Golosnovinua.com

Позначка: дрони

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    Росія змінила тактику застосування ударних дронів типу «Шахед», поєднуючи нічні та денні атаки для посилення тиску на цивільне населення України. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.

    За його словами, після завершення опалювального сезону ворог відійшов від масованих ударів по енергетиці та почав зосереджуватися на атаках, що мають максимальний вплив на цивільних і економіку.

    «Росіяни почали комбінувати нічні атаки з денними, щоб завдати більше втрат цивільному населенню та посилити тиск», — зазначив Паліса.

    Він підкреслив, що удари в денний час також спрямовані на дестабілізацію економічної активності, оскільки здатні паралізувати роботу бізнесу.

    Водночас Сили оборони України завдають ударів у відповідь по інфраструктурі, яку Росія використовує для запуску безпілотників. Зокрема, йдеться про ураження об’єктів у районі Донецького аеропорту та знищення ретрансляторів у Криму.

    За оцінками української сторони, ці дії обмежують можливості РФ для одночасних масованих запусків дронів. У результаті російські війська змушені розтягувати атаки впродовж доби.

    Крім того, раніше фіксувалося, що «Шахеди» почали використовуватися на надмалих висотах, що ускладнює їхнє виявлення. Також з’являються швидкісні реактивні безпілотники зі швидкістю до 400–500 км/год і тактика застосування «зграями».

    Україна у відповідь розвиває системи протидії, зокрема використовує дрони-перехоплювачі та ракети класу AIM для знищення повітряних цілей.

  • Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    У березні 2026 року Україна випередила Росію за кількістю атак далекобійними безпілотниками. Такий висновок зробив телеканал ABC News після аналізу офіційних зведень Збройних сил України та Міністерства оборони РФ.

    За даними російської сторони, протягом місяця було збито 7347 українських безпілотників. Це найвищий показник за весь час і в середньому становить близько 237 дронів на добу.

    Водночас українська сторона повідомляє, що за березень сили протиповітряної оборони знищили 5833 безпілотники з 6462 запущених, а також 102 ракети зі 138. У середньому це близько 208 дронів і чотири ракети щодня. Загальна кількість повітряних цілей, за даними України, склала приблизно 6600 за місяць, що також є рекордним показником.

    Наприкінці березня Росія суттєво посилила інтенсивність атак. Президент Володимир Зеленський заявив, що лише за останній тиждень місяця було запущено близько 3000 дронів, що перевищує 400 безпілотників на добу.

    Водночас зазначається, що всі ці дані базуються на офіційних повідомленнях сторін конфлікту і не можуть бути незалежно підтверджені.

    Зростання кількості дронових атак свідчить про подальшу ескалацію війни у повітряному просторі та активне використання безпілотних технологій обома сторонами.

  • Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    У березні Росія та Україна суттєво наростили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі активніше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами фронту. Про це повідомляє Defence blog з посиланням на оцінки аналітиків.

    За даними старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, протягом місяця Росія здійснила понад три тисячі повітряних атак, що значно перевищує показники лютого. Йдеться про комбіновані удари із застосуванням безпілотників та ракет.

    Водночас Україна розширила географію власних операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії. Вони охопили десятки регіонів, а окремі атаки проводилися на відстані понад тисячу кілометрів. Наприкінці березня відбулася одна з найбільших операцій, коли за короткий час було застосовано майже тисячу дронів.

    Аналітик зазначає, що російська стратегія має багаторівневий характер. Зокрема, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого запускаються нові хвилі ударів, спрямовані на використання вразливих місць. Додатково застосовуються ракетні удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній.

    За словами Ступницького, ACLED зафіксував понад 3000 російських атак у березні проти 2712 у лютому, що свідчить про стійку ескалацію.

    У Defence blog наголошують, що така тактика має системний характер і спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує витрачати ресурси наперед, знижуючи ефективність відбиття наступних хвиль атак. Також удари розглядаються як елемент підтримки наземних операцій і тиску на логістику.

