Позначка: дороги

  • Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    У Кам’янському на Дніпропетровщині з’явився, мабуть, один із найдивніших способів «ремонту» дороги. На вулиці 8 Березня місцеві мешканці засипали вибоїну гіпсовими зліпками зубів і щелеп, які зазвичай використовують стоматологи та зуботехнічні лабораторії.

    Фото незвичайної ями швидко розлетілося соцмережами. Користувачі жартують, що дорога тепер отримала «голлівудську усмішку», а сам ремонт виглядає радше як декорація до фільму жахів, ніж як звичайне латання асфальту.

    Втім, практичної користі від такого способу небагато. Стоматологічний гіпс хоч і твердий, але крихкий і погано переносить вологу. Після дощу або кількох проїздів важкого транспорту зліпки можуть почати руйнуватися, перетворюючись на білий пил та бруд.

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Є й інший ризик: уламки можуть розсипатися по проїжджій частині, а мокрий гіпс зробити ділянку слизькою. Тому водіям радять проїжджати це місце обережно.

    До слова, проблеми з дорожнім покриттям у Кам’янському виникали й раніше. Наприкінці вересня у центрі міста на проспекті Свободи утворилося небезпечне провалля біля пішохідної зони.

    А от «зубний ремонт» на вулиці 8 Березня вже став місцевою сенсацією. Хто саме приніс стоматологічні зліпки та чи планують комунальні служби нормально відремонтувати цю ділянку дороги, поки не повідомляється.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    У Закарпатській області готуються до створення нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на кордоні з Румунією — «Яблунівка – Ремети», який у різних документах також фігурує як «Яблунівка – Ремети (Каминиця)» або «Яблунівка – Ремети (Гута)». Проєкт має стати ще одним транспортним коридором між Україною та Європейським Союзом і покращити сполучення Закарпаття з румунським повітом Марамуреш. Його підготовку фінансують у межах програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Румунія – Україна 2021–2027. Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

    Загальна вартість проєкту становить понад 842 тисячі євро, з яких приблизно 758 тисяч євро — грантове фінансування Європейського Союзу. На цьому етапі кошти спрямовують насамперед не на безпосереднє зведення будівель пункту пропуску, а на підготовку всієї необхідної технічної бази для майбутнього будівництва — техніко-економічного обґрунтування, проєктної документації, планування території та під’їзної інфраструктури.

    На українському боці передбачено розроблення документації для самого пункту пропуску, а також для під’їзної дороги від автомобільної дороги Т-07-37 Хуст – Шаян – Вишково – Буштино. Окремо планується облаштування сервісної зони та забезпечення зв’язку майбутнього КПП з дорожньою мережею, зокрема з трасою Н-09. Закарпатська ОВА наголошувала, що географічне розташування Яблунівки та Реметів потенційно дозволяє сформувати новий міжнародний логістичний маршрут між українською Н-09 і румунською DN19.

    У Румунії підготовча робота також уже ведеться. Повітова рада Марамуреша в серпні 2026 року почала підготовку закупівлі послуг із розроблення зонального містобудівного плану та техніко-економічного обґрунтування румунської частини майбутнього переходу. Проєктна територія розташована в комуні Ремети, селі П’ятра. Румунська сторона має передбачити не лише зону прикордонного та митного контролю, а й пасажирські та вантажні потоки, службові будівлі, системи безпеки, ІТ-інфраструктуру, інженерні мережі та дорогу до існуючої транспортної мережі.

    Водночас цей об’єкт має певні інженерні та екологічні особливості. Частина ділянки на румунському боці розташована поза межами забудованої території, тому для неї необхідне окреме містобудівне планування. Крім того, район частково потрапляє до природоохоронної території Natura 2000 «Верхня Тиса» та має ділянки з ризиком підтоплення. Ці фактори мають бути враховані під час підготовки технічної документації.

    Сам задум відкрити перехід між Яблунівкою та Реметами не новий. Про необхідність такого пункту пропуску в регіоні говорили роками. Закарпатська влада називає нинішній етап одним із найбільш конкретних кроків до реалізації цієї ідеї. Проєкт отримав високі оцінки під час конкурсного відбору Interreg NEXT, а в травні 2026 року Агенція регіонального розвитку Закарпатської області підписала контракт щодо його підготовки.

    У документах румунської сторони проєкт має назву «Joint actions for the opening of the international BCP Yablunivka-Remeți (Kamynytsia)». Його мета — підготувати технічні, інституційні та територіальні передумови для відкриття нового міжнародного дорожнього пункту пропуску. Тобто нинішня стадія є фундаментом для подальшого повноцінного будівництва та запуску руху через кордон.

