Golosnovinua.com

Позначка: ЦРУ

  • «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    Російський правитель Володимир Путін після кількох тижнів внутрішніх дискусій у Кремлі, ймовірно, обрав подальшу ескалацію війни проти України замість спроби зупинити бойові дії. Москва може спробувати залучити до війни ще 300–400 тисяч людей, посилити удари по українській енергетиці та розширити гібридні операції проти європейських держав, які допомагають Києву.

    Однією з причин такої стратегії може бути страх самого Путіна перед наслідками завершення війни без результату, який він зміг би представити російському суспільству та елітам як перемогу.

    Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до Кремля, представників російських еліт та західних розвідувальних структур.

    За версією видання, головною метою Путіна залишається збереження власної влади, а зрештою — і особистої безпеки.

    Саме в цьому контексті The Economist наводить особливо показовий епізод.

    За словами неназваного співрозмовника видання, у певний момент війни Путін нібито сказав людям зі свого оточення: «Вони мене повісять».

    Коли саме прозвучала ця фраза та за яких обставин, видання не уточнює. Незалежного підтвердження цих слів немає, тому йдеться саме про переказ джерела The Economist, а не про публічну заяву російського правителя.

    Проте автори видання пов’язують цей епізод із ширшою логікою функціонування російського режиму.

    На їхню думку, Путін може вважати, що завершення війни без досягнення хоча б мінімальної поставленої мети — захоплення всього Донбасу — продемонструє його слабкість і потенційно створить загрозу вже для нього самого.

    The Economist описує російську політичну систему як таку, що здатна витримувати надзвичайно високий рівень насильства, але значно гірше сприймає очевидну невдачу лідера.

    Проблема для Кремля полягає в тому, що майже п’ять років повномасштабної війни не дали Росії вирішального результату.

    За інформацією співрозмовників видання серед російської еліти, дедалі сильніше відчувається розчарування. Причому питання вже не лише в економічних проблемах чи ситуації на фронті.

    Один зі співрозмовників The Economist назвав одним із головних факторів втрачений час: незалежно від остаточного результату, майже п’ять років війни без вирішальної перемоги дедалі складніше представляти як успіх.

    Інший представник російської еліти описав атмосферу словами про зростання відчуття, що «король голий».

    Однак і просте продовження війни у нинішньому форматі не розв’язує проблем Кремля.

    Затяжна війна виснажує фінансові ресурси Росії, потребує дедалі більше людей та одночасно витрачає політичний капітал режиму.

    На цьому тлі Путін, за даними The Economist, після кількох тижнів обговорень улітку схилився до іншого варіанта — нової ескалації.

    Одним із її головних напрямів може стати різке збільшення кількості російських військових на фронті.

    Російські джерела видання стверджують, що Кремль може залучити до війни додатково від 300 до 400 тисяч людей.

    Водночас для цього Москва може не оголошувати нову офіційну хвилю мобілізації на кшталт тієї, яка відбулася восени 2022 року.

    Початковий указ про «часткову мобілізацію» формально не був скасований. The Economist припускає, що Кремль спробує перекласти основне навантаження з набору людей на регіональну владу.

    Це дозволить Москві локалізувати можливе невдоволення і не створювати в суспільстві ефекту одночасного загальнонаціонального оголошення мобілізації.

    За даними видання, новий механізм набору вже випробовують у Пензенській області.

    Ці повідомлення збігаються з іншими ознаками дедалі серйознішої кадрової проблеми російської армії.

    Служба зовнішньої розвідки України раніше повідомляла, що Росія почала відставати від власного плану набору контрактників. План на 2026 рік становить 409 тисяч людей, але станом на початок липня російська влада не виконувала необхідний темп набору.

    За оцінками західних посадовців, які наприкінці серпня наводила британська преса, останнім часом Росія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж може набрати.

    Москва все ще залучає близько тисячі людей на день, однак цього вже недостатньо для компенсації втрат убитими та пораненими.

    Українська розвідка також повідомляла про підготовку Росії до можливого залучення приблизно 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років — близько 300 тисяч цього року та ще 300 тисяч наступного.

    Ці оцінки не повністю збігаються з інформацією The Economist про можливі додаткові 300–400 тисяч військових, оскільки походять із різних джерел і можуть стосуватися різних механізмів комплектування. Однак усі вони вказують на одну тенденцію: Кремлю потрібно дедалі більше людського ресурсу для продовження війни.

    Паралельно Москва може посилити удари по Україні.

    The Economist звертає особливу увагу на українську енергетичну інфраструктуру, яка вже неодноразово ставала однією з головних цілей російських масованих атак.

    Проте потенційна ескалація може не обмежитися територією України.

    Західні розвідувальні служби, на які посилається видання, очікують посилення російської гібридної активності проти європейських союзників Києва.

    Йдеться передусім про диверсії, атаки на логістичні маршрути, якими до України надходить військова допомога, а також можливі операції проти підприємств європейського оборонно-промислового комплексу.

    При цьому західні спецслужби наразі не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення Росії з НАТО.

    Тобто ставка може бути зроблена саме на дії нижче порогу відкритої війни з Альянсом.

    На цьому тлі особливої уваги набув неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.

    Сам факт поїздки підтверджений незалежно.

    Кремль повідомляв, що Реткліфф провів переговори з представниками російських спецслужб. Особистої зустрічі з Путіним не було, однак, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, російському правителю доповіли про результати контактів.

    Президент США Дональд Трамп назвав поїздку «напіврутинною» і припустив, що вона може мати значення для спроб завершити війну проти України.

    Конкретний зміст переговорів публічно не розкривався.

    Однак The Economist звертає увагу на те, як такий крок Вашингтона могли сприйняти у Кремлі.

    Один із давніх знайомих Путіна припустив, що російський правитель міг розцінити приїзд керівника ЦРУ як прояв американської слабкості.

    За словами співрозмовника, схожим чином у Кремлі сприйняли візит тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса восени 2021 року, коли Вашингтон намагався попередити Москву про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Нинішня ситуація створює для Кремля складну дилему.

    З одного боку, продовження війни в нинішньому вигляді дедалі дорожче обходиться Росії людьми, грошима та політичними ресурсами.

    З іншого — завершення війни без результату, який можна було б продати російському суспільству як перемогу, може сприйматися самим Путіним як прояв слабкості.

    Саме тому The Economist вважає подальшу ескалацію одним із найбільш імовірних сценаріїв.

    Водночас важливо відокремлювати підтверджені факти від оцінок та інформації анонімних джерел.

    Візит директора ЦРУ до Москви підтверджений Кремлем, Reuters та AP. Проблеми Росії з темпами набору військових підтверджуються даними української розвідки та оцінками західних посадовців.

    Натомість намір Путіна залучити саме 300–400 тисяч додаткових людей, його мотиви та фраза «Вони мене повісять» походять від джерел The Economist і не мають незалежного публічного підтвердження.

    Проте загальна картина, яку описує видання, свідчить про небезпечну тенденцію: замість пошуку способу завершити війну Кремль може спробувати вийти з нинішнього глухого кута шляхом ще більшої ескалації — збільшення армії, посилення ударів по Україні та розширення гібридного протистояння із Заходом.

  • Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час своєї незвичайної та максимально закритої поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путіна. За задумом американської сторони, такий саміт мав би стати спробою повернути до життя практично заморожений переговорний процес щодо завершення російсько-української війни.

    Про цю ініціативу 29 серпня повідомило видання Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За його інформацією, пропозиція прозвучала під час контактів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Одним із головних завдань американського гостя було з’ясувати, чи здатні впливові представники російського силового блоку переконати Путіна знову серйозно розглянути переговорний шлях.

