, бізнес-колами, українською діаспорою, а також обговорюється можливість комунікації з керівництвом розвідувальних відомств США.

    Очікується, що остаточна ясність щодо двосторонніх зустрічей на найвищому рівні з’явиться напередодні активної фази тижня високого рівня ООН. Також велика вірогідність зустрічі представників України з директором ЦРУ.

     

  • Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити провокації та гібридні атаки проти європейських держав, зокрема поблизу кордонів України з країнами ЄС і НАТО. Про це заявив директор TVP World Services Міхал Бронятовський, коментуючи останні російські удари та контакти директора ЦРУ Джона Реткліффа з Москвою. Водночас важливо уточнити: твердження про те, що американська розвідка безпосередньо прогнозує масштабне посилення атак на всю Європу, є оцінкою самого Бронятовського. Офіційної заяви ЦРУ з таким формулюванням не оприлюднювали.

    Бронятовський вважає, що Москва може трактувати дипломатичні контакти Вашингтона як прояв слабкості. Він звернув увагу на нещодавній візит Реткліффа до Росії та подальше посилення російських ударів по Україні, зокрема із застосуванням реактивних безпілотників, які складніше перехоплювати. За його словами, якщо керівник ЦРУ прибував до Москви з мирною ініціативою, російська сторона не відповіла зменшенням інтенсивності бойових дій.

    Сам факт контактів Реткліффа з російською стороною підтверджений. Reuters повідомляло, що директор ЦРУ зустрічався з представниками російських спецслужб у межах американських спроб сприяти припиненню війни. При цьому серед представників розвідувальних служб США, України та Європи зберігається скептицизм щодо готовності Кремля до реального завершення бойових дій.

    Однак більш конкретні дані щодо можливих майбутніх російських дій озвучував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. 10 вересня він заявив, що отримав детальний звіт ЦРУ про загрози на східному фланзі Європи. За словами польського прем’єра, розвіддані підтверджують ризик російських провокацій проти прикордонних переходів між Україною та державами Європейського Союзу.

    Особливе занепокоєння Варшави викликають транспортні коридори між Україною та Польщею. Саме через них проходить значна частина товарів, гуманітарної допомоги та військових вантажів. За інформацією Reuters, Туск заявляв, що Польщі вже вдалося запобігти загрозі одному з пунктів пропуску, а Росія, ймовірно, намагатиметься повторювати подібні дії.

    Ці побоювання посилилися після серії російських ударів поблизу кордонів НАТО. 13 вересня російська атака припала на вантажівку неподалік пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин. Через інцидент роботу переходу тимчасово призупиняли. Москва заявила, що нібито атакувала інфраструктуру, яка використовувалася для перевезення військових вантажів з Європи, однак удар стався у безпосередній близькості до польського кордону.

    Після цього Польща почала додатково укріплювати ключові переходи з Україною. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що військові встановлюють захисні конструкції, спостережні та охоронні пости біля Дорогуська, Медики та Корчової. Роботи проводить 18-й інженерний полк. Йдеться, зокрема, про контейнери, заповнені піском або гравієм, які мають виконувати функцію протиосколкових і вибухозахисних бар’єрів.

    Ризики стосуються не лише Польщі. Associated Press повідомляло, що Туск говорив про можливі російські провокації на кордонах України й з іншими європейськими державами. Перед цим російський удар по прикордонному пункту Старокозаче на українсько-молдовському кордоні призвів до загибелі двох людей. У Молдові також неодноразово знаходили уламки безпілотників, а Румунія фіксувала інциденти з дронами поблизу Дунаю.

    Європейські уряди дедалі частіше говорять і про ширшу гібридну загрозу. На початку вересня Міністерство закордонних справ Польщі публічно засудило Росію після підтвердження її відповідальності за спробу атаки на аеропорт у німецькому Лейпцигу. Варшава заявила, що виступає проти російських диверсій та гібридних операцій на території країн НАТО і ЄС та закликала до посилення східного флангу Альянсу.

