Позначка: дрони

  • Проблеми на південному фронті: нестача особового складу і складні рішення ЗСУ

    Проблеми на південному фронті: нестача особового складу і складні рішення ЗСУ

    Ситуація на південному напрямку фронту для українських військ ускладнюється, повідомляє CNN. За даними телеканалу, підрозділи ЗСУ змушені відступати на деяких ділянках через наростаючий тиск противника.

    Особливо критичною залишається обстановка у районі Гуляйполя. Один із українських офіцерів розповів виданню, що бойові дії відрізняються високою інтенсивністю, а ворог застосовує невеликі піхотні групи для спроб прориву через найменш укріплені позиції.

    Ситуацію ускладнює нестача піхотних сил і проблеми з ротацією особового складу. Підрозділи територіальної оборони, які тривалий час утримували рубежі, зазнали значних втрат і не були вчасно відведені для відновлення.

    Експерти зазначають, що ЗСУ дедалі частіше застосовують дрони для компенсації нестачі людей. Проте ефективність таких заходів знижується в умовах міської забудови, де наступаючі групи противника ховаються у підвалах і покинутих будівлях. Додатково ситуацію ускладнює роз’єднаність управління на південному напрямку та пріоритет захисту інших ділянок фронту. Резерви, що перекидаються, часто прибувають із запізненням.

    В цілому, за оцінкою CNN, обстановка в районі Гуляйполя демонструє загальну проблему ЗСУ: протяжну лінію фронту, нестачу особового складу та необхідність ухвалювати складні рішення про утримання певних територій і ризики проривів на інших ділянках.

  • Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Росія продовжує нарощувати дальність застосування безпілотних літальних апаратів, що дедалі чіткіше демонструє нагальну потребу України у традиційних системах протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналітичному огляді Інституту вивчення війни.

    Аналітики звернули увагу на відео російського підрозділу «Рубікон», оприлюднене 29 грудня. На ньому зафіксовані атаки безпілотниками по українських повітряних цілях у глибокому тилу. Зокрема, російські дрони намагалися уразити гелікоптер Мі-24 у Полтавській області, приблизно за 50 кілометрів від державного кордону з Росією, а також транспортний літак Ан-26 на території міжнародного аеропорту Миколаєва, що розташований за 60 кілометрів від окупованої Кінбурнської коси.

    Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

    У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

    Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

    Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

    На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

  • Російські ДРГ у Покровську створюють «війну без ліній»: місто перетворюється на сіру зону

    Російські ДРГ у Покровську створюють «війну без ліній»: місто перетворюється на сіру зону

    Покровськ став символом нового етапу російсько-української війни — протистояння у щільній міській забудові, де фактична лінія фронту зникає. Малочисельні групи російських диверсантів проникають у місто, маскуються під цивільних або українських військових і точково підривають оборону. Українські підрозділи змушені працювати у постійному тумані підозр, де ворог може виявитися зовсім поруч, пише The Telegraph.

    “Ми проїхали прямо повз них“, — згадує Іван, 21-річний кулеметник з підрозділу безпілотних систем “Вовки Да Вінчі”. Зовні диверсанти нічим не відрізнялися від українських бійців. Подібні епізоди у Покровську вже стали буденністю.

    За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

    “Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

    Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

    Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

    Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

    Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

    “Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

    За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

    До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

    Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

    “Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

    Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

  • На фронті РФ змінює тактику: малі групи, розвідка боєм і дрони

    На фронті РФ змінює тактику: малі групи, розвідка боєм і дрони

    Російські війська продовжують намагатися просуватися на фронті, використовуючи малі групи та розвідувальні дії з допомогою дронів. Про це повідомив командир одного з підрозділів центру спеціального призначення з позивним “Джек” в етері телеканалу “Київ24”.

    За його словами, ситуація на напрямку залишається контрольованою, хоча противник періодично намагається посилювати активність. Підрозділи ЗСУ працюють на випередження, постійно моніторять обстановку і коригують свої дії відповідно до змін у тактиці ворога.

    “Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

    Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

    “Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

    Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

    “Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.