    Сам Реткліфф із Путіним, за офіційною версією Кремля, не зустрічався. У Москві директор ЦРУ провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним та очільником ФСБ Олександром Бортніковим. Кремлівський речник Дмитро Пєсков після появи інформації про візит підтвердив контакти, однак описав їх як взаємодію «по лінії спецслужб». За його словами, подібні канали можуть залишатися відкритими навіть у найбільш складні періоди у відносинах між державами.

    Поїздка була настільки незвичною, що спочатку її взагалі офіційно не анонсували. The Washington Post повідомляла, що американський військово-транспортний літак C-17 вилетів із району Вашингтона, зробив зупинку в Ризі, а потім прибув до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім із половиною годин. Це був один із найрідкісніших візитів керівника ЦРУ до Росії після початку повномасштабної війни. Попередній широко відомий візит очільника американської розвідки до Москви відбувався ще у листопаді 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав Кремль про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Згодом стало зрозуміло, що переговори Реткліффа були значно ширшими за звичайний контакт між спецслужбами. За даними The New York Times, директор ЦРУ передав російській стороні вкрай песимістичну для Москви оцінку подальшого перебігу війни. Під час розмови з Бортніковим він, за інформацією видання, закликав російське керівництво серйозно розглянути можливість домовленості з Україною до того, як військове та економічне становище Росії стане ще складнішим. При цьому прямого ультиматуму або погроз щодо наслідків відмови від переговорів Реткліфф, як повідомляється, не висував.

    Ще одним важливим елементом місії стала тема можливого загострення між Росією і країнами НАТО. Reuters повідомляв із посиланням на джерела, що Реткліфф під час московських зустрічей порушував питання можливих російських операцій проти держав Альянсу. Особливу тривогу у Вашингтоні та європейських столицях викликають сценарії провокацій або обмежених дій проти східного флангу НАТО. Водночас Дональд Трамп публічно намагався применшити значення цього аспекту поїздки та заявив, що не вважає напад Росії на територію НАТО ймовірним.

    Найважливіша частина нової інформації Axios, однак, стосується саме можливого саміту. Ідея посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл не є абсолютно новою. Адміністрація США вже намагалася просувати формат зустрічі трьох лідерів. Українська сторона демонструвала готовність до такого контакту, тоді як Москва раніше не погоджувалася на нього. Тепер Вашингтон фактично намагається перевірити, чи змінилися обставини настільки, щоб Кремль переглянув свою позицію.

    Показово, що Київ уже офіційно підтвердив отримання інформації від американців щодо московських переговорів. 28 серпня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона була поінформована США про зустрічі, які відбулися в Москві. Президент наголосив, що контакти з Вашингтоном відбувалися як до поїздки, так і після неї, та позитивно оцінив координацію між сторонами і тон американської розмови з Росією.

    Це особливо важливо на тлі спроб повернути до активної фази переговорний процес, який протягом останніх місяців фактично зупинився. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов 27 серпня заявив, що нова зустріч української та російської переговорних команд може відбутися вже у вересні. За його словами, Київ розраховує і на участь США, оскільки без американського посередництва досягти результату буде надзвичайно складно. Reuters зазначав, що останні тристоронні переговори за участю представників України, Росії та США відбулися ще у лютому.

    Водночас очікувати швидкого прориву українська сторона не закликає. Уже наступного дня Буданов заявив Reuters, що найближчим часом можуть відбутися насамперед «технічні переговори», а не зустріч, здатна миттєво завершити війну. Він також визнав, що не очікує завершення бойових дій до зими. Головною фундаментальною суперечністю залишається російська вимога щодо територій, зокрема контрольованої Україною частини Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від власної території як умову для припинення війни.

    Тому сам факт пропозиції тристороннього саміту ще не означає, що зустріч уже погоджена. Наразі немає підтверджених дати, місця або домовленості про участь усіх трьох лідерів. Так само немає публічного підтвердження від Кремля, що Путін готовий прийняти пропозицію Реткліффа. Axios пише лише про те, що така ідея була передана російській стороні і що після московської місії про її зміст поінформували Зеленського.

    Але сам рівень дипломатичної активності навколо поїздки директора ЦРУ свідчить про нову спробу Вашингтона зрушити переговори з мертвої точки. На відміну від публічних дипломатичних контактів, цього разу каналом стали керівники спецслужб США та Росії — люди, які мають прямий доступ до найвищого політичного керівництва своїх країн. За даними Axios, після зустрічі з Бортніковим Реткліфф дійшов висновку, що глава ФСБ може відіграти конструктивну роль у спробах відновити дипломатичний процес.

    Чи перетвориться ця закрита розвідувальна дипломатія на зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, поки невідомо. Але після кількох місяців застою одночасно з’явилися одразу кілька сигналів: Київ говорить про можливі переговори у вересні, Вашингтон передає Москві оцінку погіршення її військових та економічних перспектив, а директор ЦРУ особисто просуває ідею зустрічі трьох лідерів. Тепер ключове питання полягає в тому, чи готовий Кремль перейти від контактів між спецслужбами до переговорів, на яких за одним столом опиняться президенти України, США та Росії.

  • Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив несподіваний та вперше за кілька років неоголошений візит до столиці Росії. Поїздка відбулася на тлі застояного переговорного процесу щодо припинення повномасштабної війни, яку РФ розв’язала проти України, а також на тлі тривожних попереджень західних розвідок про можливу ескалацію з боку Кремля проти східного флангу НАТО.

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов закликав громадськість та медіа «бути здержаними» у своїх оцінках і коментарях щодо цієї події. За його словами, російсько-українська війна дійсно обговорювалася під час переговорів у Москві, проте вона не була ключовою чи центральною темою зустрічі американського посадовця з російськими представниками.

    «Давайте дождемся официальных комментариев. Насколько мне известно, этот визит планировался в другом месте, был перенесен – и вот он состоялся. Там основные темы – взаимоотношения, скажем так, между двумя странами», – зазначив він, додавши, що фокус уваги був зосереджений на двосторонніх відносинах Вашингтона та Москви.

    Водночас західні медіа, зокрема видання Politico з посиланням на власні джерела, зазначають, що під час закритих переговорів Реткліфф окреслив російському керівництву «червоні лінії». Зокрема, він застеріг Кремль від будь-яких агресивних дій чи нападів на союзників по Північноатлантичному альянсу, а також висунув вимогу щодо скорочення підтримки Ірану.

    Цей візит є першим відомим приїздом очільника американської розвідки до Москви за часів президентства Дональда Трампа. Попередній аналогічний резонансний візит відбувся наприкінці 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ у команді Джо Байдена Білл Бернс приїздив до російської столиці, аби спробувати відмовити Володимира Путіна від масштабного вторгнення в Україну.

     

  • «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    Колишній директор ЦРУ та американський генерал Девід Петреус вважає, що Україна вже знайшла низку надзвичайно болючих точок російської воєнної машини — від нафтопереробних заводів і логістики до окупованого Криму. Водночас найбільшою загрозою для самої України він називає дефіцит засобів протиракетної оборони, передусім перехоплювачів Patriot. На думку Петреуса, якщо Києву вдасться втримати фронт, Захід продовжить фінансову підтримку, а економічний тиск на Росію посилюватиметься, у Кремлі зрештою можуть зіткнутися із ситуацією, коли продовжувати війну стане надто дорого.

    Про це Петреус розповів у великій розмові з засновницею та CEO видання The Cipher Brief Сюзанною Келлі, присвяченій війнам в Україні та на Близькому Сході, розвитку безпілотних систем і тому, як сучасні конфлікти змінюють уявлення про майбутню війну. The Cipher Brief опублікував розмову наприкінці серпня. Видання представляє Петреуса як колишнього директора ЦРУ, командувача Центрального командування США та командувача коаліційних сил в Іраку й Афганістані.

    Особливу увагу генерал звернув на дедалі гостріший дефіцит протиракетної оборони України. За його словами, росіяни намагаються скористатися ситуацією, коли запас перехоплювачів для Patriot залишається обмеженим, а значні ресурси американської протиракетної оборони були перекинуті на Близький Схід.