    Ще один показовий епізод стався в Арктиці. За даними Reuters, навесні 2026 року Велика Британія, Норвегія та США зірвали операцію російського підрозділу підводної розвідки ГУГІ поблизу Шпіцбергена. Західні розвідслужби вважали, що Росія могла відпрацьовувати сценарій пошкодження підводних оптоволоконних кабелів, які забезпечують критично важливий зв’язок. Фактичного пошкодження тоді не сталося, однак НАТО посилило спостереження за підводною інфраструктурою.

    На цьому тлі Єврокомісія вже пропонує створити окремий механізм реагування на гібридні загрози. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність системи, яка дозволила б країнам ЄС швидше координувати відповідь на диверсії, кібератаки та проникнення безпілотників. Ідея частково нагадує механізм консультацій НАТО за статтею 4, коли одна з держав вважає свою безпеку під загрозою.

    Польща тим часом уже кілька разів переводила авіацію у підвищену готовність через російські удари по західних областях України. 5 вересня урядовий Центр безпеки Польщі навіть надсилав мешканцям Люблінського та Підкарпатського воєводств спеціальне попередження про повітряну загрозу на території України та роботу польської авіації. Після завершення атаки польська сторона заявила, що прямої загрози території країни не було.

    16 вересня тема знову стала актуальною після чергової російської атаки на захід України. Бронятовський звернув увагу на заплановані контакти польського керівництва у Вашингтоні й припустив, що їхня інтенсивність може бути пов’язана з новими оцінками американських спецслужб. Однак саме цей зв’язок він озвучив як власне припущення, а не як підтверджену інформацію ЦРУ.

    Водночас загальний контекст його заяви підтверджується незалежними даними. Польський прем’єр уже публічно повідомив про отриманий від ЦРУ аналіз можливих російських загроз, а Варшава після серії атак почала фізично укріплювати кордон. Окремо західні спецслужби та НАТО фіксують підозрілі операції проти підводної інфраструктури, диверсійні спроби та збільшення кількості інцидентів із безпілотниками.

    При цьому немає підтверджень, що американська розвідка очікує безпосереднього повномасштабного військового нападу Росії на країни НАТО. Публічно йдеться насамперед про провокації, гібридні операції, диверсії, удари поблизу кордонів та ризики для критичної інфраструктури.

    Саме тому заголовок про те, що «розвідка США передбачає атаки на Європу», потребує уточнення. Коректніше говорити, що Польща отримала від ЦРУ інформацію про ймовірні російські загрози на європейських кордонах України, тоді як Бронятовський вважає, що Москва може розширювати агресивні дії проти європейських держав.

    Для Європи це означає необхідність готуватися не лише до класичного військового сценарію. Потенційними цілями можуть бути кордони, транспортні маршрути, порти, аеропорти, енергетичні об’єкти, телекомунікаційні кабелі та інші елементи критичної інфраструктури. Саме на таких об’єктах останніми роками концентрується значна частина російських гібридних операцій.

    І хоча прямий конфлікт Росії з НАТО залишається окремим і значно масштабнішим сценарієм, серія подій вересня свідчить, що зона ризику навколо України поступово розширюється. Польща вже переходить від попереджень до практичних заходів: укріплює переходи, піднімає авіацію та посилює моніторинг кордону.

  • Тіні над Вашингтоном: ЦРУ розсекретило документи про те, що Білий дім знав про плани бен Ладена за три роки до 11 вересня

    Тіні над Вашингтоном: ЦРУ розсекретило документи про те, що Білий дім знав про плани бен Ладена за три роки до 11 вересня

    До 25-ї річниці трагічних подій, які назавжди змінили хід світової історії та американську безпекову доктрину, Центральне розвідувальне управління США пішло на безпрецедентний крок. Ленглі опублікувало масив засекречених раніше документів за період з 1998 по 2001 роки. Оприлюднені звіти, підготовлені для адміністрацій Білого дому двох президентів — Білла Клинтона та Джорджа Буша-молодшого, доводять шокуючий факт: американські спецслужби володіли практично вичерпною інформацією про загрозу, за винятком точної дати та імен терористів-смертників.

