Golosnovinua.com

Позначка: енергетика

  • Європа в газовій пастці: конфлікт на Близькому Сході змінює енергетичний баланс

    Європа в газовій пастці: конфлікт на Близькому Сході змінює енергетичний баланс

    Загострення конфліктів на Близькому Сході, зокрема ризики для енергетичних маршрутів навколо Ірану та Ормузької протоки, знову дестабілізували глобальний ринок енергоносіїв і створили додатковий тиск на Європейський Союз. Попри активний розвиток відновлюваної енергетики та політику скорочення споживання викопного палива, ЄС залишається значною мірою залежним від імпорту газу, що робить його вразливим до зовнішніх геополітичних криз.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на аналітичні дані європейських енергетичних дослідницьких центрів.

    За оцінками аналітиків, розширення використання сонячної енергетики вже дало відчутний економічний ефект: лише за перші місяці року Європа змогла заощадити близько 12,8 млрд євро завдяки зменшенню потреби в закупівлі викопного палива для генерації електроенергії. Однак цей позитивний ефект не компенсує повністю структурну залежність ЄС від зовнішніх постачань газу, особливо в періоди пікового попиту або ринкових коливань.

    Аналітичні дані Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA) свідчать, що імпорт скрапленого природного газу до ЄС з березня знизився лише на 1,2%, тоді як у Великій Британії зафіксовано більш суттєве скорочення — близько 20%. Це вказує на нерівномірність енергетичного переходу в Європі, де одні країни активно зменшують залежність від імпорту, тоді як інші змушені його збільшувати через внутрішні потреби.

    Енергетична аналітикиня IEEFA Ана-Марія Яллер-Макаревич зазначає, що Європейський Союз поступово переглядає стратегію, сформовану після енергетичної кризи 2022 року. Тоді країни ЄС були змушені терміново заміщувати російський трубопровідний газ, що призвело до стрімкого зростання імпорту СПГ з різних регіонів світу. Нині ж стає очевидним, що така модель має обмежену ефективність, оскільки глобальні ринки залишаються нестабільними, а конкуренція за газ між регіонами лише посилюється.

    Ситуація всередині ЄС залишається неоднорідною. Частина держав-членів поступово знижує обсяги імпорту скрапленого газу завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії та підвищенню енергоефективності. Водночас інші країни, зокрема великі економіки ЄС, змушені нарощувати закупівлі через промислові потреби та коливання постачань із різних напрямків.

    Найбільш помітне зростання імпорту СПГ зафіксовано в Німеччині, де обсяги закупівель збільшилися на 72% у річному вимірі. Також зростання продемонстрували Італія та Бельгія. Аналітики пояснюють це необхідністю стабілізації внутрішніх енергетичних ринків, а також частковим скороченням альтернативних постачань у пікові періоди попиту.

    Додатковим фактором впливу на енергетичний ринок стала нестабільність на Близькому Сході. Загрози безпеці судноплавства в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти й газу, змушують європейські країни диверсифікувати джерела постачання та оперативно реагувати на перебої в логістиці.

    У результаті змін у глобальних потоках енергоносіїв ЄС зафіксував зростання імпорту СПГ з низки країн. За даними аналітиків, у період з березня по травень постачання зі США збільшилися на 5%, з Алжиру — на 11%, з Росії — на 25%, а з Норвегії — на 84%. Попри домінування США як головного постачальника скрапленого газу до Європи, структура імпорту залишається чутливою до геополітичних коливань.

    США забезпечують приблизно 60% усього імпорту СПГ до ЄС, що робить їх ключовим гравцем на європейському енергетичному ринку. Водночас зростання поставок із Росії привертає особливу увагу, оскільки Європейський Союз офіційно декларує намір повністю відмовитися від російських енергоресурсів до 2027 року.

    Попри ці політичні заяви, статистика свідчить про протилежні тенденції. У першому кварталі 2026 року країни ЄС імпортували 6,9 млрд кубометрів російського скрапленого природного газу — це найвищий показник від початку повномасштабної війни Росії проти України. Найбільшими покупцями залишаються Франція, Іспанія та Бельгія, які забезпечують значну частину європейського попиту на СПГ.

    Таким чином, Росія продовжує утримувати позицію другого за обсягами постачальника скрапленого газу до Європейського Союзу після США, попри політичні санкції та плани поступової енергетичної «деколонізації» від російських ресурсів.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація конфлікту на Близькому Сході може ще більше посилити конкуренцію на глобальному газовому ринку. Це, у свою чергу, здатне призвести до нового витка цінової нестабільності, посилення енергетичної залежності окремих країн ЄС та перегляду стратегій енергетичної безпеки Європи.

