Golosnovinua.com

Позначка: дипломатія

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Офіційний представник Сполучених Штатів уперше за кілька років планує відвідати Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, де традиційно виступає президент Росії Володимир Путін. Про це повідомляє російське пропагандистське агентство РИА Новости, посилаючись на заяви організаторів та самого учасника.

    Йдеться про голову федеральної комісії мистецтв США Родні Мімса Кука, який, за даними російських медіа, має взяти участь у пленарному засіданні форуму та бути присутнім під час виступу Володимира Путіна. Якщо візит відбудеться, це стане першим за тривалий період випадком участі американського посадовця в заході такого рівня на території Російської Федерації.

    Сам Родні Мімс Кук у коментарі, який цитує російське інформагентство, заявив, що його участь нібито погоджена відповідними структурами: «Оргкомітет форуму і Держдеп США підтвердили, що я запрошений на пленарне засідання й виступ президента Путіна, і я буду там присутній». Жодних офіційних підтверджень цієї заяви з боку американських державних структур у відкритих джерелах наразі не наведено.

    Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) традиційно вважається головною економічною подією Росії та проходить під патронатом Кремля. Захід регулярно використовується російською владою як майданчик для демонстрації міжнародних контактів, економічних ініціатив та політичних заяв. Цьогоріч форум запланований на 3–6 червня, і його центральною подією традиційно має стати виступ Володимира Путіна перед учасниками.

    За даними організаторів, у програмі форуму передбачені панельні дискусії, зустрічі бізнес-делегацій, а також обговорення глобальної економічної ситуації, енергетичних ринків та інвестиційних перспектив. Однак упродовж останніх років захід проходив на тлі суттєвого зменшення участі представників західних країн через політичну ізоляцію Росії та запроваджені санкції.

    Родні Мімс Кук, як зазначається, з січня 2026 року очолює федеральну комісію мистецтв США. Цей орган відповідає за художньо-архітектурні та естетичні рішення щодо федеральних об’єктів у США, включно з розглядом та затвердженням проєктів державного значення. У російських медіа також згадується, що комісія брала участь у погодженні суперечливих архітектурних ініціатив, зокрема проєкту великої бальної зали у Вашингтоні, який пов’язують із періодом адміністрації Дональда Трампа.

    Участь американського посадовця в ПМЕФ подається російськими ЗМІ як сигнал можливого відновлення окремих міжнародних контактів на тлі збереження політичної напруженості між Вашингтоном і Москвою. Водночас у попередні роки захід бойкотували або ігнорували більшість представників урядів країн Заходу, а також значна частина міжнародного бізнесу.

    Паралельно повідомляється, що на форум також може приїхати депутат Європейського парламенту від Люксембургу Фернан Картайзер, який раніше вже відвідував Москву та виступав із заявами про необхідність «мирного діалогу». Після попереднього візиту він зазнав політичної критики та був виключений із фракції «Європейські консерватори і реформісти».

    Аналітики зазначають, що російська сторона традиційно намагається використовувати участь іноземних політиків і чиновників у ПМЕФ як інструмент інформаційного впливу, демонструючи «міжнародну присутність» попри санкційний тиск та обмеження у відносинах із Заходом.

    Очікується, що форум цього року знову стане майданчиком для заяв російського керівництва щодо економічної політики, зовнішніх ринків та геополітичної ситуації, а також для обговорення альтернативних форматів міжнародної співпраці поза межами західних інституцій.

  • Сибіга: У війні настав переломний момент

    Сибіга: У війні настав переломний момент

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України входить у “переломний момент”, а сама Україна вже не є лише державою, яка просить допомоги у партнерів, а виступає повноцінним учасником системи європейської безпеки та важливим союзником НАТО.

    Таку заяву глава української дипломатії зробив під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі, де зібралися міністри закордонних справ держав-членів Альянсу та представники української влади для обговорення подальшої підтримки Києва, ситуації на фронті та безпекових загроз з боку Росії.

    За словами Сибіги, нинішній етап війни є визначальним не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Міністр наголосив, що українська армія за понад два роки повномасштабної війни отримала безпрецедентний бойовий досвід, який уже вивчають західні союзники.

    “Україна більше не просто просить про пожертви; ми є учасником у забезпеченні безпеки, донором та партнером, готовим ділитися своїм досвідом із союзниками”, – заявив він.