    Проєкт також внесений до українських планів розвитку прикордонної інфраструктури до 2030 року. Очікується, що новий перехід дозволить розширити транспортні коридори між Україною та ЄС, спростити сполучення між прикордонними громадами, підтримати торгівлю, туризм і регіональний бізнес. Закарпатська влада розглядає його не просто як локальний КПП, а як елемент ширшої перебудови транспортної мережі на українсько-румунському кордоні.

    Особливо важливим це питання стало після повномасштабного вторгнення Росії, коли західний кордон України отримав значно більше логістичне навантаження. Через нього йдуть пасажирські потоки, експорт та імпорт, гуманітарні вантажі й частина критично важливої для української економіки логістики. Тому розширення кількості переходів із країнами ЄС має не лише регіональне, а й загальноукраїнське значення.

    Водночас важливо розрізняти майбутній КПП «Яблунівка – Ремети» та інший великий проєкт на українсько-румунському кордоні — «Біла Церква – Сігету-Мармацієй». Останній уже перебуває на значно більш просунутому етапі. У липні 2026 року Агентство відновлення повідомляло про фінальну підготовку цього переходу до відкриття руху легкових автомобілів. Там уже створили мінімально необхідні умови для оформлення транспорту.

    На румунському боці інфраструктуру переходу «Біла Церква – Сігету-Мармацієй» уже збудували. За даними Закарпатської ОВА, вартість румунської частини проєкту становила близько 50 млн євро, а до комплексу увійшов, зокрема, новий міст через Тису довжиною 268 метрів.

    Паралельно Закарпаття та румунський Марамуреш просувають іще кілька можливих переходів. Серед них, крім «Яблунівка – Ремети», називають пункт «Хижа – Тарна Маре». Регіональна влада вважає, що збільшення кількості переходів допоможе розвантажити наявну інфраструктуру та створити додаткові маршрути для жителів і бізнесу.

    Для «Яблунівка – Ремети» ще належить пройти кілька важливих стадій. Після завершення техніко-економічного обґрунтування та проєктної документації сторонам потрібно буде узгодити остаточні параметри переходу, отримати необхідні дозволи та вирішити міждержавні питання. Закарпатська ОВА раніше зазначала, що для початку підготовчих і будівельних робіт необхідні також зміни до базової міждержавної угоди щодо пунктів пропуску.

    Тому формулювання про те, що пункт пропуску вже «будують», поки варто використовувати обережно. Наразі підтверджено передусім фінансування й активну проєктну підготовку майбутнього будівництва. На румунській стороні лише готують містобудівну й техніко-економічну документацію, а на українській — документацію для КПП, під’їзної дороги та сервісної зони.

    Завершення нинішнього проєктного етапу заплановане до листопада 2027 року. Після цього має з’явитися технічна база, необхідна для переходу безпосередньо до реалізації інфраструктурних робіт.

    Якщо весь задум буде реалізований, «Яблунівка – Ремети» стане ще одним міжнародним автомобільним маршрутом між Закарпаттям і румунським Марамурешем та посилить транспортний зв’язок України з Євросоюзом. Для прикордонного регіону це означатиме не лише новий шлях через кордон, а й перспективу розвитку логістики, торгівлі та туризму.

  • Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Будівництво тимчасового технологічного мосту через Дністер між Україною та Молдовою вийшло на новий етап. Конструкція вже дійшла до середини русла, а бригади компанії Autostrada розпочали роботи безпосередньо у молдовській частині річки. Станом на 27 серпня з 276 метрів майбутньої переправи збудовано 120 метрів, а з 24 запроєктованих металевих опор змонтовано 11. Роботи ведуться цілодобово, а рух через тимчасовий міст планують відкрити до кінця 2026 року.

    Йдеться про переправу у районі майбутнього міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць», який має з’єднати Вінницьку область із Молдовою та створити новий транспортний маршрут у напрямку Європейського Союзу.

    Ще наприкінці липня Autostrada повідомляла, що збудувала 96 метрів мосту, а роботи поступово наближалися до середини Дністра — державного кордону. Тоді компанія пояснювала, що починаючи з 12-ї опори будівництво вже продовжуватиметься на території Молдови. Тепер цей етап фактично розпочався.

    Тимчасовий міст матиме загальну довжину 276 метрів і складатиметься з 24 металевих опор-стійок, металевих балок та залізобетонних плит. За даними Autostrada, кожна опора формується з восьми труб і трьох льодорізів, які мають захищати конструкцію від навантажень під час руху криги.

