Golosnovinua.com

Позначка: економіка

  • Аналіз стану економіки України на сьогодні

    Аналіз стану економіки України на сьогодні

    У своїй новій статті економіст Богдан Данилишин підбив підсумки останніх тенденцій в українській економіці. Станом на середину 2024 року, економічні показники демонструють певні поліпшення поряд з численними викликами, зокрема, високими безпековими ризиками та проблемами з енергетичною інфраструктурою.

    Ділова активність та інфляційні очікування

    Згідно з даними Національного банку України, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 99,5% в порівнянні з 103% у першому кварталі 2024 року. Це свідчить про зменшення оптимізму підприємців щодо майбутньої ділової активності. Водночас поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій. Багато підприємців очікують збільшення обсягів реалізації продукції і витрат на інвестиції в обладнання, хоча й менш активними темпами.

    Червень 2024 року приніс нові виклики у вигляді віялових відключень електроенергії, які негативно вплинули на економічну активність. Мінекономіки зазначає, що це обмежило як підприємства, так і споживачів, стримуючи загальний економічний розвиток. Незважаючи на це, зростання ВВП залишилося майже на рівні попереднього місяця — 1,1%.

    Стан ринку праці та заробітні плати

    Згідно з даними Мінекономіки, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 року зросла на 21,8% і досягла 19 244 грн. Водночас, середня зарплата за резюме зросла на 16,8%, до 20 147 грн. Це свідчить про позитивні тенденції на ринку праці, хоча високий рівень безпекових ризиків і дефіцит кваліфікованих кадрів продовжують створювати труднощі.

    Фінансовий сектор та бюджет

    Фінансовий сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Облікова ставка НБУ була знижена до 13% з 14 червня, але реальний розрив між нею та інфляцією залишається значним. Попри зниження ставок по депозитах і кредитах, вартість кредитів для корпоративного сектору зросла, що свідчить про зростання витрат на фінансування бізнесу.

    Бюджетний дефіцит становить $16,7 млрд, що є 50% від загального обсягу доходів. З початку року до 9 липня було залучено 273,3 млрд грн для покриття дефіциту, а загальна сума міжнародної фінансової допомоги до держбюджету до 3 липня 2024 року склала близько $91,1 млрд.

    Енергетичний сектор та інфляція

    Рівень річної інфляції зріс до 4,8% в червні, що є значним підвищенням порівняно з 3,3% у травні. Основною причиною інфляції стало підвищення тарифів на електроенергію через руйнування енергетичної інфраструктури. Це спричинило підвищення витрат бізнесу та споживачів, що відобразилося на загальному рівні цін.

    Обмінний курс і валютні очікування

    З початку року гривня девальвувала до долара США на 7,6%. НБУ продовжує контролювати обмінний курс, але дефіцит резервів зріс до $14,8 млрд до 5 липня. Це свідчить про труднощі в управлінні валютним ринком і вплив на валютні очікування українців.

  • Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

    Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

    Українська енергетична інфраструктура стала не лише об’єктом воєнних дій, але й ключовим виміром конфлікту, який може мати далекосяжні наслідки для країни та регіону в цілому. За аналізом видання Berliner Zeitung, руйнування системи виробництва та розподілу електроенергії в Україні є систематичним і відбувається на фоні військових дій та геополітичних напруг.

    «Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

    Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

    У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

    Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

    Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

  • Менше 10 тисяч гривень зарплати отримують 43% українців

    Менше 10 тисяч гривень зарплати отримують 43% українців

    Згідно з останніми даними опитування, проведеного агентством Gradus, практично половина українського населення стикається з високим рівнем економічних обмежень.

    За результатами дослідження, 43% опитаних українців заявили, що їхня середня заробітна плата становить менше 10 000 гривень на місяць.

    Це значно нижче за середню заробітну плату в країні, яка становить 14 400 гривень на місяць (станом на грудень 2023 року).

    82% опитаних вважають, що їхній рівень доходу є недостатнім для прожиття. Це свідчить про те, що багато українців не можуть дозволити собі жити гідно.

    Низький рівень зарплат може мати негативний вплив на життя людей, обмежуючи їхню можливість оплачувати житло, харчування, транспорт, медичні послуги та інші необхідні витрати.

    Низький рівень зарплат в Україні може бути обумовлений рядом факторів, таких як високий рівень безробіття, низький рівень продуктивності праці та слабкість економіки.

    різне qutidzixiquuant

  • БЕБ припинило діяльність центру переведення в готівку в Одеській області

    БЕБ припинило діяльність центру переведення в готівку в Одеській області

    У результаті успішної операції детективів територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області було припинено функціонування центру переведення в готівку грошових коштів, який виявився центром мінімізації податків.

    Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб зареєструвала на території Одеси та в області низку підприємств, які надалі використовувалися для надання послуг з мінімізації податків та переведення в готівку коштів, зокрема отриманих як бюджетне відшкодування ПДВ.

    За результатами обшуків офісного приміщення детективи вилучили 107 печаток підприємств з ознаками фіктивності, серед яких були й офшорні компанії, готівку в національній валюті, банківські картки, флеш-носії, апаратний засіб криптографічного захисту інформації, жорсткі та оптичні диски, документи, що підтверджують зайняття протиправною діяльністю. У загальному еквіваленті орієнтовна вартість вилученого становить майже 1 млн грн.

  • Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес зіткнувся з проблемою дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію. Брак працівників і плинність кадрів змушують власників ресторанів шукати нові підходи.

    У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

    Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

    “Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

    Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

    За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

    Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

  • Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    За останнім повідомленням Європейського парламенту, українські великі компанії стоять перед серйозною загрозою хвилі дефолтів через відсутність необхідних валютних пом’якшень від Національного банку України. Ця ситуація може суттєво підірвати фінансову стійкість корпоративного сектора і негативно вплинути на економічну стабільність країни в цілому.

    Незважаючи на часткове послаблення валютних обмежень, великі українські компанії досі не мають можливості розраховуватися з іноземними кредиторами. Це може призвести до хвилі дефолтів у корпоративному секторі, а потім – до подорожчання позик для держави.

    Нині, за словами керівника офісу генерального директора Групи Метінвест Олександра Водовіза, кредитний портфель компанії становить близько 2 млрд дол, і 95% запозичень зроблено на Заході. Така сама ситуація – у Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг, “Інтерпайп” і “Кернел”.

    Тим часом НБУ ввів ліміти на перекази в розмірі лише кількох мільйонів доларів на рік. Для компаній, які мають виплатити кредиторам 200-300 млн – це крапля в морі. Це змусить компанії оголошувати дефолти, через що вартість іноземних запозичень для держави Україна значно зросте.

  • Курс гривні може зрости на 20% цього літа через борг в 20 млрд доларів

    Курс гривні може зрости на 20% цього літа через борг в 20 млрд доларів

    Пішли плітки, що курс гривні може підскочити одразу на 20% вже цього літа і досягти історичних 50 гривень. Причину експерти вбачають у тому, що Україна має виплатити одразу 20 млрд $ боргу кредиторам. Грошей таких немає, а брати із запасів – це посилювати паніку. Не оплачувати – це дефолт і можливо причина для призупинення інших кредитних ліній.

    1 серпня закінчується мораторій на заборону виплат з обслуговування зовнішнього боргу. У разі провалу домовленостей з кредиторами на Україну очікує дефолт.

    Приблизна сума, яку Україна повинна сплатити у цьому році, за даними видання, 15% ВВП, що є другим за обсягом, після витрат на оборону.

    Наразі український Мінфін веде перемовини про скорочення 60% поточної вартості боргів. Але кредитори поки погоджуються на 22%.

    У разі відсутності угоди Україна має два варіанти. Один полягає в тому, щоб домовитися про продовження терміну заморожування обслуговування боргу, як це вже було з офіційними кредиторами, які відмовляться від виплат до 2027 року. Інший полягає в дефолті. Це може здатися різким, але насправді між сценаріями немає різниці. Так чи інакше, українські виплати не відновляться.

    Нагадаємо, що з лютого-2022 до лютого-2024 державний борг у валютному еквіваленті збільшився на $50,4 млрд, або трохи більше ніж наполовину. Наразі він складає більше 85% ВВП України.

  • Після російських атак Бурштинську ТЕС неможливо відновити

    Після російських атак Бурштинську ТЕС неможливо відновити

    Україна продовжує відчувати наслідки військових дій з боку Росії, зокрема щодо інфраструктури енергетичного сектору. Недавно стало відомо, що Бурштинська теплова електростанція (ТЕС) після ракетних атак російських військ не підлягає відновленню.

    Цю інформацію підтвердила начальниця Івано-Франківської обласної військово-цивільної адміністрації Світлана Онищук під час ефіру радіостанції «Західний полюс».

    «Більше 12 ракетних атак було спрямовано на наш енергетичний об’єкт. Усі служби щоразу спрацьовували. Але вже певний період часу ми розуміємо, що Бурштинська ТЕС не підлягає відновленню – вона надзвичайно сильно зруйнована», – розповіла посадовиця.

    За її словами, з цього питання звернулися до уряду, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

    «На сьогодні у нас є погодження щодо виділення для Бурштина шести котелень: читирьох – по мегавату, і двох – по вісім і десять мегават. Ці котельні зможуть забезпечити наші соціальні об’єкти і населення», – сказала Онищук.

  • У першому півріччі українські чиновники отримали зарплати на третину більше

    У першому півріччі українські чиновники отримали зарплати на третину більше

    Українські чиновники за перші чотири місяці 2024 року отримали помітне збільшення зарплат, яке склало 32% порівняно з початком року. За даними, наданими українськими статистичними органами, у січні середній дохід чиновників становив 38,6 тисяч гривень, тоді як у травні ця цифра зросла до понад 50 тисяч гривень.

    Середня заробітна плата у державному секторі в Україні станом на травень 2024 року досягла 50,9 тисячі гривень, що на 32% більше, ніж у січні цього року. У січні середній дохід чиновників становив 38,6 тисячі гривень.

    Про це повідомило Міністерство фінансів України, оприлюднивши відповідні дані на своєму офіційному сайті. Згідно з наданою інформацією, структура зарплат включає грошові допомоги до відпусток та матеріальну допомогу.