    Сибіга підкреслив, що Україна фактично стримує одну з найбільших армій світу, захищаючи не лише власну територію, а й східний фланг НАТО. За його словами, досвід українських військових у сфері протидії дронам, використання сучасних технологій на полі бою, ведення гібридної війни та кіберзахисту вже став важливим елементом для оборонних стратегій країн Альянсу.

    Глава МЗС наголосив, що міжнародна підтримка України зараз має ключове значення, оскільки ситуація на фронті поступово змінюється на користь Києва. За словами Сибіги, Кремль втрачає одну зі своїх головних переваг – можливість компенсувати втрати великою кількістю особового складу.

    “Україна тримає лінію, і людські ресурси Росії більше не є вирішальною перевагою”, – підкреслив він.

    Міністр також заявив, що міжнародний тиск на Москву продовжує посилюватися. Йдеться як про санкції, так і про зростання військової допомоги Україні та дипломатичну ізоляцію Росії. На думку Сибіги, саме сукупність цих факторів свідчить про те, що війна входить у переломну фазу.

    “Тиск на Москву зростає”, – наголосив глава МЗС, додавши, що нині відбувається “переломний момент війни”.

    Сибіга закликав союзників не зменшувати підтримку України та збільшити оборонні витрати. За його словами, інвестиції в українську оборону є прямою інвестицією у стабільність Європи та стримування подальшої агресії Росії.

    “Збільшення витрат на оборону — це гарантія миру, і я закликаю кожного члена НАТО внести вклад у оборону України. Ця інвестиція принесе найбільший мирний дивіденд у нашому житті”, – заявив міністр.

    Очільник МЗС наголосив, що Україна потребує не лише політичної підтримки, а й конкретних рішень щодо постачання зброї, систем протиповітряної оборони, боєприпасів та фінансування оборонної промисловості. За словами Сибіги, Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, тому питання посилення ППО залишається критично важливим.

    Окремо міністр окреслив три головні складові, які, на його переконання, необхідні для досягнення справедливого миру. Йдеться про дипломатію, тиск на Росію та силу України й її союзників.

    “Щоб досягти миру, ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску та силі. Нам потрібен новий поштовх у наших зусиллях заради миру”, – заявив він.

    На полях зустрічі у Гельсінгборзі Сибіга також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, безпекові виклики для Європи та подальшу координацію між Україною та Альянсом.

    За інформацією МЗС, окрема увага під час переговорів приділялася питанням зміцнення української протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та підготовки до майбутніх рішень НАТО щодо підтримки України.

    Засідання Ради Україна–НАТО відбувається на тлі активних дискусій серед союзників щодо довгострокової стратегії підтримки Києва. Частина країн Альянсу наполягає на збільшенні виробництва зброї та прискоренні постачання озброєння Україні, оскільки війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів.

    Водночас країни НАТО дедалі частіше заявляють, що результат війни в Україні матиме прямий вплив на майбутню архітектуру безпеки в Європі. У Альянсі наголошують, що поразка України може створити нові ризики для держав східного флангу НАТО та спровокувати подальшу дестабілізацію регіону.

    На цьому тлі Київ продовжує закликати партнерів посилити санкції проти Росії, обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв та перекрити шляхи обходу обмежень через треті країни. Українська влада також домагається пришвидшення інтеграції до євроатлантичних структур та поглиблення оборонної співпраці із союзниками.

    Заяви Сибіги у Гельсінгборзі стали ще одним сигналом того, що Україна прагне позиціонувати себе не лише як держава, яка потребує підтримки, а як ключовий елемент нової системи безпеки Європи на тлі тривалої російської агресії.

  • Мерц пропонує для України статус “асоційованого члена” ЄС

    Мерц пропонує для України статус “асоційованого члена” ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, за даними німецьких медіа, виступив з ініціативою запровадження для України проміжного статусу “асоційованого члена” Європейського Союзу як тимчасового етапу перед повноправним членством. Ідея, як стверджується, викладена у його листі до низки європейських лідерів і розглядається як один із можливих варіантів прискорення інтеграції України в ЄС на тлі затяжного процесу розширення.

    Про це повідомляє Spiegel із посиланням на власні джерела, передає “Європейська правда”.

