Позначка: дрони-камікадзе

  • Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    На сході України триває стрімка трансформація бойових дій, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи та наземні роботи. На Покровському напрямку, одному з найнапруженіших на фронті, формується нова модель війни, яку військові вже називають «війною майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» із позивним Будь.

    За його словами, ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, який прикриває підступи до Добропілля, залишається вкрай динамічною. У районах Білицького, Родинського та Гришиного щодня фіксуються десятки російських штурмів, однак прорвати українську оборону противнику не вдається. Саме тут, у смузі протяжністю близько 12–13 кілометрів, тримає позиції 12-та бригада «Азов».

    Основою оборони підрозділу є батальйон безпілотних систем, який за рік виріс із приблизно 170 до понад 450 військових. Підрозділ працює з повним спектром сучасних засобів — від розвідувальних квадрокоптерів до FPV-дронів, ударних «камікадзе», важких бомберів та ударно-розвідувальних систем великої дальності.

    Командир наголошує, що головне завдання підрозділу — не допустити наближення ворожих штурмових груп до українських позицій.

    «Ми фактично формуємо перший рубіж оборони ще до того, як противник виходить на лінію зіткнення», — зазначає він.

    За словами Будя, російські війська відмовляються від масованих механізованих проривів, натомість застосовують дрібні штурмові групи, мотоцикли та легку техніку. Така тактика спрямована на швидкість і раптовість, але вона ж робить підрозділи противника вразливими до ударів FPV-дронів.

    Водночас важка техніка, навіть із додатковим захистом, дедалі частіше знищується ще на підходах до районів розгортання. Українські оператори дронів працюють по цілі ще до того, як вона наближається до лінії фронту.

    «Ідея великих колон практично зникла. Зараз усе вирішують малі групи та дрони», — пояснює офіцер.

    Окремо він відзначає використання мотоциклів у штурмах. Вони складні для ураження через швидкість і маневреність, однак мають критичний ризик для самих атакуючих.

    За оцінкою командира, зона максимальної небезпеки на полі бою сьогодні сягає до 20 кілометрів від лінії зіткнення. Саме в цьому радіусі відбувається найбільш інтенсивне застосування дронів і засобів ураження з обох сторін.

    Далі від фронту інтенсивність зменшується, але не зникає — там працюють дрони середньої та великої дальності, здатні вражати цілі на відстані до 70 кілометрів.

    Окремі екіпажі батальйону підтверджували ураження цілей на дистанціях понад 30 кілометрів, що, за словами Будя, є «екстремальними показниками» для FPV-дронів у нинішніх умовах насиченого РЕБу.

    Окремою проблемою залишається активна радіоелектронна боротьба. На ключових напрямках, зокрема в районі Покровська та Мирнограда, російські системи РЕБ створюють щільне «глушіння», через що частоти, які працюють на інших ділянках, тут повністю неефективні.

    Це змушує українських операторів постійно адаптувати тактику, змінювати маршрути дронів і використовувати складніші алгоритми польоту.

    Окремий прорив, за словами офіцера, відбувається у використанні наземних роботизованих комплексів (НРК). Якщо ще на початку 2026 року в батальйоні їх не було, то зараз вони вже виконують бойові завдання.

    НРК використовують для підривних операцій, логістики та спостереження. Зокрема, підрозділ застосовував роботизовані платформи для знищення проходів у протитанкових ровах, якими користувався противник для просування.

    Також планується використання НРК як автономних спостережних постів, особливо у складних погодних умовах, коли повітряна розвідка обмежена.

    «Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, який змінює тактику бою», — зазначає командир.

    Будь переконаний, що вже найближчим часом наземні роботи та безпілотні системи ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, частина позицій у майбутньому може утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами.

    «Ми вже бачимо, як змінюється війна. До кінця року це стане ще більш очевидним — технології визначатимуть не лише хід бою, а й саму структуру фронту», — підсумував він.

  • РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», заявив про спробу його вбивства внаслідок атаки російського безпілотника. За його словами, вночі в будинок, де він перебував, влучив керований реактивний дрон типу «Шахед», унаслідок чого житло було зруйноване, а сам він отримав травми.

    Про інцидент повідомив сам Сергій Бескрестнов у соціальних мережах. Він зазначив, що атака сталася раптово, а удар безпілотника припав безпосередньо на будівлю.

    «Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний “Шахед” врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає», — написав Бескрестнов.

    За його словами, під час удару він перебував у будинку і зазнав поранень, однак зміг вижити. Деталі щодо характеру травм наразі не уточнюються. Водночас він наголосив, що дивом залишився живий після прямого влучання дрона.

    Сергій Бескрестнов є відомим в Україні експертом у сфері безпілотних технологій і радіоелектронної боротьби. Він активно аналізує російські атаки дронами та публічно коментує особливості їх застосування. Його діяльність часто пов’язана з оцінкою технічних характеристик ударних БпЛА, зокрема дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія регулярно використовує для атак по території України.

    За відкритими даними, дрони цього типу застосовуються для ураження як інфраструктури, так і житлових об’єктів. Вони можуть долати значні відстані та використовуються як інструмент масованих атак, особливо в нічний час. Українська сторона неодноразово заявляла про модернізацію цих безпілотників, зокрема покращення їхньої навігації та точності.

    Інцидент із Бескрестновим може свідчити про цілеспрямовані спроби ураження не лише об’єктів інфраструктури, а й конкретних осіб, пов’язаних із сектором оборони. Водночас офіційні органи наразі не робили окремих заяв щодо цієї події, а інформація базується на повідомленні самого постраждалого.

