Golosnovinua.com

Позначка: енергетика

  • Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Удари України по російській нафтовій інфраструктурі дедалі більше виходять за межі атак лише на нафтопереробні заводи. Основною ціллю стає вся система паливного забезпечення російської армії — від видобутку й переробки нафти до логістики, транспортування та постачання пального для військ, авіації та промисловості.

    Про це у своїй колонці для Еспресо пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    За його словами, особливе значення мають удари по так званому московському кільцю нафтопродуктопроводів — замкненій системі трубопроводів довжиною понад 400 кілометрів навколо Московського регіону.

    Йдеться не про одну трубу, а про цілу систему транспортування пального, яка складається з окремих ліній для бензину, дизельного пального та авіаційного гасу. Система пов’язана з Московським, Рязанським та Нижньогородським нафтопереробними заводами.

    У відкритих джерелах уже згадувалися удари по ключових вузлах цієї інфраструктури — зокрема по нафтопродуктоперекачувальній станції «Володарська» та наливній станції «Сонячногірська».

    Як пояснює Омельченко, саме такі об’єкти мають критичне значення, адже вони відповідають не за виробництво пального, а за його рух, накопичення та розподіл.

    «Удар по логістиці може бути не менш болючим, ніж удар по самому НПЗ», — наголошує експерт.

    За оцінками, які раніше наводили українські медіа з посиланням на ГУР, річна спроможність московського «паливного кільця» могла становити до 3 мільйонів тонн авіапального, 2,8 мільйона тонн дизеля та 1,6 мільйона тонн бензину.

    Хоча ці дані не підтверджені повною технічною документацією у відкритому доступі, вони демонструють масштаби інфраструктури, яка забезпечує паливну стійкість Московського регіону та значної частини військової логістики РФ.

    Омельченко зазначає, що удари по Московському НПЗ, Рязанському НПЗ та вузлах нафтопродуктопроводів уже створюють для Росії серйозні проблеми.

    Російська влада змушена перекидати потоки пального, збільшувати використання залізничних цистерн і автотранспорту, посилювати протиповітряну оборону та охорону об’єктів, а також пояснювати населенню, чому «глибокий тил» більше не є безпечним.

    На думку експерта, це має особливе значення напередодні нового опалювального сезону.

    Омельченко наголошує, що Росія майже напевно спробує повторити масовані удари по українській енергетиці взимку 2026–2027 років.

    Саме тому Україні важливо або завершити війну до початку нового зимового сезону, або суттєво підвищити для Росії ціну її продовження.

    «Ураження системи нафтопродуктозабезпечення московського регіону — один з інструментів такого тиску», — зазначає експерт.

    Водночас він підкреслює, що найбільше значення мають не лише удари по внутрішніх НПЗ, а й атаки на експортну нафтову інфраструктуру Росії.

    Йдеться про нафтові термінали, магістральні перекачувальні вузли та логістичні маршрути, через які Кремль отримує валютні надходження для фінансування війни.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів, за словами Омельченка, забезпечує федеральний бюджет РФ, закупівлю компонентів, військові витрати та можливість вести затяжну війну.

    «Удари по НПЗ і паливному кільцю створюють дефіцит гнучкості всередині РФ, а тиск на експортні термінали б’є по грошовому потоку війни», — пояснює експерт.

    На його думку, саме поєднання паливного та фінансового тиску може суттєво послабити здатність Росії продовжувати війну у нинішніх масштабах.

    Омельченко називає це сучасною енергетичною війною, де головною метою є не символічні удари чи пожежі, а системне руйнування можливостей агресора фінансувати, забезпечувати та підтримувати бойові дії.

  • Росія втратила статус газової наддержави: Норвегія вперше обігнала РФ за експортом газу

    Росія втратила статус газової наддержави: Норвегія вперше обігнала РФ за експортом газу

    Росія вперше за десятиліття втратила позицію найбільшого експортера трубопровідного природного газу у світі. За підсумками 2025 року лідером стала Норвегія, яка обійшла РФ за обсягами постачання газу трубопроводами.

    Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на звіт Міжнародного газового союзу.

    Згідно з даними IGU, у 2025 році Норвегія експортувала трубопровідним транспортом 108,6 млрд кубометрів газу, тоді як російський показник становив 103,5 млрд кубометрів.