    Ця проблема не є лише оцінкою Петреуса. У серпні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала нову, але невелику партію американських перехоплювачів Patriot, не розкривши їхньої кількості та країни-постачальника. До цього українська влада неодноразово наголошувала, що саме ракети для Patriot є одним із найгостріших дефіцитів на тлі посилення російських атак балістикою.

    Наслідки нестачі таких засобів уже проявлялися під час масованих ударів. Під час однієї з липневих атак українська ППО не змогла перехопити жодну з 29 російських балістичних ракет. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат тоді прямо пов’язував проблему з нестачею систем, здатних працювати проти балістики. Patriot залишається одним із ключових засобів України для перехоплення таких цілей.

    На цьому тлі особливу небезпеку Петреус бачить у співпраці Москви з Північною Кореєю. Він вважає, що Пхеньян не просто постачає озброєння Росії, а отримує можливість перевіряти його в умовах реальної великої війни.

    І ця співпраця продовжує розширюватися. За даними Південної Кореї, КНДР уже передала Росії понад 15 млн артилерійських боєприпасів, а також балістичні ракети малої дальності. Сеул вважає, що бойове застосування дозволило північнокорейським військовим удосконалювати характеристики свого озброєння за допомогою російського досвіду й технологій.

    На початку серпня українська військова розвідка також повідомила про розміщення у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу приблизно з 90 військовослужбовців. За українськими даними, підрозділ міг отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Reuters зазначав, що Північна Корея до цього вже поставила Москві ракети KN-23 і KN-24.

    Однак Петреус наголошує: попри важкі російські ракетні удари, Україна у відповідь створює для Кремля проблеми зовсім іншого масштабу. Одним із головних інструментів стали далекобійні удари по російській нафтовій галузі.

    За оцінкою генерала, українська кампанія проти НПЗ уже серйозно обмежила можливості Росії переробляти нафту й експортувати нафтопродукти. Він звернув увагу на те, що країна, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, змушена шукати додаткові обсяги пального за кордоном.

    Ця тенденція підтверджується й іншими джерелами. Наприкінці серпня The Guardian повідомляв, що після нової хвилі українських ударів по НПЗ Москва почала різко нарощувати імпорт пального, зокрема з Білорусі, Туреччини та інших напрямків. Російський ринок зіткнувся з дефіцитом у низці регіонів, а частина заводів була змушена зупиняти або скорочувати виробництво.

    Російська влада одночасно посилює обмеження на експорт власного пального. За інформацією Reuters, Москва планує продовжити заборону на експорт дизельного пального і у вересні. Заборона стала одним із заходів для стабілізації внутрішнього ринку після повторних ударів українських дронів і простоїв нафтопереробних підприємств. Обмеження на експорт бензину вже продовжені до початку 2027 року.

    Саме на цьому тлі Петреус зробив одну зі своїх найяскравіших заяв — про окупований Крим.

    За його словами, півострів, який Кремль роками демонстрував росіянам як головний символ територіальних здобутків Володимира Путіна, дедалі більше перетворюється на складний і дорогий для утримання об’єкт.

    «Крим стане для Путіна каменем на шиї», — спрогнозував Петреус, говорячи про удари по російській паливній, енергетичній і логістичній інфраструктурі.

    Його логіка полягає в тому, що Україна намагається системно ускладнювати забезпечення окупованого півострова, руйнувати російську військову логістику та збільшувати для Москви ціну його утримання. При цьому генерал не заявляв, що Росія вже втратила можливість забезпечувати Крим, а говорив про тенденцію, яка, на його думку, здатна перетворити півострів із символічного активу Кремля на дедалі важчий тягар.

    Водночас Росія посилює тиск на іншу стратегічну точку — українські порти Чорного моря і Дунаю.

    Петреус окремо наголосив на ударах по Одеській області, адже через південні порти Україна експортує значні обсяги продовольства. За його словами, наслідки таких атак виходять далеко за межі України, оскільки від українського зерна залежать країни Африки та інших регіонів.

    І ситуація справді різко загострилася. 9 серпня Росія атакувала Одеський морський порт, пошкодивши інфраструктуру та енергетичні об’єкти. Зеленський тоді заявив, що Москва фактично завдає удару по глобальній продовольчій безпеці.

    За кілька днів російська армія атакувала Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї для перевалки зерна. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив проблеми з електропостачанням. Через блокування частини чорноморської логістики та постійні атаки Україна вимушена переорієнтовувати дедалі більше вантажів на Дунай.

    До кінця серпня ситуація стала ще складнішою: біля Сулінського каналу утворилася черга приблизно із 70 суден, які чекали можливості зайти до українських дунайських портів. Reuters повідомляв, що експорт зерна у серпні суттєво відставав від минулорічних показників.

    Проблема вже виходить і на глобальний ринок. Через поглиблення кризи в Чорному морі ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня за три роки. Росія та Україна залишаються серед ключових постачальників зерна на світові ринки, тому будь-які серйозні перебої в морській логістиці швидко відображаються на цінах.

    Для Петреуса все це є частиною значно ширшої картини. Він виділяє три напрями, які в сукупності можуть змінити розрахунки Кремля.

    Перший — Україна повинна зберігати здатність стримувати російські війська на фронті й завдавати їм великих втрат. Другий — Києву необхідно мати достатню фінансову підтримку, щоб утримувати економіку та масштабувати власне оборонне виробництво. Третій — потрібно продовжувати тиск на російську воєнну економіку, позбавляючи її доходів і збільшуючи вартість ведення війни.

    У другому напрямі Європа вже взяла на себе значну частину навантаження. ЄС створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має фінансувати як бюджетні, так і оборонні потреби держави.

    24 серпня Європейська комісія окремо погодила ще 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі України — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. У Брюсселі наголосили, що лише протягом попереднього місяця Росія застосувала проти України 376 ракет.

    ЄС одночасно продовжує економічний тиск на Москву. У липні був ухвалений 21-й пакет санкцій проти Росії, який знову вдарив по енергетиці, фінансовій системі та схемах обходу обмежень. Єврокомісія зазначила, що з початку повномасштабної війни Росія вже використала понад дві третини ліквідних активів свого Фонду національного добробуту.

    Саме комбінацію зовнішніх санкцій та внутрішніх ударів по російській інфраструктурі Петреус вважає особливо небезпечною для Кремля.

    У цьому контексті він згадує не тільки НПЗ, а й склади та логістичні центри, які можуть використовуватися для забезпечення російських військ. Така війна дедалі частіше приходить у райони, де росіяни ще нещодавно майже не відчували її безпосередньо.

    27 серпня Reuters повідомив про новий український удар по логістичному об’єкту в центральній частині Росії на тлі чергової масованої російської атаки на Україну. Того самого дня РФ застосувала балістичні та гіперзвукові ракети й 258 безпілотників, атакуючи Київ, Одещину та низку інших регіонів.

    Але, можливо, ще важливішим за економічний аспект у розмові Петреуса стало його бачення самої війни.

    Ексдиректор ЦРУ називає Україну «лабораторією майбутньої війни». За його словами, поле бою за кілька років радикально змінилося: якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим засобом ураження залишалася артилерія, то тепер величезна роль перейшла до безпілотників, систем спостереження, штучного інтелекту та автономних платформ.

    Це вже помітили й західні країни. Reuters у липні зазначав, що Україна стала найбільшим у світі виробником військових дронів за кількістю і що НАТО дедалі більше цікавиться українськими технологіями та бойовим досвідом.

    24 серпня Велика Британія та Україна підписали окреме партнерство у сфері штучного інтелекту для оборони. Британські фахівці отримають доступ до українських технологій і величезного масиву бойових даних, а спільні проєкти охоплюватимуть ШІ для розпізнавання цілей, автономні системи та нові рішення для дронів.

