Позначка: “Енергоатом”

  • Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Наглядова рада національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» ухвалила безпрецедентне в історії державного підприємства рішення щодо повної реструктуризації вищої керівної ланки. Відповідно до нової затвердженої концепції корпоративного управління, традиційну посаду єдиного генерального директора було вирішено розділити на два окремі, рівноцінні за своєю значущістю пости. Цей стратегічний крок покликаний розмежувати комерційно-фінансовий напрямок діяльності від суто технічних питань експлуатації ядерних установок, що є критично важливим в умовах сучасних безпекових викликів. За результатами ретельного відбору та тривалих консультацій, новими очільниками стратегічного підприємства стануть Юрій Ткачук та Павло Павлишин, які відтепер розділять між собою колосальний тягар відповідальності за стабільність вітчизняної енергосистеми.

    Посаду генерального директора компанії, який безпосередньо відповідатиме за фінансову стабільність, стратегічний розвиток, міжнародне співробітництво та комерційну діяльність, обійме Юрій Ткачук. До цього призначення він успішно очолював державне підприємство «Укргазвидобування», де здобув значний управлінський досвід у надзвичайно складних умовах трансформації енергетичного ринку. Перед новим керівником постане низка надскладних завдань, серед яких пріоритетними є забезпечення безперебійного фінансування поточних операцій, оптимізація економічних процесів всередині компанії, а також залучення багатомільйонних іноземних інвестицій для добудови нових енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Експертна спільнота очікує, що його бекграунд у газовидобувній галузі дозволить впровадити сучасні бізнес-моделі управління в консервативну структуру атомного монополіста.

    Водночас за найголовніший аспект роботи компанії – радіаційну, технічну та фізичну безпеку ядерних об’єктів – відповідатиме Павло Павлишин, який офіційно обійме новостворену посаду генерального директора з ядерної безпеки. Цей фахівець є добре відомим у професійних колах, адже раніше він тривалий час успішно керував Рівненською атомною електростанцією, досконало знаючи всі технічні регламенти та протоколи роботи складного обладнання. Виокремлення питань безпеки в окрему вертикаль управління на чолі з профільним технічним експертом є прямим сигналом для міжнародних партнерів про те, що Україна ставить надійність експлуатації реакторів вище за будь-які комерційні інтереси. У реаліях постійних загроз з боку держави-агресора, регулярних повітряних тривог та ризиків блекаутів, саме на плечі Павлишина ляже завдання з організації багаторівневого захисту діючих атомних станцій.

    Така кардинальна зміна управлінської парадигми є логічним продовженням масштабної реформи корпоративного управління, яка нині активно розгортається в державному секторі економіки. Корпоратизація «Енергоатому» вимагає запровадження прозорих, зрозумілих для західних кредиторів правил гри, де наглядові ради відіграють ключову роль у формуванні кадрової політики, усуваючи політичний вплив на операційну діяльність генерації. Поділ повноважень між двома лідерами створює необхідну систему стримувань і противаг: поки один директор концентруватиметься на максимізації прибутків та ефективності продажів електроенергії, інший матиме абсолютне право вето на будь-які рішення, що гіпотетично можуть нести загрозу для ядерної та радіаційної безпеки держави.

    Попереду в новопризначеного тандему керівників надзвичайно складний осінньо-зимовий період, який вимагатиме максимальної концентрації зусиль, злагодженої роботи всіх технічних підрозділів та миттєвого реагування на будь-які кризові сценарії. Від того, наскільки ефективно Юрій Ткачук та Павло Павлишин зможуть налагодити внутрішню комунікацію та синхронізувати свої дії, безпосередньо залежатиме світло і тепло в мільйонах українських осель, а також подальший рух вітчизняної енергетики до повної інтеграції з європейськими стандартами якості та надійності.

  • ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    Тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову отримує електроенергію із зовнішньої мережі після майже трьох тижнів роботи виключно на аварійних дизель-генераторах. Українські енергетики відновили пошкоджену лінію 330 кВ «Феросплавна-1», а ввечері 7 вересня станцію знову підключили до Об’єднаної енергосистеми України.

