Позначка: економіка

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.

  • Україна отримала $10,8 млрд торгового дефіциту за два місяці

    Україна за перші два місяці 2026 року отримала торговий дефіцит у розмірі 10,8 мільярда доларів. Про це повідомив економічний експерт Данило Монін, наголосивши на різкому дисбалансі між імпортом та експортом.

    За його словами, країна наразі значно більше купує товарів за кордоном, ніж продає. Лише на початку року дефіцит зріс ще на 3,4 мільярда доларів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Монін попереджає, що у разі збереження таких темпів за підсумками року торговий дефіцит може досягти 70 мільярдів доларів. Раніше експерт оцінював цей показник на рівні 60 мільярдів.

    Окремо він звернув увагу на зміну структури фінансування економіки. За відсутності достатнього обсягу зовнішніх кредитів для держави зросла роль торгових кредитів, які фактично частково компенсують дефіцит.

    За оцінками експерта, саме ці інструменти у лютому дозволили тимчасово згладити дисбаланс у зовнішній торгівлі.

    Водночас така ситуація несе ризики для економіки. Монін припускає, що значний торговий дефіцит може призвести до зниження економічного зростання приблизно на 1% ВВП.

    Експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від динаміки експорту, доступу до зовнішнього фінансування та загального стану світових ринків.

  • Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    В Україні фіксується суттєвий розрив у рівні забезпеченості житлом між чиновниками та пересічними громадянами. Згідно з даними декларацій за 2025 рік, власне житло мають 95–96% топпосадовців.

    Серед інших категорій державних службовців цей показник також залишається високим: близько 90% прокурорів і слідчих володіють нерухомістю, а серед представників місцевого самоврядування — приблизно 84%.

    Натомість ситуація серед населення виглядає інакше. За різними оцінками, від 25% до 33% українських домогосподарств не мають власного житла. Ці люди змушені орендувати помешкання або проживати разом із родичами.

    Експерти зазначають, що така різниця свідчить про значний соціально-майновий дисбаланс. Рівень забезпеченості житлом серед чиновників суттєво перевищує показники середнього населення, що лише підсилює відчуття нерівності.

    Окрему увагу привертає використання державних програм підтримки житла. Зокрема, програма «єОселя», яка формально спрямована на допомогу бюджетникам та внутрішньо переміщеним особам, на практиці стала доступною і для представників силових структур та антикорупційних органів.

    За наявною інформацією, серед отримувачів пільгових кредитів — детективи, прокурори, співробітники правоохоронних органів, які придбали житло вартістю від 3 до 5 мільйонів гривень.

    На цьому тлі питання справедливого розподілу житлових можливостей і доступності нерухомості для широких верств населення залишається одним із ключових соціально-економічних викликів для держави.

  • В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    Плани України щодо введення в експлуатацію 1,5 гігавата нової розподіленої генерації у 2026 році опинилися під загрозою. Причиною стали зміни на енергетичному ринку, які, за оцінками експертів, суттєво погіршили умови для інвесторів.

    Йдеться про рішення уряду та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, які набули чинності з 1 квітня. Зокрема, було скасовано підвищені прайс-кепи на електроенергію, а також змінено механізми спеціальних зобов’язань на ринку газу для частини генерації.

    У результаті виник дисбаланс: вартість газу для виробників електроенергії зросла, тоді як ціна продажу електроенергії — навпаки знизилася. За таких умов більшість нових інвестиційних проєктів втратили економічну доцільність.

    Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що частина об’єктів, які вже перебувають на завершальній стадії, може бути введена в експлуатацію. Втім, їхня робота обмежиться переважно піковими годинами через низьку рентабельність.

    Що стосується нових проєктів, то, за словами експерта, їх реалізація фактично призупиняється. Інвестори займають вичікувальну позицію, очікуючи на стабілізацію правил гри на ринку.

    Оцінки обсягів нової генерації також переглядаються. Якщо раніше йшлося про 1,5 гігавата, то тепер, за оптимістичним сценарієм, вдасться реалізувати лише 300–400 мегават.

    Ситуація розгортається на тлі заяв про масштабну модернізацію енергетичного сектору. Раніше повідомлялося про плани створення до 9 гігават керованої генерації, включно з батарейними системами накопичення енергії та газовими електростанціями.

    Водночас частина експертів і політиків ставить під сумнів темпи реалізації цих планів, наголошуючи на необхідності стабільної регуляторної політики та передбачуваних умов для інвесторів.

    На цьому тлі питання розвитку нової генерації стає критично важливим для енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру.

  • Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    В Україні зростають ризики зупинки систем водопостачання, що може призвести до значно серйозніших наслідків, ніж тривалі відключення електроенергії. Фахівці попереджають про можливість так званого «вотер-ауту» — масштабного припинення подачі води, яке становить пряму загрозу санітарній безпеці.

    Про це заявив президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький на тлі застережень президента Володимира Зеленського щодо можливих ударів Росії по водній інфраструктурі.