    Сам Петреус переконаний, що простого нарощування закупівель безпілотників для західних армій буде недостатньо. Потрібна фактично нова військова доктрина, у якій дрони, сенсори, штучний інтелект та автономні системи будуть не додатком до традиційних військ, а їхньою базовою частиною.

    Для України ж найближча проблема значно конкретніша — пережити період дефіциту перехоплювачів і не дозволити Росії використати перевагу в балістичних ракетах.

    Показовим став і масштаб російського удару 27 серпня: українська ППО змогла перехопити сім балістичних ракет та майже 90% застосованих дронів, однак удари все одно спричинили руйнування в низці областей.

    Отже, прогноз Петреуса не зводиться до твердження, що Росія близька до негайного краху або що Путін уже готовий просити про перемир’я. Навпаки, генерал описує довгу стратегію виснаження: не дати Росії досягти вирішального успіху на фронті, втримати українську економіку, захистити небо, одночасно бити по російських доходах, НПЗ, паливній та військовій логістиці.

    Якщо ці елементи спрацюють одночасно, вважає колишній директор ЦРУ, для Кремля може настати момент, коли економічна ціна війни, втрати армії та необхідність утримувати окуповані території перевищать можливості Росії продовжувати конфлікт у нинішньому темпі. І тоді Крим, який Путін роками представляв як одну зі своїх головних геополітичних перемог, справді може перетворитися для нього з «перлини корони» на той самий «камінь на шиї».

     

  • Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Переговорний процес між Україною та Росією, який останнім часом фактично перебуває на паузі, може знову активізуватися вже у вересні. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що очікує нової безпосередньої зустрічі українських та російських переговорників уже наступного місяця, причому участь Сполучених Штатів він назвав фактично необхідною.

    Заява пролунала 27 серпня на тлі різкого пожвавлення закритих контактів між Вашингтоном і Москвою та лише через кілька днів після неоголошеного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до російської столиці.

    Коментуючи нинішній стан переговорів, Буданов визнав, що їхня активна фаза поки призупинена. Водночас, за його словами, сам процес не припинився і може перейти у практичну площину вже найближчими тижнями.

    На пряме запитання журналістки Новини.LIVE, чи може у вересні відбутися саме очна зустріч української та російської делегацій, керівник Офісу президента відповів ствердно.

    «Я сподіваюся на це, так. Ну, і з американцями вже. Без них ніяк», — сказав Буданов.

    Тобто Київ фактично розглядає новий раунд не просто як двосторонній контакт із Москвою, а як переговорний процес, у якому Вашингтон має відігравати одну з ключових ролей.

    Цей момент особливо важливий, тому що останні дипломатичні сигнали з боку США вказують на активізацію закритих каналів спілкування з Кремлем.

    25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до Москви. За даними Reuters, він проводив там зустрічі з представниками російських спецслужб. Це була перша публічно відома поїздка Реткліффа до Росії після того, як він очолив ЦРУ.

    Наступного дня Кремль офіційно підтвердив переговори. Дмитро Пєсков повідомив, що особистої зустрічі директора ЦРУ з Володимиром Путіним не було, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів.

    Пєсков не розкрив ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Водночас він назвав сам факт контактів між спецслужбами позитивним і зазначив, що такі канали можуть функціонувати навіть у періоди найгірших відносин між державами.

    Дональд Трамп, коментуючи поїздку глави ЦРУ, назвав її «напіврутинною», однак додав значно цікавішу деталь: за його словами, з цієї місії «може щось вийти».

    Одразу після цього президент США заговорив про зусилля своєї адміністрації, спрямовані на завершення війни Росії проти України.

    Тобто прямого підтвердження, що Реткліфф у Москві домовлявся саме про новий раунд українсько-російських переговорів, немає. Але часовий збіг між секретними контактами ЦРУ та заявою Буданова про можливу зустріч у вересні виглядає щонайменше показово.

    Більше того, американські медіа повідомляють, що місія Реткліффа могла мати значно ширший безпековий порядок денний.

    The Wall Street Journal писав, що директор ЦРУ міг особисто попередити Росію не намагатися атакувати країни НАТО. За даними видання, американська розвідка отримала інформацію, яка викликала занепокоєння щодо можливих російських провокацій проти Альянсу — від кібератак до обмежених військових дій проти держав Балтії.

    Водночас адміністрація Трампа продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання саме російсько-української війни.

    Reuters 25 серпня повідомив, що Володимир Зеленський бачить для американського посередництва певне політичне «вікно», яке може залишатися відкритим приблизно до літа 2027 року.

    Причина полягає, зокрема, у внутрішньополітичному календарі США: чим ближчими ставатимуть президентські вибори 2028 року, тим більше уваги американська адміністрація приділятиме власній виборчій кампанії та внутрішнім питанням.

    Україна вже працює зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами над новими пропозиціями щодо можливого завершення війни.

    За даними Reuters, Київ разом з американськими та європейськими представниками підготував короткий документ із базовими принципами потенційного врегулювання.

    Серед них — припинення вогню та запропонована американською стороною концепція спеціальної економічної зони в частині Донбасу, управління якою могло б здійснюватися третьою стороною.

    Однак головна проблема переговорів залишається незмінною — територіальні вимоги Росії.

    Москва продовжує претендувати на повний контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями, хоча російська армія не контролює всю територію жодної з них, за винятком майже повністю окупованої Луганщини.

    Саме вимога Росії передати їй території, які вона не змогла захопити військовим шляхом, залишається одним із основних пунктів, через які попередні раунди переговорів заходили у глухий кут.

    Київ публічно відкидає сценарій, за якого українські війська просто залишають контрольовані ними міста та райони.

    Тому навіть якщо зустріч української та російської делегацій у вересні справді відбудеться, це ще не означатиме швидкого прориву.

    Буданов і раніше говорив, що переговори є надзвичайно складними через різницю позицій сторін та глобальні інтереси держав, залучених до процесу. Водночас він не виключав можливості завершення активної фази війни ще у 2026 році за умови реальної деескалації та політичних домовленостей.

    У червні він також заявляв, що завершення активної фази війни до зими 2026 року залишається реалістичною метою, хоча для цього необхідно виконати низку складних умов.

    Тепер уперше прозвучав конкретніший часовий орієнтир саме щодо наступної зустрічі делегацій — вересень.

    І показово, що Буданов окремо наголосив на участі американців.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому США фактично стали головним зовнішнім посередником у спробах організувати нову рамку переговорів між Києвом і Москвою.

    Протягом останніх місяців контакти відбувалися у різних форматах — через спецпредставників, дипломатичні канали, розвідку та прямі консультації з українським керівництвом.

    Однак великого політичного прориву досі не відбулося.

    Росія продовжує наступальні операції та масовані удари по українських містах, а Київ наполягає, що будь-які переговори повинні супроводжуватися реальними гарантіями безпеки і не можуть перетворитися на механізм легалізації російської окупації.

    Саме на цьому тлі можливий вересневий раунд матиме особливе значення.

    Якщо він відбудеться за участю Вашингтона, це може стати першою серйозною перевіркою того, чи змогли останні закриті контакти між США та Росією хоча б частково зблизити позиції сторін.

    З іншого боку, нинішні сигнали поки залишаються дуже обережними.

    Буданов говорить про надію на зустріч, а не про вже погоджену дату. Немає інформації про місце проведення переговорів, склад делегацій або конкретний порядок денний.

    Ні Москва, ні Вашингтон станом на момент публікації також публічно не оголосили про домовленість щодо вересневого раунду.

    Тому говорити, що переговори вже остаточно призначені, передчасно.

    Проте сукупність останніх подій виглядає нетипово активною: директор ЦРУ несподівано прилітає до Москви, проводить закриті переговори з російськими спецслужбами, Путіну одразу доповідають їхні результати, Трамп заявляє, що з поїздки «може щось вийти», а вже за добу керівник Офісу президента України називає вересень можливим часом нової зустрічі з Росією.