    За даними «Енергоатома», 7 вересня о 19:02 власні потреби ЗАЕС заживили від лінії 330 кВ «Феросплавна-1». На момент підключення споживання станції становило 11 МВт.

    Ремонт став можливим завдяки локальному припиненню вогню, погодженому за посередництва Міжнародного агентства з атомної енергії. Роботи виконували українські технічні фахівці в умовах значних безпекових ризиків.

    Майже три тижні без зовнішньої електроенергії

    Запорізька АЕС втратила зв’язок з останньою доступною зовнішньою лінією електропередачі 20 серпня після військової активності на північному боці Дніпра. Відтоді критично важливі системи станції були змушені працювати за рахунок резервних дизель-генераторів.

    Йдеться, зокрема, про обладнання, необхідне для охолодження всіх шести реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива.

    Хоча всі реактори ЗАЕС перебувають у зупиненому стані ще з вересня 2022 року, це не означає, що електроживлення станції більше не потрібне. Навіть зупинені енергоблоки потребують постійної роботи систем охолодження та контролю.

    Саме тому тривала втрата зовнішньої електроенергії створювала додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки. «Енергоатом» прямо наголошував, що робота станції виключно на дизель-генераторах є аварійним режимом.

    МАГАТЕ попереджало про небезпечну ситуацію

    За кілька днів до завершення ремонту генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попереджав, що ситуація на станції стає дедалі небезпечнішою.

    За інформацією агентства, через необхідність економити дизельне пальне кількість працюючих аварійних генераторів протягом останнього тижня скоротили з чотирьох до двох. У результаті доступний для потреб станції обсяг електроенергії майже вдвічі зменшився.

    МАГАТЕ також повідомляло, що насосне обладнання для охолодження почали запускати періодично, а не постійно, щоб утримувати температуру реакторних контурів і басейнів відпрацьованого палива та водночас знижувати споживання електроенергії.

    Агентство запросило у представників станції додаткові дані про роботу насосів і температурні показники реакторів та басейнів відпрацьованого палива від моменту втрати зовнішнього живлення.

    Гроссі тоді наголошував, що атомна електростанція не повинна бути змушена скорочувати роботу критично важливих систем охолодження лише заради економії дизельного палива.

    За оцінкою МАГАТЕ, без відновлення зовнішнього живлення або гарантованого підвезення пального ЗАЕС могла зіткнутися з ризиком повного знеструмлення станції протягом кількох днів.

    Ремонт провели під час локального припинення вогню

    Для відновлення лінії «Феросплавна-1» МАГАТЕ домовилося з Україною та Росією про черговий локальний режим припинення вогню навколо пошкодженої ділянки.

    Він почав діяти 5 вересня. Перед початком безпосереднього ремонту в районі також проводили заходи з розмінування.

    За даними МАГАТЕ, це вже сьоме локальне припинення вогню, організоване за посередництва агентства з початку повномасштабної війни для проведення критично важливих ремонтів поблизу станції.

    Безпосередні роботи тривали близько трьох днів. Їх виконували українські спеціалісти, а представники МАГАТЕ спостерігали за процесом.

    Після завершення ремонту лінію знову ввели в роботу, що дозволило станції припинити повністю залежати від аварійних генераторів.

    Це був черговий блекаут ЗАЕС

    Проблеми із зовнішнім електропостачанням Запорізької АЕС повторюються протягом усього періоду російської окупації.

    За даними МАГАТЕ, втрата живлення 20 серпня стала 26-м випадком повної втрати зовнішньої електроенергії за час війни за підрахунком агентства.

    Українські джерела при цьому в окремих зведеннях рахують події дещо інакше. Суспільне, посилаючись на попередні повідомлення, називало відключення 20 серпня 27-м блекаутом від початку повномасштабного вторгнення.

    Різниця в нумерації не змінює головного: станція регулярно втрачає зовнішнє живлення, а система електропостачання об’єкта залишається надзвичайно вразливою.

