Golosnovinua.com

Позначка: економіка

  • Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд державного бюджету України, який має забезпечувати фінансування невідкладних витрат у кризових ситуаціях, опинився на критично низькому рівні. За інформацією журналіста Юрія Ніколова, станом на початок тижня у ньому залишилось близько 700 мільйонів гривень.

    Ця сума виглядає особливо контрастно на тлі попередніх обсягів фонду. Ще нещодавно його розмір становив близько 49 мільярдів гривень, а навіть обережні оцінки аналітиків у березні припускали залишок у кілька мільярдів. Фактичне ж скорочення до сотень мільйонів означає, що запас фінансової «подушки» для екстрених рішень практично вичерпано.

    Резервний фонд традиційно використовується для оперативного реагування на надзвичайні ситуації — від ліквідації наслідків обстрілів до фінансування критичних закупівель у сфері безпеки та інфраструктури. У воєнних умовах його роль лише зросла, адже рішення часто потрібно ухвалювати швидко, без тривалих бюджетних процедур.

    За оцінками експертів, нинішній рівень залишків може суттєво обмежити можливості держави реагувати на нові виклики. Йдеться не лише про військові загрози, а й про техногенні аварії, удари по інфраструктурі чи інші кризові сценарії, які потребують негайного фінансування.

    Скорочення фонду, за словами Ніколова, пов’язане з активним використанням коштів на різні державні програми та поточні витрати. Водночас офіційних розгорнутих пояснень уряду щодо структури витрат і механізмів поповнення резерву наразі немає.

    Фінансисти звертають увагу, що в умовах війни питання наповнення резервного фонду стає питанням стратегічної стійкості держави. Без достатнього запасу коштів навіть короткострокові кризи можуть перерости у системні проблеми.

    Наразі ключовим викликом залишається пошук балансу між фінансуванням поточних соціально-економічних програм і збереженням ресурсу для надзвичайних ситуацій. Адже саме резервний фонд є тим інструментом, який дозволяє державі діяти швидко тоді, коли часу на довгі погодження вже немає.

  • В Україні посилюють контроль за ринком нерухомості через фінмоніторинг

    В Україні посилюють контроль за ринком нерухомості через фінмоніторинг

    В Україні планують посилити контроль за операціями на ринку нерухомості. Рієлторів можуть зобов’язати передавати інформацію про клієнтів до Державної служби фінансового моніторингу у випадках, якщо сума угоди перевищує 400 тисяч гривень.

    Йдеться про фактично більшість операцій купівлі-продажу житла, адже зазначений поріг значно нижчий за середню вартість нерухомості в Україні. Нововведення спрямоване на підвищення прозорості ринку та боротьбу з відмиванням коштів.

    Згідно з пропозиціями, рієлтори виконуватимуть функції суб’єктів фінансового моніторингу. Вони повинні будуть ідентифікувати клієнтів, перевіряти походження коштів і передавати відповідні дані до профільного державного органу у разі підозрілих або значних операцій.

    Подібна практика вже застосовується в банківській сфері та є частиною міжнародних стандартів фінансової безпеки. Україна, як кандидат на вступ до Європейського Союзу, поступово адаптує своє законодавство до цих вимог.

    Водночас експерти зазначають, що нові правила можуть викликати занепокоєння серед учасників ринку через додаткову бюрократію та ризики втручання у приватність. Особливо це стосується покупців, які здійснюють великі угоди.

    Водночас мова не йде про автоматичне визнання таких операцій підозрілими. Передача інформації є частиною стандартної процедури фінансового контролю, а остаточні висновки щодо можливих порушень ухвалюють відповідні органи на основі аналізу.

    Очікується, що впровадження нових правил допоможе зменшити тіньові схеми на ринку нерухомості та підвищити рівень довіри до операцій із житлом.

  • У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    Державну програму доступної іпотеки «єОселя» планують суттєво оновити вже у 2026 році. У Верховній Раді визнають, що попри ефективність інструменту, його потенціал використано не повністю, а сам механізм потребує модернізації.

    Про це повідомив голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва Андрій Стріхарський. За його словами, нинішня модель програми має низку системних недоліків, які стримують її розвиток.