    Чи є всі ці події частинами одного дипломатичного процесу, офіційно поки не підтверджено.

    Але принаймні одна річ стала зрозумілішою: переговорний канал не закритий.

    І якщо прогноз Буданова справдиться, уже у вересні українські, російські та американські представники можуть знову опинитися за одним переговорним столом — у момент, коли війна триває з максимальною інтенсивністю, а питання територій, припинення вогню та гарантій безпеки залишаються практично такими ж складними, як і раніше.

  • Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Несподіваний і неанонсований візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви отримав нове продовження. Кремль офіційно підтвердив, що американський розвідник провів переговори з представниками російських спецслужб. Особисто з Володимиром Путіним він не зустрічався, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів. На тлі максимальної секретності навколо переговорів президент США Дональд Трамп додав інтриги, заявивши, що з поїздки Реткліффа «може щось вийти», і практично одразу згадав про спроби Вашингтона завершити війну в Україні.

    Деталі рідкісного візиту почали з’являтися лише постфактум. Директор ЦРУ прибув до Москви у вівторок, 25 серпня. За даними Axios, це була його перша поїздка до російської столиці після вступу на посаду і найвищий за рівнем візит представника адміністрації Трампа до Росії з січня. Американська сторона заздалегідь офіційно не оголошувала про місію керівника ЦРУ.

    На присутність високопоставленої американської делегації спочатку вказали зовсім не заяви Вашингтона чи Москви, а переміщення американського військового літака. За даними ЗМІ та сервісів відстеження польотів, до московського аеропорту Внуково прибув військово-транспортний Boeing C-17A Globemaster III. Також біля аеропорту помітили американський дипломатичний кортеж. Російські державні агентства згодом повідомили, що літак того самого дня залишив Москву.

    The Washington Post із посиланням на дані Flightradar24 повідомила, що американський урядовий літак залишив російську столицю приблизно через вісім із половиною годин після прибуття. Перед Москвою маршрут Реткліффа пролягав через Латвію: за інформацією Axios, він вилетів із Вашингтона ще в неділю, а до Москви вирушив із Риги на C-17.

    Особливо показово, що спочатку Кремль демонстрував майже повне незнання ситуації. Дмитро Пєсков 25 серпня заявляв, що не має інформації щодо американського військового літака у Внуково, а зустрічі з представниками адміністрації США в Кремлі нібито не планувалися. Вже наступного дня Москва офіційно підтвердила: директор ЦРУ справді перебував у російській столиці та контактував із російськими спецслужбами.

    Сам Пєсков наголосив, що зустрічі Реткліффа з Путіним не було. Водночас із його слів стало зрозуміло, що результати переговорів дійшли до російського лідера практично одразу.

    «Звичайно, президент Путін негайно про все інформується», — заявив речник Кремля, не розкриваючи ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Reuters підтверджує: Кремль визнав контакти директора ЦРУ з російськими розвідниками, але відмовився повідомляти, що саме обговорювали сторони.

    Пєсков при цьому назвав сам факт контактів спецслужб позитивним. За його словами, подібні канали взаємодії можуть продовжувати працювати навіть у найскладніші періоди відносин між державами. Водночас у Кремлі визнали, що поки зарано говорити, чи допоможе цей контакт вивести російсько-американські відносини з того, що Пєсков назвав «глибокою кризою».

    Ще більшої інтриги історії додав Дональд Трамп. Під час інтерв’ю консервативному радіоведучому Гленну Беку президента США прямо запитали, навіщо керівник ЦРУ їздив до Москви.

    Трамп спробував применшити сенсаційність події, назвавши поїздку Реткліффа «майже рутинною». Однак одразу після цього американський президент зробив значно цікавіше зауваження: за його словами, з цієї поїздки «може щось вийти». Далі він перевів розмову безпосередньо на російсько-українську війну, заявивши, що його адміністрація дуже наполегливо працює над її завершенням.

    Трамп також заявив, що хотів би побачити завершення війни в Україні, і висловив думку, що Москва та Київ нібито також зацікавлені в її припиненні. Водночас президент США так і не розкрив, яке саме доручення отримав Реткліфф перед візитом та які питання обговорювали за зачиненими дверима.

    На цьому тлі американські медіа висувають значно серйознішу версію причин настільки незвичного візиту.

    The Wall Street Journal повідомив, що американська розвідка отримала інформацію про ранні приготування Росії до можливої військової мобілізації та побоювання щодо можливих дій Москви для перевірки рішучості НАТО. Саме на цьому тлі Реткліфф вирушив до російської столиці.

    CBS News із посиланням на кількох людей, обізнаних із ситуацією, пізніше повідомив ще конкретніше: метою поїздки директора ЦРУ було попередити Росію не атакувати держави-члени НАТО. За даними телеканалу, американські розвідувальні оцінки вказували на можливість того, що Москва спробує перевірити Альянс.

    The Wall Street Journal також повідомляє, що американські розвіддані викликали занепокоєння можливими російськими провокаціями проти країн НАТО, включно з кібератаками або обмеженими військовими діями, зокрема проти балтійських держав. За цією версією, Реткліфф міг особисто передати Москві жорстке попередження Вашингтона.

    Важливий нюанс: сам Трамп під час інтерв’ю заперечив, що Реткліфф перебував у Москві саме через озвучені ведучим припущення щодо можливої перевірки Росією рішучості НАТО або через питання, пов’язані з Іраном. Тобто публічна версія американського президента наразі не збігається з інформацією джерел американських медіа. Офіційно точний порядок денний переговорів не оприлюднений.

    Є у цій історії й безпосередній український слід. Axios повідомив із посиланням на джерело, що перед поїздкою Реткліффа Сполучені Штати попередили Україну про прибуття високопоставленої американської делегації до Москви та попросили утриматися від ударів, поки вона перебуватиме там.

    ABC News із посиланням на українського посадовця також повідомив, що Київ погодився на американське прохання не здійснювати ракетних або дронових ударів по Москві протягом перебування Реткліффа в російській столиці. Уже через кілька годин після відльоту американської делегації атаки безпілотників на Москву відновилися. Російська влада заявляла про перехоплення дронів, що летіли до столиці, а в кількох московських аеропортах вводили тимчасові обмеження.

    Водночас, за даними Kyiv Independent, станом на вечір 26 серпня Україна ще не отримала обіцяного американською стороною брифінгу щодо змісту та результатів переговорів Реткліффа в Москві.

    Рідкісність нинішньої поїздки додає їй політичної ваги. Попередній відомий візит чинного директора ЦРУ до Росії відбувся ще у листопаді 2021 року. Тодішній керівник ЦРУ Вільям Бернс їздив до Москви за кілька місяців до початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді він передавав Кремлю попередження Вашингтона на тлі концентрації російських військ біля кордонів України.

    Тому нинішня поява керівника американської розвідки у Москві закономірно викликала особливу увагу. Реткліфф не є звичайним дипломатичним переговорником, а його візит не був частиною публічно оголошеного дипломатичного графіка. Поїздка відбулася непублічно, її зміст не розкриває жодна зі сторін, а Путіна після контактів американського розвідника оперативно поінформували про результати.

    При цьому існують фактично три рівні інформації про подію. Кремль офіційно говорить лише про контакти спецслужб. Трамп називає поїздку «майже рутинною», але водночас натякає, що з неї «може щось вийти», пов’язуючи свою відповідь із роботою над завершенням війни в Україні. Американські медіа з посиланням на джерела тим часом повідомляють про значно жорсткіший контекст — розвідувальні дані щодо Росії та можливе попередження Москві не намагатися перевірити НАТО на міцність.