    Лише протягом літа 2026 року на ЗАЕС неодноразово виникали проблеми з електроживленням. Станція кілька разів переходила на резервні дизель-генератори після відключення або пошкодження зовнішніх ліній.

    Чому зовнішнє живлення настільки важливе

    Атомна електростанція потребує постійної електроенергії навіть тоді, коли реактори не виробляють електрику.

    Зовнішнє живлення забезпечує роботу систем охолодження, контрольно-вимірювального обладнання, насосів та інших систем, критичних для ядерної безпеки.

    Після зупинки реактора ядерне паливо ще тривалий час продовжує виділяти так зване залишкове тепло. Його необхідно відводити.

    МАГАТЕ зазначає, що через тривалий зупинений стан реакторів ЗАЕС теплоутворення зараз значно нижче, ніж у працюючих енергоблоках. Тому навіть у випадку повного блекауту до потенційного пошкодження палива минуло б значно більше часу, ніж на працюючій АЕС. Але агентство наголошує: допускати такого сценарію все одно не можна.

    Ситуація залишається небезпечною

    Відновлення лінії «Феросплавна-1» суттєво знижує поточні ризики, але не вирішує загальної проблеми безпеки Запорізької АЕС.

    Представники МАГАТЕ, які перебувають на станції, регулярно фіксують військову активність поблизу об’єкта. У звіті від 5 вересня агентство повідомляло, що його команда щодня чула вибухи, нерідко на невеликій відстані від АЕС.

    «Енергоатом» після відновлення електроживлення також наголосив, що повноцінно гарантувати ядерну та радіаційну безпеку найбільшої атомної станції Європи можна лише після її деокупації та повернення під контроль України і законного українського оператора.

    Наразі ж відновлення «Феросплавної-1» означає, що після майже трьох тижнів аварійного режиму ЗАЕС знову має зовнішнє джерело електропостачання і більше не залежить виключно від запасів дизельного палива.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європейський Союз поступово демонтує одну з найскладніших енергетичних залежностей від Росії — постачання ядерного палива для реакторів радянського дизайну. Якщо після початку повномасштабної війни ЄС значно скоротив закупівлі російських нафти, газу та повністю відмовився від вугілля, то атомна галузь залишалася значно складнішою проблемою. Причина — технологічна прив’язка низки європейських АЕС до реакторів ВВЕР та російського паливного циклу.

    Нині в країнах ЄС працюють 19 реакторів радянського дизайну ВВЕР. Вони розташовані у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Йдеться про чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та 15 блоків ВВЕР-440. Після російського вторгнення всі п’ять держав почали шукати альтернативу паливу російської компанії TVEL, яка входить до структури «Росатому», хоча швидкість цього переходу суттєво відрізняється.

    Єврокомісія вже включила атомну галузь до ширшої стратегії позбавлення від російських енергоресурсів. У дорожній карті REPowerEU передбачено поступове припинення залежності не тільки від російського газу та нафти, а й від ядерних матеріалів. Серед запланованих заходів — торговельні обмеження щодо російського збагаченого урану, обмеження нових контрактів на поставки ядерних матеріалів із РФ та підготовка країнами ЄС власних планів відмови від російської атомної продукції.

    Однією з найважливіших змін стало те, що російська TVEL фактично втратила технологічну монополію на паливо для ВВЕР. Американська Westinghouse вже налагодила виробництво альтернативних паливних збірок, а французька Framatome також розширює свою присутність на цьому ринку.

    Однією з перших практичний перехід розпочала Болгарія. У травні 2024 року Westinghouse доставила паливо для п’ятого енергоблока Козлодуйської АЕС. Болгарська атомна станція експлуатує два діючі реактори ВВЕР-1000, які забезпечують значну частину електроенергії країни. Паралельно Софія планує будівництво нових блоків уже за американською технологією Westinghouse AP1000.

    Схожим шляхом рухається Фінляндія. Компанія Fortum почала використовувати паливо Westinghouse на АЕС «Ловійса», де працюють два реактори ВВЕР-440. Перехід має особливе значення саме для цього типу реакторів, адже тривалий час можливості швидко замінити російські збірки для них були обмеженими.