    За словами експерта, просте посилення фізичного захисту об’єктів, зокрема будівництво бетонних укриттів, не здатне вирішити проблему комплексно. Ключовим є створення автономних систем, які можуть працювати навіть у разі повної втрати електропостачання. Йдеться про генератори, резервні джерела енергії та когенераційні установки, що дозволяють підтримувати тиск у мережах.

    Водночас універсальних рішень не існує — кожне місто має власні технічні особливості, які потребують індивідуального підходу.

    Експерт наголосив, що водопровідно-каналізаційна система є складною інфраструктурою, відновлення якої у разі пошкодження займає значно більше часу, ніж енергомереж. Особливо небезпечними є збої у роботі каналізації: у разі зупинки насосних станцій стоки можуть потрапляти назовні, що загрожує масштабною екологічною та санітарною кризою.

    Окремим викликом залишаються кіберзагрози. За словами Новицького, втручання в роботу SCADA-систем, які керують водопостачанням, може спричинити аварії навіть без фізичних атак.

    «Системи SCADA потребують посиленого захисту, адже дистанційне втручання може викликати катастрофічні гідроудари. Це реальна загроза», — зазначив він.

    Попри ризики, підприємства галузі вже впроваджують заходи для підвищення стійкості. Серед них — автономізація насосів у житлових будинках, розвиток бюветів із незалежним живленням, використання мобільних систем очищення води та гідравлічне зонування мереж.

    Втім, ключовою проблемою залишається фінансування. За словами експерта, чинні тарифи покривають лише близько 75% реальної вартості послуг, що призводить до значних збитків.

    «За 2024 рік збитки галузі перевищили 5 мільярдів гривень, а у 2025-му можуть сягнути 12,7 мільярда. У таких умовах підприємства не мають змоги створювати резерви та закуповувати необхідне обладнання», — пояснив Новицький.

    За оцінками міжнародних партнерів, прямі збитки водної інфраструктури вже обчислюються мільярдами доларів, а для повного відновлення упродовж наступного десятиліття знадобляться десятки мільярдів інвестицій.

    Крім того, значна частина критичного обладнання не виробляється в Україні, що посилює залежність від міжнародної допомоги, зокрема від гуманітарних організацій.

    Фахівці наголошують: нині система водопостачання значною мірою тримається на зусиллях працівників галузі. Однак без системних змін гарантувати стабільну подачу води у майбутньому буде дедалі складніше.

  • Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Україна зацікавлена у розвитку експорту власного озброєння, зокрема дронів-перехоплювачів, однак такі контракти мають укладатися виключно за участі держави. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.

    За його словами, у воєнний час експорт зброї повинен не лише приносити прибуток, а й безпосередньо працювати на посилення обороноздатності країни та розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Президент звернув увагу на проблему, коли окремі українські виробники намагаються продавати озброєння іноземним партнерам без погодження з державою. Він навів приклад перемовин із лідером однієї з країн Близького Сходу, який повідомив про намір придбати українські дрони через компанію, зареєстровану за кордоном.

    За словами Зеленського, така модель є неприйнятною, адже створення ефективної зброї — це не лише результат роботи бізнесу, а й заслуга українських військових, які тестують, вдосконалюють і використовують ці системи на фронті.

    Президент наголосив, що держава має визначати правила експорту, оскільки йдеться про стратегічну галузь в умовах війни. Крім того, лише централізований підхід дозволяє гарантувати якість продукції та її ефективне використання, адже дрони потребують інтеграції з іншими елементами оборонної системи, спеціалізованого програмного забезпечення та досвідчених фахівців.

    Зеленський підкреслив, що у світі практика контролю державою експорту озброєнь є стандартною. Як приклад він навів США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони потребують погодження на рівні федеральної влади. Аналогічні механізми діють і в країнах Європи.

    Україна, за словами президента, вже працює над укладенням довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції. Йдеться про домовленості терміном до 10 років, які мають забезпечити стабільні надходження до бюджету та розвиток виробництва.

    Окремо глава держави звернув увагу на модель співпраці з міжнародними партнерами, зокрема так звану «данську модель», коли іноземні держави інвестують у конкретні українські оборонні компанії та спільно розвивають виробництво. Вже зараз подібні проєкти реалізуються в країнах Європи.

    Президент також зазначив, що у співпраці з партнерами важливо уникнути ризиків реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва. Усі такі рішення, за його словами, мають ухвалюватися спільно та контролюватися на державному рівні.

    За підсумками, Україна прагне сформувати системну експортну політику у сфері озброєнь, яка поєднуватиме економічну вигоду з пріоритетом національної безпеки та підтримкою власних Збройних сил.

  • Попит на золото в Україні зріс: населення витратило майже 7 млн доларів

    Попит на золото в Україні зріс: населення витратило майже 7 млн доларів

    Українці на початку 2026 року суттєво наростили інвестиції у дорогоцінні метали. За січень і лютий населення придбало понад 45 кілограмів золота на загальну суму майже 7 мільйонів доларів.

    Про це свідчать дані Національного банку України.

    Зокрема, у січні банки продали громадянам 849 трійських унцій золота на суму майже 4 мільйони доларів. У лютому обсяги дещо скоротилися — було реалізовано 609 трійських унцій на понад 3 мільйони доларів.

