Міністерство оборони України у звіті Коаліції спроможностей повітряних сил вперше офіційно підтвердило, що шведський літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ) ASC 890 (Saab 340 AEW&C) залучений до виконання бойових завдань в українському повітряному просторі. За даними оборонного відомства, перші бойові вильоти борта відбулися ще у березні 2026 року.
Ключові деталі та значення для оборони України
Офіційна верифікація: Попри те, що про передачу літаків Швеція оголосила у 2024 році, інформацію про їхнє реальне застосування українською авіацією тримали в суворій таємниці до завершення етапу повної інтеграції в систему ППО.
Радарна система Erieye: Літак оснащений радіолокаційною станцією з активною фазованою антенною решіткою (AESA) PS-890 Erieye, яка здатна виявляти повітряні та морські цілі (ракетні пуски, дрони, літаки) на відстані до 300–400 км.
Пряма взаємодія з F-16 та Mirage: ASC 890 функціонує як літаючий командний пункт. Він передає дані цілевказівки в режимі реального часу на західні винищувачі F-16 та Mirage 2000 (а також майбутні JAS 39 Gripen). Це дає змогу пілотам випускати ракети по цілях, які вони ще не бачать власним бортовим радаром.
Виявлення низьколетячих цілей: Оскільки наземні радари мають обмеження через рельєф місцевості, ASC 890 з висоти понад 6 000 метрів здатний заздалегідь засікати крилаті ракети та дрони-камікадзе, які огинають рельєф на надмалих висотах.
З роз’яснень військових фахівців та аналітиків:
«Отримання власної платформи ДРЛВ — це історичний крок для української авіації. ASC 890 працює як масштабна мережа цілевказівки: винищувач F-16 може здійснювати пуск ракети у повній радіомовчанці, отримуючи точні координати ворожої цілі безпосередньо зі шведського літака-радара».
Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.
За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.
ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ
Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.
При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.
Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.
Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.
Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.
24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.
Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?
Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.
Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.
Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.
За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.
Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.
Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.
Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.
Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.
Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.
Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.
Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.
Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.
Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.
Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.
Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.
Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.
Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.
Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.
Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.
За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.
Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.
Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.
Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.
Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.
Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.
Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.
Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.
«Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.
Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.
Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.
Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.
Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.
Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.
Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.
Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.
За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».
Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.
Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.
Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.
Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.
Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.
Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.
Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».
Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.
Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.
Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.
Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.
Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.
За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.
Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.
“Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.
За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.
“Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.
Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.
Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.
Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.
За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.
Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.
Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.
Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.
Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.
За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.
“Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.
Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.
На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.
Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.
“Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.
Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.
Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.
Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.
У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.
Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.
Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.
Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.
За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.
У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.
Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.
Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.
Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.
Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.
Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.
Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.
На Сумщині двоє чоловіків загинули внаслідок вибуху збитого безпілотника, який вони намагалися самостійно перевезти автомобілем — поліція та влада вкотре застерігають про смертельну небезпеку подібних дій
У Сумській області стався трагічний інцидент із вибухонебезпечними залишками російського безпілотника. Двоє місцевих мешканців загинули після того, як спробували завантажити збитий дрон у власний автомобіль. Під час цих дій один із елементів безпілотника здетонував, спричинивши потужний вибух.
Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За попередньою інформацією, подія сталася вранці у Путивльській громаді. Після однієї з ворожих атак місцеві жителі виявили уламки безпілотного літального апарата. Замість того щоб дочекатися фахівців ДСНС або поліції, чоловіки вирішили самостійно оглянути та перевезти небезпечну знахідку транспортним засобом.
Під час завантаження деталей дрона в автомобіль стався раптовий вибух. Внаслідок детонації загинули двоє чоловіків віком 45 та 47 років. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і постраждалі загинули на місці події.
На місце інциденту оперативно прибули правоохоронці та вибухотехнічні служби. Обставини трагедії наразі встановлюються, зокрема фахівці з’ясовують, який саме елемент безпілотника здетонував і чи міг він зберігати бойову частину або додаткові вибухові компоненти після збиття.
Сумська ОВА та рятувальні служби вкотре наголошують, що будь-які уламки безпілотників, ракет чи інших боєприпасів можуть залишатися вкрай небезпечними навіть після ураження засобами протиповітряної оборони. Часто такі об’єкти містять нерозірвані бойові частини, детонатори або елементи самоліквідації, які можуть спрацювати навіть від незначного механічного впливу.
