Позначка: економіка

  • Хто буде відповідальним за фантастичні ідеї будівництва нових блоків Хмельницької АЕС

    Хто буде відповідальним за фантастичні ідеї будівництва нових блоків Хмельницької АЕС

    На фоні нагальної потреби у забезпеченні енергетичної безпеки та модернізації існуючих атомних електростанцій, “Енергоатом” в Україні активно веде лобіювання проекту будівництва нових блоків на Хмельницькій атомній електростанції (АЕС). Проєкт закону, що передбачає будівництво блоків №3-4 Хмельницької АЕС, отримав підтримку від профільного енергетичного комітету Верховної Ради.

    “Енергоатом” та уряд Шмигаля не хочуть нести відповідальність за фантастичні ідеї будівництва блоків АЕС на мільярди доларів. І перекладають це на Верховну Раду. Ну, і головний момент – це виділення грошей з бюджету на будівництво. Якщо народні депутати проголосують законопроєкт, то саме вони відкриють уряду можливість виділити гроші на блоки АЕС.

    Скептики зазначають, що грандіозні плани з будівництва чотирьох блоків на Хмельницькій АЕС і ще двох на Південно-Українській АЕС – це все марна трата грошей і зусиль під час війни та за необхідності відбудовувати зруйновані ТЕС, ТЕЦ і ГЕС.

    Старий і некомплектний російський блок АЕС ВВЕР-1000 з Болгарії і такий самий старий напіврозібраний блок AP1000 Westinghouse зі США. Це все, що можуть нам запропонувати. І якщо Україна витратить на закупівлю цього “обладнання” великі гроші, то потім потрібно буде витратити вдесятеро більше не гривень, а доларів, щоб довести все це “обладнання” до розуму.

    Природно, що “Енергоатом” і уряд прикриваються благими намірами – збільшити річне виробництво електроенергії на 16,2 млрд кВт-год, додати 2,2 ГВт в енергосистему з метою компенсації втрат енергетичних потужностей через війну.

  • В Україні підвищать податки

    В Україні підвищать податки

    Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.

    “На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.

    Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.

    “Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.

  • Прогноз курсу долара до кінця 2024 року в Україні

    Прогноз курсу долара до кінця 2024 року в Україні

    Глава Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко зробив прогноз щодо курсу долара в Україні до кінця 2024 року, стверджуючи, що він не перевищить позначку в 42 гривні за одиницю валюти.

    Потапенко наголосив, що головним чинником, який впливає на офіційний курс долара, є надходження валюти з-за кордону. Він також відзначив кілька додаткових факторів, які можуть вплинути на коливання курсу, включаючи негативні очікування населення щодо енергетичної ситуації, подорожчання тарифів на енергоносії та сезонне зменшення експорту сільськогосподарської продукції. Важливим фактором також є вплив майбутніх президентських виборів у США на обсяги військової допомоги для України та надходження валюти.

    Фінансовий аналітик Олексій Козирев додав, що до кінця поточного тижня курс готівкового долара в українських банках може коливатися між 39,95 і 41,45 грн за долар, а в обмінниках — між 40,1 і 41,35 грн за долар. Більшість обмінників планують утримувати різницю між курсами купівлі та продажу на рівні від 20 до 30 копійок, хоча деякі можуть встановлювати спред до 60 копійок на один долар.

  • Україна планує перейти на нову систему нарахування соціальних виплат

    Україна планує перейти на нову систему нарахування соціальних виплат

    Уряд України збирається впровадити базову соціальну допомогу та відмовитися від встановлення прожиткового мінімуму як основного критерію для визначення розмірів соціальних виплат. Цей крок оголошений як перехід до нової системи, яка, за словами уряду, має відповідати сучасним викликам і забезпечити ефективнішу підтримку громадян.

    На перший погляд, реформа має дуже привабливий вигляд. До слова, вона не така вже й радикальна. Просто замість прожиткового мінімуму допомога буде прив’язана до нового показника. Але якби цей показник був би затверджений на рівні хоча б 6 тисяч гривень, допомога істотно зросла б. Але в держави і на армію грошей не вистачає, а вже на соцвиплати й поготів.

    Аналітики вже зазначають, що в пропозиції уряду приховані хитрі механізми, які на практиці для багатьох громадян принесуть негативний результат: комусь трохи додадуть, комусь навпаки – уріжуть, з когось взагалі знімуть.

    До слова, на сьогодні офіційний прожитковий мінімум – 2920 грн, який розмір фактичного – таємниця за сімома печатками. Міністерство соціальної політики, може, його і вираховує, але не публікує. Навскидку, з огляду на наявні ціни й тарифи, фактичний прожитковий мінімум раза в три вищий за офіційний.

  • Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна не змогла досягти згоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу під час офіційних переговорів, повідомила вона в понеділок, підвищуючи привид того, що зруйнована війною країна може відступити за замовчуванням.
    Угода з власниками міжнародних облігацій, яка дозволила Україні призупинити виплати після вторгнення Росії в країну в 2022 році, закінчується в серпні.
    Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть і очікує, що уряд досягне згоди до 1 серпня.
    Офіційні переговори з власниками облігацій тривають майже два тижні, оскільки Україна прагне переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків, одночасно задовольняючи вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо реструктуризації.
    Проте пропозиція уряду та зустрічна пропозиція власників облігацій показали, наскільки далекі сторони та важку боротьбу, з якою зіткнеться Україна за реструктуризацію боргу найближчими тижнями.
    «Хоча Україна та Спеціальний комітет кредиторів не дійшли згоди щодо умов реструктуризації протягом періоду консультацій, (вони) продовжуватимуть взаємодію та конструктивні дискусії через своїх відповідних радників», — йдеться в заяві уряду, додаючи, що вони також продовжуватимуть. двосторонні переговори з іншими інвесторами.
    Марченко сказав, що економіка країни є “крихкою рівновагою”, яка залежить від послідовної та істотної підтримки з боку її партнерів. «Вчасна реструктуризація боргу є критично важливою частиною цієї підтримки», — сказав він. «Сильні армії повинні підтримуватися сильною економікою, щоб вигравати війни».
    Власники облігацій заявили, що пропозиція уряду вимагала списання, яке «суттєво перевищує» очікувані ринками 20%.
    Ця пропозиція «завдає суттєву шкоду майбутній інвесторській базі України та основній меті повернення доступу до ринків капіталу за першої можливості», додали вони.
    Україна могла б продовжити призупинення платежів після серпня, але віддає перевагу більш тривалому рішенню повного перерахування боргу.

    ПРОПОЗИЦІЯ

    Проведення реструктуризації боргу в розпал конфлікту, який робить її економічну та фіскальну ситуацію дуже невизначеною, завжди вважалося безпрецедентним і монументальним завданням для України
    Двосторонні союзники Києва, які вкладають мільярди в країну, щоб зміцнити її військові зусилля та економіку, не бажають бачити, як Україна спрямовує гроші на виплату боргу.
    Велика сімка багатих демократій погодилася в четвер використати надходження від заморожених російських активів, щоб надати Україні 50 мільярдів доларів позик. З початку війни міжнародні партнери, такі як Світовий банк і МВФ, також надали понад 85 мільярдів доларів, відкриває нову вкладкуу фінансуванні державного бюджету Києву.
    Україна запропонувала обміняти існуючий борг власників облігацій на п’ять державних облігацій із терміном погашення між 2034 і 2040 роками, а також на так званий державний борговий інструмент (SCDI), пов’язаний із податковими надходженнями, йдеться в заяві в понеділок. Вартість цього інструменту буде визначена у 2027 році, коли він перетвориться на облігацію, що збігається із закінченням поточної програми країни з МВФ.
    Інвестори просили інструменти, які створювали б стабільний грошовий потік із самого початку, і нові облігації сплачували б відсотки в символічній сумі 1% протягом перших 18 місяців, збільшуючись до 3% у 2026 і 2027 роках, а потім до 6% протягом загальна виплата купону в розмірі 700 мільйонів доларів США протягом програми МВФ.
    Ця пропозиція призвела до зниження, або «стрижки» від 25% до 60%, залежно від продуктивності SCDI. Україна також запропонувала інвесторам опцію, що включає лише звичайні облігації.
    Власники облігацій висунули дві зустрічні пропозиції, обидві з яких передбачали номінальне зниження на 20%, згідно із заявою уряду, і дозволяли потенційне повне повернення концесій.
    Уряд заявив, що жодна пропозиція власника облігацій не відповідає вимогам МВФ.
    Дві пропозиції складалися з пакету з двох типів інструментів – серії з двох облігацій, що виплачують купон понад 7%, а також “облігацій повернення”, які передбачали змінні виплати з підвищенням.
    Україна також запропонувала вилучити положення про перехресний дефолт між своїми міжнародними облігаціями та варрантами на ВВП, які пов’язані з економічним зростанням і за якими вона винна інвесторам 2,6 мільярда доларів.
  • Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    За даними Національного банку України, середня сума однієї операції з використанням банківської картки у торговій мережі у першому кварталі 2024 року становила 327 гривень. Це значення є значним спадом порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли середній чек склав 344 гривні.

    Також зменшився розмір однієї операції з переказу з картки на картку – у першому кварталі він становив 1 931 грн (порівняно із 2 133 грн рік тому), свідчать дані Національного банку України (НБУ).

    Водночас розмір операції з оплати товарів та послуг в Інтернеті зріс до 541 грн (460 грн рік тому).