    У довгостроковій перспективі перед Євросоюзом постає складне завдання — знайти баланс між декарбонізацією економіки, забезпеченням енергетичної безпеки та зменшенням залежності від політично чутливих постачальників енергоносіїв.

  • Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про запровадження локального режиму припинення вогню в районі Запорізької атомної електростанції для проведення невідкладних ремонтних робіт на одній із ключових ліній електропередач. Йдеться про високовольтну лінію 750 кВ «Дніпровська», пошкодження якої суттєво підвищило ризики для найбільшої атомної електростанції Європи.

    За інформацією МАГАТЕ, це вже шостий випадок, коли сторони погоджуються на тимчасовий режим тиші поблизу станції для виконання робіт, необхідних для підтримання ядерної безпеки. Найближчими днями українські енергетики за участю представників сторони, що контролює територію навколо станції, та під наглядом експертів агентства розпочнуть відновлення пошкоджених ділянок лінії після завершення робіт із розмінування території.

    Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних об’єктів у зоні війни. Від початку російської окупації станції у березні 2022 року міжнародна спільнота неодноразово попереджала про ризик ядерної аварії через бойові дії, пошкодження енергетичної інфраструктури та постійні обстріли району.

    Особливе занепокоєння викликає стан зовнішнього електропостачання станції. Для безпечної роботи будь-якої атомної електростанції необхідне стабільне живлення насосів охолодження реакторів та сховищ відпрацьованого ядерного палива. Навіть після повної зупинки енергоблоків системи охолодження мають працювати безперервно.

    Лінія 750 кВ «Дніпровська» була останньою основною високовольтною лінією, яка забезпечувала електроживлення Запорізької АЕС. У березні вона була відключена через пошкодження, після чого станція залишилася залежною від резервної лінії електропередачі 330 кВ «Феросплавна-1». Така ситуація значно підвищила рівень ризику для об’єкта.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що втрата зовнішнього електропостачання є одним із найсерйозніших ризиків для ядерної безпеки на Запорізькій АЕС. За його словами, ситуація залишається нестабільною, а кожне пошкодження енергетичної інфраструктури наближає об’єкт до потенційно небезпечного сценарію.

    У МАГАТЕ пояснили, що нинішні ремонтні роботи є особливо складними через розташування пошкодженої ділянки. Частина лінії проходить уздовж Дніпра через території, які перебувають поблизу лінії зіткнення. Пошкоджені елементи знаходяться на високих опорах за межами безпосередньої контрольованої зони станції, що потребує додаткових заходів безпеки, інженерної підготовки та координації між усіма залученими сторонами.

    Перш ніж ремонтні бригади зможуть приступити до відновлення лінії, необхідно провести повне обстеження місцевості та розмінування. Саме через мінну небезпеку підготовка до ремонтних робіт тривала кілька тижнів.

    Запорізька АЕС залишається найбільшою атомною електростанцією Європи. До початку повномасштабної війни шість її енергоблоків забезпечували близько 20% виробництва електроенергії в Україні. Зараз усі реактори перебувають у стані холодного зупину, однак навіть у такому режимі станція потребує постійного електроживлення для функціонування систем безпеки.

    Від початку окупації ЗАЕС неодноразово втрачала зовнішнє живлення. У деяких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори. Подібні ситуації викликали серйозне занепокоєння міжнародних експертів, оскільки тривала робота лише на резервних джерелах живлення може створити додаткові ризики для ядерної безпеки.

    Останніми місяцями МАГАТЕ регулярно повідомляє про вибухи, постріли та активність безпілотників у районі станції. Експерти агентства, які постійно працюють на ЗАЕС, неодноразово фіксували ознаки бойових дій поблизу об’єкта. Саме тому будь-які ремонтні роботи потребують окремих домовленостей про припинення вогню.

    Фахівці зазначають, що відновлення лінії «Дніпровська» дозволить значно посилити енергетичну безпеку станції та знизити ризик повного відключення від зовнішнього електропостачання. У випадку успішного завершення робіт Запорізька АЕС отримає додатковий канал живлення, що є критично важливим для підтримання стабільної роботи систем охолодження та ядерної безпеки.