    Зокрема, йдеться про відсутність чітких правил взаємодії між забудовниками та банками, складні процедури акредитації, а також неоднорідність вимог до документів. Крім того, наразі не врегульовано механізм кредитування через девелоперські компанії.

    У парламенті вже працює спеціальна група, яка готує пакет змін. Основна увага приділяється спрощенню процедур, уніфікації документів та скороченню строків погодження. Окремим напрямом стане цифровізація процесів, що має зменшити бюрократичне навантаження на учасників програми.

    За словами Стріхарського, ключова мета оновлення — зробити іпотеку швидшою та доступнішою для громадян. Очікується, що після змін більше українців зможуть отримати житло без затримок і складних процедур.

    Оновлення програми також має позитивно вплинути на ринок нерухомості. В умовах війни «єОселя» залишається одним із небагатьох інструментів, що підтримують будівельну галузь і стимулюють інвестиції у житло.

    Станом на кінець березня 2026 року програмою вже скористалися понад 24 тисячі українських родин. Загальний обсяг інвестицій у житло перевищив 42,8 мільярда гривень.

    У парламенті наголошують, що подальший розвиток «єОселі» має стати одним із ключових факторів відновлення житлового сектору та підвищення доступності власного житла для громадян.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Міністр економіки України Олексій Соболев став єдиним представником уряду, який задекларував отримання коштів у межах державної програми «нацкешбек» за 2024 рік. Відповідні дані містяться у його щорічній декларації.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, сам міністр отримав майже 3,5 тисячі гривень кешбеку. Ще понад 4 тисячі гривень у межах цієї ж програми задекларувала його дружина.

    Водночас основну частину доходів посадовця становлять заробітні плати з різних джерел. Зокрема, на посаді в уряді Соболев заробив близько 1,7 мільйона гривень. Ще 1,8 мільйона гривень він отримав у Київській школі економіки, яку очолює колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

    Окрім цього, у декларації вказано додаткові надходження: близько 29 тисяч гривень від банківських виплат та понад 15 тисяч гривень зарплати від громадської організації «Лабораторія громадських ініціатив».

    Таким чином, загальний дохід міністра за рік перевищив 3,5 мільйона гривень. На цьому тлі суми, отримані в межах програми «нацкешбек», виглядають незначними, однак сам факт їх декларування привернув увагу, оскільки серед урядовців це поодинокий випадок.

    Державна програма кешбеку передбачає повернення частини витрачених коштів за окремими категоріями покупок. Вона була запущена як інструмент стимулювання економіки та підтримки споживчого попиту.

    Історія з декларацією Соболева вкотре порушила питання про участь посадовців у державних програмах підтримки, які розраховані на ширші верстви населення.

  • Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Фонд державного майна України продав на аукціоні колишній Чечельницький спиртовий завод на Вінниччині, який не працював понад 17 років. Підприємство придбали за 1,2 млн грн, або 1,44 млн грн з урахуванням ПДВ.

    Як повідомляється, участь в аукціоні взяла лише одна компанія — ТОВ «Компанія Оіл-Транссервіс Груп», яка і стала переможцем торгів. Засновницею та керівницею підприємства є Яна Тараніна.

    До складу придбаного майнового комплексу входить значний обсяг активів. Йдеться про 40 об’єктів нерухомості загальною площею понад 11,5 тисяч квадратних метрів. Серед них — виробничі, складські та адміністративні будівлі, а також інша інфраструктура, розташована у селищі Чечельник Вінницької області та місті Кодима на Одещині.

    Окрім нерухомості, новий власник отримує 17 транспортних засобів, більшість із яких виготовлені ще у 1980–1990-х роках і перебувають у неробочому стані, а також інше рухоме майно.

    Чечельницький спиртовий завод раніше входив до структури державного концерну «Укрспирт». Водночас підприємство не функціонує з 2009 року і за цей час накопичило значні борги. Відповідно до умов приватизації, зобов’язання з їх погашення переходять до нового власника.

    Продаж об’єкта став частиною політики держави щодо приватизації збиткових і неактивних підприємств. Очікується, що новий інвестор зможе або відновити виробництво, або використати активи для інших господарських цілей.