    Ще один великий крок зробила Чехія. У 2025 році альтернативне паливо Westinghouse було поставлено для обох чеських атомних станцій — «Темелін» і «Дуковани». Таким чином, американський виробник працює одразу з двома типами радянських реакторів: ВВЕР-1000 і ВВЕР-440.

    Паливні збірки для європейських ВВЕР Westinghouse виробляє на своєму підприємстві у шведському Вестеросі. Саме розвиток цього виробництва став одним із ключових факторів, який дозволив європейським операторам реально говорити про диверсифікацію, а не просто про політичні наміри.

    Єврокомісія підтверджує, що оператори російських за конструкцією реакторів дедалі активніше переходять на неросійські альтернативи.

    Складнішою залишається ситуація у Словаччині. Країна уклала угоди з альтернативними постачальниками, серед яких Westinghouse та французька Framatome. Водночас повністю від російського палива Братислава поки не відмовилася.

    Особливо показовим став запуск четвертого енергоблока АЕС «Моховце». Для нього у 2026 році продовжили використовувати російське паливо TVEL. Тобто стратегічний курс на диверсифікацію вже сформований, однак технологічний перехід потребує часу, сертифікації нових збірок і формування достатніх запасів.

    Схожа суперечність існує й в Угорщині. Будапешт домовився про майбутні поставки палива від Framatome, а також веде переговори щодо диверсифікації за участю Westinghouse. Водночас Угорщина не збирається розривати атомні зв’язки з Москвою повністю.

    Більше того, вона продовжує реалізацію проєкту «Пакш-2», який передбачає будівництво двох нових реакторів ВВЕР-1200 за участю «Росатому». Наявна АЕС «Пакш» має чотири реактори ВВЕР-440 і досі значною мірою залежить від російської паливної інфраструктури. Reuters раніше повідомляв, що Будапешт одночасно планує зберігати відносини з російськими постачальниками та диверсифікувати закупівлі.

    Саме позиції Угорщини та Словаччини залишаються одним із факторів, які ускладнюють повну відмову ЄС від російського атомного сектору. За оцінками, які наводила Financial Times, ЄС усе ще залежить від Росії приблизно на 20–25% у частині постачання урану, а російські компанії залишаються частиною ширшого ланцюга конверсії, збагачення, виробництва палива та обслуговування реакторів.

    Є ще один парадокс: навіть Німеччина, яка закрила власні атомні електростанції, повністю не розірвала зв’язки з російською ядерною галуззю.

    У липні 2026 року влада Нижньої Саксонії дозволила французькій Framatome використовувати підприємство в Лінгені для виробництва палива для реакторів російського дизайну у співпраці з російськими структурами TVEL і «Росатомом». При цьому російський персонал не повинен отримувати доступ до підприємства, а проєкт супроводжуватиметься додатковими заходами безпеки.

    Цей випадок показує головну проблему європейської «ядерної незалежності»: замінити самі паливні збірки недостатньо. Потрібно перебудувати весь технологічний ланцюг — від постачання урану та його конверсії до збагачення і безпосереднього виробництва палива.

    І саме тут особливе значення має досвід України.

    Київ почав диверсифікацію задовго до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року Україна повністю відмовилася від майбутніх закупівель російського ядерного палива та прискорила співпрацю з Westinghouse.

    У вересні 2023 року на Рівненській АЕС вперше завантажили паливо Westinghouse у реактор ВВЕР-440. До цього такі реактори історично працювали на паливі російського виробництва. Альтернативні збірки стали результатом співпраці «Енергоатому» та Westinghouse, яку після початку великої війни суттєво прискорили.

    Таким чином Україна фактично стала полігоном для технологічного рішення, яке тепер допомагає іншим європейським державам зменшувати залежність від Москви.

    Однак говорити про повну ядерну незалежність Європи від Росії поки зарано. «Росатом» залишається присутнім у європейському паливному циклі, а атомний сектор РФ досі не опинився під такими ж масштабними санкційними обмеженнями, як російські нафта чи вугілля.

