Позначка: Дмитро Кулеба

  • Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

    Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва заявив, що британські фахівці вже працюють над підготовкою до відновлення авіасполучення з Україною. За його словами, польоти зможуть відновитися лише після досягнення повноцінного припинення вогню, однак відповідні процеси вже запущено.

    “Я радий повідомити, що британські експерти вже працюють на місцях, аби допомогти з відновленням польотів в Україну, щойно буде досягнуто перемир’я”, — зазначив Стармер на спільному брифінгу в Києві.

    Він наголосив, що йдеться не лише про повернення авіарейсів, а й про стратегічний крок до відновлення економіки, залучення інвестицій і возз’єднання українських родин, розділених війною.

    Ініціативу підтримав віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба, який нагадав, що українська авіаційна інфраструктура технічно готова до запуску польотів на 95%.

    Візит британського прем’єра відбувся на тлі дипломатичної активізації — разом із ним до Києва прибули лідери Франції, Німеччини та Польщі. На порядку денному — тиск на Росію щодо безумовного 30-денного припинення вогню.

    Стармер заявив, що Москва досі уникає прямих кроків до миру й використовує перемир’я як прикриття.

    “Росія продовжує обстрілювати цивільні об’єкти навіть після оголошених пауз. Вона використовує перемир’я як ширму для зволікань”, — підкреслив він.

    Країни G7 готують новий пакет санкцій у разі, якщо Кремль відмовиться прийняти чіткі мирні умови. Зеленський, у свою чергу, наголосив, що Київ готовий до переговорів, але не до капітуляції.

    Стармер також наголосив, що Велика Британія залишається одним з ключових партнерів України не лише у сфері безпеки, а й у побудові післявоєнного майбутнього. Йдеться про підтримку критичної інфраструктури, повітряної оборони, а також співпрацю в енергетиці та високих технологіях.

    “Світ має не лише допомагати Україні вистояти, а й будувати її майбутнє — стійке, безпечне, економічно сильне. Україна має бути сильною й впевнено дивитись у завтрашній день”, — резюмував Кір Стармер.

  • Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України

    Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України

    За інформацією з джерел, вже в березні 2025 року Україна може отримати нового прем’єр-міністра. Згідно з даними, розглядається можливість звільнення нинішнього глави уряду Дениса Шмигаля.

    Один із найбільш обговорюваних моментів – це шорт-лист кандидатів на посаду прем’єр-міністра, який наразі включає кілька ключових фігур. У числі ймовірних кандидатів на посаду прем’єра фігурують: Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, а також перша віцепрем’єрка та міністр економіки Юлія Свириденко.

    Зміна уряду і обрання нового прем’єра може відбутися у контексті політичних та економічних змін в країні, а також через необхідність мобілізації всіх ресурсів для забезпечення стабільності під час війни. Що стосується подальших дій і офіційних заяв, то поки що відомості про точні дати чи причини змін у керівництві уряду не підтверджені на рівні офіційних осіб.

    Очікується, що найближчим часом можуть з’явитися нові подробиці стосовно можливих кандидатур на цю важливу посаду, а також офіційні оголошення про зміни у складі уряду.

  • Після закінчення війни Україна може вступити в новий конфлікт

    Після закінчення війни Україна може вступити в новий конфлікт

    Екс-міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив серйозну тривогу щодо майбутнього України у разі відмови від членства в НАТО. В інтерв’ю виданню Kyiv Independent він зазначив, що якщо Україна не отримає членство в Альянсі, то через кілька років Росія може знову стати агресором.

    За словами Кулеби, наступне покоління українських політиків буде зосереджено на відновленні країни після війни, а ось покоління після них може прийти до влади із реваншистськими настроями. Це, за його словами, призведе до прагнення відвоювати території та змусити Росію “заплатити” за все, що вона зробила Україні під час війни.

    Кулеба переконаний, що після економічного відновлення України аргументи на користь реваншу та покарання Росії можуть стати домінуючими у внутрішній політиці. Він вказав, що це буде сприяти посиленню агресивної риторики та може навіть призвести до нових військових етапів у відносинах між Україною та Росією.

  • Дмитро Кулеба: Мир в Україні неможливий без поразки

    Дмитро Кулеба: Мир в Україні неможливий без поразки

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у коментарі виданню The Times висловив сумніви щодо можливості швидкого завершення війни в Україні навіть за участі новообраного президента США Дональда Трампа. На його думку, фундаментальні розбіжності між Україною та Росією унеможливлюють досягнення миру.

    Кулеба наголосив, що будь-які розмови про компроміс на даному етапі є нереалістичними. За його словами, справжній кінець цієї війни настане лише тоді, коли переможе одна зі сторін.

    “Реальним кінцем цієї війни буде те, що в ній виживе тільки один із нас. Або Україна, або Путін,” — зазначив ексглава МЗС.