    Водночас низька ціна продажу та відсутність конкуренції на аукціоні вкотре порушують питання про ефективність управління державними активами та їхню інвестиційну привабливість.

  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення дії механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для «Укрнафти», яке заплановане на 31 березня, може створити серйозні ризики для стабільності газового ринку України. Про це заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, наголосивши на зростанні регуляторної невизначеності в секторі.

    За її словами, вже найближчий тиждень може стати визначальним для подальшої конфігурації ринку газу. Наразі ПСО передбачає, що «Укрнафта» продає весь видобутий газ «Нафтогазу» за фіксованою ціною 12 тисяч гривень за тисячу кубометрів із ПДВ. Це дозволяє забезпечувати стабільні постачання для населення та підприємств теплокомуненерго.

    У разі, якщо дію механізму не буде продовжено, сегмент ПСО може втратити частину ресурсного балансу. Як наслідок, «Нафтогаз» буде змушений нарощувати імпорт газу, що підвищить залежність України від зовнішніх постачань.

    Буславець також звернула увагу на можливі наслідки для приватного сектору. За її оцінками, зниження цін у комерційному сегменті може стримати інвестиції у видобуток, що додатково ускладнить ситуацію на ринку.

    Вона підкреслила, що механізм ПСО продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки, оскільки дозволяє контролювати ціни і гарантувати стабільне постачання газу для населення.

    Таким чином, подальше рішення щодо продовження або зміни моделі ПСО стане критичним фактором для балансу газового ринку та енергетичної стабільності країни.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Національний банк України 19 та 23 березня уклав контракти на постачання інкасаторських автомобілів загальною вартістю 98,9 млн грн. Відповідні дані оприлюднені у системі державних закупівель.

    Згідно з тендерною документацією, цьогоріч НБУ отримає вісім броньованих автомобілів, причому передбачений аванс становить 70% від суми контрактів.

    Найбільший контракт укладено з компанією «Реформ», яка поставить три великовантажні броньовані автомобілі на базі Mercedes-Benz Actros. Вартість одного такого авто становить 20 млн грн. Машини мають бронювання третього класу, оснащені кабіною, інкасаторським відсіком і вантажним фургоном, а їхнє корисне навантаження становить не менше 11 тонн.

    При цьому аналогічний автомобіль, замовлений НБУ у вересні 2025 року, коштував дешевше — близько 16,67 млн грн. Різниця у вартості пояснюється відмінностями в комплектації, зокрема відсутністю інкасаторського відсіку у попередній моделі.

    Ще один контракт отримала компанія «ВіДі Юнікомерс», яка поставить п’ять середньовантажних автомобілів на базі Iveco Daily. Вартість одного авто становить 7,78 млн грн. Вони також мають бронювання третього класу, інкасаторський відсік і сейф для тимчасового зберігання, а їхнє корисне навантаження — не менше 2,5 тонн.

    Водночас ціни на середньовантажні автомобілі також зросли у порівнянні з минулим роком: у вересні 2025 року аналогічні машини закуповувалися дешевше приблизно на 6%.

    У процесі тендеру були відхилені дешевші пропозиції. Зокрема, компанія «Реформ» пропонувала нижчу ціну, однак її заявку не допустили через невідповідність технічним вимогам — зокрема, щодо габаритів вантажного відсіку, системи клімат-контролю, пожежної безпеки та внутрішнього оснащення.

    Також була відхилена пропозиція компанії «Інкас ЮА», яка не надала необхідних сертифікатів відповідності на бронювання, скло та сейфи.

    Компанія «ВіДі Юнікомерс» входить до складу «ВіДі Груп», яку пов’язують із бізнесменом Віталієм Джуринським. Власниками компанії «Реформ» є Василь Литвин, Максим Ульянкін та Олег Басюк, які також контролюють підприємство «Завод броньованих автомобілів «Реформ».

    Таким чином, попри наявність дешевших пропозицій, переможцями тендеру стали компанії, чиї заявки повністю відповідали технічним вимогам замовника. Водночас зростання вартості техніки у порівнянні з попередніми закупівлями може викликати додаткові питання щодо ефективності витрачання коштів.