    Водночас фундаментальна зміна вже відбулася: російське паливо перестало бути безальтернативним для реакторів ВВЕР. Болгарія, Чехія та Фінляндія вже перейшли до практичного використання альтернативних збірок, Словаччина готує диверсифікацію, а Угорщина, попри збереження тісних зв’язків із «Росатомом», також шукає додаткових постачальників.

    Єврокомісія тепер прагне перетворити окремі національні рішення на загальноєвропейську політику. І якщо цей процес буде доведено до кінця, Москва може втратити не лише значну частину доходів від атомної галузі, а й один із найбільш довготривалих механізмів технологічного впливу на енергетику країн Центральної та Східної Європи.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • 150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    Колишній міністр енергетики України Герман Галущенко, який є одним із фігурантів гучної антикорупційної справи «Мідас», найближчим часом має вийти із слідчого ізолятора. За нього повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, визначену Вищим антикорупційним судом. Після майже чотирьох місяців перебування під вартою ексміністр зможе залишити СІЗО, однак залишатиметься під дією визначених судом процесуальних обов’язків.

    Інформацію про повне внесення застави підтвердили у ВАКС, а також повідомили журналісти проєкту «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними розслідувачів, останній платіж надійшов 29 червня, після чого необхідна сума була зібрана повністю.

    Ще 26 червня на рахунок суду надійшло 105 млн грн, які перерахували три приватні компанії. У понеділок, 29 червня, ще дві юридичні особи внесли решту 45 млн грн. Загалом кошти на заставу забезпечили чотири компанії. Найбільшу суму — 87 млн грн — перерахувало ТОВ «Гіран Констракт». Ще 54 млн грн внесло ТОВ «Тетрас Оптіма», 5 млн грн — ТОВ «Скайт Рітейл», а останні 4 млн грн надійшли від компанії «Пелет Сервіс».

    За даними журналістів, окремі компанії, які профінансували заставу, мають відносно невеликі фінансові показники або були створені нещодавно, що вже викликало додаткову увагу до джерел походження коштів. Зокрема, «Гіран Констракт» раніше вже фігурувала серед юридичних осіб, які вносили частину застави, а компанія «Пелет Сервіс» спеціалізується на лісозаготівельних роботах.

    Германа Галущенка затримали 15 лютого під час спроби залишити територію України. Наступного дня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас». Слідство інкримінує колишньому урядовцю участь у злочинній організації та легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією правоохоронців, через довірених осіб учасники схеми могли отримати понад 112 млн доларів незаконних доходів у сфері енергетики, які надалі легалізували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема криптовалюти та офшорного інвестиційного фонду.

    17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Протягом наступних місяців суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою, а 12 червня погодився частково задовольнити клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 150 млн грн. Саме після цього розпочався збір коштів для звільнення ексміністра.

    Справа «Мідас» є одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останнього часу. За інформацією НАБУ та САП, злочинна організація діяла у сфері енергетики, впливаючи на державні закупівлі, кадрові рішення та укладення контрактів. Організатором схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. У межах цього провадження підозри отримали низка колишніх високопосадовців та підприємців.

    Після внесення застави Герман Галущенко має бути звільнений із СІЗО, однак це не означає завершення кримінального провадження. Він залишиться під дією визначених судом обмежень, зобов’язаний прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також виконувати інші покладені процесуальні обов’язки. Досудове розслідування у справі «Мідас» триває, а остаточну оцінку діям усіх фігурантів має надати суд під час розгляду справи по суті.

  • Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Після російського удару по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської атомної електростанції свою позицію вперше публічно озвучив Китай. У Пекіні заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо безпеки ядерних об’єктів в Україні та наголосили на необхідності якнайшвидшого політичного врегулювання війни між Росією та Україною.

    Заява пролунала на тлі міжнародного резонансу після атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване в зоні відчуження неподалік Чорнобильської АЕС. Інцидент уже привернув увагу МАГАТЕ, урядів європейських держав та міжнародних організацій, а тепер до обговорення долучився й Пекін.

    Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь під час офіційного брифінгу заявив, що Китай приділяє підвищену увагу безпеці ядерних об’єктів та ядерної інфраструктури. За його словами, гарантувати ядерну безпеку в регіоні можливо лише шляхом політичного врегулювання війни та зниження рівня військового протистояння.

    «Китай закликає всі сторони спільними зусиллями домогтися деескалації та створити умови для поновлення переговорів», – заявив представник китайського зовнішньополітичного відомства. При цьому Пекін традиційно не назвав Росію стороною, відповідальною за атаку, наголосивши на необхідності стриманості з боку «всіх учасників конфлікту».

    Причиною реакції Китаю став удар російського ударного безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива, що належить АТ «НАЕК Енергоатом». За даними Генерального штабу ЗСУ, атака була зафіксована в ніч на 7 червня близько 02:10. Російський дрон влучив у будівлю приймання контейнерів на території сховища поблизу населеного пункту Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської АЕС.

    Унаслідок удару будівля отримала суттєві пошкодження. Також виникла пожежа площею близько 40 квадратних метрів, яку рятувальники ліквідували протягом години. За офіційною інформацією, постраждалих немає. Радіаційний фон після атаки залишився в межах норми.

    В «Енергоатомі» повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, а системи безпеки сховища виконали свої функції. Попри це інцидент викликав серйозне занепокоєння серед міжнародних експертів через сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури.

    Міжнародне агентство з атомної енергії також відреагувало на подію. У МАГАТЕ підтвердили серйозні пошкодження будівлі перевантаження контейнерів, однак наголосили, що прямого впливу на ядерні матеріали або радіаційної загрози не зафіксовано. Організація продовжує моніторинг ситуації.

    Українська влада розцінила атаку як черговий прояв ядерного тероризму з боку Російської Федерації. У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що удар був завданий по об’єкту, призначеному для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій. Саме тому будь-які атаки на подібні об’єкти несуть потенційну загрозу не лише Україні, а й усьому європейському регіону.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Слідчі встановлюють усі обставини атаки та документують наслідки удару для подальшого міжнародного переслідування винних.

    Особливого символізму інциденту додає той факт, що це не перший удар Росії по об’єктах Чорнобильської зони. У лютому 2025 року російський безпілотник атакував Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тоді міжнародні експерти заявляли про загрозу глобальній системі ядерної безпеки, а на ліквідацію наслідків та дослідження пошкоджень було виділено додаткове міжнародне фінансування.

    Заява Китаю є важливою ще й тому, що Пекін традиційно уникає різких оцінок дій Москви. Водночас китайська сторона фактично визнала, що атаки на ядерну інфраструктуру становлять серйозну загрозу регіональній безпеці та потребують міжнародної уваги. Однак, як і раніше, офіційний Китай робить акцент на необхідності переговорів та політичного врегулювання війни.

    Наразі ситуація на території сховища залишається контрольованою. Українські фахівці продовжують обстеження пошкоджених конструкцій, а міжнародні організації стежать за розвитком подій. Радіаційна обстановка залишається стабільною, однак сам факт удару по одному з найважливіших ядерних об’єктів України знову привернув увагу світу до ризиків, які несе війна для ядерної безпеки всієї Європи.

  • Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Попри четвертий рік повномасштабної війни, енергетичні атаки, кадровий дефіцит та складну економічну ситуацію, більшість українського бізнесу продовжує працювати з прибутком. Нове дослідження Опендатабот показало несподіваний результат: майже 80% компаній, які подали фінансову звітність за 2025 рік, завершили його у плюсі. Водночас кожен п’ятий бізнес залишається збитковим, а найбільш стійкими виявилися не великі корпорації, а компанії середнього та малого сегментів.

    За даними Опендатабот, фінансову звітність за 2025 рік подали 429,8 тисячі українських компаній. Для детального аналізу відібрали 222,3 тисячі підприємств, які мають комерційну діяльність, показали виторг та надали інформацію про чистий фінансовий результат. До вибірки увійшли товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фермерські господарства, акціонерні товариства та дочірні підприємства.