    Літаки зі вибухівкою: попередження з 1998 року

    Згідно з офіційними архівами, прямі та конкретні сигнали про наміри лідера «Аль-Каїди» лунали задовго до фатального вересневого ранку. Одним із найбільш промовистих доказів стала службова записка від 4 грудня 1998 року, адресована тодішньому президенту Біллу Клинтону. У цьому документі аналітики ЦРУ прямо попереджали про те, що Усама бен Ладен активно готує масштабні акції відплати проти Сполучених Штатів і розглядає сценарій із направленням «начиненого вибухівкою літака» безпосередньо в один із американських міст.

    Попри те, що розвідка регулярно інформувала вище військово-політичне керівництво країни про потенційні ризики повітряного тероризму, механізми міжвідомчої координації та реагування на той момент виявилися недостатніми для запобігання катастрофі такого масштабу. Оприлюднені документи наново відкривають дискусію про те, як саме приймалися рішення урядовцями на межі тисячоліть і чому наявні розвідувальні дані не склалися в єдину захисну мозаїку до того, як башти Світового торгового центру були знищені.

     

  • «Коли війна добігатиме кінця»: Трамп пояснив, чому не поспішає на нову зустріч із Путіним

    «Коли війна добігатиме кінця»: Трамп пояснив, чому не поспішає на нову зустріч із Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий провести нову зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, однак не хоче організовувати черговий саміт лише заради переговорів. За словами американського президента, зустріч має відбутися тоді, коли сторони наблизяться до реальної мирної угоди, а війна Росії проти України буде на шляху до завершення. Ця заява пролунала на тлі нової дипломатичної активності Вашингтона та повідомлень про спробу організувати тристоронню зустріч Трампа, Володимира Зеленського та Путіна.

    Спілкуючись із журналістами 2 вересня, Трамп дав зрозуміти, що технічно може домовитися про зустріч із Путіним практично одразу. Однак американський президент вважає, що для такого контакту спочатку мають виникнути умови для укладення мирної угоди. Він також заявив, що хотів би мати хороші відносини і з Росією, і з Україною, пов’язавши нормалізацію відносин, зокрема, з майбутніми економічними можливостями.

    Фактично Трамп тепер прив’язує наступний саміт із Путіним не просто до бажання російського президента зустрітися, а до конкретного прогресу в питанні війни. Це помітний нюанс, оскільки попередня особиста зустріч двох президентів не принесла припинення бойових дій.

    Трамп і Путін уже проводили великий саміт 15 серпня 2025 року на Алясці. Переговори тривали близько трьох годин і завершилися без угоди про припинення вогню в Україні. Обидва президенти тоді говорили про продуктивність переговорів, однак конкретного мирного документа або навіть домовленості про паузу в бойових діях оголошено не було. Сам Трамп після зустрічі визнав, що сторони не досягли кінцевої домовленості.

    Через рік Вашингтон, схоже, намагається уникнути повторення ситуації, коли зустріч на найвищому рівні створює потужний політичний і медійний ефект, але не завершується практичним результатом. Принаймні нинішні слова Трампа свідчать, що він хотів би проводити наступний саміт уже на фінальнішій стадії переговорів.

    Водночас американський президент вкотре закликав Київ і Москву припинити війну. За його словами, Зеленському та Путіну потрібно зупинити бойові дії. Трамп також повторив свою тезу про те, що одним із чинників, які ускладнюють переговорний процес, є надзвичайно погані особисті відносини між президентами України та Росії.

    Ці заяви пролунали лише через кілька днів після незвичайного дипломатичного маневру Вашингтона. Наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неанонсований візит до Москви. Reuters повідомляв, що це був перший відомий візит директора американської розвідслужби до Росії від часу поїздки Вільяма Бернса у 2021 році. Реткліфф зустрічався з російськими представниками на тлі війни проти України та загального погіршення відносин між Москвою і Заходом.

    Згодом Axios із посиланням на два поінформовані джерела повідомив значно важливішу деталь: під час московської місії Реткліфф запропонував провести тристоронній саміт за участю Трампа, Зеленського та Путіна. За інформацією видання, директор ЦРУ також намагався з’ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб сприяти відновленню переговорів між Москвою та Києвом за посередництва США.

