Golosnovinua.com

Позначка: Дніпро

  • Наслідки масованих атак на Дніпропетровщину: Значна частина Дніпра та Кам’янського залишається без світла

    Наслідки масованих атак на Дніпропетровщину: Значна частина Дніпра та Кам’янського залишається без світла

    Внаслідок повторних комбінованих ударів Збройних сил РФ по об’єктах критичної інфраструктури Дніпропетровської області зафіксовано масштабні відключення електроенергії.

    За інформацією енергетичної компанії ДТЕК, у ніч на 31 жовтня було серйозно пошкоджено два ключових об’єкти енергетичної системи. Один із них енергетики цілодобово відновлювали протягом майже двох діб після попереднього обстрілу.

    Географія знеструмлень та поточна ситуація:

    • Міські агломерації: Значна частина споживачів у містах Дніпро та Кам’янське залишається без електропостачання.
    • Райони області: Екстрені та аварійні відключення також зачепили жителів Дніпровського та Новомосковського районів.
    • Аварійно-відновлювальні роботи: Ремонтні бригади ДТЕК та «Укренерго» розпочали ліквідацію наслідків прильотів одразу після стабілізації безпекової ситуації, проте масштаб руйнувань вимагає тривалого часу для стабілізації енергосистеми.

    Застосування графіків та стан мережі

    У регіоні введено екстрені відключення світла, під час яких стандартні графіки планових відключень тимчасово не діють. Критичну інфраструктуру (лікарні, водоканали, теплопостачання) переведено на альтернативні джерела живлення та генератори.

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.

    Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.

    На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.

    Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.

    В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.

    Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.

    Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.

    Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.

    Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.

    Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.

    На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.

    Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.

    Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.

    Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.

    Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.

    Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.

    Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», після російських атак понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишалися без електроенергії, а в області запровадили аварійні відключення.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.

    Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.

    Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.

    У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.

    Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.

    Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.

    Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.

    Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.

    Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.

    Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

    Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

    Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

    На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

    Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

    За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

    Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

    Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

    Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

    «Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

    Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

    Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

    За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

    Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

    Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

    Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

    Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

    Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

    Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

    Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

  • «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по залізничному вокзалу в Дніпрі, яка забрала життя щонайменше 13 людей. Глава держави закликав Сполучені Штати, Європейський Союз і країни «Групи семи» посилити санкційний тиск на Москву, наголосивши, що будь-яке послаблення обмежень лише на тлі дипломатичних переговорів не зупиняє російських ударів по цивільному населенню.

    Про це Зеленський заявив 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки російського безпілотника на залізничну інфраструктуру Дніпра.

    За словами президента, окупанти спрямували дрон на пасажирську платформу, де в цей момент перебували приміська електричка та регулярний пасажирський поїзд. Вибух стався безпосередньо в місці перебування цивільних людей.

    «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Росія продовжує атакувати українські міста та вбивати мирних жителів, попри дипломатичні контакти й послаблення окремих санкційних обмежень щодо російського енергетичного сектору та представників великого бізнесу.

    На думку Зеленського, такі рішення не сприяють деескалації, оскільки Кремль не демонструє готовності припиняти удари по цивільних об’єктах.

    Саме тому Україна наполягає, що відповіддю міжнародних партнерів мають бути нові економічні обмеження проти Росії та структур, які забезпечують роботу її військово-промислового комплексу.

    «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — підкреслив глава держави.

    Зеленський закликав США, Європейський Союз та держави G7 продемонструвати спільну позицію й посилити тиск на Росію. Йдеться передусім про обмеження, які можуть скоротити фінансові та технологічні можливості Кремля продовжувати війну.

    Заява пролунала після ранкової атаки на вокзал Дніпра. За інформацією Укрзалізниці, російський реактивний безпілотник ударив по одній із платформ, де перебував поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.

    Після вибуху на місці розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці. За даними обласної влади, загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Серед постраждалих — 11-річний хлопчик. Трьох поранених госпіталізували у важкому стані.