Голова ОВА Олег Григоров підкреслив, що подібні випадки мають стати застереженням для населення. Він закликав громадян у жодному разі не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх і не намагатися транспортувати самостійно, адже навіть мінімальний контакт може призвести до вибуху.
У регіоні нагадують алгоритм дій у разі виявлення небезпечних об’єктів: відійти на безпечну відстань, попередити інших людей, не користуватися поруч мобільними телефонами чи будь-якими засобами, які можуть спричинити детонацію, та негайно повідомити ДСНС або поліцію.
Удари росіян по Сумщині
Сумська область залишається одним із найбільш уражених прифронтових регіонів України, де російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, авіаційні бомби та ракети. Через близькість до кордону з РФ область перебуває під постійною загрозою нових атак.
Лише протягом останніх тижнів у різних громадах Сумщини фіксувалися численні удари дронів-камікадзе. Частину повітряних цілей знищували сили протиповітряної оборони, однак окремі безпілотники все ж досягали цілей, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі, житловим будинкам та енергетичним об’єктам.
Зокрема, у Роменській громаді внаслідок атак були пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури та житлові будівлі, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Конотопі раніше фіксувалися пожежі після ударів дронів, пошкодження багатоповерхівок та знищення автомобілів.
Фахівці наголошують, що ситуація в регіоні залишається напруженою, а загроза повторних атак зберігається постійно. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та не ігнорувати сигнали попередження.
У ніч проти 16 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, застосувавши 294 безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони України повідомили про знищення або подавлення 269 повітряних цілей, однак зафіксовано й низку влучань та падінь уламків у кількох регіонах країни.
За даними військових, Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed-136, а також дронами “Гербера”, “Італмас” і безпілотниками-імітаторами “Пародія”, які окупанти активно використовують для перевантаження української системи ППО та виснаження мобільних вогневих груп.
Повітряні сили уточнили, що сили оборони працювали одразу на кількох напрямках — на півночі, сході, півдні та в центральних областях України. Частину цілей було збито вогневими засобами, іншу — подавлено засобами радіоелектронної боротьби.
Попри високий відсоток перехоплення, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 15 різних локаціях. Ще на 9 локаціях впали уламки збитих дронів.
Станом на ранок 16 травня, як зазначили у Повітряних силах, у повітряному просторі України ще залишалися окремі російські безпілотники, по яких продовжували працювати сили ППО.
Одним із головних напрямків удару цієї ночі стала Одеська область. Російські війська атакували об’єкти критичної, житлової та портової інфраструктури в Ізмаїльському районі. За попередніми даними, постраждали двоє людей. Місцева влада повідомляла про пошкодження будівель та пожежі після ударів.
Масована атака відбулася на тлі нової хвилі російського повітряного терору та посилення використання дронів-камікадзе. Останніми місяцями Росія значно збільшила кількість комбінованих атак, поєднуючи ударні БпЛА, крилаті ракети та дрони-імітатори.
Аналітики зазначають, що Кремль намагається перевантажити українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати дорогі ракети ППО навіть на дешеві хибні цілі. Саме тому дедалі частіше російські атаки супроводжуються одночасним запуском великої кількості “Шахедів” та дронів-приманок.
Крім того, останні удари відбуваються на тлі заяв президента Volodymyr Zelenskyy про те, що українська розвідка отримала документи щодо можливих нових ударів РФ по так званих “центрах ухвалення рішень” в Україні. За словами глави держави, серед потенційних цілей росіяни розглядали адміністративні та урядові об’єкти у Києві.
Тим часом міжнародні партнери України продовжують наголошувати на необхідності посилення української ППО. Після останніх атак українська влада вкотре закликала союзників пришвидшити передачу додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot missile system та сучасних засобів боротьби з безпілотниками.
Нагадаємо, попередні масовані удари Росії вже призводили до значних пошкоджень енергетичної, житлової та транспортної інфраструктури в різних областях України. У ніч проти 14 травня російські війська також здійснили комбіновану атаку по Києву та інших містах, внаслідок якої були загиблі та десятки постраждалих.
Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.
У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.
Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.
Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.
На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.
Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.
На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.
Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.
Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.
Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.
Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.
Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.