    Висота переправи над рівнем води становитиме близько 11 метрів. Поверхню залізобетонних плит спеціально роблять із насічкою, щоб покращити зчеплення автомобільних коліс із покриттям.

    На цьому будівництво не обмежується. З українського боку дорожні бригади паралельно облаштовують близько трьох кілометрів під’їзної дороги. З молдовського боку мають створити з’їзд із мосту та приєднати його до місцевої дорожньої мережі.

    Ця переправа важлива не лише як окремий міст. Фактично вона є ключем до відновлення значно масштабнішого проєкту — основного міжнародного мостового переходу через Дністер завдовжки 1309 метрів.

    Основний міст почали реалізовувати ще у 2021 році. Саме тоді Autostrada розпочала підготовчі роботи поблизу Ямполя. Проєкт передбачав спорудження великого переходу, який мав стати частиною нового міжнародного транспортного коридору між Україною та Молдовою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботи фактично призупинили.

    У 2023 році Київ і Кишинів офіційно закріпили плани відновити проєкт. 12 червня уряди двох країн підписали угоду про спорудження автомобільного прикордонного мосту через Дністер між Ямполем і Косеуцем. Українську сторону тоді представляв віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, молдовську — міністерка інфраструктури Лілія Дабіжа.

    Проте відновити основне будівництво виявилося непросто. Одна з головних проблем — фізичний доступ важкої техніки до будмайданчика в руслі річки. Саме для цього і споруджують нинішній технологічний міст.

    Після його відкриття по ньому зможуть доставляти будівельну техніку, матеріали, металоконструкції та забезпечувати роботу бригад на основному мостовому переході.

    Після завершення великого мосту технологічну переправу не планують залишати назавжди. Її мають розібрати, а металеві конструкції зможуть повторно використати на інших інфраструктурних об’єктах.

    Ціна лише тимчасової переправи показує масштаб робіт. У 2026 році Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 383,8 млн грн на її спорудження. Міністерство розвитку громад та територій прямо називає технологічний міст необхідною частиною реалізації проєкту Ямпіль – Косеуць.

    Значно дорожчим буде основний міст. Ще раніше загальну вартість проєкту оцінювали приблизно у 3,4 млрд грн. Восени 2025 року посол України в Молдові Паун Роговей визнавав, що проєкт зіткнувся з фінансовими труднощами, однак наголошував, що Київ і Кишинів не відмовилися від його реалізації та шукають додаткові джерела фінансування.

    У проєкті є вагома економічна причина. Після запуску нового переходу маршрут між Вінницею та молдовським містом Сорока має скоротитися приблизно на 28–30 кілометрів. Це означає менше часу в дорозі для пасажирів, дешевшу логістику вантажів і додатковий канал перетину українсько-молдовського кордону.

    Новий міст також має зменшити навантаження на існуючі прикордонні переходи та посилити транспортне сполучення між центральними областями України і Молдовою.

    З українського боку міст буде пов’язаний із дорожньою мережею Вінниччини. Проєкт розглядають як продовження транспортного маршруту через Ямпіль, а дороги в цьому напрямку модернізували ще під час підготовки до першого етапу будівництва.

    Ще одна важлива деталь — майбутня пропускна спроможність основного мосту. За первинним проєктом, він має пропускати близько 5000 автомобілів на добу. Для його будівництва планувалося використати близько 9000 тонн металоконструкцій і понад 16 000 кубометрів монолітного залізобетону.

    Водночас проєкт має значення далеко за межами двосторонніх українсько-молдовських відносин.

    У Міністерстві розвитку громад і територій заявляють, що після завершення міст має стати частиною інтеграції української дорожньої мережі до загальноєвропейської транспортної системи TEN-T.

    Це особливо важливо після початку повномасштабної війни, коли Україна була змушена перебудовувати логістику та значно більше орієнтуватися на наземні транспортні коридори із західними сусідами.

    Молдова при цьому сама рухається шляхом європейської інтеграції. Тому нові дороги, мости та прикордонні переходи потенційно можуть стати частиною ширшої мережі маршрутів між Україною, Молдовою, Румунією та іншими країнами Євросоюзу.

    Влітку 2026 року представники двох держав уже окремо координували наступні етапи реалізації проєкту, включно з майбутньою роботою митних і прикордонних служб.

    Тож нинішні 120 метрів металевої конструкції посеред Дністра — це лише перша практична частина значно більшого задуму.

    Якщо графік вдасться витримати, вже до кінця 2026 року тимчасовий міст має з’єднати два береги та забезпечити повноцінний доступ будівельної техніки з обох країн. Після цього Україна й Молдова зможуть перейти до наступної фази основного переходу завдовжки понад 1,3 км.