    У Москві Реткліфф зустрічався, зокрема, з директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними Axios, після московських контактів американські посадовці поінформували Зеленського про переговори та ідею тристороннього саміту. Сам президент України 28 серпня підтвердив, що американська сторона передала Києву інформацію про зустрічі в Москві, хоча деталей їхнього змісту не розкрив.

    Але Москва поки не демонструє готовності перетворити саміт трьох президентів на майданчик для безпосереднього пошуку компромісу.

    31 серпня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч Путіна, Трампа та Зеленського може відбутися лише для фінального оформлення вже підготовлених домовленостей. За його словами, врегулювання війни складається з великої кількості деталей, тому зустріч президентів для обговорення всіх цих питань Москва вважає недоцільною. Іншими словами, Кремль хоче, щоб основний масив переговорної роботи був виконаний до саміту, а не під час нього.

    У цьому позиції Вашингтона і Москви зараз принаймні частково збігаються. І Кремль, і Трамп фактично говорять про зустріч лідерів як про подію, яка має відбутися після істотного прогресу на нижчих рівнях. Проте це ще не означає зближення позицій щодо змісту потенційної мирної угоди.

    Більше того, нинішня дипломатична активність розгортається на тлі відсутності очевидного прориву у припиненні війни. Сам візит Реткліффа до Москви відбувався за умов збереження високої напруги між Росією та Заходом. Reuters зазначав, що серед питань навколо цієї місії були не лише Україна, а й ширший комплекс безпекових проблем, включно з відносинами Москви з Іраном.

    За даними The Wall Street Journal, поїздка директора ЦРУ мала й іншу складову: Реткліфф мав донести до Москви американські застереження щодо НАТО та водночас сприяти відновленню дипломатичного треку навколо України. Видання зазначало, що попри дипломатичні контакти ознак швидкого прориву у мирному процесі не з’явилося.

    Саме тому нинішня заява Трампа важлива передусім зміною акценту. Президент США не відмовляється від особистого контакту з Путіним і переконаний, що здатний швидко організувати таку зустріч. Проте тепер він публічно ставить її ближче до фіналу переговорного процесу, а не до його початку.

    Для України принциповим залишається й питання формату. Ідея, яку, за інформацією Axios, привіз до Москви Реткліфф, передбачає участь Зеленського разом із Трампом і Путіним. Раніше адміністрація Трампа вже пропонувала такий формат: Зеленський його підтримував, тоді як Путін від нього відмовлявся.

    Отже, новий саміт поки залишається лише можливістю. Публічно не оголошені ані його дата, ані місце, ані погоджений склад учасників. Немає й підтвердження, що Москва погодилася на тристоронній формат. Натомість сформувалася нова умова самого Трампа: зустріч із Путіним він хоче провести не просто для чергової розмови про війну, а в момент, коли з’явиться реальна перспектива угоди.

    Після досвіду Аляски це суттєва відмінність. Тоді Путін і Трамп зустрілися, але залишили переговорний стіл без домовленості навіть про припинення вогню. Тепер Білий дім через різні канали знову зондує Москву, директор ЦРУ особисто включився в дипломатичний трек, а тристоронній саміт знову опинився серед можливих сценаріїв. Однак ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від переговорів про переговори до умов, за яких війна справді може завершитися.

  • Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Російський диктатор Володимир Путін відмовився від особистої зустрічі з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Рэтклиффом під час його таємного візиту до Москви, оскільки зміст привезеного американською стороною послання виявився неприйнятним для Кремля. За інформацією російського видання «Агентство», яке посилається на джерела, близькі до російського керівництва, американська розвідка закликала Москву до негайного припинення війни проти України на тлі стрімкого погіршення економічного та військового становища РФ.

    Під час візиту, який відбувся наприкінці серпня, Джон Рэтклифф провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкиним та керівником ФСБ Олександром Бортниковим. Проте після ознайомлення з позицією Вашингтона Кремль ухвалив рішення скасувати заплановану аудієнцію з главою Путіным, визнавши подальші переговори беззмістовними.

    Один із кремлівських співрозмовників емоційно охарактеризував ультиматум американської розвідки, порівнявши його з капітуляційними вимогами.