    Україна, у свою чергу, змінила підхід до глибинних ударів. Якщо раніше основними цілями були прикордонні військові об’єкти, то тепер акцент зміщено на об’єкти, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Йдеться передусім про нафтопереробну інфраструктуру, термінали та інші енергетичні об’єкти.

    Кількість таких ударів стабільно зростає — з 984 у січні до понад 1400 у березні. Аналітики пов’язують це з поступовим послабленням російської протиповітряної оборони, що дозволяє створювати “вікна” для проникнення безпілотників на значну глибину.

    У матеріалі також підкреслюється технологічний зсув у війні. Обидві сторони дедалі частіше використовують масові запуски дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія нарощує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна активно розвиває власні можливості в цій сфері.

    У підсумку, за оцінками експертів, далекі удари перетворюються на окремий елемент війни, де ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.

  • Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Війни в Україні та на Близькому Сході дедалі більше взаємопов’язуються, формуючи ширшу зону нестабільності, що охоплює Європу та регіон Перської затоки. Про це йдеться в матеріалі The Guardian, де аналітики звертають увагу на зростаюче переплетення двох конфліктів.

    Експерти зазначають, що хоча передбачити подальший вплив цих воєн одна на одну складно, вже зараз очевидно: події на одному театрі бойових дій мають прямі наслідки для іншого. Така взаємозалежність посилює глобальні ризики та ускладнює дипломатичну ситуацію.

    Для України цей зв’язок не є новим. Ще у 2022 році Росія почала використовувати іранські дрони типу “Шахед” для ударів по українській території. Водночас нині з’являються повідомлення, що Москва може передавати Ірану розвідувальні дані. Додатковим фактором стало дипломатичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де були укладені угоди про співпрацю.

    Важливу роль у взаємозв’язку конфліктів відіграють енергетичні ринки. Загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки спричинили зростання цін на нафту і газ, що створює додаткові доходи для Росії. На тлі економічного тиску це стало для Кремля фактором стабілізації.

    У відповідь Україна активізувала удари по російській нафтовій інфраструктурі, намагаючись обмежити доходи Москви від енергоресурсів. Водночас, за даними видання, США частково послабили санкційний режим, що дозволило збільшити постачання російської нафти на азійські ринки.

    Окрему увагу аналітики звертають на позицію Вашингтона. Попри небажання адміністрації Дональда Трампа відкрито визнавати взаємозв’язок конфліктів, США продовжують здійснювати політичні кроки, які, за оцінками експертів, можуть бути вигідними для Росії. Зокрема, йдеться про послаблення санкцій та сигнали щодо можливого скорочення військової підтримки України.

    На цьому тлі Україна намагається посилити власні позиції через розвиток оборонної співпраці з країнами Близького Сходу. Київ пропонує партнерам технології та досвід, отримані під час війни, зокрема у сфері боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про дрони-перехоплювачі, морські безпілотники, системи радіоелектронної боротьби та спеціалізоване програмне забезпечення.

    Керівниця “Форуму України” в аналітичному центрі “Чатем-Хаус” Орися Луцевич наголошує, що така співпраця не лише зміцнює позиції Києва на міжнародній арені, а й створює нові можливості для фінансування оборонної промисловості.

    Водночас експерти підкреслюють, що попри зростаючу взаємозалежність, ці конфлікти поки що не переросли у глобальну війну. Однак їхнє переплетення вже впливає на баланс сил і може мати довгострокові наслідки для геополітичної ситуації у світі.

  • Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Президент України Володимир Зеленський ще у 2023 році попереджав про ризики скорочення або обмеження військової допомоги з боку США та закликав готуватися до більш складних умов забезпечення армії.

    Про це він заявив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що Київ змушений диверсифікувати джерела постачання зброї та зменшувати залежність від дефіцитних ресурсів.