    Однією з головних перепон до довгострокового миру, за словами Кулеби, є відсутність чіткої перспективи вступу України до НАТО. Хоча президент Зеленський уже заявив про членство в Альянсі як про необхідну умову для встановлення миру, Кулеба припускає, що такий крок може затягнутися на 10-20 років.

    “Ця пропозиція неприйнятна для нас, адже залишає Україну вразливою до нових атак Росії,” — додав він.

    Кулеба також скептично оцінив ідею розміщення британських і французьких миротворців на лінії фронту, наголосивши на недостатній ефективності такого кроку:

    “Спробуйте розтягнути 40 000 солдатів уздовж 1500-кілометрової лінії фронту. Це буде дуже тонка червона лінія.”

    Хоча Дональд Трамп неодноразово погрожував скоротити військову допомогу Україні, Кулеба вважає, що ці заяви є тактичними. На його думку, в разі загострення ситуації на фронті новий президент США буде змушений змінити свою позицію.

    “Трамп не хоче бути звинуваченим у тому, що кинув Україну під поїзд. Якщо на полі бою справи підуть зовсім погано, він надасть допомогу,” — зауважив Кулеба.

    Європейські країни, попри їхній страх перед ескалацією, також не відмовляться від підтримки України. Кулеба наголошує, що для Європи військова допомога Києву є менш витратною, ніж потенційний конфлікт на їхній власній території.

    “Я не думаю, що Європа зрадить Україну. Вони знають: якщо Україна впаде, війна прийде на їхню землю. Чек за власну війну буде набагато вищим,” — підкреслив він.

  • Дмитро Кулеба працевлаштувався в США після відставки з посади глави МЗС України

    Дмитро Кулеба працевлаштувався в США після відставки з посади глави МЗС України

    Дмитро Кулеба, який нещодавно подав у відставку з посади міністра закордонних справ України, оголосив про своє працевлаштування в США. Нова посада колишнього українського дипломата стала новогим етапом кар’єри у міжнародних колах.

    Він став старшим науковим співробітником Центру з науки і міжнародних відносин імені Белфера при Школі управління імені Джона Кеннеді Гарвардського університету, повідомляють на сайті Центру.

    Кулебу там називають «одним із найвпливовіших дипломатів свого покоління», «всесвітнім поборником демократії, свободи і стійкості» і «провідним архітектором зовнішньої та безпекової політики України».

    У Гарварді Кулеба займеться темами «на перетині дипломатії, безпеки та стійкості», досліджуватиме стратегії протидії автократіям, зміцнення демократичних інститутів і побудову стійких міжнародних коаліцій.

    У Школі ім. Кеннеді він даватиме лекції, буде проводити семінари та лекції студентам, викладачам і стипендіатам.

    А також планує написати книгу.

  • Дмитро Кулеба поділився планами на майбутнє після завершення роботи в МЗС

    Дмитро Кулеба поділився планами на майбутнє після завершення роботи в МЗС

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи на запитання журналістів, розповів про свої плани після ймовірного звільнення з посади. За його словами, попри те, що наразі він продовжує виконувати важливі для країни завдання, у майбутньому він планує зайняти іншу посаду, що також сприятиме подальшому розвитку України.

    43-річний наймолодший в історії голова МЗС України Дмитро Кулеба, якого звільнили на початку вересня 2024 року, розповів, куди планує влаштуватися працювати. Подробицями своїх планів державний діяч поділився в інтерв’ю журналістки Раміни Есхакзай.

    Так, Кулеба заявив, що все ж очікує нову пропозицію в державну структуру, оскільки, за його словами, його власний досвід показує, що доля йому підкидає саме такі шанси. Однак, поки він зосереджений на іншій роботі.

    Кулеба також розповів, як дізнався про своє звільнення. За його словами, він зі Світланою були у спортзалі, коли він отримав дзвінок від прем’єр-міністра, вже тоді він зрозумів, про що йтиме мова. Того ж дня він поговорив з президентом і прем’єром, а наступного заніс заяву про звільнення.

    “Для мене це відбулося спокійно, адже все має свій початок і кінець. Я був міністром чотири з половиною роки, гріх скаржитися. З першого дня чітко сформулював для себе правило, що посада міністра закордонних справ — це квота президента України, й того дня, коли президент мені скаже, що не бачить мене на цьому місці, я подякую йому за можливість бути корисним своїй країні. Ми живемо у демократичній країні, тож всі версії чуток мають вільний простір для поширення. Можу сказати, що жодних претензій до своєї роботи під час звільнення я не почув, їх не було. І те, що це не питання проблем у зовнішній політиці, очевидно для мене.”, — пояснив Кулеба.

