Golosnovinua.com

Позначка: Дніпро

  • Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    В Україні продовжують стрімко зростати ціни на автомобільне пальне. Станом на 21 жовтня 2026 року середня вартість автогазу досягла 52,08 гривні за літр, дизельного пального — 102,86 гривні, а бензину А-95 — 90,64 гривні. Найбільше за добу подорожчав саме автогаз, який додав 68 копійок. Водночас на окремих автозаправних станціях водії ще можуть придбати пальне дешевше за середні показники. Різниця між цінами в різних мережах дозволяє заощадити кілька сотень гривень на повному баку.

    Про це повідомляє «Апостроф» із посиланням на щоденний моніторинг спеціалізованого порталу «НафтоРинок».

    За оприлюдненими даними, лише за останню добу середня вартість дизельного пального збільшилася на 48 копійок, а бензину А-95 — на 17 копійок.

    Ціна бензину А-92 залишилася без змін — 86,38 гривні за літр.

    Де найдешевший автогаз в Україні

    Попри загальне подорожчання, на українських АЗС зберігається помітна різниця у вартості скрапленого автомобільного газу.

    За даними моніторингу, одна з найнижчих зафіксованих цін становить 49,99 гривні за літр.

    За такою вартістю автогаз пропонували на окремих заправках мережі БРСМ-Нафта у Львові та Полтаві.

    Водночас в інших містах і мережах ціни можуть перевищувати 52 гривні.

    Наприклад, у Дніпрі мережа VostokGaz підвищила вартість автогазу на одну гривню — до 51,99 гривні за літр.

    Натомість Neftek у тому самому місті знизила ціну на гривню — до 52,90 гривні.

    Таким чином, навіть у межах одного міста ціни на пальне можуть суттєво відрізнятися.

    Дизель подорожчав до майже 103 гривень

    Найвищою серед основних видів автомобільного пального залишається середня вартість дизеля.

    Станом на 21 жовтня вона досягла 102,86 гривні за літр.

    Водночас водії можуть знайти дешевші пропозиції.

    За інформацією «НафтоРинку», найнижчу ціну на дизельне пальне — 99,90 гривні за літр — зафіксували на окремих АЗС мережі UKRNAFTA в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі мережа Neftek знизила вартість дизеля на 50 копійок — до 104,50 гривні.

    Натомість VostokGaz підвищила ціну на дві гривні — до 102 гривень за літр.

    Отже, ціни змінюються не лише залежно від мережі, а й від конкретного населеного пункту та заправної станції.

    Скільки коштує бензин А-95

    Середня ціна популярного бензину А-95 становить 90,64 гривні за літр.

    Проте найнижча зафіксована вартість — 87,99 гривні.

    За такою ціною, відповідно до моніторингу, бензин А-95 продають на окремих заправках БРСМ-Нафта в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі Neftek знизила ціну на А-95 одразу на дві гривні — до 90 гривень за літр.

    Також на дві гривні подешевшав бензин А-92 — до 84 гривень.

    Водночас VostokGaz у Дніпрі підвищила ціни на обидві марки бензину на дві гривні.

    Після зміни вартості А-95 там коштує 89,99 гривні за літр, а А-92 — 84,49 гривні.

    Скільки доведеться заплатити за повний бак

    Подорожчання стає особливо відчутним для власників автомобілів, які регулярно долають великі відстані.

    Наприклад, за середньою ціною 52,08 гривні за літр заправка 40 літрів автогазу обійдеться у 2083,20 гривні.

    За мінімальною зафіксованою ціною 49,99 гривні такий самий обсяг коштуватиме 1999,60 гривні.

    Різниця становить 83,60 гривні.

    Ще більшими можуть бути витрати на дизель.

    Заправка 50-літрового бака за середньою ціною 102,86 гривні обійдеться у 5143 гривні.

    Якщо знайти дизель по 99,90 гривні, доведеться заплатити 4995 гривень.

    Таким чином, лише на одній заправці можна заощадити 148 гривень.

    Для бензину А-95 різниця також відчутна.

    50 літрів за середньою ціною коштуватимуть 4532 гривні, а за мінімальною зафіксованою ціною — 4399,50 гривні.

    Економія становитиме 132,50 гривні.

    Чому ціни на автогаз зростають

    Подорожчання LPG триває не перший тиждень.

    Ще 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про нову хвилю підвищення цін на автогаз.

    Тоді вартість пального збільшили одразу кілька великих мереж.

    Зокрема, WOG підняла ціну на 1,40 гривні за літр, KLO — на 50 копійок, а SOCAR — на 40 копійок.

