Golosnovinua.com

Позначка: дипломатія

  • Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Президент України Володимир Зеленський може вже наприкінці цього тижня здійснити свій перший офіційний візит до Сербії від початку повномасштабної війни Росії проти України та загалом перший з моменту вступу на посаду президента у 2019 році. Про це повідомив сербський телеканал N1 із посиланням на дипломатичні джерела у Белграді. Інформацію також поширила Європейська правда.

    За даними журналістів, у Сербії очікують прибуття української делегації, яку може очолити особисто Зеленський. Офіційного підтвердження візиту станом на зараз немає ні з боку Києва, ні з боку Белграда, однак співрозмовники медіа стверджують, що між країнами вже ведеться підготовка до підписання спільного меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Якщо поїздка відбудеться, вона стане надзвичайно символічною з огляду на складні та неоднозначні відносини між Україною та Сербією після початку повномасштабного вторгнення РФ. Белград формально підтримує територіальну цілісність України та голосував за низку резолюцій ООН на підтримку Києва, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій Європейського Союзу проти Росії та зберігає близькі політичні контакти з Москвою.

    Контакти між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Сербії Александар Вучич досі відбувалися переважно на міжнародних форумах та самітах. Перші прямі переговори двох лідерів після початку повномасштабної війни відбулися у серпні 2023 року в Афінах під час саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Тоді Вучич заявив, що Сербія продовжить підтримувати територіальну цілісність України, а саму зустріч назвав «відкритою, дружньою та конструктивною».

    Саме на афінському саміті країни-учасниці ухвалили декларацію із засудженням російської агресії проти України. Водночас сербський президент тоді окремо підкреслив, що домігся виключення із документа прямого заклику до санкцій проти Росії. Це дозволило Белграду уникнути ще більшого загострення відносин із Кремлем.

    Попри формальну підтримку України, позиція Сербії залишається суперечливою. Особливо це стало помітно після саміту «Україна – Південно-Східна Європа», який відбувся 11 червня 2025 року в Одесі. Тоді Вучич уперше від початку війни відвідав Україну особисто. Зеленський назвав той візит важливим сигналом, наголосивши, що сербський президент зміг на власні очі побачити наслідки російської агресії.

    Втім, уже під час одеського саміту виник новий дипломатичний скандал. Учасники заходу підписали декларацію, в якій «найрішучішим чином» засудили російське вторгнення та закликали міжнародну спільноту посилити санкції проти РФ. Єдиним лідером, який відмовився поставити підпис під документом, став саме Вучич. Пояснюючи свою позицію, сербський президент заявив, що таким чином він «не зрадив Росію».

    Аналітики зазначають, що потенційний візит Зеленського до Белграда може свідчити про спробу Києва активізувати роботу з країнами Балканського регіону, де вплив Росії традиційно залишається дуже сильним. Для України Сербія є важливим партнером у Південно-Східній Європі, особливо в контексті економічної співпраці та регіональної безпеки.

    Водночас сам Вучич останніми роками опинився між двома геополітичними центрами тяжіння. З одного боку, Сербія офіційно прагне вступу до Європейського Союзу та підтримує активні контакти із Заходом. З іншого — Белград зберігає стратегічні відносини з Росією та значною мірою залежить від російських енергоресурсів. Крім того, сербська влада постійно апелює до підтримки Москви у питанні Косова.

    На тлі цього будь-який прямий візит Зеленського до Сербії автоматично набуває не лише двостороннього, а й ширшого міжнародного значення. Особливо в умовах, коли Європейський Союз намагається посилити тиск на країни-кандидати щодо синхронізації зовнішньої політики із санкційною політикою ЄС.

    Останніми місяцями Україна активізувала дипломатичну роботу на Балканах. Київ прагне розширити коаліцію підтримки та водночас зменшити російський вплив у регіоні. У цьому контексті Сербія залишається однією з найскладніших, але й найважливіших держав для української дипломатії.

    Поки що невідомо, чи відбудеться окрема зустріч Зеленського та Вучича у форматі двосторонніх переговорів, а також чи планується підписання конкретних економічних або політичних домовленостей. Водночас сам факт підготовки такого візиту вже викликав значний резонанс у сербських та європейських медіа.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що посилення українських ударів по військових цілях на території Росії має стати сигналом для Москви щодо необхідності переглянути свої стратегічні розрахунки та підійти до завершення війни проти України.