    Попри локальне перемир’я для проведення ремонту, загальна ситуація навколо Запорізької АЕС залишається напруженою. МАГАТЕ продовжує закликати всі сторони утримуватися від будь-яких військових дій поблизу атомного об’єкта та створити умови для його безпечного функціонування.

    Запровадження шостого режиму тиші навколо станції демонструє, наскільки критичним залишається питання енергопостачання ЗАЕС. Від успішності нинішніх ремонтних робіт залежить не лише стабільність роботи найбільшої атомної станції Європи, а й безпека мільйонів людей в Україні та за її межами.

  • Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.

    Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.

    Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.

    Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.

    Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.

    Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.

    Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.

    Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.

    Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.

    Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.

    Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.

    Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Державна компанія НАК «Нафтогаз України» опинилася в центрі нової хвилі дискусій щодо ефективності корпоративного управління після публікації матеріалу, в якому журналісти звернули увагу на низку фінансових та управлінських ризиків. На думку авторів розслідування, сукупність проблем може мати наслідки не лише для самої компанії, а й для всієї енергетичної системи країни в умовах війни та підготовки до майбутніх опалювальних сезонів.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію «Українських Новин», де ситуацію навколо «Нафтогазу» назвали одним із найважливіших тестів для держави у сфері управління стратегічними активами.

    У центрі уваги журналістів опинилися кілька факторів: різке скорочення прибутку компанії, закупівлі імпортного газу за високими цінами, конфлікти з підприємствами теплокомуненерго, блокування рахунків окремих постачальників тепла, а також питання прозорості окремих фінансових процесів.

    Найбільший резонанс викликали фінансові результати компанії за 2025 рік. Згідно з офіційно затвердженою урядом фінансовою звітністю, консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за підсумками року становив 5,83 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник перевищував 37,9 млрд грн. Таким чином, прибуток скоротився більш ніж у шість разів. Водночас загальний дохід групи зріс до 270,9 млрд грн проти 256,4 млрд грн роком раніше.

    Уряд уже затвердив результати діяльності компанії та розподіл прибутку. Зокрема, майже 970 млн грн буде спрямовано до державного бюджету у вигляді дивідендів, а решта коштів використовуватиметься для виконання статутних завдань компанії. Аудитором фінансової звітності виступила компанія KPMG Audit.

    Однак саме різке падіння прибутковості стало однією з головних тем для обговорення серед експертів та журналістів. У публікації зазначається, що особливу увагу слід звернути на закупівлі імпортного газу наприкінці зимового періоду 2025 року. За даними авторів матеріалу, компанія закуповувала близько 150 млн кубометрів газу за ціною приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Журналісти вважають, що вартість закупівлі виявилася помітно вищою за ціни, які спостерігалися в літній період, коли ресурс можна було придбати дешевше.

    Ще одним напрямом критики стали взаємини «Нафтогазу» з підприємствами теплокомуненерго. За даними, наведеними в публікації, станом на кінець квітня 2026 року через судові процеси щодо стягнення боргів за газ були заблоковані рахунки 69 підприємств ТКЕ. Автори матеріалу наголошують, що формально компанія діє в межах законодавства та намагається забезпечити платіжну дисципліну, однак такі кроки можуть створювати додаткові ризики для функціонування критичної інфраструктури громад під час війни.

    Проблема заборгованості теплокомуненерго перед газопостачальниками залишається однією з найгостріших у галузі вже багато років. За оцінками урядовців, загальна сума боргів підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом» перевищує 150 млрд грн. Саме тому питання пошуку балансу між стягненням боргів та забезпеченням безперебійного теплопостачання продовжує залишатися актуальним для держави.

    У матеріалі також згадується питання концентрації функцій на газовому ринку та необхідності посилення контролю за діяльністю стратегічної компанії. На думку авторів, накопичення кількох проблем одночасно може перетворити внутрішньокорпоративні виклики на фактор загальнодержавного масштабу.

    Водночас варто зазначити, що «Нафтогаз» залишається одним із найбільших платників податків в Україні та ключовим елементом енергетичної безпеки держави. Лише за перше півріччя 2025 року підприємства групи перерахували до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків, що становило майже 7% усіх податкових надходжень країни за відповідний період.

    Крім того, компанія продовжує працювати над диверсифікацією постачання газу. Зокрема, у межах співпраці з польською компанією ORLEN до України у 2025 році було поставлено близько 600 млн кубометрів американського зрідженого природного газу через термінали в Польщі та Литві.