  • Молдова готова розмістити виробництво електроенергії для України в обмін на газ

    Молдова готова розмістити виробництво електроенергії для України в обмін на газ

    Молдова виступила з ініціативою забезпечити постачання електроенергії в Україну у рамках проєкту, що передбачає перехід від споживання природного газу до виробництва електроенергії. Ця ініціатива набула особливої актуальності в умовах геополітичних напруг та стратегічних розрахунків на енергетичному ринку

    Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ України, Молдови й Румунії за підсумками зустрічі в Кишиневі, передає “ДС” із посиланням на МЗС України.

    “Республіка Молдова висловила готовність забезпечити постачання електроенергії в Україну в рамках проєкту “газ на електроенергію”, розмістивши на її території генераційні установки, використовуючи природний газ, що постачається Україною для цього обміну”, – вказано в повідомленні.

    Зазначають, що для цього сторони “шукатимуть рішення, щоб зробити газову інфраструктуру комерційно надійною”.

    Також глави МЗС трьох країн – Дмитро Кулеба, Міхай Попшой і Лумініца Одобеску – погодилися співпрацювати для залучення міжнародних фондів і допомоги для реалізації проєктів щодо зміцнення енергетичної безпеки.

  • 12 країн, які не підписали спільну заяву Саміту миру

    12 країн, які не підписали спільну заяву Саміту миру

    На недавньому Саміті миру, що відбувся урочисто у Швейцарії, 12 країн відмовились підписати спільне комюніке, що стало суттєвою подією в міжнародній політичній арені.

    За підсумками дводенного Саміту миру у Швейцарії 80 країн з 92 учасників міжнародного заходу підписали спільне комюніке. Таким чином лише 12 з них відмовились від спільної заяви за підсумками Саміту миру.

    Кілька країн відмовились підписати спільну заяву Саміту миру. Саміт миру розглядав 3 з 10 пунктів формули миру щодо закінчення війни в Україні.

    Перший стосується ядерної безпеки та повернення Запорізької АЕС піл контроль України та її робота під наглядом МАГАТЕ.

    Другий пункт полягав в глобальній продовольчій безпеці, зокрема безпечне судноплавство в Чорному та Азовському морях з доступом до українських портів.

    Третій пункт Саміту миру стосувався обміну полонених за формулою “всі на всі”, а також повернення українських дітей, яких викрала Росія.

    На екрані на Саміті миру організатори показали список з країн, які підписали спільну заяву з погодженням пунктів міжнародного заходу. Виявилось що до списку не потрапили 12 країн.

    Країни, які не підписали спільне комюніке Саміту миру: Вірменія, Бахрейн, Колумбія, Таїланд, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка та ОАЕ. Також не підписала документ Бразилія, але вона на заході була спостерігачем.

    Проте, як вказав Дмитро Кулеба, до декларації Саміту миру можуть приєднатись країни вже після закінчення заходу, а також ті, які в ньому не брали участі, однак мають бажання долучитись до ініціативи.

  • Україна активно веде роботу з розширення зони застосування західної зброї

    Україна активно веде роботу з розширення зони застосування західної зброї

    Партнери української держави зробили крок у напрямку дозволу на використання своєї зброї на території Росії. Проте, Україна продовжить працювати над розширенням цієї зони. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільного брифінгу з главою МЗС Естонії Марґусом Цахкною в Києві.

    Кулеба наголосив, що цей крок є важливим і довгоочікуваним, але Україна працюватиме над подальшим розширенням цієї можливості. За його словами, останні роки свідчать про те, що маленькі кроки розвиваються у більші рішення, тому Україна залишається активною на цьому шляху.

    Цахкна підкреслив, що з перших днів Естонія не накладала обмежень на Україну відносно використання зброї, оскільки країна має право на самозахист за міжнародним правом.

    Нагадаємо, що 31 травня президент США Джо Байден дозволив Україні використовувати американську зброю на території Росії для захисту Харкова. Офіційне підтвердження цього надано державним секретарем США Ентоні Блінкеном.

  • Дмитро Кулеба зробив заяву про повернення до України військовозобов’язаних чоловіків

    Дмитро Кулеба зробив заяву про повернення до України військовозобов’язаних чоловіків

    У питанні повернення військовозобов’язаних чоловіків додому Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив погляд на справедливість під час спільної пресконференції з латвійським колегою Байбою Браже.

    Кулеба вважає, що повернення чоловіків в Україну є справедливим за умови, що це стосується українських громадян. Він наголосив на тому, що всі чоловіки призовного віку, які залишили країну під час конфлікту з Росією, мають право на правовий захист та соціальні виплати, оскільки є громадянами України.

    “Моя місія як дипломата полягає у захисті українців за кордоном, і я зобов’язаний виконувати цю місію. Але, водночас, це також питання справедливості. Справедливість у ставленні до українських чоловіків за кордоном і тих, хто перебуває в Україні. І справедливість у відносинах між державою Україна та її громадянами”, — підкреслив Кулеба.