    Для Росії це стало символічною та стратегічною втратою. Протягом десятиліть Москва залишалася ключовим постачальником газу до Європи та використовувала енергоресурси як один із головних інструментів політичного впливу.

    Аналітики наголошують: нинішнє падіння — прямий наслідок повномасштабної війни проти України та подальшого різкого скорочення російських поставок до Європейського Союзу після 2022 року.

    У звіті IGU зазначається, що порівняно з 2005 роком обсяги трубопровідного експорту газу з РФ скоротилися більш ніж удвічі. Для порівняння: у середині 2000-х років Росія фактично домінувала на європейському ринку газу та залишалася беззаперечним світовим лідером у цьому сегменті.

    Після початку великої війни країни ЄС почали масштабну диверсифікацію енергетичних поставок. Європа різко скоротила закупівлі російського газу, наростила імпорт скрапленого природного газу та активніше переключилася на постачання з Норвегії, США, Катару та інших країн.

    На цьому тлі саме Норвегія стала одним із головних бенефіціарів енергетичної перебудови Європи. Країна суттєво збільшила роль у забезпеченні європейського ринку та фактично замінила значну частину російських поставок.

    Попри втрату європейського ринку, Росія намагається переорієнтувати газовий експорт на Азію, насамперед на Китай. Однак експерти зазначають, що така залежність від одного великого покупця суттєво послаблює переговорні позиції Москви.

    Особливу роль у цих планах відіграє проєкт газопроводу Сила Сибіру-2, який Росія та Китай обговорюють уже кілька років. Кремль розглядає його як один із головних інструментів компенсації втрат після обвалу експорту до Європи.

    Втім, у звіті IGU наголошується, що прогрес у реалізації проєкту залишається обмеженим. Китай не поспішає погоджувати умови Москви та активно використовує ситуацію для отримання вигідніших цін і контрактних умов.

    Аналітики вважають, що нинішня ситуація демонструє суттєву зміну глобального газового ринку. Якщо раніше Росія була майже незамінним постачальником для Європи, то тепер ринок став значно гнучкішим завдяки розвитку інфраструктури LNG, новим логістичним маршрутам та диверсифікації джерел постачання.

    У Міжнародному газовому союзі зазначають, що світовий ринок газу став набагато стійкішим до політичних криз та коливань поставок. Значну роль у цьому відіграли довгострокові контракти, будівництво нових LNG-терміналів та збільшення конкуренції між постачальниками.

    Серед головних драйверів майбутнього попиту на газ аналітики називають країни Азії — насамперед Китай та Індія. Саме азійський ринок, за прогнозами експертів, визначатиме глобальні тенденції у газовій галузі найближчими десятиліттями.

    Для Росії ж втрата лідерства є не лише економічним ударом, а й серйозною геополітичною поразкою. Газова залежність Європи довгі роки залишалася одним із ключових важелів впливу Кремля на західні країни.

    Тепер Москва фактично втратила значну частину цього інструменту, а європейський ринок дедалі швидше адаптується до життя без російського газу.

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Європі загрожує дефіцит газу

    Європі загрожує дефіцит газу

    Європа може опинитися перед серйозним дефіцитом природного газу, якщо перебої у постачанні енергоносіїв через Ормузьку протоку триватимуть ще один–три місяці. Про це попереджають аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor у своєму новому звіті, який цитує Reuters.

    Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною через напруженість на Близькому Сході та ризики тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). У разі затяжних перебоїв Європа може не встигнути накопичити достатні запаси палива до початку опалювального сезону, що створить передумови для нового енергетичного шоку.ф

    За даними організації Gas Infrastructure Europe, станом на зараз підземні сховища газу в країнах Європейського Союзу заповнені трохи більш ніж на 35%. Це суттєво нижче за середній сезонний рівень, який зазвичай становить близько 50% у цей період року.

    Європейські держави щороку намагаються сформувати достатній газовий резерв у літній період, щоб досягти встановленої ЄС цілі — заповнення сховищ на рівні приблизно 90% до початку зими. Однак поточна ситуація створює ризики невиконання цього плану у разі тривалих перебоїв на світових ринках.

    Аналітики Equinor попереджають, що саме Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць глобальної енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.