    У середині жовтня подорожчання продовжилося і в гуртовому сегменті.

    За даними «НафтоРинку» від 15 жовтня, середня гуртова ціна скрапленого газу на умовах самовивозу досягла 86 750 гривень за тонну.

    Це відповідало приблизно 46,85 гривні за літр і стало найвищим показником із початку 2026 року.

    Підвищення гуртових цін створює додатковий тиск на роздрібний ринок.

    Однак на кінцеву вартість пального також впливають закупівельні умови конкретних операторів, логістичні витрати, конкуренція та інші чинники.

    Чи продовжиться подорожчання пального

    Наразі підтвердженого прогнозу, за яким автогаз, бензин або дизель обов’язково досягнуть певної нової цінової позначки найближчими днями, немає.

    Водночас щоденний моніторинг засвідчує, що роздрібні ціни на автогаз і дизель продовжують зростати.

    За таких умов водіям варто порівнювати пропозиції різних мереж і перевіряти актуальну вартість безпосередньо перед заправкою.

    Станом на 21 жовтня найдешевший автогаз у наведеній вибірці коштує 49,99 гривні за літр, бензин А-95 — 87,99 гривні, а дизель — 99,90 гривні. Проте фактичні цінники можуть змінюватися навіть протягом дня.

    Різниця між середньою ціною та дешевшими пропозиціями залишається одним із найпростіших способів скоротити витрати на пальне без зміни автомобіля чи звичного режиму поїздок.

  • Від фігуранта справ Майдану до газового магната: експосадовець Дніпропетровської облради виявився співвласником підсанкційного «Тісагазу»

    Від фігуранта справ Майдану до газового магната: експосадовець Дніпропетровської облради виявився співвласником підсанкційного «Тісагазу»

    Центр протидії корупції (ЦПК) оприлюднив результати розслідування, які викривають тіньові схеми контролю над вітчизняними енергетичними активами. За даними антикорупціонерів, колишній заступник голови Дніпропетровської обласної ради Віктор Науменко, відомий своєю причетністю до сумнівних політичних та корупційних справ минулого, виявився одним із власників підсанкційної газодобувної компанії «Тісагаз». Цей випадок вкотре підсвічує проблему безкарності експосадовців, які продовжують концентрувати у своїх руках стратегічний бізнес навіть після гучних кримінальних звинувачень.

    Як нагадують у ЦПК, політична та чиновницька кар’єра Віктора Науменка супроводжувалася низкою кримінальних проваджень. Найбільш резонансною стала справа про організацію так званих «тітушок» — найманих молодиків, які чинили силове протистояння та застосовували фізичне насильство проти мирних протестувальників дніпровського Євромайдану взимку 2013–2014 років. Окрім звинувачень у злочинах проти мітингувальників, правоохоронні органи розслідували причетність колишнього заступника голови облради до зловживання службовим становищем, незаконного збагачення та відмивання коштів. Проте вітчизняна система правосуддя продемонструвала знайому лояльність: Кіровський районний суд міста Дніпра свого часу звільнив Науменка від кримінальної відповідальності в ключовому провадженні просто через закінчення строків давності. Цей процесуальний фінал разюче нагадує щойно ухвалені вироки екскерівникам «Украероруху», яким аналогічний сплив строків дозволив легально уникнути тюремних камер за мільйонні збитки.

    Уникнувши реального покарання, колишній регіональний посадовець сьогодні сплив у структурі власності великого газодобувного бізнесу. Присутність фігуранта антимайданівських справ серед бенефіціарів підприємства «Тісагаз» викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що сама компанія наразі перебуває під дією державних санкцій. Інтеграція осіб із потужними старими зв’язками та багатим кримінальним бекграундом у підсанкційні компанії часто вказує на спроби тіньового перерозподілу активів або розробку схем для обходу накладених державою економічних обмежень.

    Громадські активісти та експерти закликають Раду національної безпеки і оборони, а також профільні антикорупційні органи негайно звернути увагу на цей прецедент. Ситуація вимагає ретельного аудиту того, як особи, чиї дії прямо загрожували громадянському суспільству, отримують контроль над вітчизняними надрами та чи не використовуються такі корпоративні зміни для виведення прибутків стратегічного підприємства в обхід санкційного режиму.

  • Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала на Дніпропетровщині жінку, яку підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, вона збирала інформацію про оборонні підприємства та волонтерські організації, що забезпечують українських військових спорядженням. Крім того, фігурантка фотографувала наслідки російських атак, щоб передавати звіти своїм кураторам.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За даними правоохоронців, у поле зору російських спецслужб потрапила жителька Донецької області, яка у вересні 2025 року переїхала на Дніпропетровщину.