    Яка з цих тем була центральною на переговорах Реткліффа з російськими спецслужбами, наразі достеменно невідомо. Ні ЦРУ, ні Білий дім не оприлюднили повного порядку денного зустрічей. Саме тому стверджувати, що директор ЦРУ їздив виключно домовлятися про Україну або виключно передавати попередження щодо НАТО, поки не можна.

    Проте вже підтверджено головне: керівник ЦРУ здійснив один із найрідкісніших американських візитів до Москви за роки повномасштабної війни, провів закриті переговори з російськими спецслужбами, після яких інформація була оперативно передана Путіну. А Трамп, намагаючись назвати місію «майже рутинною», водночас залишив найінтригуючу фразу всієї історії — з цієї поїздки ще «може щось вийти».

  • «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Президент США Дональд Трамп уперше прокоментував резонансний неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Американський лідер не розкрив конкретної мети переговорів, однак дав зрозуміти, що поїздка могла бути пов’язана з ширшими зусиллями Вашингтона щодо завершення війни Росії проти України. Трамп назвав візит фактично «напіврутинним» і водночас заявив, що з нього «щось може вийти». Цю оцінку згодом підтвердили й міжнародні агентства, які повідомили, що Реткліфф у Москві проводив переговори з представниками російських спецслужб.

    «Джон Реткліфф — фантастична людина. Він очолює ЦРУ», — заявив Трамп у телефонному інтерв’ю. При цьому президент США відкинув низку версій, які з’явилися після несподіваної поїздки керівника американської розвідки до російської столиці.

    Зокрема, Трамп заперечив припущення, що місія Реткліффа могла бути безпосередньо пов’язана з можливими планами Росії перевірити готовність НАТО до силової відповіді або з передаванням Москві сигналу щодо американської політики стосовно Ірану.

    Водночас президент США залишив простір для значно ширших інтерпретацій.

    «Звісно, щось із цього може вийти. Ми дуже наполегливо працюємо над тим, щоб покласти край цій війні», — сказав він.

    За словами Трампа, зараз і Москва, і Київ нібито зацікавлені у завершенні бойових дій. Президент США вкотре представив свою адміністрацію як посередника, який намагається знайти формат припинення війни.

    При цьому жодних деталей щодо можливих пропозицій, домовленостей або повідомлень, які Реткліфф передавав російській стороні, Трамп не розкрив.

    Реткліфф зустрічався з російськими спецслужбами

    Після появи перших повідомлень про таємничу поїздку ситуацію дещо прояснив Кремль.

    Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що директор ЦРУ проводив у Москві переговори зі своїми російськими колегами по лінії спецслужб. Водночас зустрічі Реткліффа з Володимиром Путіним, за версією Кремля, не було. Російського президента, утім, поінформували про результати контактів.

    Пєсков відмовився розкривати зміст переговорів. За його словами, контакти між спецслужбами США та Росії можуть продовжуватися навіть у періоди дуже складних двосторонніх відносин.

    Саме тому твердження, що Реткліфф безпосередньо зустрічався з Путіним, наразі не підтверджується. Навпаки, Кремль це заперечує.

    Перший відомий візит глави ЦРУ до Москви за кілька років

    Реткліфф прибув до Москви 25 серпня. Це була його перша публічно відома поїздка до Росії після вступу на посаду директора ЦРУ і перший відомий візит керівника американської розвідки до російської столиці з 2021 року.

    Тоді Москву відвідував директор ЦРУ Вільям Бернс. Це сталося всього за кілька місяців до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Бернс передавав російському керівництву попередження Вашингтона про наслідки можливої агресії.

    Цього разу американська сторона діяла ще більш закрито. Офіційного анонсу візиту не було, а сама ЦРУ спочатку відмовлялася коментувати повідомлення про перебування Реткліффа у Росії.

    Його присутність фактично почали відстежувати завдяки переміщенню американського військово-транспортного літака C-17 Globemaster III.

    За даними The Washington Post, борт вилетів із бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона, здійснив проміжну зупинку в Ризі, а потім вирушив до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім з половиною годин.

    Україні повідомили про поїздку

    Окремою інтригою стало повідомлення про те, що Вашингтон заздалегідь поінформував Київ про появу американської делегації в Росії.

    Axios повідомляв, що Сполучені Штати попросили Україну утриматися від певних дальніх ударів на час перебування американської делегації у Москві.

    The Guardian із посиланням на Financial Times також писав, що адміністрація Трампа просила Київ призупинити далекобійні удари по великих російських містах на період візиту.

    Це могло бути пов’язано насамперед із безпекою американської делегації. Водночас сама незвичність такого прохання лише посилила припущення щодо важливості переговорів.

    Україна, Іран чи обмін ув’язненими?

    До заяви Трампа в медіа обговорювали щонайменше кілька можливих напрямків переговорів.

    Один із найбільш очевидних — війна Росії проти України та перспективи її припинення. Візит відбувається саме тоді, коли американські спроби домогтися переговорного прориву залишаються без очевидного результату.

    Іншим фактором є Іран. Москва підтримує тісні відносини з Тегераном, тоді як між США та Іраном зберігається гостра конфронтація. The Washington Post зазначає, що Москва і Вашингтон перебувають по різні боки іранського конфлікту, що робить контакти спецслужб особливо важливими.

    Ще один можливий напрямок — питання затриманих громадян та обмінів. Реткліфф раніше був залучений до контактів між США і Росією у справах про звільнення ув’язнених.

    Проте наразі жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що саме ці питання були центральними.

    Чому слова Трампа важливі

    Фраза Трампа про те, що «щось із цього може вийти», фактично стала першим сигналом від Білого дому, що поїздка керівника ЦРУ була не просто технічним контактом спецслужб.

    Водночас президент США свідомо не розкриває конкретики. Тому говорити про нові мирні домовленості, підготовку переговорів чи конкретні поступки сторін поки зарано.

    Підтверджено лише кілька фактів: Реткліфф дійсно побував у Москві, зустрівся з представниками російських спецслужб, з Путіним, за даними Кремля, не зустрічався, а Трамп пов’язав поїздку з ширшими зусиллями США щодо завершення війни.

  • Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня здійснив рідкісний і заздалегідь неанонсований візит до Москви. Американський високопосадовець прибув до російської столиці на важкому військово-транспортному літаку C-17A Globemaster III, який вилетів із району Вашингтона через Ригу. Мета переговорів офіційно не розкривається, а в Кремлі обмежилися формулюванням про «контакти між спецслужбами». Водночас американські ЗМІ повідомили, що перед поїздкою Вашингтон попросив Україну тимчасово не завдавати далекобійних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії.

    За даними Reuters, це перша відома поїздка Реткліффа до Росії на посаді директора ЦРУ. Сам візит офіційно не анонсували ані Білий дім, ані ЦРУ, а представники американської розвідки спочатку взагалі відмовилися його коментувати. Джерела американських медіа підтвердили лише, що Реткліфф прибув до Москви для зустрічей із російськими посадовцями.

    Візит одразу привернув особливу увагу через його секретність, час проведення та незвичний транспорт.

    За даними The Washington Post, відкриті сервіси відстеження польотів зафіксували C-17A Globemaster III, який вилетів із військової бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона у напрямку Риги. Там літак перебував близько доби, після чого 25 серпня вирушив до Москви і приземлився після 09:00 за місцевим часом. Приблизно через вісім із половиною годин борт знову залишив російську столицю.

    Одночасно в Москві помітили дипломатичний кортеж. The Washington Post геолокувала відео, на якому автомобілі з дипломатичними номерними знаками рухалися Новим Арбатом неподалік будівель російського військового відомства. Щонайменше один із номерів мав код, який використовується дипломатичними структурами США в Росії.