    У звіті компанії зазначається, що базовий сценарій передбачає часткову стабілізацію ринку у разі швидкого відновлення судноплавства. Проте навіть у цьому випадку Європа зможе вийти лише на обмежений рівень запасів.

    «Якщо війна закінчиться завтра і рух через протоку швидко відновиться, ми зможемо досягти прийнятного, хоча й обмеженого, рівня запасів у 75%. Але якщо блокада триватиме від одного до трьох місяців, ситуація може стати критичною», — заявила старша віцепрезидентка Equinor.

    У більш песимістичному сценарії, який розглядають аналітики, Європа може зіткнутися з різким дефіцитом скрапленого природного газу через конкуренцію з азійськими ринками. Країни Азії традиційно активно закуповують ЗПГ, і в умовах обмеженої пропозиції це посилює конкуренцію за кожен доступний танкер.

    У такій ситуації, попереджають експерти, ціни на газ можуть різко зрости, а промислові споживачі в ЄС можуть бути змушені скорочувати використання енергії. Це потенційно зачепить енергомісткі галузі — металургію, хімічне виробництво та важку промисловість, які й так працюють в умовах підвищених витрат.

    Водночас аналітики зазначають, що Європа має певний запас стійкості завдяки відносно м’яким зимам останніх років та зусиллям із диверсифікації постачання газу після скорочення імпорту з традиційних джерел. Це дозволило накопичити частину резервів, які наразі пом’якшують ризики короткострокових кризових сценаріїв.

    Однак ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед геополітичної стабільності на Близькому Сході. Ормузька протока є стратегічним маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-які перебої миттєво відбиваються на глобальних енергетичних ринках.

    На цьому тлі світові ціни на енергоносії продовжують демонструвати високу волатильність. Ринки реагують не лише на ситуацію з постачанням, а й на невизначеність щодо переговорів між США та Іраном, а також загальну напруженість у регіоні.

    Раніше повідомлялося, що через загострення конфлікту в районі Перської затоки світ уже зіткнувся зі значним скороченням постачань нафти. За оцінками аналітиків, за кілька місяців втрати можуть перевищити мільярд барелів, що створює додатковий тиск на енергетичні ринки.

    Паралельно країни регіону намагаються мінімізувати ризики шляхом розвитку альтернативних маршрутів експорту. Зокрема, частина держав інвестує у нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку та зменшити залежність від її стабільності.

    Експерти підкреслюють, що в разі затяжної кризи Європа може зіткнутися з черговим енергетичним шоком, який за масштабом впливу може бути співставним із попередніми кризами останніх років і суттєво вплинути на економічне зростання регіону.

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.

  • Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російський ринок пального дедалі глибше занурюється в кризу, де продаж бензину на внутрішньому ринку для операторів автозаправних станцій фактично перетворюється на збиткову діяльність. За оцінками, які наводить Служба зовнішньої розвідки України, середні втрати на кожному літрі бензину марки АІ-92, наймасовішого пального в Росії, становлять близько 84 копійок. Це означає, що кожна реалізація базового виду пального не лише не приносить прибутку, а системно генерує фінансові втрати для учасників ринку.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, підкреслюючи, що ситуація не є локальною чи короткостроковою, а має структурний характер і формується під впливом сукупності економічних, логістичних та санкційних факторів, які взаємно підсилюють негативний ефект.

    У сегменті бензину марки АІ-95 ситуація виглядає дещо стабільнішою лише формально. За даними розвідки, цей вид пального приносить близько 47 копійок прибутку з літра, однак у реальних умовах високої інфляції, дорогих кредитних ресурсів та зростання операційних витрат цей показник фактично не забезпечує жодної економічної стійкості бізнесу. Аналітики зазначають, що така маржа є умовною і не покриває повного циклу витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією пального.

    У розвідці наголошують, що ключові причини кризового стану паливного ринку Росії мають комплексний характер і пов’язані насамперед із державною економічною політикою. Зокрема, Кремль, намагаючись утримати стабільний валютний дохід, продовжує стимулювати експорт нафтопродуктів, що автоматично скорочує пропозицію пального на внутрішньому ринку. У результаті формується штучний дефіцит, який тисне на роздрібні ціни та дестабілізує роботу автозаправних мереж.