    За інформацією видання, Мерц у своєму зверненні наголошує, що розширення Європейського Союзу є не просто адміністративною процедурою, а “геополітичною необхідністю” в умовах глобальних змін безпекової архітектури Європи. Водночас він визнає, що чинна процедура вступу нових членів є тривалою, багатоступеневою та політично складною, особливо коли йдеться про держави, які перебувають у стані війни або відновлюються після масштабних криз.

    У цьому контексті канцлер Німеччини пропонує створити нову інституційну модель — статус “асоційованого члена ЄС”. За задумом Мерца, такий формат мав би стати проміжною ланкою між нинішнім статусом країни-кандидата та повноправним членством у Євросоюзі, дозволяючи Україні поступово інтегруватися в політичні, економічні та безпекові структури блоку.

    Зокрема, пропозиція передбачає розширення участі України в роботі ключових інституцій ЄС. Йдеться про можливість участі представників України у засіданнях Ради ЄС та Європейської ради, а також часткову участь у роботі Європейської комісії та Європейського парламенту без права голосу. Такий формат, за логікою ініціативи, мав би забезпечити Києву доступ до процесу ухвалення рішень і одночасно не змінювати баланс голосування всередині Євросоюзу.

    Окремим елементом пропозиції є поступова інтеграція України до бюджетної системи ЄС. Це може означати поетапне залучення до спільних фінансових програм, структурних фондів та інструментів відновлення, що потенційно дозволило б Україні швидше адаптуватися до економічних стандартів Євросоюзу та посилити інституційну сумісність.

    Ще одним ключовим пунктом ініціативи Мерца є поширення на Україну дії статті 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає положення про взаємну оборонну допомогу у разі збройної агресії. У разі реалізації такого підходу Україна могла б отримати елементи безпекових гарантій, які нині діють виключно між державами-членами ЄС, що фактично наближало б її до безпекового ядра Союзу.

    Крім цього, у документі, як повідомляється, міститься пропозиція щодо особливого формату взаємодії України з Судом Європейського Союзу, включно із запровадженням спеціальної ролі “assistant rapporteur”. Це, за задумом авторів ідеї, мало б забезпечити глибшу правову інтеграцію України до європейської правової системи ще до завершення формального процесу вступу.

    Водночас пропозиція Мерца передбачає і запобіжні механізми. Зокрема, йдеться про можливість обмеження або навіть скорочення прав асоційованого членства у випадку, якщо Україна відходитиме від базових демократичних стандартів або фундаментальних цінностей ЄС. Таким чином, модель передбачає не лише розширення прав, але й інструменти контролю та умовності.

    Окремо в ініціативі згадуються країни Західних Балкан та Молдова, для яких також пропонується створення індивідуальних прискорених механізмів інтеграції до ЄС. Однак, як зазначається, для України може бути застосований окремий, більш глибокий формат через її унікальну безпекову ситуацію та статус держави, що перебуває у стані повномасштабної війни.

    За даними Spiegel, ідея “часткового” або “проміжного” членства не є абсолютно новою для європейських дискусій. Подібні концепції вже обговорювалися в неформальному форматі як можливий компроміс між вимогами країн-кандидатів щодо швидшої інтеграції та обережністю частини держав-членів ЄС, які не готові прискорювати повноцінне розширення без довготривалих реформ.

    Водночас ця ідея потенційно може викликати політичні дискусії всередині ЄС, оскільки змінює традиційну логіку розширення, яка передбачає чіткий перехід від статусу кандидата до повноправного членства без проміжних “напівформатів”.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово підкреслював, що Україна розглядає членство в ЄС лише у повноцінному форматі та не зацікавлена у моделях “часткового” або обмеженого членства, які не гарантують рівноправної участі в ухваленні рішень та повного доступу до всіх прав держави-члена.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на тлі рішення Лондона про часткове пом’якшення санкційного режиму щодо Російської Федерації, яке стосується, зокрема, дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти у третіх країнах.

    Про це повідомив президент України у своїх соціальних мережах.

    Розмова відбулася в той самий день, коли британський уряд оголосив про запровадження винятку із санкційної політики. Згідно з цим рішенням, Сполучене Королівство дозволило імпорт окремих видів нафтопродуктів, які формально виготовлені за межами Росії, однак можуть містити російську сировину. Це рішення викликало увагу як у політичних колах, так і серед міжнародних партнерів, оскільки воно стосується одного з ключових елементів санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

    Під час розмови Зеленський подякував британській стороні за незмінну підтримку України у війні проти Росії та наголосив на важливості збереження єдиної та послідовної санкційної політики серед союзників. За словами президента, сторони також узгодили позиції щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на протидію російській агресії та посилення міжнародного тиску на Кремль.