    Навіщо глава ЦРУ прилетів до Москви

    Офіційної відповіді на головне питання — що саме обговорював директор ЦРУ у російській столиці — наразі немає.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив The Washington Post, що візит був пов’язаний із «контактами між спецслужбами». Подробиць він не надав. Окремо Пєсков повідомив російським ЗМІ, що зустріч Джона Реткліффа з Володимиром Путіним не планувалася.

    Таким чином, публічно Кремль відмежував візит від політичних переговорів на найвищому рівні.

    Проте американські медіа звертають увагу на те, що канали між розвідслужбами США та Росії традиційно використовуються для питань, які складно обговорювати через звичайні дипломатичні механізми. Серед таких тем можуть бути обміни ув’язненими, питання стратегічної безпеки, запобігання ескалації та передавання непублічних попереджень.

    CBS News нагадує, що ЦРУ вже брало участь у переговорах щодо обмінів утримуваними особами. Сам Реткліфф раніше був залучений до переговорів, які стосувалися звільнення громадян зі складними американсько-російськими справами.

    Водночас жодне з таких можливих пояснень не підтверджене офіційно як конкретна причина нинішнього візиту.

    Україну попросили утриматися від ударів

    Ще більш резонансною стала інформація про те, що напередодні візиту Вашингтон звернувся до Києва з проханням тимчасово не завдавати далекобійних ударів по частині території Росії.

    CBS News повідомило з посиланням на високопоставленого українського посадовця, що США попередили Україну про поїздку високорівневої делегації до Москви та попросили призупинити удари до її від’їзду.

    Журналіст Financial Times Крістофер Міллер уточнював, що йшлося про Москву, Санкт-Петербург і північні регіони Росії та про період 24–26 серпня. За даними його джерел, Україна погодилася врахувати прохання американської сторони.

    Reuters також підтвердив, що Вашингтон просив Київ утриматися від ударів по певних районах Росії, щоб гарантувати безпечний переліт американського високопосадовця.

    Важливо, що офіційних заяв Києва про таку домовленість наразі немає. Тому інформація про згоду України ґрунтується на повідомленнях західних медіа та їхніх анонімних джерелах.

    Чому використали величезний C-17

    Не менш показовим став і сам літак, на якому американська делегація прибула до Росії.

    C-17A Globemaster III — це важкий військово-транспортний літак Повітряних сил США, який використовується для перекидання великих вантажів, військової техніки, персоналу та обладнання на значні відстані.

    The Washington Post називає його одним із головних важких транспортних літаків Пентагону. Він особливо зручний під час чутливих дипломатичних місій, оскільки дозволяє привезти разом із делегацією спеціалізований транспорт, засоби зв’язку, електронне обладнання та персонал забезпечення.

    Саме це може пояснювати, чому для поїздки директора ЦРУ обрали не звичайний урядовий пасажирський літак.

    C-17 здатний перевозити десятки тонн вантажу і працювати з відносно коротких та складних злітно-посадкових смуг. Його використовували в Афганістані, Іраку, під час евакуаційних операцій, гуманітарних місій та перевезень високопоставлених американських делегацій.

    У разі поїздки до Москви такий борт міг доставити автомобілі для кортежу, захищені системи комунікації, особисту охорону та інше обладнання, необхідне делегації.

    The Washington Post прямо зазначає, що C-17 цінується саме за можливість перевозити спеціальний транспорт і обладнання для чутливих дипломатичних візитів.

    Поруч летів ще один американський літак

    Цікаво, що C-17 був не єдиним американським військовим бортом, який вирушив із району Вашингтона до Європи.

    За даними The Washington Post, до Риги також прилетів C-40B — модифікований пасажирський літак, який використовується для перевезення високопоставлених американських посадовців.

    Однак відкриті дані польотів не показали, що саме C-40B вирушив далі до Москви. Натомість російську столицю відвідав C-17.

    Ця деталь лише посилила увагу до візиту, оскільки така логістика може свідчити про підвищені заходи безпеки та особливий статус делегації.

    Перший подібний візит після місії Бернса перед вторгненням

    Поїздка Реткліффа має ще один символічний контекст.

    Останній відомий візит директора ЦРУ до Москви відбувся в листопаді 2021 року. Тодішній глава агентства Вільям Бернс прибув до Росії, щоб передати Володимиру Путіну та його оточенню попередження Вашингтона щодо можливого вторгнення в Україну та наслідків такого рішення.

    Уже через кілька місяців Росія розпочала повномасштабну війну.

    Тому нинішній приїзд глави ЦРУ автоматично викликає паралелі з тією поїздкою, хоча жодних підтверджень, що місія Реткліффа мала аналогічну мету, немає.

    Візит відбувся у момент нової напруги

    Поїздка директора ЦРУ припала на вкрай напружений момент у відносинах між Вашингтоном і Москвою.

    Україна посилила далекобійні удари по російській військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі, зокрема в глибині території РФ. Одночасно Росія продовжує масштабні ракетні та дронові атаки на українські міста.

    CBS News також повідомляє, що останні американські розвідувальні оцінки свідчать про можливу зміну ставлення Путіна до ризику. За даними джерел телеканалу, у Вашингтоні допускають, що російське керівництво може бути більш готовим до провокаційних гібридних дій проти країн НАТО з метою перевірки реакції Альянсу та адміністрації Трампа.

    Паралельно переговори щодо припинення війни в Україні залишаються фактично заблокованими, а позиції Москви і Києва щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    У такій ситуації прямий контакт між керівниками спецслужб може бути одним із небагатьох каналів, які Вашингтон і Москва продовжують підтримувати навіть під час глибокої політичної конфронтації.

    Саме тому формальне пояснення Кремля про «контакти між спецслужбами» не обов’язково означає другорядність візиту. Навпаки, історично такі канали часто використовувалися для найбільш чутливих питань, які сторони не хотіли обговорювати публічно.

    При цьому на 26 серпня ані Білий дім, ані ЦРУ не розкрили зміст зустрічей Реткліффа в Москві. Пєсков також не повідомив, з ким саме зустрічався американський розвідник, обмежившись запевненням, що контакту з Путіним не планували.

    Тож після відльоту американського C-17 головна інтрига зберігається: що саме директор ЦРУ привіз до Москви і яку відповідь Вашингтон очікує від російської сторони.

  • США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США відновили Україні повноцінний обмін розвідувальними даними, який повернувся до рівня, що існував до тимчасового призупинення співпраці у 2025 році. Американські сенатори з обох партій та експерти підтверджують, що посилення взаємодії вже вплинуло на ефективність українських ударів по російській території та змінило ситуацію на полі бою. Водночас у Білому домі утримуються від розкриття деталей, наголошуючи лише на прагненні адміністрації Дональда Трампа сприяти завершенню війни.

    Про повернення співпраці повідомило видання Politico, посилаючись на американських законодавців, колишніх дипломатів та військових аналітиків. За їхніми словами, інтенсивність обміну розвідувальною інформацією між Вашингтоном і Києвом фактично повернулася до попереднього рівня після періоду обмежень, який розпочався навесні 2025 року.

    Одним із перших про позитивні зміни заявив віцеголова Комітету Сенату США з питань розвідки Марк Ворнер. За його словами, він бачить очевидні ознаки покращення співпраці між американськими та українськими спецслужбами.

    «Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася», – зазначив сенатор, додавши, що поєднання якіснішої розвідувальної підтримки та ефективної української стратегії застосування далекобійних безпілотників і ракет значно зміцнило позиції України у війні.

    Про відновлення взаємодії говорять і представники Республіканської партії. Сенатор Джон Корнін, який також входить до Комітету Сенату з питань розвідки, погодився, що обмін інформацією між двома країнами став активнішим саме у стратегічно важливий момент.

    За його словами, останні успіхи України на фронті та удари по території Росії змінили загальне сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    «Усі люблять переможців, і схоже, що Україна змінила хід подій», – заявив Корнін.

    Схожу оцінку дав і голова Комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Вікер, який також підтвердив посилення співпраці між американськими та українськими структурами безпеки.