    Водночас українці не лише купували, а й активно продавали золото. У січні банки викупили у населення 645 трійських унцій на понад 3 мільйони доларів, а в лютому — вже 753 трійські унції на суму майже 3,8 мільйона доларів.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів залишається динамічним, а золото продовжує виконувати функцію інструменту збереження вартості на тлі економічної невизначеності.

    Для розуміння масштабів: одна трійська унція становить трохи більше 31 грама, що дозволяє оцінити реальні фізичні обсяги придбаного металу.

    Варто зазначити, що інтерес до золота в Україні має довгострокову тенденцію. За підсумками 2025 року населення придбало понад 463 кілограми цього дорогоцінного металу.

    Експерти пояснюють зростання попиту прагненням українців захистити свої заощадження від інфляції та валютних коливань, а також загальною нестабільністю фінансових ринків.

  • У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    В Україні на тлі війни загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Підприємці, які володіють малими архітектурними формами, заявляють про масові випадки демонтажу кіосків, що призводить до втрати робочих місць і фактичного знищення легального бізнесу. У парламенті вже готують законодавчу відповідь.

    Проблему обговорили 2 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. За словами підприємців, навіть ті МАФи, які працюють офіційно та сплачують податки, опиняються під загрозою знесення. Це відбувається у період, коли економіка країни і так перебуває під тиском війни.

    У відповідь на ситуацію в комітеті розробили законопроєкт №15035. Його мета — обмежити практику витіснення малого бізнесу великим ритейлом і зупинити необґрунтовані дії місцевої влади щодо демонтажу МАФів.

    Голова комітету Галина Третьякова наголошує: питання знесення кіосків не можна розглядати лише як питання благоустрою. За кожним таким рішенням стоять конкретні люди, їхні доходи та родини. За її словами, перед демонтажем необхідно оцінювати втрати робочих місць і компенсувати їх створенням нових.

    Окремо вона звернула увагу на соціальний аспект. Частина власників МАФів має у сім’ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малого бізнесу часто є єдиною можливістю інтеграції в мирне життя. Втрата такого бізнесу означає для багатьох повну втрату джерела доходу.

    Крім економічної ролі, у комітеті підкреслюють і функцію МАФів під час війни. Саме малий бізнес забезпечував швидке відновлення базових послуг після початку повномасштабного вторгнення, зокрема постачання продуктів. Формат невеликих точок продажу дозволяє працювати там, де великі мережі не можуть оперативно відкритися.

    Попри це, відносини між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. Особливо це стосується Києва, де, за словами депутатів, бюджет має значні ресурси і не потребує додаткового тиску на малий бізнес як джерела наповнення.

    У комітеті вже заявили про намір звернутися до місцевих адміністрацій із закликом тимчасово припинити знесення МАФів до ухвалення нового закону. Водночас остаточне вирішення конфлікту залежатиме від того, чи вдасться узгодити позиції парламенту, уряду і місцевої влади.

    Поки що законопроєкт перебуває на стадії обговорення. Однак сам факт його появи свідчить про те, що проблема демонтажу малого бізнесу під час війни виходить на рівень державної політики.

  • На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    У Львівській області з початку квітня зросте вартість проїзду на міжміських та приміських маршрутах. Мінімальна ціна квитка на коротких дистанціях підніметься до 45 гривень, а на довших маршрутах тариф формуватиметься з розрахунку близько 3,3 гривні за кілометр.

    Про підвищення повідомили в обласній військовій адміністрації, пояснивши його стрімким зростанням вартості пального. За словами начальника управління транспорту Львівської ОВА Степана Рудницького, перевізники змушені переглядати тарифи, щоб відповідати новим економічним умовам.

    Ключовим фактором стало подорожчання дизельного пального, яке наразі коштує 87–90 гривень за літр. У структурі витрат перевізників саме пальне займає найбільшу частку — до 60%. Ще близько 30% припадає на заробітну плату водіїв та обслуговуючого персоналу. За таких умов, як зазначають в ОВА, старі тарифи вже не покривають витрат.

    У регіоні вже фіксували випадки, коли перевізники відмовлялися виходити на маршрути через збитковість. Частина напрямків, особливо малонаселених, опинилася під загрозою закриття. Саме тому, за словами чиновників, підвищення вартості проїзду є вимушеним кроком, покликаним зберегти транспортне сполучення.

    Експерти зазначають, що ситуація на Львівщині є показовою для всієї країни. У разі подальшого зростання цін на пальне аналогічні рішення можуть ухвалювати й в інших регіонах. При цьому найбільший удар відчують мешканці передмість і сіл, для яких громадський транспорт часто є єдиним способом дістатися до роботи чи навчання.

    Водночас питання компенсацій або стримування тарифів залишається відкритим. У нинішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для масштабного субсидування перевезень, тому фінансове навантаження поступово перекладається на пасажирів.

    Таким чином, подорожчання проїзду на Львівщині стало прямим наслідком енергетичної ситуації та змін на ринку пального. І якщо тенденція зростання цін збережеться, українці можуть зіткнутися з новою хвилею тарифних змін уже найближчим часом.