    Додатковим фактором, який суттєво погіршує ситуацію, є перевантаження російської залізничної системи. Значна частина логістичних потужностей переорієнтована на військові перевезення, що призводить до затримок у транспортуванні паливних цистерн. Унаслідок цього зростають витрати на логістику, збільшуються строки постачання, а бізнес змушений працювати в умовах нестабільних поставок і непередбачуваних витрат.

    Окремо аналітики звертають увагу на стан нафтопереробної галузі. Російські нафтопереробні заводи працюють у режимі обмеженого доступу до західного обладнання, запчастин та хімічних присадок через санкційний тиск. Це змушує підприємства закладати додаткові ризики у вартість продукції на оптовому рівні, однак роздрібний сектор не може повністю перекласти ці витрати на споживача через адміністративне регулювання цін. У результаті формується так званий «ціновий розрив», коли реальна собівартість перевищує можливості ринку.

    Найбільш відносно стабільним сегментом, за даними Служба зовнішньої розвідки України, наразі залишається дизельне пальне. Воно приносить приблизно 3,68 рубля прибутку з літра, однак і цей показник перебуває під тиском. Причина полягає в тому, що дизель у великих обсягах використовується російською армією та військово-промисловим комплексом, що створює додаткове навантаження на внутрішній баланс попиту та пропозиції.

    Аналітики попереджають, що за збереження нинішніх тенденцій російський паливний сектор може зіткнутися з хвилею банкрутств незалежних мереж автозаправних станцій уже в середньостроковій перспективі. Особливо вразливими є невеликі оператори, які не мають доступу до дешевих кредитів і працюють із мінімальною маржею. Це, у свою чергу, може призвести до подальшої монополізації ринку великими державними або квазідержавними структурами.

    У прогнозах також зазначається, що до кінця 2026 року Росія може зіткнутися з неминучим двозначним зростанням цін на пальне. При цьому Кремль опиняється перед складною дилемою: або дозволити підвищення цін, що може спровокувати соціальне невдоволення всередині країни, або продовжувати адміністративно стримувати ринок, що лише поглиблює збитковість галузі та підвищує ризики фізичного дефіциту пального на автозаправних станціях.

    Додатково вказується, що паливна криза в Росії розгортається на тлі глобальних коливань енергетичного ринку. У світі спостерігається зростання цін на нафтопродукти, що пов’язують із перебоями в окремих логістичних маршрутах та геополітичною нестабільністю у ключових регіонах постачання.

    На цьому тлі подорожчання пального фіксується і в Україні. Як повідомляє РБК-Україна, за останню добу ціни на бензин на автозаправних станціях зросли в середньому від 50 копійок до 1 гривні залежно від регіону та конкретної мережі АЗС, що пов’язують із загальносвітовими тенденціями та коливаннями на ринку нафти.

  • Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Тімура Міндіча та колишній топменеджер оборонної компанії Fire Point Ігор Хмельов із 2022 року активно скуповував земельні ділянки та об’єкти відпочинкової інфраструктури в районі Буковелю. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.

    За даними журналістів, йдеться про придбання землі та готельно-відпочинкових комплексів у популярному туристичному регіоні Карпат. Лише вартість земельних ділянок, які могли перейти у власність Хмельова, оцінюється приблизно у 4,5 мільйона доларів.

    У розслідуванні зазначається, що Ігор Хмельов тривалий час залишався малопублічною фігурою, попри те, що його ім’я фігурує у бізнес-реєстрах у майже чотирьох десятках компаній. Значна частина цих структур, за даними журналістів, пов’язана з так званою групою «Приват», а також із бізнес-оточенням Ігоря Палиці та компаніями, які асоціюються з Тімуром Міндічем.

    Журналісти також вказують, що ім’я Хмельова згадується в матеріалах, отриманих детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у межах операції «Мідас». За інформацією Bihus.Info, під час документування ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері фігуранти обговорювали Хмельова в контексті його роботи у компанії Fire Point та можливих бізнес-зв’язків із Тімуром Міндічем.

    У матеріалі також зазначається, що пізніше факт роботи Хмельова в Fire Point публічно підтвердив її співвласник і головний конструктор Денис Штілерман. За його словами, саме він познайомив Хмельова з Тімуром Міндічем.