    «Виглядало його послання так, як будто Зеленський уже стоїть на Поклонній горі і в бінокль розглядає Кремль», – зазначило джерело, додавши, що в Москві послання сприйняли так, ніби «Рэтклифф помилився адресою». При цьому в Кремлі не змогли чітко відповісти, наскільки позиція шефа ЦРУ відображала реальні плани адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Нагадаємо, що таємна поїздка Джона Рэтклиффа до Москви 25 серпня викликала величезний резонанс у світових медіа. Перед цим з’являлася інформація про прохання Вашингтона до України тимчасово утриматися від ударів по Москві та Санкт-Петербургу на період візиту делегації. Водночас керівник Офісу президента України Кирилл Буданов заявляв, що війна в Україні не була єдиною чи головною темою переговорів, тоді як сам Дональд Трамп назвав місію директора ЦРУ «полурутинною».

  • У Росії заговорили про удари по Європі: WSJ назвав перевагу України, яка дратує Кремль

    У Росії заговорили про удари по Європі: WSJ назвав перевагу України, яка дратує Кремль

    Україна має у війні проти Росії стратегічну перевагу, яку Кремль практично не може відтворити: за її західним кордоном розташований величезний економічний, військовий і логістичний тил. Європейські держави забезпечують Україну пальним, зброєю, фінансуванням, виробничими потужностями та логістичними маршрутами, які Росія не може атакувати без ризику прямого конфлікту з НАТО. Саме ця геополітична асиметрія частково нівелює перевагу Москви у вогневій потужності та дедалі сильніше впливає на російську стратегію. The Wall Street Journal пише, що через це Кремль посилює гібридні операції проти Європи, а в російських політичних колах усе гучніше звучать заклики перейти до ударів по військовій та логістичній інфраструктурі країн, які підтримують Київ.

    На перший погляд Росія все ще має значну перевагу в ракетах, авіації та інших засобах далекого ураження. Вона систематично атакує українські міста, електростанції, порти, підприємства та логістичні об’єкти, намагаючись завдати економічної шкоди й послабити здатність держави продовжувати війну. Проте стратегічний результат таких ударів часто виявляється меншим, ніж могла б розраховувати Москва, оскільки частину втраченої інфраструктури та ресурсів Україна компенсує завдяки доступу до європейського ринку. WSJ називає саме цю можливість одним із ключових факторів, які дозволяють Києву витримувати тривалу кампанію російського тиску.

    Особливо показовою є ситуація з пальним. Росія ще у 2022 році завдала серйозних ударів по українській нафтопереробній інфраструктурі, однак це не призвело до тривалого паралічу паливного ринку: Україна переорієнтувалася на імпорт нафтопродуктів із Європи, і мережі АЗС продовжують працювати. Росія ж стикається з протилежною проблемою — українські далекобійні дрони регулярно атакують її НПЗ та інші елементи паливної інфраструктури, а компенсувати втрати за рахунок такого самого масштабного зовнішнього тилу Москві значно складніше. Саме тому удари України по російській мілітаризованій економіці можуть мати пряміший вплив на здатність РФ фінансувати та забезпечувати війну.

    Схожа асиметрія існує й у військовій логістиці. Україна користується логістичними центрами та інфраструктурою у Польщі, Німеччині, Румунії та інших країнах НАТО, через які надходять озброєння, боєприпаси, техніка, запасні частини й інші критично важливі вантажі. Частина українських оборонних компаній також розгорнула виробництво на європейській території. Для Росії такі об’єкти фактично перебувають за межами нинішнього театру бойових дій: удар по території держави НАТО створив би ризик зовсім іншого рівня ескалації.

    При цьому сама Росія не має співставної системи союзницької підтримки. Білорусь і Північна Корея допомагають Москві, однак їхні можливості значно поступаються економічному та промисловому потенціалу західної коаліції, яка стоїть за Україною. Китай зберігає з Росією стратегічні та економічні зв’язки, але не перетворився на повноцінний військовий тил Кремля, а водночас використовує ослаблення позицій Москви у власних економічних інтересах. WSJ зазначає, що саме ця нерівність дедалі сильніше відчувається російським керівництвом.