    Лідером за рівнем зарплат є Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де середній місячний дохід працівників становить 89,7 тисяч гривень. На другому місці — Антимонопольний комітет із середньою зарплатою 88,3 тисячі гривень. Третє місце посідає Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата складає 72,4 тисячі гривень.

    Міністерство фінансів також нагадало, що з початку року в Україні діє нова система оплати праці на основі грейдової системи класифікації посад, яка спрямована на підвищення передбачуваності та прозорості зарплат у державних органах.

    Зарплата чиновників зросла

    Зарплата чиновників зросла

    Зростання середньої зарплати в Україні

    За даними голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, середня зарплата в Україні за 2023 рік зросла на 17,5%. Однак реальний ріст становив лише трохи понад 4% через інфляцію, девальвацію національної валюти та зростання цін на товари і комунальні послуги, що нівелює зростання доходів.

    Експерти зазначають, що середній рівень зарплат є умовним показником. Більш об’єктивним є медіанний розрахунок, який враховує розподіл доходів і зазвичай є на 15-30% нижчим за середнє арифметичне значення. Саме такий підхід до обчислення середніх зарплат застосовують у країнах ЄС та США для уникнення маніпуляцій статистикою.

    Раніше у Нацбанку заявили, що середня заробітна плата в Україні значно збільшилася в першому кварталі 2024 року, показуючи зростання на 22,5%.

  • Дилер китайських труб поставив під загрозу буріння свердловин “Укргазвидобуванням”

    Дилер китайських труб поставив під загрозу буріння свердловин “Укргазвидобуванням”

    Найбільша видобувна компанія України, “Укргазвидобування”, знаходиться на межі зриву програми буріння свердловин через постійні перешкоди у закупівлі обсадних труб. За інформацією, отриманою від джерела в державній компанії, блокування закупівель обсадних труб виконується компанією Vorex, на чолі з Федором Закусіло та його партнерами.

    «Такими діями учасники тендеру зривають програму буріння та видобутку газу на 2024 р, що несе загрозу, без перебільшення, енергонезалежності України. Зараз на складах УГВ мінімальний обсяг обсадних труб. Якщо у найближчі місяці не надійдуть труби, є загроза, що програма буріння свердловин, а значить видобутку у 2024 р. може бути зірвана», – сказав співрозмовник.

    За його словами така ситуація склалася через системне блокування постачальником китайських труб Vorex тендерів держкомпанії. Згідно даних Prozorro, 12 червня 2024 року маловідома канадська компанія Olbi Group, що афільована із Vorex, подала скаргу до АМКУ, в якій вимагає скасувати результати тендеру на закупку обсадних труб, що був проведений у кінці травня.

    «Це вже четверте блокування аукціонів УГВ з боку Vorex цьогоріч. У квітні Vorex заблокував чотири (!) трубних тендери на понад 230 тис. метрів труб. Далі, у травні він намагався зупинити останній тендер. І ось у червні чергова скарга і спроба скасувати підсумки аукціону», – підкреслює джерело.

    Співрозмовник стверджує, що Vorex дискредитував себе як постачальник труб на український ринок системною поведінкою на тендерах. Постачальник китайської труби спочатку пропонує ціну, вищу ніж інші учасники тендеру, після програшу блокує підписання контрактів з переможцем тендеру напряму, або через афільовоні компанії. За даними ЗМІ, на тендері «Оператора ГТС» банківські гарантії Vorex LLC, Olbi group inc. та Rmt valvomeccanica s.r.l. видані одним банком, а підписантом договору банківських гарантій з боку всіх трьох компаній є одна й та ж особа – Костюк Богдан Юрійович. До того ж претенденти на поставку надають банківські гарантії під контракти, і потім через суд відміняють їх.

    «Цьогоріч строки відвантаження труб з Китаю, які просуває Vorex, ще більше зросли, що не влаштовує «Укргазвидобування», яка через них же лишається без труби. Однак постійне блокування закупівель постачальником китайських обсадних труб та його посібниками найближчим часом призведе до паралічу роботи УГВ», – констатувало джерело.

    Нагадаємо, Vorex LLC у квітні через суд заблокувала закупівлі безшовних обсадних труб «Укргазвидобування». УГВ у січні-лютому провело 4 тендери на закупівлю безшовних обсадних труб, в яких перемогло ТОВ «Інтерпайп Україна» із загальною пропозицією 1,153 млрд грн (з ПДВ).

    Однак, Vorex звернулася до АМКУ, вважаючи, що умови тендеру були дискримінаційними по відношенню до іноземних компаній. АМКУ відхилив скаргу Vorex, тому компанія звернулася до Господарського суду. Суд задовольнив заяву про забезпечення позову, заборонивши УГВ чи її філіям укладати договір по цим 4 тендерам до завершення розгляду справи.

    Пізніше, в суді УГВ вдалося скасувати обмеження щодо укладання договорів. Господарський суд 7 травня 2024р задовольнив клопотання УГВ та скасував заходи забезпечення позову вжиті від 16 квітня 2024р.