    Операції з картками українських банків в Україні у першому кварталі 2024 року. hhiqttihdiqxeant

    Де найбільше використовувалися платіжні картки

    За перший квартал цього року найбільше операцій із використанням карток за сумою та за кількістю припадало саме на розрахунки в торговельній мережі (45,1% та 72% відповідно). Там було здійснено 1,32 млрд операцій на суму в 433,2 млрд грн.

    Перекази з картки на картку становили третину за сумою (32,9%) та майже десяту частину за кількістю (8,9%).

    Оплата товарів і послуг в Інтернеті – 14,6% за сумою та 14,1% за кількістю.

    Загалом у першому кварталі в межах України з використанням платіжних карток було проведено 1,36 мільярда операцій на загальну суму 884,5 млрд грн.

    У тому числі 111 млн операцій зі зняття готівки на 509,3 млрд грн. Цей показник залишається на рівні минулого року (111 млн операцій на 501,8 млрд грн).

    Водночас кількість розрахункових операцій з використанням карток зросла до 1,25 мільярда (943,8 млн у першому кварталі минулого року) на загальну суму 375,1 млрд грн (285,7 млрд грн рік тому).

    Як повідомлялося, сума операцій з картками українських банків за кордоном у першому кварталі 2024 року становила 77,6 млрд грн, а кількість таких операцій – 74,8 млн.

    При цьому 72,8 млн операцій на загальну суму 58,1 млрд грн були пов’язані із розрахунками з використанням платіжних терміналів, цей показник залишився на рівні першого кварталу 2023 року.

    Решта 2,3 млн операцій були пов’язані з отриманням готівки з українських карток за кордоном на загальну суму 19,5 млрд грн. Цей показник зменшився майже у 4 рази за кількістю та втричі – за сумою.

  • Депутат розповів які компанії матимуть можливість бронювати від половини до усіх своїх працівників

    Депутат розповів які компанії матимуть можливість бронювати від половини до усіх своїх працівників

    Народний депутат Олександр Федієнко розповів про можливість забронювання працівників на підприємствах, що обговорюється у Верховній Раді України. Згідно з його заявою, деякі компанії матимуть можливість бронювати від половини до усіх своїх працівників.

    Підприємства, які визнані критично важливими за економічними критеріями або ті, що надають послуги Збройним силам України, можуть забронювати від 50% до 100% своїх працівників, повідомив народний депутат Олександр Федієнко.

    Для цього, каже нардеп, необхідно пройти певну процедуру і отримати відповідні документи. Він додав, що адміністрації та профільні міністерства активно обробляють такі заявки на бронювання працівників.

    Щодо законопроекту про економічне бронювання, Федієнко повідомив, що Верховна Рада ще не досягла навіть стартового етапу, не кажучи вже про фінішну пряму. За словами нардепа, зараз тривають численні дискусії та дебати щодо моделі економічного бронювання.

    Генштаб та Збройні сили мають одну позицію, тоді як представники економічного сектору – іншу. Як каже Федієнко, у Верховній Раді розуміють, що з одного боку потрібно оновлювати склад Збройних сил, а з іншого – враховувати чисельність працівників тих підприємств, які працюють офіційно.

    При цьому народний обранець наголосив, що Збройні сили утримуються за рахунок коштів українських платників податків, і це не можуть бути кошти іншої країни. Тобто, відзначив Федієнко, Верховній Раді необхідно знайти баланс інтересів, щоб не зруйнувати економіку шляхом вимивання робочих кадрів, що може призвести до недостатнього забезпечення ЗСУ.

    Втім, з іншого боку, потрібно створити механізми, щоб працівники нелегальних підприємств почувалися некомфортно, додав політик.

  • Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна за допомогою фіктивних компаній завдає серйозної шкоди українській економіці. Для цього створюються підставні фірми, зареєстровані на ім’я підставних осіб, які укладають договори на купівлю зерна у фермерів і потім експортують його за кордон. У результаті страждають бюджет і вся економіка країни.

    Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

    «Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

    Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

    За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

    Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

    Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.

  • Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків у зв’язку з ескалацією війни. Голова комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев визначив цей крок як необхідне, але непопулярне рішення, у зв’язку з викликами, що стоять перед українською економікою.

    Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

    “Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

    Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

    “Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

    Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

  • Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

    Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

    Усі наші джерела повідомляють, що черговий план з підвищення тарифів перебуває в Кабміні. Його розробляють, а далі мають затвердити кулуарно з Офісом Президента.

    Газ, опалення, водопостачання – подорожчає цього року. Залишається питання наскільки.
    За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

    Ми, до речі, постійно інсайдимо про зростання тарифів, а 1 червня наше джерело (https://t.me/legitimniy/18056) дало розклад щодо цього кейсу.

    Влада буде вилучати останнє в народу, і байдуже, що Зеленський обіцяв не піднімати тарифи. Він же знає, що завжди можна знайти причину, чому змінив думку.
    Це як обіцяти не пити, а потім «забухати» через те, що у когось свято і тд. (як то кажуть причину і виправдання своїм діям за бажання завжди можна знайти).