    Результати виявилися доволі оптимістичними для української економіки. Із проаналізованих компаній 173 510 підприємств, або 78,1%, завершили рік із прибутком. Ще 45 752 компанії, що становить 20,6%, зафіксували збитки. Лише 1,4% підприємств, а це 3 005 компаній, завершили рік практично без прибутку та без збитків.

    Особливо цікавою виявилася структура прибутковості залежно від масштабу бізнесу. Найкращі показники продемонстрували представники середнього бізнесу. Серед компаній із річним виторгом від 100 мільйонів до 1 мільярда гривень прибуток отримали 89% підприємств. Це найвищий показник серед усіх категорій бізнесу в Україні.

    Великий бізнес, до якого належать компанії з виторгом понад 1 мільярд гривень на рік, також показав доволі високі результати. Прибутковими виявилися 86% таких підприємств. Водночас саме великі компанії стикаються із серйозними викликами: масштабними витратами на логістику, безпеку, відновлення пошкоджених виробництв та забезпечення енергетичної автономності.

    Найчисельніший сегмент української економіки — малий бізнес — показав дещо скромніші результати. Серед підприємств із річним виторгом до 100 мільйонів гривень прибуток отримали 77% компаній. Проте саме малий бізнес став справжнім лідером за ефективністю роботи.

    Аналітики зазначають, що головним показником ефективності є не лише сам факт отримання прибутку, а й рівень рентабельності продажів. І тут малий бізнес виявився беззаперечним переможцем. Половина малих підприємств має рентабельність понад 5%, тобто отримує більше ніж 5 гривень чистого прибутку з кожних 100 гривень виторгу. Для української економіки в умовах війни це дуже високий показник.

    Для порівняння, половина великих прибуткових компаній працює з рентабельністю менше 2,6%. У середнього бізнесу цей показник становить до 3,85%. Це означає, що хоча великі корпорації заробляють більше в абсолютних цифрах, вони отримують значно менше прибутку з кожної заробленої гривні.

    Експерти пояснюють це більшою гнучкістю малого бізнесу. Невеликі компанії швидше адаптуються до змін ринку, легше оптимізують витрати та можуть оперативніше змінювати напрямки діяльності відповідно до нових потреб споживачів.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало те, що український бізнес продовжує демонструвати високу стійкість попри безпрецедентні виклики воєнного часу. За останні роки підприємства були змушені адаптуватися до постійних ракетних атак, проблем із електропостачанням, мобілізаційних процесів, зміни логістичних маршрутів та втрати частини ринків збуту. Проте більшість компаній не лише зберегли діяльність, а й змогли залишитися прибутковими.

    Опендатабот також звернув увагу на найбільших заробітчан української економіки. Найбільший чистий прибуток за підсумками 2025 року отримали державні та енергетичні гіганти. До числа лідерів увійшли «Укргідроенерго», «Укрнафта» та «Енергоатом». Саме енергетичний сектор продовжує залишатися одним із ключових драйверів української економіки навіть в умовах війни.

    Економісти зазначають, що високий рівень прибутковості бізнесу є важливим сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів України. Попри ризики, українська економіка демонструє здатність до відновлення та адаптації. Це особливо важливо на тлі масштабних програм післявоєнної реконструкції, які можуть потребувати сотень мільярдів доларів інвестицій у найближчі роки.

    Разом із тим експерти застерігають від надмірного оптимізму. Майже 46 тисяч компаній залишаються збитковими, а частина прибуткових підприємств працює з мінімальною маржею. Крім того, у багатьох галузях бізнес продовжує залежати від державної підтримки, міжнародної допомоги та стабільної безпекової ситуації.

    Втім, головний висновок дослідження залишається позитивним: український бізнес не лише вижив під час війни, а й продовжує заробляти. І якщо нинішня тенденція збережеться, саме приватний сектор може стати одним із ключових рушіїв економічного відновлення країни після завершення бойових дій.

  • Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    У ніч проти 7 червня російські війська здійснили атаку безпілотником по об’єкту критичної ядерної інфраструктури України — Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), розташованому на території Чорнобильської зони відчуження в Київській області. Про інцидент повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», уточнивши, що удар стався приблизно о 02:10 ночі.

    За даними компанії, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю приймання контейнерів, яка є частиною технологічного комплексу сховища. Саме в цій споруді відбуваються операції з обробки та підготовки контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом, однак у момент удару безпосереднього зберігання ядерного матеріалу в ній не здійснювалося. Це дозволило уникнути ризику фізичного пошкодження контейнерів із радіоактивним вмістом.

    Після влучання на території об’єкта виникла пожежа. Осередок загоряння, за попередніми оцінками, охопив площу близько 40 квадратних метрів. Вогонь швидко поширювався по конструкціях будівлі, однак завдяки оперативному реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів його вдалося локалізувати та повністю ліквідувати. У «Енергоатомі» наголосили, що пожежа не зачепила критичні елементи інфраструктури сховища і не призвела до порушення його основних функцій.

    Одразу після ліквідації займання було проведено первинний радіаційний контроль території. За офіційними даними, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається стабільним і не перевищує природних фонових значень. Жодних ознак витоку радіоактивних речовин або поширення небезпечних матеріалів за межі об’єкта не зафіксовано. Моніторинг ситуації здійснюється у безперервному режимі із залученням спеціалізованих служб.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української ядерної енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке надходить з українських атомних електростанцій. Реалізація цього проєкту дозволила Україні зменшити залежність від зовнішніх послуг з вивезення та переробки ядерного палива, зокрема від інфраструктури за межами держави.

    Об’єкт розташований у Чорнобильській зоні відчуження, яка після аварії на ЧАЕС залишається територією з особливим режимом доступу та контролю. Сховище побудоване із застосуванням сучасних технологій безпеки, включно з багаторівневими системами захисту, які мають запобігати будь-якому впливу зовнішніх факторів на ядерні матеріали протягом десятиліть експлуатації.

    Атака на об’єкт такого типу викликає особливу стурбованість, оскільки навіть непрямі пошкодження інфраструктури, що пов’язана з поводженням із ядерним паливом, розглядаються міжнародними експертами як потенційний ризик для ядерної безпеки. Хоча у цьому випадку не було зафіксовано витоку радіації або пошкодження контейнерів із відпрацьованим паливом, сам факт удару по ядерному об’єкту під час бойових дій створює додаткову напругу навколо питання захисту критичної інфраструктури.

    З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна неодноразово заявляла про загрози для своїх ядерних об’єктів. Найбільш небезпечною ситуацією залишається окупація Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військ і регулярно опиняється в центрі міжнародної уваги. Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово закликало всі сторони уникати будь-яких дій, які можуть поставити під ризик ядерну безпеку в регіоні.

    Паралельно з атакою на Чорнобильську зону тієї ж ночі російські війська завдали ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілів у місті виникли пожежі, а частина районів залишилася без електропостачання. Таким чином енергетична інфраструктура та об’єкти підвищеної небезпеки знову опинилися серед ключових цілей атак.

    Фахівці зазначають, що подібні удари мають комплексні наслідки, які виходять за межі безпосередніх фізичних руйнувань. Вони створюють додаткове навантаження на системи безпеки, ускладнюють роботу енергетичної галузі та підвищують рівень загальної тривожності серед населення. Особливо чутливими є атаки поблизу ядерних об’єктів, де навіть мінімальні пошкодження можуть потребувати тривалих перевірок і спеціальних заходів реагування.

    Попри інцидент, українська сторона наголошує, що ситуація на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива залишається повністю контрольованою. Усі системи безпеки продовжують працювати у штатному режимі, а рівень радіації не зазнав змін. Водночас сам факт атаки вкотре підкреслює вразливість критичної інфраструктури під час війни та необхідність посиленого міжнародного контролю за дотриманням норм ядерної безпеки.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.