В Україні не виключають можливості зустрічі представників найвищого керівництва держави з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, якщо така зустріч матиме практичний результат і допоможе зберегти людські життя або наблизити припинення бойових дій.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Ярослав Чорногор. За його словами, під час війни Україна може розглядати навіть контакти з представниками протилежної сторони, якщо вони потенційно здатні сприяти зменшенню кількості жертв.
Дипломат наголосив, що йдеться не про готовність України безумовно проводити зустріч із Лукашенком, а про можливість такого кроку за конкретних обставин. За його словами, рішення має залежати насамперед від того, чи може зустріч дати результат, який буде вартий політичної та дипломатичної ціни.
«Якщо в умовах війни буде необхідність для того, щоб зменшити кількість людських жертв або взагалі зупинити бойові дії — і для цього президенту України чи комусь із державних службовців України буде потрібно зустрітися з тим чи іншим супротивником, чи представником протилежної сторони, то такі дії будуть, можливо, і здійснені», — пояснив Чорногор.
Водночас представник МЗС окремо підкреслив, що не йдеться про неминучість або вже ухвалене рішення щодо переговорів із білоруським правителем. «Я не кажу, що це обов’язково станеться. Але якщо ціна цієї зустрічі буде варта того, щоб зустрітися, зокрема заради збереження людських життів, все можливо», — зазначив дипломат.
Чорногор пояснив такий підхід необхідністю розрізняти політичні та гуманітарні міркування в умовах війни. «Є категорія цінностей, а є категорія виживання», — сказав він, фактично наголосивши, що заради порятунку людей держава може бути змушена розглядати навіть нестандартні дипломатичні рішення.
Білорусь залишається одним із найближчих союзників Росії. Територія країни використовувалася російськими військами для ведення війни проти України, зокрема на початковому етапі повномасштабного вторгнення. Водночас Мінськ періодично позиціонує себе як майданчик для можливих переговорів та контактів між сторонами.
Тема можливих контактів із Лукашенком активізувалася й на міжнародному рівні. Президент США Дональд Трамп раніше анонсував зустріч із білоруським диктатором у межах засідання Ради миру. Перед цим білоруська сторона заявила про домовленість щодо звільнення ще 250 політичних в’язнів.
Пізніше Лукашенко також заявив, що в Мінську з ним зустрічалися представники української сторони. За його словами, під час контакту він отримав певну відповідь від Києва та закликав сторони уникати подальшого загострення й шукати можливості для переговорів.
Таким чином, заява українського дипломата не означає, що Київ готує окрему зустріч із Лукашенком. Вона радше демонструє готовність України розглядати будь-які дипломатичні інструменти, якщо вони матимуть реальний потенціал для припинення бойових дій, зменшення кількості жертв або досягнення іншого важливого гуманітарного результату.
Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.
Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.
Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.
Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.
Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.
Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.
Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.
За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.
«Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.
Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.
Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.
Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.
Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.
Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.
Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.
«На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.
За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.
Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.
Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.
Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.
Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.
Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.
У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.
Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.
Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.
Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.
Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.
Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».
Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.
Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.
Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.
Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.
Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.
Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.
Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.
З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина займалася приватною юридичною практикою, далі карколомна кар’єра на держслужбі.
З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.
В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.
ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина
З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності
У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції – за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).
Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.
Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті
В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.
З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.
Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.
Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення
Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.
Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.
За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:
● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).
За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.
ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних
“Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.
Темна сторона подружжя Стефанішиних – як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних
Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.
Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.
ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин
Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.
В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.
У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.
ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю
Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.
“Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано сп’яніння (1,23 % проміле).
Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.
В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.
ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним
Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.
Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника
Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.
Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.
ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкуванняФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.
Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
“Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.
Як повідомляє ТГ канал Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.
За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.
Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.
У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.
За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.
До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.
Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.
Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.
У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.
За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.
Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.
Україна продовжує активну дипломатичну роботу з міжнародними партнерами та заявляє про готовність до будь-яких форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир. Для координації подальших кроків президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену переговорному процесу та взаємодії з ключовими союзниками.
Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський, а також глава Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.
За словами Умерова, під час наради президент заслухав доповіді щодо поточного стану переговорного процесу та міжнародної координації. У зустрічі також взяли участь керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
Як зазначив глава СЗРУ, кожен із учасників доповів про роботу за своїм напрямом – від контактів із міжнародними партнерами до переговорних ініціатив і подальших кроків, які мають зміцнити позиції України на міжнародній арені.
Умеров наголосив, що Україна підтримує щоденну координацію зі Сполученими Штатами. Паралельно триває активна дипломатична робота з державами Європейського Союзу, а також країнами Близького Сходу та Перської затоки. За його словами, метою таких контактів є посилення міжнародної підтримки України, координація безпекових рішень і пошук нових можливостей для просування мирного процесу.
Водночас частина дипломатичної діяльності, за словами Умерова, не може бути оприлюднена через її конфіденційний характер.
“Ми готові до всіх форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий та стійкий світ”, – наголосив він.
Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив, що тема переговорів стала одним із головних питань спеціальної наради. За його словами, українська сторона щоденно перебуває на зв’язку з представниками президента США Дональда Трампа та очікує активізації дипломатичних контактів уже найближчим часом.
“Ми будемо готові до всіх форматів зустрічей, розраховуємо, що зараз у серпні Віткофф та Кушнер будуть активними”, – заявив глава держави.
Президент також повідомив, що Київ продовжує взаємодію не лише зі Сполученими Штатами, а й з іншими міжнародними партнерами, зокрема країнами Перської затоки. При цьому він зауважив, що частина переговорної роботи залишається непублічною через її чутливий характер.
За словами Зеленського, Україна розраховує, що дипломатичні контакти принесуть конкретні результати, які допоможуть зміцнити міжнародну підтримку держави та наблизити досягнення справедливого миру.
Окрім переговорного процесу щодо завершення війни, Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами й у сфері європейської інтеграції. Одним із ключових напрямків залишається підготовка до майбутнього опалювального сезону та забезпечення стійкості держави в зимовий період. Водночас Київ працює над виконанням необхідних умов для подальшого просування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполучених Штатах Америки. Таким чином завершується її робота у Вашингтоні, яку вона розпочала менш ніж рік тому.
Стефанішину призначили послом України у США 27 серпня 2025 року. До дипломатичної місії вона була однією з ключових представниць українського уряду на європейському напрямку — працювала віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також очолювала Міністерство юстиції. Саме вона протягом тривалого часу була залучена до переговорів щодо інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.
Посольство у Вашингтоні Стефанішина очолила в особливо важливий для України період, коли одним із головних завдань дипломатії залишалося збереження американської військової, політичної та фінансової підтримки, а також координація позицій Києва і Вашингтона щодо війни та можливих переговорів із Росією.
Інформація про можливе завершення її дипломатичної місії з’являлася ще до офіційного рішення. У липні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Стефанішина могла сама порушити питання про припинення роботи у США через особисті обставини. Водночас наприкінці липня вона заявляла, що президент не просив її подавати у відставку.
Тепер кадрове рішення оформлене президентом. Воно відбувається на тлі ширших перестановок у державному керівництві та безпеково-дипломатичному блоці України.
Поки що ключовим питанням залишається, хто замінить Стефанішину у Вашингтоні. Посада посла у США традиційно вважається однією з найважливіших в українській дипломатичній системі, а в умовах повномасштабної війни її значення лише зросло. Від нового очільника дипломатичної місії залежатиме значна частина щоденної комунікації України з американською адміністрацією, Конгресом та іншими центрами впливу у Вашингтоні.
Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.
Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.
За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.
“Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.
Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.
Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.
Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.
“Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.
Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.
Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.
“Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.
Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.
За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.
“Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.
Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.
Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.
Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.
Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.
В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.
«Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.
При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.
Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.
За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.
Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.
Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.
Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.
Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.
У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.
Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.
Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.
Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.
Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.
США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.
Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.
При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.
Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.
Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.
Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.
Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.