    На думку німецького депутата Європарламенту Сергія Лагодинського, Кремль бачить, що Україна здатна виживати й продовжувати боротьбу саме тому, що має доступ до зовнішніх ресурсів і міжнародної солідарності. Відповідно Москва намагається бити не лише безпосередньо по Україні, а й по самій системі її підтримки. Західні уряди протягом останніх місяців фіксують посилення диверсій, кібератак, шпигунської діяльності, інцидентів із дронами та інших операцій так званої «сірої зони». Їхня мета, за оцінками західних експертів і розвідслужб, може полягати в тому, щоб налякати європейські суспільства, посіяти сумніви щодо підтримки України та підвищити політичну ціну допомоги Києву.

    Саме на цьому тлі всередині Росії дедалі гучніше лунають заклики зробити ще один крок — перейти від прихованої гібридної активності до безпосередніх ударів по європейській логістиці. Директорка з питань Євразії Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте розповіла WSJ, що в російських колах набирає популярності думка: для досягнення цілей у війні Москва повинна атакувати військові й логістичні об’єкти в європейських державах. Поки це не означає, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення, однак сама поява такої дискусії свідчить про небезпечне розширення рамок війни.

    За інформацією WSJ, частина західних посадовців не виключає сценарію, за якого Росія могла б спробувати здійснити обмежену одноразову атаку на одну або кілька логістичних цілей у Європі. Серед можливих способів у виданні згадується використання захоплених українських безпілотників або інших засобів, які могли б ускладнити швидке встановлення виконавця. Це лише один із потенційних сценаріїв, який обговорюють чиновники й експерти, а не підтверджений план Кремля. Проте навіть такий обмежений удар по території НАТО міг би мати надзвичайно серйозні наслідки та поставити перед Альянсом питання про відповідь.

    Ризик поширення російської агресії за межі України, за даними видання, був одним із ключових питань і під час нещодавньої поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. WSJ повідомляє, що одним із головних послань американської сторони було застереження не переносити бойові дії на територію країн НАТО. Водночас це не означає, що американська розвідка очікує неминучого великого вторгнення Росії до однієї з держав Альянсу. НАТО станом на кінець серпня також заявляло, що не бачить ознак підготовки Росії до неминучої звичайної військової атаки, хоча фіксує посилення російських гібридних операцій.

    Саме тому нинішня російська стратегія балансує на межі. З одного боку, Кремль зацікавлений у тому, щоб послабити європейську допомогу Києву і зробити її максимально дорогою політично та економічно. З іншого — прямий удар по державі НАТО може мати протилежний результат і не розколоти Захід, а навпаки, різко посилити його рішучість. Частина європейських політиків уже зазначає, що російські диверсії та інші гібридні операції дедалі більше переконують громадян їхніх країн у тому, що Москва є загрозою не лише для України, а й безпосередньо для Європи.

    У підсумку головна перевага України полягає не в конкретній ракеті чи дроні, а у доступі до величезного зовнішнього тилу. Поки Україна може отримувати пальне, зброю, фінансування, промислову продукцію та логістичну підтримку з Європи, Росії надзвичайно складно досягти стратегічної ізоляції Києва лише ударами по українській території. Москва водночас не має свого аналога такої системи підтримки і змушена значною мірою сама оплачувати наслідки війни та українських ударів. Саме цей дисбаланс, за оцінкою WSJ, і підштовхує Кремль дедалі активніше шукати способи тиснути вже не тільки на Україну, а й на її союзників.

    Тож головне питання зараз полягає в тому, де Москва проведе межу між гібридною війною та прямою атакою. Поки Росія переважно використовує диверсії, кібератаки, інформаційні операції та інші методи нижче порогу відкритого військового зіткнення з НАТО. Але те, що в російських політичних та інформаційних колах дедалі частіше обговорюють удари по європейській логістиці, робить ризик подальшої ескалації значно серйознішим. І саме здатність НАТО переконливо показати, що така атака матиме неприйнятну для Москви ціну, може стати одним із головних факторів стримування Росії.