    Ще одним підтвердженням змін стали слова сенатора Тіма Кейна, який двічі відвідував Україну – у квітні 2025 року та в липні 2026-го. За його словами, під час останнього візиту він помітив значно більшу впевненість української сторони у взаємодії зі США.

    «Я відчуваю більше впевненості у комунікації», – сказав Кейн, коментуючи нинішній рівень контактів між Києвом і Вашингтоном.

    На думку директора з інновацій та відкритої аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) Джорджа Барроса, саме відновлення розвідувальної підтримки стало одним із ключових чинників, які дозволили Україні значно підвищити ефективність ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Експерт зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про передачу відповідної розвідувальної інформації українські атаки стали значно точнішими та перетворилися на елемент ширшої стратегії зі створення для Кремля суттєвих економічних і військових втрат.

    За словами Барроса, саме завдяки американським розвідданим такі операції були фактично «посилені» та стали значно результативнішими. Він також нагадав, що американські системи раннього попередження від початку повномасштабного вторгнення допомагають Україні своєчасно отримувати інформацію про запуски російських ракет і підготовку масованих атак.

    Водночас Білий дім не став офіційно підтверджувати масштаби нинішньої співпраці. Речник адміністрації лише заявив, що президент Дональд Трамп залишається зосередженим на пошуку шляхів завершення війни.

    «Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда залишаються відданими конструктивній ролі у припиненні війни між Росією та Україною і зберігають оптимізм щодо можливості досягнення мирної угоди», – заявили у Білому домі.

    При цьому ані Центральне розвідувальне управління США, ані Офіс директора Національної розвідки офіційних коментарів щодо нинішнього рівня співпраці не надали.

    Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу, що співробітництво є взаємовигідним. За його словами, Україна володіє надзвичайно цінною інформацією про внутрішні процеси в Росії, яка становить інтерес і для американської сторони.

    «Немає жодних сумнівів, що Україна має видатні розвідувальні можливості щодо Росії», – наголосив дипломат.

    За інформацією Politico, відновлення співпраці відбувається на тлі активізації українських далекобійних ударів по території Росії. Останніми тижнями Сили оборони України дедалі частіше завдають ударів по об’єктах енергетичної, військової та логістичної інфраструктури РФ. На думку співрозмовників видання, саме ці операції дали Україні додаткові аргументи як на полі бою, так і у дипломатичних переговорах щодо завершення війни.

    Журналісти також нагадують, що навесні 2025 року співпраця між Києвом і Вашингтоном тимчасово ускладнилася після напружених переговорів між президентами України та США. Після цього адміністрація США на певний час обмежила передачу окремих видів розвідувальної інформації. Згодом ці обмеження поступово були зняті, а нині, за оцінкою американських законодавців і експертів, рівень взаємодії фактично повернувся до показників, які існували до паузи.

  • Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія розпочала наймасштабнішу реформу власної розвідувальної та контррозвідувальної системи з часів завершення Другої світової війни. Влада країни має намір створити повноцінну службу зовнішньої розвідки, суттєво розширити повноваження спецслужб та посилити боротьбу з іноземними агентами після того, як російські спецслужби активізували спроби отримати доступ до японських технологій, які можуть використовуватися для виробництва озброєння у війні проти України. Про це повідомляє The Guardian.

    Протягом десятиліть Японію вважали однією з найменш захищених демократичних держав у сфері протидії шпигунству. На відміну від багатьох західних країн, шпигунська діяльність тут тривалий час не була окремим кримінальним злочином, а суворі конституційні гарантії приватності значно обмежували можливості правоохоронців і спецслужб вести спостереження за підозрюваними іноземними агентами.

    Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінило підхід Токіо до питань національної безпеки. За інформацією японських ЗМІ, після того як десятки російських дипломатів і співробітників спецслужб були вислані з європейських країн, значна частина агентурної мережі почала переміщуватися до Японії. За оцінками місцевої преси, на території країни діяли щонайменше 120 російських шпигунів, які намагалися встановлювати контакти з представниками високотехнологічних компаній та отримувати доступ до передових розробок.

    Одним із ключових центрів діяльності російської агентури, за даними журналістів, став офіс авіакомпанії “Аерофлот” у Токіо. Як стверджується, через нього організовували закупівлю технологічної продукції, що має критичне значення для російського військово-промислового комплексу.

    Також повідомляється про діяльність співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який працював під прикриттям у торговому представництві та координував збір інформації. Крім того, японська поліція нещодавно викрила інженера місцевої компанії, якого підозрюють у передачі комерційних секретів російському куратору.

    Експерти пояснюють, що тривала вразливість Японії до шпигунської діяльності була наслідком історичного розвитку країни після Другої світової війни. Через негативний досвід політичних переслідувань та державного контролю влада десятиліттями уникала створення потужних спецслужб із широкими повноваженнями. Конституція країни надала громадянам надзвичайно сильний захист приватності листування та комунікацій, що значно ускладнювало проведення оперативно-розшукових заходів навіть щодо осіб, яких підозрювали у шпигунстві.

    Спроби змінити законодавство неодноразово наштовхувалися на опір суспільства. Зокрема, у 1985 році парламент відхилив законопроєкт про боротьбу зі шпигунством після масових протестів. Через це навіть сьогодні багатьох осіб, яких підозрюють у передачі секретної інформації іноземним державам, можуть притягати до відповідальності лише за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію, а не за шпигунську діяльність.

    Попри це Японія все ж мала окремі елементи розвідувальної системи. Управління радіоелектронної розвідки країни функціонує ще з 1950-х років і тісно співпрацює з Агентством національної безпеки США. У спеціальному комплексі Міністерства оборони в центрі Токіо працюють близько 1700 співробітників, які здійснюють цілодобовий моніторинг цифрових каналів зв’язку та аналізують інформацію. Дані про діяльність цього підрозділу безпосередньо доповідають прем’єр-міністру Японії. Протягом багатьох років США також надавали японській стороні доступ до сучасних технологій електронної розвідки та кібермоніторингу.

    Тепер уряд прем’єр-міністра Санае Такаїчі вирішив суттєво посилити систему національної безпеки. Парламент уже ухвалив закон про створення Національної ради розвідки, яка координуватиме роботу різних спеціальних служб. Крім того, передбачено створення нового Національного бюро розвідки (NIB), яке має об’єднати діяльність окремих відомств.

    Найважливішою частиною реформи стане формування першої в сучасній історії Японії повноцінної служби зовнішньої розвідки. Вона виконуватиме функції, аналогічні американському ЦРУ або британській MI6. Запуск нового агентства планують здійснити на початку 2028 року, а вже до кінця 2026 року уряд має намір ухвалити пакет нових законів, які значно розширять можливості держави щодо виявлення та нейтралізації діяльності іноземних агентів.

    “В умовах швидкозмінної безпекової ситуації зростає необхідність боротися з іноземною інформаційною діяльністю, яка загрожує нашій національній безпеці, такою як крадіжка важливої інформації”, — заявив речник уряду Японії Мінору Кіхара.

    Посилення контррозвідки безпосередньо пов’язане й із підтримкою України. Раніше повідомлялося, що російські спецслужби активно намагаються отримувати через Японію високотехнологічні компоненти подвійного призначення, які можуть використовуватися для виробництва балістичних ракет, крилатих ракет, безпілотників та іншого озброєння. За оцінками експертів, значна частина сучасних російських ракет і дронів містить електронні компоненти японського виробництва, які потрапляють до Росії через мережу посередників у третіх країнах.

    Також повідомлялося, що російська військова розвідка шукає партнерів серед японських логістичних компаній для організації схем постачання санкційної продукції через інші держави. Крім того, раніше з’являлася інформація про можливі спроби Росії імпортувати авіаційне паливо японського виробництва через міжнародних торговельних посередників, обходячи чинні санкційні обмеження.