    Окрему увагу журналісти приділили репутаційному аспекту діяльності компанії. У матеріалі зазначається, що через високу публічність керівництва «Нафтогазу» та його участь у заходах за участю представників української влади будь-які успіхи або невдачі компанії можуть безпосередньо впливати на сприйняття роботи державних інституцій загалом.

    Автори публікації дійшли висновку, що уряду, профільному міністерству та контролюючим органам варто уважніше моніторити ситуацію навколо найбільшої енергетичної компанії країни. На їхню думку, питання закупівель газу, роботи з боржниками, фінансової ефективності та прозорості окремих напрямів діяльності потребують додаткової уваги, щоб уникнути потенційних системних ризиків для енергетичного сектору.

    Наразі офіційних заяв від «Нафтогазу» щодо висновків, викладених у згаданому журналістському матеріалі, не оприлюднювалося. Водночас оприлюднена фінансова звітність свідчить, що компанія зберігає прибутковість, хоча її фінансові результати виявилися значно слабшими, ніж роком раніше.

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило схему заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції у Миколаївській області. Орієнтовна сума збитків, за даними слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, до реалізації схеми була залучена одна з підрядних компаній, пов’язана з організатором оборудки. Попри систематичні зриви строків виконання робіт і навіть процедуру банкрутства підприємства, з ним продовжували укладати додаткові угоди.

    Як встановили детективи, загалом було підписано понад 70 додаткових угод, якими змінювалися обсяги, перелік робіт і строки їх виконання, що дозволяло зберігати контроль над фінансовими потоками та продовжувати фінансування проєкту.

    Окремо слідство звертає увагу на закупівлю обладнання для автоматизованої системи управління Ташлицької ГАЕС. За однією з угод було придбано відповідний комплекс на суму понад 305 мільйонів гривень.

    За версією НАБУ, поставку здійснювали через підконтрольну іноземну компанію-посередника, що дозволило суттєво завищити вартість обладнання. Різниця між реальною та фактичною ціною, за оцінками слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    У межах розслідування встановлено щонайменше двох підозрюваних. Серед них — організатор схеми та колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» компанії «Енергоатом». Організатора затримано.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших можливих учасників схеми та перевіряють рух коштів через пов’язані компанії.

    У НАБУ зазначають, що розслідування стосується масштабної багаторічної практики зловживань у сфері енергетичних закупівель, зокрема через складні схеми із залученням посередників та змін умов контрактів після їх укладення.

    Нагадаємо, раніше восени 2025 року НАБУ вже повідомляло про викриття окремих корупційних схем в «Енергоатомі», пов’язаних із систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовцями та контрагентами компанії. Слідство у цих справах триває.

  • Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Унаслідок масованої ракетно-дронової атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України в низці регіонів виникли нові знеструмлення. Без електропостачання частково залишилися споживачі у Києві та щонайменше шести областях.

    Про це повідомило «Укренерго».

    За даними системного оператора, перебої з електропостачанням зафіксовані у столиці, а також у Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській та Черкаській областях. Енергетики зазначають, що масштаби відключень залежать від наслідків пошкоджень і оперативної ситуації в регіонах.

    В «Укренерго» повідомили, що там, де це дозволяє безпекова ситуація, вже розпочато аварійно-відновлювальні роботи. Енергетичні бригади працюють над ліквідацією наслідків пошкоджень мереж та відновленням стабільного електропостачання споживачів.

    Окремо в компанії наголосили на необхідності раціонального споживання електроенергії протягом доби. Громадян закликають переносити використання потужних електроприладів на денний період — з 11:00 до 15:00, коли найбільш ефективно працюють сонячні електростанції.

    Також енергетики просять зменшити навантаження на систему у вечірні пікові години — з 18:00 до 22:00, уникаючи одночасного використання кількох енергоємних приладів.

    В «Укренерго» підкреслюють, що енергосистема України продовжує відновлюватися після чергової масованої атаки, однак залишається вразливою через повторні удари по інфраструктурних об’єктах.

    Нагадаємо, компанія ДТЕК повідомила про відновлення електропостачання для близько 110 тисяч родин у Києві після попередньої масованої атаки. Тоді були пошкоджені виробничі майданчики та енергетичні об’єкти компанії, що призвело до масштабних аварійних відключень у столиці.

    У ніч проти 2 червня Росія здійснила чергову комбіновану атаку по Україні, застосувавши ударні безпілотники та ракети різного базування — повітряного, морського і наземного. За даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 642 цілі з 729 запущених.