    Про це вона написала у своєму дописі у Facebook, коментуючи ескалацію бойових дій та зміну характеру війни, яка дедалі більше виходить за межі лінії фронту.

    За словами Матернової, останні місяці Україна суттєво наростила удари по військових та інфраструктурних цілях глибоко на території Російської Федерації. Вона підкреслила, що такі операції є результатом розвитку українських технологічних можливостей та адаптації до умов тривалої війни, в якій критично важливо послаблювати військовий потенціал противника не лише на полі бою, а й у тилу.

    Дипломатка звернула увагу на одну з найбільших атак безпілотників на Москву та Московську область, яка відбулася в ніч з 16 на 17 травня. За її словами, російська сторона повідомляла про масове застосування дронів, пошкодження окремих об’єктів та серйозні перебої у роботі цивільної авіаційної інфраструктури, зокрема затримки та скасування рейсів в аеропортах.

    Матернова зазначила, що такі події мають не лише військове, а й психологічне та політичне значення, оскільки демонструють вразливість глибокого тилу Росії та змінюють уявлення про перебіг війни всередині самої РФ.

    Водночас вона заявила, що Росія, на її думку, не демонструє здатності до досягнення стратегічного прориву на полі бою. Посол ЄС стверджує, що російська армія стикається з проблемами нестачі особового складу, зниження мотивації та поступового виснаження ресурсів. На цьому тлі, за її словами, Москва дедалі частіше компенсує військові невдачі посиленням ударів по цивільній інфраструктурі України.

    У своєму дописі Матернова також навела дані про одну з останніх масованих атак Росії по території України, під час якої, за її словами, було застосовано 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і понад 520 безпілотників. Вона наголосила, що такі атаки спрямовані насамперед проти цивільного населення та критичної інфраструктури.

    “Росія втрачає імпульс. Україна починає рішуче давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони”, — написала Матернова, підкресливши необхідність пошуку політичного рішення.

    Вона також звернулася до російської сторони із закликом усвідомити зміну динаміки війни та необхідність її завершення, наголосивши, що подальша ескалація не веде до стратегічного успіху.

    У Європейському Союзі неодноразово заявляли, що підтримка України залишається довгостроковою, а санкційний тиск на Росію має на меті поступове виснаження її військово-економічного потенціалу. Європейські посадовці також зазначають, що перспектива переговорів можлива лише за умови зміни позиції Кремля та припинення агресії.

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Сполученим Штатам не подобається Європейський Союз як політичний формат, оскільки він діє як єдиний і скоординований блок, а не як сукупність окремих держав.

    Про це вона сказала під час виступу на безпековій конференції Lennart Meri Conference в Таллінні, коментуючи відносини між Вашингтоном і Брюсселем та питання можливих розбіжностей у трансатлантичній політиці.

    За словами Каллас, американській адміністрації значно простіше будувати відносини з окремими країнами Європи на двосторонній основі, ніж вести переговори з Європейським Союзом як єдиним суб’єктом, який представляє 27 держав-членів. Вона наголосила, що саме колективний характер ЄС є його ключовою силою, але водночас і фактором, який ускладнює взаємодію з великими глобальними партнерами.

    Вона пояснила, що в ситуації, коли ЄС виступає єдиною політичною та економічною силою, переговори набувають зовсім іншого масштабу, ніж у випадку окремих держав. На її думку, це створює ситуацію, коли партнеру простіше намагатися вести діалог із кожною країною окремо, ніж із об’єднаною позицією всього блоку.

    «Ми сильні, і, звичайно, легше мати справу з країнами, які набагато менші за вас, ніж з державами, які можуть бути рівними вам», — зазначила вона, пояснюючи, що саме це часто лежить в основі складності відносин між ЄС і США. За її словами, іноді звучить підхід, коли окремим державам можуть демонструвати добрі двосторонні відносини, але водночас ставити під сумнів взаємодію з самим Європейським Союзом.