    А поки що будівництво вперше фізично перетнуло державний кордон: українські бригади вже працюють у молдовській частині Дністра, і майбутній маршрут між двома країнами буквально формується метр за метром.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    У Південноміській громаді Харківського району накопичуються проблеми, які роками залишаються без системного вирішення. За словами місцевих жителів, після дострокового припинення повноважень колишнього міського голови О.М. Брюханова, засудженого за посягання на територіальну цілісність України, фактичне управління громадою перейшло до секретаря міської ради Всеволода Біліченка, який уже близько чотирьох років виконує обов’язки мера.

    Мешканці міст Південне та Буди, які входять до складу громади, заявляють про погіршення стану інфраструктури. Найгострішою проблемою називають водопостачання: через зношені мережі та відсутність належної реакції комунальних служб люди регулярно залишаються без води. За їхніми словами, нещодавно місто фактично тиждень перебувало без централізованого водопостачання, при цьому офіційних пояснень від влади було обмаль, а підвезення води не організовували.

    Ситуація ускладнюється станом дорожньої інфраструктури. Місцеві дороги роками не ремонтуються, вкриті ямами, а під час ожеледиці, за словами жителів, відсутність снігоприбиральної техніки призводить до перебоїв у транспортному сполученні з Харковом.

    На цьому тлі особливе обурення викликає розподіл бюджетних коштів. У громаді проводяться ремонти другорядних об’єктів, зокрема клубу та поліцейського відділку, а також встановлюються декоративні елементи в парках. Це породжує запитання щодо пріоритетів влади та ефективності управління ресурсами.

    Місцеві жителі наголошують, що системні проблеми, зокрема у сфері водопостачання, потребують невідкладного втручання. Водночас тема можливих зловживань у комунальному секторі, за словами активістів, залишається предметом окремої уваги та подальших досліджень.

  • В Україні планують запровадити платні дороги: кого торкнеться і за що платитимуть

    В Україні планують запровадити платні дороги: кого торкнеться і за що платитимуть

    В Україні можуть запровадити платний проїзд для вантажного транспорту на окремих дорогах. Над такою моделлю працює Міністерство розвитку громад та територій, повідомила заступниця міністра Альона Шкрум в інтерв’ю Forbes Ukraine.

    За словами Шкрум, новий закон про публічно-приватне партнерство дозволяє реалізовувати подібні інфраструктурні проєкти навіть під час війни. Мова йде про так звану толінгову модель: легкові та пасажирські автомобілі користуватимуться дорогами безкоштовно, а вантажівки вагою понад 12 тонн сплачуватимуть за проїзд.

    У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

    Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

    Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

  • Розкрадання на дорогах Дніпропетровщини: НАБУ завершило справу Резніченка

    Розкрадання на дорогах Дніпропетровщини: НАБУ завершило справу Резніченка

    НАБУ завершило розслідування багатомільйонних розкрадань на будівництві доріг у Дніпропетровській області. До суду направлено колишнього голову ОДА Валентина Резніченка у справі про розкрадання близько 10 млн доларів. Формально це демонструє ефективність антикорупційної системи, проте насправді підкреслює, як відповідальність у подібних схемах часто обмежується «зручним рівнем».

    Поза увагою слідства залишився Юрій Голик — неформальний куратор програми «Велике будівництво» від Офісу Президента. Саме він координував бюджетні потоки, узгоджував підрядників і розподіляв фінансування. Без його участі такі контракти просто не могли існувати. Проте Голик не отримав ні підозри, ні статусу фігуранта, а в 2024 році виїхав за кордон під прикриттям волонтерського посвідчення і наразі проживає у Відні.

    Паралельно Дніпропетровська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом підробки довідки про інвалідність Юрієм Голиком. Документ дозволяв йому незаконно перетнути кордон у період обмежень на виїзд. Матеріали справи вказують на залучення адміністративного ресурсу та медичних корупційних зв’язків, що відбувалося вже після початку розслідувань щодо дорожніх контрактів.

    Таким чином картина стає показовою: під суд іде ексгубернатор, тоді як людина, яка координувала інфраструктурні потоки на рівні держави, перебуває за кордоном і фігурує лише в регіональному провадженні про підробку документів. Дорожні мільйони та фейкова інвалідність відображають одну і ту ж модель: контроль над бюджетами, відсутність персональної відповідальності та можливість уникнути правосуддя.

    Реєстрація кримінальної справи щодо підробки документів свідчить, що історія Голика ще не завершена. Питання лише в тому, чи залишиться вона на локальному рівні, чи нарешті стане частиною повноцінного кримінального процесу щодо ключових кураторів «Великого будівництва».