  • Битва за Покровськ і Мирноград загострюється: росіяни розпорошуються по місту

    Битва за Покровськ і Мирноград загострюється: росіяни розпорошуються по місту

    На Покровському напрямку ситуація залишається однією з найнапруженіших на всій лінії фронту. Російські війська не полишають спроб захопити Покровськ та Мирноград Донецької області, розширюючи присутність у місті та намагаючись встановити фізичний контроль над окремими кварталами.

    За даними моніторингового проєкту DeepState, противник просувається невеликими групами, розпорошуючись по центральних та північних районах Покровська. Фіксацій російських підрозділів у цих локаціях стає дедалі більше. Українські підрозділи проводять зачистки, але ключову роботу зараз виконують пілоти ударних і розвідувальних дронів, які цілодобово полюють на групи ворога.

    Втім, навіть після того, як українські сили вибивають противника з окремих кварталів, росіяни мають можливість швидко перекидати нові піхотні групи у вже очищені зони, що ускладнює стабілізацію фронту.

    Особливо проблемною DeepState називає ділянку між Покровськом та Красним Лиманом, а також район населеного пункту Рівне. Тут постійно фіксуються ворожі переміщення, працюють засідки, окупанти активно мінують місцевість і зводять інженерні загородження. Це створює суттєві ризики для логістики та пересування в напрямку Мирнограда.

    За словами аналітиків, доставка боєприпасів і спорядження зараз фактично здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів та дронів. Традиційна техніка або автомобілі давно не використовуються — будь-яке висування живої сили в цій зоні майже гарантовано закінчується контактом з противником.

    Військові також повідомляють, що через складність ситуації окремі підрозділи отримують додаткові завдання щодо утримання «перешийка», який критично важливий для логістики. Це потребує додаткових сил, і бійці наголошують, що доцільніше було б посилити цей напрямок окремими підрозділами, аби розвантажити інші бригади.

    Попри критичний характер бойової обстановки, битва за Покровськ і Мирноград триває. Українські сили продовжують стримувати наступ, використовуючи максимально технологічні засоби, тоді як російська армія намагається закріпитися в міській агломерації.

  • Компанія з Праги перепродала ЗСУ дрони з націнкою у 2000%

    Компанія з Праги перепродала ЗСУ дрони з націнкою у 2000%

    У Чехії розгорівся масштабний скандал навколо компанії Reactive Drone, яка перепродавала Україні китайські дрони з націнкою у двадцять разів. Про це повідомляє видання iRozhlas із посиланням на розслідування Radiožurnal.

    За даними журналістів, протягом двох років компанія закупила дрони приблизно на 36 мільйонів крон, але реалізувала їх для потреб української армії за 692 мільйони крон — це близько 28 мільйонів доларів. Причина такої надвисокої націнки в документах не пояснюється, а самі слідчі називають її “незрозумілою”.

    Попри величезні прибутки, Reactive Drone фактично не платила податків у Чехії. Більшість отриманих коштів — 638 мільйонів крон — компанія переказала на китайські банківські рахунки. За оцінкою поліції, держава недоотримала щонайменше 130 мільйонів крон, і ця сума може зрости.

    Правоохоронці вже заморозили близько 384 мільйонів крон на рахунках Reactive Drone. У поліції заявили, що, з огляду на масштаби вилучених коштів, збитки бюджету будуть компенсовані у повному обсязі.

    Водночас журналісти з’ясували, що офіційна штаб-квартира компанії розташована у звичайному житловому будинку в Празі. Жоден із сусідів не знає ані представників Reactive Drone, ані самої назви фірми.

    Директор компанії вже перебуває під вартою, його спільниця — бухгалтер — проходить слідство у статусі підозрюваної, але залишається на волі. Розслідування триває, а мотиви встановлення нечуваної націнки на техніку для української армії поки лишаються відкритими.

  • Командир БпЛА заявив, що без перемир’я фронт «стане» через зростання зон ураження

    Командир БпЛА заявив, що без перемир’я фронт «стане» через зростання зон ураження

    Якщо протягом наступного року бойові дії не припиняться, лінія фронту стане ще менш рухливою через різке збільшення зон ураження. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» заявив командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян.