    Окремо журналісти нагадують, що у рамках операції «Мідас» детективи НАБУ фіксували розмови, які можуть стосуватися можливих корупційних схем у сфері оборонних закупівель. Зокрема, в оприлюднених матеріалах згадувалися обговорення щодо потенційного фінансування та контрактів із компанією Fire Point.

    Крім того, раніше повідомлялося, що бізнесмен Тімур Міндіч розглядав можливість придбання частки в компанії та нібито пропонував залучення «своєї людини» для представлення інтересів у структурі бізнесу.

    Журналісти також зазначають, що у січні 2025 року НАБУ зверталося до Державної служби фінансового моніторингу України із запитом щодо руху коштів компанії Fire Point, однак відповідна інформація, за їхніми даними, на момент публікації повністю не була надана. Водночас у листопаді 2024 року компанія уклала два державні контракти на суму понад 7 мільярдів гривень.

    Розслідувачі підкреслюють, що діяльність навколо Fire Point та пов’язаних із нею осіб перебуває у фокусі антикорупційних органів та журналістського контролю через масштабність контрактів і потенційні конфлікти інтересів.

    Наразі офіційних коментарів від Ігоря Хмельова або Тімура Міндіча щодо викладених у розслідуванні фактів публічно не оприлюднено.

  • Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали чергову грантову угоду в межах програми екстреного відновлення, яка передбачає фінансування у розмірі близько 40 млн доларів США. Кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури, медичної сфери, агросектору та розвиток суспільного мовлення в Україні.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram.

    За його словами, нова грантова допомога є частиною вже п’ятої фази масштабної програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з урядом Японії та JICA. Ця програма стала одним із ключових інструментів міжнародної підтримки, спрямованої на швидке відновлення об’єктів життєзабезпечення, що постраждали внаслідок війни.

    Загальний обсяг фінансування в межах нового етапу становить близько 40 млн доларів США, і ці кошти розподіляються між кількома стратегічними напрямами. Понад 15 млн доларів передбачено на відновлення та модернізацію громадської інфраструктури. Йдеться про закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання для комунальних підприємств, відновлення та оновлення об’єктів критичної інфраструктури у громадах, а також підтримку морської інфраструктури, яка відіграє важливу роль у логістиці та економіці держави.

    Ще понад 15 млн доларів США буде спрямовано на медичні та оздоровчі послуги. Це включає відновлення медичних закладів, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, підтримку реабілітаційних центрів та підвищення доступності медичної допомоги для населення, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

    Окремий напрям фінансування стосується аграрного сектору, який залишається одним із ключових для економіки України. Частина коштів буде використана для підтримки фермерських господарств, відновлення виробничих потужностей та забезпечення стабільності продовольчого ланцюга в умовах війни та післявоєнного відновлення.

    Також у межах гранту передбачено підтримку розвитку суспільного мовлення. Це включає зміцнення інформаційної інфраструктури, підвищення стійкості медіа та забезпечення доступу громадян до якісного, незалежного контенту, що є важливою складовою інформаційної безпеки держави.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що співпраця з Японією через механізми JICA вже охоплює широкий спектр сфер відновлення. Серед них — енергетика, транспорт, водопостачання, медицина, освіта, гуманітарне розмінування, управління відходами руйнувань та відновлення комунальної інфраструктури. Загальний обсяг японської підтримки в межах різних програм перевищує 700 млн доларів США.

    Окремо підкреслюється, що Японія вже надала Україні значну практичну допомогу в рамках попередніх етапів співпраці. Зокрема, Державна служба з надзвичайних ситуацій отримала спеціалізовану техніку та обладнання для гуманітарного розмінування, що дозволяє пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

    Також JICA передало Україні три потужні автотрансформатори вартістю понад 20 млн доларів США, які були критично важливими для стабілізації енергосистеми в умовах пошкоджень інфраструктури.

    Крім того, раніше Україна отримала грант у розмірі 690 млн доларів США від Японії та Канади в межах механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Ця підтримка стала частиною ширшої міжнародної фінансової допомоги, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності держави.

