Golosnovinua.com

Позначка: дипломатія

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з очільником іранського зовнішньополітичного відомства Аббасом Аракчі після заяв Тегерана про можливу відповідь на дії України. Українська сторона наголосила, що не зацікавлена у подальшій ескалації та прагне вирішувати суперечливі питання шляхом прямого дипломатичного діалогу.

    За словами Сибіги, розмова була відвертою. Він підкреслив, що навіть у складних і напружених ситуаціях дипломатія залишається одним із головних інструментів комунікації між державами.

    Міністр запевнив іранського колегу, що всі дії України спрямовані виключно на захист держави від російської агресії. Київ не ставить за мету завдавати шкоди цивільному судноплавству або мирним людям.

    «Я ще раз підкреслив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії і ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи людей», — заявив глава українського МЗС.

    Окремою темою розмови стали заяви іранської сторони щодо загибелі громадянина Ірану та пошкодження судна під час інциденту в Каспійському морі. Сибіга наголосив, що першопричиною небезпечних подій у регіоні залишається війна Росії проти України.

    За його словами, Москва використовує різні транспортні маршрути та цивільну інфраструктуру для забезпечення своїх військових потреб. Саме російська агресія створює загрозу для стабільності, безпеки та судноплавства.

    «Наша мета — протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви», — наголосив Сибіга.

    Український дипломат також закликав Тегеран утриматися від кроків, які могли б призвести до подальшого загострення. Він окремо порушив питання підтримки, яку Іран надає Росії у війні проти України.

    Київ неодноразово заявляв, що співпраця Тегерана з Москвою сприяє продовженню бойових дій та збільшує кількість жертв серед мирного населення. Українська сторона закликає Іран припинити будь-яке сприяння російській військовій машині.

    «Ця війна є незаконною і має закінчитися. Наша позиція залишається незмінною: Європа та Близький Схід заслуговують на стабільність, безпеку та мир», — підсумував очільник МЗС України.

    Напруження між Києвом і Тегераном посилилося після того, як 26 липня іранська сторона звинуватила Україну в атаці на цивільне судно у Каспійському морі. За твердженням Ірану, внаслідок інциденту загинув один моряк, ще одна людина отримала поранення.

    Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив про успішні результати далекобійних ударів у Каспійському регіоні. Він зазначив, що однією з цілей стало судно, яке використовувалося для перевезення військових вантажів до Росії.

    У Військово-морських силах ЗСУ після цього наголосили, що логістичні об’єкти, які забезпечують військові потреби Росії, можуть розглядатися як законні військові цілі. Водночас офіційний Київ заявляє, що намагається уникати ударів по цивільних об’єктах і мирному населенню.

    Телефонна розмова між Сибігою та Аракчі стала першою прямою дипломатичною реакцією України на останні заяви Тегерана. Київ продемонстрував готовність пояснювати свою позицію та водночас закликав Іран не ставати учасником подальшого розширення війни.

  • WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    Зустріч українського чемпіона світу з боксу Олександра Усика та президента США Дональда Трампа в Білому домі стала однією з подій, які могли вплинути на зміну ставлення американського лідера до України. Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на співрозмовників, знайомих із перебігом зустрічі. За інформацією видання, під час особистої розмови Усик поділився власним досвідом війни, розповів про пережите його родиною та відповів на запитання Трампа про різницю між українцями та росіянами.

    За даними WSJ, спілкування між Трампом і Усиком відбулося напередодні турніру UFC, який проходив у Білому домі. Спільною темою для розмови стало захоплення легендарним боксером Мухаммедом Алі. Видання зазначає, що Усик народився в один день із Алі, а під час зустрічі подарував президенту США підписану боксерську рукавичку. Це стало приводом для невимушеної розмови, яка згодом перейшла до теми російсько-української війни.

    Як пише газета, український спортсмен розповів Трампу про те, як його родина була змушена ховатися від російських обстрілів у Києві. Усик також наголосив, що українці продовжують боротися, незважаючи на війну, і назвав їх «бійцями та переможцями». За словами співрозмовників видання, ця особиста історія справила на президента США сильне враження.

    Під час зустрічі Трамп поставив боксеру пряме запитання: чим українці відрізняються від росіян. За інформацією The Wall Street Journal, Усик не став виголошувати довгу промову. Натомість він показав на голову та серце, давши зрозуміти, що головна відмінність полягає у мисленні та цінностях людей. Саме цей епізод видання називає одним із найяскравіших моментів зустрічі.