    За його словами, у разі продовження війни «кілзони» — райони, де піхота не може безпечно пересуватися — розширяться, а дрони стануть значно ефективнішими й автономнішими.

    Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

    «Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

    Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

    Тоді зона ураження може значно зрости:

    «Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

    На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

    • БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

    • Бомбери до 30 км — перевага України.

    • FPV-дрони — приблизний паритет.

    • FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

    • Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

    Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

    «Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.

  • На польських полігонах українських солдатів навчають за застарілими методиками, як у 1410 році

    На польських полігонах українських солдатів навчають за застарілими методиками, як у 1410 році

    Українські військовослужбовці заявляють, що навчальні програми на польських полігонах не відповідають сучасним умовам війни, де активно застосовуються дрони та артилерія. Про це повідомила BBC 17 листопада 2025 року.

    З 2022 року ЗСУ проходять підготовку у навчальних центрах країн Європи, зокрема Польщі. Військових навчають базової підготовки, підвищення кваліфікації, злагодження та спеціальних вправ із використання західної техніки.

    Проте українські бійці, які проходили навчання на польських полігонах, зазначають, що методики інструкторів застарілі. Один із солдатів навіть порівняв їх із підручниками 1410 року, проводячи паралель із битвою під Грюнвальдом.

    Особливу критику отримала підготовка щодо роботи з дронами та тактичної медицини. Навчання орієнтувалось на стандарт “золотої години”, що застосовувався під час воєн в Іраку та Афганістані, і не враховує сучасні реалії ведення бою під прицілом десятків БпЛА. Солдати повідомляють, що поранені часто не можуть бути евакуйовані навіть протягом декількох днів.

    Оператор БпЛА підрозділу на Харківському напрямку додав, що польські інструктори корисні для “штабних” солдатів, але військові з бойовим досвідом навчали поляків самі.

    Польська сторона надає лише полігон “Йомсборг” для навчання операторів дронів. За словами джерела BBC в ЗСУ, зараз іноземні та українські інструктори працюють над оновленими програмами, які інтегрують дрони у навчання.

    Водночас професійні військові вважають, що проблема не лише у Польщі. За їхніми словами, натівські командири свідомі змін у сучасній війні, але блокують оновлення методичних матеріалів.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що постійно отримують зворотний зв’язок і удосконалюють програми підготовки. У Міноборони Польщі зазначили, що жодних зауважень від української сторони не надходило.

    Нагадаємо, 2 жовтня у Польщі відкрили найбільший навчальний центр для українських військовослужбовців Camp Jomsborg.

  • Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Російська армія намагається перехопити ініціативу на фронті, використовуючи проти України… туман і дощ. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатують: окупанти цілеспрямовано б’ють у слабке місце української оборони – залежність від дронів, які гірше працюють за поганої видимості.

    ISW звертає увагу на ділянку біля Новопавлівки, де 14 листопада росіяни пішли в атаку після відносного затишшя в цьому районі. Геолокаційні кадри показують удари ЗСУ по російських бронемашинах на північному сході від села, але водночас російські воєнкори хваляться, що штурмові підрозділи змогли двічі перетнути понтонний міст, прикриваючись густим туманом.

    За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

    Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

    «Стіна дронів» і її слабкі місця

    ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

    Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

    Що пропонує ISW: повернення до «класики» війни

    У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

    Аналітики наголошують:
    – Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;
    – лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;
    – війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

    Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

  • США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії дозволити урядам країн ЄС використовувати частину заморожених російських суверенних активів як інструмент для допомоги Україні та тиску на Кремль. За даними Reuters, мова йде про механізм, що дозволив би задіяти до 185 млрд євро із загальної суми активів, які були заблоковані в Європі після початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Ініціатива Єврокомісії передбачає, що ці кошти використовуватимуться без формальної конфіскації, тобто збережеться юридичний статус заморожених активів, але створюватиметься механізм їхнього тимчасового використання для фінансування допомоги Україні та відновлення. Сам документ має переконати столиці країн-членів ЄС погодитися на технічні та юридичні рішення, які забезпечать швидкий доступ до фондів у разі ухвалення.

    Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

    У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

    Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.