    Таким чином, новий грант JICA продовжує довгострокову стратегію підтримки України, спрямовану не лише на відновлення зруйнованого, але й на модернізацію ключових сфер економіки та зміцнення стійкості держави в умовах триваючої війни.

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У місті Сизрань Самарської області Російської Федерації сталася масштабна пожежа на території нафтопереробного заводу, яка виникла на тлі повідомлень про оголошення режиму “безпілотної небезпеки” в регіоні та активізацію обмежувальних заходів для цивільної авіації.

    Про інцидент повідомляють російський Telegram-канал Astra, українські моніторингові ресурси Supernova+ та Exilenova+, а також російські офіційні структури, зокрема Росавіація і губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев. Інформація базується на повідомленнях очевидців, відеоматеріалах із місця події та офіційних заявах регіональної влади щодо режиму безпеки.

    За наявними даними, близько 04:00 за місцевим часом у Самарській області було оголошено режим “безпілотна небезпека”. Це рішення передбачає підвищений рівень готовності сил протиповітряної оборони, а також обмеження роботи окремих об’єктів інфраструктури у разі загрози застосування безпілотних літальних апаратів. Вже приблизно через 40 хвилин після цього в регіоні було запроваджено режим “Килим”, який означає фактичне закриття повітряного простору для цивільних рейсів та перенаправлення або скасування авіаруху.

    Паралельно з цими повідомленнями місцеві жителі Сизрані почали інтенсивно публікувати відео та фото, на яких видно потужну пожежу на території нафтопереробного заводу. На кадрах зафіксовано великий стовп густого чорного диму, який піднімається на значну висоту, а також відкриті осередки горіння на промисловій території підприємства. За попередніми даними з місцевих джерел, займання виникло на одній із технологічних установок первинної або вторинної переробки нафти, однак офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження наразі немає.

    У соціальних мережах також поширюються свідчення про те, що вибухи або гучні звуки могли передувати пожежі, однак ця інформація залишається непідтвердженою офіційно. Водночас масштаби займання свідчать про значне ураження промислової інфраструктури, адже пожежа супроводжується тривалим горінням і великим обсягом диму, який видно за кілька кілометрів від місця події.

    Згодом губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок події є загиблі та постраждалі, при цьому він заявив щонайменше про двох загиблих. Водночас чиновник не уточнив деталей щодо характеру ураження, не прокоментував безпосередньо ситуацію на нафтопереробному заводі та не надав інформації про масштаби пошкоджень критичної інфраструктури.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях загалом уникала детального опису подій на самому НПЗ, зосередившись переважно на оголошенні режимів безпеки та загальних рекомендаціях для населення. Зокрема, мешканців регіону закликали не публікувати фото та відео наслідків інциденту, що є типовою практикою під час подібних надзвичайних ситуацій у Росії.

    Сизранський нафтопереробний завод є одним із ключових промислових об’єктів Самарської області та входить до структури російської нафтопереробної галузі. За відкритими даними, підприємство має потужність переробки приблизно від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти щорічно. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним та іншими видами палив, які можуть використовуватися як у цивільному, так і у військовому секторі.

    Окремі аналітичні оцінки вказують, що такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та постачання пального для різних сегментів економіки Росії, включно з оборонно-промисловим комплексом. Саме тому атаки або збої в роботі подібних об’єктів можуть мати ширші наслідки для регіональної енергетичної стабільності.

    На тлі подій Росавіація повідомила про тимчасове закриття низки аеропортів у різних регіонах країни. Зокрема, обмеження були введені в аеропортах Саратова, Нижнього Новгорода, Пензи, Махачкали та Калуги. Такі заходи пояснюються необхідністю забезпечення безпеки польотів у зв’язку з ризиками застосування безпілотних літальних апаратів та можливими загрозами повітряного характеру.

    Подібні обмеження авіасполучення у різних регіонах Росії останнім часом запроваджуються періодично і зазвичай пов’язані з роботою систем протиповітряної оборони або зниженням ризиків для цивільної авіації під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі точні причини пожежі на Сизранському НПЗ офіційно не уточнені, а також відсутня повна інформація про масштаби пошкоджень та можливий вплив інциденту на роботу підприємства. Ситуація залишається динамічною, а офіційні структури продовжують збір та уточнення даних щодо наслідків події.