    “Скоординували позиції на дипломатичному треку щодо російської війни проти України – стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти”, — зазначив Зеленський, підкресливши, що діалог із Лондоном залишається регулярним і конструктивним.

    Водночас у своєму вечірньому зверненні глава української держави окремо звернув увагу на рішення британського уряду щодо санкцій. Він повідомив, що Київ передав Лондону свої сигнали та занепокоєння щодо потенційних ризиків, які можуть виникнути у разі послаблення обмежень у сфері енергетичних поставок. Українська сторона наголошує на важливості збереження цілісності санкційної системи, яка має на меті обмеження фінансових і ресурсних можливостей Росії для продовження війни.

    Нагадаємо, уряд Великої Британії 20 травня ухвалив рішення про запровадження винятку із санкційного режиму, що дозволяє імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти в третіх країнах. У Лондоні пояснили цей крок складністю глобальних ланцюгів постачання нафтопродуктів, де часто неможливо з повною точністю відстежити походження сировини після її переробки за межами Росії.

    Рішення британського уряду викликало внутрішньополітичну дискусію у самій Великій Британії. Частина експертів і політиків звернула увагу на ризик того, що подібні винятки можуть створити “сірі зони” в санкційній політиці та потенційно полегшити непрямий доступ російської сировини до міжнародних ринків. На цьому тлі міністр з торговельної політики Великої Британії Кріс Браянт публічно перепросив за ситуацію, визнавши чутливість ухваленого рішення. Водночас він раніше пояснював, що уряд намагається збалансувати санкційний тиск із реаліями глобального енергетичного ринку.

    Телефонна розмова Зеленського зі Стармером стала частиною ширшого дипломатичного діалогу між Києвом і Лондоном, який триває на тлі постійних змін у міжнародній санкційній політиці та пошуку нових механізмів тиску на Росію. Сторони, за словами українського президента, домовилися підтримувати регулярні контакти та продовжити координацію дій як у двосторонньому форматі, так і на рівні міжнародних партнерів.

    У Києві розглядають цю розмову як важливий сигнал збереження політичного діалогу з одним із ключових союзників України в Європі, особливо в умовах, коли питання санкцій, енергетичної безпеки та довгострокової підтримки України залишаються у центрі міжнародного порядку денного.

  • Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН, закликавши міжнародну спільноту розглянути можливість позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради Безпеки через триваючу агресію проти України та систематичні порушення міжнародного права.

    Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на виступ українського дипломата в Нью-Йорку.

    У своїй промові Мельник наголосив, що війна Росії проти України є одним із наймасштабніших і найжорстокіших конфліктів сучасності, який характеризується регулярними атаками по цивільній інфраструктурі, містах і мирному населенню. Він підкреслив, що характер російських дій має не випадковий, а системний і цілеспрямований характер, що, за його словами, ставить під сумнів здатність чинної системи міжнародної безпеки ефективно реагувати на подібні загрози.

    Дипломат звернув увагу на те, що, за оцінкою України, російська агресія вирізняється особливою жорстокістю серед сучасних воєнних конфліктів. Він зазначив, що удари завдаються не лише по військових об’єктах, а й по критичній інфраструктурі, житлових районах, лікарнях, енергетичних системах та об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення.

    Окремо Мельник підкреслив, що перші місяці поточного року стали, за його словами, одним із найтрагічніших періодів для цивільного населення України за весь час повномасштабної війни. Він наголосив, що кількість загиблих і поранених серед мирних жителів зростає на тлі інтенсифікації ракетних та дронових атак, які Росія здійснює по всій території країни.

    У виступі також була приділена увага зимовій кампанії ударів по енергетичній інфраструктурі України. За словами українського постпреда, ці атаки мали чітко виражений намір створити гуманітарний тиск на населення шляхом знищення або пошкодження об’єктів енергетики, що призвело до перебоїв з електроенергією, теплопостачанням і водопостачанням у різних регіонах країни. Мельник охарактеризував такі дії як спробу використання “холоду як зброї” проти цивільних.