    Атака на пасажирську залізничну інфраструктуру стала черговим прикладом небезпеки, яку російські безпілотники становлять для цивільного населення.

    На цьому тлі Зеленський знову порушив питання ефективності міжнародного санкційного тиску. Українська сторона наполягає, що обмеження проти Росії мають залишатися чинними та посилюватися доти, доки Москва продовжує військову агресію.

    Водночас конкретних нових санкційних пакетів у своїй заяві президент не анонсував. Йшлося саме про заклик до західних партнерів ухвалити жорсткіші рішення у відповідь на подальшу ескалацію з боку Росії.

  • Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу у Дніпрі. Дрон влучив у пасажирську платформу, де перебували люди та поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення, серед них — 11-річна дитина.

    Про трагедію повідомили міський голова Дніпра Борис Філатов, керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та Укрзалізниця.

    За інформацією залізничників, російський безпілотник атакував одну з платформ вокзалу, на якій у цей момент перебували пасажири. Попри оголошене попередження про підвищену небезпеку, люди залишалися поблизу поїзда.

    Вибух стався безпосередньо на території пасажирської інфраструктури. Після удару на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці, які розпочали надання допомоги постраждалим і ліквідацію наслідків атаки.

    Спочатку надходила інформація про 13 загиблих та щонайменше п’ятьох поранених. Згодом кількість постраждалих зросла до десяти.

    За словами начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, серед поранених є 11-річний хлопчик. Троє постраждалих перебували в лікарнях у важкому стані, медики надавали їм необхідну допомогу.

    Міський голова Борис Філатов відреагував на обстріл і наголосив, що Росія продовжує цілеспрямовано вражати цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя українців.

    У соціальних мережах почали з’являтися фотографії та відеозаписи з місця трагедії. На оприлюднених кадрах видно наслідки потужного вибуху, пошкодження залізничної інфраструктури та тіла загиблих на платформі.

    Через чутливий характер цих матеріалів частину зображень поширюють із віковими попередженнями.

    Залізничний вокзал Дніпра є важливим транспортним вузлом, через який проходять пасажирські маршрути, зокрема в напрямку Запоріжжя. Удар по платформі становив безпосередню загрозу для людей, які користувалися громадським транспортом.

    За повідомленнями української влади, російські війська дедалі частіше застосовують ударні безпілотники проти залізничної інфраструктури. Подібні атаки створюють небезпеку не лише для працівників залізниці, а й для пасажирів, які перебувають на станціях або у вагонах.

    Нинішній удар став однією з найтрагічніших атак на пасажирську залізничну інфраструктуру за останній час.

    Наразі на місці події продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці документують наслідки російського обстрілу.

    Станом на 12:20 29 жовтня повідомлялося про 13 загиблих та десятьох поранених. Інформація щодо стану постраждалих і загальних наслідків атаки може оновлюватися.

  • Вирок за цинізм: у Дніпрі засудили псевдоволонтерку, яка обікрала довірливих містян на понад триста тисяч гривень

    Вирок за цинізм: у Дніпрі засудили псевдоволонтерку, яка обікрала довірливих містян на понад триста тисяч гривень

    Новокодацький районний суд міста Дніпра поставив крапку в резонансній кримінальній справі щодо жінки, яка під виглядом благодійниці систематично обкрадала місцевих жителів. Зловмисниця, прикриваючись шляхетною місією надання гуманітарної допомоги, проникала в оселі довірливих громадян та викрадала їхні заощадження. Загальна сума збитків, завданих потерпілим внаслідок серії цинічних крадіжок, перевищила триста двадцять тисяч гривень. За свої злочинні дії в умовах воєнного стану шахрайка отримала реальний тюремний термін, який проведе за ґратами.