    WSJ зазначає, що зустріч із Усиком стала лише одним із факторів, які останнім часом вплинули на зміну риторики Дональда Трампа щодо України. За інформацією видання, президент США також був вражений стійкістю президента Володимира Зеленського, результатами українських ударів по військових об’єктах РФ, розвитком українських безпілотних технологій та дипломатичною роботою європейських союзників України.

    За даними газети, Трамп останніми тижнями дедалі частіше позитивно висловлюється про Україну та її здатність чинити опір російській агресії. Видання наголошує, що американський президент традиційно прихильно ставиться до людей, яких вважає сильними особистостями та переможцями, а зустріч із Усиком лише посилила це враження. Водночас журналісти зауважують, що погляди Трампа можуть змінюватися досить швидко, тому говорити про остаточний перегляд його позиції поки що зарано.

    У матеріалі також зазначається, що найближчим випробуванням для нової динаміки відносин між Києвом і Вашингтоном стане зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського у США, запланована під час візиту українського президента до Вашингтона на церемонію прощання із сенатором Ліндсі Гремом. Саме після цієї зустрічі стане зрозуміло, наскільки змінилася позиція американського президента щодо України.

    Сам Олександр Усик раніше неодноразово заявляв, що використовує свою міжнародну популярність для підтримки України та привернення уваги світової спільноти до війни. Згідно з публікацією The Wall Street Journal, його особиста розмова з Дональдом Трампом стала ще одним прикладом того, як відомі українці намагаються донести до світових лідерів власне бачення війни та боротьби українського народу.

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • Маск заявив, що Росія не виведе війська з України та закликав до «прагматичної» мирної угоди

    Маск заявив, що Росія не виведе війська з України та закликав до «прагматичної» мирної угоди

    Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що вважає нереалістичним сценарій повного виведення російських військ з окупованих територій України. На його думку, припинення війни потребує прагматичного підходу та пошуку компромісної мирної угоди. Про це він сказав в інтерв’ю The Economist.

    Під час розмови Маск зазначив, що, на його переконання, лінія фронту в Україні протягом останніх двох-трьох років майже не змінюється, тоді як бойові дії щодня забирають життя великої кількості людей. Саме тому, за словами бізнесмена, не можна допустити, щоб війна тривала ще кілька років без реальних перспектив її завершення.

    Маск висловив сумнів у можливості того, що Росія добровільно погодиться повністю вивести свої війська з окупованих українських територій. Він назвав такий сценарій нереалістичним і наголосив, що міжнародній спільноті варто зосередитися на пошуку шляхів завершення війни.

    «Як мені здається, багато хто тут видає бажане за дійсне, кажучи: “Ну, Росія має повністю вивести війська” і так далі. Але це нереалістично. Я дійсно вважаю, що потрібна якась, знаєте, мирна угода. Потрібно підходити до цього прагматично», — заявив Маск.

    Мільярдер також розкритикував підхід окремих дипломатів до врегулювання війни. За його словами, його непокоїть ситуація, коли високопосадовці ведуть дискусії про завершення конфлікту в комфортних умовах, тоді як на передовій продовжують гинути люди.

    «Але Росія не збирається виводити війська. Тому дійсно необхідно дійти якоїсь загальноприйнятої мирної угоди, заснованої на такому підході», — підсумував він.

    Це не єдина заява Маска щодо війни в Україні, зроблена в інтерв’ю The Economist. Раніше він розповів, що російські військові отримували термінали Starlink не безпосередньо від компанії, а через контрабандні схеми. За словами бізнесмена, пристрої спочатку замовляли через Україну, після чого незаконно переправляли до районів, контрольованих російськими військами.

    Маск також повідомив, що після звернення української сторони компанія спільно з урядом України запровадила систему «білого списку» терміналів Starlink. Це дозволило заблокувати роботу неперевірених пристроїв і суттєво обмежити можливість їх використання російськими військовими. За словами мільярдера, рішення було ухвалене після того, як наприкінці січня безпілотник із терміналом Starlink атакував урядовий квартал Києва.

  • Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що будь-яка потенційна мирна угода щодо завершення війни в Україні, на думку Москви, має обов’язково містити елемент компромісу. Таку заяву він зробив після переговорів із державним секретарем США Марко Рубіо, які відбулися на тлі нових дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою.

    Про це повідомляють російські державні ЗМІ.

    За словами Лаврова, компроміс є необхідною складовою будь-яких домовленостей щодо України.

    “Будь-яка домовленість щодо України має містити невід’ємний елемент компромісу”, — заявив очільник російського МЗС.

    Під час спілкування з журналістами Лавров також прокоментував слова Марко Рубіо про провал переговорів між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним, які відбулися на Алясці.

    Глава російської дипломатії поставив під сумнів таку оцінку, заявивши, що спершу необхідно визначити, хто саме, на його думку, зазнав невдачі.