    Слідство встановило, що контакти з представниками РФ вона нібито налагодила через знайомих, які перебувають на тимчасово окупованих територіях сходу України.

    Після ймовірного вербування жінка почала збирати відомості про об’єкти, які могли використовуватися для забезпечення потреб українських захисників.

    Особливу увагу, за інформацією СБУ, вона приділяла оборонним підприємствам та волонтерським організаціям Дніпра й області.

    Для виконання завдань підозрювана пересувалася містом пішки або громадським транспортом.

    Під час таких поїздок вона фотографувала та знімала на відео будівлі й території, які, на її думку, могли мати військове значення.

    Зібрані матеріали, як вважають слідчі, призначалися для представників російських спецслужб.

    Звітувала росіянам про наслідки обстрілів

    Окремим напрямом імовірної діяльності підозрюваної було документування наслідків уже здійснених російських атак.

    За інформацією СБУ, жінка відвідувала місця обстрілів, фотографувала пошкоджені об’єкти та збирала інформацію про масштаби руйнувань.

    Ці відомості могли використовуватися російською стороною для оцінювання результатів попередніх ударів.

    Подібна інформація становить особливу небезпеку, оскільки допомагає противнику отримувати дані про ефективність атак та потенційно планувати подальші удари.

    У повідомленні спецслужби наголошується, що серед можливих цілей росіян були не лише підприємства оборонної галузі, а й громадські організації, які допомагають Збройним силам України.

    СБУ затримала жінку за місцем проживання

    Співробітники української спецслужби задокументували ймовірну протиправну діяльність фігурантки та затримали її за місцем проживання.

    Під час обшуку правоохоронці вилучили смартфон, у якому, за повідомленням СБУ, виявили матеріали, що свідчать про співпрацю з представниками Росії.

    На підставі зібраних доказів жінці повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Наразі підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави.

    У разі доведення вини в суді їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідчі дії здійснювали співробітники Головного управління СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Водночас слід зазначити, що повідомлення про підозру не є обвинувальним вироком. Остаточну правову оцінку діям жінки має надати суд.

    СБУ продовжує протидіяти російській агентурній діяльності, спрямованій на збір інформації про українські оборонні об’єкти та цивільні організації, які підтримують військових.

  • Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Вранці 13 жовтня російські війська атакували Дніпро. Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух керованих авіаційних бомб у напрямку міста. Внаслідок удару постраждав 64-річний чоловік, пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними місцевої влади, вибухи у Дніпрі пролунали приблизно о 05:20. В одному з районів міста ударна хвиля вибила вікна в багатоповерхових житлових будинках.

    Згодом стало відомо про пораненого чоловіка віком 64 роки. Медики надали йому необхідну допомогу, однак від госпіталізації він відмовився.

    Крім житлових будинків, пошкоджено об’єкт транспортної інфраструктури та припарковані автомобілі.

    Інформацію про масштаби руйнувань місцева влада продовжує уточнювати.

    За повідомленням «Суспільного», перед атакою Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування керованих авіаційних бомб по Дніпру.

    КАБи становлять значну загрозу для населених пунктів, оскільки можуть запускатися російською авіацією на відстані від цілі. Їхнє застосування по міській забудові здатне призводити до масштабних руйнувань і численних жертв.

    Упродовж ночі та ранку 13 жовтня російські війська також атакували інші райони Дніпропетровської області.

    За інформацією ОВА, ворог понад десять разів завдавав ударів по чотирьох районах регіону, застосовуючи безпілотники та авіаційні боєприпаси.

    Зокрема, у Павлоградському районі внаслідок російської атаки загорілася вантажівка. У Синельниківському районі пошкоджено приватний житловий будинок.

    Під ударами також перебувала Нікопольщина.

    Це вже не перша атака на Дніпро протягом останніх днів. У ніч на 11 жовтня російські безпілотники пошкодили багатоповерховий будинок, а також спричинили займання складських приміщень.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в самому Дніпрі відомо про одного постраждалого. Остаточні наслідки ударів встановлюють відповідні служби.

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.

    За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.

    При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.

    На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

    Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.

    Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.

    Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.

    Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.

     

  • У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    Сьогодні ввечері у Києві відбудеться закрите засідання щодо будівництва насипних дамб через Дніпро. За словами джерела, знайомого з підготовкою зустрічі, інформація за підсумками засідання буде закритою, водночас після нього може з’явитися можливість дізнатися більше про результати. Деталі очікуються завтра.

    Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що для Києва вже опрацьовується варіант резервного сполучення через Дніпро — насипні дамби з понтонними переправами. За його словами, підготовчі роботи вже розпочалися, визначені локації для будівництва, а до реалізації залучають міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Калашник також повідомив, що будівництво планують розпочати найближчим часом.

    Калашник зазначив, що будівництво окремих таких переправ може тривати до трьох місяців, а їхня пропускна спроможність має становити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. За його оцінкою, щодоби між лівим і правим берегами Києва переміщується близько 600 тисяч автомобілів. Саме тому, за словами міністра, вже визначаються локації, де розпочнеться будівництво.

    Водночас конкретні місця розташування майбутніх переправ публічно не називають. У Мінвідновлення також розглядають інші варіанти резервного сполучення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Калашник оцінював потенційну вартість масштабних інфраструктурних проєктів у десятки мільярдів гривень і зазначав, що для їхньої реалізації можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Саме тому сьогоднішнє закрите засідання важливе насамперед у контексті подальших практичних кроків. Після нього може стати зрозуміліше, як саме план резервних переправ переходить від публічної заяви до конкретної підготовки та реалізації.

     

  • РФ вдарила по центру Дніпра: спалахнула пожежа, є постраждалі

    РФ вдарила по центру Дніпра: спалахнула пожежа, є постраждалі

    Російські війська 28 вересня завдали удару по центральній частині Дніпра. На місці атаки виникла пожежа, є постраждалі.

    Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. Наразі офіційні служби встановлюють кількість потерпілих та масштаби руйнувань.

    Місцеві Telegram-канали повідомляють, що під удар міг потрапити бізнес-центр у середмісті, однак ця деталь на момент перших повідомлень офіційно не була підтверджена.

    Після вибуху над центром міста було видно значне задимлення. На місці працюють екстрені служби.

    Дніпро та область останніми днями регулярно перебувають під російськими атаками. Напередодні в місті були пошкоджені підприємство, спортивна школа, заклад освіти, багатоквартирні будинки та автомобілі.

    У ніч проти 28 вересня російські безпілотники також атакували Синельниківський і Нікопольський райони Дніпропетровщини. У Васильківській громаді було пошкоджено інфраструктуру, а в Нікополі — ринок.

    Інформація щодо наслідків нового удару по центру Дніпра уточнюється.

  • Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Російські окупаційні війська вкотре завдали підступного удару по мирному українському місту, застосувавши смертоносне балістичне озброєння для тероризування цивільного населення у глибокому тилу. У ніч на двадцять друге вересня ворог атакував житлові райони та міську інфраструктуру Дніпра важкими ракетами, траєкторія польоту яких залишає лічені хвилини для переходу в укриття. Внаслідок потужних вибухів, що сколихнули обласний центр, серйозні поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали троє місцевих мешканців. Ситуація вкотре нагадала про щоденну загрозу, в якій змушені жити українські прифронтові регіони через варварську тактику кремлівського режиму.

    Одразу після завершення повітряної тривоги та отримання перших сигналів про ураження на місця падіння уламків та вибухів оперативно прибули бригади екстреної медичної допомоги, підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та слідчо-оперативні групи поліції. Медичні працівники невідкладно розпочали надання кваліфікованої допомоги всім потерпілим, частина з яких була госпіталізована до лікувальних закладів міста для проведення необхідних хірургічних втручань та стабілізації стану. Як офіційно підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, лікарі роблять усе можливе задля порятунку здоров’я постраждалих громадян та забезпечення їх усім спектром необхідних медикаментів.

    Цілеспрямоване застосування балістичних ракет проти густонаселених міських агломерацій є свідченням намагань агресора завдати максимальних руйнувань та посіяти панічні настрої серед цивільного населення. Надзвукова швидкість балістики значно ускладнює роботу чергових підрозділів протиповітряної оборони, що робить кожну таку атаку вкрай небезпечною для цивільних об’єктів. Фахівці вибухотехнічної служби продовжують обстеження пошкоджених територій, фіксуючи чергові речові докази збройної агресії для передачі до міжнародних судових інстанцій.

    Нічний напад на Дніпро став черговим нагадуванням для міжнародних партнерів України про нагальну необхідність посилення протиповітряного та протиракетного щита держави. Для надійного захисту великих промислових центрів, критичної інфраструктури та житлових масивів від балістичного терору потрібне термінове постачання додаткових сучасних комплексів Patriot, SAMP/T та достатньої кількості зенітних керованих ракет до них. Лише своєчасне виявлення та гарантоване перехоплення ворожих балістичних цілей на далеких підступах здатне вберегти мирні українські міста від смертоносних руйнувань та врятувати людські життя від систематичних злочинів російської армії.