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • Дрон ударив по ЗАЕС? МАГАТЕ вимагає негайного доступу після інциденту на найбільшій атомній станції Європи

    Дрон ударив по ЗАЕС? МАГАТЕ вимагає негайного доступу після інциденту на найбільшій атомній станції Європи

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про новий інцидент на території окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередньою інформацією, безпілотний літальний апарат влучив у будівлю турбінного відділення однієї з енергетичних установок, унаслідок чого було пошкоджено зовнішню стіну об’єкта. У зв’язку з цим експерти агентства наполягають на негайному доступі до місця події для проведення незалежного огляду та оцінки масштабів пошкоджень.

    Про інцидент повідомив генеральний директор Міжнародне агентство з атомної енергії Рафаель Гроссі. За його словами, подія вкотре демонструє високий рівень ризику, який існує навколо найбільшої атомної електростанції Європи в умовах триваючої війни.

    За інформацією агентства, вибух стався в районі турбінного відділення. Представники місії МАГАТЕ, які постійно перебувають на території станції, отримали інформацію про пошкодження зовнішньої конструкції будівлі, однак наразі не мають можливості самостійно підтвердити масштаби руйнувань. Саме тому міжнародні інспектори звернулися із запитом про негайний доступ до пошкодженої ділянки.

    Рафаель Гроссі наголосив, що будь-які військові дії в безпосередній близькості до атомних об’єктів є неприйнятними та становлять серйозну загрозу ядерній безпеці. Він підкреслив, що навіть якщо удар не зачепив реакторні установки чи критично важливі системи охолодження, сама присутність вибухів на території атомної станції створює небезпечний прецедент.

    «Ми фактично граємося з вогнем», – заявив очільник агентства, коментуючи ситуацію навколо ЗАЕС.

    У МАГАТЕ зазначають, що це може бути перший випадок із квітня 2024 року, коли безпілотник безпосередньо влучив у межах периметра Запорізької АЕС. Попередні інциденти також неодноразово викликали занепокоєння міжнародної спільноти, однак нинішній випадок привернув особливу увагу через характер пошкоджень та місце удару.

    Запорізька атомна електростанція розташована поблизу міста Енергодар і є найбільшою АЕС не лише в Україні, а й у Європі. До початку повномасштабного вторгнення вона виробляла близько п’ятої частини всієї української електроенергії. З березня 2022 року станція перебуває під російською окупацією та неодноразово ставала об’єктом міжнародних дискусій щодо ядерної безпеки.

    Протягом останніх років МАГАТЕ регулярно фіксує порушення принципів безпечної експлуатації станції. Серед основних проблем агентство називає мілітаризацію території об’єкта, присутність військових, пошкодження енергетичної інфраструктури та перебої із зовнішнім електропостачанням.

    Особливу стурбованість міжнародних експертів викликає стан систем зовнішнього живлення станції. Для безпечної роботи навіть зупинених реакторів необхідне стабільне електропостачання, яке забезпечує роботу насосів охолодження та інших критично важливих систем. Через бойові дії лінії електропередач неодноразово пошкоджувалися, що змушувало станцію переходити на аварійні дизельні генератори.

    Лише нещодавно генеральний директор МАГАТЕ повідомляв про найтриваліший від початку повномасштабної війни збій зв’язку із Запорізькою АЕС. Це ще раз продемонструвало складність контролю за ситуацією на об’єкті та обмежені можливості міжнародних інспекторів у зборі інформації.

    Україна неодноразово закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для демілітаризації території станції та повернення її під контроль українського оператора. Водночас МАГАТЕ продовжує наполягати на дотриманні п’яти основних принципів ядерної безпеки, які передбачають відсутність обстрілів, військової техніки та бойових дій на території атомних об’єктів.

    Наразі агентство продовжує збирати інформацію про обставини інциденту та очікує дозволу на огляд пошкодженої ділянки. Після завершення перевірки МАГАТЕ обіцяє оприлюднити додаткові висновки щодо характеру руйнувань та можливого впливу інциденту на безпеку станції.

    Попри те, що наразі не повідомляється про пошкодження реакторів, сховищ відпрацьованого ядерного палива чи інших критичних елементів, сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури вкотре підкреслює небезпеку ситуації навколо ЗАЕС. Експерти наголошують, що будь-яка помилка або подальша ескалація можуть створити ризики не лише для України, а й для всієї Європи.

    На момент публікації матеріалу доступ інспекторів МАГАТЕ до місця ймовірного влучання ще не був наданий, а перевірка обставин інциденту триває.