    За словами глави держави, існує ризик, що в певний момент Україна може не отримати необхідне озброєння навіть за наявності фінансування.

    Одним із ключових рішень у відповідь стало активне нарощування виробництва дронів. Зеленський пояснив, що вартість артилерійських снарядів значно зросла — з кількох тисяч до приблизно 7 тисяч за одиницю, тоді як потреби вимірюються мільйонами.

    За таких умов забезпечити армію необхідною кількістю боєприпасів лише за рахунок закупівель стало економічно неможливо, що і підштовхнуло до розвитку альтернативних рішень.

    Окремо президент звернув увагу на проблему постачання ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. За його словами, Україна не може постійно отримувати такі ракети і змушена шукати варіанти для налагодження власного виробництва або спільних проєктів із партнерами.

    Ситуацію ускладнює і геополітичний фактор. Зокрема, затяжна війна на Близькому Сході може впливати на доступність озброєння для України та збільшувати конкуренцію за ресурси.

    При цьому рішення щодо постачання ракет, зокрема PAC-3, залежить не лише від європейських партнерів, а й від позиції США, які мають надати відповідні дозволи навіть у випадку перепродажу.

    Зеленський підкреслив, що Україна веде активний діалог із партнерами щодо забезпечення необхідного рівня обороноздатності та наголошує на важливості розвитку власного виробництва озброєння в умовах затяжної війни.

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.

  • Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Україна зацікавлена у розвитку експорту власного озброєння, зокрема дронів-перехоплювачів, однак такі контракти мають укладатися виключно за участі держави. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.

    За його словами, у воєнний час експорт зброї повинен не лише приносити прибуток, а й безпосередньо працювати на посилення обороноздатності країни та розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Президент звернув увагу на проблему, коли окремі українські виробники намагаються продавати озброєння іноземним партнерам без погодження з державою. Він навів приклад перемовин із лідером однієї з країн Близького Сходу, який повідомив про намір придбати українські дрони через компанію, зареєстровану за кордоном.

    За словами Зеленського, така модель є неприйнятною, адже створення ефективної зброї — це не лише результат роботи бізнесу, а й заслуга українських військових, які тестують, вдосконалюють і використовують ці системи на фронті.

    Президент наголосив, що держава має визначати правила експорту, оскільки йдеться про стратегічну галузь в умовах війни. Крім того, лише централізований підхід дозволяє гарантувати якість продукції та її ефективне використання, адже дрони потребують інтеграції з іншими елементами оборонної системи, спеціалізованого програмного забезпечення та досвідчених фахівців.

    Зеленський підкреслив, що у світі практика контролю державою експорту озброєнь є стандартною. Як приклад він навів США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони потребують погодження на рівні федеральної влади. Аналогічні механізми діють і в країнах Європи.

    Україна, за словами президента, вже працює над укладенням довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції. Йдеться про домовленості терміном до 10 років, які мають забезпечити стабільні надходження до бюджету та розвиток виробництва.

    Окремо глава держави звернув увагу на модель співпраці з міжнародними партнерами, зокрема так звану «данську модель», коли іноземні держави інвестують у конкретні українські оборонні компанії та спільно розвивають виробництво. Вже зараз подібні проєкти реалізуються в країнах Європи.

    Президент також зазначив, що у співпраці з партнерами важливо уникнути ризиків реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва. Усі такі рішення, за його словами, мають ухвалюватися спільно та контролюватися на державному рівні.

    За підсумками, Україна прагне сформувати системну експортну політику у сфері озброєнь, яка поєднуватиме економічну вигоду з пріоритетом національної безпеки та підтримкою власних Збройних сил.

  • Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    У березні 2026 року російська армія вперше за останні два з половиною роки не змогла досягти жодного територіального просування на фронті в Україні. Натомість українські військові провели низку контратак і відновили контроль над частиною територій.