    Слідство встановило чіткий алгоритм, за яким діяла псевдоволонтерка. Жінка приходила до квартир потенційних жертв, пропонуючи їм різноманітну соціальну чи гуманітарну підтримку. Під час спілкування з господарями вона уважно спостерігала за їхніми діями, намагаючись виявити схованки з готівкою. Щойно власник оселі діставав гроші або демонстрував місце їхнього зберігання, зловмисниця вигадувала будь-який правдоподібний привід, аби залишитися в кімнаті наодинці. Скориставшись короткочасною відсутністю потерпілих, вона миттєво забирала всі знайдені кошти та швидко покидала місце злочину. Правоохоронці задокументували чотири такі епізоди, які відбувалися в період з червня дві тисячі двадцять четвертого року до січня дві тисячі двадцять п’ятого року.

    Перша зафіксована крадіжка сталася наприкінці червня, коли гостя непомітно витягла сорок вісім тисяч гривень із шафи у вітальні. Відчувши безкарність, вона повторила свою схему просто напередодні Нового року, тридцять першого грудня, поцупивши понад десять тисяч гривень зі столу іншої жертви. Найбільш прибутковим для злочинниці став січень дві тисячі двадцять п’ятого року. В середині місяця вона витягла з чужої сумки шістдесят сім тисяч гривень, а вже за два тижні, двадцять дев’ятого січня, здійснила свій найбільший злочин – викрала зі спальні чергової потерпілої одразу сто дев’яносто п’ять тисяч гривень. Проте саме після цього епізоду її злочинна діяльність була остаточно припинена правоохоронцями. Беззаперечним доказом провини стали відбитки пальців, які зловмисниця необачно залишала на меблях у квартирах ошуканих людей.

    Під час судових слухань обвинувачена повністю визнала свою провину та висловила щире каяття щодо скоєного. Однак судді звернули особливу увагу на кримінальне минуле жінки. Виявилося, що ще в серпні дві тисячі двадцять другого року вона вже була засуджена за аналогічні майнові злочини до п’яти років позбавлення волі, але тоді суд дав їй шанс на виправлення, призначивши трирічний іспитовий термін. Усі нові крадіжки під маскою волонтерки були скоєні саме під час перебування на пробації, що свідчить про свідоме небажання жінки ставати на шлях виправлення та кричущу зневагу до закону.

    Дев’ятнадцятого жовтня дві тисячі двадцять шостого року суд ухвалив остаточний вердикт. За вчинення повторних крадіжок в умовах воєнного стану жінці призначили п’ять років ув’язнення. Враховуючи невідбуту частину попереднього покарання, шляхом часткового складання вироків, суд визначив остаточну міру покарання у вигляді п’яти років та одного місяця позбавлення волі. До набуття вироком законної сили засуджена залишатиметься під вартою, причому строк відбування покарання рахуватиметься з моменту її фактичного затримання – двадцять дев’ятого січня дві тисячі двадцять п’ятого року. Окрім тюремного строку, суд зобов’язав псевдоволонтерку компенсувати державі понад дві тисячі триста гривень, які були витрачені на проведення дактилоскопічних та інших криміналістичних експертиз.

  • Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

    Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    «Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра», — написав посадовець у своєму Telegram-каналі.

    Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.

    За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.

    Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.

    Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.

    На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.

    Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.

    Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.

    Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.

    Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.

    Про ці події повідомляв Укрінформ з посиланням на заяви обласної адміністрації.

    Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.

    За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.

    Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.

    Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.

    Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.

    Про перебої з електрикою повідомляло видання LB.ua.

    На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини та запровадження графіків відключення електроенергії.

    Також «Ненька інфо» писала про удар керованими авіабомбами по Дніпру 13 жовтня. Тоді постраждав 64-річний чоловік, а пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.

    Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

    За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

    Дніпро атакували посеред дня

    Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

    Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

    Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

    За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

    Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

    Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

    Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі

    Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

    «Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

    При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

    Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

    Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

    Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

    Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

    Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

    Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

    Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

    За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

    Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

    Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

    Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

    Коли відновлять електропостачання

    В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

    Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

    Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

    Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

    Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

    Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

    У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

    Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

    Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

    У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

    За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

    У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

    На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

    Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

    Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

    У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

    Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

    Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

    Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

    Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

    Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

    Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

    Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

    Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

    Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

    У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

    Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

    Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

    Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.