    “Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Трамп, не відкрию великої таємниці, неодноразово говорив, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід’ємний елемент компромісу”, — сказав Лавров.

    Крім того, міністр закордонних справ РФ вкотре розкритикував західних союзників України, зокрема Сполучені Штати, за продовження військової допомоги Києву та постачання озброєння українській армії.

    Заява Лаврова прозвучала після його переговорів із Марко Рубіо, під час яких сторони обговорювали перспективи дипломатичного врегулювання війни. Раніше держсекретар США заявив, що переговорний процес між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним на Алясці не дав очікуваного результату. Водночас у Вашингтоні також повідомляли, що США розглядають нові підходи до мирного врегулювання війни, якщо для цього виникнуть відповідні умови.

  • Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко обійняти посаду посла України у Сполучених Штатах. Про це глава держави заявив, коментуючи можливі кадрові призначення після змін в уряді.

    За словами президента, питання подальшої роботи колишніх членів уряду залишається предметом обговорення. Зокрема, тривають консультації щодо майбутньої посади колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас Зеленський підтвердив, що раніше вже запропонував Юлії Свириденко очолити українське дипломатичне представництво у Вашингтоні.

    «Я думаю про це (над посадою Умєрова — ред.). У нас є обговорення із Рустемом і з Юлією. Ми повернемось до Свириденко. У нас є пропозиції. Це вже не секрет, що, дійсно, при всій повазі до Ольги Стефанішиної, це не секрет, що я розраховував і пропонував Юлі Свириденко місце посла в США», — заявив президент.

    Водночас Зеленський не уточнив, чи погодилася Свириденко на таку пропозицію та чи ухвалене остаточне рішення щодо її можливого дипломатичного призначення. Також наразі невідомо, коли можуть бути оголошені офіційні кадрові рішення.

    Окрім цього, президент повідомив, що продовжує визначатися з майбутньою посадою Рустема Умєрова. За словами Зеленського, консультації з цього приводу ще тривають, а остаточне рішення буде ухвалене після завершення обговорень.

    Заява глави держави пролунала на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та подальшого формування нової управлінської команди. Останніми днями увага суспільства прикута до того, які посади отримають колишні високопосадовці та хто представлятиме Україну на ключових міжнародних напрямках, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами.

  • Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Для досягнення мирної угоди щодо завершення війни Росії проти України необхідні нові підходи, адже попередні пропозиції не були і залишаються неприйнятними для української сторони. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю The Guardian.

    За словами очільника американської дипломатії, усі варіанти врегулювання, які обговорювалися раніше, не знайшли підтримки Києва, а нинішні обставини роблять їх ще менш прийнятними. Саме тому, на думку Рубіо, переговорний процес потребує нових концепцій, здатних створити основу для реального просування до миру.

    Держсекретар наголосив, що Вашингтон готовий запропонувати власні ідеї, якщо для цього складуться відповідні умови. Водночас він не став розкривати зміст можливих ініціатив, зазначивши лише, що США мають намір відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичного рішення.

    «Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якійсь новій ідеї та новим концепціям, і ми готові запропонувати деякі з них у відповідних умовах і у відповідній формі, якщо така можливість з’явиться і якщо умови будуть сприятливими. Ми готові відіграти цю роль у позитивний спосіб», – заявив Рубіо.

    Його коментар прозвучав після зустрічі в Манілі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією російського МЗС, сторони обговорили широкий спектр міжнародних питань, серед яких ключовою темою залишалася війна в Україні.

    Під час переговорів Лавров вкотре повторив позицію Кремля щодо необхідності припинення військової допомоги Україні. Російський міністр закликав західні країни зупинити постачання озброєння Збройним силам України, заявивши, що Москва вважає це однією з умов можливого політико-дипломатичного врегулювання.

    Водночас останні оцінки західних медіа свідчать, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Зокрема, Bloomberg повідомляло, що президент РФ Володимир Путін не розглядає повернення Україні навіть частини тимчасово окупованих територій як елемент потенційної мирної угоди.

    Окреме занепокоєння союзників України викликають повідомлення про можливі російські провокації проти країн НАТО. За оцінками західних джерел, Росія може вдатися до операцій під чужим прапором, зокрема використовуючи безпілотники, замасковані під українські, для атак на держави Балтії або Польщу з метою послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Попри відсутність конкретних деталей щодо нових американських пропозицій, заява Марко Рубіо свідчить про те, що Вашингтон продовжує шукати альтернативні дипломатичні механізми для завершення війни, не відмовляючись від підтримки України та зберігаючи готовність до переговорного процесу за наявності відповідних умов.