    На тлі останніх атак Росії по українських містах застосування дронів-камікадзе залишається однією з ключових загроз. Сили протиповітряної оборони регулярно збивають значну частину таких безпілотників, однак окремі з них досягають цілей і завдають руйнувань.

    У випадку з Бескрестновим удар призвів до повного знищення житлового будинку. Масштаби пошкоджень підтверджують високу руйнівну силу безпілотника, навіть попри його відносно невеликі розміри порівняно з ракетами.

    Сам радник після інциденту заявив, що продовжить свою діяльність, попри атаку. Його реакція свідчить про намір і надалі працювати у сфері аналізу дронових загроз і протидії їм.

    Наразі невідомо, чи розслідується цей випадок як окремий епізод цілеспрямованої атаки. Також не уточнюється, чи були інші постраждалі внаслідок удару.

    Таким чином, нічна атака на радника Міноборони стала ще одним прикладом використання Росією безпілотників для ударів по Україні. Попри отримані травми та втрату житла, Сергій Бескрестнов вижив, а обставини інциденту потребують подальшого з’ясування.

  • Новий рівень терору: російські дрони вже скидають токсичні капсули

    Новий рівень терору: російські дрони вже скидають токсичні капсули

    Центр протидії дезінформації повідомив про нову загрозу — ворог використовує дрони-камікадзе типу «Шахед», споряджені капсулами з отруйною речовиною. Зокрема, в одному з таких БпЛА виявили концентровану капсулу з бойовим іритантом CS — токсичною хімічною речовиною подразнювальної дії.

    Цю інформацію вже підтверджено українськими спецслужбами та Державною службою з надзвичайних ситуацій.

    «Відомо, що в одному з БпЛА виявлена капсула з концентрованою бойовою отруйною речовиною “CS”. Це високотоксична речовина подразнювальної дії. Ворожі БпЛА можуть розкидати капсули з отруйною речовиною з метою ураження людей», — зазначили в ЦПД.

    Водночас у Центрі наголосили: інформація про те, що корпуси дронів нібито обробляються отруйними речовинами, наразі не підтверджена.

    CS (2-хлоробензальмалононітрил) була вперше синтезована ще у 1928 році, однак активне її застосування почалось у 1956-му, коли її почали перетворювати в аерозоль. Відтоді CS широко використовують для придушення масових протестів і під час розгону мітингів — переважно у вигляді хімічних гранат.

    Українські військові неодноразово повідомляли про випадки скидання таких гранат із дронів під час бойових дій. Зараз уже зафіксовано випадок використання капсул з CS у «Шахедах».

    Важливо розуміти: використання сльозогінних речовин як засобу ведення війни заборонено міжнародним правом — Женевським протоколом 1925 року та Конвенцією про заборону хімічної зброї. Відтак подібні дії класифікуються як воєнний злочин.

    Паралельно в українських ЗМІ почала циркулювати ще одна тривожна версія — мовляв, росіяни обробляють самі корпуси дронів хімічними речовинами, щоб отруїти тих, хто збирає уламки. Проте поки що ці дані не підтверджені й можуть бути частиною інформаційної війни, зокрема вкидами самих росіян.

    Фахівці закликають зберігати пильність, не торкатися уламків дронів без захисних засобів і повідомляти про підозрілі випадки спеціальним службам.

  • Західні аналітики: дрони змінили хід сучасної війни

    Західні аналітики: дрони змінили хід сучасної війни

    Ударні безпілотники стали ключовим інструментом на полі бою в Україні — як для оборони, так і для наступу. Як повідомляє The Sun on Sunday, згідно з оцінками західних офіційних осіб, саме дрони стали основним засобом ураження, замінивши традиційну артилерію.

    Аналітики зазначають, що 70–80% усіх втрат серед українських та російських військових завдаються саме безпілотниками. Вісім із десяти поранених чи загиблих військових стали жертвами віддалених атак, здійснених операторами, які можуть перебувати за десятки кілометрів від лінії фронту.

    Україна щодоби зазнає принаймні 100 атак ворожих дронів — в середньому одна атака кожні 15 хвилин. Російські дрони-камікадзе є дешевими, але ефективними — вони можуть зависати в повітрі, очікуючи команду на ураження цілі.

    Колишній офіцер британської військової розвідки Філ Інгрем наголосив, що цифри, зафіксовані в Україні, свідчать про радикальну зміну характеру війни. “Дрони відіграватимуть центральну роль у всіх майбутніх військових кампаніях”, — заявив експерт.

    Українські військові вже адаптувалися до нових умов — дрони стали не лише зброєю, а й очима на полі бою. За словами командира полку “Ахіллес” Юрія Федоренка, понад 65% цілей противника виявляються та знищуються саме безпілотними системами.

    У відповідь на цю ефективність, оператори українських дронів стали ціллю номер один для ворога. “Якщо вони виявляють оператора — все кидається в нас”, — розповів сержант-майор Василь, один із пілотів БПЛА.

    Україна також розробила інноваційні “дрони-віруси” — так звані “троянські коні”, які можуть уражати не лише техніку, а й проникати в системи ворога, викриваючи місцезнаходження російських операторів.

    Тим часом, Росія продовжує вдосконалювати свої засоби ураження: лише з січня по березень поточного року було випущено понад 10 500 плануючих бомб, багато з яких є модифікованими “дурними” боєприпасами, перетвореними на високоточну зброю. Особливу тривогу викликає розробка нової бомби “Дрель”, заснованої на заборонених касетних елементах.