    Окрему увагу дипломат приділив тактиці так званих “подвійних ударів”, коли після першої атаки по об’єкту або району через короткий проміжок часу здійснюється повторний обстріл. За його словами, така практика спрямована на ураження рятувальників, медичних працівників і цивільних служб, які прибувають на місце подій для ліквідації наслідків і допомоги постраждалим. Він назвав це грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

    Мельник наголосив, що міжнародно-правові зобов’язання щодо захисту цивільного населення втрачають реальну силу, якщо їх порушення не супроводжується механізмами відповідальності. На його думку, нинішня ситуація демонструє обмеженість існуючих інструментів Ради Безпеки ООН у випадках, коли один із її постійних членів сам є стороною конфлікту та агресором.

    У цьому контексті він закликав держави-члени ООН розпочати серйозну дискусію щодо політичних і юридичних шляхів можливого позбавлення Росії статусу постійного члена Ради Безпеки. Мельник підкреслив, що йдеться не лише про політичне рішення, а про необхідність реформування глобальної системи безпеки, яка, за його словами, має реагувати на сучасні виклики та запобігати безкарності за масові порушення міжнародного права.

    Він також звернувся до членів Ради Безпеки із закликом “протистояти цій гротескній реальності”, підкресливши, що без рішучих дій міжнародної спільноти ризик подальшої ерозії авторитету ООН лише зростатиме.

    Заява українського дипломата прозвучала на тлі триваючих обговорень реформування Ради Безпеки ООН, де вже тривалий час порушується питання її ефективності та здатності запобігати масштабним війнам і порушенням міжнародного права в умовах сучасних геополітичних конфліктів.

  • Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Відсутність комунікації, ігнорування і не тільки: українці у Словаччині звернулись до влади – заявляють про системні проблеми у роботі посольства та збирають підписи

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України та направила офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента Кирила Буданова, очільника МЗС Андрія Сибіги, а також до уповноваженого з міжнародного співробітництва Михайла Спасова.

    Про це повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук та публікує лист-звернення Української громади в Словаччині до Президента України Володимира Зеленського та глави МЗС Андрія Сибіги.

    ФОТО: лист-звернення Української громади в Словаччині до Володимира Зеленського та Андрія Сибіги.

    У листі, під яким, як зазначається, вже поставили підписи сотні українців, громада заявляє про відсутність належної комунікації з боку посольства, формальний підхід до роботи, ігнорування ініціатив та фактичну відсутність взаємодії з українцями у Словаччині.

    У зверненні наголошують, що йдеться вже не про окремі непорозуміння чи приватні конфлікти, а про системну проблему у відносинах між дипломатичним представництвом України та українською громадою у Словацькій Республіці. При цьому окремо наголошується, що у Словаччині наразі перебувають сотні тисяч українців, а тому питання ефективної роботи дипломатичної установи в умовах війни має особливе значення.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали про російські бізнесові зв’язки родини чинного посла України у Словаччині Мирослава Кастрана. Йдеться про те, що вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі компанія «М-2», співвласником якої був батько посла Мирон Кастран, будувала елітний особняк у Підмосков’ї для начальника Головного управління МВС Москви Анатолія Якуніна.

    Будівництвом безпосередньо керували Мирон Кастран та брат посла Євген Кастран. Більше того, вказувалося, що Євген Кастран разом із громадянкою РФ Мариною Макаровою зареєстрували у Росії компанію «Проектстройсервис». Тобто бізнесові зв’язки з російськими партнерами оформлювалися вже після початку російської агресії проти України.

    “Фактично навіть на тлі вже триваючої війни та російської окупації українських територій навколо сімейного бізнесу родини посла продовжували фігурувати російські зв’язки.

    Окрім того, брат посла Євген Кастран, ймовірно, і зараз може проживати та вести діяльність на території РФ.

    Звідси й абсолютно не дивно, що саме завдяки бездіяльності, а можливо навіть умисним діям Мирослава Кастрана було зірвано ряд військових контрактів із словацькими підприємствами з постачання зброї та боєприпасів.

    Якщо ситуація навколо посла Мирослава Кастрана не буде врегульована до можливих перемовин Володимира Зеленського та Роберта Фіцо у Братиславі, то, судячи з настроїв у середовищі громади, людям не залишається іншого вибору як прийти до місця проведення зустрічі аби вже публічно й особисто заявити про проблеми, які роками ігноруються українським посольством.” – зазначає Мосійчук.

     

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.