    Каллас підкреслила, що така логіка потенційно створює ризики для єдності ЄС, якщо окремі країни намагатимуться будувати окремі канали співпраці зі США, оминаючи спільні європейські механізми. Вона застерегла, що подібні підходи можуть призводити до розбалансування спільної позиції Євросоюзу в питаннях зовнішньої політики, безпеки та торгівлі.

    «Я дуже стурбована, бо бачу, що іноді країни йдуть цим шляхом, кажучи: “Наші відносини хороші, якщо ЄС не хоче говорити, ми говоритимемо напряму”. Але це той розкол, який реально працює», — зазначила вона, маючи на увазі потенційні спроби обходу загальноєвропейських рішень.

    Заява Каллас прозвучала на тлі активних дискусій між ЄС і США щодо торговельних відносин і майбутніх економічних угод. Раніше президент США Дональд Трамп встановив для Європейського Союзу обмежений термін для фіналізації нової торговельної угоди, попередивши про можливе підвищення мит у разі відсутності домовленостей.

    Це додатково підсилює напругу в трансатлантичних відносинах, де економічні питання все частіше переплітаються з політичними та безпековими. Водночас у самому ЄС триває внутрішня дискусія щодо того, наскільки жорсткою має бути спільна позиція блоку у переговорах зі США.

    Частина європейських інституцій наполягає на більш жорстких гарантіях у потенційних угодах, тоді як окремі держави-члени схильні до більш гнучких рішень, що створює додаткове напруження всередині Союзу.

    У цьому контексті заява Каллас фактично стала нагадуванням про те, що сила ЄС полягає у спільній позиції, а будь-які спроби її розмивання через двосторонні домовленості можуть послабити вплив Європи на глобальній арені.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.

  • Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція заявила про посилення уваги до безпекової ситуації в регіоні після інциденту з виявленням підозрілого морського безпілотного апарата біля острова Лефкада в Іонічному морі. Афіни наголошують, що виступають проти будь-якого розширення війни, яка триває в Україні, на територію Середземного моря.

    Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

    Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що країна не допустить перетворення Середземного моря на зону бойових дій. За його словами, будь-яке поширення військового конфлікту на цей регіон є неприйнятним і становить загрозу стабільності.

    Він підкреслив, що Греція прагне зберегти Середземне море як простір миру та безпеки, який належить його прибережним державам і народам, а не як арену військового протистояння. Заяви міністра пролунали після переговорів в Афінах із главою МЗС Хорватії.

    Підставою для занепокоєння грецької сторони став інцидент із морським безпілотником, виявленим біля острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, цей випадок розглядається як потенційний сигнал того, що наслідки війни в Україні можуть виходити за межі Чорного моря та впливати на інші регіони, зокрема Середземномор’я.

    Грецькі посадовці заявляють, що розглядають інцидент як серйозний з точки зору безпеки судноплавства та стабільності в регіоні. Афіни активізували дипломатичні контакти з Києвом, а також поінформували партнерів у Європейському Союзі та НАТО про свою стурбованість можливим розширенням зони конфлікту.

    Окремо грецька сторона звертає увагу на ризики для цивільного морського руху. Йдеться, зокрема, про потенційні загрози для комерційних суден і танкерів, які проходять поблизу грецьких територіальних вод, а також про можливі екологічні наслідки у разі будь-яких бойових інцидентів у цьому районі.

    За даними грецьких ЗМІ, знайдений морський дрон наразі перебуває на дослідженні у військових структурах поблизу Афін. Фахівці вивчають його конструкцію та технічні характеристики, а також обставини появи пристрою в регіоні. Попередні оцінки, які цитують грецькі джерела, вказують на те, що йдеться про морський дрон-камікадзе типу, який раніше використовувався у війні в Чорному морі.

    Розслідування інциденту триває під керівництвом Генерального штабу національної оборони Греції. До роботи залучені також інші служби, зокрема берегова охорона. Остаточні висновки щодо походження та мети використання апарата поки що не оприлюднені.

    Грецька влада наголошує, що очікує результатів розслідування і продовжує дипломатичні контакти з Україною. Водночас Афіни підкреслюють, що їхня позиція полягає у недопущенні будь-якого розширення бойових дій за межі території, де триває війна, та збереженні стабільності у Середземноморському регіоні.

  • Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

    За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

    “Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

    Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

    У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

    Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

    Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

    Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

    Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

    На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

    Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

    Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.