    Про це свідчать дані аналізу Інституту вивчення війни, на основі яких міжнародні медіа відзначають різке сповільнення наступальних дій РФ уздовж усієї лінії зіткнення.

    За оцінками аналітиків, протягом березня Збройні сили України звільнили близько 9 квадратних кілометрів території. Водночас темпи просування російських військ фактично зійшли нанівець після поступового падіння показників у попередні місяці. Якщо у січні окупанти просунулися більш ніж на 300 квадратних кілометрів, то в лютому цей показник скоротився більш ніж удвічі, а в березні — до нуля.

    Уповільнення наступу почалося ще наприкінці 2025 року. Аналітики пов’язують це з активними контрдіями української армії, а також із внутрішніми обмеженнями, які виникли у російських військах. Серед факторів називають ускладнення доступу до технологій зв’язку та координації, що вплинуло на ефективність управління підрозділами.

    Окремо зазначається, що Росія поступово втрачає контроль над частиною позицій на південному відтинку фронту, зокрема між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року під контролем окупантів там перебувало понад 400 квадратних кілометрів, то вже в березні ця площа скоротилася майже утричі.

    Водночас ситуація на півночі Донецької області залишається складною. Найбільший тиск російські війська продовжують чинити на напрямках Краматорська та Слов’янська, де зберігається висока інтенсивність бойових дій.

    Попри зупинку просування на суходолі, Росія значно наростила використання безпілотників. За даними аналізу, у березні було застосовано понад 6 тисяч далекобійних дронів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни.

    Загалом після чотирьох років війни Росія контролює трохи більше ніж 19 відсотків території України. Значна частина цих земель була захоплена ще на початку вторгнення, а подальші наступальні дії даються окупантам дедалі складніше.

    Експерти відзначають, що лінія фронту фактично стабілізувалася. Попри спроби наступу на різних напрямках, російські війська не змогли прорвати українську оборону, зазнаючи значних втрат. Натомість ЗСУ активно вражають логістику противника, що ускладнює забезпечення його підрозділів.

    За оцінками військових аналітиків, найближчими місяцями ситуація на фронті може перейти у фазу затяжної стагнації. Водночас Росія готується до нових спроб наступу, однак швидких результатів від них не очікують через виснаження ресурсів і ефективну роботу українських сил оборони.

  • Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає іранський режим ворожим через низку подій, які суттєво погіршили відносини між країнами.

    За словами глави держави, Україна пережила складний період взаємодії з Іраном, який супроводжувався втратами та відсутністю конструктивного діалогу.

    «Ми пережили складні стосунки з Іраном, діалог з іранськими посадовцями. Ми пережили важкі часи і лише втрачали. Ми нічого їм не зробили», — наголосив Зеленський.

    Президент нагадав про трагедію січня 2020 року, коли Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», внаслідок чого загинули 176 людей. За його словами, іранська сторона тривалий час не визнавала відповідальності та не допускала міжнародних експертів до розслідування.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії Іран, за словами Зеленського, почав постачати Москві ударні безпілотники, які використовуються для атак по Україні.

    «Я хотів покласти цьому край. Я попросив їх. Вони пообіцяли, що буде не більше однієї партії дронів, а насправді продовжували брехати і роздавати зброю. Ось чому я вважаю їх спільниками Росії», — заявив президент.

    Водночас постійний представник Ірану в ООН звинуватив Україну у нібито участі у військовій агресії проти його країни, посилаючись на інформацію про присутність українських експертів на Близькому Сході.

    У Міністерстві закордонних справ України ці заяви відкинули. Речник МЗС Георгій Тихий назвав представника Ірану брехуном і підкреслив, що з 2022 року Україна зазнала атак майже 60 тисяч іранських дронів, переданих Росії.

    Він також наголосив, що жоден український безпілотник ніколи не завдавав ударів по території Ірану.

    Таким чином, риторика між Києвом і Тегераном залишається напруженою, а взаємні звинувачення свідчать про подальше загострення дипломатичних відносин.